.

Природа у поезії Павла Тичини (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
79 899
Скачать документ

Природа у поезії Павла Тичини (урок)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
116 921
Скачать документ

Тема. Природа у поезії Павла Тичини.

Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П.Тичина «Гаї шумлять», «Хор
лісових дзвіночків».

Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини,
удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати
образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов
до природи.

Методично-дидактичне забезпечення. Портрет П.Тичини, виставка книг,
картки для контролю техніки читання, Пошукові таблиці з читання, картини
природи.

Хід уроку.

І. Етап орієнтації.

1. Організація класу.(діти стоять у колі)

– Діти, подивіться скільки гостей прийшло до нас на урок. Давайте
привітаємо їх.

Доброго ранку, доброго дня,-

вітаєте ви і вітаю вас я.

Хай плещуть долоньки,

хай тупають ніжки,

працюють голівки і сяють усмішки.

Доброго ранку, доброго дня

Вітаєте ви і вітаю вас я.

– До якого уроку ви приготувалися?

– Над яким розділом працюємо?

– Що зазвичай ми робимо на уроках читання?

2. Робота за таблицями Шульте. Гра «Друкар»

– Надрукуйте ім’я та прізвище автора, з творчістю якого будемо
знайомитися на уроці. (Павло Тичина)

3. Контроль техніки читання.

– Прочитайте уривок вірша за 30 секунд.

Осінь така мила,

осінь

славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику.

Кашка у жменці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила,

Осінь славна.

ІІ. Етап покладання меті.

1. Ознайомлення учнів з темою і планом уроку.

– От і сьогодні на уроці, тема якого «Природа у поезії Павла Тичини»,
ми:

1. Ознайомимось з життям та творчістю Павла Тичини.

2. Опрацюємо його поезії «Гаї шумлять» і « Хор Лісових Дзвіночків».

3. Будемо вчитися виразного читання.

4. Працювати в парах, групах.

ІІІ. Етап проектування.

– Але перед початком роботи, я хочу розкрити вам один секрет. Працюючи
злагоджено, уважно, використовуючи свої знання та вміння, спробуємо
створити вітальну листівку до найдобрішого, найсвітлішого свята весни. Я
впевнена, що ви здогадалися до якого…

– Запрошую вас до роботи.

Очікування учнів.

– Ви отримали картки. Запишіть на них свої очікування від уроку.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Ознайомлення учнів з життям П.Тичини.

а) Виступ групи «дослідників».

Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в родині
сільського дяка і вчителя «школи грамоти». Його дитинство пройшло у
злиднях і нестатках. У сім’ї Тичин росло дев’ятеро дітей, тому Павлусеві
з дитинства прийшлося заробляти на кусок хліба.

Батько Павла Григоровича мав талант педагога. Маленький хлопчик міг
годинами сидіти на печі і слухати цікаві розповіді. Саме там він і
навчився читати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила жінка,
яку дуже любив Павлусь. Вечорам, коли збиралася родина, батько грав на
гармонії, а всі співали.

Початкову освіту поет отримав у сільській школі. Він мав неабиякі
музичні та вокальні здібності, а любов до музики і художнього слова йому
прищепила перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська.

Мав Павло хист і до малювання. Починав малювати вуглиною, пізніше
олійними фарбами. Початковий період творчості Тичини припадає на роки
навчання в Чернігові. Його твори для дітей виходили у багатьох збірниках
і окремими книжками. Це такі твори: „А я у гай ходила…”, „Хор Лісових
Дзвіночків”, казки „Івасик-Телесик”, „Дударик”.

Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших
народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та
інші. Помер 16 вересня 1967року в Києві. Похований на Байковому
кладовищі.

б) Самостійне читання статті «Павло Тичина» (мовчки)

– Ви уважно прослухали розповіді «дослідників». А тепер, прочитавши
статтю, зробіть позначки, яка інформація є новою.

в) Робота в парах.

– А тепер хвилинку попрацюйте в парах, придумайте запитання до тексту.

г) Гра «Мікрофон»

(діти самостійно обирають того, хто буде відповідати на їх питання)

д) Самооцінка учнів.

– У кожного з вас є таблиці самооцінки. Намалюйте квіточку на тому
числі, яке відповідає, на вашу думку, рівню знань.

2. Підготовча робота до сприймання поезії П.Тичини «Гаї шумлять».

а) Розгляд ілюстрацій.

б) Бесіда.

– Що зображено на картині?

– Яка пора року? Доведіть свою думку.

3. П.Тичина «Гаї шумлять».

а) Слухання вірша «Гаї шумлять» (читає вчитель)

– Яка з ілюстрацій найбільше відповідає змісту вірша?

– Про що розповідається у вірші?

o

4?.

j

 

I

oe

??-?- Від чийого імені ведеться розповідь?

б) Словникова робота.(на картках слова)

Горить, золото, співаючи, нивами, дивуюся, переливами, кохаючи,
поколото, тремтить, милуюся, зворушений.

читання слів «луною»;

(я – голосно, усі – тихіше)

читання слів, що римуються.

(складіть слова, які римуються парами)

в) Повторне читання вірша учнями. (мовчки)

г) Вибіркове читання.

– Підтвердить рядками вірша, що героєм є сам автор.

– Які картини природи змальовано у вірші?

– Які почуття переживає автор?

– Прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

– Знайдіть і продовжить порівняння:

• «купаючи мене, мов…»

• «неба край – як…»

• «горить-тремтить ріка, як…»

д) Робота в групах.

Складання схеми виразного читання.

• І група – перша строфа.

• ІІ група – друга строфа.

• ІІІ група – третя строфа.

• ІV група – четверта строфа.

Перевірка виконаної роботи. (за записами, зробленими на дошці)

е) Робота над виразним читанням, відповідно до складених схем.

є) Читання вірша вголос. Гра «Хлопчики – дівчатка»

є) Самооцінка учнів.

– Оцініть свою роботу. Намалюйте квіточку.

4. Підготовка учнів до сприймання вірша «Хор Лісових Дзвіночків».

– Готуючись до уроку ви працювали у центрах діяльності. Яке завдання у
вас було?

а) Центр мистецький.

– Працюючи у мистецькому центрі, ми дізналися, що Дзвіночки – це квіти,
які починають цвісти влітку. Вони мають форму дзвіночків, синього
кольору, невеликі за розміром. В наш час виведено до сотні різновидів
цієї квітки. Дзвіночки або Дзвоники зустрічаються на луках, у лісах, у
полі, у дібровах і, навіть, у квітнику. Ми вирішили зобразити її, щоб
вам було зрозуміло яка це чудова квітка.

б) Центр читання.

– Ми провели пошукову роботу. Тепер знаємо і хочемо, щоб ви теж знали,
що про Дзвіночки, ці прекрасні квіти, писали багато поетів. Послухайте.

Дзиґи-дзвіночки

Водять таночки.

В полі дзвін, в лісі дзвін,

Дзінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.

М.Голець.

Хтось співає дінь-дзінь-дзінь,

Пісня лине в голубінь.

Це Дзвіночки звеселяють,

Бджілок-трудівниць скликають.

Н.Файдер.

Між травичкою стовпочки,

На стовпочках, глянь, дзвіночки.

Калатають синьо-цвітні:

– Літо, літо, літо, літо.

О.Лятуринська.

Ми дзвіночками звемося,

Хоч ніхто не чув ніколи,

Щоб хоч раз ми подзвонили

Тими дзвониками в полі

Бо ми квіти ніжно-сині,

В полі нас гойдає вітер,

І беруть медок з нас бджоли

І мохнатий джміль сердитий.

М.Познанська.

Дивні квіти розцвіли в діброві,

Люди їх назвали дзвоники чудові,

Вітер колихає голівоньки сині,

А вони співають пісеньку дитині.

М.Романів.

– Дякуємо вам. А ще в перекладі з мови квітів, коли дарують Дзвіночки
виказують почуття вдячності.

5. П.Тичина «Хор Лісових Дзвіночків».

а) Читання вірша підготовленим учнем.

– Послухайте як написав про ці квіти Павло Тичина у своїй поезії «Хор
Лісових Дзвіночків»

– Який настрій створює вірш?

б) Читання вірша учнями. Гра «Причеп»

– Які слова дзвенять?

– З якою метою використано повтори?

– Що Дзвіночки славили у своїй пісні?

– До чого закликають хмарки?

в) Самостійна підготовка учнів до виразного читання вголос.

(читання учнями мовчки)

г) Конкурс на кращого читця.

– Прочитайте вірш так, щоб ми почули спів квіточок.

д) Самооцінка учнів.

– Зверніться до карток оцінювання.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Гра «Так-ні». (знак +, якщо згодні з твердженням, знак -, якщо не
згодні)

Ми ознайомились з творчістю Павла Семеновича Тичини.

Поет народився у селі Пісках на Черкащині.

У своїх віршах Павло Григорович описував своє тяжке дитинство.

У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до
природи.

«Хор Лісових Дзвіночків». Читаючи його, ми відчуваємо як співає лісова
галявина.

(- + – + +)

Перевірте свої записи. Позначте бал.

Чого вчить вас поезія Тичини?

2. Самооцінювання роботи.

– Подивіться на свої картки оцінювання. Намалюйте останню квіточку. Ви
їх здасте, я перегляну, теж оціню вашу роботу і повідомлю вам.

3. Домашнє завдання.

с.46-48 навчитися виразно читати вірші, намалювати ілюстрацію до вірша,
який найбільше сподобався.

4. Підсумок уроку.

– Я запрошую вас зі своїми квіточками. Якщо очікування справдилися, то
прикріпіть їх на нашу листівку.

– Чи все заплановане ми виконали?

(діти за допомогою вчителя складають вітальну листівку)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Тема. Природа у поезії Павла Тичини.

Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П.Тичина «Гаї шумлять», «Хор
лісових дзвіночків».

Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини,
удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати
образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов
до природи.

Методично-дидактичне забезпечення. Портрет П.Тичини, виставка книг,
картки для контролю техніки читання, Пошукові таблиці з читання, картини
природи.

Хід уроку.

І. Етап орієнтації.

1. Організація класу.(Діти стоять у колі)

– Діти, подивіться скільки гостей прийшло до нас на урок. Давайте
привітаємо їх.

Доброго ранку, доброго дня,-

вітаєте ви і вітаю вас я.

Хай плещуть долоньки,

хай тупають ніжки,

працюють голівки і сяють усмішки.

Доброго ранку, доброго дня

Вітаєте ви і вітаю вас я.

– До якого уроку ви приготувалися?

– Над яким розділом працюємо?

– Що зазвичай ми робимо на уроках читання?

2. Робота за таблицями Шульте. Гра «Друкар»

– Надрукуйте ім’я та прізвище автора, з творчістю якого будемо
знайомитися на уроці. (Павло Тичина)

3. Контроль техніки читання.

– Прочитайте уривок вірша за 30 секунд.

Осінь така мила,

осінь

славна.

Осінь матусі їсти несе:

борщик у горщику.

Кашка у жменці,

скибка у пазусі,

грушки в хвартушку.

Осінь така мила,

Осінь славна.

ІІ. Етап покладання меті.

1. Ознайомлення учнів з темою і планом уроку.

– От і сьогодні на уроці, тема якого «Природа у поезії Павла Тичини»,
ми:

1. Ознайомимось з життям та творчістю Павла Тичини.

2. Опрацюємо його поезії «Гаї шумлять» і « Хор Лісових Дзвіночків».

3. Будемо вчитися виразного читання.

4. Працювати в парах, групах.

ІІІ. Етап проектування.

– Але перед початком роботи, я хочу розкрити вам один секрет. Працюючи
злагоджено, уважно, використовуючи свої знання та вміння, спробуємо
створити вітальну листівку до найдобрішого, найсвітлішого свята весни. Я
впевнена, що ви здогадалися до якого…

– Запрошую вас до роботи.

Очікування учнів.

– Ви отримали картки. Запишіть на них свої очікування від уроку.

IV. Етап організації виконання плану діяльності.

1. Ознайомлення учнів з життям П.Тичини.

а) Виступ групи «дослідників».

Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в родині
сільського дяка і вчителя «школи грамоти». Його дитинство пройшло у
злиднях і нестатках. У сім’ї Тичин росло дев’ятеро дітей, тому Павлусеві
з дитинства прийшлося заробляти на кусок хліба.

Батько Павла Григоровича мав талант педагога. Маленький хлопчик міг
годинами сидіти на печі і слухати цікаві розповіді. Саме там він і
навчився читати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила жінка,
яку дуже любив Павлусь. Вечорам, коли збиралася родина, батько грав на
гармонії, а всі співали.

Початкову освіту поет отримав у сільській школі. Він мав неабиякі
музичні та вокальні здібності, а любов до музики і художнього слова йому
прищепила перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська.

Мав Павло хист і до малювання. Починав малювати вуглиною, пізніше
олійними фарбами. Початковий період творчості Тичини припадає на роки
навчання в Чернігові. Його твори для дітей виходили у багатьох збірниках
і окремими книжками. Це такі твори: „А я у гай ходила…”, „Хор Лісових
Дзвіночків”, казки „Івасик-Телесик”, „Дударик”.

Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших
народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та
інші. Помер 16 вересня 1967року в Києві. Похований на Байковому
кладовищі.

б) Самостійне читання статті «Павло Тичина» (мовчки)

– Ви уважно прослухали розповіді «дослідників». А тепер, прочитавши
статтю, зробіть позначки, яка інформація є новою.

в) Робота в парах.

– А тепер хвилинку попрацюйте в парах, придумайте запитання до тексту.

г) Гра «Мікрофон»

(діти самостійно обирають того, хто буде відповідати на їх питання)

д) Самооцінка учнів.

– У кожного з вас є таблиці самооцінки. Намалюйте квіточку на тому
числі, яке відповідає, на вашу думку, рівню знань.

2. Підготовча робота до сприймання поезії П.Тичини «Гаї шумлять».

а) Розгляд ілюстрацій.

б) Бесіда.

– Що зображено на картині?

– Яка пора року? Доведіть свою думку.

3. П.Тичина «Гаї шумлять».

а) Слухання вірша «Гаї шумлять» (читає вчитель)

– Яка з ілюстрацій найбільше відповідає змісту вірша?

– Про що розповідається у вірші?

– Від чийого імені ведеться розповідь?

e

(|-

X

?

?

TH

б) Словникова робота.(на картках слова)

Горить, золото, співаючи, нивами, дивуюся, переливами, кохаючи,
поколото, тремтить, милуюся, зворушений.

читання слів «луною»;

(я – голосно, усі – тихіше)

читання слів, що римуються.

(складіть слова, які римуються парами)

в) Повторне читання вірша учнями. (мовчки)

г) Вибіркове читання.

– Підтвердить рядками вірша, що героєм є сам автор.

– Які картини природи змальовано у вірші?

– Які почуття переживає автор?

– Прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.

– Знайдіть і продовжить порівняння:

· «купаючи мене, мов…»

· «неба край – як…»

· «горить-тремтить ріка, як…»

д) Робота в групах.

Складання схеми виразного читання.

· І група – перша строфа.

· ІІ група – друга строфа.

· ІІІ група – третя строфа.

· ІV група – четверта строфа.

Перевірка виконаної роботи. (за записами, зробленими на дошці)

е) Робота над виразним читанням, відповідно до складених схем.

є) Читання вірша вголос. Гра «Хлопчики – дівчатка»

є) Самооцінка учнів.

– Оцініть свою роботу. Намалюйте квіточку.

4. Підготовка учнів до сприймання вірша «Хор Лісових Дзвіночків».

– Готуючись до уроку ви працювали у центрах діяльності. Яке завдання у
вас було?

а) Центр мистецький.

– Працюючи у мистецькому центрі, ми дізналися, що Дзвіночки – це квіти,
які починають цвісти влітку. Вони мають форму дзвіночків, синього
кольору, невеликі за розміром. В наш час виведено до сотні різновидів
цієї квітки. Дзвіночки або Дзвоники зустрічаються на луках, у лісах, у
полі, у дібровах і, навіть, у квітнику. Ми вирішили зобразити її, щоб
вам було зрозуміло яка це чудова квітка.

б) Центр читання.

– Ми провели пошукову роботу. Тепер знаємо і хочемо, щоб ви теж знали,
що про Дзвіночки, ці прекрасні квіти, писали багато поетів. Послухайте.

Дзиґи-дзвіночки

Водять таночки.

В полі дзвін, в лісі дзвін,

Дзінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.

М.Голець.

Хтось співає дінь-дзінь-дзінь,

Пісня лине в голубінь.

Це Дзвіночки звеселяють,

Бджілок-трудівниць скликають.

Н.Файдер.

Між травичкою стовпочки,

На стовпочках, глянь, дзвіночки.

Калатають синьо-цвітні:

– Літо, літо, літо, літо.

О.Лятуринська.

Ми дзвіночками звемося,

Хоч ніхто не чув ніколи,

Щоб хоч раз ми подзвонили

Тими дзвониками в полі

Бо ми квіти ніжно-сині,

В полі нас гойдає вітер,

І беруть медок з нас бджоли

І мохнатий джміль сердитий.

М.Познанська.

Дивні квіти розцвіли в діброві,

Люди їх назвали дзвоники чудові,

Вітер колихає голівоньки сині,

А вони співають пісеньку дитині.

М.Романів.

– Дякуємо вам. А ще в перекладі з мови квітів, коли дарують Дзвіночки
виказують почуття вдячності.

5. П.Тичина «Хор Лісових Дзвіночків».

а) Читання вірша підготовленим учнем.

– Послухайте як написав про ці квіти Павло Тичина у своїй поезії «Хор
Лісових Дзвіночків»

– Який настрій створює вірш?

б) Читання вірша учнями. Гра «Причеп»

– Які слова дзвенять?

– З якою метою використано повтори?

– Що Дзвіночки славили у своїй пісні?

– До чого закликають хмарки?

в) Самостійна підготовка учнів до виразного читання вголос.

(читання учнями мовчки)

г) Конкурс на кращого читця.

– Прочитайте вірш так, щоб ми почули спів квіточок.

д) Самооцінка учнів.

– Зверніться до карток оцінювання.

V. Етап контрольно-оцінювальний.

1. Гра «Так-ні». (знак +, якщо згодні з твердженням, знак -, якщо не
згодні)

Ми ознайомились з творчістю Павла Семеновича Тичини.

Поет народився у селі Пісках на Черкащині.

У своїх віршах Павло Григорович описував своє тяжке дитинство.

У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до
природи.

«Хор Лісових Дзвіночків». Читаючи його, ми відчуваємо як співає лісова
галявина.

(- + – + +)

Перевірте свої записи. Позначте бал.

Чого вчить вас поезія Тичини?

2. Самооцінювання роботи.

– Подивіться на свої картки оцінювання. Намалюйте останню квіточку. Ви
їх здасте, я перегляну, теж оціню вашу роботу і повідомлю вам.

3. Домашнє завдання.

с.46-48 навчитися виразно читати вірші, намалювати ілюстрацію до вірша,
який найбільше сподобався.

4. Підсумок уроку.

– Я запрошую вас зі своїми квіточками. Якщо очікування справдилися, то
прикріпіть їх на нашу листівку.

– Чи все заплановане ми виконали?

(діти за допомогою вчителя складають вітальну листівку)

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020