Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок (автореферат)

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Вощенко Ігор Борисович

УДК 619:618:636.2

Діагностика і профілактика неплідності основних свиноматок

16.00.07 — ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті

Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник – доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола
Іванович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор

Хомин Степан Петрович,

Львівська національна академія ветеринарної

медицини ім. С.З.Гжицького, завідувач

кафедри акушерства і штучного осіменіння

кандидат ветеринарних наук,

старший науковий співробітник

Бєліков Анатолій
Андрійович,

Інститут тваринництва УААН, провідний науковець лабораторії технології

виробництва свинини

Провідна установа – Білоцерківський державний аграрний

університет Міністерства аграрної політики

України, кафедра акушерства і

штучного осіменіння сільськогосподарських

тварин, м. Біла. Церква

Захист відбудеться „7 травня” 2004 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради К 26.004.13. у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 15,
навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041 м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13,
навчальний корпус № 4, к.41

Автореферат розісланий „6 квітня “2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради
Лакатош В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Актуальними і до кінця не вирішеними залишаються
питання діагностики та профілактики аліментарної, симптоматичної та
імунної форм неплідності основних свиноматок.

Для інтенсифікації та відновлення відтворної здатності свиноматок, у
практиці ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології
розмноження з успіхом використовують найрізноманітніші методи і засоби
(І.Г.Мороз, 1970; В.П.Рибалко, Б.В.Баньковський, В.Ф.Коваленко, 1991;
М.І.Харенко, 1998).

Встановлено, що причини, які викликають аліментарну, імунну та
симптоматичну форми неплідності є досить різними і, перш за все,
пов`язані з годівлею та утриманням тварин, порушенням правил організації
та проведення осіменіння. Вони також пов’язані з патологією органів
статевої системи, як запального, так і не запального характеру. Всі ці
причини призводять до клініко-патолого-морфологічних змін в органах
статевої системи, суттєвих функціональних розладів та стійкого
порушення відтворної функції тварин.

Виявити та диференціювати симптоматичну, імунну та аліментарну форми
неплідності можливо за допомогою впровадження нових та удосконалення
ряду існуючих діагностичних методів та тестів.

У зв`язку з цим, виникла необхідність поєднання та вдосконалення
методів діагностики, застосування нових схем відновлення відтворної
здатності свиноматок за допомогою вітамінних, нейролептичних, тканинних
та гормональних препаратів при вищевказаних формах неплідності (А.О.
Манасян, 1953; В.Діков, К.Братанов, 1967).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри
акушерства та хірургії Сумського НАУ за темою: „Система комплексних
заходів по профілактиці і ліквідації неплідності і яловості корів і
свиней”.

Мета і задачі дослідження. Основна мета проведених досліджень —
встановити розповсюдженість окремих форм неплідності, характер їх
прояву, вивчити ефективність застосування біологічно активних препаратів
при аліментарній, симптоматичній та імунній неплідності основних
свиноматок в умовах спецгоспів з виробництва свинини.

Для досягнення мети нами були поставлені такі задачі:

— встановити параметри розповсюдження різних форм неплідності свиноматок
у господарствах Сумської області залежно від пори року;

— вивчити характер клініко-функціональних змін в організмі та
патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок
при аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності;

— вивчити стан відтворення поголів`я основних свиноматок, динаміку
біохімічних, морфологічних, гормональних показників крові,
кольпоцитологічного складу мазків-відбитків і титру спермоантитіл до і
після застосування препаратів при аліментарній, симптоматичній та
імунній формах неплідності;

— визначити терапевтичну та економічну ефективність застосування
препаратів при різних формах неплідності основних свиноматок;

— удосконалити, обґрунтувати та рекомендувати для виробництва методи
діагностики і профілактики аліментарної, симптоматичної та імунної форм
неплідності основних свиноматок.

Об`єкт дослідження – аліментарна, симптоматична та імунна форми
неплідності основних свиноматок.

Предмет дослідження – цільна кров та сироватка крові, вагінальний слиз
від основних свиноматок при аліментарній, симптоматичній та імунній
формах неплідності.

Методи дослідження – клінічні, біохімічні, гематологічні, імунологічні
та цитологічні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вдосконалено та експериментально
обґрунтовано методи визначення титру спермоантитіл у сироватці крові,
оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, ректального
дослідження свиноматок. Визначено біохімічні, гормональні та
гематологічні показники крові основних свиноматок, до, і після
застосування препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній
формах неплідності. Вивчено терапевтичну та економічну ефективність
застосування вітамінних, нейролептичних, тканинних та гормональних
препаратів при аліментарній, симптоматичній та імунній формах
неплідності основних свиноматок.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано та запропоновано
схеми профілактики та ліквідації аліментарної, симптоматичної та імунної
форм неплідності.

Удосконалені методи визначення титру спермоантитіл, ректального
дослідження та оцінки клітинного складу вагінальних мазків-відбитків,
які допоможуть лікарям ветеринарної медицини швидко з`ясувати причини
різних форм неплідності основних свиноматок та своєчасно їх
діагностувати і застосовувати ефективні заходи профілактики та усунення
(дод. А, В, Г).

Матеріали дисертаційної роботи використовуються при вивченні курсу
„Акушерство, гінекологія та біотехнологія розмноження
сільськогосподарських тварин” на факультеті ветеринарної медицини та
зооінженерному факультеті Сумського національного аграрного університету
(дод. Б).

Особистий внесок здобувача. Всі дослідження проведені особисто
здобувачем. Експериментальні дослідження проведено дисертантом на базі
ТОВ „Ряснянське” Краснопільського району Сумської області.
Імуноферментні та біохімічні дослідження проведені спільно зі
співробітниками лабораторії обласної клінічної лікарні м. Сум.

Особисто здобувачем проведено огляд та аналіз джерел наукової літератури
за темою дисертації, клінічні, гематологічні та цитологічні дослідження,
статистичну обробку даних проводили на персональному комп`ютері за
допомогою програми „Gesta”.

Біохімічні та імунологічні дослідження за темою дисертації виконані при
безпосередній участі здобувача.

Викладення результатів дослідження, їх наукова інтерпретація і
узагальнення у висновках та пропозиціях, підготовку їх до друку,
написання дисертації та автореферату здійснено здобувачем самостійно при
консультації наукового керівника.

Апробація роботи. Матеріали дисертації пройшли апробацію на:
науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів
Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2002 р.); науково-практичній конференції
викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2003
р.); міжнародній науково-практичній конференції “Досягнення та
перспективи розвитку ветеринарної медицини” м. Полтава (19 – 20 вересня
2002 р.); II міжвузівській науково-практичній міжнародній
конференції молодих вчених та аспірантів “Молодые ученые – будущее
отечественной ветеринарной медицины” м. Суми (24 – 27 вересня 2002 р.);
міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та
спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і
практики” м. Львів (26 – 27 червня 2003 року); IV науково-практичній
конференції „Проблеми неінфекційної патології тварин” м. Біла Церква (4
– 5 червня 2003 р.); 59 – Международной научно-практической конференции
„Повышение конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового
обеспечения” Быково, Московской области ( 5 – 7 сентября 2003г.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 4
одноосібно і 7 у співавторстві. Видано у фахових виданнях 8 праць.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 230 сторінках,
складається із вступу, 4-х розділів, висновків, пропозицій виробництву,
списку літератури, який включає 236 джерел, з них – 23 іноземних;
містить 32 таблиці і 9 рисунків, додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Вивчення основних показників відтворення свиней проводили у
господарствах ТОВ “Ряснянське”, ТОВ АФ „Низівське”, ТОВ “Україна”
Сумської області на 4568 основних та 3062 перевірюваних свиноматках.

Причини та форми неплідності свиноматок визначали за результатами
загальних та спеціальних клінічних досліджень та показниками
вибраковування маточного поголів’я.

Вивчення ефективності застосування біологічно активних препаратів при
аліментарній, імунній та симптоматичній неплідності проводилися в умовах
господарства ТОВ “Ряснянське” Краснопільського району Сумської області
на 275 основних свиноматках великої білої породи протягом чотирьох
сезонів року (таблиця 1).

Відбір основних свиноматок проводили за результатами клінічного
дослідження, віком, породою, масою тіла та з урахуванням
клініко-функціональних змін в організмі тварин і результатів ректального
дослідження. Для проведення ректального дослідження була взята методика
розроблена І.Г.Морозом (1971). При цьому визначали величину, форму та
консистенцію яєчників, наявність у них жовтих тіл, а також патологічні
зміни яйцепроводів, бахромки, матки та її шийки. Результати ректального
дослідження порівнювали з даними діагностичного забою тварин.

Для визначення ознак проявлення статевого циклу в основних свиноматок
проводили рефлексологічну пробу кнурем-пробником та клінічним
дослідженням, дворазово що доби.

Поросність свиноматок визначали рефлексологічним методом, шляхом
виявлення статевої охоти кнурами-пробниками, починаючи з 7 – 10 дня
після їх осіменіння та ректальним їх дослідженням у другій половині
вагітності.

Для проведення гематологічних і біохімічних досліджень крові, визначення
титру спермоантитіл та вмісту гормонів (прогестерон та естрадіол) кров
відбирали з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 з 7-ї
до 9-ї години ранку до годівлі двічі за 1 годину до першого введення та
24 години після другого введення препаратів. Вміст загального білка
визначали за біуретовою реакцією, загальний холестерол у сироватці
крові визначали методом Ілька. Вміст аспартатамінотрансферази (АсАТ) та
аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові визначали за методом
Райтмана-Френкеля. Загальний кальцій та неорганічний фосфор у сироватці
крові визначали загальноприйнятим фотометричним методом. Вміст
?-ліпопротеїдів визначали турбодиметричним методом, а
креатинін-фотометричним методом з використанням діагностичних наборів
фірми ЧНПП “Філіст діагностика” м. Львів (Україна).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в
камері Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3) (метод
Вінтруба).

Вміст гормонів визначали після попереднього заморожування проб у
полістиролових пробірках за допомогою морозильних камер з температурним
режимом нижче –18?С в лабораторії Сумської обласної клінічної лікарні.
Застосовували набори реактивів естрадіол ІФА та прогестерон ІФА
виробництва фірми ALKOR BIO м. Санкт-Перетрбург (Росія) та
використовували лічильники Multikan MS фірми “Labsystem” (Фінляндія).

Титр спермоантитіл у сироватці крові визначали спермоаглютинаційною
пробою за В.Діковим і К.Братановим (1967), методом серійних розведень та
визначення реакції аглютинації. Реакцію вважають позитивною коли титр
спермоантитіл у сироватці крові самок становить 1:128 та більше.

При наявності аглютинації головок сперміїв у розрідженні 1:64 реакцію
вважають сумнівною, при наявності аглютинації в розведенні 1:32 та нижче
реакцію вважають негативною.

Таблиця 1 – Схема дослідів з визначення показників відтворення та
застосування біологічно активних препаратів основним свиноматкам з
аліментарною симптоматичною та імунною формами неплідності

Всього обстежено свиноматок, гол. Виявлено зміни при формах неплідності
Патолого-анатомічні в органах статевої системи Клініко-функціональні
Методика обробки Кількість свиноматок гол., в яких вивчали

номер групи к-ть. тварин у групі, гол. назва препаратів доза, місце

введення кратність введення показники крові вагін.

мазки відбт. патологічні зміни в органах статевої системи

гемато-логічні біохі-мічні гормо-нальні титр спермо-антитіл

діаг. забій ректаль

дослід.

4568 Аліментарна 75 180 Кон. 19 Не вводили — двічі з інтервалом 72
години 5 5 5 19 10 10 10

1 22 ПДЕ 10мл, п/ш

11 8 5 22 10 9 10

2 22 Тетравіт 5мл, в/м

11 8 5 20 10 8 10

3 22 ПДЕ Тетравіт 10мл, п/ш

30

1 19 ПДЕ 10мл, п/ш

12 8 5 19 10 20 27

2 19 Хорулон 500 М.О. в/м

7 8 5 19 10 20 26

3 20 ПДЕ Хорулон 10мл, п/ш

500 М.О.,

7 9 5 20 10 20 26

Імунна 96 170 Кон. 28 Не вводили —

7 8 5 15 10 15 16

1 30 Аміназин 3мл (0,5% р-ну), в/м

9 9 5 21 10 10 10

2 28 ПДЕ 10мл, п/ш

9 9 5 15 10 10 15

3 27 Аміназин ПДЕ 3мл (0,5% р-ну), в/м

10мл, п/ш

6 7 5 20 10 10 10

Всього: – 276

102 96 60 209 120 162 170

Примітка: ПДЕ – плацента денатурована емульгована. Для оцінки клітинного
складу вагінальних мазків-відбитків за годину до першого введення і
через 24 години після другого застосування біологічно активних
препаратів від тварин з аліментарною, симптоматичною та імунною формами
неплідності відбирали вагінальний слиз за допомогою шпателя або кюретки.
Після чого мазок висушували та фарбували за Романовським-Гімзою.
Кількість клітин плоского епітелію піхви підраховували за вдосконаленою
нами методикою А.О.Манасяна (1953). Кількість лейкоцитів у мазку
оцінювали в хрестах за схемою: + – у полі зору поодинокі лейкоцити; ++
– у полі зору від 10 до 20 лейкоцитів; +++ – у полі зору від 20 до 40
лейкоцитіів; ++++ – майже все поле зору заповнене лейкоцитами.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили методом варіаційної
статистики на комп`ютері Pentium–2, за програмою „Gesta” з використанням
таблиці Стьюдента.

Економічну ефективність різних методів застосування препаратів визначали
по кожній групі (Нікітін І.Н.1999).

Параметри розповсюдження різних форм неплідності свиноматок у
господарствах Сумської області

Протягом 2001 – 2002 рр. у господарствах Сумської області (ТОВ
„Ряснянське”, ТОВ „Низівське” і ТОВ „Україна”) реєстрували значне
поширення неплідності серед основних і перевірюваних свиноматок –
відповідно 36,9% і 41,0% .

Серед неплідних основних свиноматок найбільш розповсюдженою була
симптоматична неплідність – 35,2%, дещо менш розповсюдженими були штучно
набута та аліментарна неплідність – по 20,2%, а на імунну неплідність
припадало – 10,9%. Серед перевірюваних свиноматок найчастіше
діагностували аліментарну неплідність – 31,3%, симптоматичну відмічали у
24,9%, а імунну – у 10,1%.

Клініко-функціональні зміни в організмі

та патолого-анатомічні зміни в органах статевої

системи неплідних основних свиноматок

Встановлено, що з 180 свиноматок з аліментарною формою неплідності у
80% (144 голови) визначено анафродизію і у 20% (36 тварин) –
неповноцінні статеві цикли, а саме: ановуляторний (33,3%),
алібідно-ареактивний (22,2%), ареактивний (19,5%), анестральний (13,9%)
та алібідний (11,1%). Основними клінічними ознаками у таких свиноматок
були ожиріння (19,4%) та схуднення (60,6%).

Ректальним дослідженням свиноматок із аліментарною формою неплідності у
92,5% тварин виявляли гіпотрофію яєчників, а у 7,5% тварин зміни в
органах статевої системи були відсутні. Після діагностичного забою 35
свиноматок з цією формою неплідності встановлено, що у 71,4% тварин
спостерігали гіпотрофію яєчників та по 8,6% кістозне переродження
бахромки і різні ушкодження вульви, а у 11,4% тварин не було виявлено
морфологічних змін.

З 300 основних свиноматок з симптоматичною формою неплідності у 34% (102
голови) відмічали анафродизію, у 15% (45 голів) – німфоманію та
неповноцінні статеві цикли – 26% (78 голів), а саме: ановуляторний –
64,1%, алібідно-ареактивний – 12,8%, алібідний – 10,3%, ареактивний –
7,7% та анестральний – 5,1%.

Основними патолого-анатомічними змінами, які спостерігалися у свиноматок
з симптоматичною неплідністю були: патологічні зміни в яєчниках – 49%,
патологічні зміни у статевих шляхах – 40%, травми статевих органів – 8%
та травми загального походження – 11%. При ректальному дослідженні цих
тварин найбільш часто відмічали персистентні жовті тіла – 29,3%,
ендометрити – 23,8%, кісти яєчників – 16,6% та кісти бахромки – 11,1%.
Запалення яєчників відмічали у 5,5% тварин, яйцепроводів – 4,6%
бахромки – 2,8%, кістозне переродження слизової оболонки матки – 1,8% та
по 0,9% – кістозне переродження серозної оболонки та запалення шийки
матки, і лише у 2,7% тварин ректальним дослідженням не діагностували
змін в органах статевої системи.

Діагностичний забій підтвердив дані ректального дослідження, при якому
2,4% тварин не мали патологічних змін в органах статевої системи, у
26,9% тварин реєстрували персистентні жовті тіла, у 18,3% – ендометрит,
у 12,3% – кісти яєчників та у 9,8% – кісти бахромки. У значно меншій
кількості тварин виявили: пошкодження вульви – 6,1% свиноматок,
запалення яєчників та яйцепроводів – по 4,9%, запалення бахромки,
кістозне переродження слизової і серозної оболонки матки та піхви по –
2,4%, а також запалення шийки матки – 1,2%.

Із 170 свиноматок з імунною формою неплідності у 6,5% тварин (11 тварин)
відмічали неповноцінний ановуляторний цикл, який проявлявся німфоманією,
у 100% тварин з цією патологією реєстрували багаторазові безрезультатні
осіменіння. Основними морфологічними змінами були патологічні зміни в
яєчниках – 6,5%, а також у статевих шляхах – 8,8% тварин.

Ректальним дослідженням свиноматок з імунною формою неплідності у 84,3%
тварин не було виявлено патологічних змін і лише у 9,8% відмічали кісти
яєчників та у 5,9% кісти бахромки.

Діагностичний забій свиноматок з імунною формою неплідності засвідчив
відсутність патологічних змін в органах статевої системи у 60% тварин.
Фолікулярні кісти яєчників, кісти бахромки, ендометрит, кістозне
переродження слизової оболонки матки та різні ушкодження вульви
відмічали по 6,7% тварин. На запальні процеси яєчників, шийки матки та
яйцепроводів припадало по 2,2% випадків.

Ефективність застосування біологічно активних препаратів неплідним
основним свиноматкам

Таблиця 2 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок
при аліментарній формі неплідності після введення препаратів

г

р

у

п

и Препарат К-сть

тварин у групі, гол. I?iyaeei noaoaaee oeeee ca 10 aei?a після 1–го
введення препарату Проявило статевий цикл після 1–го введення препарату
Середній строк прояву статевого циклу після 1–го введення препарату

(дні). I?iyaeee noaoaaee oeeee iiaoi?ii i?ney 1-ai in?iai?iiy

(ia?aaoe) Заплідни-

лось від 1-го осіменіння

гол. % гол %

aie % гол. %

контроль — 19 5 26,3±8,1 15 78,8±7,1 13,6±1,25 6 39,2±3,4 9 60,8±3,4

1 IAeA 22 20 92,3±3,9

**** 20 92,3±3,9 4,95±0,27

**** 1 5±4,3

** 19 95±4,3

*

2 Oao?aa?o 22 14 65,5±6,1

** 17 77,3±2,3 7,94±0,95

** 2 13,3±7

* 15 86,7±7,1

*

3 IAeA, oao?aa?o 22 15 66,9±8,4

* 20 91,5±4,4 7,9±0,86

**** 1 4,15±3,6

** 19 95±4,3

*

Примітка: Р< *– 0,05; **–0,02; ***–0,01; ****–0,002; ПДЕ – плацента денатурована емульгована. Враховуючи значне поширення аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності у спецгоспах Сумської області, на основі даних дослідження клініко-функціональних змін в організмі та патолого-анатомічних змін в органах статевої системи неплідних свиноматок нами були розроблені і апробовані методики застосування препаратів при вище перерахованих формах неплідності. При аліментарній формі неплідності найкращі результат, в порівнянні з іншими групами, були отримані в групі, де застосовували тканинний препарат ПДЕ (табл. 2). При цьому показник прояву статевого циклу після першого введення препарату становив 92,3±3,9%, середнього строку прояву статевого циклу після 1-го введення препарату – 4,95±0,27 aei?a, прояву статевого циклу повторно після першого осіменіння – 5±4,3% та заплідненості від 1-го осіменіння – 95±4,3%. При симптоматичній неплідності окреме застосування Хорулону і ПДЕ дало гарні результати (табл. 3). При введенні ПДЕ проявило статевий Таблиця 3 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок при симптоматичній формі неплідності після введення препаратів № г р у п и Препарат К-сть тварин у групі, гол. I?iyaeei noaoaaee oeeee ca 10 aei?a після 1–го введення препарату Проявило статевий цикл після 1–го введення препарату Середній строк прояву статевого циклу після 1–го введення препарату (дні) I?iyaeee noaoaaee oeeee iiaoi?ii i?ney 1-ai in?iai?i-iy (ia?aaoe) Заплідни- лось від 1-го осіменін-ня гол. % гол. % aie. % гол. % контроль - 20 2 37,7±11,9 6 28,6±4,12 12,2±1,03 3 38,9± 16,3 3 60,1± 16,3 1 ПДЕ 19 11 81,1±9,4 * 14 73,8±0,98 **** 6,78±1,02 **** 1 5,56±4,5 13 94,4± 4,5 2 Хорулон 19 16 100±0 *** 16 86,9±5,9 **** 5,19±0,42 **** 2 11,1±4,5 14 88,8± 4,5 3 ПДЕ, Хорулон 20 12 71,8±6,3 17 84,4±1,8 **** 8,12±0,91 *** 2 13,1±5,9 15 86,9± 5,3 Примітка: Р< *- 0,05; **-0,02; ***-0,01; ****-0,002 цикл за 10 днів після першого введення препарату 81,1±9,4% тварин при середньому строку прояву статевого циклу після першого введення препарату 6,78±1,02 доби і заплідненості від першого осіменіння 94,4±4,5%. При введенні Хорулона проявило статевий цикл за 10 діб після першого введення препарату 100% тварин з середнім строком прояву статевого циклу після першого введення препарату 5,19±0,42% та заплідненістю від 1-го осіменіння 88,8±4,5%. Задовільними були показники від комплексного застосування ПДЕ і Хорулона. Після їх введення 71,8±6,3% свиноматок проявило статевий цикл за 10 днів після першого введення препарату при середньому строку його прояву 8,12±0,91 діб та заплідненості від 1-го осіменіння – 86,9±5,3%. При імунній формі неплідності найефективнішими були окреме введення аміназину та поєднане застосування аміназину разом з ПДЕ (таблиця 4). При цьому запліднилось від 1-го осіменіння відповідно 74,5±3,5% та 73,1±4,3% свиноматок. Ефективність окремого застосування ПДЕ поступалась показникам 1-ї та 3-ї дослідних груп (заплідненість Таблиця 4 – Характеристика показників відтворення основних свиноматок при імунній формі неплідності після введення препаратів № г р у п и Препарат К-сть тварин у групі, гол. I?iyaeee noaoaaee oeeee iiaoi?ii i?ney 1-ai in?iai?i-iy (ia?aaoe) Середній строк прояву повторного статевого циклу після 1-го осіменіння (перегулу) Заплідни- лось від 1-го осіменіння гол. % aei. гол. % контроль - 28 24 86,7±4,1 27,8±1,75 4 13,3±4,1 1 Ai?iacei 30 8 26,2±3,6 **** 26,3±3,1 22 74,5±3,5 **** 2 IAeA 28 19 46,8±6,1 *** 24,8±1,78 15 53,2±6,1 *** 3 Ai?iacei, IAeA 27 7 26,9±4,3 **** 24,5±1,36 20 73,1±4,3 **** Примітка: Р< *- 0,05; **-0,02; ***-0,001; ****-0,002. свиноматок становила 53,2±6,1%), проте значно переважала показники контрольної групи (13,3±4,1%). Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків неплідних свиноматок Нашими дослідженнями була встановлена характерна кольпоцитологічна картина мазків-відбитків тварин з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності. При аліментарній неплідності відмічали перевагу у вагінальних мазках-відбитках середніх – 45,0±0,93%, малих ядерних клітин – 30,0±0,87% та великих ядерних клітин плоского епітелію – 18±0,73%. У 10% випадків у полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні відмічали від 20 до 40 лейкоцитів. У тварин із симптоматичною формою неплідності в мазках-відбитках відмічали переважання середніх ядерних клітин плоского епітелію – 60,0±0,79%, тоді як малих ядерних клітин було 19±0,6%, а без’ядерних та великих ядерних – 9,8±0,26% та 10,2±0,4% відповідно. У 15% випадків в полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні відмічали від 20 до 40 лейкоцитів. D F j l D F I d Oe uuuoeeuuaaaaaUeOOOOIuuA Oe @ B I u d @ B ~ E I u #<%A'.(/i/aaaaaaUUIAAAAAAAA ;*=???A^B6D°LAEM?O1/4O3/4OeOjPiiiiiaaaaaaaaaaaaaaUUOC \ OOO u?u?ueYOuIuIuIuIuIuIuIuIuIu?AIuIuIu3/4O¶u?u?uu3/4O3/4¦u¦u3/4O3/4u3/4Ou?u ?u?u ???літини плоского епітелію (40,1±1,3%). У 45% випадків в полі зору мікроскопа при 400 кратному збільшенні об’єктиву відмічали від 10 до 20 лейкоцитів. Після введення біологічно активних препаратів свиноматкам з аліментарною формою неплідності в мазках-відбитках відмічали зменшення кількості без’ядерних та великих ядерних клітин при збільшенні середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію. Застосування біологічно активних препаратів тваринам із симптоматичною формою неплідності сприяло зменшенню кількості без’ядерних, великих і середніх ядерних клітин при збільшенні малих ядерних клітин плоского епітелію. Введення ПДЕ, аміназину та їх комплексу тваринам з імунною формою неплідності не впливало на зміни цитологічної картини вагінальних мазків-відбитків відносно контролю. Динаміка титру спермоантитіл при застосуванні біологічно активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності При імунній формі неплідності титр спермоантитіл значно перевищував межі фізіологічної норми і коливався від 1:128 до 1:512. В той час як при аліментарній і симптоматичній формах неплідності він коливався від 1:0 до 1:64. Після застосування препаратів показники титру спермоантитіл при симптоматичній та аліментарній неплідності практично не змінювалися і коливалися в групах від 1:0 до 1:64. З застосованих, основним свиноматкам з імунною неплідністю, лікувальних засобів найбільш ефективним у відношенні зниження титру спермоантитіл виявився аміназин та його поєднане застосування з ПДЕ. Титр спермоантитіл від застосування аміназину вірогідно знижувався до меж фізіологічної норми (1:16). В той час як в контролі він зростав до 1:1024. Динаміка гормональних, біохімічних та морфологічних показників крові неплідних основних свиноматок Вміст естрадіолу і прогестерону та їх співвідношення в сироватці крові піддослідних свиноматок становив: при аліментарній неплідності відповідно 23,15±3,28 pg/мл, 1,16±0,33 pg/мл та 15,39±1,19:1; при симптоматичній – 36,0±2,46 pg/мл, 18,6±1,16 pg/мл та 2,74±0,6:1; при імунній – 52,95±1,97 pg/мл, 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1. При аліментарній формі неплідності використання ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом призводило до підвищення вмісту в сироватці крові естрадіолу (37,45±5,85 pg/мл та 54,65±7,81pg/мл), зниження рівня прогестерону (1,37±0,48 pg/мл та 0,89±0,34 pg/мл) та значному збільшенню показника Е:П співвідношення (47,8±14,2:1та 121,9±37,03:1) в порівнянні з попередніми показниками. При симптоматичній неплідності у всіх дослідних групах підвищується Е:П співвідношення: в 22,46 рази після застосування ПДЕ, в 16,0 рази – Хорулону та в 6,48 рази Хорулону з ПДЕ. При імунній неплідності застосування препаратів у порівнянні з контролем майже не спричиняло змін у Е:П співвідношенні. Після застосування ПДЕ показник Е:П співвідношення становив 2,4±0,26:1 за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та зростання прогестерону до 8,72±1,2 pg/мл відносно попередніх показників. При аналізі біологічних показників сироватки крові піддослідних свиноматок відмічали такі зміни. При аліментарній неплідності нижчими від фізіологічної норми були показники загального білка та кальцію, у верхній межі норми був показник неорганічного фосфору та в межах норми показники холестеролу, АсАТ і АлАТ. При симптоматичній неплідності в межах фізіологічної норми знаходяться показники загального білка, фосфору, холестеролу, ?-ліпопротеїдів і креатиніну, дещо вищій рівень мали показники АсАТ і АлАТ, на низькому рівні був показник загального кальцію. При імунній неплідності – в межах фізіологічної норми знаходилися показники загального білка, фосфору, холестеролу, ?-ліпопротеїдів, креатиніну та активності АсАТ і АлАТ, при дещо низькому рівні загального кальцію. Вірогідні зміни біохімічних показників у свиноматок з аліментарною формою неплідності відмічали після окремого застосування ПДЕ та у поєднанні з тетравітом: зниження рівня креатиніну (Р<0,01), активності АсАТ і АлАТ (Р<0,05). При симптоматичній неплідності окреме застосування ПДЕ та у поєднанні з Хорулоном призводило до вірогідного підвищення загального білка, холестеролу (Р<0,05-0,01), ?-ліпопротеїдів (Р<0,05-0,001) при вірогідному зниженні креатиніну (Р<0,02-0,01), активності АсАТ і АлАТ (Р<0,05-0,001). При імунній формі неплідності окреме застосування ПДЕ викликало вірогідне підвищення загального білка (Р<0,05), холестеролу (Р<0,02), ?-ліпопротеїдів (Р<0,02), вірогідне зниження рівня креатиніну (Р<0,001) та активності АсАТ (Р<0,001) і АлАТ (Р<0,02). При аліментарній неплідності після комплексного застосування ПДЕ з тетравітом відмічали невірогідне підвищення кількості еритроцитів на 8,8% (5,91±0,2 Т/л) та гемоглобіну на 8,6% (84,45±2,21 Г/л) при одночасному вірогідному підвищенні кількості лейкоцитів на 28,2% (Р<0,01) до рівня 18,5±1,01 Г/л. Динаміка клінічних показників крові свиноматок при симптоматичній формі неплідності характеризувалася після окремого застосування ПДЕ та в комплексі з Хорулоном вірогідним підвищенням кількості еритроцитів на 7,03% (Р<0,05) до рівня 6,21±0,61 Т/л і 6,24±0,14 Т/л та лейкоцитів на 13,2% до рівня 16,93±0,54 Г/л і 16,08±0,4 Г/л, у той час, як підвищення гемоглобіну на 3,4% не було вірогідним. При імунній неплідності у дослідних групах відмічалося вірогідне підвищення лейкоцитів після введення аміназину – до 14,02±0,39 Г/л (Р<0,001), ПДЕ – до 15,1±0,79 Г/л (Р<0,001), аміназину і ПДЕ – до 14,95±0,86 Г/л. ВИСНОВКИ У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у вивченні ранньої діагностики існуючих форм неплідності основних свиноматок в умовах свинарських господарств, яка дозволяє своєчасно і ефективно проводити профілактичні заходи з метою підвищення інтенсивності використання маточного поголів`я та зростання його продуктивності. Головними причинами неплідності основних свиноматок у спецгоспах Сумської області є: аліментарна (20,2%), симптоматична (35,2%), імунна (10,1%), штучно набута (21,1%) та природжена (1,8%). Клініко-функціональні зміни в організмі основних свиноматок проявляються: при аліментарній неплідності – анафродизією (80%) та неповноцінними статевими циклами (20%), а клінічні ознаки – ожирінням (19,4%) та схудненням (60,6%); при симптоматичній неплідності – анафродизією (34%), німфоманією (15%) та неповноцінними статевими циклами (26%), а також – травмами (19%) та патологічними змінами в органах статевої системи (89%); при імунній неплідності – німфоманією (6,5%), патологічними змінами в органах статевої системи (15,3%) та багаторазовими і безрезультатними осіменіннями (100%). Патолого-анатомічні зміни в органах статевої системи основних свиноматок проявлялися: при аліментарній неплідності – атрофією яєчників (92,5%) ; при симптоматичній неплідності – патологічними змінами в різних ділянках статевої системи (97,3%); при імунній неплідності – кістою яєчників та патологічними змінами бахромки (15,7%). Результати ректального дослідження основних свиноматок при вищезгаданих формах неплідності у 80% випадків збігаються з даними, отриманими після діагностичного забою тварин. При аліментарній неплідності основних свиноматок застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл, обумовлює у 92,3±3% тварин проявлення стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, при заплідненості від 1-го осіменіння 95±4,3%. При симптоматичній неплідності основних свиноматок що клінічно проявлялася ознаками анафродизії, застосовування препарату ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл. та „Хорулону” дворазово, внутрішньом’язово у дозі 500 М.О. прояв стадії збудження статевого циклу протягом 10 діб, середній строк прояву охоти та заплідненості від 1-го осіменіння складали відповідно: 81,1±9,4%, 6,78±1,02 доби і 94,4±4,5% та 100%, 5,19±0,42 доби і 88,8±4,5%. При імунній неплідності основних свиноматок застосовування нейролептичного препарату аміназину дворазово, внутрішньом’язово у дозі 3 мл (0,5%), окремо або в комплексі з препаратом ПДЕ дворазово, підшкірно у дозі 10 мл обумовлює середній строк прояву стадії збудження статевого циклу та заплідненість від 1-го осіменіння відповідно: 26,3±3,1 доби і 74,5±3,5% та 24,5±1,36 доби та 73,1±4,3% тварин. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків залежить від форм неплідності: характерним для аліментарної неплідності є переважання середніх та малих ядерних клітин плоского епітелію; для симптоматичної неплідності переважання середніх ядерних клітин з однаковою кількістю без’ядерних та великих ядерних клітин плоского епітелію; для імунної неплідності – переважання середніх та малих ядерних клітин при відсутності без’ядерних плоского епітелію. При всіх 3-х формах неплідності у вагінальних мазках-відбитках присутні лейкоцити, а кількість їх не перевищує доступних показників. Застосування препарату ПДЕ окремо та у поєднанні з тетравітом сприяє підвищенню вмісту в сироватці крові основних свиноматок при аліментарній неплідності естрадіолу та зниженню рівня прогестерону при значному зростанні відсотка співвідношення Е:П на середньому тлі по групах до введення препаратів 23,15±3,28 pg/мл (естрадіолу), 1,35±0,18 pg/мл (прогестерону) та 17,6:1±1,1 відповідно. При симптоматичній неплідності застосування ПДЕ і Хорулону, окремо та у поєднанні, сприяє зростанню співвідношення Е:П порівняно з тваринами контрольних груп в 22,46, 16,0 та 6,48 разів на середньому тлі по групах до застосування препаратів: естрадіолу 36±2,46 pg/мл, прогестерону 18,6±1,6 pg/мл та співвідношення Е:П 2,74±0,6:1відповідно. У тварин з імунною формою неплідності при застосуванні ПДЕ співвідношення Е:П становило 2,4:1±0,26 і визначалося за рахунок найбільшого зниження естрадіолу до 19,35±1,61 pg/мл та незначного зростання прогестерону 8,72±1,2 pg/мл відповідно показників до введення препаратів (52,95±1,97 pg/мл; 0,63±0,05 pg/мл та 92,4±7,4:1) і показників контрольної групи. До введення препаратів основним неплідним свиноматкам з аліментарною, симптоматичною та імунною формами неплідності титр спермоантитіл коливався в різних межах: при аліментарній та симптоматичній від 1:0 до 1:64; при імунній від 1:128 до 1:512. При застосуванні препаратів свиноматкам з імунною неплідністю титр спермоантитіл вірогідно знижувався, а найефективнішим в порівнянні із зниженням титру антитіл виявився аміназин та його поєднане використання з ПДЕ. До введення біологічно активних речовин основним свиноматкам біохімічний склад сироватки крові характеризувався таким порушенням: при аліментарній неплідності – дещо нижчими від фізіологічної норми вмістом білку (74,58±1,55 проти 76–91 г/л) і загального кальцію (1,97±0,18 проти 2,5–3,5 мкмоль/л) та вищим - фосфору (1,97±0,2 проти 1,29 – 1,94 мкмоль/л); при симптоматичній неплідності - дещо вищим вмістом АсАТ (1,05±0,04 проти 0,70–0,85 мкмоль/л) і АлАТ (1,21±0,04 проти 0,75–0,90 мкмоль/л) та низьким вмістом кальцію (1,95±0,07 проти 2,5–3,5 мкмоль/л); при імунній неплідності – дещо нижчим від фізіологічної норми вмістом загального кальцію (2,04±0,08 проти 2,5–3,5 мкмоль/л). Комплексне застосування ПДЕ з тетравітом при аліментарній неплідності сприяло підвищенню еритроцитів на 8,8% та гемоглобіну на 8,6% (Р>0,05),
лейкоцитів на 28,2% до рівня 18,5±1,01 Г/л (Р<0,01); при симптоматичній неплідності комплексне застосування ПДЕ з Хорулоном викликало підвищення кількості еритроцитів на 7,03% (Р<0,05) та лейкоцитів на 13,2% (Р<0,001), а гемоглобіну на 3,4% (Р>0,05); при імунній неплідності
комплексне застосування ПДЕ і аміназину призводило до підвищення
кількості лейкоцитів на 20,6% (Р<0,05), еритроцитів та гемоглобіну на 7% та 2,1% відповідно (Р>0,05).

12.Найвища економічна ефективність виявилась при аліментарній формі
неплідності після поєднаного застосування тканинного препарату ПДЕ з
тетравітом і становила 371,3 грн. на одну дослідну свиноматку; при
симптоматичній неплідності — препарату ПДЕ з хорулоном і становила
496,49 грн. на одну дослідну свиноматку; при імунній неплідності —
препарату аміназину і становила 445,89 грн. на одну дослідну свиноматку.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для ранньої діагностики аліментарної, симптоматичної та імунної форм
неплідності основних свиноматок використовувати в господарствах, які
спеціалізуються на виробництві свинини, удосконалені нами методи
ректального дослідження, методик визначення титру спермоантитіл у
сироватці крові та кольпоцитології мазків-відбитків.

З метою профілактики і ліквідації неплідності основних свиноматок та
інтенсифікації їх відтворної здатності рекомендуємо застосовувати:

при аліментарній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл,
дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його
введення в тій же дозі з дворазовим внутрішньом’язовим введенням
тетравіту в дозі 5 мл з інтервалом 72 години;

при симптоматичній неплідності тканинний препарат ПДЕ в дозі 10 мл
дворазово підшкірно з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його
введення в тій же дозі з дворазовим, внутрішньом’язовим введення
гормонального препарату Хорулону в дозі 500 М.О. з інтервалом 72 години;

при імунній неплідності – 0,5% розчин аміназину в дозі 3 мл, дворазово,
внутрішньом’язово з інтервалом 72 години або одночасне комплексне його
введення в тій же дозі з дворазовим підшкірним введенням препарату ПДЕ в
дозі 10 мл з інтервалом 72 години.

NIENIE IIOAE?EIAAIEO I?AOeUe CA OAIITH AeENA?OAOe??

1.Вощенко І.Б., Харенко М.І., Пономаренко В.П. Причини і форми
неплідності основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з
виробництва свинини // Вісник Полтавської ДАА.– 2002. т. 2 (21) –
С.111–114.

(Здобувачем проведено визначення параметрів розповсюдження причин і форм
неплідності свиноматок у спецгоспі, оброблені та узагальнені отримані
результати).

2.Aiuaiei ?.A. ?aeoaeueia aeine?aeaeaiiy ? eiai cia/aiiy a ?aii?e
ae?aaiinoeoe? a?iaeieia?/ii? iaoieia?? oa neiioiiaoe/ii? iaie?aeiino?
naeiiiaoie // A?niee Noinueeiai IAO. – 2002. – Aei. 8. – N. 13 – 16.

3. Вощенко І.Б. Поширеність форм неплідності свиноматок у спецгоспі з
виробництва свинини // Вісник Львівської державної академії ветеринарної
медицини імені С.З. Гжицького. – 2002. – Т. 4. (№5.) – С. 100 – 105.

4.Вощенко І.Б., Пономаренко В.П., Харенко М.І. Причини, сприяючі
розвитку післяродових ендометритів та їх клінічні форми в спецгоспі з
виробництва свинини // Вісник Сумського НАУ – 2002. – №8. – С. 16 – 18.

(Caeiaoaa/ai i?iaaaeaii anoaiiaeaiiy i?e/ei, ui ni?eythoue ?icaeoeo
i?ney?iaeiaeo aiaeiiao?eo?a o naeiiiaoie, ia?iaeai? oa ocaaaeueiai?
io?eiai? ?acoeueoaoe).

5.Харенко М.І., Пономаренко В.П., Вощенко І.Б. Характер морфологічних
змін в органах статевої системи основних свиноматок при різних формах
неплідності // Вісник Полтавської ДАА. – 2003. – №1 – 2. – С. 42 – 45.

(Здобувачем проведено визначення характеру морфологічних змін в органах
статевої системи при різних формах неплідності, підготовлена стаття до
друку).

6.Вощенко І.Б., Харенко М.І. Показники відтворення основних свиноматок
при аліментарній формі неплідності, після застосування біологічно
активних препаратів // Вісник Сумського НАУ. – 2003. – Вип. 9. – С.
17– 21.

(Здобувачем проведені експериментальні досліди з застосування біологічно
активних препаратів основним свиноматкам з аліментарною неплідністю,
підготовлена стаття до друку).

7.Вощенко І.Б. Динаміка річних показників причин і форм неплідності
основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспі з виробництва свинини //
Зб. Наук. пр. Луганського НАУ. –2003. – №27/39. – С.18–23.

8.Вощенко І.Б. Цитологічна картина вагінальних мазків-відбитків при
аліментарній, симптоматичній та імунній формах неплідності основних
свиноматок // Вісник Білоцерківського ДАУ. –2003. – Вип.25. Ч.1 –
С.77–81.

9.Oa?aiei I.?., Aiuaiei ?.A. Iieacieee oeo?o nia?iiaioeo?e a ne?iaaooe?
e?ia? i?e ae?iaioa?i?e, neiioiiaoe/i?e oa ?ioii?e oi?iao iaie?aeiino? //
A?niee Euea?anueei? aea?aeaaii? aeaaeai?? aaoa?eia?ii? iaaeeoeeie ?iai?
N.C. Aaeeoeueeiai. – 2003. – O. 5(?2). – N. 181–183.

(Caeiaoaa/ai i?iaaaeai? aeine?aee c aecia/aiiy oeo?o nia?iiaioeo?e o
iniiaieo naeiiiaoie c ae?iaioa?iith, neiioiiaoe/iith oa ?ioiiith oi?iaie
iaie?aeiino?, ia?iaeai? ? ocaaaeueiai? ?acoeueoaoe aeine?aeaeaiue).

10.Oa?aiei I.?., Aiuaiei ?.A. Oa?aeoa? ee?i?ei-ooieoe?iiaeueieo ci?i a
i?aai?ci? iniiaieo naeiiiaoie i?e ??cieo oi?iao iaie?aeiino? // A?niee
Euea?anueei? aea?aeaaii? aeaaeai?? aaoa?eia?ii? iaaeeoeeie ?iai? N.C.
Aaeeoeueeiai. – 2003. – O. 5 (?2). – N. 183–187.

(Caeiaoaa/ai i?iaaaeaii aecia/aiiy ee?i?ei-ooieoe?iiaeueieo ci?i a
i?aaiao noaoaai? nenoaie i?e ??cieo oi?iao iaie?aeiino?, i?aeaioiaeaia
noaooy aei ae?oeo).

11.Вощенко И.Б., Харенко Н.И., Пономаренко В.П., Чекан О.М. Профилактика
послеродовой патологии свиноматок с использованием биологически активных
препаратов // Материалы науч.-практ. конф. По проблеме „Повышение
конкурентоспособности животноводства и задачи кадрового обеспечения”.
Быково, Московской области. – 2003. – Вып. 9 – С. 106–108.

(Здобувачем проведені експериментальні досліди з вивчення впливу
біологічно активних препаратів при аліментарній, симптоматичній та
імунній формах неплідності основних свиноматок).

Aiuaiei ?.A. Ae?aaiinoeea ? i?io?eaeoeea iaie?aeiino? iniiaieo
naeiiiaoie – ?oeiien.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за
спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство. – Національний аграрний
університет, Київ, 2004.

Досліджено причини і форми розповсюдження різних форм неплідності серед
основних і перевірюваних свиноматок у спецгоспах з виробництва свинини
Сумської області. Основними причинами аліментарної неплідності є
ожиріння та схуднення; симптоматичної – ендометрит, травми загального
походження, травми статевих органів; імунної – багаторазові
безрезультатні осіменіння.

Основними функціональними змінами при аліментарній, симптоматичній та
імунній формах неплідності є анафродизія, німфоманія, неповноцінні
статеві цикли та багаторазові безрезультатні осіменіння при титру
спермоантитіл 1:64 та вище. Патолого-анатомічні зміни в органах статевої
системи для вище перерахованих форм неплідності характеризувалися
кістами яєчників, персистентними жовтими тілами, запальними процесами в
органах статевої системи. Більшість показників біохімічного,
морфологічного та гормонального складу крові вказує на здатність
тканинного препарату ПДЕ впливати на організм хворих тварин.

Застосування при аліментарній неплідності ПДЕ, симптоматичній ПДЕ окремо
та в комплексі з Хорулоном, імунній – аміназину окремо та в комплексі з
ПДЕ підтверджує доцільність відновлення відтворної функції свиноматок.

Визначення клітинного складу вагінальних мазків-відбитків, титру
спермоантитіл, проведення ректального дослідження служать тестом для
встановлення аліментарної, симптоматичної та імунної форм неплідності.

Ключові слова: свиноматки, аліментарна неплідність, симптоматична
неплідність, імунна неплідність, тканинний препарат, Хорулон, аміназин,
титр спермоантитіл, вагінальні мазки-відбитки.

Вощенко И.Б. Диагностика и профилактика бесплодия основных свиноматок –
Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по
специальности 16.00.07 – ветеринарное акушерство. – Национальный
аграрный университет, Киев, 2004.

Изучены причины и формы распространения различных форм бесплодия
основных и проверяемых свиноматок в спецхозах по производству свинины
Сумской области. Результаты гинекологической диспансеризации на
протяжении 2001-2002 годов показали, что в спецхозах Сумской области у
35% основных свиноматок выявлено различные формы бесплодия. На
алиментарную, симптоматическую и иммунную формы бесплодия основных
свиноматок приходится около 60% от общего количества бесплодных
животных. Показатели причин бесплодия и выбраковки как основных так и
проверяемых свиноматок в различные сезоны года имеют большой диапазон
колебаний. Основными причинами бесплодия основных и проверяемых
свиноматок зачастую являются травмы половых органов, эндометрит,
ожирение, исхудание, многоразовые безрезультатные осеменения.

Изучены функциональные изменения которые сопровождают различные формы
бесплодия. Основные функциональные изменения при алиментарном бесплодии
– анафродизия (80%) и неполноценные половые циклы (20%), при
симптоматическом бесплодии – анафродизия (34%), нимфомания (15%) и
неполноценные половые циклы (26%), при иммунном – в 100% отмечали
многоразовые и безрезультатные осеменения вследствие высокого (более 1:
64) титра спермоантител.

Патолого-анатомические изменения в органах половой системы при выше
перечисленных формах бесплодия характеризовались: при алиментарном
бесплодии гипотрофией яичников, при симптоматическом –персистенцией
желтых тел, эндометритом, кистозным перерождением яичников, при иммунном
бесплодии у большинства животных патологические изменения отсутствовали.

Изучение клеточного состава вагинальных мазков-отпечатков титра
спермоантител, проведение ректального исследования служат тестом для
установления алиментарной, симптоматической и иммунной форм бесплодия
свиноматок.

Влияние различных препаратов в сравнительном аспекте на
воспроизводительную функцию основных свиноматок с алиментарной,
симптоматической и иммунной формами бесплодия были изучены в разные
сезоны года, с учетом условий кормления, содержания и ухода.

Апробированы и предложены методы терапии бесплодных свиноматок при
разных формах бесплодия. При алиментарной форме наиболее эффективным
оказалось двухразовое применение тканевого препарата ПДЭ в дозе 10 мл с
интервалом 72 часа – 92,3±3% животных проявило стадию возбуждения
полового цикла в течении 10 дней при оплодотворенности 95,0±4,3%. При
симптоматическом бесплодии при отдельном двухразовом применении ПДЭ в
дозе 10 мл с интервалом 72 часа и гормонального препарата Хорулон в дозе
500 О.Д., проявили стадию возбуждения полового цикла в течении 10 дней
81,1±9,4% и 100% процентов свиноматок, а оплодотворенность составила
94,4±4,0% и 88,8±4,0%. При иммунном бесплодии после двохразового
введения 0,5% раствора аминазина, в дозе 3 мл. с интервало 72м часа,
отделено и в комплексе с дворазовым введением ПДЭ, в дозе 10 мл.
интервалом 72 часа, оплодотворилось 74,5±3,5% и 73,1±4,3%
соответственно.

Изменение исследуемых показателей биохимического, морфологического и
гормонального состава крови подтвердило положительное действие тканевого
препарата ПДЭ на стимуляцию циклической функции яичников у бесплодных
животных.

Изменение показателей титра спермоантител у животных с иммунной формой
бесплодия подтвердило положительное действие аминазина на снижение тира
спермоантител до уровня не препятствующего оплодотворению.

Найбольшая экономическая эфективность становила при алиментарной форме
бесплодия после использования ПДЭ з тетравитом, при симптоматическом
бесплодии – ПДЭ з Хорулоном и иммунном – аминазина.

Ключевые слова: свиноматки, алиментарное бесплодие, симптоматическое
бесплодие, иммунное бесплодие, тканевой препарат, хорулон, аминазин,
титр спермоантител, вагинальные мазки-отпечатки.

Voshchenko I. B. Diagnostics and prophylaxis infertility main sows
–Manuscript.

The dissertation of a scientific degree of candidate of veterinary
sciences on specialty 16.00.07 veterinary obstetric. –National
Agricultural University, Kyiv, 2004.

There were investigated the reasons and forms of spreading various forms
of barrenness among main and examined sows in special farms by producing
pork in Sumy region. Main reasons of alimentary barrenness are obesity
and growing thin; symptomatic ones are endometritis, traumas of common
origin, traumas of genitals; immune ones are numerous resultless
inseminations.

Main functional changes at alimentary, symptomatic and immune forms of
barrenness are anafrodisia, nymphomania, defective sexual cycles and
numerous resultless inseminations at titre of spermaantibodies 1:64 and
more. Morphological changes in genitals system for abovementioned forms
of barrenness were characterized by cysts of ovaries, persistent yellow
bodies, inflammatory processes in genitals system. Majority of indices
of biochemical, morphological and hormone blood composition suggest
tissue preparation PDE ability to influence on organism of sick animals.

Use of PDE at alimentary barrenness, PDE separately or in the complex
with chorulon at symptomatic barrenness, aminazinum separately or in the
complex with PDE at immune barrenness confirms expediency of restoration
of reproductive functions of sows.

Determination of cell composition of vaginal smear marks, titre of
spermaantibodies, performance of rectal investigation are a test for
establishing alimentary, symptomatic and immune forms of barrenness.

Key words: a tissue drug, alimentary, symptomatic, immune infertility,
sows, chorulon, aminazinum.

5

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *