Види судових промов. Засади і функції судової промови
В судовому засіданні при розгляді кримінальних, цивільних,
адміністративних, господарських справ можна виділити такі види судових
промов:
1. Обвинувальна промова прокурора в кримінальних справах в суді першої
інстанції.
2. Промова прокурора в кримінальній справі при відмові від обвинувачення
в суді першої інстанції.
3. Захисна промова адвоката в кримінальній справі в суді першої
інстанції.
4. Промова адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача і
цивільного відповідача.
5. Самозахисна промова підсудного.
6. Промова потерпілого і його представника,
7. Промова цивільного позивача і цивільного відповідача або їхніх
представників (у межах цивільного позову в кримінальних справах).
8. Промови прокурора й адвоката в цивільних справах у суді першої
інстанції.
9. Промови прокурора й адвоката в адміністративних справах.
10. Промови прокурора й адвоката в кримінальних і цивільних справах у
суді другої інстанції.
11. Промови громадського обвинувача і громадського захисника в
кримінальних справах.
12 Промови позивача та відповідача або їхніх представників у цивільних
справах.
13. Промови третіх осіб або їхніх представників у цивільних справах.
14. Промови уповноважених органів державного управління, профспілок,
підприємств, установ, кооперативних організацій та їх об’єднань у
цивільних справах.
15. Промови представників громадських і трудових колективів у цивільних
справах.
16. Промови осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності,
та їхніх представників.
17. Промова потерпілого в адміністративній справі.
18. Захисна промова близьких родичів, опікунів або піклувальників
підсудного в кримінальній справі.
19. Промова адвоката (представника сторони) при веденні господарських
справ в арбітражному суді,
20. Промова прокурора при підтриманні позову в арбітражному суді.
У попередньому параграфі цієї глави частково розкрився зміст судових
промов державного, громадського обвинувача, цивільного позивача і
цивільного відповідача, громадського захисника і захисника. Детальніше
вони будуть висвітлені в наступних главах роботи.
Виходячи з предмета судової промови, пропонується структура та зміст
промови прокурора при відмові від обвинувачення:
• викладення фактичних обставин справи, як вони були встановлені
попереднім слідством;
в заява про непідтвердження обвинувачення в суді — про відмову від
обвинувачення;
•з в
• аналіз та оцінка доказів, зібраних і досліджених під час попереднього
і судового слідства;
« фактичні обставини та юридичні підстави відмови від державного
обвинувачення;
• причини необгрунтованого притягнення особи як обвинуваченого до
кримінальної відповідальності, пропозиції щодо їх усунення;
• пропозиції про поновлення порушених прав підсудного;
• пропозиції про подальшу долю справи ‘.
Засади і функції судової промови
Виходячи з теорії І практики судової риторики, можна виділити три
основні засади судової промови: психологічну, етичну і логічну. Кожна з
них впливає не тільки на зміст судової промови, а й на спосіб побудови.
Процесуальна діяльність учасників судочинства передусім акт
психологічний. Вона відбувається у відповідності зі своїми
закономірностями і психологічною організацією суб’єктів, які здійснюють
цю діяльність. За своєю психологічною природою судові дебати — форма
мовленнєвого спілкування учасників судового процесу, спосіб передачі
інформації. Це засіб переконання суду, учасників процесу у правильності
висунутих суб’єктами дебатів тез і обгрунтованості висунутих ними
рішень.
Змістом судової промови завжди є певні думки, ідеї, доводи, міркування,
пропозиції. Вони неминуче пов’язуються з особистим ставленням людей до
результатів дослідження, емоційним сприйняттям інформації, психологічним
станом переконаності чи непереконаності в правильності зроблених
висновків.
У психологічній структурі судових дебатів виділяються такі компоненти,
як психологічні властивості та якості виступаючого, психологія
сприйняття промови і впливу останньої на формування судового
переконання.
~
†
?
¬
:D‚?Uaa
e
?
„Ueae ЛІТЕРАТУРА Андриевский С.А. Драмы из жизни. Защитительные речи. — Петроград, 1916. Аннушкин В.И. Первая русская риторика. — М., 1989. Античные риторики. — М., 1978. Апресян Г.З. Ораторское искусство. — М., 1978. Аристотель. Риторика // Античные риторики. — М., 1978. Арістотель. Поетика / Пер. Б. Ієна. — К., 1967. Бабич Н.Д. Основи культури мовлення. — Львів, 1990. Безменова Н.А. Неориторика: проблемы и перспективы // Семантика. Коммуникация. Стиль. — М., 1983. Бельчиков Ю.А. Говори ясно и просто. — М., 1980. Бондаренко 77. С. Судова промова. — Львів, 1972. Васильев А.Н. Основы культуры речи. — М., 1990. Введенском Л.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. — М., 1984. Вернидубов І.В. Проблеми підтримання державного обвинувачення за законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 1992. Виклади давньослов'янських легенд або міфологія, укладена Я.Ф. Головацьким. — К. 1991.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter