Тема. Природа у поезії Павла Тичини.
Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П.Тичина «Гаї шумлять», «Хор
лісових дзвіночків».
Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини,
удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати
образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов
до природи.
Методично-дидактичне забезпечення. Портрет П.Тичини, виставка книг,
картки для контролю техніки читання, Пошукові таблиці з читання, картини
природи.
Хід уроку.
І. Етап орієнтації.
1. Організація класу.(діти стоять у колі)
– Діти, подивіться скільки гостей прийшло до нас на урок. Давайте
привітаємо їх.
Доброго ранку, доброго дня,-
вітаєте ви і вітаю вас я.
Хай плещуть долоньки,
хай тупають ніжки,
працюють голівки і сяють усмішки.
Доброго ранку, доброго дня
Вітаєте ви і вітаю вас я.
– До якого уроку ви приготувалися?
– Над яким розділом працюємо?
– Що зазвичай ми робимо на уроках читання?
2. Робота за таблицями Шульте. Гра «Друкар»
– Надрукуйте ім’я та прізвище автора, з творчістю якого будемо
знайомитися на уроці. (Павло Тичина)
3. Контроль техніки читання.
– Прочитайте уривок вірша за 30 секунд.
Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику.
Кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь славна.
ІІ. Етап покладання меті.
1. Ознайомлення учнів з темою і планом уроку.
– От і сьогодні на уроці, тема якого «Природа у поезії Павла Тичини»,
ми:
1. Ознайомимось з життям та творчістю Павла Тичини.
2. Опрацюємо його поезії «Гаї шумлять» і « Хор Лісових Дзвіночків».
3. Будемо вчитися виразного читання.
4. Працювати в парах, групах.
ІІІ. Етап проектування.
– Але перед початком роботи, я хочу розкрити вам один секрет. Працюючи
злагоджено, уважно, використовуючи свої знання та вміння, спробуємо
створити вітальну листівку до найдобрішого, найсвітлішого свята весни. Я
впевнена, що ви здогадалися до якого…
– Запрошую вас до роботи.
Очікування учнів.
– Ви отримали картки. Запишіть на них свої очікування від уроку.
IV. Етап організації виконання плану діяльності.
1. Ознайомлення учнів з життям П.Тичини.
а) Виступ групи «дослідників».
Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в родині
сільського дяка і вчителя «школи грамоти». Його дитинство пройшло у
злиднях і нестатках. У сім’ї Тичин росло дев’ятеро дітей, тому Павлусеві
з дитинства прийшлося заробляти на кусок хліба.
Батько Павла Григоровича мав талант педагога. Маленький хлопчик міг
годинами сидіти на печі і слухати цікаві розповіді. Саме там він і
навчився читати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила жінка,
яку дуже любив Павлусь. Вечорам, коли збиралася родина, батько грав на
гармонії, а всі співали.
Початкову освіту поет отримав у сільській школі. Він мав неабиякі
музичні та вокальні здібності, а любов до музики і художнього слова йому
прищепила перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська.
Мав Павло хист і до малювання. Починав малювати вуглиною, пізніше
олійними фарбами. Початковий період творчості Тичини припадає на роки
навчання в Чернігові. Його твори для дітей виходили у багатьох збірниках
і окремими книжками. Це такі твори: „А я у гай ходила…”, „Хор Лісових
Дзвіночків”, казки „Івасик-Телесик”, „Дударик”.
Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших
народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та
інші. Помер 16 вересня 1967року в Києві. Похований на Байковому
кладовищі.
б) Самостійне читання статті «Павло Тичина» (мовчки)
– Ви уважно прослухали розповіді «дослідників». А тепер, прочитавши
статтю, зробіть позначки, яка інформація є новою.
в) Робота в парах.
– А тепер хвилинку попрацюйте в парах, придумайте запитання до тексту.
г) Гра «Мікрофон»
(діти самостійно обирають того, хто буде відповідати на їх питання)
д) Самооцінка учнів.
– У кожного з вас є таблиці самооцінки. Намалюйте квіточку на тому
числі, яке відповідає, на вашу думку, рівню знань.
2. Підготовча робота до сприймання поезії П.Тичини «Гаї шумлять».
а) Розгляд ілюстрацій.
б) Бесіда.
– Що зображено на картині?
– Яка пора року? Доведіть свою думку.
3. П.Тичина «Гаї шумлять».
а) Слухання вірша «Гаї шумлять» (читає вчитель)
– Яка з ілюстрацій найбільше відповідає змісту вірша?
– Про що розповідається у вірші?
o
4?.
j
I
oe
??-?- Від чийого імені ведеться розповідь?
б) Словникова робота.(на картках слова)
Горить, золото, співаючи, нивами, дивуюся, переливами, кохаючи,
поколото, тремтить, милуюся, зворушений.
читання слів «луною»;
(я – голосно, усі – тихіше)
читання слів, що римуються.
(складіть слова, які римуються парами)
в) Повторне читання вірша учнями. (мовчки)
г) Вибіркове читання.
– Підтвердить рядками вірша, що героєм є сам автор.
– Які картини природи змальовано у вірші?
– Які почуття переживає автор?
– Прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.
– Знайдіть і продовжить порівняння:
• «купаючи мене, мов…»
• «неба край – як…»
• «горить-тремтить ріка, як…»
д) Робота в групах.
Складання схеми виразного читання.
• І група – перша строфа.
• ІІ група – друга строфа.
• ІІІ група – третя строфа.
• ІV група – четверта строфа.
Перевірка виконаної роботи. (за записами, зробленими на дошці)
е) Робота над виразним читанням, відповідно до складених схем.
є) Читання вірша вголос. Гра «Хлопчики – дівчатка»
є) Самооцінка учнів.
– Оцініть свою роботу. Намалюйте квіточку.
4. Підготовка учнів до сприймання вірша «Хор Лісових Дзвіночків».
– Готуючись до уроку ви працювали у центрах діяльності. Яке завдання у
вас було?
а) Центр мистецький.
– Працюючи у мистецькому центрі, ми дізналися, що Дзвіночки – це квіти,
які починають цвісти влітку. Вони мають форму дзвіночків, синього
кольору, невеликі за розміром. В наш час виведено до сотні різновидів
цієї квітки. Дзвіночки або Дзвоники зустрічаються на луках, у лісах, у
полі, у дібровах і, навіть, у квітнику. Ми вирішили зобразити її, щоб
вам було зрозуміло яка це чудова квітка.
б) Центр читання.
– Ми провели пошукову роботу. Тепер знаємо і хочемо, щоб ви теж знали,
що про Дзвіночки, ці прекрасні квіти, писали багато поетів. Послухайте.
Дзиґи-дзвіночки
Водять таночки.
В полі дзвін, в лісі дзвін,
Дзінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.
М.Голець.
Хтось співає дінь-дзінь-дзінь,
Пісня лине в голубінь.
Це Дзвіночки звеселяють,
Бджілок-трудівниць скликають.
Н.Файдер.
Між травичкою стовпочки,
На стовпочках, глянь, дзвіночки.
Калатають синьо-цвітні:
– Літо, літо, літо, літо.
О.Лятуринська.
Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі
Бо ми квіти ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
М.Познанська.
Дивні квіти розцвіли в діброві,
Люди їх назвали дзвоники чудові,
Вітер колихає голівоньки сині,
А вони співають пісеньку дитині.
М.Романів.
– Дякуємо вам. А ще в перекладі з мови квітів, коли дарують Дзвіночки
виказують почуття вдячності.
5. П.Тичина «Хор Лісових Дзвіночків».
а) Читання вірша підготовленим учнем.
– Послухайте як написав про ці квіти Павло Тичина у своїй поезії «Хор
Лісових Дзвіночків»
– Який настрій створює вірш?
б) Читання вірша учнями. Гра «Причеп»
– Які слова дзвенять?
– З якою метою використано повтори?
– Що Дзвіночки славили у своїй пісні?
– До чого закликають хмарки?
в) Самостійна підготовка учнів до виразного читання вголос.
(читання учнями мовчки)
г) Конкурс на кращого читця.
– Прочитайте вірш так, щоб ми почули спів квіточок.
д) Самооцінка учнів.
– Зверніться до карток оцінювання.
V. Етап контрольно-оцінювальний.
1. Гра «Так-ні». (знак +, якщо згодні з твердженням, знак -, якщо не
згодні)
Ми ознайомились з творчістю Павла Семеновича Тичини.
Поет народився у селі Пісках на Черкащині.
У своїх віршах Павло Григорович описував своє тяжке дитинство.
У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до
природи.
«Хор Лісових Дзвіночків». Читаючи його, ми відчуваємо як співає лісова
галявина.
(- + – + +)
Перевірте свої записи. Позначте бал.
Чого вчить вас поезія Тичини?
2. Самооцінювання роботи.
– Подивіться на свої картки оцінювання. Намалюйте останню квіточку. Ви
їх здасте, я перегляну, теж оціню вашу роботу і повідомлю вам.
3. Домашнє завдання.
с.46-48 навчитися виразно читати вірші, намалювати ілюстрацію до вірша,
який найбільше сподобався.
4. Підсумок уроку.
– Я запрошую вас зі своїми квіточками. Якщо очікування справдилися, то
прикріпіть їх на нашу листівку.
– Чи все заплановане ми виконали?
(діти за допомогою вчителя складають вітальну листівку)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
Тема. Природа у поезії Павла Тичини.
Матеріал уроку: «Павло Тичина» (про нього), П.Тичина «Гаї шумлять», «Хор
лісових дзвіночків».
Мета. Ознайомити школярів із життєвим та творчим шляхом Павла Тичини,
удосконалювати навички правильного і виразного читання, розвивати
образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати естетичні почуття, любов
до природи.
Методично-дидактичне забезпечення. Портрет П.Тичини, виставка книг,
картки для контролю техніки читання, Пошукові таблиці з читання, картини
природи.
Хід уроку.
І. Етап орієнтації.
1. Організація класу.(Діти стоять у колі)
– Діти, подивіться скільки гостей прийшло до нас на урок. Давайте
привітаємо їх.
Доброго ранку, доброго дня,-
вітаєте ви і вітаю вас я.
Хай плещуть долоньки,
хай тупають ніжки,
працюють голівки і сяють усмішки.
Доброго ранку, доброго дня
Вітаєте ви і вітаю вас я.
– До якого уроку ви приготувалися?
– Над яким розділом працюємо?
– Що зазвичай ми робимо на уроках читання?
2. Робота за таблицями Шульте. Гра «Друкар»
– Надрукуйте ім’я та прізвище автора, з творчістю якого будемо
знайомитися на уроці. (Павло Тичина)
3. Контроль техніки читання.
– Прочитайте уривок вірша за 30 секунд.
Осінь така мила,
осінь
славна.
Осінь матусі їсти несе:
борщик у горщику.
Кашка у жменці,
скибка у пазусі,
грушки в хвартушку.
Осінь така мила,
Осінь славна.
ІІ. Етап покладання меті.
1. Ознайомлення учнів з темою і планом уроку.
– От і сьогодні на уроці, тема якого «Природа у поезії Павла Тичини»,
ми:
1. Ознайомимось з життям та творчістю Павла Тичини.
2. Опрацюємо його поезії «Гаї шумлять» і « Хор Лісових Дзвіночків».
3. Будемо вчитися виразного читання.
4. Працювати в парах, групах.
ІІІ. Етап проектування.
– Але перед початком роботи, я хочу розкрити вам один секрет. Працюючи
злагоджено, уважно, використовуючи свої знання та вміння, спробуємо
створити вітальну листівку до найдобрішого, найсвітлішого свята весни. Я
впевнена, що ви здогадалися до якого…
– Запрошую вас до роботи.
Очікування учнів.
– Ви отримали картки. Запишіть на них свої очікування від уроку.
IV. Етап організації виконання плану діяльності.
1. Ознайомлення учнів з життям П.Тичини.
а) Виступ групи «дослідників».
Павло Григорович Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині в родині
сільського дяка і вчителя «школи грамоти». Його дитинство пройшло у
злиднях і нестатках. У сім’ї Тичин росло дев’ятеро дітей, тому Павлусеві
з дитинства прийшлося заробляти на кусок хліба.
Батько Павла Григоровича мав талант педагога. Маленький хлопчик міг
годинами сидіти на печі і слухати цікаві розповіді. Саме там він і
навчився читати. Багато казок і пісень знала мати – добра, мила жінка,
яку дуже любив Павлусь. Вечорам, коли збиралася родина, батько грав на
гармонії, а всі співали.
Початкову освіту поет отримав у сільській школі. Він мав неабиякі
музичні та вокальні здібності, а любов до музики і художнього слова йому
прищепила перша вчителька Серафима Миколаївна Морачевська.
Мав Павло хист і до малювання. Починав малювати вуглиною, пізніше
олійними фарбами. Початковий період творчості Тичини припадає на роки
навчання в Чернігові. Його твори для дітей виходили у багатьох збірниках
і окремими книжками. Це такі твори: „А я у гай ходила…”, „Хор Лісових
Дзвіночків”, казки „Івасик-Телесик”, „Дударик”.
Прекрасний знавець рідного слова Павло Тичина постійно вивчав мови інших
народів. Він знав 15 мов: російську, болгарську, французьку, турецьку та
інші. Помер 16 вересня 1967року в Києві. Похований на Байковому
кладовищі.
б) Самостійне читання статті «Павло Тичина» (мовчки)
– Ви уважно прослухали розповіді «дослідників». А тепер, прочитавши
статтю, зробіть позначки, яка інформація є новою.
в) Робота в парах.
– А тепер хвилинку попрацюйте в парах, придумайте запитання до тексту.
г) Гра «Мікрофон»
(діти самостійно обирають того, хто буде відповідати на їх питання)
д) Самооцінка учнів.
– У кожного з вас є таблиці самооцінки. Намалюйте квіточку на тому
числі, яке відповідає, на вашу думку, рівню знань.
2. Підготовча робота до сприймання поезії П.Тичини «Гаї шумлять».
а) Розгляд ілюстрацій.
б) Бесіда.
– Що зображено на картині?
– Яка пора року? Доведіть свою думку.
3. П.Тичина «Гаї шумлять».
а) Слухання вірша «Гаї шумлять» (читає вчитель)
– Яка з ілюстрацій найбільше відповідає змісту вірша?
– Про що розповідається у вірші?
– Від чийого імені ведеться розповідь?
e
(|-
X
?
?
TH
б) Словникова робота.(на картках слова)
Горить, золото, співаючи, нивами, дивуюся, переливами, кохаючи,
поколото, тремтить, милуюся, зворушений.
читання слів «луною»;
(я – голосно, усі – тихіше)
читання слів, що римуються.
(складіть слова, які римуються парами)
в) Повторне читання вірша учнями. (мовчки)
г) Вибіркове читання.
– Підтвердить рядками вірша, що героєм є сам автор.
– Які картини природи змальовано у вірші?
– Які почуття переживає автор?
– Прочитайте вирази, вжиті в переносному значенні.
– Знайдіть і продовжить порівняння:
· «купаючи мене, мов…»
· «неба край – як…»
· «горить-тремтить ріка, як…»
д) Робота в групах.
Складання схеми виразного читання.
· І група – перша строфа.
· ІІ група – друга строфа.
· ІІІ група – третя строфа.
· ІV група – четверта строфа.
Перевірка виконаної роботи. (за записами, зробленими на дошці)
е) Робота над виразним читанням, відповідно до складених схем.
є) Читання вірша вголос. Гра «Хлопчики – дівчатка»
є) Самооцінка учнів.
– Оцініть свою роботу. Намалюйте квіточку.
4. Підготовка учнів до сприймання вірша «Хор Лісових Дзвіночків».
– Готуючись до уроку ви працювали у центрах діяльності. Яке завдання у
вас було?
а) Центр мистецький.
– Працюючи у мистецькому центрі, ми дізналися, що Дзвіночки – це квіти,
які починають цвісти влітку. Вони мають форму дзвіночків, синього
кольору, невеликі за розміром. В наш час виведено до сотні різновидів
цієї квітки. Дзвіночки або Дзвоники зустрічаються на луках, у лісах, у
полі, у дібровах і, навіть, у квітнику. Ми вирішили зобразити її, щоб
вам було зрозуміло яка це чудова квітка.
б) Центр читання.
– Ми провели пошукову роботу. Тепер знаємо і хочемо, щоб ви теж знали,
що про Дзвіночки, ці прекрасні квіти, писали багато поетів. Послухайте.
Дзиґи-дзвіночки
Водять таночки.
В полі дзвін, в лісі дзвін,
Дзінь-дзілінь, дзінь-дзілінь.
М.Голець.
Хтось співає дінь-дзінь-дзінь,
Пісня лине в голубінь.
Це Дзвіночки звеселяють,
Бджілок-трудівниць скликають.
Н.Файдер.
Між травичкою стовпочки,
На стовпочках, глянь, дзвіночки.
Калатають синьо-цвітні:
– Літо, літо, літо, літо.
О.Лятуринська.
Ми дзвіночками звемося,
Хоч ніхто не чув ніколи,
Щоб хоч раз ми подзвонили
Тими дзвониками в полі
Бо ми квіти ніжно-сині,
В полі нас гойдає вітер,
І беруть медок з нас бджоли
І мохнатий джміль сердитий.
М.Познанська.
Дивні квіти розцвіли в діброві,
Люди їх назвали дзвоники чудові,
Вітер колихає голівоньки сині,
А вони співають пісеньку дитині.
М.Романів.
– Дякуємо вам. А ще в перекладі з мови квітів, коли дарують Дзвіночки
виказують почуття вдячності.
5. П.Тичина «Хор Лісових Дзвіночків».
а) Читання вірша підготовленим учнем.
– Послухайте як написав про ці квіти Павло Тичина у своїй поезії «Хор
Лісових Дзвіночків»
– Який настрій створює вірш?
б) Читання вірша учнями. Гра «Причеп»
– Які слова дзвенять?
– З якою метою використано повтори?
– Що Дзвіночки славили у своїй пісні?
– До чого закликають хмарки?
в) Самостійна підготовка учнів до виразного читання вголос.
(читання учнями мовчки)
г) Конкурс на кращого читця.
– Прочитайте вірш так, щоб ми почули спів квіточок.
д) Самооцінка учнів.
– Зверніться до карток оцінювання.
V. Етап контрольно-оцінювальний.
1. Гра «Так-ні». (знак +, якщо згодні з твердженням, знак -, якщо не
згодні)
Ми ознайомились з творчістю Павла Семеновича Тичини.
Поет народився у селі Пісках на Черкащині.
У своїх віршах Павло Григорович описував своє тяжке дитинство.
У поезії «Гаї шумлять…» передано захоплення, любов, ніжність автора до
природи.
«Хор Лісових Дзвіночків». Читаючи його, ми відчуваємо як співає лісова
галявина.
(- + – + +)
Перевірте свої записи. Позначте бал.
Чого вчить вас поезія Тичини?
2. Самооцінювання роботи.
– Подивіться на свої картки оцінювання. Намалюйте останню квіточку. Ви
їх здасте, я перегляну, теж оціню вашу роботу і повідомлю вам.
3. Домашнє завдання.
с.46-48 навчитися виразно читати вірші, намалювати ілюстрацію до вірша,
який найбільше сподобався.
4. Підсумок уроку.
– Я запрошую вас зі своїми квіточками. Якщо очікування справдилися, то
прикріпіть їх на нашу листівку.
– Чи все заплановане ми виконали?
(діти за допомогою вчителя складають вітальну листівку)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter