Звинувачувальна промова О.Коляди у справі В.Губаєва
Шановні судді! На підставі всього вислуханого і перевіреного у судовому
засіданні було встановлено таке. Вранці 9 березня 1987 року в 73 номері
готелю «Театральний» Валерій Губаєв викрав із «дипломата» гроші в сумі
3700 крб., що належали Плієву Валерію Солтановичу, який мешкав у цьому
номері разом з братом Германом.
Пліеви запідозрили в крадіжці свого недавнього приятеля Губаєва.
Останній ухилявся від слідства, але невдовзі був затриманий. Він
повністю визнав свою вину і повернув викрадені гроші. Здійснення
крадіжки він пояснює тим, що гроші йому потрібні були ніби для весілля і
що він хотів їх швидко повернути. Взяв таємно, оскільки знав, що Плієви
йому не дали б у борг. Це твердження спростовується показаннями свідка
Ольги Слинько, яка показала, що серйозної розмови про весілля у них не
було, та іншими матеріалами справи.
Про мотиви крадіжки свідчать дії Губаєва, який у день крадіжки виїхав до
Москви, купив там дорогу шубу, а повернувшись до Києва, знайомиться
відразу з декількома дівчатами, ходить з ними в кіно, ресторани,
продовжує витрачати гроші на себе.
Таким чином, мотивом здійснення крадіжки було не бажання Губаєва
женитися, а прагнення вести паразитичний образ життя. Намагання
повернути гроші у Губаєва було відсутнє, оскільки своїх грошей у нього
не було, на роботу він влаштовуватися не збирався, з батьками зв’язків
не •підтримував, уникав зустрічі з Плієвими, Лише після зустрічі з
батьком, якого розшукав і привіз до Києва Валерій Плієв, і, довідавшись
про початок слідства, Губаєв змушений був повернути частину грошей.
Решту віддав його батько.
Свідок Герман Плієв підтвердив, що гроші, повернені Губаєвим, були тими
ж купюрами і у тій же упаковці, в якій лежали в «дипломаті», чим ще раз
підтверджується вина підсудного.
Заява підсудного про те, що він хотів піти з повинною в міліцію, нічим
не підтверджується. Навпаки, Губаєв ховався від правосуддя, у зв’язку з
чим слідство у справі було зупинено й оголошено розшук.
Показаннями свідків і потерпілого, а також протоколом впізнання
встановлений факт знайомства Пдієва з підсудним. Вони познайомилися 3
березня в ресторані «Метро». При знайомстві Губаєв говорив, що живе в
Кисловодську, а нині поселився в готелі «Славутич», працює в органах
міліції. Насправді ж він проживав у місті Орджонікідзе, в готелі
«Славутич» не поселявся. В органах міліції працював два роки тому (один
місяць), звідки був звільнений за порушення трудової дисципліни. З
грудня 1985 року він ніде не працював, але продовжував видавати себе за
майора міліції чи КДБ. З часу знайомства Губаєв кілька разів був у
номері в Плієвих, залишався там ночувати.
Одного разу після його візиту була виявлена пропажа золотого годинника і
персня. Губаєв спочатку говорив, що не знає, де вони знаходяться, а
потім віддав власнику цих речей гроші. До того часу виявилося, що в
готелі «Славутич» він не проживає, і Герман Плієв попередив Валерія про
те, що не слід довіряти Губаєву.
І все ж увечері 8 березня Губаєв був у номері у Плієвих. Гер-ман при
свідках перерахував гроші, поклав їх до «дипломата». Губаєв бачив гроші,
залишився ночувати, уранці здійснив крадіжку і зник.
Як пояснює Губаєв, своїх грошей у нього лишалося 85 крб., але цього йому
було мало, і він викрав гроші у Плієва, які потрібні були йому ніби для
весілля.
Отже, Губаєв заздалегідь передбачив можливість крадіжки й умисно
здійснив злочин.
но також врахувати той факт, що ці гроші були у Плієва останніми. Уявіть
себе на місці людини, яка опинилася у чужому місті без грошей.
Таким чином, дії Губаєва підпадають під ознаки ч. 2 ст. 140 КК як
здійснення крадіжки особистого майна громадян, що завдала значної шкоди
потерпілому.
Що ж можна сказати про особу підсудного?
Останнім часом Губаєв ухиляється від суспільне корисної діяльності,
кинув навчання і байдикує, живе на гроші, які взяв з дому. Про майбутнє
не задумувався, на роботу влаштовуватися не намагався, а коли гроші
стали закінчуватися, не знайшов нічого іншого, як піти на злочин.
Пом’якшуючою його вину обставиною є те, що Губаєв раніше не судимий,
вину свою визнав повністю.
У сім’ї Губаєв не обділений ласкою, любов’ю й увагою, однак сам
поводиться з батьками егоїстично: несподівано виїхав з дому і нічого
нікому не сказав. За декілька місяців відсутності батьки навіть не
отримали від нього листа.
За місцем минулої роботи Губаєв характеризується негативно. За місцем
проживання підсудний характеризується як «зразковий мешканець, який
користується любов’ю і повагою мешканців». Однак, зрозуміло, що краще
людину знають на роботі, ніж за місцем проживання.
Тривала відсутність певних занять, легковажність, безпринципність,
схильність до нечесних поступків і прагнення до легкого життя стали
причиною здійснення злочину.
Шановні судді!
Говорячи про умови здійснення злочину, слід звернути увагу на несумлінне
ставлення до своїх обов’язків працівників готелю «Театральний». Стороння
людина вільно входить до чужого номера, залишається там ночувати,
здійснює злочин і непомітно виходить.
Я вважаю за доцільне просити суд винести окрему ухвалу на адресу
адміністрації готелю «Театральний» з приводу порушення пропускного
режиму.
Легковажно повели себе і Плієви. Будучи всього тиждень знайомими з
Губаєвим, який уже дав привід сумніватися в його чесності, вони
продовжують з ним зустрічатися, запрошують до себе в номер,
перераховують гроші в його присутності, залишають їх на виду і
дозволяють ночувати в номері.
Таким чином, було створено сприятливі умови для здійснення злочину.
Шановні судді!
Звинувачуючи Губаєва у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 140 КК
України, враховуючи визнання ним своєї вини, відшкодування потерпілому
викраденої суми грошей, а також те, що він раніше не притягався до
кримінальної відповідальності, прошу присудити Губаєва Валерія Акимовича
до трьох років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії загального
режиму з конфіскацією майна.
ЛІТЕРАТУРА
Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916.
Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989.
Античные риторики. — М., 1978.
Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978.
Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978.
Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967.
Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990.
Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика.
Коммуникация. Стиль. — М., 1983.
Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980.
Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972.
Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990.
Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984.
Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за
законодавством України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1992.
Виклади давньослов’янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф.
Головацьким. — К. 1991.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
