Інформаційна логістика
Поняття інформаційної логістики.
Логістичні інформаційні системи.
Електронний обмін даними (EDI).
Основні поняття: інформація, інформаційна система, електронний обмін
даними, інтеграція.
1. Поняття інформаційної логістики.
Інформаційна логістика організовує потік даних, що супроводжують
матеріальний потік, і є тією істотною для підприємства ланкою, яка
пов’язує постачання, виробництво і збут. Вона охоплює управління всіма
процесами переміщення і складування реальних товарів на підприємстві,
дозволяючи забезпечувати своєчасну доставку цих товарів у необхідних
кількостях, комплектації, якості з точки їх виникнення в точку
споживання з мінімальними витратами й оптимальним сервісом.
Для того щоб інформація ефективно підтримувала логістичні процеси
побудова логістичної інформаційної системи повинна спиратися на шість
основних принципів:
повнота і придатність інформації для користувача (логістична
інформаційна система повинна подавати інформацію в тому місці, того виду
і повноти, яка потрібна для виконання відповідних логістичних функцій і
операцій);
точність;
своєчасність (логістична інформація повинна надходити в систему
менеджменту вчасно, як цього вимагають багато логістичних технологій,
особливо заснованих на концепції «точно у термін»);
орієнтованість (інформація в логістичній інформаційній системі повинна
бути орієнтована на виявлення додаткових можливостей поліпшення якості
продукції, сервісу, зниження логістичних витрат);
гнучкість (інформація, яка циркулює в логістичній інформаційній системі,
повинна бути пристосованою до конкретних користувачів і мати найбільш
зручний для них вигляд);
придатний формат даних.
2. Логістичні інформаційні системи.
Логістична інформаційна система – це певним чином організована
сукупність взаємопов’язаних засобів обчислювальної техніки, різних
довідників і необхідних засобів програмування, що забезпечує вирішення
тих або інших функціональних завдань з управління матеріальними потоками
(автоматизовані системи управління логістичними процесами).
Найчастіше інформаційні системи поділяють на дві підсистеми:
функціональну і забезпечувальну.
Функціональна підсистема складається із сукупності розв’язуваних завдань
згрупованих за ознакою спільності мети.
Забезпечувальна підсистема у свою чергу, включає такі елементи:
технічне забезпечення, тобто сукупність технічних засобів, які
забезпечують обробку і передачу інформаційних потоків;
інформаційне забезпечення, які містить у собі різні довідники,
класифікатори, кодифікатори, засоби формалізованого опису даних;
математичне забезпечення, тобто сукупність методів вирішення
функціональних завдань.
Інформаційні системи в логістиці можуть створюватися з метою управління
матеріальними потоками як на мікро-, так і на макрорівні.
На рівні окремого підприємства інформаційні системи, у свою чергу,
поділяють на три групи:
планові;
диспозитивні (або диспетчерські);
виконавчі (або оперативні).
Планові інформаційні системи створюються на адміністративному рівні
управління і служать для прийняття довгострокових рішень стратегічного
характеру. Серед розв’язуваних завдань можуть бути такі:
створення й оптимізація ланок логістичного ланцюга;
управління малозмінними даними;
планування виробництва;
загальне управління запасами;
управління резервами та інші завдання.
Диспозитивні інформаційні системи створюються на рівні управління
складом або цехом і служать для забезпечення налагодженої роботи
логістичних систем. Тут можуть вирішуватися такі завдання:
детальне управління запасами (місцями складування);
управління внутрішньоскладським або внутрішньозаводським транспортом;
відбір вантажів за замовленнями та їх комплектування, облік вантажів,
які відправляються, та інші завдання.
Виконавчі інформаційні системи створюються на рівні адміністративного
або оперативного управління. Обробка інформації в цих системах
здійснюється в темпі, зумовленому швидкістю її надходження на ЕОМ. Це
так званий режим роботи в реальному масштабі часу, який дозволяє
отримувати необхідну інформацію про переміщення вантажів у поточний
момент часу і вчасно видавати відповідні адміністративні та керуючі
впливи на об’єкт управління.
Відповідно до концепції логістики інформаційні системи, які належать до
різних груп, інтегруються в єдину інформаційну систему. Розрізняють
вертикальну і горизонтальну інтеграцію.
Вертикальною інтеграцією вважається зв’язок між плановою, диспозитивною
і виконавчою системами за допомогою вертикальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами
завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою
горизонтальних інформаційних потоків.
Горизонтальною інтеграцією вважається зв’язок між окремими комплексами
завдань у диспозитивних і виконавчих системах за допомогою горизонтальних
інформаційних потоків.
В цілому переваги інтегрованих інформаційних систем можна сформулювати так:
зростає швидкість обміну інформацією; зменшується кількість помилок в
обліку; зменшується обсяг непродуктивної, «паперової» роботи; поєднуються
раніше розрізнені інформаційні блоки.
3. Електронний обмін даними (EDI).
EDI дозволяє здійснювати міжфірмові операції безпосередньо від
комп’ютера до комп’ютера. Хоча багато хто вважає, що EDI є лише системою
передачі транзакцій-розпоряджень, але насправді EDI оперує більш широким
набором кредитних і товаросупроводжувальних документів, а також дозволяє
виконувати багато інших стандартних операцій між компаніями. EDI можна
використовувати для зв’язку компанії з усіма сторонніми організаціями –
не тільки зі споживачами, але й з постачальниками, вантажними
перевізниками, товарними складами загального користування, митницями й
іншими організаціями.
EDI благотворно впливає на розвиток і функціонування ланцюгів поставок,
оскільки він часто є сполучним засобом (своєрідним “клеєм”), що
консолідує довгострокові зв’язки. Типовий цикл EDI покупець-продавець
виглядає в такий спосіб:
покупець передає постачальникові за допомогою EDI замовлення на
поставку;
постачальник видає покупцеві через EDI коротку або докладну інформацію;
постачальник переходить на автоматичну систему прийому замовлення,
використовуючи EDI-Лістинг, отриманий від покупця;
постачальник передає перевізникові фрахтову інформацію через EDI і
тимчасово може послати копію покупцеві;
постачальник передає покупцеві через EDI рахунок-фактуру на відвантажені
товари;
перевізник передає постачальникові через EDI інформацію про
транспортування;
перевізник видає вантажну квитанцію, використовуючи дані постачальника,
отримані через EDI;
перевізник видає основну інформацію про відправлення вантажу у відповідь
на запит через EDI;
перевізник видає через EDI рахунок-фактуру на оплату перевезення вантажу
стороні, що буде здійснювати платіж;
покупець платить постачальникові через EDI за отримані товари;
перевізник одержує через EDI плату за доставку вантажу.
Покупець і постачальник, що здійснюють транзакції через EDI, виявляються
тісно зв’язаними між собою. У ряді компаній всі операції здійснюються
тільки на основі штрихових кодів. Для відстеження руху
товарно-матеріальних запасів використовуються сканери штрих-коду. Щораз,
коли який-небудь товар береться зі складу і його викладають на стелажі в
торговельному залі магазина, це реєструється сканером як вибуття товару.
Відповідна інформація відразу ж прямо надходить до постачальника. Відхід
останнього пакунку його товару зі складу служить сигналом для
відправлення партії товару певного розміру в цей магазин.
Використання EDI дає багато переваг: зменшення часу підготовки й обробки
документів, витрат на транспортування й працю, інформаційної
невизначеності; скорочення товарно-матеріальних запасів, помилок
відвантаження, повернення товарів; зменшення часу реалізації замовлення,
циклу замовлення й витрат на оформлення замовлення; використання EDI
збільшує точність інформації; прискорює грошові потоки й продажі,
оборотність товарних запасів; підвищує продуктивність, якість
обслуговування споживачів і розширює можливості керування каналами.
Цікаво також, що покупці й продавці використовують EDI для обміну
пропозиціями за цінами й іншою інформацією, минаючи традиційних агентів.
У результаті зближуються й переплітаються функції каналу переговорів і
логістичного каналу.
Список рекомендованої літератури
Кальченко А.Г. Логістика: Підручник. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.
Гаджинский А.М. Логистика: Учебник для высших и средних специальных
учебных заведений. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: “Маркетинг”, 2001.
– 396с.
Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. – М.:
ЮНИТИ – ДАНА, 2000. – 389с.
Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина: 2-е изд., перераб. и доп. –
М.: ИНФРА-М, 2000. – 352с. – (Серия “Высшее образование”).
Крикавський Є. В. Логістика. Для економістів: Підручник – Львів:
Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. –
448 с.
Промышленная логистика: Учеб. пособие / Под ред. А.А. Колобова. – М.:
МГТУ им. Баумана, 1997. – 204с.
Логистика: Интегрированная цепь поставок: Пер. с англ. / Бауэрсокс
Доналд Дж., Колосс Дейвид Дж. – М.: “Бизнес-книга”, 2001. – 683с.
Неруш Ю.М. Логистика: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. –
495с.
Основы логистики: Учеб.пособие/ Под ред. Л.Б. Миротина и В.И. Сергеева.
– М.: ИНФРА – М, 1999.-200 с.
Николайчук В.Е. Логистика: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2001. – 347с
Корпоративна логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов/ Под общ.
и научн. редакцией проф. В.И. Сергеева. – М.: ИНФРА – М, 2004. – 976с.
М.А. Окландер. Логістична система підприємства. – Одеса.: «Астропринт»,
2004. – 309с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter