Моя рідна школа
Методичні рекомендації до першого уроку 1-го класу
Вступ
Для першокласників перший день перебування в школі – важлива в житті
подія. Тому особливо цінно, щоб він запам’ятався дітям як хвилюючий,
яскравий, неординарний день. Слід не забувати, що для дорослих День
Знань – свято, а для 6-річної дитини – і радість, і сум, і тривога, і
хвилювання; потяг до нового і страх перед невідомим.
Діти, які вперше переступають поріг школи, чекають довгожданої зустрічі
з першою вчителькою, бажають, щоб їх помітили та почули, менш за все
вони хочуть бути в цей день пасивними глядачами. Учителеві необхідно так
організувати роботу, щоб першокласники відчули свою значимість, те, що в
школі на них чекає багато несподіваних відкриттів, захоплюючих
зустрічей, цікавих вражень.
Для того, щоб художнє оформлення школи створило урочистий настрій, варто
прикрасити подвір’я малюнками на асфальті, приміщення ? святковими
лозунгами, фігурками героїв улюблених казок, мультфільмів, іграшками,
квітами, гірляндами, кульками.
Вихід першокласників на урочисту лінійку доцільно організувати коридором
вишитих рушників, різнокольорових стрічок та кульок. Під час
урочистостей можна прочитати вітальні телеграми, адресовані школярам,
вручити символічний ключ до знань, подарувати повітряні кульки з
різними побажаннями чи пам’ятні сувеніри.
Після лінійки на перший урок дітям бажано іти разом з батьками.
Орієнтовна тема першого уроку для першокласників «Моя рідна школа».
Згідно рекомендацій Міністерства освіти і науки України, увагу
першокласників слід закцентувати на тому, що школа – це велика і дружна
родина, у якій діти не лише здобувають знання, а й вчаться дружити,
спілкуватися між собою, вирішувати проблеми, допомагати один одному,
виконувати внутрішній розпорядок, зберігати традиції, гідно нести звання
учня.
Структура та план проведення уроку – це творчий доробок кожного вчителя,
враховуючи індивідуальні особливості учнів. Це може бути
урок-знайомство, урок-мандрівка, урок-казка, урок-подорож, урок-сюрприз,
урок-вистава тощо.
Для проведення першого уроку бажано залучити учнів старших класів,
батьків, заздалегідь підготувати майбутніх першокласників.
За участь у святі (конкурсах, змаганнях тощо) потрібно кожному учневі
вручити нагороду (медалі, ордени, сувеніри, книги). Жодна дитина не
повинна залишитись поза увагою, адже враження, які отримають
першокласники від першого дня перебування у школі будуть визначати їх
подальше ставлення і до школи, і до навчання в ній.
Приготуйте і роздайте учням шаблони квітів із написаними усередині
іменами. Надайте можливість першокласникам розфарбувати свої квітки, а
потім разом сплетіть віночок класу.
Подані в посібнику матеріали учитель може використати для проведення
першого уроку та організації позакласних заходів.
І. Поради батькам щодо організації святкування першого дня перебування
дитини в школі:
– до того, як дитина розплющить очі, прикрасьте
її кімнату повітряними кульками, яскравим плакатом із веселим написом;
– покладіть поруч з подушкою яскравий пакуночок
з подарунком, який дещо розвіє дитячі хвилювання і, разом з тим,
підкреслить важливість події;
– усміхайтеся;
– не повчайте дітей, не хмуртеся, не
гнівайтесь, не підвищуйте голос, не залякуйте дитину;
– відкладіть усі свої справи;
– не забудьте сказати своєму малюку, який він
має чудовий вигляд і як ви його любите;
– коли дитина прийде зі школи, влаштуйте
святковий обід.
ІІ. Вправи на допомогу дітям для установлення контакту один з одним
Вправа 1. «Ласкаве ім’я»
Кожній дитині пропонується ласкаво назвати сусіда праворуч, а
той повинен подякувати за приємні слова. Після завершення першого кола
вправа виконується в інший бік (тобто ласкаво назвати тепер сусіда
ліворуч).
Вправа 2. «Я люблю…»
Вчитель. Для того, щоб ми могли краще пізнати один одного, я
пропоную вам пограти в гру «Я люблю…». Той, у кого опиниться м’ячик,
повинен кинути його будь-кому із учасників і сказати при цьому, що саме
він любить робити, чим гратися. Наприклад, я кидаю м’ячик Валі та кажу:
«Я люблю кататися на велосипеді».
Вправа 3. «Равлик»
У дітей запитують: «Як ви думаєте, чому равлик боїться жабки? Що робить
равлик, коли йому загрожує небезпека?». Потім діти стають за дорослим
«потягом» – кожен обіймає того, хто стоїть попереду, за талію, утворюючи
одного великого равлика. За командою «Жабка!» равлик закручується
спіраллю та завмирає: не рухається, не ворушиться. За командою «Жабка
пішла!» діти, не розчеплюючи рук, походжають класом і хором промовляють:
«Знов гуляти равлик хоче, він радіє та регоче».
ІІІ. Оповідання.
Пригоди Буратіно
(Уривок)
Мальвіна повела Буратіно до кімнати – займатися його
вихованням.
– Сідайте, покладіть руки перед собою. Не горбтеся, – сказала
дівчинка й узяла шматочок крейди. – Ми займемось арифметикою … У вас у
кишені два яблука…
Буратіно хитро підморгнув :
– Брешете, нема жодного…
, H R r (
*
*
> Я кажу, – терпляче повторила дівчинка, – уявімо, що у вас у
кишені два яблука. Хтось узяв у вас одне яблуко. Скільки у вас
залишилось яблук?
– Два.
– Подумайте краще.
Буратино зморщився, – так добре думав.
– Два.
– Чому?
– Я ж не віддам Хтосю яблуко, хоч як би він не бився.
– Ви не маєте жодних здібностей до математики, – засмучено
сказала дівчинка. – Візьмемося до диктанту.
Вона підвела оченята до стелі .
– Пишіть: «А роза упала на лапу Азора». Написали? Тепер
прочитайте це чарівне речення з кінця.
Нам відомо, що Буратіно ніколи навіть не бачив пера і
чорнильниці.
Дівчинка сказала: «Пишіть», – і він одразу встромив у
чорнильницю свій ніс і страшенно перелякався, коли з носа на папір упала
чорнильна пляма.
Дівчинка сплеснула руками, в неї навіть бризнули сльози.
– Як важко займатися вихованням!
За О. Толстим
Хто кращий?
Казка
Посварилися Ручка й Олівець у пеналі Наталочки. Полягали в
різні боки і мовчать. А через що? Через дрібницю: не можуть з’ясувати,
хто з них кращий.
Сварка почалася ще на математиці. Бере й бере Наталочка ручку,
щоразу записує щось. Олівець лежить і ображається:
– О, все її беруть, ніби я зовсім і не існую! Лише наприкінці
уроку накреслила Наталочка два відрізки та намалювала коло – тоді він
трохи заспокоївся.
Коли діти почали бігати по класу та пустувати, він штовхнув
легенько Ручку і каже :
– І все ж я ліпший за тебе. Ось настане урок малювання – я тобі
доведу.
– Пхи, тільки на малюванні? А мене беруть на кожному уроці!
– На читанні – ні, на праці – ні, та й на фізкультурі – ні! –
зрадів Олівець.
– А тебе ще рідше беруть. Лежиш – боки відлежуєш. Лише дарма
місце в пеналі займаєш!
– Зате написане мною можна витерти, коли помилишся, а написане
тобою – ні!
– А ти можеш зламатися!
– А ти – цілком списатися!
Так і не вдалося їм порозумітися. Лежать по різні боки,
позирають скоса одне на одного…
Та раптом почули вони слова вчительки :
– Запам’ятайте, діти: ручка та олівець – це необхідні речі у
шкільному житті, найперші ваші помічники. Бережіть їх, шануйте і ніколи
не забувайте вдома!
Слова вчительки так сподобались Олівцеві та Ручці, що вони помирилися.
Т. Маринчук
ІV. Стара казка на новий лад.
Колобок
Викотився Колобок на галявину. Озирнувся навкруги: скільки
чудових квітів, а як вони називаються не знає. Захотів полічити
барвистих метеликів, що кружляли над квітами, але рахувати не вміє.
Хотів написати листа бабусі, щоб не турбувалася, але літер не знає.
Зажурився. Що ж робити? Коли чує сорока на дереві скрекоче: «В школу
пора! Учитися треба!» Дивиться, а назустріч йому Заєць скаче зі своїми
малятами-зайченятами.
– Добрий день, Зайчику! Куди це ти так поспішаєш?
– Доброго здоров’я, Колобочку! Вибач, ніколи мені з тобою
розмовляти: веду своїх діток у лісову школу.
– Візьми і мене з собою.
– Добре, ходімо.
Прийшли в лісову школу для зайченят.
– Як ви думаєте, чому вчать у цій школі зайченят? (Як плутати
сліди, ховатися від лисиці, стрибати тощо).
– Чи цікаво було Колобку в цій школі?
Нецікаво стало Колобку в школі для зайчат, покотився він далі. Котиться,
котиться, коли бачить: акробатична школа для білченят.
– Як ви думаєте, чим займаються білченята в своїй школі? (
Вчаться шукати і ховати горішки, сушити гриби, перестрибувати з гілки на
гілку тощо).
Спробував Колобок перестрибнути з гілки на гілку, але не
втримався, впав і боляче вдарився. Не захотів більше вчитися в школі для
білченят і покотився далі. Котиться, котиться, а назустріч йому біжить
ведмежатко Мишко.
– Агов, Мишку, добрий день! Куди це ти так біжиш?
– Добрий день, Колобку! Пробач, поспішаю у школу боротьби для
ведмежат. Боюсь спізнитися на урок.
– Візьми мене з собою, будь ласка.
– Ходімо.
– Як ви думаєте, що робили ведмежата у школі боротьби? (Вчилися
боротися, захищати слабших тощо).
Під час вивчення різних прийомів Колобку добряче нам’яли боки.
Не витримав Колобок і втік.
– Що б ви порадили Колобку? В якій школі йому б сподобалося
вчитися?
V. Гра «Від кого телеграма».
1. Дуже хотілося б потрапити до вас на урок, але соромлюся своєї
зовнішності. (Гидке каченя)
2. Терміново викликали лікувати звірів в Африку. Не встигну
повернутися, щоб привітати вас із святом. (Лікар Айболить)
3. Не приїду, не можу знайти свій золотий ключик. (Буратіно)
4. Збирався до вас у гості та зламався пропелер. (Карлсон)
5. Прибути на свято не можу – об’ївся меду. (Вінні Пух)
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
