.

З досвіду забезпечення диференційованого підходу у здійсненні креативного розвитку дошкільників

Язык: украинский
Формат: материал
Тип документа: Word Doc
161 2405
Скачать документ

С.М.Шульц,

методист ДНЗ № 8 «Зірочка», м. Ватутіне

З досвіду забезпечення диференційованого підходу у здійсненні
креативного розвитку дошкільників.

Педагоги нашого закладу, як і всі дошкільнята України, переживають
відповідальний період переходу до роботи за новою Програмою. Приємно
відзначити, що вихователі , впроваджуючи нову Базову програму розвитку
дитини дошкільного віку « Я у Світі», свідомі, що її положення
зорієнтовані не на навчання, а на розвиток, на психологічний комфорт
малюка і підготовку його не лише до школи, а до життя загалом.

Повноцінний розвиток особистості неможливий без його емоційної зрілості
та креативності. Тому проблема, над якою працюють дошкільники міста
Ватутіного, звучить як: «Розвиток особистості дитини та творчості
вихователя шляхом впровадження інноваційних технологій у світлі
реалізації завдань Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я
у Світі».

Наш дитячий садок пріоритетними напрямками своєї роботи визначив
продовження роботи колективу, батьків над створенням розвивального
середовища, направленого на реалізацію завдань Базової програми « Я у
Світі»; створення позитивного психологічного мікроклімату дитячого
колективу через запровадження інтерактивних технік; розпочав
запровадження в практику роботи груп реалізацію ліній
емоційно-ціннісного та креативного розвитку дошкільників.

Ми поставили за мету розвивати у дітей такі вміння:

-орієнтуватися в різних емоційних станах дорослих та однолітків;

-виробляти елементарні припущення з приводу причин тієї чи іншої
поведінки;

– описувати свій настрій, стан, аналізувати події, які їх викликають,
передачі їх у малюнку, піктограмі…;

-збагачувати внутрішній світ дитини позитивними емоціями, наповнювати її
життя приємними враженнями;

– вчити знаходити вихід із « тупикової» ситуації ;

– давати раду своїм негативним емоціям, переводячи їх в інше русло;

– учити адекватно реагувати на успіх/ неуспіх, оптимістично ставитись до
труднощів;

– уміння підійти до проблеми з різних точок зору;

-здатність вносити щось нове, видавати оригінальні ідеї, розв’язувати
нові завдання, досягати незвичних результатів;

– використовувати різні форми доказів;

– уміти дивуватися.

На підтвердження вищесказаного, хочу додати , що педагоги закладу
працюють під девізом: «Ні дня без радості, ні дня без творчості», а
життєвим кредо є «Гарними вчинками керують гарні думки».

На початку нового навчального року відбувся конкурс на створення
кращого розвивального середовища в групі. Адже незаповнене, безбарвне ,
так само і перенасичене предметно-ігрове середовище, негативно впливає
на психіку дитини. Проведено залік по перевірці знань педагогів
психологічних та вікових особливостей дітей дошкільного віку.

Для того, щоб підтримувати позитивний настрій дитини протягом дня,
вихователі використовують в роботі « модель» дня. У чому полягають
основні її постулати?

Ранок: вхід починати з вірою, з посмішкою ( налаштування на позитивні
взаємини – ігри, привітання, проектування діяльності разом з дітьми

( старшого віку), моделювання ситуації (молодшого віку), гра
«Комплімент», пісня, девіз, ранкова гімнастика).

Щоденне проговорювання аффірмацій:

Я постійно знаходжусь під захистом моїх рідних, друзів, вихователів і
тому зі мною не може статися нічого лихого.

Моє життя повне радості і любові.

Я люблю себе , і я знаю, що люблять мене.

Я здоровий, веселий, сильний.

Я можу постояти за себе.

Я задоволений усім, що оточує мене.

Я –дитина і заслуговую усього найкращого.

Я- супер – хлопчик ( дівчинка) !

День: реалізація ( інтерактивні технології, інноваційні оздоровчі
технології (валеокорекція, мудри, бестінг, етюди для душі) інтегровані
заняття, міні-заняття, хвилинки – ростомірки, сон, гімнастика
пробудження, зустрічі з дивовижним, фантастичним ).

Вечір: вихід з любов’ю ( підсумок дня, календар настрою, сміхохвилинки,
валеохвилинки, екохвилинки).

Перед педагогами стало питання: чому дитині так складно проявити свою
самостійність, критичність думки, творчу активнісь?

Чи існують фактори, що гальмують креативність? Саме ці запитання
схвильовано обговорювали педагоги під час проведення семінару , який
проходив у вигляді інтервізії. Педагоги дійшли висновку, що виховати
креативність їм допоможуть:

нерегламентоване середовище;

демократичні відносини;

можливість наслідувати творчу особистість;

орієнтація не лише на успіх.

Пізніше творчою групою була розроблена й презентована пам’ятка для
вихователя.

Пам’ятка для вихователя.

1. Пам’ятай девіз дитячого садка: « Ні дня без радості, ні дня без
творчості».

2. Поважай емоційний стан дитини – навчись безпомилково його

розпізнавати.

3. Не концентруй увагу дитини на її помилках, невдачах. Згадай себе в

дитинстві, свої відчуття, коли тебе карали за невдачі, промахи.

4. Пам’ятай: дитина має право на помилку, як неминучу необхідність,

обов’язкову умову пізнання.

5. Крик – це слабкість вихователя ( крик може сприйматися дитиною як

особлива увага до неї, засіб «виділення» серед інших, розвагою,

апробацією власних сил або викликати тривогу, образу).

6. Не регламентуй, як в армії, діяльність дитини. Творчість не любить
тісних

рамок.

7. Вдале розвивальне середовище – шлях до творчості, запорука успіху.

8. Гумор, вдалий жарт можуть бути набагато кориснішими, ніж одноманітні

зауваження , менторські повчання.

Вважаємо, що важливим аспектом в роботі педагога є розуміння різниці
між поняттями креативність і творчість. Креативна особистість – це така,
яка має нестимульовану ззовні пошукову та перетворювальну діяльність.
Це те, що дано від народження, але потребує розвитку.

Творча особистість – це креативна особистість, яка внаслідок впливу
зовнішніх факторів набула необхідних додаткових мотивів особистісних
утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів.

Якщо вихователь може без особливих зусиль дати відповіді на наступні
запитання, то можна стверджувати, що він готовий розвивати креативність
дитини.

Анкета на
вихованця_____________________

( прізвище, ім’я дитини)

1. Що любить і що не любить дитина? До чого байдужа?

2. Якою є улюблена діяльність дитини: трудова, пізнавальна, ігрова,
комунікативна?

3. Чого дитина прагне уникати?

4. Обгрунтуйте сильні сторони цієї дитини.

5. Як буде діяти дитина в ситуації вибору, самостійного прийняття
рішення?

6. Що для дитини є найбільш цінним?

7.Чого дитина боїться?

8. Який настрій переважає?

9. Як реагує на зауваження?

dr|°J

c

J

 

c

h

fss

gdkp8

&

-10. Чи здатна дитина сама подолати труднощі?

Реалізуючи завдання емоційно-ціннісного та креативного розвитку, постає
питання диференціації креативного розвитку, що полягає в завданні
навчити дітей розпізнавати і називати основні емоції поетапно:

І етап: наслідування ( копіювання):

Вихователь пропонує описати за зразком емоційний стан «смуток»
попередньо давши зразок по емоційному стану «радість».

Дитина визначає , наприклад, настрій дівчаток ,зображених на малюнках

( їхні обличчя, руки, ноги закриті паперовими смужками). Розкриваючи то
одну, то другу частини тіла, дитина з’ясовує, що тільки з виразу обличчя
можна взнати, який у людини настрій, що вона відчуває. Таким чином,
дитина доводить, що у кожної дівчинки різний душевний стан.

У радісної людини очі веселі, іскристі, брови, кутики рота підняті . У
такому стані хочеться сміятися, співати, літати.

Атрибути: дзеркальця, паперові обличчя людей з набором шаблонів очей,
рота, брів.

ІІ етап: творче наслідування – внесення елементів новизни.

Вихователь пропонує описати емоційні стани «смуток», «радість» засобами
музики, кольорів.

Звучить мелодія, дитина самостійно визначає емоційний стан і зображує
його відповідним кольором.

Атрибути: картка, розділена на квадрати, магнітофон із записами музичних
творів, фарби або фломастери, олівці.

ІІІ етап: репродуктивна творчість. За основу береться ідея, але істотно
переробляється, видозмінюється.

Вихователь пропонує створити маски або емблеми емоційних станів
«смутку», « радості».

Робота з піктограмами.

Завдання : виявити розуміння дітьми емоційних станів людини, навчити
розкривати образ за допомогою кольору, коректувати емоції.

Вихователь показує дітям піктограми, пропонує знайти відмінності.

Яка дитина тобі найбільше подобається?

Яким частіше буваєш ти?

А яким хотів би бути?

Якими бувають твої тато і мама, друзі, вихователь?

Дитині пропонується домалювати до кожної піктограми тулуб, розфарбувати
одяг олівцями, колір яких ( на думку дитини) підходить до емоційного
стану даної піктограми.

Дорослий просить показати, як почуття суму можна змінити на почуття
радості.

Дане завдання виконується з використанням інтерактивнї техніки « Чотири
кути» , ( використовуючи картинки, елементи одягу, малюнки,

музику, міміку, жести розсмішити « Царівну – несміяну»).

Гра « Чоловічки з мотузки чи паперових смужок».

Вихователь викладає на підлозі з мотузки зображення чоловічка або його
обличчя. Дитина намагається розпізнати малюнок. Далі вона може змінити
мотузяного чоловічка, як їй захочеться і « прорецензувати» свою або
товариша роботу.

Читання казки «Колобок».

І етап: познайомити дітей із змістом казки, її героями, спонукати до
відтворення змісту твору ( переказ, викладання за допомогою умовних
фішок).

ІІ етап: запропонувати дітям змінити кінець казки з негативного на
позитивний; визначити емоційний стан героїв.

ІІІ етап: « Біном фантазії» ( складання казки на новий лад з
використанням усіх героїв, але зміною їх поведінки, дій ).

Традиційно поняття « творчість», « креативність» використовуються
тоді, коли мова заходить про художню діяльність дошкільника і рідко ,
коли це стосується пізнавальної, моральної , комунікативної діяльності.

Пізнавальна активність – сукупність якостей і особливостей, що
проявляються насамперед у самостійності, ініціативності, творчості
дитини у процесі оволодіння знаннями, у прагненні зрозуміти матеріал,
відчути радість від знайденого нею самою шляхів розв’язання завдань.

Основними показниками можна вважати захоплення змістом діяльності,
високу працездатність, інтерес, бажання добре виконати роботу, прояв
самостійності, ініціативи, досягнення позитивних результатів.
Пізнавальна активність тісно пов’язана з віковими особливостями.

Кожна дитина, дорослий у своєму житті колись плакали. А чому з очей
течуть сльози, коли ми плачемо? Чому сльози солоні? Чи корисно
поплакати?

Відповіді на ці запитання діти знаходять після, наприклад , проведення

« Ажурної пилки».

Наступним етапом в роботі стане дослідницька діяльність.

Діти приходять до висновку, що сльози можуть з’явитися тоді, коли людина
дивиться на сліпучо – яскраве світло, ріже цибулю, вдихає різкий
аромат, відчуває сильні емоції або біль.

А чи можуть плакати тварини, квіти, дерева? Коли це буває?

Наостанок дітям пропонується гра – веселинка «Феєрверк фантазії»

( придумати декілька способів альтернативного використання сльозинок:
сльози – заправка для пирогів, рідина для миття вікон, наповнення
акваріуму для «золотої рибки») .

Творчість дитини розглядається нами не лише як виявлення унікальної
обдарованості, а як необхідність самовиявлення духовного світу
особистості, що допомагає виявити справжні прагнення, нахили, здібності.

Ми спостерігали у дітей захопленість творчим процесом та задоволення від
власних творчих вчинків, від того, що їм вдалося виразити щось своє,
важливе і зробити це самостійно. Діти поводили себе природньо,
безпосередньо, вільно, невимушено, сміливо. Творчість вселяє дітям віру
в їхні можливості, створює широкі перспективи для повноцінного розкриття
всіх потенціалів.

Одним з найефективніших методів розвитку творчості є морфологічний
аналіз. Мета його – виявити всі можливі варіанти розв’язання даної
проблеми).

І етап: вихователь готує колекцію фото, ілюстрації із зображенням облич
дівчинки, жінки, малятка, пропонує « оживити» фото, зупинити мить,
розповісти про емоційний стан персонажу.

ІІ етап: вправа – гра « У дзеркала».

1. Насупитись, як дощова хмара.

2. Усміхнутись, як мама своїй дитині.

3. Сісти, як ображений собака.

4. Показати, як « співає» веселий горобчик.

5. Показати, як проливається весняний дощик.

ІІІ етап: Активізація творчих здібностей – стимулювання асоціативних

образів.

Метод морфологічного аналізу полягає в тому, що спочатку виділяються
головні, а потім усі можливі варіанти – елементи. Для цього будують
умовно так звану « морфологічну скриньку». Для прикладу – « Образ
весни».

Образ весни

( хто це? ) Одяг, прикраси На чому прийде,

приїде Характер

– Дівчинка Довге плаття, вінок, намисто На кольоровому килимку Добра,
лагідна

– Жінка Сарафан, корона На « трійці» коней Працьовита, весела

– Немовля Шапочка з рюшами, сорочечка, кошик з гостинцями З’явиться з
вранішньою зорею Ніжне, усміхнене

Наостанок хотілося б додати, що треба вміти дати дитині радість
пізнання, радість, викликану доланням труднощів, треба навчитися чекати
відповіді від неї, переживати разом з нею задоволення від своєї
перемоги.

PAGE

PAGE 6

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020