Доля планети у наших руках
На сцену вибігає дівчинка з піднятим над головою глобусом.
Дівчинка.
Зупиніться! Подивіться!
Що принесла сюди я,
Це ж бо наша найрідніша,
Найчарівніша Земля.
На сцену виходять учні.
1-й учень.
Ось вона наша Планета.
2-й учень.
Ось вона сонцем зігріта.
3-й учень.
Ось вона дощами вмита.
4-й учень.
Хлібами закосичена.
5-й учень.
Лісами заквітчана.
6-й учень. “…щоб тільки неба очі голубі
Горами звеличена. цю землю завжди бачили в цвітінні”.
7-й учень.
Надрами збагачена. ( Ліна Костенко).
8-й учень.
Морями оперезана.
9-й учень.
Озерами прикрашена.
10-й учень.
Ріками помережана.
Разом :
Це наша планета Земля!
Вона одна у нас, для всіх одна!
Співають речитативом.
Природа нам—як рідний дім,
Вона усім—як мати.
Щоб лад завжди був в домі тім,
Про це нам треба дбати.
1-й учень.
В природу із добром іди,
Вона ж тобі—як мати,
Й пташки на різні голоси
Співатимуть для тебе.
І в краплях чистої роси
Побачиш чисте небо.
Й віддячить за добро тобі
Земля теплом родинним.
Люби і бережи її,
Будь гідним її сином.
2-й учень.
Щось не те на Україні,
Щось не все в порядку,
Сади вишневі похилились,
Хрущі давно вже не гудуть,
Лише жуки ті колорадські,
Картоплю день і ніч гризуть.
3-й учень.
Жайворонки в полі вже не так співають,
Пестициди й хімікати вітри розганяють,
На городах наших огірки не родять,
Хмари з кислими дощами
Дуже часто ходять.
( Пісня на мотив ” Трава у дома” ).
Вода у нас забруднена, (двічі)
Повітря чистого давно у нас нема.
І тужим за загубленим, (двічі)
За всім тим, що природа нам дала.
І сниться нам не “Фанта” й “Кока-кола”,
Від них на нас усіх чека біда.
А сниться нам Земля, Земля довкола
І чистая джерельная вода.
4-й учень.
Прости нас, Земле, нас людей століття,
Яке надбало стільки лиходій,
Що вистачить на кілька поколінь.
(Звучить тривожна музика).
5-й учень.
Схаменіться, люди!
Не губіть дерева—легені Планети,
Не забруднюйте ріки та озера—дзеркало Планети,
Не знищуйте красу природи,
Турбуйтеся про братів наших менших.
Всі.
Пам’ятаймо: природа—це наша домівка!
6-й учень.
Ми часто шукаємо зірку з небес,
Щоб звірити тихо бажання,
А квітку веснянку—це чудо з чудес—
Зриваєм безжально, стоптавши ногами.
( Учні показують малюнки первоцвітів ).
7-й учень.
А їм, первоцвітам, й мороз не страшний,
В снігах розкошує привітна родина.
В них ворог один здичавілий, страшний,
Байдужа, безлика і хитра людина.
( Учні перекидають малюнки і показують знаки ” УВАГА! Первоцвіти!”).
f
O
i
Ou
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
