Навчальні ігри
«Адвокати і прокурори»
Мета гри. Навчальні ігри призначаються для глибшого вивчення і засвоєння
спецкурсу «Судова риторика».
У навчальних іграх беруть участь студенти, які прослухали лекції з тем:
«Короткий огляд історії ораторського мистецтва», «Видатні судові
оратори», «Основні вимоги до судової промови», «Підготовка судової
промови», «Обвинувальна промова», «Захисна промова».
Склад і функціональні обов’язки учасників гри. У навчальній грі бере
участь вся академічна група. Вона розподіляється (за списком, бажанням
студентів чи вибором викладача) на дві команди, які умовно можна назвати
«Адвокати» і «Прокурори».
Учасники гри повинні попередньо засвоїти вказані теми, вивчити
відповідні розділи Кримінально-процесуального кодексу України.
Арбітри (викладач, який читає спецкурс чи веде семінарські заняття,
аспірант чи лаборант кафедри) у стадії підготовки до навчальної гри
готують питання, роз’яснюють учасникам гри її зміст; по ходу заняття
контролюють ігровий режим, ведуть облік результатів у процесі гри; по
закінченні гри підсумовують бали та виставляють оцінки.
Капітани команд (обираються командами чи призначаються
викладачем з найактивніших студентів) записують на дошці склад своїх
команд, заздалегідь готують по два—три запитання один одному з теми
заняття, які задаються під час гри, стежать за ігровою дисципліною
членів команди.
Члени команд по черзі виходять до столу арбітрів, одержують питання,
протягом однієї—двох хвилин відповідають на нього.
Критерії оцінки діяльності учасників гри. У навчальній грі
застосовується бальна система оцінки учасників. За кожну вдалу й
обгрунтовану відповідь учасник отримує один бал. Набрані студентом під
час гри три бали дорівнюють оцінці «5». За порушення ігрового режиму,
підказки арбітри наділені правом карати штрафними балами.
Вихідними даними, які використовуються учасниками навчальної гри, є
роздавальний матеріал, дошка, чисті аркуші паперу.
Процес навчальної гри складається з чотирьох етапів: 1) підготовка до
гри; 2) початок навчальної гри; 3) навчальна гра; 4) підбиття підсумків.
Перший етап. Підготовка до гри триває близько двох місяців. Студенти
слухають лекції із спецкурсу «Судова риторика», готуються і відповідають
на звичайних семінарських заняттях, передбачених програмою. Капітанів
команд попереджають про те, що вони зобов’язані підготувати два—три
запитання один одному з теми заняття (викладачеві перед початком гри
подаються підготовлені запитання і відповіді на них із посиланням на
джерело).
На перерві, перед початком гри, капітани чи хтось із членів команди
пишуть прізвища учасників гри на дошці, готують таблички із назвами
команд.
Другий етап. Початок ігрового заняття (3—5 хв.). Ігрове заняття
починається у визначений час перевіркою готовності учасників, які перед
початком гри займають свої місця.
Арбітр роз’яснює усім учасникам гри її зміст, правила поведінки. За
запізнення та інші порушення карає штрафними балами.
Учасники готують аркуші паперу із зазначенням прізвища і назви своєї
команди.
Третій етап (70—80 хв.) починається з розминки. Арбітр оголошує одне—два
запитання чи задачу, на які учасники гри повинні дати протягом 3—5 хв.
письмову відповідь.
Студенти пишуть відповіді і здають їх арбітрам. Останні оцінюють
відповіді і проставляють зароблені студентами бали проти прізвища
кожного з них на дошці. Викладач по черзі викликає представників команд
до столу. Вибравши питання (можна за допомогою вовчка), студент зачитує
його і протягом 1—2 хв. відповідає на нього. Якщо йому важко це зробити,
відповідь можуть дати інші студента (усно чи письмово). По закінченні
вказаного терміну вони здають свої записи викладачеві.
За вказівкою викладача, який веде семінарські заняття, зароблені членами
команди бали проставляються на дошці. Потім проводиться конкурс
капітанів. Вони по черзі задають один одному запитання і відповідають на
них.
Четвертий етан. Підведення підсумків навчальної гри (5—10хв.). Арбітри
роблять підсумки гри, проставляють бали проти кожного прізвища, потім
підсумовують їх по кожній команді. Викладач оцінює й аналізує дії
учасників, вказує на помилки, допущені студентами, заслуховує міркування
і виступи учасників.
На основі одержаних протягом гри балів викладач, який веде семінарські
заняття, виставляє оцінки й оголошує їх студентам.
«Допитливі й кмітливі»
Склад і функціональні обов’язки учасників гри. У навчальній грі бере
участь уся група, яка ділиться (за списком, бажанням студентів чи за
вибором викладача) на три команди: «допитливі», «кмітливі» і «критики».
Викладач роз’яснює учасникам гри її зміст. По ходу заняття контролює
ігровий режим, веде облік результатів у процесі гри. По закінченні
підбиває підсумки, виставляє оцінки.
«Допитливі» задають запитання чи ставлять задачу за темою заняття або за
пройденим матеріалом.
«Кмітливі» відповідають на поставлені запитання або розв’язують задачу.
«Критики» стежать за регламентом, критикують дії і рішення двох перших
груп, пропонують розподіл п’яти наявних балів між трюма командами.
Інтереси і критерії оцінки діяльності учасників гри.
У навчальній грі застосовується бальна система оцінки. Максимальна
оцінка: два бали — за питання, три — за відповідь. «Критики» одержують
бали, які вони аргументовано віднімають у двох інших команд. Викладач
має право «вето» на несправедливе рішення критиків і право присудити
додатковий бал за особливо цікаве запитання (задачу) або відповідь
(розв’язання).
Процес гри складається з чотирьох етапів.
Перший етан. Підготовка до гри. Триває тиждень. За кожною темою студенти
вивчають спеціальну літературу, законодавчий матеріал, готують домашнє
завдання, запитання, задачі.
Другий етап. Початок гри (3—5 хв.). Гра починається в точно призначений
час перевіркою готовності учасників. Викладач роз’яснює учасникам гри її
зміст, правила поведінки. Запізнення і порушення гри карається штрафними
балами.
Третій етан (30—35 хв.) починається перевіркою домашнього завдання, за
яке кожен учасник може одержати півбала або бал. Після цього команда
«допитливих» ставить запитання чи пропонує задачу «кмітливим», а
«критики» оцінюють дії перших двох команд.
На зачитування питання відводиться одна хвилина, на відповідь —
три—п’ять, на критику — дві—чотири хвилини. Після кожного туру команди
міняються місцями: «допитливі» стають «кмітливими», «кмітливі» —
«критиками, «критики» — «допитливими».
Четвертий етап (5 хв.). Викладач підсумовує результати, проставляє бали
проти кожного прізвища, аналізує дії учасників, вказує на допущені
помилки, заслуховує міркування студентів.
За одержаними протягом навчальних ігрових занять балами найактивнішим
учасникам викладач виставляє автоматичний залік, а при складанні
екзамену доповідає на засіданні кафедри результати, і за її рішенням
таким студентам виставляються відмінні оцінки без опитування.
Процесуальні документи
Кожному члену команди вручаються конкретні кримінальні справи, з яких
вилучаються касаційні подання, касаційні скарги, протести. Студентам
пропонується ознайомитися з кримінальними справами і скласти вказані
процесуальні документи. Разом із кримінальною справою через тиждень
касаційні подання, касаційні скарги, протести повертаються викладачеві.
Викладач разом із студентами зіставляє й обговорює ці процесуальні
документи, відзначає допущені помилки. За правильно складене касаційне
подання, касаційну скаргу, протест студент може отримати до 10 балів.
«Касаційне подання»
До судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду в
кримінальній справі по обвинуваченню Голодриги Гордія Галагановича у
вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України
КАСАЦІЙНЕ ПОДАННЯ
Вироком Подільського районного суду м. Києва, постановленого 20 серпня
19.. р., Голодрига Г.Г. засуджений до трьох років позбавлення волі у
виправно-трудовій колонії загального режиму за вчинення злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України.
З матеріалів справи видно, що засуджений Голодрига Г.Г. 6 липня 19.. р.,
перебуваючи в нетверезому стані, пограбував громадянина Підтоптаного
П.П., відібравши при цьому у потерпілого особисті речі на суму 1 400 000
крб.
У ході судового слідства з’ясувалось, що Голодрига Г.Г. раніше судимий.
Після звільнення з місць позбавлення волі в січні 19.. р. скоював
негідні вчинки, вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними
напоями. Адміністрація заводу ім. Наливайка протягом п’яти місяців (з
січня по травень 19.. р.) тричі оголошувала Голод-ризі Г.Г. догану за
порушення трудової дисципліни.
Вирок вважаю незаконним і таким, що підлягає скасуванню за м’якістю
покарання. Районний суд, призначаючи покарання підсудному Голодризі Г.Г,
порушив вимогу ст. 39 КК і ст. 372 КПК України, фактично не врахувавши
характеру й ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину й особу
підсудного. Призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину й
особі засудженого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 37 Закону України «Про
прокуратуру» і ст. 347 КПК України,
прошу:
Вирок Подільського районного суду м. Києва, постановлений 20 серпня 19..
р. у кримінальній справі Голодриги Г.Г., засудженого за ч. 2 ст. 141 КК
України, скасувати через м’якість покарання.
Дану справу направити на новий судовий розгляд зі стадії судового
розгляду до суду, який постановив вирок, але в іншому складі суддів.
26 серпня 19.. р.
Прокурор Подільського району м. Києва,
молодший радник юстиції
(підпис) Бунчужний Б.Б.
«Касаційна скарга»
До судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду
адвоката юридичної консультації Шевченківського району м. Києва Дивограя
Д.Д. у кримінальній справі по обвинуваченню Дукача Д.Д. в злочині,
передбаченому ч. 2 ст. 141 КК України
КАСАЦІЙНА СКАРГА
Вироком Подільського районного суду м. Києва, постановленим 20 серпня
19.. р., Дукач Дмитро Дермидонтович засуджений до двох років і шести
місяців позбавлення волі за злочин, передбачений ч. 2 ст. 141 КК
України.
Суд визнав, що злочин Дукач Д.Д. учинив за таких обставин. 6 липня 19..
р. близько 22 год. Дукач Д.Д. і Голодрига Г.Г. підійшли до громадянина
Підтоптаного П.П., який повертався додому. Голодрига Г.Г. ударив
Підтоптаного П.П. у груди й вихопив у нього сумку з особистими речами.
Дукач Д.Д. у цей момент підставив потерпілому ногу, і той упав.
Грабіжники з викраденою сумкою зникли.
z
ouo
oe
uoe
MЯк видно з матеріалів справи, наступного дня Дукач Д.Д. з’явився з
повинною і щиросердно розкаявся у вчиненому. Крім того, він указав на
свого співучасника — Голодригу Г.Г., який, як відомо, був ініціатором
злочину і допоміг затримати останнього. Все це в.сукупності дає підставу
вважати, що вирок щодо Дукача Д.Д. надмірно суворий.
До вчинення вказаного злочину Дукач Д.Д. ні в чому негідному помічений
не був, на роботі характеризується позитивно Колектив підприємства, на
якому він працював, порушив перед судом клопотання про передання йому
Дукача Д.Д. для перевиховання та виправлення.
На підставі викладеного й відповідно до ст. 347, 348 КПК України прошу
вирок Подільського районного суду м. Києва від 20 серпня 19.. р.
стосовно Дукача Д.Д. змінити й призначити йому покарання, не пов’язане з
позбавленням волі.
25 серпня 19.. р.
Адвокат
(підпис) Дивограй Д.Д.
«Протест порядком нагляду»
До президії Київського міського суду
ПРОТЕСТ
(порядком нагляду)
у справі Голодриги Г.Г. на вирок Подільського районного суду м. Києва і
ухвали судової колегії в кримінальних справах Київського міського суду.
Вироком Подільського районного суду м. Києва, постановленого 20 серпня
19.. р., Голодрига Г.Г. засуджений до трьох років позбавлення волі у
виправно-трудовій колонії загального режиму за вчинення злочину,
передбаченого ч. 2 ст. 141 КК України.
Ухвалою судової колегії у кримінальних справах Київського міського суду
від 25 вересня 19.. р. вирок залишений без змін, а касаційне подання
прокурору на м’якість вироку — без задоволення.
З матеріалів справи видно, що засуджений Голодрига 6 липня 19.. р.,
перебуваючи в нетверезому стані, пограбував громадянина Підтоптаного,
відібравши при цьому у потерпшого особисті речі на суму 1 400 000 крб.
У ході судового слідства з’ясувалося, що Голодрига раніше судимий. Після
звільнення з місць позбавлення волі в січні 19.. р. скоював негідні
вчинки, вів аморальний спосіб життя, зловживав спиртними напоями.
Адміністрація заводу ім. Наливайка протягом п’яти місяців (з січня по
травень 19.. р.) тричі оголошувала Голодризі догану за порушення
трудової дисципліни.
Постановляючи вирок, суд безмотивно ігнорував докази прокурора, який
брав участь у судовому розгляді, і його думку при призначенні міри
покарання Голодризі в розмірі до трьох років позбавлення волі.
Судова колегія у кримінальних справах Київського міського суду
необгрунтовано відхилила касаційне подання прокурора.
На підставі викладеного, керуючись ст. 39 Закону України «Про
прокуратуру», ст. 384 КПК України,
прошу:
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 20 серпня 19..р. відносно
Голодриги Г.Г. і ухвали судової колегії в кримінальних справах
Київського міського суду від 25 вересня 19.. р. скасувати за м’якістю
призначеного покарання і справу направити на новий судовий розгляд в той
же суд в іншому складі суддів.
Прокурор м. Києва,
державний радник юстиції 3 класу
(підпис) Буланий Б.Б.
«Судові дебати»
Мета гри. Гра «Судові дебати» — форма проблемного навчання — спрямована
на активізацію пізнавальної діяльності студентів і створення стимулюючих
умов для поглиблення професійних знань, розвитку творчих здібностей
студентів.
Гра охоплює ту частину судового розгляду, в якій дається оцінка вчиненим
підсудним діянням, аналізуються розглянуті в судовому засіданні докази,
викладаються висновки про винність або невинність притягнутих до справ
осіб, про кваліфікацію скоєних дій, міру покарання та інших питань, які
повинен вирішити суд під час винесення вироку.
Основна мета гри — активізувати знання студентів з курсу кримінального
процесу, спецкурсу «Судова риторика» і навчити застосовувати ці знання
під час винесення вироку на практиці.
У процесі гри «Судові дебати» студенти самостійно засвоюють матеріал за
допомогою аналізу й оцінки конкретних кримінальних справ.
Склад і функціональні обов’язки учасників гри. У грі може брати участь
група від 6 до 16 чоловік. Вона поділяється (за бажанням студентів або
вибором викладача) на дві частини: державні обвинувачі і захисники. Інші
студенти групи слухають виступаючих, зазначають позитивні й негативні
моменти, свої замітки здають викладачеві або ж складають у даній справі
вирок.
Ведучий (викладач, який читає курс кримінального процесу або спецкурс
«Судова риторика») на стадії підготовки до гри підбирає конкретну
кримінальну справу, роз’яснює учасникам гри її
зміст, розподіляє ролі, видає інструкції, вихідні дані до гри. По ходу
гри контролює ігровий режим, організує облік її результатів.
Помічник ведучого (асистент, лаборант кафедри або ж один із студентів)
допомагає в проведенні гри, підраховує бали, записує їх на дошці проти
прізвищ виступаючих.
Журі (викладачі факультету, судці, прокурори, адвокати) оцінюють
результати виступів учасників гри, підбивають її підсумки, нагороджують
переможців грамотами або пам’ятними подарунками.
Державний обвинувач готує і проголошує промову, в якій підтримує
державне обвинувачення. У ній він аналізує зібрані у справі докази,
висловлює міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та про
інші питання, які мають значення для винесення законного й
обгрунтованого вироку.
Захисник готує і проголошує захисну промову, в якій він може
заперечувати обвинувачення в цілому і настоювати на невинності
підсудного, вимагаючи його виправдання; заперечувати окремі пункти
обвинувачення, інакше, ніж прокурор, висвітлювати та пояснювати дії
підсудного; заперечувати кваліфікацію злочину, пропонувати іншу, м’якшу;
звернути увагу суду на обставини, які пом’якшують відповідальність, і
настоювати на пом’якшенні покарання.
Критерії оцінки діяльності учасників гри. У грі застосовується бальна
система оцінки виступів учасників. За свій виступ кожен з учасників
отримує певну суму балів. Члени журі мають набір карток з цифрами 2, 3,
4, 5, які виставляються за командою ведучого після виступу чергового
учасника гри. Оцінки виставляються за: аналіз доказів; аналіз причин і
умов, які сприяли вчиненню злочину; характеристику особи підсудного;
культуру мови.
Вихідні дані — архівні кримінальні справи судів, набір карток з оцінками
(для всіх членів журі), класна дошка, крейда, аркуші паперу з прізвищами
учасників гри, чисті аркуші паперу для членів журі.
Процес гри складається з чотирьох етапів.
Перший етап — підготовка і початок гри. Підготовка до гри триває близько
місяця. Студенти слухають лекції з кримінального процесу, спецкурсів.
Вивчають конкретні кримінальні справи, кримінальне і
кримінально-процесуальне законодавство, законодавство, промови
обвинувачів і захисників. У вільний від навчання час відвідують судові
засідання, вивчають додаткову літературу, готують обвинувальні й захисні
промови.
Ролі розподіляються на загальних зборах учасників з урахуванням їхніх
побажань, знань і здібностей.
Гра починається перевіркою готовності учасників. Ведучий роз’яснює її
правила, проводить жеребкування черговості виступів учасників. Роздає
членам журі картки з оцінками, списки учасників гри.
Другий етап — розминка (5—10 хв.). Тут можна застосовувати й ЕОМ.
Ведучий або оператор ЕОМ знайомить усіх учасників з правилами роботи на
ній. Потім за чергою викликає фахівців до персональних комп’ютерів і
пропонує їм відповісти на запитання: який з наведених у переліку порядок
виступів учасників судових дебатів є правильним?
Відповідь правильна. Відповідь неправильна (див. ст. 318 КПК).
1. Промова прокурора.
2. Промова захисника.
3. Промова громадського захисника.
4. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
*
1. Промова прокурора.
2. Промова потерпілого (у справах, зазначених у ч. 1 ст. 27 КПК).
3. Промова захисника.
4. Промова громадського захисника.
*
1. Промова прокурора.
2. Промова громадського обвинувача.
3. Промова потерпілого (у справах, зазначених в ч. 1 ст. 27 КПК).
4. Промова захисника.
Третій етап — проголошення судової промови (80—85 хв.). Ведучий надає
слово державному обвинувачеві. По закінченні виступу він просить членів
журі підняти картки з оцінками. Перша оцінка виставляється за аналіз
доказів, друга — за аналіз причин і умов, які сприяли вчиненню злочину,
характеристику особи підсудного, третя — за культуру мови. Помічник
ведучого записує ці оцінки, підсумовує їх і заносить на дошку суму
набраних балів.
Потім виступає захисник. Повторюється процедура оцінки його виступу. Так
вислуховують усіх промовців.
Четвертий етап — підбиття підсумків гри (близько ЗО хв.). Члени журі
аналізують допущені помилки, вислуховують міркування і виступи учасників
й оцінюють промову кожного учасника.
Переможці нагороджуються грамотами або пам’ятними подарунками.
«Судова промова»
Кожному студенту академічної групи вручається ^кримінальна справа, з
якої вилучається та частина протоколу судового засідання, в якій
записані судові промови державного обвинувача чи захисника.
Студентам пропонується ознайомитися з даними кримінальними справами і
скласти обвинувальну чи захисну промову. Разом із кримінальною справою
через тиждень складені судові промови повертаються викладачеві.
Викладач разом із студентами порівнює й обговорює ці судові промови,
відзначає допущені помилки. За вдало підготовлену судову промову студент
може отримати до 10 балів.
ЛІТЕРАТУРА
Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916.
Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989.
Античные риторики. — М., 1978.
Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978.
Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978.
Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.
Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика.
Коммуникация. Стиль. — М., 1983.
Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980.
Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972.
Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990.
Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984.
Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за
законодавством України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1992.
Виклади давньослов’янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф.
Головацьким. — К. 1991.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
