Дендрофлора міста Одеси (формування, сучасний стан, перспек-тиви оптимізації) (автореферат)

Національна академія наук України

Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка

Немерцалов Володимир Володимирович

УДК 581.526 (477.74-47)

Дендрофлора міста Одеси (формування, сучасний стан, перспективи
оптимізації)

03.00.05 — ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі ботаніки Одеського національного університету

імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Кузнецов Сергій Іванович,

Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка

НАН України,

завідувач відділу дендрології та паркознавства

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Байрак Олена Миколаївна

Центр екологічного моніторингу та біорізноманіття Мегаполісу

НАН України

заступник директора з наукової роботи

кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник

Шевера Мирослав Васильович

Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України

старший науковий співробітник відділу систематики і

флористики судинних рослин

Захист дисертації відбудеться “28” березня 2008 p. о 10 годині на
засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.215.01 при Національному
ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України за адресою: 01014, м.
Київ, вул. Тімірязєвська, 1.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного ботанічного
саду імені М. М. Гришка НАН України за адресою: 01014, Київ, вул.
Тімірязєвська, 1.

Автореферат розісланий “ 23 ” лютого 2008 p.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Н.І. Джуренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Території, на яких розташовані великі міста, протягом
останніх століть набули особливих рис, що дозволяє виділити їх у окремий
тип ландшафтів, для яких характерні специфічні флора і фауна
(Клауснитцер, 1990). Місто виступає потужним споживачем речовини та
енергії (Пригожин, Стенгерс, 2000). Територія міст часто стає плацдармом
для інвазії адвентивних видів рослин та місцем збереження залишків
природної біоти. Міське довкілля безпосередньо та опосередковано впливає
на здоров’я та тривалість життя людей (Россет, 1981). Все це призводить
до потужного впливу міст на оточуючі і віддалені природні і антропогенні
ландшафти.

Відносно сталим компонентом рослинного покриву міст стають насадження
деревних рослин. Дослідження структурних і функціональних особливостей
дендрофлори великих міст та всебічна оптимізація міського середовища є
важливою проблемою сьогодення. Зміни, що відбуваються у місті протягом
його існування, та їхній вплив на природний рослинний покрив потребують
виявлення, дослідження та опанування з позицій концепції сталого
розвитку (sustainable development), з використанням останніх досягнень у
теорії інтродукції рослин, охорони природи, теорії і практиці озеленення
населених пунктів.

Ботанічні дослідження в регіоні, в межах якого розташовано місто Одеса,
розпочалися у другій половини XVII ст. і стосувалися переважно опису
рослинного покриву великих за площею територій та характеризували флору
окремих частин міського ландшафту. З огляду на це, дослідження сучасного
стану дендрофлори міста Одеси у зв’язку з її формуванням, збереженням та
відновленням набуває особливої актуальності.

Зв’язок з державними програмами, планами, темами. Робота виконувалась в
рамках досліджень кафедри ботаніки ОНУ імені І. І. Мечникова. Отримані
результати включені у звіти за темами: „Екологія та біологія флори і
рослинності Північно-Західного Причорномор’я, охорона та раціональне
використання”, номер державної реєстрації 0104U005432 (2004-2006 рр.) та
„Різноманітність фіто- і мікобіоти Північно-Західного Причорномор’я,
вивчення, збереження, охорона та управління продукційними процесами”,
номер державної реєстрації 0107U007979 (2007 р.). Робота пов’язана з
“Програмою розвитку, збереження та поновлення зелених насаджень в місті
Одеса” 2003-2006 рр. Отримані результаті використані при складанні
“Міської програми розвитку і збереження зеленого господарства міста
Одеси на 2007-2012 рр.”.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – встановити та
проаналізувати видовий склад і структурні та просторові особливості
дендрофлори міста Одеси, визначити перспективи її оптимального
використання.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

встановити видовий склад сучасної дендрофлори міста Одеси;

проаналізувати систематичну структуру дендрофлори;

здійснити ботаніко-географічний аналіз дендрофлори за походженням видів;

дослідити етапи формування дендрофлори, їхні напрямки та наслідки;

виявити на території міста столітні рослини та визначити особливості
вікової структури дендрофлори;

охарактеризувати особливості просторової структури дендрофлори;

виявити еколого-біологічні особливості видів дендрофлори;

дослідити представленість певних біоморф та біотипів;

з’ясувати ступінь адаптації видів дендрофлори до умов міста;

встановити інтродукційний потенціал найбільших родів і родин;

окреслити напрямки подальшої інтродукційної роботи;

виявити принципи оптимального використання дендрофлори міста.

Об’єкт дослідження – дендрофлора міста Одеси.

Предмет дослідження – видовий склад та структурні особливості
дендрофлори міста Одеси.

Методи дослідження. В основу роботи покладено класичний порівняльний
морфолого-флористичний метод дослідження, методи інтродукції і
акліматизації рослин, ГІС та інтерпретації текстів.

Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексну оцінку сучасного
стану дендрофлори міста Одеси, проаналізовано її просторову структуру та
видовий склад, здійснено систематичний і ботаніко-географічний аналіз;
охарактеризовано еколого-біологічні властивості та встановлено ступінь
адаптації видів дендрофлори до місцевих умов, визначено інтродукційний
потенціал найбільших родів і родин. Вперше проведено історичний аналіз
формування дендрофлори та розроблено періодизацію інтродукційної
діяльності в регіоні, висвітлено її наслідки, досліджено вікову
структуру окремих видів дендрофлори. Запропоновано принципи використання
асортименту деревних рослин для озеленення відповідно до
грунтово-кліматичних мікрорайонів міста. Накреслено перспективи
збагачення, охорони і збереження дендрофлори міста Одеси.

Практичне значення. Розроблено рекомендації по оптимізації дендрофлори
міста, запропоновано асортимент дерев та кущів, адаптованих до місцевих
ґрунтово-кліматичних умов та придатних до потреб озеленення. Створено
електронну базу даних дендрофлори міста. Результати дисертаційної роботи
використано при підготовці методичних розробок для студентів
біологічного факультету ОНУ. Отримані дані можуть бути включені у
лекційні та практичні курси “Природознавство”, “Дендрологія”, “Міська
флора”, тощо, використані при написанні “Визначників”, для розробки
екскурсійних маршрутів.

Особистий внесок здобувача. Робота базується на результатах досліджень,
проведених автором протягом 2001-2007 р. під час роботи в Ботанічному
саду ОНУ імені І.І.Мечникова та навчання в аспірантурі. Матеріали
зібрані та опрацьовані автором особисто. Встановлено видовий склад
дендрофлори міста Одеси, проведено її всебічний аналіз, розраховано
акліматизаційне число для кожного виду, визначено інтродукційний
потенціал найбільших родів і родин, складено карту розподілу видового
різноманіття дендрофлори на території міста.

Апробація роботи. Основні положення, висновки та рекомендації, викладені
в роботі, доповідались на міжнародних наукових конференціях:
Биологическое разнообразие. Интродукция растений. (Санкт-Петербург,
2003), 1(1Х) Международной конференции молодых ботаников в
Санкт-Петербурге (Санкт-Петербург, 2006), Міжнародній конференції Роль
ботанічних садів і дендропарків у формуванні навколишнього середовища і
світогляду людини (Одеса, 2007), ХІ съезде Русского ботанического
общества (Новосибирск-Барнаул, 2003), Молодёжной конференции ботаников в
Санкт-Петербурге (Санкт-Петербург, 2004), Міжнародній конференції
молодих вчених Біорізноманіття. Екологія. Еволюція. Адаптація. (Одеса,
2003, 2005, 2007), Конференции молодых учёных Академии наук Молдовы
(Кишинёв, 2005), XII з’їзді Українського ботанічного товариства (Одеса,
2006); професорсько-викладацьких конференціях ОНУ імені І.І. Мечникова
(2005, 2006, 2007), засіданнях відділу дендрології і паркознавства НБС
імені М.М. Гришка НАНУ (2006, 2007), засіданнях Постійної депутатської
комісії з екології Одеської міської ради (2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 26 робіт, у т.ч. 7
статей у фахових виданнях (з них 4 у співавторстві) і 1 брошура.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі
вступу, 7 розділів, висновків, рекомендацій та додатків. Загальний обсяг
роботи налічує 317 сторінок, включає 12 таблиць, 8 рисунків, 2 додатки.
Бібліографічний список містить 316 джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика району дослідження

Природно-історичні умови формування рослинного покриву у
Північно-Західному Причорномор’ї

Клімат регіону аридний, для нього характерні тепла зима і гаряче літо
(Бабиченко, 1984). Тут переважають степові чорноземи. За агрокліматичним
районуванням цей район помірно теплий з недостатнім зволоженням. З
початку 50-их років ХХ ст. простежуються зміни локального клімату, що
полягають у підвищенні зимових і зменшенні літніх температур та
збільшенні кількості опадів у теплий період року (Клімат Одеси, 1986).

Наведено інформацію про формування регіональної флори та рослинності у
третинному і четвертинному періоді (Артюшенко, 1970, Артюшенко та ін.,
1973, Щёкина, 1979). Природні флорокомплекси Північно-Західного
Причорномор’я виникли під впливом флор оточуючих флористичних областей
після відступу Чорного моря, що відбувся 3-5 тисяч років тому (Пачоский,
1908).

В розділі подана коротка характеристика геолого-географічних та
історичних умов регіону, історія формування рельєфу, клімату, ґрунтів,
природної біоти, тощо.

Особливості формування грунтово-кліматичних умов у місті Одесі

В розділі наведено аналіз даних про мікрокліматичні умови у місті.
Довготривалі спостереження дозволили виявити на території міста три
мікрокліматичні райони: приморську смугу, центральну і північно-західну
частини (рис. 1). Для кожної з них властиві свій режим вологості та
температурний режим.

Рис.1 Грунтово-кліматичне районування міста Одеси

За нашими спостереженнями, для об’єктів міської забудови характерні
температури, що відрізняються від загальних для кліматичного
мікрорайону. Так, у дворах малоповерхових будівель (2-3 поверхи)
температура на 2-3 оС вища, ніж для мікрорайону, а для багатоповерхових
будівель (більше 9 поверхів) за рахунок затінення і зміни повітряного
режиму на 10-12 оС нижча влітку і на 1-2о вища взимку. Затримання опадів
і вітру, збільшення вологості повітря і ґрунту спостерігається в межах
полезахисних і паркових насаджень.

На території міста є райони з різним рівнем засоленості і родючості
ґрунтів та ґрунтові мікрорайони, що виникли за рахунок антропогенної
трансформації природних ґрунтів. В місті формується особливий тип
ґрунтів — урбаноземи, що розвиваються в результаті антропогенної
діяльності (Зелинская, 2005).

Об’єднання температурних та ґрунтових карт дає можливість виділити
ґрунтово-кліматичні мікрорайони (рис. 1).

Розділ 2. Об’єкти, методи і обсяг дослідження

Видовий склад культивованої дендрофлори визначався у польових умовах та
за гербарним матеріалом (гербарій MSUD). Визначення здійснювалося за
загальноприйнятими методиками за допомогою сучасних монографічних видань
та визначників. Назви видів і обсяг таксонів в роботі прийняті за
Vascular plants of Ukraine (Mosyakin, Fedoronchuk, 1999) та уточнені за
монографіями Н.К Черепанова (1995) та H. Weich, G. Haddow (1993).
Ботаніко-географічний аналіз здійснено відповідно до поділу світу
А.Л. Тахтаджяна (1978).

В основу роботи покладені класичні методи флористичних досліджень та
інтродукції і акліматизації рослин. Обстеження здійснювалося маршрутним
методом з застосуванням методу квадратного картування (Celesti-Grapow et
all, 1996, 1998). Територія міста була розбита на 160 квадратів площею 1
км2 кожний. В ході обстеження кожного квадрату визначалися: систематичне
положення рослин, кількість екземплярів та їх місцезростання; вік,
діаметр стовбура, можливість вегетативного та генеративного розмноження;
екологічні особливості рослин. За результатами обстежень були
розраховані акліматизаційне число та ступінь акліматизації видів,
отримано попередню інформацію для розрахунку інтродукційного потенціалу
найбільших родів і родин. Для цього використовувалися методики,
розроблені провідними вітчизняними фахівцями-дендрологами (Липа, 1977;
Кохно, Курдюк, 1994; Кохно, Кузнецов, 2005). Екологічна характеристика
та господарське значення видів наведені за результатами власних
спостережень та даними літератури (Дендрофлора України, 2001, 2002,
2005, Екофлора України 2000, 2001, 2004, тощо). Динаміка формування
дендрофлори Одеси встановлена за архівними матеріалами та літературними
джерелами. Для порівняння історичних джерел з сучасними даними
використовувалися методи герменевтичної інтерпретації текстів.

Принципи вибору асортименту деревних рослин для озеленення
ґрунтово-кліматичних мікрорайонів Одеси розроблені на основі результатів
власних спостережень і аналізу праць М.А. Кохна та О.М. Курдюка (1994),
С.І. Кузнецова (1994) та довідника “Порайонний асортимент дерев та кущів
України” (2003).

РОЗДІЛ 3. Історія формування і вивчення дендрофлори міста Одеси

Дослідження дендрофлори міста Одеси.

Проведені в регіоні з кінця XVII ст. дотепер ботанічні дослідження
(Гюльденштадт, 1787-1791; Бессер, 1822; Андржейовський, 1823; Ліндеман,
1871; Пачоський, 1908, 1910; Шестериков, 1912; Дубровіна, Жаренко, 1968;
Тихомиров та інші, 1975-1982; Васильєва-Немерцалова, 1996) містили
переважно опис флори (у тому числі, дендрофлори) Північно-Західного
Причорномор’я.

Роботи Я.Л та К.Я. Десметів (1832, 1835, 1840, 1842, 1844, 1845, 1850),
П. Ієнша (1835, 1842), В.П. Скаржинського (1838-1888), О.Д. Нордмана
(1838, 1847), К. Бехтольда (1847), А.З. Жаренко та К.І. Точидловської
(1956), А.З. Жаренко, С.О. Філатової та А.С. Бонецького (1980),
А.С.Бонецкого, Л.П. Осадчої, С.О. Филатової та ін. (1998) присвячені
опису колекційних насаджень та методів розведення деревних рослин у
регіоні. Дендрофлора окремих частин міста описана у роботах І.У.
Палімпсестова (1852, 1853), Г.Й. Потапенка (1929, 1932), С.Г. Коваленко
і А.С. Бонецького (1985).

Таким чином, на цей час, дослідженими виявилися окремі типи насаджень в
межах міста (переважно, паркові та колекційні насадження ботанічного
саду).

Формування дендрофлори міста Одеси

За результатами аналізу історичних джерел найбільша кількість видів
дендрофлори спостерігалася в місті на початку ХІХ ст. та на межі ХХ і
ХХІ століть. У цей час активно випробовувалися види, гібриди і форми
декоративних деревних рослин. Історія поповнення дендрофлори Одеси
представлена на рис. 2.

Рис. 2. Динаміка поповнення дендрофлори Одеси протягом ХІХ-ХХІ століть.

Поповнення дендрофлори представниками Pinophyta та Magnoliophyta
відбувалося паралельно, відповідно до обсягу цих таксонів. Найбільшу
кількість видів було введено у середині ХХ століття, що було пов’язано з
економічним розвитком та післявоєнною відбудовою регіону.

У асортименті рослин, що були інтродуковані в Одесі протягом існування
міста, відбиваються загальносвітові тенденції: у ХІХ ст. – інтродукція
північноамериканських дерев і кущів, у першій половині ХХ ст. – рослин з
середньої і східної Азії, з середини ХХ ст. і дотепер – введення сортів
і культивованих форм декоративних дерев і кущів.

Сучасна дендрофлора міста Одеси сформувалася в результаті природного і
штучного добору рослин (з урахуванням фактору випадковості), що різними
шляхами потрапляли на територію Північно-Західного Причорномор’я. Її
структура є результатом адаптації видів рослин до умов антропогенно
трансформованого ландшафту.

Розділ 4. Просторова структура дендрофлори та основні типи об’єктів
зеленого будівництва В місті ОДЕСА

Загальна площа міста становить 160 км2, з них під зеленими насадженнями
всіх типів (за звітом КП “Міськзелентрест” за 2006 рік) знаходиться 10
км2, площа зелених насаджень загального використання складає 5,4 км2.
Нами встановлено, що просторова структура дендрофлори міста формувалася
відповідно до планів міської забудови та озеленення з коригуванням
локальними біокліматичними умовами.

Просторова структура дендрофлори. В межах міста можна виділити зони, що
характеризуються різною сукупністю ґрунтово-кліматичних умов та ступенем
антропогенного навантаження. Для кожної із зон характерна своя флора, в
тому числі, дендрофлора. Класифікація міських насаджень (Кучерявий,
1981) включає насадження: загального використання, обмеженого
використання і спеціального призначення. На території міста вони не
утворюють єдиної мережі.

Насадження загального використання міста Одеси: 1) парки всіх типів (10
об’єктів); 2) сади житлових районів і об’єкти внутрішньо квартального
озеленення; 3) сквери та майдани (33 об’єкти); 4) бульвари (6 об’єктів);
5) гідропарк; 6) лісопарк. Насадження обмеженого використання: 1)
насадження навчальних закладів; 2) насадження медичних закладів (20
об’єктів); 3) присадибні насадження; 4) насадження на території
промислових підприємств (49 об’єктів); 5) насадження територій з
особливим режимом охорони. Насадження спеціального призначення: 1)
Ботанічний сад ОНУ ім. І.І. Мечникова; 2) вуличні насадження; 3)
дендропарк і зоопарк; 4) насадження кладовищ (6 об’єктів); 5) захисні
насадження промислової зони та транспортних шляхів; 6) меліоративні і
ґрунтозакріплюючі насадження; 7) міські і приміські сади та розсадники
(3 об’єкти). До інших типів насаджень можна віднести рослини звалищ,
смітників та приморських і прилиманних схилів.

Передбачаються певні перспективи поповнення видового складу насаджень
загального використання за рахунок насаджень спеціального призначення і
обмеженого використання. Розподіл видів дендрофлори між різними типами
насаджень представлений у таблиці 1.

Формування сучасної структури дендрофлори почалося з центральної
(історичної) частини міста і відбувалося у декілька етапів у східному та
західному напрямках. Від об’єктів зеленого будівництва, що створювалися
протягом ХІХ ст., зараз лишилися окремі рослини в центральній частині
міста. Значна кількість дерев висаджувалася на початку ХХ ст. на
тодішніх околицях, проте з тих насаджень лишилися тільки алеї старих
тополь, в’язів і акацій. Статус пам’ятки природи мають на території
міста 40 вікових рослин, серед яких екземпляри Ginkgo biloba L.,
Calocedrus deccurens (Torr.) Florin., Taxus baccata L., Aesculus
hippocastanum L., Platanus occidentalis L., Populus х canadensis
Moench., P. nigra L., Quercus alba L., Q. robur L., Robinia pseudoacacia
L., Styphnolobium japonicum (L.) Schott, Tilia americana L., Ulmus
glabra Huds. Потребують надання такого статусу багаторічні екземпляри
Metasequoia glyptostroboides Hu et Cheng та вікові дерева Morus alba L.,
Celtis australis L., Gymnocladus dioicus (L.) K.Koch, тощо. Більшість
наявних дерев і кущів зеленої зони міста були висаджені у 50-ті та у
70-80-ті роки ХХ ст. В усіх частинах міста зараз висаджуються саджанці
(біля 14 тис. щорічно), проте, зазвичай, виживає близько 20% рослин, що
менше за норму для степової зони України.

Більшість насаджень на території міста відноситься до одновидових,
одноярусних, що знижує ефективність використання виділеної під
озеленення площі. Багатоярусні та багатовидові насадження виявляються
більш стійкими до несприятливих умов довкілля і краще виконують
санітарні функції. Проблемою для озеленених територій є їх витоптування
– витоптуються неогороджені ділянки, а рослини на них механічно
пошкоджуються.

Найбільша кількість видів дендрофлори зустрічається у приморській
мікрокліматичній зоні. Більша їх частина зростає на солонцюватих
південних чорноземах. На малогумусних та слабогумусованих ґрунтах,
зустрічається менше видів рослин, через щільну забудову у цьому районі.
На темно-каштанових солонцюватих ґрунтах зустрічаються переважно
солестійкі оліготрофи.

РоЗДІЛ 5. СИСТЕМАТИчнИЙ склад і БОТАНІКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ Аналіз дендрофлори
міста Одеси

Види дендрофлори міста Одеси належать до двох відділів (табл. 2).

До відділу Pinophyta відносяться три класи, 4 порядки, 7 родин, 25
родів, 98 видів; до Magnoliophyta – два класи, 40 порядків, 71 родина,
179 родів, 589 видів

Найбільшою кількістю видів представлені родини Rosaceae Juss. (173),
Pinaceae Lindl. (55), Oleaceae Hoffsgg. & Link (36), Fabaceae Lindl.
(34), Caprifolaceae Juss. (32) та Cupressaceae Rich. ex Bartl. (29). Дві
третини видів відносяться до 13 родин, окрім вищевказаних, це: Aceraceae
Juss. (15), Berberidaceae Juss. (18), Fagaceae Dumort. (14),
Hydrangeaceae Dumort. (21), Rutaceae Juss. (10), Salicaceae Mirb. (19),
Viburnaceae Raf. (8). Представлені одним видом 26 родин. Кількість видів
сучасної дендрофлори міста Одеси становить 1/5 частину всіх видів
дендрофлори України (Кохно, 2001).

У повному обсязі з дендрофлори України інтродуковані у дендрофлору Одеси
рослини з родин: Ginkgoaceae Engl., Cephalotaxaceae Neger, Taxodiaceae
Neger, Annonaceae DC., Bignoniaceae Juss., Eucommiaceae Engl.,
Hamamelidaceae R. Br., Lardizabalaceae Lindl., Menispermaceae Juss.,
Mimosaceae R.Br., Punicaceae Horan., Schisandraceae Blume,
Scrophulariaceae Juss., Simaroubaceae DC., Styracaceae Dum. та ін.
Представники цих родин походять з теплих регіонів Землі і погано
акліматизуються в інших регіонах України.

Роди розподіляються по родинах так: Rosaceae – 32, Fabaceae – 16,
Oleaceae – 9, Moraceae Link., Rhamnaceae Juss. та Rutaceae Juss. – по 5,
Anacardiaceae Lindl., Caprifolіaceae, Verbenaceae J. St. – по 4,
Araliaceae Juss., Caesalpiniaceae R.Br., Corylaceae Mirbel.,
Hydrangeaceae, Styracaceae Dum., Vitaceae Juss. – по 3, одинадцять родин
представлені двома родами і 41 родина — одним родом.

Значна частка видів Pinophyta походить з Східноазійської та
Циркумбореальної областей, що свідчить про перспективність подальшої
інтродукції голонасінних з Азії (табл. 3).

З Циркумбореальної області походять аборигенні для регіону види. Багато
видів-екзотів степової зони є аборигенами інших еколого-кліматичних зон
України. Ареал деяких з них простягається вздовж річок і лиманів до
узбережжя Чорного моря. Найбільше видів-інтродуцентів походить з
Східноазійської області.

Дендрофлора міста Одеси складається з видів, первинний ареал яких
розташований в межах різних регіонів Голарктичного царства. Однак,
переважна більшість з них потрапила в дендрофлору міста з джерел
вторинної інтродукції (ботанічних садів і дендраріїв).

В місті масово зустрічаються 4 види Pinophyta (Juniperus virginiana L.,
Platycladus orientalis (L. ) Franco, Picea pungens Engelm., Pinus
pallasiana D. Don.) та 32 види (з них 2 гібридогенні) Magnoliophyta.
Часто зустрічаються 7 видів Pinophyta та 53 види (з них 2 гібридогенні)
Magnoliophyta. Рідко зустрічаються 15 видів Pinophyta та 81 вид (з них 6
гібридогенних) Magnoliophyta. Всі інші види представлені поодинокими
рослинами в колекційних та приватних насадженнях.

РОЗДІЛ 6. Біоекологічні особливості видів дендрофлори міста Одеси

Біоекологічна характеристика видів-інтродуцентів

У дендрофлорі міста Одеси 44 види є аборигенами Північно-Західного
Причорномор’я та 18 – аборигенами степової зони України, 625 видів
інтродуковані.

Серед Magnoliophyta 95,6% видів – фанерофіти та 4,4% видів – хамефіти.
Серед Pinophyta всі інтродуковані види – фанерофіти. Значна доля
фанерофітів у флорі непрямо свідчить про мікрокліматичні зміни, що
відбулися в регіоні під впливом інтродукції та створення і розвитку
зелених насаджень.

Поміж інтродуцентів абсолютно переважають види з мезофітної фракції.
Сумарна кількість мезофітів і ксеромезофітів складає 95% всіх видів.
Ксерофіти представлені найменше, проте в умовах степової зони вони є
цінними видами для створення насаджень при відсутності зволоження. Деякі
з них можуть бути використані як підщепа для цінних видів і сортів
плодових і декоративних рослин.

Серед геліоморф у дендрофлорі міста абсолютно переважають геліофіти та
сціогеліофіти, що відповідає особливостям природної інсоляції
Північно-Західного Причорномор’я. Формування екологічного спектру
інтродукованих рослин відбувалося за рахунок штучного добору матеріалу з
певними ознаками. На початку озеленення міста використовувалися
посухостійкі і світлолюбні рослини, а зараз виникла необхідність у
розширенні асортименту рослин, що здатні існувати в умовах затінення,
ґрунтового перезволоження та сухості повітря.

За можливими способами розповсюдження насіння та плодів серед видів
дендрофлори переважають поліхори. Автохорія притаманна 62%, зоохорія
50%, анемохорія – 25%, антропохорія – 23% видів. Розповсюджуються
виключно людиною 15 видів. Зустрічається гідрохорія (3 види) та
мірмекохорія (1 вид).

Серед Magnoliophyta дендрофлори Одеси до самостійного розмноження не
здатні 33 види (з них 27 утворюють генеративні органи), 30 видів не
плодоносять, проте розмножуються вегетативно, 512 видів здатні до
утворення плодів (з них 311 видів не дають самосіву), 105 видів
розмножуються вегетативно, 130 дають самосів і 71 вид дає самосів та
розмножується вегетативно. Серед Pinophyta не здатні до самостійного
розмноження представники 31 виду (у шести видів утворюються генеративні
органи); представники 65 видів здатні до утворення насіння, з них дають
самосів представники п’яти видів, два види дають самосів та
розмножуються вегетативно. Таким чином, абсолютна більшість видів
дендрофлори здатна до розмноження і розповсюдження у регіональних
умовах.

Відзначаючи успіх багаторічної інтродукції, необхідно вказати на
небезпечність інвазії видів-інтродуцентів у природні ландшафти.

За методом М.А. Кохна (1994, 2005) були розраховані акліматизаційні
числа для кожного виду дендрофлори Одеси (таблиця 4). Більшість видів
дендрофлори (57,4%) добре пристосовані до місцевих умов. Проте, значення
акліматизаційних чисел для багатьох аборигенних видів (від 74 до 97
балів) менші за очікувані.

Повністю і добре акліматизовані 404 види, серед яких є рідкісні в межах
природного ареалу (Taxus baccata L., Fraxinus ornus L., Syringa josikea
Jacq.f.), що дає підставу рекомендувати їх для широкого використання у
міському озелененні.

За відношенням до родючості ґрунтів еутрофами є 12 видів з відділу
Pinophyta та 227 видів з відділу Magnoliophyta, мезотрофами – 7 видів з
відділу Pinophyta та 97 видів з відділу Magnoliophyta, оліготрофами – 79
видів з відділу Pinophyta та 265 видів з відділу Magnoliophyta. Таким
чином, у дендрофлорі переважають види оліготрофи і еутрофи, що пов’язано
зі спрямованою інтродукцією невибагливих до родючості ґрунту рослин та
високою родючістю місцевих ґрунтів. Солестійкими є 70 видів насіннєвих
рослин дендрофлори, що пов’язано з наявністю на території міста
засолених ґрунтів. За відношенням до хімічного складу ґрунту 12 видів є
карбонатофобами, 40 – карбонатофілами, інші види толерантні до
присутності карбонат-іону. Один вид (Pinus sylvestris L.), мало
поширений в місті, – ацидофіл. Такий розподіл рослин зумовлений хімічним
складом міських ґрунтів.

Оцінка фітосанітарного стану зеленої зони міста

Оцінка фітосанітарного стану деревних рослин дозволила виявити у місті
райони з комбінацією несприятливих умов існування, у яких деревні
рослини втрачають свої декоративні особливості. Це зони біля швидкісних
магістралей та райони щільної багатоповерхової забудови у центральній
частині міста.

o

\ ” ‚

?

?

~

?

o

~

?

i

$a$

??$?вороби і ураження спостерігаються у 50% дерев і кущів. Це фізичні
травми або хиби у розвитку, що виникли внаслідок дисбалансу хімічних
елементів у довкіллі. Багато рослин страждає від затінення через невдало
створені зелені композиції. У найгіршому стані знаходяться рослини
історичної частини міста та приморських паркових насаджень. Серед
інфекційних агентів у міських насадженнях переважають гриби (Laetiporus
sulphureus (Bull.) Murrill, Phellinus tuberculosus (Baumg.) Niemelд,
мучнисто-росяні гриби та ін.), що вражають самосів, дорослі і старі
дерева.

В останні роки спостерігалися епіфітотії, пов’язані з масовим
розмноженням комах-фітофагів: Hyphantria cunea (Drury, 1773) та
Cameraria ohridella (Deschka & Dimic, 1986).

РОЗДІЛ 7. Використання, збереження і збагачення видової різноманітності
дендрофлори міста Одеси

Види дендрофлори Одеси, корисні у господарстві

Видам культивованої дендрофлори міста Одеси притаманні певні
властивості, цінні для використання у господарстві. У дендрофлорі
визначено 5% видів харчових рослин, 16% ефіроолійних, 78% мають цінну
деревину, 45% використовується у народній і офіціальній медицині, 74%
можуть використовуватися у целюлозно-паперовій промисловості, 56%
медоноси і перганоси, 2% отруйні, 21% видів виділяє фітонциди, тощо.

Більшість видів плодових рослин в умовах міста через несприятливі
екологічні умови не можуть бути використані у господарстві за
призначенням. Тому кількість плодових дерев та кущів слід зменшити,
особливо у зоні підвищеного екологічного ризику. Також це стосується і
отруйних рослин (Calycanthus floridus L., Daphne laureola L.,
Toxicodendron radicans (L.) Kuntze, тощо), чисельність яких має
контролюватися, особливо у зоні відпочинку.

Аборигенні та рідкісні у межах природного ареалу види у дендрофлорі
міста

Встановлено, що 44 види дендрофлори Одеси є представниками природної
флори Правобережного злакового степу та Північно-Західного Причорномор’я
(Дубровіна, Жаренко, 1968; Крицька, 1985, Кохно, Курдюк, 1994). Це Acer
campestre L., Sambucus nigra L., Viburnum lantana L., V. opulus L.,
Cornus mas L., Ephedra distahya L. та інші. Ці види рослин мають цінні
лікарські і декоративні властивості, використовуються у зеленому
будівництві.

У дендрофлорі Одеси зустрічаються види, які в межах природного ареалу є
рідкісними і зникаючими та охороняються законом: Juniperus foetidissima
Willd., J. excelsa Bieb., Taxus baccata, Amygdalus nana L., Euonymus
nana Bieb., Fraxinus ornus, Syringa josikaea, Staphylea pinnata L.,
тощо.

Виходячи з природоохоронних міркувань та високої оцінки декоративних
якостей, кількість рослин природної флори, що використовуються у
міському озелененні, можна і необхідно збільшити.

Інвазійно-активні види дендрофлори міста Одеси

Одним з результатів впливу людини на біогеохімічні системи є формування
антропогенних ландшафтів і розвиток в їх межах синантропної флори, в
тому числі, флори поселень, зокрема, міст. Одним з факторів
трансформації природних ландшафтів є озеленення. Зараз в Одесі, за
нашими даними, до утворення самосіву здатні 136 видів деревних рослин, з
них інвазійно-активними, за даними В.В. Протопопової, С.Л. Мосякіна та
М.В. Шевери (2002), є п’ять видів.

Інвазійно-активними для регіону є: Amorpha fruticosa L., Acer negundo
L., Robinia pseudoacacia L. (Північна Америка), Ailanthus altissima
(Mill.) Swingle (Китай). Всі вони були завезені в Україну на початку ХІХ
сторіччя. До списку видів інвазійних рослин можна додати також Gleditsia
triacanthos L. (Північна Америка), Elaeagnus angustifolia L. та Lycium
barbarum L. (Середземномор’я).

Найбільш розповсюджені в озелененні види-культигени та інвазійно-активні
види (види, що натуралізувалися) походять, переважно, з одних і тих
самих флористичних областей, що окреслює певні перспективи подальшого
поповнення регіональної флори (в тому числі дендрофлори).

7.4. Види і форми декоративних (вічнозелених та красиво квітучих) рослин

Переважна кількість видів дендрофлори Одеси є декоративними рослинами,
що з’явилися на території міста внаслідок їх введення у міські зелені
насадження.

Декоративні властивості мають 647 видів рослин дендрофлори міста. 147
видів є вічнозеленими або напіввічнозеленими кущами, 70 видів —
вічнозеленими деревами, 7 видів – вічнозеленими ліанами; рослини з
красивими квітами представлені 221 видом, з красивими плодами – 89,
поєднують ці якості 39 видів. Особливою декоративністю відрізняються
представники родів вічнозелених шпилькових (Pinus L., Juniperus L.,
тощо) та вічнозелених листяних рослин (Buxus L., Ilex L., Hedera L. та
ін.). Інші дерева, кущі та ліани (550 видів) відносяться до листопадних.
Деякі види мають низку декоративних таксонів, рангом нижчих за вид:
Thuja occidentalis L. (10), Taxus baccata (7), Robinia pseudoacacia,
Hibiscus syriacus L., Persica vulgaris Mill. (по 6), Chamaecyparis
lawsoniana (A. Murr.) Parl. (5), Acer platanoides L., Euonуmus japonica
Thunb., Fraxinus excelsior L., Juniperus communis L., J. sabina L.,
Sambucus nigra L. (по 4), Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris
L., Chaenomeles japonica (Thunb.) Lindl., Sorbus aucuparia L., Tilia
cordata Mill., Cupressus lusitanica Mill. (по 3). По два
внутрішньовидові нототаксони мають 9 видів, а по одному – 50 видів.

Наявність декоративних форм встановлена у 77 видів — 11,2% дендрофлори
міста. Спрямоване і науково обґрунтоване збільшення внутрішньовидової
різноманітності дендрофлори, на нашу думку, має позитивно вплинути на
структуру міських насаджень через збільшення їхньої біологічної
різноманітності і, відповідно, стійкості до нестабільних умов довкілля.

7.5. Перспективи оптимізації дендрофлори міста Одеси.

Методичні розробки провідних вітчизняних фахівців-дендрологів дозволяють
оцінити ступінь акліматизації видів. Доцільно використовувати в
озелененні повністю і добре акліматизовані рослини, проте, з огляду на
необхідність охорони природної флори і рослинності та контролю за
неаборигенними видами, серед цих видів необхідно проводити ретельний
відбір.

Для оцінювання доцільності інтродукції та подальшого використання видів
дендрофлори, на базі загальних вимог до міських насаджень (Булыгин,
Калугин, 2002), нами для регіону розроблено ієрархічну шкалу вимог до
деревних рослин:

Безпечність для природної біоти (неінвазійність);

Нешкідливість для здоров’я людей (гіпоалергенність);

Гігієнічність (рослина мінімально забруднює міське довкілля);

Здатність до очищення повітря;

Збагачення повітря фітонцидами;

Довговічність у міському середовищі;

Стійкість до хвороб кореня і стовбуру (низька вітровальність);

Декоративність (позитивний вплив на емоційно-психологічний стан людей)

Якщо вид не відповідатиме цим вимогам, його використання бажано обмежити
через біологічну небезпечність та економічну недоцільність.

Оптимізація структури дендрофлори міста розглядається нами як наближення
структури штучних насаджень до стабільних самокерованих природних
фітоценозів (Пачоский, 1912, Левон, Кузнецов, 2006). На базі цього нами
виділені такі вимоги до насаджень у місті:

Видова, внутрішньовидова та вікова різноманітність;

Ярусність (представленість в насадженнях рослин різного габітусу);

Алелопатична врівноваженість.

За результатами роботи запропоновано основний та додатковий асортимент
рослин, адаптованих до конкретних умов грунтово-кліматичних мікрорайонів
міста. Керуючись отриманими результатами, ми вважаємо за доцільне
збільшити площу зелених насаджень в місті за рахунок створення нових
(обгороджених) об’єктів озеленення та оптимізації існуючих зелених
насаджень завдяки використанню швидкорослих кущів та ліан.

Оцінка інтродукційного потенціалу найбільших за кількістю видів родин і
родів дендрофлори Одеси дає змогу стверджувати, що за рахунок
інтродукції рослин, вже акліматизованих на території України, кількість
видів дендрофлори Одеси при потребі можна збільшити у 4 рази. Це
посилить тиск на залишки природного рослинного покриву та може сприяти
інвазії нових видів у регіональну флору. Тому подальше поповнення
дендрофлори має відбуватися поступово і полягати у збільшенні
внутрішньовидової різноманітності перспективних добре адаптованих видів
та базуватися на широкому введенні і використанні в озелененні
вічнозелених рослин та красиво квітучих кущів і ліан.

Такий підхід забезпечить створення системи міських насаджень, що буде
відповідати покладеним на неї функціям оптимізації довкілля у місті –
території існування і співіснування людини і природи.

Висновки

В роботі відображено результати дослідження сучасного стану та видового
складу дендрофлори міста Одеси. Проведено узагальнення досвіду
багаторічної інтродукції деревних рослин. Встановлено принципи
оптимального використання та перспективи збереження і збагачення
дендрофлори.

Дендрофлора міста Одеси налічує 687 видів (в тому числі 33 види
гібридного походження). Види дендрофлори належать до 204 родів 78 родин
44 порядків 5 класів відділів Pinophyta та Magnoliophyta. До відділу
Pinophyta відносяться 3 класи, 4 порядки, 7 родин, 25 родів, 98 видів (з
них 2 гібридогенні); до відділу Magnoliophyta – 2 класи, 40 порядків, 71
родина, 179 родів, 589 видів (з них 31 гібридогенний).

Найбільшою кількістю видів представлені родини Rosaceae (173), Pinaceae
(55), Oleaceae (36), Fabaceae (34), Caprifolaceae (32) та Cupressaceae
(29). Дві третини видів відносяться до 13 родин; окрім вищевказаних, це:
Aceraceae (15), Berberidaceae (18), Fagaceae (14), Hydrangeaceae (21),
Rutaceae (10), Salicaceae (19), Viburnaceae (8). По одному виду у 25
родинах.

Найбільша частка видів дендрофлори походить з Східноазійської (33,8%),
Циркумбореальної (16,5 %) та Атлантично-Північноамериканської (14,9%)
областей. У дендрофлорі абсолютно переважають види-культигени, 6,4 %
видів – аборигени Північно-Західного Причорномор’я, адвентивні види
(агріофіти) складають 3% дендрофлори, а види інвазійно-активних рослин –
1%. Останні походять з Атлантично-Північноамериканської (Amorpha
fruticosa L., Acer negundo L., Elaeagnus angustifolia L., Gleditsia
triacanthos L., Robinia pseudoacacia L.), Східноазійської (Ailanthus
altissima (MilL) Swingle) та Середземноморської (Lycium barbarum L.)
областей.

Процес формування дендрофлори міста особливо активно відбувався на
початку ХІХ ст., у другій половині ХХ ст. та в кінці ХХ – на початку ХХІ
ст. Сплески інтродукційної активності були пов’язані з процесами
соціально-економічного відродження і відбудови регіону. В асортименті
рослин, що використовувалися, відбиваються загальносвітові тенденції
інтродукції рослин.

Масово в місті зустрічаються 4 види відділу Pinophyta (Juniperus
virginiana L., Platycladus orientalis (L.) Franco, Picea pungens
Engelm., Pinus pallasiana D. Don.) та 32 види (з них 2 гібридогенні)
Magnoliophyta. Часто зустрічаються 7 видів Pinophyta та 53 види (з них 2
гібридогенні) Magnoliophyta. Найменш поширені 15 видів Pinophyta та 81
вид (з них 6 гібридогенних) Magnoliophyta. Всі інші види представлені
поодинокими рослинами в колекційних та приватних насадженнях.

Серед вікових груп дерев у міських насадженнях переважають рослини
середнього (45-55 років) віку, що виросли або були висаджені між 1965 та
1979 роком. На території міста зростає біля 200 вікових дерев, сорока з
них надано статус пам’ятки природи місцевого значення. Для молодих
насаджень і самосіву спостерігається високий відсоток загибелі (біля
80%).

Просторова структура дендрофлори відповідає історико-архітектурним
особливостям забудови міста Одеси та характеризується неоднорідністю
якісних і кількісних ознак насаджень. При створенні об’єктів озеленення
грунтово-кліматичні фактори в більшості випадків ігнорувалися. Площа
зелених насаджень, що припадає на одного мешканця міста, у півтора рази
менша за нормативну.

Серед життєвих форм, якими представлені види дендрофлори, переважають
кущі — 63%, дерева складають 35%, а ліани – 2%. Аналіз біотипів вказує
на переважання серед видів дендрофлори фанерофітів (95,2%),
зустрічаються хамефіти (4,5%) і гемікриптофіти (0,3%). Серед гігроморф
абсолютно переважають мезофіти і ксеромезофіти, а серед геліоморф
спостерігається домінування геліофітної фракції, що охоплює 90% видів.

Більшість видів дендрофлори (57,4%) повністю і добре акліматизувалися.
Найкраще адаптовані до регіональних умов представники видів: Ephedra
distachya L., E. procera (Fisch. et Mey) Stapf., Elaeagnus angustifolia
L., Hippophae rhamnoides L., Shepherdia argentea (Pursh.) Nutt.,
Caragana mollis (M. Bieb.) Besser, Chamaecytisus ratisbonensis Schaeff.,
Cytisus sessilifolius L., Lavandula angustifolia Mill., Ulmus suberosa
Moench. Значення акліматизаційних чисел аборигенних видів менші за
очікувані.

Аналіз інтродукційного потенціалу найбільших родин і родів показав
перспективи збільшення кількості видів дендрофлори Одеси у 4 рази.
Надалі інтродукція доцільна лише у напрямках збільшення
внутрішньовидової різноманітності перспективних видів та залучення
аборигенних рослин до системи міського озеленення.

Подальша оптимізація дендрофлори міста має бути пов’язана із збільшенням
площі озеленених територій, формуванням єдиної зеленої зони міста,
збільшенням кількості природно-заповідних об’єктів і широким
використанням в насадженнях цінних аборигенних та інтродукованих видів
рослин, відповідно до їх еколого-біологічних характеристик, а також
особливостей ґрунтово-кліматичного мікрорайонування міста.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Площа зелених насаджень має бути збільшена за рахунок вільних від
забудови територій. Об’єкти внутрішньо квартального та вуличного
озеленення мають бути огороджені для захисту від витоптування та
спонтанних стоянок. Видову і внутрішньовидову різноманітність та
ярусність насаджень потрібно збільшити за рахунок довговічних
декоративних ліан та кущів. В місті бажано висаджувати чоловічі
екземпляри дводомних рослин та стерильні форми. Асортимент для
озеленення потрібно обирати з добре пристосованих до міських умов рослин
(404 види) відповідно до грунтово-кліматичного районування міста. За
видами інвазійно-активних рослин необхідно встановити контроль.

За темою дисертації опубліковано 26 робіт:

Немерцалов В.В. Конспект дендрофлори Одеси.- Одеса: АльянсЮг, 2007. – 96
с.

Немерцалов В.В., Васильєва Т.В. Про необхідність всебічного вивчення
рослин, що охороняються // Збірка тез доповідей учасників IV міжнар.
наук.-практ. конф. студ., аспір. та молодих вчених “Екологія. Людина.
Суспільство”. – Київ: НТУУ “КПІ”, 2001.- С.42

Немерцалов В.В., Васильева Т.В. Занос и перспективы распространения
новых адвентивных видов в Причерноморье // Материалы юбилейной научной
конференции молодых ученых «Молодые ученые Волго-Уральского региона на
рубеже веков» (24-26 октября 2001 года) .- Т. 1. – Уфа: Башкирский
университет, 2001.- С. 88-90.

Немерцалов В.В., Немерцалова С.В. Адвентивні рослини порушених екотопів
// Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених
територіях: Матеріали наукової конференції молодих вчених (Кривий Ріг,
13-16 травня 2002 р).- Кривий Ріг, 2002.- С.277-279

Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Формування урбанофлори
як результат антропогенної трансформації територій // Проблеми сучасної
екології: Тези міжнародної конференції (Запоріжжя, 24-26 червня 2002
р).- Запоріжжя, 2002.- С.120

Васильєва Т.В., Коваленко С.Г., Немерцалов В.В. Стан та перспективи
розвитку синантропної флористики в Україні // Природничі науки на межі
століть (до 70-річчя природничо-географічного факультету НДПУ):
Матеріали науково-практичної конференції.- Ніжин, 2004.- С. 16-17

Немерцалов В.В. К вопросу об исследовании флоры населённых пунктов //
Материалы Молодёжной конференции ботаников в Санкт-Петербурге (17-21 мая
2004 года).-СПб.: СПГУТД, 2004.- С. 44-45

Калашнік К.С., Коваленко С.Г., Васильєва Т.В., Немерцалов В.В. Парк
Лузанівський – пам’ятка природи місцевого значення // Вісник
Запорізького державного університету: Зб. наук. статей. Біологічні
науки.- Запоріжжя, 2004.- Вип. 1.- С.69-72

Лебедева Э.С., Коваленко С.Г., Васильева Т.В., Немерцалов В.В. Состояние
и перспективы развития парка Пионерский // Вісник Запорізького
державного університету: Зб. наук. статей. Біологічні науки.- Запоріжжя,
2004.- Вип. 1.- С.119-122

Немерцалов В.В. Флора деяких парків міста Одеси // Проблеми збереження,
відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах
антропогенно-зміненого середовища: Мат. міжнар. наук. конф. (Кривий Ріг,
16-19 травня 2005).- Дніпропетровськ: Проспект, 2005.- С. 262-263

Немерцалов В.В. Голонасінні у дендрофлорі м. Одеси // Вісник ОНУ. —
2005. — Т. 10, вип. 5. — С. 83-90

Немерцалов В.В. Состояние охраняемых объектов зелёной зоны г. Одессы //
Биоразнообразие. Экология. Эволюция. Адаптация: Мат. II Междунар. научн.
конф. студентов, аспирантов и молод. учёных, посвящ. 140-летию Одесского
национального университета им. И. И. Мечникова (28 марта-1 апреля 2005
г.).- Одесса, 2005.- С. 50

Немерцалов В.В., Погуляй В.М., Слюсаренко О.М. Історія зеленого
будівництва в Одесі у XVIII-XIX ст. // Вісник ОНУ.- 2005.- Т. 10, вип.
3, Біологія. — С. 200-208

Немерцалов В.В., Лебедєва Е.С., Калашнік К.С. Рекреаційний потенціал
деяких парків Одеси // Проблеми фундаментальної і прикладної екології,
екологічної геології та раціонального природокористування: Матеріали
другої міжнародної науково-практичної конференції.- Кривой Рог, 2005. –
С. 161-164

Немерцалов В.В. Інтродукційний потенціал деяких родин дендрофлори міста
Одеси // Вісник аграрної науки Південного регіону. — 2005. — вип. 6.-
Одеса: СМИЛ, 2005.- С. 209-214

Немерцалов В.В. Экотопическая приуроченность видов дендрофлоры г.
Одессы. // Конференция молодых учёных Академии наук Молдовы — Кишинёв,
2005. — С. 113

Немерцалов В.В., Немерцалова С.В. Збудники хвороб Шпилькових у
північно-західному Причорномор’ї // Молодь та поступ біології: Зб. тез
другої міжнар. наук. конф. студентів і аспірантів (21-24 березня 2006
року, м. Львів).- Львів, 2006. — С. 109-110

Немерцалов В.В. Підсумки і перспективи інтродукції деревно-чагарникових
рослин Червоної книги України в місті Одесі // Теоретичні і прикладні
аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Мат. VI Між нар.
наук. конф. молодих дослідників (26-29 квітня 2006 р).- Кривий Ріг:
АБЕТКА, 2006.- С. 62-64

Немерцалов В.В. Інвазійно-активний компонент дендрофлори міста Одеси //
Синантропізація рослинного покриву України: тез. наук. доп.
(Переяслав-Хмельницький, 27-28 квітня 2006).- Київ — Переяславль –
Хмельницький, 2006.- С. 151-153

Немерцалов В.В., Кузнєцов С.І. Формова різноманітність культивованої
дендрофлори міста Одеси // Мат. XII з’їзду Українського ботанічного
товариства (Одеса, 15-18 травня 2006 р.).- Одеса, 2006.- С. 46

Немерцалов В.В. Особенности таксономической и пространственной структуры
дендрофлоры города Одессы // Материалы 1(1Х) Международной конференции
молодых ботаников в Санкт-Петербурге (21-26 мая 2006).- СПб: ГЭТУ,
2006.- С. 264

Немерцалов В.В. Деревно-чагарникові рослини Червоної книги України в
дендрофлорі м. Одеси // Вісник ОНУ. — 2006. — Т. 11, Вип. 6.- С. 106-113

Бондаренко О.Ю., Немерцалов В.В. Дендрофлора межиріччя Дністер-Тилігул у
межах Одеського геоботанічного округу // Наукові основи збереження
біотичної різноманітності: тематичний збірник Інституту екології Карпат
НАН України.- Вип. 7: Львів: “Ліга-Прес”, 2006. – С. 12-17

Vasylyeva T.V., Kovalenko S.G., Nemertsalov V.V. The informational
model of synanthropic flora forming // Вісник аграрної науки Південного
регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки.- Вип. 7.- Одеса:
СМИЛ, 2006.- С. 182-186

Nemertsalov V.V. Odessa city dendroflora forming, development and
structure optimization // Proceedings of the III International Young
scientists conference. Biodiversity. Ecology. Evolution. Adaptation.
(Оdessa, 15-18 May, 2007).- Оdesа: Pechatniy dom, 2007.- P. 48.

Немерцалов В.В. Формування дендрофлори міста Одеси //Роль ботанічних
садів і дендропарків у формуванні навколишнього середовища і світогляду
людини: Мат. міжнар. конф., присвяченої 140-річчю Ботанічного саду ОНУ
ім. І. І. Мечникова.- Одеса: Фенікс, 2007.- С. 52

АНОТАЦІЯ

Немерцалов В.В. Дендрофлора міста Одеси (формування, сучасний стан,
перспективи оптимізації). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за
спеціальністю 03.00.05. – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім.
М.М. Гришка НАН України. – Київ, 2008.

В роботі представлені результати дослідження сучасного стану
дендрофлори міста Одеси. Вперше визначено таксономічний склад
дендрофлори, проведено її систематичний та ботаніко-географічний аналіз,
проаналізовано біологічні і екологічні особливості та господарське
значення видів деревних рослин, що зустрічаються на території міста.
Визначено інтродукційний потенціал найбільших за кількістю видів родів і
родин дендрофлори міста Одеси. Запропоновано основний та додатковий
асортимент дерев, кущів та ліан, окреслено перспективні напрямки його
використання в озелененні грунтово-кліматичних мікрорайонів міста.
Створено електронну базу даних по всіх видах дендрофлори міста Одеси.
Вивчення процесів формування дендрофлори міста дозволило визначити
основні напрямки її структурної оптимізації, збагачення, охорони та
використання.

Ключові слова: дендрофлора, інтродукція, інвазія, оптимізація, міські
насадження, місто Одеса.

АННОТАЦИЯ

Немерцалов В.В. Дендрофлора города Одессы (формирование, современное
состояние, перспективы оптимизации). – Рукопись

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.05. – ботаника. – Национальный ботанический сад им.
Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2008.

В работе представлены результаты исследования современного состояния
дендрофлоры города Одессы. Впервые определен видовой состав дендрофлоры,
проведены систематический и ботанико-географический анализы,
проанализированы биологические и экологические особенности и
хозяйственное значение видов древесных растений, произрастающих в
городе. Определён интродукционный потенциал наибольших по количеству
видов родов и семейств дендрофлоры города Одессы. Предложен основной и
дополнительный ассортимент деревьев, кустов и лиан, очерчены перспективы
его использования в озеленении почвенно-климатических микрорайонов
города. Создана электронная база данных, включающая характеристику всех
видов дендрофлоры города Одессы.

В основу работы положен классический сравнительный
морфолого-флористический метод, методы интродукции и акклиматизации
растений, ГИС и интерпретации текстов.

В результате исследований установлено, что дендрофлора Одессы
насчитывает 687 видов (в том числе 33 гибридного происхождения). Виды
дендрофлоры относятся к 204 родам 78 семейств 44 порядков 5 классов
отделов Pinophyta и Magnoliophyta. К Pinophyta относятся 3 класса, 4
порядка, 7 семейств, 25 родов, 98 видов (2 гибридогенные); к
Magnoliophyta – 2 класса, 40 порядков, 71 семейство, 179 родов, 589
видов (31 гибридогенный). Две трети видов относятся к 13 семействам:
Rosaceae (173), Pinaceae (55), Oleaceae (36), Fabaceae (34),
Caprifolaceae (32), Cupressaceae (29), Aceraceae (15), Berberidaceae
(18), Fagaceae (14), Hydrangeaceae (21), Rutaceae (10), Salicaceae (19),
Viburnaceae (8). По одному виду в 25 семействах.

Найболее представлены виды из Восточноазиатской (33,8%),
Циркумбореальной (16,5 %) и Атлантическо-Североамериканской (14,9%)
областей. В дендрофлоре абсолютно преобладают виды-культигены, 6,4 %
видов – представители естественной флоры региона, адвентивные виды
(агриофиты) составляют 3% дендрофлоры, а виды инвазионно-активных
растений – 1%. Последние происходят из Атлантическо-Северноамериканской
(Amorpha fruticosa L., Acer negundo L., Elaeagnus angustifolia L.,
Gleditsia triacanthos L., Robinia pseudoacacia L.), Восточноазиатской
(Ailanthus altissima (MilL) Swingle) и Средиземноморской (Lycium
barbarum L.) областей.

Формирование дендрофлоры города особенно активно происходило в начале
ХІХ в., во второй половине ХХ в. и в конце ХХ–в начале ХХІ в. Всплески
интродукционной активности были связаны с процессами
социально-экономического возрождения и восстановления региона. В
ассортименте используемых растений отражались общемировые тенденции
интродукции растений. Массово в городе встречается 4 вида Pinophyta и 32
вида (2 гибридогенные) Magnoliophyta. Часто встречается 7 видов
Pinophyta и 53 вида (2 гибридогенные) Magnoliophyta. Мало распространены
15 видов Pinophyta и 81 вид (6 гибридогенных) Magnoliophyta. Остальные
виды представлены единичными растениями в коллекционных и частных
насаждениях. Среди возрастных групп преобладают растения среднего
возраста (45-55 лет). В городе около 200 столетних деревьев, 40 из них
имеют статус памятника природы местного значения. Около 80 % молодых
деревьев гибнет.

Пространственная структура насаждений отвечает историко-культурным
особенностям городской застройки и характеризуется неоднородностью
качественных и количественных показателей.

Среди жизненных форм преобладают кусты – 63 %, деревьев – 35 %, а лиан
– 2 % видов. Среди биотипов доминируют фанерофиты (95,2%), встречаются
хамефиты (4,5%) и гемикриптофиты (0,3%). Среди гигроморф абсолютно
преобладают мезофиты и ксеромезофиты, а среди гелиоморф доминирует
гелиофитная фракция (90% видов). Большинство видов дендрофлоры (57,4%)
полностью и хорошо акклиматизировались в условиях города.

Анализ интродукционного потенциала ведущих родов и семейств показал
перспективы увеличения количества видов дендрофлоры Одессы в 4 раза. В
дальнейшем, интродукция целесообразна только в направлении увеличения
внутривидового разнообразия перспективных видов и включения видов
естественной флоры в систему городского озеленения.

Дальнейшая оптимизация дендрофлоры города должна быть связана с
увеличением площади озеленённых территорий, формированием единой зелёной
зоны города, увеличением количества природно-заповедных объектов и
широким использованием в насаждениях ценных аборигенных и
интродуцированных видов растений, в соответствии с их
эколого-биологической характеристикой и особенностями
почвенно-климатического районирования города.

Изучение процессов формирования дендрофлоры города Одессы позволило
определить основные направления её структурной оптимизации, обогащения,
охраны и использования.

Ключевые слова: дендрофлора, интродукция, инвазия, оптимизация,
городские насаждения, город Одесса.

SUMMARY

Nemertsalov V.V. Odessa city dendroflora (forming, modern state and
optimization perspectives). – Manuscript.

A Dissertation for getting of scientific degree of candidate of biology
science for speciality 03.00.05 – botany – M.M. Grishko National
Botanical Garden NAS of Ukraine. — Kyiv, 2008.

This work contains results of modern dendroflora state. Firstly the
list of dendroflora species was defined, systematical and floristic
analyzes took place, biological and ecological peculiarities and economy
importance of tree species were analyzed. The potential of Odessa
dendroflora species from the largest genera and families introduction
were determine. The main and supplementary assortments of trees, shrubs
and lianas species were proposed, perspectives of their using in
soil-climatic city micro regions green plantation were described. There
was created information data-basis of all Odessa dendroflora species.

Investigation of Odessa dendroflora forming made possible to define
main directions of its structure optimization, enriching, protection and
using.

Key words: dendroflora, introduction, invasion, optimization, city
green plantation, Odessa city.

______________________________________________________________

Підписано до друку 20.02.2008 р.

Формат видання 115х215. Формат паперу 60×90/16

Друк різограф. Папір офсетний

Умовн.-друк. Арк. 0,9. обл.–вид. арк. 0,9

Наклад 100 прим. Зам. № 253

Надруковано СПД Григоренко С.В. Копировальный центр

65014, м. Одеса, вул. Канатна 60. Тел. (048) 777-60-96

PAGE 2

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *