Антиендотоксиновий імунітет у хворих з інфарктом міокарду (автореферат)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

КОРШУН Марія Михайлівна

УДК 614.78:57.042:[612.014.46+612.014.482

Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики поєднаної дії іонізуючого
випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту

14.02.01 – гігієна

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті імені О.О.
Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант

доктор медичних наук, професор,

академік НАН і АМН України

Гончарук Євген Гнатович,

Національний медичний університет

імені О.О. Богомольця МОЗ України,

завідувач кафедри комунальної гігієни

та екології людини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Шевченко Андрій Мойсейович,
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця МОЗ України,
професор кафедри гігієни праці та професійних захворювань;

доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАН України,
академік АМН України Трахтенберг Ісаак Михайлович, Інститут медицини
праці АМН України, завідувач лабораторії промислової токсикології та
гігієни праці при використанні хімічних речовин;

доктор медичних наук, професор Деркачев Едуард Анатолійович,
Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач
кафедри гігієни та екології.

Провідна установа

Інститут гігієни та медичної екології імені О.М. Марзеєва, лабораторія
гігієни ґрунту та агрохімікатів відділу гігієни ґрунту та очистки
населених місць, АМН України, м. Київ.

Захист відбудеться 20.10. 2005 року о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.01 при Національному медичному
університеті імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57,
проспект Перемоги, 34, санітарно-гігієнічний корпус, аудиторія № 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця за адресою: 03057, м. Київ-57, вул.
Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий 19.09.2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Войцеховський В.Г. ЗАГАЛЬНА
ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Екологічна ситуація, що сформувалась в Україні
внаслідок забруднення об’єктів навколишнього середовища промисловими та
транспортними викидами, нераціонального застосування в сільському
господарстві пестицидів та агрохімікатів, особливостей природного
радіаційного фону та контамінації радіонуклідами значних територій після
аварії на Чорнобильській АЕС, обумовила необхідність гігієнічної оцінки
поєднаної дії (ПД) на організм людини іонізуючого випромінювання (ІВ) та
хімічних чинників довкілля (А.М. Сердюк, 1998, 2004; І.М. Трахтенберг,
В.М. Шестопалов та ін., 1998; Ю.І. Кундієв, І.М. Трахтенберг, 2004).
Проведені в останні роки епідеміологічні дослідження довели зв’язок між
погіршенням стану здоров’я населення та забрудненням об’єктів довкілля
радіонуклідами, пестицидами, нітратами, важкими металами (Б.О. Ледощук,
1994; А.М. Сердюк, І.І. Карачов, 1997; В.Ф. Торбин, 1997; М.В. Набока,
В.М. Шестопалов та ін., 1999; В.О. Бузунов, О.Я. Пирогова, 2001;
Ю.І. Кундієв, 2004; В.Є. Присяжнюк, І.П. Лось та ін. 2004). Встановлено,
що в патогенезі багатьох мультифакторних захворювань (атеросклерозу,
коронаросклерозу, стенокардії, інфаркту міокарду, мозкового інсульту,
виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, хронічного пієло- та
гломерулонефриту), тобто саме тих екологічно залежних хвороб,
поширеність яких неухильно зростає, особливо серед населення
радіоактивно забруднених регіонів, важливе місце посідає неконтрольоване
вільнорадикальне пероксидне окиснення ліпідів (О.Ф. Возіанов, Л.А. Пиріг
та ін., 1995; В.А. Барабой, Д.А. Сутковой, 1997; Б.Т. Величковский,
2001; Ю.І. Губський, І.Ф. Бєленічев та ін., 2004). Доведено, що як ІВ,
так і значна кількість екзогенних хімічних речовин (ЕХР) здатні
порушувати окисно-антиоксидантну рівновагу в організмі (Ю.І. Губський,
Є.Л. Левицький та ін. 1993; В.А. Барабой, С.А. Олійник та ін., 1994;
Б.М. Штабський, В.І. Федоренко, 1996; О.Б. Леоненко, 1997; S. Sarkar,
P. Yadav, D. Bhatnagar, 1998; В.А. Стежка, Ю.П. Мельник, 2003). Саме
тому є всі підстави очікувати посилення біологічних ефектів малих доз
ксенобіотиків в умовах дії іонізуючої радіації, що провокуватиме
подальше погіршення здоров’я населення радіоактивно забруднених
територій.

З загальногігієнічних позицій та в інтересах практики охорони здоров’я
широких верств населення найбільш важливими є результати, які отримані
при вивченні ПД іонізуючої радіації та одночасно декількох
ксенобіотиків, що відтворює реальний якісний і кількісний стан довкілля
та зумовлене ним навантаження забруднювачами на організм людини. Проте
переважна більшість експериментальних досліджень з означеної проблеми
передбачала вивчення ПД ІВ з однією хімічною речовиною (Н.Ф. Іваницька,
1995; Н.Ф. Іваницька, Ю.Н. Талакін та ін. 2001; І.І. Ільюкова,
В.І. Талапін та ін., 1999; М.Г. Магомедов, 2002; П.Г. Жмінько,
Н.В. Кириленко та ін., 2004).

Враховуючи провідну роль ґрунту в депонуванні, міграції та трансформації
ЕХР, його безпосередній вплив на рівень забруднення суміжних середовищ і
опосередкований вплив на здоров’я населення (Є.Г. Гончарук, 1995; М.П.
Вашкулат, 2001, 2003), особливого значення набуває наукове обґрунтування
заходів з профілактики ПД пріоритетних хімічних забруднювачів ґрунту
(пестицидів, нітратів, важких металів) та ІВ. Найбільш керованими та
прогнозованими серед полютантів ґрунту є пестициди, асортиментний
перелік яких в Україні щороку розширюється (М.Г. Проданчук, В.І. Великий
та ін., 2001; Є.І. Спину, 2004). Однак методичні підходи до захисту
населення від негативного впливу пестицидів в умовах ПД з ІВ остаточно
не визначені (С.Т. Омельчук, 2001, 2004), потребує удосконалення
методика розрахункового обґрунтування гігієнічних нормативів пестицидів
у ґрунті (О.Г. Моложанова та ін., 2001; М.П. Вашкулат, 2003).

Викладене вище дозволяє вважати наукове обґрунтування заходів
профілактики шкідливих наслідків ПД іонізуючого випромінювання та
хімічних забруднювачів ґрунту (ХЗҐ) важливою медико-соціальною проблемою
та визначає актуальність даного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є логічним продовженням наукового напрямку кафедри комунальної
гігієни та екології людини Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця, на якій понад 35 років під керівництвом академіка НАН і
АМН України Є.Г. Гончарука проводились наукові дослідження з проблеми
санітарної охорони ґрунту від забруднення ЕХР з метою запобігання
поширенню серед населення екзохімічної патології. Дисертаційна робота
виконана з урахуванням Постанови Кабінету Міністрів України №92 “Про
затвердження порядку застосування пестицидів і агрохімікатів на
територіях, що зазнали радіоактивного забруднення, та у зонах
надзвичайних екологічних ситуацій” від 16.01.1996 р., та є фрагментом
науково-дослідних робіт: “Розробка методів вивчення впливу на людину
комплексу шкідливих факторів (радіоактивні речовини, солі важких
металів, отрутохімікати та інші)”, № держреєстрації 01.92.0 001515,
“Разработать научные основы рационального питания и обосновать подходы к
конструированию, технологии производства и качеству пищевых продуктов
для алиментарной профилактики радиационных воздействий”, №
держреєстрації 01.91.0 053027, “Експериментальне вивчення поєднаної дії
зовнішнього опромінення і хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів,
важких металів)”, № держреєстрації 01.04.V 003026. Пошукувач був
виконавцем окремих фрагментів та відповідальним виконавцем вищеназваних
науково-дослідних робіт.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є наукове обґрунтування
заходів профілактики шкідливих наслідків поєднаної дії хімічних
забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання для збереження та
зміцнення здоров’я населення шляхом регіонального нормування хімічних
засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених
територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної
рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування
пестицидів у ґрунті.

Для досягнення мети необхідно було розв’язати наступні завдання:

1. Вивчити в підгострому та субхронічному радіотоксикологічних
експериментах особливості, характер та тип ПД складної комбінації ХЗҐ
(пестицидів різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію) та
фракціонованого тотального ?-опромінення в широкому діапазоні доз.

2. Встановити залежності “доза-час-ефект”, вивчити основні
закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги в організмі
експериментальних тварин, визначити тригерні неспецифічні патогенетичні
механізми при тривалій поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та
?-випромінювання в дозах, які відтворюють реальні співвідношення та
діапазон навантажень на населення радіоактивно забруднених територій.

3. Науково обґрунтувати гігієнічно значущі патогенетично обумовлені
критерії та орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму при
поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту та ?-випромінювання.

4. Вивчити віддалені наслідки поєднаної дії ?-випромінювання, пестицидів
різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю та кадмію в дозах, які
відтворюють реальні співвідношення та діапазон навантажень на населення
радіоактивно забруднених територій.

5. Експериментально дослідити ефективність спеціальних раціонів
харчування антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості
для корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при
радіаційно-хімічних ураженнях.

6. Розробити методику розрахункового обґрунтування орієнтовних
допустимих концентрацій (ОДК) пестицидів у ґрунті шляхом встановлення
математичних (регресійних) залежностей значення гігієнічного нормативу у
ґрунті від нормативів у суміжних середовищах.

7. Науково обґрунтувати методичні підходи та запропонувати алгоритм
регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх
застосуванні на радіоактивно забруднених територіях з урахуванням
ефектів поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого
випромінювання.

8. Дати комплексну токсиколого-гігієнічну оцінку та обґрунтувати
нормативи і регламенти застосування в сільському господарстві нових
пестицидів на основі цинідон-етилу, манкоцебу та метираму шляхом
вивчення в лабораторних експериментах і натурних спостереженнях
закономірностей їх поведінки в об’єктах навколишнього та виробничого
середовища та сільськогосподарських рослинах.

Об’єкт дослідження: поєднана дія на організм ХЗҐ та ІВ, аліментарна
корекція антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічних
ураженнях, поведінка пестицидів в об’єктах навколишнього середовища.

Предмет дослідження: функціональний стан організму лабораторних тварин,
окисно-антиоксидантна рівновага, комбінація пестицидів, нітратів, солей
свинцю та кадмію, ?-випромінювання, спеціальні раціони харчування, вміст
пестицидів в ґрунті, рослинах, продуктах харчування, атмосферному
повітрі, повітрі робочої зони, ферментативна активність та мікробіоценоз
ґрунту, самоочищення води водойм.

Методи дослідження. Для вивчення особливостей ПД на організм ХЗҐ та
?-випромінювання, а також оцінки ефективності спеціальних раціонів
харчування був використаний метод токсикологічного експерименту, в ході
якого для оцінки функціонального стану тварин застосовували
нейрофізіологічні методи вивчення поведінкових реакцій, біохімічні,
гематологічні, імунологічні, гістологічні, гістохімічні, морфометричні
методи досліджень. При виконанні біохімічних досліджень використовували
спектрофотометричні методи, хемілюмінесцентний аналіз, метод
газорідинної хроматографії.

При науковому обґрунтуванні гігієнічних нормативів і регламентів
застосування пестицидів у сільському господарстві були використані
методи натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, під час
яких для визначення залишкових кількостей пестицидів в об’єктах
навколишнього середовища застосовували хроматографічні методи
(газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії, парофазного
газохроматографічного аналізу), санітарно-хімічні та
санітарно-мікробіологічні методи.

Отриманий при виконанні досліджень цифровий матеріал був підданий
математичній обробці з використанням методів варіаційної статистики,
дисперсійного, кореляційного та регресійного аналізів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та
подальшому розвитку нових теоретичних, методичних і практичних аспектів
проблеми попередження негативних наслідків для здоров’я працюючих і
населення поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів
навколишнього і виробничого середовища.

На підставі узагальнення і систематизації нових фактичних даних,
отриманих на протязі дванадцятирічних комплексних лабораторних та
натурних досліджень, вперше науково обґрунтовано методичні підходи до
регіонального нормування пестицидів при їх застосуванні на радіоактивно
забруднених територіях з метою профілактики ПД на організм ХЗҐ та ІВ.

В ході радіотоксикологічних експериментів вперше визначено загальні
закономірності порушень окисно-антиоксидантної рівноваги, встановлено
залежності “доза-час-ефект” та визначено провідні ланки патогенезу ПД
багатокомпонентної комбінації пріоритетних ХЗҐ та ?-випромінювання.
Показано, що превалюючим ефектом ПД за зміною більшості показників
функціонального стану тварин є ефект сумації, який зі зменшенням доз
чинників набуває тенденції до потенціювання.

На підставі кореляційно-регресійного аналізу, ранжування та комплексного
оцінювання вперше визначено гігієнічну значимість окремих показників,
встановлено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну
шкалу оцінки функціонального стану організму в умовах ПД ІВ та хімічних
забруднювачів навколишнього та виробничого середовища.

Вперше науково обґрунтовано та експериментально підтверджено
ефективність використання спеціальних раціонів харчування
антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для
корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги при дії складної
комбінації ХЗҐ та їх ПД з ?-випромінюванням. Визначено один з основних
концептуальних напрямків аліментарної профілактики ПД хімічних та
радіаційного чинників.

Розроблено методику розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті
завдяки застосуванню вперше запропонованих 6 рівнянь регресії, які
математично описують залежність значення гігієнічного нормативу у ґрунті
від нормативів в продуктах харчування та воді водойм, їх десятинних
логарифмів та коренів квадратних.

Вперше встановлені закономірності поведінки в об’єктах навколишнього
середовища та дана гігієнічна оцінка потенційного ризику для працюючих і
населення 6 нових пестицидів виробництва іноземних фірм, які
використовуються у різних галузях сільськогосподарського виробництва.

Практичне значення одержаних результатів. Запровадження науково
обґрунтованих методичних підходів до регіонального нормування хімічних
засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених
територіях дозволить оптимізувати асортиментний перелік пестицидів та
порядок їх використання в зазначених зонах, що сприятиме мінімізації
негативних наслідків ПД на організм ХЗҐ та ІВ. Використання
запропонованих патогенетично обґрунтованих критеріїв раннього виявлення
та орієнтовної шкали оцінки шкідливого впливу на організм хімічних
речовин і ?-випромінювання при проведенні поглиблених комплексних
медичних обстежень населення дозволить своєчасно виявляти
передпатологічні стани та об’єктивно оцінювати ефективність проведення
профілактичних заходів. Впровадження аліментарної профілактики ПД
хімічних та радіаційного чинників, яка ґрунтується на зменшенні
надходження ксенобіотиків в організм та корекції окисно-антиоксидантної
рівноваги, сприятиме поліпшенню здоров’я населення, яке мешкає або
працює на радіоактивно забруднених територіях в умовах одночасної дії
хімічних чинників довкілля. Застосування методики розрахункового
обґрунтування ОДК пестицидів дозволить удосконалити прискорене
гігієнічне регламентування хімічних засобів захисту рослин та підвищити
надійність встановлених таким шляхом нормативів.

Результати роботи використані та знайшли відображення в низці
інформаційних листів: № 94-94 “Методика гігієнічного нормування
комплексних сполук і комбінацій хімічних речовин у ґрунті”, № 95-94
“Специфічні критерії оцінки поєднаної дії іонізуючого випромінювання і
хімічних забруднювачів довкілля на організм”, № 169-95 “Метод визначення
антиоксидантних властивостей продуктів харчування”, № 170-95 “Раціон
лікувально-профілактичного харчування радіозахисної спрямованості”,
№ 131-2005 “Методика розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у
ґрунті”.

Результати токсиколого-гігієнічної оцінки нових пестицидів дали змогу
розробити та затвердити 35 гігієнічних нормативів та регламентів їх
безпечного застосування, в тому числі допустимих добових доз (ДДД) – 2,
гранично допустимих концентрацій (ГДК) у воді водойм – 1, у ґрунті – 1,
максимально допустимих рівнів (МДР) в продуктах харчування та
сільськогосподарській сировині – 5, орієнтовно безпечних рівнів впливу
(ОБРВ) в атмосферному повітрі – 1, в повітрі робочої зони – 1, ОДК у
ґрунті – 1, строків очікування до збору врожаю – 15, строків виходу на
оброблені поля – 8. Усі науково обґрунтовані гігієнічні нормативи та
регламенти затверджені відповідними постановами Головного державного
санітарного лікаря України, включені в ДСанПіН 8.8.1.2.3.4.-000-2001
“Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у
сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої
зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті” та доповнення до
нього.

В ході дослідження було розроблено, апробовано та затверджено згідно
чинного законодавства 11 методичних вказівок з визначення в об’єктах
навколишнього середовища, продуктах харчування та сільськогосподарській
сировині залишкових кількостей пестицидів: цинідон-етилу (№ 193-2000,
№ 208-2000), манкоцебу (№ 136-99, № 137-99, № 242-2001), метираму
(№ 274-2001, № 300-2001), етилентіосечовини (№ 148-99) та імазетапіру
(№ 440-2003, № 441-2003, № 474-2004).

Перелічені вище нормативи та методики були використані при вирішенні
питання щодо можливості реєстрації та застосування цих пестицидів в
Україні, що знайшло відображення в “Переліку пестицидів і агрохімікатів,
дозволених до використання в Україні”, який був погоджений МОЗ України
(лист від 26.02.2003 № 05-20/154).

Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств,
відомств і установ державного, у тому числі санітарного нагляду при
здійсненні контролю за безпечним для здоров’я населення та об’єктів
довкілля виробництвом і використанням хімічних засобів захисту рослин,
підприємств та організацій, які виробляють і застосовують пестициди,
науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю, а також в програмах,
теоретичному та практичному курсах гігієнічних дисциплін на кафедрах
вищих медичних навчальних закладів та закладів післядипломної освіти.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто визначені мета та завдання
дослідження, здійснено аналітичний огляд вітчизняної та світової
літератури, розроблено план, організовано та проведено 8 серій
радіотоксикологічних експериментів, 6 серій лабораторних дослідів з
вивчення поведінки пестицидів у ґрунті та воді водойм, 57 серій натурних
спостережень з вивчення динаміки залишкових кількостей пестицидів та
гігієнічної оцінки умов праці при їх застосуванні.

В ході радіотоксикологічних експериментів автором самостійно проведений
хемілюмінесцентний аналіз біосередовищ та частина біохімічних
досліджень. Визначення антиоксидантної активності сироватки крові, рівня
спонтанної та ферментативнозалежної ліпопероксидації в печінці,
жирнокислотного спектру ліпідів печінки проведено разом з к.х.н.
Брюзгіною Т.С. та к.х.н. Юрженко Н.М. Гематологічні дослідження
проведені разом з к.б.н. Блонською Н.Ф., патоморфологічні та
гістохімічні дослідження – з д.м.н. Колесовою Н.А., імунологічні – з
д.б.н. Гаркавою К.Г. Вивчення віддалених наслідків ПД ХЗҐ та ІВ
здійснено разом з к.м.н. Анісімовою І.Г. Створення спеціальних раціонів
антиоксидантної, радіозахисної та антитоксичної спрямованості для
аліментарної профілактики ПД ХЗҐ та ?-випромінювання здійснено при
консультативній допомозі д.м.н., професора Ципріяна В.І.

Визначення залишків пестицидів в об’єктах довкілля хроматографічними
методами, санітарно-хімічні та санітарно-мікробіологічні дослідження,
статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів, обґрунтування
специфічних критеріїв раннього виявлення та орієнтовної шкали оцінки ПД
на організм ХЗҐ та ІВ, обґрунтування гігієнічних нормативів та
регламентів, розробка рівнянь регресії для розрахункового методу
регламентації пестицидів у ґрунті, обґрунтування методичних підходів до
регіонального нормування пестицидів при їх застосуванні на радіоактивно
забруднених територіях, формулювання висновків роботи здійснено автором
особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
оприлюднені на різних рівнях, в т.ч.

– міжнародному: міжнародній конференції “Environmental and Occupational
Health and Safety in Agriculture on The Boundary of Two Millennia”
(м. Київ, 1998), міжнародному симпозіумі “Здоровье и химическая
безопасность на пороге ХХI века” (м. С-Петербург, 2000), Всеросійській
конференції “Химический анализ веществ и материалов” (м. Москва, 2000),
пленумах Міжвідомчої наукової ради з екології людини та гігієни
навколишнього середовища Російської Федерації “Экологически
обусловленные заболевания человека: методологические проблемы и пути их
решения” (м. Москва, 2000) та “Угрозы здоровью человека: современные
гигиенические проблемы и пути их решения” (м. Москва, 2002), Другій
міжнародній конференції з екологічної хімії (м. Кишинів, 2002), Другій
Міжнародній конференції “Чистота довкілля в нашому місті”
(м. Трускавець, 2004), міжнародній науково-практичній конференції
“Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття” (м. Київ, 2004);

– державному та регіональному: Радіобіологічному з’їзді (м. Київ, 1993),
ХІІІ та ХІV з’їздах гігієністів України (м. Харків, 1995;
м. Дніпропетровськ, 2004), І та ІІ з’їздах токсикологів України

(м. Київ, 2001, 2004), VII з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства
(м. Тернопіль, 2003), 3-му Західноукраїнському симпозіумі з адсорбції та
хроматографії (м. Львів, 2003), науково-практичних конференціях
“Чернобыль и здоровье населения”, (м. Київ, 1994), “Актуальні проблеми
екогігієни і токсикології” (м. Київ, 1998), “Актуальні питання
профілактичної медицини ХХІ століття” (м. Донецьк, 2002), “Актуальні
питання гігієни та екологічної безпеки України” (м. Київ, 2005),
“Профілактична медицина: проблеми і перспективи” (м. Київ, 2005).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 48 друкованих робіт,
з яких 25 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, в
тому числі 12 самостійних. Матеріали дисертації відображені в 5
інформаційних листах про нововведення в медицині та 11 методичних
вказівках, увійшли в 1 ДСанПіН.

Структура і обсяг дисертації. Зміст роботи викладено на 253 сторінках
основного тексту, ілюстровано 86 таблицями та 63 рисунками. Дисертація
складається з вступу; 9 розділів, які включають аналітичний огляд
літератури, опис матеріалів і методів досліджень, результати власних
досліджень, їх аналіз та узагальнення; висновків, списку використаних
джерел та 6 додатків. Загальний обсяг дисертації – 452 сторінки.
Бібліографічний покажчик вміщує 677 джерел літератури, з яких 91 –
іноземне.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Програма, матеріали та методи досліджень. З метою реалізації поставлених
завдань були проведені 4 серії підгострих та субхронічних
радіотоксикологічних експериментів з вивчення особливостей, механізмів
та характеру поєднаної дії складної комбінації хімічних речовин (6
пестицидів, представників різних хімічних класів, нітратів, солей свинцю
та кадмію) та ?-випромінювання в широкому діапазоні доз; 2 серії
експериментів з оцінки ефективності аліментарної корекції
антиоксидантної недостатності при радіаційно-хімічному ураженні; 2 серії
дослідів з вивчення віддалених наслідків поєднаної дії досліджуваних
чинників; 6 серій лабораторних дослідів з наукового обґрунтування
гігієнічних нормативів та регламентів застосування пестицидів у
сільському господарстві; 47 серій натурних спостережень за динамікою
залишкових кількостей пестицидів в об’єктах довкілля та 10 серій
натурних експериментів з гігієнічної оцінки умов праці при використанні
хімічних засобів захисту рослин.

В ході роботи використано 689 білих безпородних щурів, з яких 320 самців
та 369 самок. Здійснено 414 визначень маси тіла тварин, 120 досліджень
рухової активності, 120 визначень сумаційно-порогового показника, 750
хемілюмінесцентних аналізів, 3438 біохімічних, 150 газохроматографічних,
1200 гематологічних, 432 імунологічних, 2952 гістохімічних визначення і
444 морфологічних мікроскопічних дослідження. При вивченні віддалених
наслідків ПД отримано 666 живих плодів від 99 вагітних самок, здійснено
198 макроанатомічних досліджень яєчників та матки самок, 499
морфологічних досліджень стану внутрішніх органів та кісткової системи
плодів, по 998 визначень маси і розмірів плодів та плацент. Здійснено
3020 аналізів залишкових кількостей пестицидів, серед яких 2380 методом
парофазного газохроматографічного аналізу, 460 – методом
високоефективної рідинної хроматографії, 180 – газорідинної
хроматографії. Крім того виконано 350 фізико-хімічних, 1890
санітарно-хімічних і 810 санітарно-мікробіологічних досліджень.
Статистичній обробці методами варіаційної статистики був підданий
цифровий матеріал обсягом 25770 одиниць спостереження.
Кореляційно-регресійний аналіз здійснений на 20 масивах загальним
об’ємом 876 одиниць спостереження. Комплексному оцінюванню та ранжуванню
були піддані 3 масиви загальним об’ємом 77 одиниць спостереження.

Ізольована та поєднана дія хімічних забруднювачів ґрунту та
?-випромінювання в підгострому досліді. В трьох серіях експериментів
вивчені особливості ізольованої та поєднаної дії фракціонованого
?-випромінювання в сумарних дозах 0,25; 0,5; 1,0 і 2,0 Гр та комбінації
ХЗҐ (хлорхолінхлориду /хлорорганічна сполука/, діазинону
/фосфорорганічна речовина/, манкоцебу /представник дитіокарбаматів/,
2М-4Х /похідне хлорфеноксиоцтової кислоти/, метрибузину /сим-триазиновий
гербіцид/, ?-циперметрину /синтетичний піретроїд/, хлориду кадмію,
ацетату свинцю, нітрату калію) в дозах 1/50000, 1/5000, 1/500 і 1/100
ЛД50 кожної речовини. Тривалість експозиції 28 днів.

Встановлено, що ПД ксенобіотиків та ІВ призводила до гальмування
приросту маси тіла тварин (табл. 1), яке було більш вираженим, ніж за
ізольованої дії. При цьому при більших дозах спостерігали ефект сумації,
при менших – ефект потенціювання. Коефіцієнт поєднаної дії (Кпд) при
зменшенні доз збільшувався від0,8-1,1 до 2,1-2,4.

ПД ХЗҐ в дозах на рівні 1/100 ЛД50 і ?-опромінення в дозі 2 Гр
призводила до розвитку лейкопенії без зміни лейкограми, яка була більш
вираженою, ніж при дії виключно ІВ, що свідчило про посилення дії
радіації на тлі надходження в організм ХЗҐ. У віддалений термін
лейкопенія поглиблювалась, розвивалась еритроцитопенія. Загальні
закономірності реагування фагоцитарної ланки неспецифічної
резистентності полягали в пригніченні функціональної активності
фагоцитів периферичної крові та селезінки, яке за ПД було глибшим, ніж
за ізольованої дії. Зокрема, за критерієм зменшення кількості
НСТ-позитивних нейтрофілів при менших рівнях доз спостерігався ефект
потенціювання (Кпд = 1,4), при більших – сумації.

При дії ХЗҐ і за ?-опромінення відбувалось посилення пероксидного
окиснення ліпідів (ПОЛ) в сироватці крові, печінці та нирках (табл. 2)
при одночасному залученні адаптаційних механізмів захисту біомембран за
рахунок збільшення суми поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) в
жирнокислотному спектрі ліпідів. ІВ на відміну від ХЗҐ ініціювало
вільнорадикальне ПОЛ й в селезінці, але не призводило до посилення
ферментативнозалежної ліпопероксидації в печінці.

Таблиця 1

Показники функціонального стану тварин в постекспозиційний

період після поєднаної дії хімічних речовин та ?-випромінювання

Показник, одиниці вимірювання Значення показника залежно від групи (M±m,
n=6)

Контроль

1ХР

3ХР

4ХР

Маса тіла, г 244,8±7,2 223,3±7,6 218,8±4,9* 211,8±4,9*

Гемоглобін, г/л 136,0±6,0 130,0±0,0 133,3±2,1 138,0±3,7

Еритроцити, *1012/л 10,06±0,70 7,83±0,64 7,96±0,23* 8,28±0,35*

Кольоровий показник 0,41±0,02 0,51±0,04* 0,51±0,02* 0,50±0,01*

Лейкоцити, *109/л 16,28±0,86 13,59±2,35 10,15±1,26* 11,54±0,51*

Гомогенати печінки:ТБК-АП, нМ/мг 72,0±3,1 30,2±2,1* 22,0±3,3* 26,2±3,4*

ТБК-АПф, нМ/мг 529,0±26,2 359,0±28,6* 368,0±28,9* 404,0±26,3*

S, у.о./5 хв. 14,27±0,47 13,63±1,14 9,57±0,94* 11,19±1,16*

H, у.о. 4,47±0,17 4,32±0,33 3,23±0,24* 3,60±0,36

tg?, у.о./хв 2,58±0,46 2,87±0,56 0,95±0,44* 1,19±0,38*

Сума ПНЖК,% 39,30±1,46 – 34,9±0,67* 33,80±1,34*

Арахідонова С20:4, % 23,60±1,13 – 20,00±0,65* 19,24±1,16*

Полієнові С22:4:6, % 2,64±0,53 – 1,36±0,20* 1,34±0,19*

Гомогенати нирок: ТБК-АП, нМ/мг 74,88±3,75 75,76±3,07 56,86±2,95*
54,92±1,43*

S, у.о./5хв. 14,50±0,54 12,91±0,54 10,78±0,62* 10,94±0,66*

H, у.о. 4,12±0,22 3,53±0,15 3,05±0,18* 3,05±0,22*

tg?, у.о./хв. 3,29±0,21 2,58±0,25 2,31±0,29* 2,24±0,19*

Гомогенати селезінки: ТБК-АП, нМ/мг 92,72±6,96 84,42±2,96 71,88±5,11*
67,46±4,28*

S, у.о./5 хв. 4,62±0,49 4,50±0,76 2,90±0,64 2,77±0,39*

H, у.о. 1,47±0,12 1,41±0,17 1,14±0,22 0,91±0,10*

Сироватка крові: ТБК-АП, нМ/мл 3,35±0,19 3,34±0,19 2,68±0,21* 2,72±0,16*

АОА, % 27,2±3,28 43,8±4,36* 42,5±5,62* 37,5±1,13*

Церулоплазмін, мкМ/(л·г) 5,43±0,23 5,62±0,23 5,89±0,28 5,79±0,24

Каталаза, кМ/(л·г) 0,47±0,02 0,46±0,02 0,45±0,02 0,49±0,02

Пероксидаза, мМ/(л·г) 10,75±0,58 13,15±0,89* 12,10±0,44 12,97±0,49*

П р и м і т к и:

1. 1ХР – група тварин, які зазнали ПД хімічних речовин у дозах 1/50000
ЛД50 та ІВ в дозі 0,25 Гр, 3ХР – 1/500 ЛД50 та 1 Гр, 4ХР – 1/100 ЛД50 та
2 Гр.

2. ТБК-АП і ТБК-АПф – рівень вторинних ТБК-активних продуктів при
спонтанній та ферментативно-залежній ліпопероксидації відповідно, S –
світлосума світіння, H – максимальне світіння, tg? – кут зростання
повільного спалаху, АОА – антиоксидантна активність.

3. * – Розбіжності з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05. Таблиця 2 Показники окисно-антиоксидантної рівноваги при ізольованій та поєднаній дії хімічних речовин та ?-випромінювання Біосередовище Показник Відхилення від контролю (%) залежно від групи тварин і терміну спостереження 3Х 3Р 3ХР 1-ий 2-ий 1-ий 2-ий 1-ий 2-ий Гомогенати печінки ТБК-АП 73,41 12,0 18,71 43,84 21,9 -69,44 ТБК-АПф 27,93 8,2 -6,3 5,8 -8,2 -30,43 S 67,23 47,32 25,81 33,21 13,7 -32,93 H 41,92 53,63 24,91 25,12 17,1 -27,73 tg? 273,14 95,31 47,4 150,01 -1,2 -63,21 Гомогенати нирок ТБК-АП 19,93 5,1 34,02 -27,92 -12,4 -24,13 S 13,51 7,5 66,41 -4,5 -4,6 -25,73 H 8,8 14,0 65,91 -4,5 -7,1 -26,03 tg? 31,7 28,2 96,73 -16,7 -5,6 -29,81 Гомогенати селезінки ТБК-АП 1,6 -2,2 20,82 21,03 22,31 -22,51 S 11,6 -20,7 72,34 58,4 3,8 -37,2 H 12,2 -14,8 90,63 35,5 12,2 -22,4 Сироватка крові ТБК-АП 11,4 -5,9 19,81 -8,9 2,2 -20,01 АОА -34,73 -8,6 -35,91 84,43 -15,4 56,31 Каталаза -18,91 -17,93 -16,33 -18,6 -19,53 -4,3 Пероксидаза -26,53 27,11 -16,1 29,81 -5,3 12,6 Церулоплазмін -4,4 7,47 -19,03 -7,0 -16,91 8,4 П р и м і т к и : 1. 3Х – група тварин, які зазнали дії хімічних речовин у дозах 1/500 ЛД50 кожної, 3Р – ?-випромінювання в сумарній дозі 1 Гр, 3ХР – ПД обох чинників. 2. 1-ий і 2-ий терміни спостереження – через 1 і 21 добу після експозиції. 3. 1 – Розбіжності в порівнянні з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05; 2 – р<0,02; 3 – р<0,01; 4 – р<0,0001. При ПД досліджуваних чинників порушення окисно-антиоксидантної рівноваги проявлялись пригніченням процесів ПОЛ у сироватці крові та тканинах паренхіматозних органів, особливо глибоким у віддалений термін після експозиції. Гальмування пероксидації в печінці при двох найвищих рівнях доз відбувалось внаслідок вичерпання субстратного забезпечення і є проявом прогресування патологічного процесу. При мінімальному рівні доз механізми гальмування ліпопероксидації дещо інші та пов’язані з функціональним превалюванням антиоксидантних систем (АОС). ПД хімічного та радіаційного чинників призводила до значно глибших порушень ПОЛ та АОС у порівнянні з їх ізольованою дією, що дозволило вважати спільну дію досліджуваних факторів адитивною. Оцінити характер ПД шляхом розрахунку Кпд в даному випадку неможливо в зв’язку з різноспрямованістю фактичного ефекту та розрахункового, отриманого на підставі сумації ефектів ізольованої дії. Досліджувані чинники при ізольованій та поєднаній дії спричиняли різні за ступенем дистрофічні зміни паренхіми печінки та нирок, в генезі яких суттєве значення мав розвиток тканинної гіпоксії внаслідок зниження активності ферментів тканинного дихання і термінального окиснення при одночасному підвищенні активності ензимів гліколізу. ПД ХЗҐ та ?-випромінювання призводила до глибших порушень енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів у порівнянні з ізольованою дією. При цьому структурно-функціональні зміни обох органів передусім були обумовлені токсичним впливом комбінації хімічних речовин. Отримані результати свідчать, що превалюючим ефектом ПД багатокомпонентної комбінації ХЗҐ та ?-випромінювання за зміною більшості показників функціонального стану тварин є ефект сумації, який із зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання. Особливості тривалої поєднаної дії малих доз хімічних забруднювачів ґрунту та ?-випромінювання в субхронічному досліді. В експерименті відтворювали реальні навантаження досліджуваних чинників на населення радіоактивно забруднених територій. Тварини 2-ої дослідної групи протягом 84 діб зазнавали впливу хімічних речовин у дозах (Di): ГХЦГ (хлорорганічна сполука) – 4,58 мг/кг, базудину (фосфорорганічна речовина) – 0,31 мг/кг, атразину (сим-триазиновий гербіцид) – 0,12 мг/кг, тауфлювалінату (синтетичний піретроїд) – 0,13 мг/кг, 2М-4Х – 0,09 мг/кг, нітратів (у вигляді калійної солі) – 95,6 мг/кг, свинцю (у вигляді ацетату) – 0,11 мг/кг, кадмію (у вигляді хлориду) – 0,07 мг/кг та фракціонованого тотального ?-опромінення в сумарній дозі 2,8 сГр. Тварини 1-ої і 3-ої груп зазнавали впливу на рівні 0,1 Di та 10 Di відповідно. Встановлено, що дія комбінації ХЗҐ на протязі перших 3 тижнів спричиняла активацію ПОЛ у біосубстратах і стимульовану завдяки їй мобілізацію ферментних АОС, яка в подальшому при ПД з ІВ гальмувала ліпопероксидацію. Згодом тривала ПД призводила до посиленого використання природних антиоксидантів, виснаження їх резервів, суттєвого підсилення процесів ПОЛ, ознаки чого зберігались навіть після припинення впливу, розвитку різних за ступенем вираженості та поширеності дистрофічних та деструктивних процесів у печінці, нирках і міокарді на фоні зниження енергетичного забезпечення, що проявлялось достовірним пригніченням активності ферментів дихання та термінального окиснення при одночасному спочатку підсиленні, а згодом – послабленні гліколітичних процесів. Рівень ПОЛ, активність ферментних АОС, ступінь зміни енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів залежали, в основному, від тривалості ПД та в меншій мірі корелювали з дозами ХЗҐ та ІВ. Однакова залежність змін енергетичного обміну та окисно-антиоксидантної рівноваги від тривалості ПД обумовлена і віддзеркалює щільний взаємозв’язок між зазначеними процесами. Комбінована дія ХЗҐ та їх ПД з ІВ на початку експерименту призводила до превалювання процесів збудження у центральній нервовій системі (ЦНС) та підсилення ПОЛ у тканинах мозку, які підпорядковувались залежності “доза-ефект”. У подальшому спостерігалась нормалізація поведінкових реакцій, що свідчило про поступове урівноваження збуджувальних та гальмівних процесів у ЦНС на фоні спочатку відновлення окисно-антиоксидантної рівноваги, а згодом пригнічення ліпопероксидації, що може стати тригерним механізмом поглиблення патологічного процесу в постекспозиційний період. Отримані результати дозволили дійти висновку, що одними з провідних неспецифічних патофізіологічних механізмів при тривалій ПД досліджуваних чинників є активація процесів вільнорадикального ПОЛ, виснаження ферментних АОС та зниження енергетичного забезпечення клітин в зв’язку з розвитком тканинної та циркуляторної гіпоксії, що в комплексі призводить до дистрофічних та деструктивних процесів в паренхіматозних органах. Крім того в цьому розділі доведено, що рівень накопичення вторинних продуктів ліпопероксидації (ТБК-активних продуктів, основним серед яких є малоновий діальдегід /МДА/), спонтанна та індукована хемілюмінесценція сироватки крові, активність каталази та пероксидази крові в порівнянні з гематологічними, іншими біохімічними показниками та показниками поведінкових реакцій виявились найбільш чутливими, інформативними, залежними від доз досліджуваних чинників і тривалості експозиції, що засвідчило їх високу значимість як критеріїв раннього виявлення та адекватної оцінки ПД на організм хімічних речовин та ?-випромінювання. Було проаналізовано результати власних досліджень, а також дані літератури про залежність рівнів накопичення МДА у сироватці крові від дозових навантажень і тривалості експозиції ХЗҐ та ІВ при їх ізольованій, комбінованій та поєднаній дії. Це дозволило створити орієнтовну шкалу оцінки шкідливого поєднаного впливу на теплокровний організм ХЗҐ та ІВ залежно від відсотку відхилення рівнів МДА у сироватці крові дослідних тварин відносно контрольних (табл. 3). Віддалені ефекти поєднаної дії малих доз хімічних речовин та ?-випромінювання. Встановлено, що ПД ХЗҐ в дозах 0,1Ді, Ді, 10Ді з 1-го по 19-й день та ?-випромінювання у дозах 0,07; 0,7 і 7 сГр на 13 добу вагітності (відповідно дослідні групи 1, 2 і 3) призводила до збільшення Таблиця 3 Орієнтовна шкала оцінки шкідливого впливу ХЗҐ та ?-випромінювання з урахуванням комбінованої та поєднаної дії Відхилення рівня МДА від контролю Орієнтовна шкала Градації Статистичне підґрунтя Межі градацій Відхилення рівня МДА від контролю Шкідлива дія Дуже низьке < М–3m <16,36 <16 Дуже слабка Низьке від М–3m до М–2m 16,36-20,55 Нижче середнього від М–2m до М–m 20,56-24,75 16-24 Слабка Середнє М±m 24,76-33,15 25-33 Середня Вище середнього від М+m до М+2m 33,16-37,35 Високе від М+2m до М+3m 37,36-41,55 34-42 Сильна Дуже високе > М+3m >41,55 >42 Дуже сильна

П р и м і т к и:

1. М – вибіркова середня, m – похибка вибіркової середньої.

2. Середнє значення відсотку відхилення у проаналізованій виборці
дорівнює 28,96; похибка середнього значення становить 4,20.

загальної, до- та постімплантаційної загибелі ембріонів, зменшення
чисельності посліду, зміни співвідношення осіб чоловічої та жіночої
статі у посліді у бік збільшення кількості самок, сповільнення процесів
осифікації кісток та загального розвитку плодів (табл. 4). Вісцеральні
порушення проявлялись дефектами розвитку ЦНС у 6,2% плодів лише при
максимальному рівні впливу. Зазначені зміни, як правило,
підпорядковувались прямій залежності “доза-ефект” і навіть при
мінімальному рівні доз мали достовірний характер.

ПД ХЗҐ та ІВ індукувала домінантні летальні мутації у статевих клітинах
щурів-самців, що проявлялось при їх спарюванні з інтактними самками
підвищеною ембріолетальністю в першому поколінні. Ступінь ушкодження
генетичного апарату підпорядковувався залежності “доза-ефект”: при дії
мінімальних дозових навантажень підвищення ембріолетальності обумовлене
переважно збільшенням постімплантаційних втрат, які спостерігаються при
меншій кількості ушкоджень хромосом. Середні та максимальні дози
призводили до підвищення загибелі зигот на доімплантаційних стадіях
розвитку внаслідок більш грубих порушень ядерного апарату
сперматозоїдів.

Оцінка ефективності аліментарної корекції антиоксидантної недостатності
при поєднаній дії ?-випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту.
Оцінювалась ефективність двох

Таблиця 4

Ембріотоксичні ефекти поєднаної дії

хімічних речовин та ?-випромінювання

Показник Значення показника залежно від групи тварин, % (M±m)

Контроль

Дослід-1

Дослід-2

Дослід-3

Ембріолетальність, %:

– загальна 20,78±3,27 32,04±3,47* 38,50±3,44* 46,75±3,18*

– доімплантаційна 14,28±2,82 23,20±3,14* 27,50±3,16* 35,77±3,06*

– постімплантаційна 7,58±2,30 11,51±2,71 15,17±2,98* 17,09±2,99*

Кількість живих плодів на 1 самку 8,80±0,64 7,24±0,93^ 6,83±0,78^
6,55±0,64^

Питома вага самок, % 52,46±6,39 56,06±6,11 63,93±6,15 64,62±5,93*

Питома вага самців, % 47,54±6,39 43,94±6,11 36,07±6,15? 35,38±5,93*?

Маса плода, г 2,57±0,20 2,41±0,11 2,31±0,14 2,10±0,15

Краніо-каудальний розмір, см 3,50±0,12 3,09±0,14* 3,17±0,07* 3,15±0,09*

Маса плаценти, г 0,57±0,02 0,60±0,02 0,58±0,02 0,57±0,03

Розмір плаценти, см 1,54±0,01 1,53±0,05 1,53±0,05 1,47±0,03*

Затримка осифікації:

– грудини 9,84±3,81 14,04±4,6 43,55±6,3* 51,52±6,15*

– крижових хребців: 9,84±3,81 10,53±4,07 53,23±6,34* 30,30±5,66*

– метакарпальних кісток 19,67±5,09 28,07±9,59 41,94±6,27* 31,82±5,73

– метатарзальних кісток 9,84±3,81 15,79±4,83 22,58±5,31 19,70±4,90

П р и м і т к а .

* – Розбіжності з контролем вірогідні за t-критерієм Ст’юдента, р<0,05; ^ – за W-критерієм Уілкоксона для незалежних сукупностей, р<0,01; ? – за t-критерієм Ст’юдента при порівнянні за статтю в межах однієї групи, р<0,01. спеціальних раціонів, створених з урахуванням основних принципів раціонального харчування з підсиленням його антиоксидантної спрямованості. Спеціальний раціон №1, створений на основі традиційних продуктів харчування, у порівнянні з основним раціоном віварію був збагачений білком на 9,7%, переважно за рахунок тваринного, частка якого збільшилась з 35,8 % до 51,5%, жирами рослинного походження на 19,0%, кальцієм на 56,8%, ретинолом у 4 рази, каротином на 55,6%, вітаміном Е на 43,5%, аскорбіновою кислотою на 15,3%. Ефективність раціону оцінювали в постекспозиційний період на тваринах, які зазнали підгострої ізольованої та поєднаної дії ХЗҐ та ІВ при двох вищих рівнях доз. Встановлено, що у тварин, які зазнали ізольованої дії хімічного або радіаційного чинника, під впливом спеціального раціону №1 відбулось зниження інтенсивності перебігу ПОЛ і швидкості окиснення ліпідів, що призвело до зменшення накопичення продуктів вільнорадикальних реакцій, в тому числі й ТБК-активних продуктів в тканинах паренхіматозних органів (табл. 5). Таблиця 5 Вплив спеціального раціону №1 на показники окисно-антиоксидантної рівноваги при дії хімічних речовин та ?-випромінювання Біосередовище Показник Відхилення від контролю (%) залежно від групи тварин 4Х 4Х-R 4Р 4Р-R 4ХР 4ХР-R Гомогенати печінки ТБК-АП 25,71 -12,0 45,54 1,7 -63,64 12,7 ТБК-АПф 16,71 -8,1 -3,9 -8,7 -23,63 9,4 S 43,11 -13,9 48,03 -8,9 -21,61 2,2 H 48,82 -11,7 39,23 -7,9 -19,5 -4,4 tg? 120,12 -17,7 159,11 -5,0 -53,91 -1,4 Гомогенати нирки ТБК-АП 7,6 -31,7 -25,01 -32,0? -26,74 -11,1 S 35,94 15,5 -0,1 -11,9 -24,63 12,3 H 39,04 12,5 3,2 -16,0 -26,03 1,6 tg? 46,93 60,51 5,0 -12,1 -31,93 24,8 Гомогенати селезінки ТБК-АП 7,8 3,7 18,83 -13,6 -27,22 21,1 S 13,1 15,9 43,2 7,4 -40,02 -2,3 H 12,5 -1,9 22,4 -8,3 -38,13 -8,3 Сироватка крові ТБК-АП 18,2 -4,2 -2,8 3,6 -18,81 -1,6 АОА -2,1 14,9 24,2 17,2 37,92 31,31 Каталаза -17,93 5,9 0,0 -13,7 4,3 -17,6 Пероксидаза 23,52 6,2 8,0 -6,5 20,72 -2,7 Церулоплазмін -8,6 -3,8 -20,74 29,3? 6,6 -0,1 П р и м і т к и: 1. 4Х, 4Р, 4ХР – групи тварин, які зазнали дії відповідно ХЗҐ у дозах 1/100 ЛД50, ІВ в сумарній дозі 2 Гр, їх ПД та утримувались на раціоні віварію; групи з позначкою “R” утримувались на спеціальному раціоні. 2. 1 – Розбіжності з контролем вірогідні за критерієм Ст’юдента, р<0,05; 2 – р<0,02; 3 – р<0,01; 4 – р<0,0001. У тварин, які зазнали поєднаного радіаційно-хімічного ураження, спеціальний раціон №1 загальмував формування дефіциту субстратного забезпечення ПОЛ внаслідок як додаткового надходження в організм есенціальних ПНЖК, так і зменшення інтенсивності ліпопероксидації завдяки підвищенню антиоксидантної забезпеченості організму. В результаті у тварин, які утримувались на спеціальному раціоні, пригнічення ПОЛ не спостерігали. Спеціальний раціон №2, створений з функціональних продуктів, збагачених фітодомішками, і комплексу вітамінів (А – у дозі 0,03 мг/кг, В15 – 0,035 мг/кг, Е – 0,3 мг/кг і U – 5,0 мг/кг), у порівнянні з раціоном віварію був збагачений білком на 10,5%, переважно за рахунок тваринного, частка якого збільшилась з 35,8% до 49,5%, кальцієм на 15,7%, ретинолом у 2 рази, каротином на 51,9%, вітаміном Е на 49,3%. Ефективність раціону оцінювали в постекспозиційний період після субхронічного радіаційно-хімічного впливу. Встановлено, що у тварин, які отримували спеціальний раціон №2, рівень спонтанної хемілюмінесценції сироватки крові був нижчим, ніж у тварин, які знаходились на раціоні віварію. Одночасно зменшилось накопичення продуктів вільнорадикальних реакцій при ініційованій хемілюмінесценції. Позитивним є достовірне підвищення резистентності ліпідів до ПОЛ, нормалізація активності антиперекисних ферментів каталази та пероксидази, аланін- та аспартатамінотрансфераз та лужної фосфатази. Тобто, під дією спеціального раціону завдяки підсиленню антиоксидантної забезпеченості організму зменшився рівень ліпопероксидації, намітилась чітка тенденція до нормалізації окисно-антиоксидантної рівноваги. Гігієнічна регламентація пестицидів в системі заходів профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та ?-випромінювання. Серед ХЗҐ найбільш керованими є пестициди, які цілеспрямовано використовують в сільському господарстві. Тому гігієнічні аспекти їх застосування, особливо на територіях, які зазнали радіоактивного забруднення, набувають особливого значення як один з дієвих заходів профілактики ПД ХЗҐ та ІВ. Розділ містить результати лабораторних та натурних досліджень з наукового обґрунтування гігієнічних нормативів нової діючої речовини цинідон-етилу, а також регламентів застосування гербіцидів на його основі та фунгіцидів на основі етилен-біс-дитіокарбаматів манкоцебу та метираму. Доведено, що цинідон-етил та препарати на його основі – Лотус, 20% к.е. і Лотус Д, 47% к.е. – є помірно небезпечними. Обґрунтовані: ДДД цинідон-етилу 0,01 мг/кг, ОБРВ в повітрі робочої зони 1,0 мг/м3, ОБРВ в атмосферному повітрі 0,02 мг/м3, ГДК у воді водойм 0,003 мг/дм3 за лімітуючим загально-санітарним показником шкідливості, МДР у зерні хлібних злаків 0,1 мг/кг, ОДК в ґрунті 0,4 мг/кг. Можливе сумарне добове надходження цинідон-етилу в організм людини з усіх середовищ при дотриманні встановлених гігієнічних нормативів не перевищить 0,447 мг або 74,5% від допустимого. : T " $ & ( * , . ?. 0 2 4 6 8 : R ‚ O N – ae O O O O O eUUUU3§kda O e eUUUU3§kdI O O O O O O O O $ O O $ O y-y y6y8yR O $ O O $ O ?????R O $ O @ O $ O @ @ @ O O @ @ O @ O O O O O O O O $ O O $ O O $ O O $ O ??????класифікувати їх як небезпечні та науково обґрунтувати величину ДДД метираму 0,02 мг/кг. При цьому можливе сумарне надходження метираму в організм людини з усіх середовищ при дотриманні гігієнічних нормативів не перевищить 0,745 мг, або 62,1% від допустимого добового надходження. Динаміка залишкових кількостей метираму та манкоцебу у сільськогосподарських рослинах та ґрунті свідчила про їх швидку руйнацію, яка підкорялась експонентній залежності (рисунок), не залежала від ґрунтово-кліматичних умов та виду польових культур (табл. 6, 7) і дозволила віднести обидві речовини до 3-4 класів небезпечності за критерієм стабільності. Таблиця 6 Вплив грунтово-кліматичних умов на руйнацію манкоцебу в ґрунті Клімато-ландшафтна зона Область n Показники швидкості руйнації манкоцебу (M±m) k ?50 ?95 Поліська Київська 14 0,17±0,02 5,3±1,0 22,8±4,3 Лісостепова Полтавська 10 0,15±0,02 5,3±0,7 23,0±2,8 Вінницька 12 0,15±0,02 5,0±0,4 21,8±1,6 Степова Одеська, Херсонська, Миколаївська 9 0,12±0,03 8,0±1,4 34,6±6,1 П р и м і т к а . n – кількість спостережень, k – константа швидкості руйнації, ?50 і ?95 – період напівзникнення та майже повного зникнення (доба). Таблиця 7 Швидкість руйнації манкоцебу в зеленій масі рослин Культура Кількість спостережень (n) Показники швидкості руйнації манкоцебу (M±m) k ?50 ?95 Картопля 9 0,201±0,023 3,8±0,4 16,3±1,7 Томати 9 0,208±0,026 3,8±0,6 16,5±2,4 Огірки 8 0,293±0,043 2,7±0,3 11,5±1,3 Цибуля 7 0,191±0,026 4,1±0,6 17,7±2,7 Виноград 8 0,104±0,025* 9,5±2,0* 41,0±8,8* П р и м і т к а . * – Розбіжності в порівнянні з іншими сільськогосподарськими культурами достовірні за критерієм Ст’юдента, р<0,05 Показано, що в реальних умовах сільськогосподарського виробництва при використанні традиційних технічних засобів, дотриманні встановлених агротехнічних та гігієнічних нормативів і регламентів, відповідному санітарному контролі з боку установ санітарно-епідеміологічної служби використання гербіцидів на основі цинідон-етилу (Лотус, 20% к.е. і Лотус Д, 47% к.е.) та фунгіцидів на основі етилен-біс-дитіокарбаматів (Полірам ДФ, 70% в.г., Пенкоцеб, 80% з.п., Ридоміл Голд МЦ, 68 WP, з.п. та Ридоміл Голд МЦ, 68 WG, в.г.) не становить небезпеки для працюючих, навколишнього середовища і населення з позицій гігієни праці та гігієни харчування. Удосконалення методики розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті. Досліджено залежність величини експериментально обґрунтованих ГДК у ґрунті від деяких фізико-хімічних властивостей та гігієнічних нормативів пестицидів у суміжних середовищах. Результати кореляційного аналізу на масиві з 79 пестицидів засвідчили, що між ГДК у ґрунті та МДР в продуктах харчування або ГДК у воді водойм існує прямий сильний зв’язок (коефіцієнти кореляції відповідно 0,727±0,054 і 0,707±0,057). Це дозволило запропонувати 6 рівнянь регресії для розрахунку ОДК пестициду у ґрунті, виходячи з величин МДР, ГДК у воді водойм, їх десятинних логарифмів та коренів квадратних (табл. 8). Для підвищення надійності нормативу в якості ОДК рекомендуємо обирати найменшу з розрахованих величин та враховувати коефіцієнти запасу згідно формули: , де ОДК – ОДК (мг/кг), Ymin – найменше значення Y серед розрахованих за 6 рівняннями регресії (мг/кг), К1, К2,, К3 – коефіцієнти запасу, які враховують стабільність речовини у ґрунті (К1), її міграційну здатність (К2) та можливість утворення більш токсичних, або більш стабільних метаболітів (К3). Перевірка надійності запропонованої методики проведена на прикладі обґрунтування гігієнічного нормативу у ґрунті стійкого гербіциду з класу імідазолів – імазетапіру, для якого раніше була затверджена ОДК 0,7 мг/кг. При розрахунках порогових концентрацій імазетапіру у ґрунті за шістьма рівняннями регресії найменшим виявилось значення 0,18 мг/кг, отримане на підставі величини кореня квадратного з ГДК у воді водойм. Враховуючи високу стабільність імазетапіру (К1=3) значення ОДК становить 0,06 мг/кг, що на 1 порядок нижче раніше затвердженої величини. В результаті експериментальних досліджень обґрунтована ГДК імазетапіру в ґрунті на рівні 0,03 мг/кг за лімітуючим водно-міграційним показником шкідливості. Таким чином, ОДК імазетапіру у ґрунті, встановлена за запропонованою методикою, виявилась значно ближчою до експериментально обґрунтованої ГДК. Аналіз та узагальнення результатів досліджень. Підведено підсумки експериментального вивчення особливостей токсикодинаміки, залежностей “доза-час-ефект” та основних патогенетичних механізмів ПД на організм ХЗҐ та ІВ. Доведена доцільність використання запропонованих критеріїв раннього виявлення та адекватної гігієнічної оцінки ПД досліджуваних чинників при проведенні поглиблених комплексних медичних обстежень населення для своєчасного виявлення Таблиця 8 Рівняння регресії для розрахункового визначення гігієнічного нормативу пестицидів у ґрунті Рівняння регресії Показники адекватності моделі Критерій Фішера Коефіцієнт апроксимації 55,62 1,222 П р и м і т к и: 1. Y – розрахункова порогова концентрація у ґрунті, мг/кг; ГДКвв – ГДК у воді водойм, мг/л, МДР – МДР у продуктах харчування, мг/кг. 2. Критичне значення критерію Фішера 3,92 при рівні значимості ? = 5% і числі ступенів свободи k1 = 1, k2 = 77. передпатологічних станів та об’єктивної оцінки ефективності проведення профілактичних заходів. Показано, що одним з основних концептуальних напрямків аліментарної профілактики радіаційно-хімічних уражень є корекція антиоксидантної недостатності. Науково обґрунтовано методичні підходи та запропоновано алгоритм регіональної регламентації застосування хімічних засобів захисту рослин на радіоактивно забруднених територіях. Визначено, що метою регіонального нормування пестицидів для радіоактивно забруднених територій є науково обґрунтоване зменшення хімічного навантаження на населення та працюючих у порівнянні з чинними загальнодержавними гігієнічними нормативами в зв’язку з сумацією ефектів при ПД з ІВ. Визначення регіональних гігієнічних нормативів здійснюється з урахуванням комплексного підходу на підставі скорегованої за допомогою коефіцієнту запасу величини ДДД. Адитивний ефект, який є превалюючим за зміною більшості показників функціонального стану тварин при ПД багатокомпонентної комбінації ХЗҐ та ?-випромінювання, дозволив обґрунтувати коефіцієнт запасу Кр=2. Тоді розрахунок величини регіональної ДДД проводиться за формулою: ДДДр = ДДД / Кр = ЅДДД. Регіональні нормативи в продуктах харчування, воді та атмосферному повітрі необхідно встановлювати, якщо сумарне добове надходження пестициду з усіх середовищ при дотриманні чинних загальнодержавних гігієнічних нормативів перевищує ДДДр. В зв’язку з тим, що 70% добової дози пестициду формується завдяки надходженню з контамінованими продуктами харчування, в першу чергу повинні бути визначені регіональні МДР пестициду. Якщо сумарне добове надходження пестициду з продуктами харчування при дотриманні загальнодержавних МДР не перевищує 70% від ДДДр, то регіональні МДР не встановлюються, а контроль ведеться за затвердженими гігієнічними нормативами. В цьому випадку встановлюються регіональні нормативи в атмосферному повітрі та воді таким чином, щоб сумарне добове надходження з усіх середовищ не перевищувало ДДДр. Корекція нормативу у ґрунті спирається на регіональні нормативи у суміжних середовищах. Реалізація запропонованих заходів профілактики шкідливих наслідків ПД ХЗҐ та ІВ шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіаційно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті обмежуватиме розповсюдження екологічно залежної, в тому числі екзохімічної, патології серед населення, сприятиме збереженню та зміцненню його здоров’я. ВИСНОВКИ У дисертації наведено теоретичне узагальнення результатів комплексних досліджень характеру та механізмів поєднаної дії ?-випромінювання, пестицидів різних хімічних класів, нітратів, свинцю та кадмію, на підставі чого обґрунтовані нові методичні та вирішені практичні аспекти наукової проблеми попередження негативних наслідків одночасної дії на організм іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту, що необхідно для збереження та зміцнення здоров’я населення, яке проживає на радіоактивно забруднених територіях. 1. На основі результатів експериментальних досліджень та натурних спостережень науково обґрунтовані заходи профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті. 2. Превалюючим ефектом поєднаної дії багатокомпонентної комбінації хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію) в діапазоні доз від 1/50000 до 1/100 ЛД50 кожної речовини та фракціонованого тотального ?-опромінення в сумарних дозах від 0,25 до 2 Гр за більшістю показників функціонального стану організму тварин є ефект сумації, який зі зменшенням доз чинників набуває тенденції до потенціювання. Коефіцієнти поєднаної дії (Кпд) за критерієм зміни маси тіла при зменшенні доз збільшувались від 0,8-1,1 до 2,1-2,4. 3. Провідними ланками патогенезу поєднаної дії хімічного та радіаційного чинників є дискоординація систем вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів та антиоксидантного захисту, розвиток тканинної та циркуляторної гіпоксії, розбалансування основних метаболічних шляхів енергоутворення, що призводить до дистрофічних та деструктивних процесів у паренхіматозних органах. У діапазоні доз, що вивчався, рівень ліпопероксидації, активність ферментних антиоксидантних систем, ступінь зміни енергетичного обміну та структури паренхіматозних органів залежали, в першу чергу, від тривалості поєднаної дії та в значно меншій мірі корелювали з дозами хімічних речовин та ?-опромінення. 4. Загальні закономірності порушень рівноваги між про- та антиоксидантними системами при підгострій дії суміші хімічних забруднювачів ґрунту та за фракціонованого ?-опромінення полягали в посиленні перекисного окиснення ліпідів в сироватці крові та тканинах паренхіматозних органів при одночасному залученні адаптаційних механізмів захисту біологічних мембран за рахунок збільшення суми ПНЖК в жирнокислотному спектрі ліпідів. За поєднаної дії хімічного та радіаційного чинників розвивалось пригнічення процесів ліпопероксидації в біосубстратах, особливо глибоке в постекспозиційний період. Гальмування ПОЛ в печінці при двох найвищих рівнях доз відбувалось внаслідок вичерпання субстратного забезпечення та є проявом прогресування патологічного процесу. При мінімальному рівні доз механізми гальмування ліпопероксидації пов’язані з функціональним превалюванням антиоксидантних систем. Поєднана дія хімічних забруднювачів ґрунту та фракціонованого ?-опромінення призводила до значно глибших порушень окисно-антиоксидантної рівноваги в порівнянні з їх ізольованою дією, що дозволило вважати спільну дію досліджуваних факторів адитивною. 5. Тривала поєднана дія ?-випромінювання та комбінації пестицидів різних хімічних груп, нітратів, солей свинцю та кадмію в дозах, які відтворюють співвідношення та діапазон реальних навантажень на населення радіоактивно забруднених територій, спочатку спричиняла активацію вільнорадикального пероксидного окиснення ліпідів у біосубстратах і стимульовану завдяки їй мобілізацію ферментних антиоксидантних систем, яка в подальшому гальмувала ліпопероксидацію та накопичення ТБК-активних продуктів, але з часом призводила до посиленого використання природних антиоксидантів та виснаження їх резервів внаслідок суттєвого підсилення процесів пероксидації, ознаки чого зберігались навіть в постекспозиційний період. 6. Наслідком поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту є підсилення негативного впливу на гемопоез, стан ЦНС та фагоцитарну ланку неспецифічної резистентності організму в порівнянні з ізольованою дією. Тривала поєднана дія хімічних та радіаційного чинників в співвідношеннях і дозах, які відтворюють діапазон реальних навантажень на населення, спричиняла розвиток помірної анемії гіпохромного характеру, вираженої лейкопенії зі зсувом лейкоцитарної формули ліворуч, лімфоцитопенії та еозинопенії; призводила спочатку до превалювання процесів збудження у ЦНС та підсилення ПОЛ у тканинах мозку, а згодом до поступового урівноваження збуджувальних та гальмівних процесів на фоні нормалізації рівня вторинних продуктів ліпопероксидації з подальшим пригніченням ПОЛ, що свідчило про дисбаланс про- та антиоксидантних систем. Пригнічення функціональної активності фагоцитів периферичної крові та селезінки за поєднаної дії було глибшим, ніж за ізольованої. За критерієм зменшення кількості НСТ-позитивних клітин при більших рівнях доз спостерігали ефект сумації (Кпд = 1,0), при менших – потенціювання (Кпд = 1,4). 7. Критеріями раннього виявлення та адекватної оцінки поєднаної дії на організм хімічних забруднювачів ґрунту та ?-випромінювання визнані рівень ТБК-активних продуктів, спонтанна та індукована хемілюмінесценція сироватки крові, активність каталази та пероксидази, які в порівнянні з гематологічними, іншими біохімічними показниками та показниками поведінкових реакцій виявились найбільш чутливими, інформативними, залежними від тривалості експозиції та доз чинників, що вивчались. Величина комплексної оцінки показників окисно-антиоксидантної рівноваги (50,4-62,0 %) засвідчила їх високу значимість для гігієнічної діагностики поєднаної дії досліджуваних факторів, що дозволило рекомендувати їх для використання при проведенні поглиблених медичних обстежень населення, яке проживає або працює в умовах одночасної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів навколишнього та виробничого середовища, з метою виявлення передпатологічних станів та оцінки ефективності проведення профілактичних заходів. 8. Рівні накопичення у сироватці крові ТБК-активних продуктів, зокрема МДА, залежать від тривалості експозиції та дозових навантажень хімічних речовин та ?-випромінювання (коефіцієнт множинної кореляції 0,57±0,11, коефіцієнт детермінації 32,6), що дозволило створити орієнтовну шкалу оцінки шкідливого впливу на організм хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючої радіації з урахуванням їх поєднаної дії. Якщо відхилення рівня МДА від показника інтактного контролю менше 16%, шкідлива дія оцінюється як дуже слабка, від 16 до 24 % – як слабка, від 25 до 33 % – як середня, від 34 до 42 % – як сильна і більше 42% – як дуже сильна. Орієнтовна шкала може бути використана для оцінки шкідливої ізольованої, комбінованої та поєднаної дії чинників, що вивчались, в токсиколого-гігієнічних дослідженнях. 9. Поєднана дія іонізуючої радіації, пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію в період вагітності у дозах, які відтворюють реальні співвідношення та навантаження на населення, призводила до збільшення загальної, до- та постімплантаційної загибелі ембріонів, зменшення чисельності посліду, зміни співвідношення осіб чоловічої та жіночої статі у посліді у бік збільшення кількості самок, сповільнення процесів осифікації кісток та загального розвитку плодів. Крім того поєднана дія індукувала домінантні летальні мутації у статевих клітинах щурів-самців, які проявлялись підвищеною ембріолетальністю у першому поколінні при спарюванні з інтактними самками. Ембріотоксичні ефекти, а також ступінь ушкодження генетичного апарату статевих клітин підпорядковувались прямій залежності “доза-ефект” та з урахуванням дозових навантажень свідчили про посилення ефектів за поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин. 10. Спеціальні раціони харчування, що були збагачені білком на 9,7-10,5 %, переважно за рахунок тваринного, частка якого збільшилась з 35,8 % до 49,5-51,5 %, жирами рослинного походження на 19,0-22,2 %, кальцієм на 15,7-56,8 %, ретинолом у 2-4 рази, каротином на 51,9-55,6 %, вітаміном Е на 43,5-49,3 %, аскорбіновою кислотою на 15,3 %, посилювали антиоксидантну забезпеченість організму, зменшували інтенсивність ПОЛ, поповнювали сформований внаслідок посиленої ліпопероксидації дефіцит ПНЖК, чим сприяли відновленню окисно-антиоксидантної рівноваги організму лабораторних тварин при тривалій поєднаній дії хімічних речовин та ?-випромінювання в діапазоні доз, що відтворював реальні навантаження на населення радіоактивно забруднених територій. Доведено, що одним з основних концептуальних напрямків аліментарної профілактики поєднаної дії хімічного та радіаційного чинників є забезпечення збалансованості раціону відносно енергії та життєво-необхідних речовин з посиленням його антиоксидантної спрямованості шляхом оптимізації білкової, ліпідної, вуглеводної, вітамінної та мінеральної складових харчування. 11. Комплексна токсиколого-гігієнічна оцінка нових пестицидів на основі цинідон-етилу, манкоцебу та метираму засвідчила, що в реальних умовах сільськогосподарського виробництва при використанні традиційних технічних засобів, дотриманні встановлених агротехнічних та гігієнічних нормативів і регламентів, відповідному санітарному контролі з боку установ санітарно-епідеміологічної служби використання гербіцидів Лотус, 20% к.е. і Лотус Д, 47% к.е. та фунгіцидів Полірам ДФ, 70% в.г., Пенкоцеб, 80% з.п., Ридоміл Голд МЦ, 68 WP, з.п. і Ридоміл Голд МЦ, 68 WG, в.г. є безпечним для працюючих, навколишнього середовища та населення з позицій гігієни праці та гігієни харчування. Можливе добове сумарне надходження цинідон-етилу та метираму в організм людини з усіх середовищ при дотриманні встановлених гігієнічних нормативів не перевищить відповідно 0,447 і 0,745 мг або 74,5 і 62,1 % від допустимого. 12. Між величиною ГДК пестицидів у ґрунті та гігієнічними нормативами у воді водойм і продуктах харчування встановлений сильний позитивний зв’язок (коефіцієнти кореляції відповідно 0,707±0,057 і 0,727±0,054, коефіцієнти детермінації 50,0 і 52,9). Математичні моделі, які описують виявлену залежність, є адекватними (критерій Фішера відповідно 76,07 і 86,52 при критичному значенні 3,92), дозволяють достатньо точно з високим рівнем ймовірності прогнозувати величину гігієнічного нормативу та покладені в основу методики розрахункового обґрунтування ОДК пестицидів у ґрунті. 13. При використанні хімічних засобів захисту рослин на радіоактивно забруднених територіях, зокрема в зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю, в зв’язку з сумацією ефектів при поєднаній дії з іонізуючим випромінюванням необхідно застосовувати регіональне гігієнічне нормування пестицидів, яке ґрунтується на зменшенні хімічного навантаження на населення та працюючих у порівнянні з чинними загальнодержавними нормативами. В основі регіонального нормування лежить скорегована за допомогою коефіцієнту запасу величина ДДД. Адитивний ефект, який є превалюючим при поєднаній дії багатокомпонентної суміші хімічних забруднювачів ґрунту та ?-випромінювання, дозволив обґрунтувати коефіцієнт запасу Кр = 2. 14. Алгоритм регіонального нормування пестицидів на радіоактивно забруднених територіях передбачає встановлення регіональної ДДД, співставлення добового надходження пестициду в організм людини на рівні загальнодержавних нормативів з регіональним допустимим добовим надходженням, визначення лімітуючого шляху надходження та нормативів, які потребують корекції, обґрунтування регіональних ГДК (ОДР) у воді водойм, ГДК (ОБРВ) в атмосферному повітрі, МДР в сільськогосподарській сировині та продуктах харчування, при яких не буде перевищено регіональну ДДД, та встановлення регіональної ГДК (ОДК) пестициду у ґрунті з урахуванням регіональних нормативів у суміжних середовищах. СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ Періодичні фахові видання, затверджені ВАК України: 1. Коршун М.М. До методики оцінки гігієнічної значимості показників стану лабораторних тварин в токсикологічних дослідженнях // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 1995. – №1-2. – С. 80-82. 2. Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Яворовський О.П. Проблема поєднаної дії на здоров’я населення іонізуючого випромінювання і хімічних чинників навколишнього середовища // Довкілля та здоров’я. – 1996. – №1. – С. 26-29. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені біохімічні дослідження, статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення. 3. Коршун М.М., Аністратенко Т.І., Смагін Г.В. Експериментальне вивчення ефективності аліментарної корекції антиоксидантної недостатності при поєднаній дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів довкілля // Медичні перспективи. – 1998. – Том ІІІ, №4. – С. 5-9. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені біохімічні дослідження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки. 4. Коршун М.М. Обґрунтування показників адекватної оцінки поєднаної дії на організм іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів довкілля // Медичні перспективи. – 1999. – Том IV, №1. – С. 15-19. 5. Коршун М.М. Колесова Н.А., Ткаченко І.І., Литвиненко В.І. Закономірності вільно-радикального окиснення та енергетичного обміну в життєво важливих органах експериментальних тварин при тривалій поєднаній дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту // Современные проблемы токсикологии. – 2001. – №1. – С. 32-38. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені біохімічні дослідження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки. 6. Коршун М.М. До питання поєднаної дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту на стан периферійної крові // Гигиена населенных мест. – Киев, 2001. – Вып. 38. – Т. ІІ. – С. 179-185. 7. Коршун М.М., Анісімова І.Г., Запривода Л.П. Дослідження мутагенної дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Збірник наукових праць. – Київ-Луганськ-Харків, 2001. – Вип. 1 (33). – С. 39-48. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення, сформульовані висновки. 8. Колесова Н.А., Коршун М.М., Омельчук С.Т. Особенности изменения энергообразующих метаболических путей и структуры жизненно важных органов экспериментальных животных при действии на организм комплекса вредных факторов окружающей среды // Довкілля та здоров’я. – 2001. – №3 (18). – С. 9-12. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені статистична обробка та узагальнення отриманих результатів. 9. Коршун М.М. Дослідження поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів на поведінкові реакції лабораторних тварин // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2001. – Том 137. – Часть 2. – С. 38-42. 10. Коршун М.М., Колесова Н.А., Веремей М.І., Ткаченко І.І., Литвиненко В.І. Експериментальне вивчення механізмів комбінованої дії малих доз пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію // Современные проблемы токсикологии. – 2001. – №3. – С. 46-50. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені біохімічні дослідження, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки. 11. Коршун М.М., Анісімова І.Г., Запривода Л.П. Вивчення ембріотоксичної дії малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів ґрунту // Довкілля та здоров’я. – 2002. – №1 (20). – С. 17-22. Дисертантом спланований та проведений радіотоксикологічний експеримент, здійснені статистична обробка отриманих результатів та їх узагальнення, сформульовані висновки. 12. Коршун М.М. До питання про механізми ембріотоксичності малих доз іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів довкілля (огляд літератури та результати особистих досліджень) // Актуальные проблемы медицины и биологии. – Киев, 2002. – №1. – С. 212-220. 13. Коршун М.М. Проблема комбінованої дії на організм пріоритетних хімічних забруднювачів ґрунту (огляд вітчизняної літератури і результати особистих досліджень) // Довкілля та здоров’я. – 2002. – №4 (23). – С. 51-56. 14. Коршун М.М. Гігієнічна оцінка комбінованої дії на організм малих доз пріоритетних забруднювачів ґрунту // Гігієна населених місць – Київ, 2002. – Вип. 40. – С. 107-115. 15. Бардов В.Г., Коршун М.М., Омельчук С.Т., Сасинович Л.М., Гиренко Д.Б., Омельчук С.А. Сравнительная токсиколого-гигиеническая характеристика фунгицидов на основе этилен-бис-дитиокарбаматов и оценка опасности их применения для людей и окружающей среды // Современные проблемы токсикологи. – 2003. – №1. – С. 41-49. Дисертантом проведено вивчення умов праці при застосуванні фунгіцидів, здійснено визначення залишкових кількостей пестицидів хроматографічними методами, розрахунок професійного ризику, статистична обробка та узагальнення отриманих результатів. 16. Коршун М.М. Використання малонового диальдегіду як біомаркера шкідливої дії на організм пріоритетних забруднювачів навколишнього середовища // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2003. – №1-2. – С. 79-85. 17. Коршун М.М. До питання про комбіновану дію на організм теплокровних тварин пріоритетних полютантів ґрунту // Гігієна населених місць. – Київ, 2003. – Вип. 42. – С. 119-130. 18. Коршун М.М., Омельчук С.Т., Дема О.В., Салата О.В., Ткаченко І.І., Коршун О.М., Горбачевський Р.В. Гігієнічна оцінка особливостей поведінки гербіциду імазетапір в системі “ґрунт – суміжні середовища” // Гігієна населених місць. – Київ, 2003. – Вип. 41. – С. 140-141. Дисертантом сплановано та проведено лабораторний експеримент, здійснено частину санітарно-хімічних, санітарно-мікробіологічних та хроматографічних досліджень, статистичну обробку результатів та їх узагальнення, сформульовані висновки. 19. Коршун М.М. Токсиколого-гігієнічна характеристика нових гербіцидів на основі цинідон-етилу // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2003. – №3-4. – С. 25-30. 20. Гончарук Є.Г., Коршун М.М. Вільнорадикальне окислення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля (огляд літератури та власних досліджень) // Журнал АМН України. – 2004. – Т. 10, №1. – С. 131-150. Дисертантом зроблено аналітичний огляд літератури, проведено радіотоксикологічний експеримент та узагальнення його результатів. 21. Коршун М.М. До питання удосконалення розрахункового нормування вмісту пестицидів у ґрунті // Гігієна населених місць. – Київ, 2004. – Вип. 43. – С. 156-164. 22. Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Юрженко Н.Н., Брюзгіна Т.С. Окисно-антиоксидантна рівновага при ізольованій та поєднаній дії хімічних забруднювачів ґрунту і ?-випромінювання // Журнал АМН України. – 2004. – Т. 10, №3. – С. 542-554. Дисертантом проведено радіотоксикологічний експеримент, здійснено хемілюмінесцентний аналіз та частину біохімічних досліджень, статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення. 23. Коршун М.М. Використання інтегральних показників для оцінки характеру поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту і гама-випромінювання в підгострому досліді (на прикладі динаміки маси тіла) // Український науково-медичний молодіжний журнал. – 2004. – №3-4. – С. 68-73. 24. Коршун М.М., Гаркава К.Г. Вплив поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту і гама-випромінювання на функціональну активність фагоцитів периферичної крові та селезінки // Довкілля та здоров’я. – 2005. – №1 (32). – С. 3-7. Дисертантом сплановано та проведено радіотоксикологічний експеримент, здійснено статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення. 25. Коршун М.М., Гаркавий С.І., Блонська Л.Ф., Жданова О.О. Експериментальні дослідження стану показників периферичної крові при підгострому радіаційно-хімічному ураженні // Современные проблемы токсикологии. – 2005. – №1. – С. 26-30. Дисертантом проведено радіотоксикологічний експеримент, здійснено статистичну обробку отриманих результатів та їх узагальнення. Інші наукові видання: 1. Циприян В.И., Анистратенко Т.И., Коршун М.М. Витамины в профилактике радиационных поражений // Рациональное питание: Республиканский межведомственный сборник – Киев: Здоровья, 1991. – Вып. 26. – С. 68-70. 2. Гончарук Є.Г., Яворовський О.П., Коршун М.М., Ткаченко І.І., Смагін Г.В. Наукове обґрунтування заходів профілактики поєднаної дії на організм іонізуючого випромінювання та хімічних чинників навколишнього середовища // Проблемы медицины труда: Сборник научных трудов, посвященный 70-летию Института медицины труда. – Киев, 1998. - С. 52-58. 3. Циприян В.И, Анистратенко Т.И., Коршун М.М., Верповский А.Н. Алиментарная коррекция пострадиационных изменений жирнокислотного спектра липидов клеточных мембран // Радиобиологический съезд: Тезисы докладов, Киев, 20-25 сентября 1993. – Пущино, 1993. – Ч. III. – С. 1082-1083. 4. Коршун М.М., Куюн Л.Н., Анистратенко Т.И. Перекисное окисление липидов при сочетанном действии на организм ионизирующего излучения и некоторых ксенобиотиков // Чернобыль и здоровье населения: Тезисы докладов научно-практической конференции. – Киев, 1994. – Т. ІІ. – С. 69-71. 5. Яворовський О.П., Коршун М.М., Ткаченко І.І., Верпівський О.М., Смагін Г.В. Наукове обґрунтування специфічних критеріїв комбінованої дії іонізуючого випромінювання, пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію на організм // Пріоритетні проблеми гігієнічної науки, медичної екології, санітарної практики та охорони здоров’я: Тези доповідей ХІІІ з’їзду гігієністів України. – Київ, 1995. – С. 191-192. 6. Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Яворовський О.П. Експериментальне вивчення та гігієнічна оцінка сумісної дії агрохімікатів та іонізуючого випромінювання // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології”. – Київ, 1998. – Ч. 1. – С. 90-95. 7. Гончарук Є.Г., Коршун М.М., Яворовський О.П., Ткаченко І.І., Смагін Г.В. Експериментальне обґрунтування заходів з профілактики сумісної дії агрохімікатів та іонізуючого випромінювання // Environmental and Occupational Health and Safety in Agriculture on The Boundary of Two Millennia: Тези міжнародної конференції, Киев, 8-11 вересня 1998. – Київ, 1998. – С. 19-20. 8. Коршун М.М., Филатова И.Н., Мережкина Н.В. Использование парофазного газохроматографического анализа для определения остаточных количеств этилен-бис-дитиокарбаматов в окружающей среде // Всероссийская конференция “Химический анализ веществ и материалов”: Тезисы докладов, Москва, 16-21 апреля 2000. – Москва, 2000. – С. 138-139. 9. Коршун М.М., Колесова Н.А., Ткаченко И.И., Веремей М.И. К вопросу о сочетанном действии на организм химических веществ и ионизирующего излучения // Международный симпозиум “Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХI века”, С.-Петербург, 14-16 июня 2000. – С.-Петербург: СПбМАПО, 2000. – С. 84-85. 10. Гончарук Е.И., Коршун М.М. Гигиеническая оценка сочетанного действия ионизирующего излучения и химических загрязнителей почвы // Экологически обусловленные заболевания человека: методологические проблемы и пути их решения: Материалы Пленума Межведомственного научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды Российской Федерации. – Москва, 2000. – С. 75-77. 11. Коршун М.М., Омельчук С.А., Гиренко Д.Б., Омельчук С.Т. Порівняльне вивчення умов праці при застосуванні препаратів на основі етилен-біс-дитіокарбаматів на сільськогосподарських культурах // Тези доповідей І з’їзду Токсикологів України, Київ, 11-13 жовтня 2001. – Київ. – 2001. – С. 76. 12. Korshun M.M. To an issue of combined effect on organism of small doses of priority chemical soil pollutants and adjoining objects of environment // The Second International Conference on Ecological Chemistry: Book abstract, Chisinau, 11-12 October 2002. – Chisinau, 2002. – P. 305-306. 13. Коршун М.М. Комбінована дія пестицидів, нітратів, солей свинцю та кадмію: Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання профілактичної медицини ХХІ століття” // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2002. – Т. 6, №2, Приложение. – С. 29-31. 14. Гончарук Е.И., Бардов В.Г., Коршун М.М., Омельчук С.Т. Показатели окислительно-антиоксидантного гомеостаза как критерии оценки сочетанного действия ионизирующего излучения и химических веществ, загрязняющих окружающую среду // Угрозы здоровью человека: современные гигиенические проблемы и пути их решения: Материалы пленума Межведомственного научного совета по экологии человека и гигиене окружающей среды Российской Федерации. – Москва, 2002. – С. 65-68. 15. Коршун М.М., Дема О.В., Ткаченко І.І., Горбачевський Р.В., Бєльська К.Й. Наукове обґрунтування гігієнічного нормативу у ґрунті перспективного гербіциду імазетапіру: Тези доповідей VII з’їзду Всеукраїнського лікарського товариства, Тернопіль, 16-17 травня 2003 // Українські медичні вісті. – 2003. – Т. 5, №1 (63). – С. 229. 16. Коршун М.М., Гиренко Д.Б., Омельчук С.Т. Визначення мікрокількостей солей етилен-біс-дитіокарбамінової кислоти в об’єктах навколишнього середовища та сільськогосподарській сировині // Праці 3-го Західноукраїнського симпозіуму з адсорбції та хроматографії, Львів, 25-28 травня 2003. – Львів: СПОЛОМ, 2003. – С. 202-203. 17. Гончарук Є.Г., Салата О.В., Коршун М.М., Дема О.В. Сучасний стан і перспективи розвитку гігієнічного нормування екзогенних хімічних речовин у ґрунті // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України, Дніпропетровськ, 19-21 травня 2004. – Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. – Т. І. – С. 160-164. 18. Дема О.В., Коршун М.М. Визначення залишкових кількостей імазетапіру в об’єктах довкілля методом високоефективної рідинної хроматографії // Друга Міжнародна конференція “Чистота довкілля в нашому місті”: Праці та повідомлення. – Трускавець, 2004.– С. 41-42. 19. Колесова Н.А., Коршун М.М., Литвиненко В.І., Сухарєва Н.М. Енергетичний обмін та структура печінки і нирок при ізольованій і поєднаній дії на організм іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту // Тези доповідей ІІ з’їзду токсикологів України. – Київ, 2004. – С. 33-34. 20. Коршун М.М., Юрженко Н.Н., Брюзгіна Т.С., Гладчук А.Б. Оцінка характеру поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту і гама-випромінювання в підгострому досліді // Тези доповідей ІІ з’їзду токсикологів України, Київ, 12-14 жовтня 2004. – Київ, 2004. – С. 34-35. 21. Коршун М.М., Дема О.В., Ткаченко І.І., Горбачевський Р.В. Оцінка потенційної небезпеки використання гербіцидів на основі імазетапіру шляхом вивчення їх поведінки в ґрунті // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Київ, 2004. – С. 630-639. 22. Коршун М.М. Регіональне нормування як шлях оптимізації застосування пестицидів на радіаційно забруднених територіях // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України”, Київ, 21-22 квітня 2005. – Київ, 2005. – С. 103-104. 23. Коршун М.М. Особливості функціонального стану організму тварин за ізольованого та поєднаного радіаційно-хімічного ураження // Матеріали науково-практичної конференції “Профілактична медицина: проблеми і перспективи”. – Київ, 2005. – С. 149-155. АНОТАЦІЯ Коршун М.М. Гігієнічне обґрунтування заходів профілактики поєднаної дії іонізуючого випромінювання та хімічних забруднювачів ґрунту. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2005. Дисертація присвячена експериментально-теоретичному обґрунтуванню заходів профілактики поєднаної дії хімічних забруднювачів ґрунту та іонізуючого випромінювання для збереження та зміцнення здоров’я населення шляхом регіонального нормування хімічних засобів захисту рослин при їх застосуванні на радіоактивно забруднених територіях, аліментарної корекції порушень окисно-антиоксидантної рівноваги та удосконалення прискореного гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті. В радіотоксикологічних експериментах встановлені особливості токсикодинаміки, залежності “доза-час-ефект” та провідні ланки патогенезу тривалої поєднаної дії багатокомпонентної комбінації хімічних забруднювачів ґрунту (пестицидів різних хімічних груп, нітратів, солей свинцю та кадмію) і фракціонованого тотального ?-опромінення. Показано, що превалюючим ефектом поєднаної дії досліджуваних чинників є ефект сумації. Визначено критерії раннього виявлення та запропоновано орієнтовну шкалу оцінки функціонального стану організму в умовах одночасної дії іонізуючої радіації та хімічних забруднювачів довкілля. Встановлені закономірності порушення окисно-антиоксидантної рівноваги при поєднаній дії хімічних речовин та ?-випромінювання та експериментально підтверджена ефективність використання для їх корекції спеціальних раціонів харчування антиоксидантної спрямованості. Запропоновано методику розрахункового гігієнічного нормування пестицидів у ґрунті. Науково обґрунтована концепція та запропонований алгоритм регіонального регламентування застосування пестицидів на радіоактивно забруднених територіях. Ключові слова: поєднана дія, хімічні забруднювачі ґрунту, пестициди, ?-випромінювання, окисно-антиоксидантна рівновага, аліментарна корекція, гігієнічне нормування, об’єкти навколишнього середовища, регіональна гігієнічна регламентація, профілактичні заходи. АННОТАЦИЯ Коршун М.М. Гигиеническое обоснование мероприятий по профилактике сочетанного действия ионизирующего излучения и химических загрязнителей почвы. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2005. Диссертация посвящена экспериментально-теоретическому обоснованию мероприятий по профилактике сочетанного действия химических загрязнителей почвы и ионизирующего излучения для сохранения и укрепления здоровья населения путем регионального нормирования химических средств защиты растений при их применении на радиоактивно загрязненных территориях, алиментарной коррекции нарушений окислительно-антиоксидантного равновесия и усовершенствования ускоренного гигиенического нормирования пестицидов в почве. В радиотоксикологических экспериментах установлены особенности токсикодинамики, зависимости “доза–время–эффект” и основные звенья патогенеза длительного сочетанного действия многокомпонентной комбинации химических загрязнителей почвы (пестицидов разных химических классов, нитратов, солей свинца и кадмия) и фракционированного тотального ?-облучения. Показано, что ведущую роль в патогенезе сочетанного действия изученных факторов играют дискоординация систем свободнорадикального перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты, развитие тканевой и циркуляторной гипоксии, разбалансирование основных метаболических путей энергообразования, что приводит к дистрофическим и деструктивным процессам в жизненно важных паренхиматозных органах. При этом уровень липопероксидации, активность ферментных антиоксидантных систем, степень изменений энергетического обмена и структуры паренхиматозных органов зависели преимущественно от длительности сочетанного воздействия и в меньшей мере коррелировали с ежедневно вводимыми дозами химических веществ и суммарными дозами ?-облучения. Установлено, что превалирующим эффектом сочетанного действия химических и радиационного факторов по большинству показателей функционального состояния животных является эффект суммации, который при уменьшении доз смещается в сторону потенцирования. На основании анализа результатов радиотоксикологических экспериментов установлены критерии раннего выявления и адекватной оценки сочетанного действия на организм химических веществ и ?-облучения. Доказано, что показатели окислительно-антиоксидантного равновесия (уровень вторичных продуктов липопероксидации, спонтанная и индуцированная хемилюминесценция сыворотки крови, активность антиперекисных ферментов) имеют высокую гигиеническую значимость и могут быть использованы при проведении углубленных комплексных медицинских обследований населения, проживающего или работающего в условиях одновременного действия ионизирующей радиации и химических загрязнителей, с целью выявления предпатологических состояний и оценки эффективности проведенных профилактических мероприятий. Предложена ориентировочная шкала оценки вредного действия на теплокровный организм загрязнителей химической и радиационной природы с учетом их комбинированного и сочетанного действия в зависимости от степени отклонения уровней вторичных продуктов пероксидации (малонового диальдегида) в сыворотке крови от физиологической нормы. Если отклонение составляет 15% и меньше, вредное действие оценивается как очень слабое, от 16 до 24% – как слабое, от 25 до 33% – как среднее, от 34 до 42 % – как сильное и более 42% – как очень сильное. Научно обоснована и экспериментально подтверждена эффективность использования специальных рационов питания антиоксидантной направленности для коррекции нарушений окислительно-антиоксидантного равновесия при сочетанном действии ?-излучения и химических веществ. Доказано, что одним из основных концептуальных направлений алиментарной профилактики сочетанного действия химических и радиационного факторов является обеспечение сбалансированности рациона относительно энергии и жизненно необходимых веществ с усилением его антиоксидантной направленности путем оптимизации белковой, липидной, углеводной, витаминной и минеральной компонент рациона. Разработана методика ускоренной гигиенической регламентации пестицидов в почве. На основании зависимости величины ПДК в почве от нормативов в сопредельных средах разработаны 6 уравнений регрессии для расчета ОДК, исходя из МДУ в продуктах питания, ПДК в воде водоемов, их десятичных логарифмов и корней квадратных. На примере нормирования стойкого гербицида имазетапира показано, что предложенные математические модели являются адекватными и позволяют достаточно точно с высоким уровнем вероятности прогнозировать величину гигиенического норматива в почве. На основании результатов комплексных экспериментальных и натурных исследований предложена концепция регионального гигиенического нормирования пестицидов на радиоактивно загрязненных территориях, состоящая в научно обоснованном уменьшении химических нагрузок на население и работающих по сравнению с действующими общегосударственными гигиеническими нормативами в связи с суммацией эффектов при сочетанном действии с ионизирующим излучением. Региональное нормирование базируется на комплексном подходе, в основе которого лежит скорректированная при помощи коэффициента запаса величина ДСД. Предложен алгоритм обоснования региональных гигиенических нормативов пестицидов в объектах окружающей среды, продуктах питания и сельскохозяйственном сырье. Ключевые слова: сочетанное действие, химические загрязнители почвы, пестициды, ?-облучение, окислительно-антиоксидантное равновесие, алиментарная коррекция, гигиеническое нормирование, объекты окружающей среды, региональная гигиеническая регламентация, профилактические мероприятия. SUMMARY Korshun M.M. Hygienic substantiation of preventive measures for combined action of ionizing irradiation and chemical pollutants of soil. – Manuscript. Thesis in search of a scientific degree of Doctor of Medical Sciences by speciality 14.02.01 – Hygiene.– O.O. Bohomolets national Medical University, Kyiv, 2005. This thesis deals with experimental and theoretical substantiation of preventive measures for combined action of ionizing irradiation and chemical pollutants of soil aiming to protect and strengthen public health by regional hygienic regulation of plant protecting chemicals when applied to areas polluted with irradiation, alimentary correction of oxidative-antioxidant equilibrium and improvement of rapid hygienic regulation of pesticides in soil. The peculiarities of toxicodynamics, dependence “dose-time-effect” and main units of pathogenesis of long-term combined action of multicomponent combination of soil pollutants (pesticides of different chemical groups, nitrates, lead and cadmium) and fractional total ?-irradiation were established in radiotoxicological experiments. It was shown that summation effect prevails in combined action of examined factors. Criteria for early detection were established and the reference scale for evaluating functional status of organism in case of simultaneous action of ionizing irradiation and environmental chemical pollutants was proposed. The mechanisms for oxidative-antioxidant equilibrium disturbances in case of combined action of chemical and ?-irradiation were established and the efficiency of special food allowance with antioxidative effects for its correction was confirmed. The methodology for quantitative hygienic regulation was elaborated. Algorithm for regional regulation of pesticide usage in areas polluted with irradiation was proposed. Keywords: combined action, chemical pollutants of soil, pesticides, ?-irradiation, oxidative-antioxidant equilibrium, alimentary correction, hygienic regulation, environmental objects, regional hygienic regulation, preventive measures. ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ АОС – антиоксидантні системи ГДК – гранично допустима концентрація ДДД – допустима добова доза ДДДр – регіональна допустима добова доза ЕХР – екзогенні хімічні речовини ІВ – іонізуюче випромінювання Кпд – коефіцієнт поєднаної дії Кр – коефіцієнт корекції величини допустимої добової дози МДА – малоновий діальдегід МДР – максимально допустимий рівень ОБРВ – орієнтовний безпечний рівень впливу ОДК – орієнтовна допустима концентрація ОДР – орієнтовно допустимий рівень ПД – поєднана дія ПНЖК – поліненасичені жирні кислоти ПОЛ – пероксидне окиснення ліпідів ТБК-АП – вторинні продукти ліпопероксидації, які виявляють в тесті з тіобарбітуровою кислотою ХЗҐ – хімічні забруднювачі ґрунту ЦНС – центральна нервова система PAGE \* Arabic 29

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *