Млини на Україні (реферат)

АРСЕНАЛ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЦИТАДЕЛІ

До найцікавіших архітектурних нам’яток Києва, безперечно належить
будівля арсеналу колишньої Києво-Печерської цитаделі. Вона міститься в
північно-східній частині фортеці (між головною Київською і головною
Васильківською брамами, що були тут раніше).

Споруджена в 1783-1803 роках, ця монументальна будівля зберігає всі
ознаки тогочасного стилю — пізнього класицизму, з характерною для нього
тенденцією до якнайлаконічніших архітектурних форм, її вирізняють
гармонійна узгодженість елементів обсяговопросторової композиції,
рівновага й величавість, суворість і простота. Будівля двоповерхова з
підвалом. прямокутна в плані з внутрішнім двором.

проектированному артиллерийскому Арсеналу», де вказано «новопризначене
місце для мурованого арсеналу»(5)

Арсенал споруджено на місці, де до 1712 року був Вознесенський дівочий
монастир (указом Петра І його перевели на Поділ). Як випливає з
меморіалу, надісланого 15 берези 1727 року з Артилерійської канцелярії
до Військової колегії, тоді виникла потреба збудувати у фортеці
цейхгауз. «У Києво-Печерській фортеці цейхгауза немає, задля того
належить його зробити в монастирі Вознесенському, а яким чином зробити і
що потрібно з матеріалів, про те взяти кресленика і відомості в пана
бригадира Штока», — зазначалося в цьому документі (6). Через чотири роки
тут уже містився артилерійський гарматний двір*.

На одному з планів Києво-Печерської фортеці за 1731 рік (7) наведено
«опис будівлі артилерійського відання» й позначено місця розташування
всіх порохових льохів і зброярень. Згідно з цим планом, на території
колишнього Вознесенського монастиря на той час були три великі порохові
льохи. Дерев’яні будівлі, що прилягали до монастирської огорожі по всій
її довжині, використовувались для схову в них гармат. ядер і т.ін.

Ліворуч і праворуч від дзвіниці, в якій було зроблено проїзд, стояли два
сараї, де зберігалися рушниці, пістолети, прапори тощо.

В експлікаціях до планів Києво-Печерської фортеці за 1740-1781 роки (8)
зазначено, що в колишньому Вознесенському монастирі розміщений
артилерійський гарматний двір. на плані 1745 року цей двір названо
«цейхгаузом»***. На території артилерійського гарматного двору були тоді
дві парафіяльні цеокви: Вознесіння Господнього і Пакрови Богородиці.

Ще 1750 року імператриця Єлизавета своїм указом веліла вивести всю
артилерію і боєприпаси Києво-Печерської фортеці з території
Вознесенського монастиря й спорудити тут новий «магазин» для зберігання
їх. Арсенал*** мав обслуг овувати не тільки Києво-Печерську, а й інші
фортеці. Проте, як видно із згаданих вище планів Києво-Печерської
фортеці, на артилерійському гарматному дворі жодних змін не відбулося.

1783 року будувати київський арсенал доручили «артилерії поручникові
Бегічеву». На це «відпущено було в артилерію… 250000 карбованців та й
з артилерійської суми витрачено 27575 карбованців»9.16 серпня 1797 року,
щоб завершити спорудження арсеналу, генерал-фельдмаршалові графу
Салтикову додатково було асигновано ще 100000 карбованців.

Сухтелс-нуІ0. 17 листопада того ж року було укладено контракт з
київським купцем Григоренком, за яким він зобов’язався добудувати
арсенал і розібрати Вознесенську церкву». У контракті докладно, за
роками описано, які роботи і яким саме способом належало виконувати,
застерігалися особливі умови щодо якості будівельних матеріалів,
кваліфікації робітників, порядку взаєморозрахунків підрядника І
замовника, технічного нагляду за будівельними роботами (12).

У разі невиконання договірних зобов’язань з виконавця і поручників
стягувався великий штраф, а неякісне виконані роботи підрядник мусив
переробити. Контракта підписав «київський купець Михайло Івана син
Григоренко», а за точне його виконання поручилися і «в разі будь-якої
несправності» зобов’язалися її виправити київський міський голова
Георгій Рибальський і київські купці Федір Рябников та Юхим Мітюк.

N

rUthЗасвідчив контракта генерал-лейтенант фон Сухтелен (13). В архіві
зберігся його рапорт до Артилерійської експедиції за 1799 рік про
будівництво арсеналу. До рапорту долучено відомості про види й вартість
виконуваних робіт (14), а також виконавчу документацію.

На першому поверсі арсеналу, як можна ви-1 снувати з кресленика, що його
склала Артилерійська експедиція 3 вересня 1799 року, планувалося зробити
дерев’яні стелажі для «різних артилерійських матеріалів, інструментів і
припасів». На одному з документів є підпис графа Аракчеєва (15).
Виконавчу документацію за 17981 рік підписував
інженер-генерал-лейтенанті фон Сухтелен. На цих креслениках переліченої
роботи, які планувалося виконати в 1799 році (16).

З 20 квітня 1799 року і аж до завершення споруди будівельними роботами
керував інженер-генерал-майор фон Толь. Зберегли підписані ним графічні
матеріали, що ілюструють хід будівництва (17). Зокрема дуже цікаві
кресленики на обладнання всередині арсеналу металевих перехідних
галерей] сходів, супровідні тексти до яких складені французькою і
німецькою мовами (18).

Із завершенням будівництва 25 травні 1803 року арсенал передано у
відання генерал-майора артилерії Полетаєва. Загальна кошторисна вартість
будівництва його становила 437567 карбованців 86 1/4 копійки (19).

У першій чверті XIX сторіччя в промисловості Києва переважали казенні
мануфактури, до яких належав і арсенал. На ньому працювали 720
робітників, переважно солдати, що відбували тут рекрутську повинність,
поміщицькі селяни, «віддані до роботи», кантоністи (вихованці військових
сиротинців), а також невелика кількість міщан-ремісників. За рік
арсенальні лагодили близько 35 тисяч одиниць вогнепальної зброї. Окрім
того, вони виготовляли різноманітні військові рушничні й артилерійські
пристрої. У воєнний час обсяг продукції заводу значно зростав. Так, за
період Вітчизняної війни 1812 року арсенал постачив російській армії
удвоє більше різних видів зброї, ніж до війни (20).

У будинку арсеналу, судячи з плану 1840 року, розміщували: «музеум» і
«магазини» для матеріалів, дерева, кінської амуніції, транспортних
ящиків, зброї, переданої для ремонту, а також майстерні, столярну кузню
зали для зберігання запасу облогового парку 3 і 4 відділення, запасу
облогової артилерії Київського гарнізону. На горішньому поверсі були
«зали постійного запасу артилерії, зала вогнепальної зброї, канцелярія,
комора» тощо (21).

Зі звіту про діяльність Інженерного відомства з 1826 по 1850 рік
випливає, що «війська 2-ї армії «придбали» від турків 578 гармат» (22).
З них 272 гармати встановили вздовж стін арсеналу. На малюнку
М.Закревського 1864 року зображено будівлю арсеналу та розміщені біля
нього гармати й піраміди з гарматних ядер.

Будівля арсеналу збереглася без значних пошкоджень, переживши знегоди
двох світових воєн і революції. Нині ця пам’ятка архітектури перебуває
на балансі військового відомства, відтак доля її сумна. Вже давно
будівля потребує ремонту й реставрації. Непривабливий її теперішній
вигляд: зруйновані карнизи, потворного вигляду витяжні короби з пробитих
стін, труби на фасадах, замуровані отвори воріт.

Список використаної літератури

1. Російський державний військово-історичний архів, м.Москва (дані —
РДВІА). — Ф.349. — Оп.18. — Спр. 2435.

2. Там само. — Спр.2433.

3. Там само. — Спр.2434.

4. Там само. — Спр.2432.

5. Там само. — Спр.2425.

6. Там само. — Ф.5. — Оп. 1/72. — Спр. II.- Арк. 25-28.

* Дворами називали майстерні, в яких лагодили і вигоговляли зброю,
спорядження і т.д. Залежно від того, яка це була зброя, називали і двір.

7. Російський державний архів Військово-Морського флоту,
м.Санкт-Петербург (далі — РДАВМФ). — Ф.З. — Оп.24. — Спр. 269.

8. РДВІА. — Ф. 349. — Оп. 18. — Спр. 2408, 2382; РДАВМФ. — Ф.3.- Оп.24.
— Спр.266.

** Військовий словник початку XIX століття «цейхгауз» тлумачить, як
«будинок, де зберігають речі, або комору». Там «тримають артилерійські й
інженерні інструменти та запаси». (Тучков М.С. Военный словарь… —
Москва, 1818. -С.87).

*** 1764 року було видано «Положення про арсенальну команду». Арсенальна
команда підпорядковувалася Київському артилерійському гарнізону. Згідно
зі «Штатом Київського арсеналу» від 4 серпня 1761 року, арсенал мав
утримувати 320 різних служителів, з яких 167 майстрових і художників
(ливарників). За цим штатним розписом, Київському арсеналові належало
«готувати в ньому… для артилерії всякі потрібні знадібки»
(Військово-історичний музей. — Ф.зб. — Оп. 13. — Спр. 3931. — Арк.38 —
64).

9. РДВІА. — Ф.349. — Оп. 18. — Спр.2423, 2433, 2434. 2435.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *