.

Шляхи підвищення ефективності кріохірургічного лікування фонових захворювань шийки матки: Автореф. дис… канд. мед. наук / Н.М. Волошина, Харк. держ.

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
323 3739
Скачать документ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

ВОЛОШИНА НАДІЯ МИКОЛАЇВНА

УДК: 618.146-085:615.832.9:615.272.4

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ
КРІОХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ФОНОВИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ ШИЙКИ МАТКИ

14.01.01-акушерство і гінекологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

ХАРКІВ – 1999

Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології в Запорізькому інституті удосконалення лікарів МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, доцент,
Луценко Наталія Степанівна,
Запорізький інститут удосконалення лікарів,
МОЗ України,
завідувач кафедри акушерства і гінекології.

Офіційні опоненти:
-доктор медичних наук, професор Грищенко Ольга Валентинівна, Харківський інститут удосконалення лікарів МОЗ України, завідувач кафедри перинатології та гінекології;

-кандидат медичних наук Гришина Ольга Олексіївна, Харківський державний медичний університет МОЗ України, асистент кафедри акушерства і гінекології №1.

Провідна установа- Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра акушерства і гінекології.

Захист відбудеться ” 22 ” квітня 1999р. о 14 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д.64.600.01 при Харківському державному медичному університеті (310022, м.Харків, просп.Леніна, 4, ауд.№1)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського державного медичного університету (310022 м.Харків, просп.Леніна,4)

Автореферат розісланий ” 19 ” березня 1999р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат медичних наук, доцент Танько О.П.
Загальна характеристика роботи
Актуальність проблеми. Лікування захворювань шийки матки продовжує займати центральне місце в системі профілактичних засобів боротьби з раком шийки матки (Бохман Я.В.,1989; Коханевич Е.В., Суменко В.В.,1994). У хворих з фоновими захворюваннями шийки матки підвищується частота неплідності, передчасних пологів, внутрішньоутробного інфікування плоду, ускладнень в пологах та в післяпологовому періоді (Жесткова А.Е. та інш.,1991,1997; Міляновський О.Й., Сенчук А.Я.,1990). Для лікування неонкологічних захворювань шийки матки запропоновані різноманітні консервативні та оперативні методи лікування. В гінекологічній практиці обмежене використання консервативних методів лікування через низьку ефективність та численні рецидиви патології (Москаленко Я.Д. та інш.,1997; Прилепская В.Н.,1997). В той же час, зростає інтерес до вивчення ефективності немедикаментозних методів лікування фонових захворювань шийки матки (Запорожан В.М. та інш.,1996). В останні роки велика увага приділяється розробці диференційованого лікування безпухлинних захворювань шийки матки (Прозоров А.С. та інш.,1997; Ferris D.G.1994; Jansen et al.,1994).
Найбільш росповсюдженим методом лікування фонових захворювань шийки матки є кріодеструкція (Грищенко В. І., Сандомирський Б.П. та інш., 1987,1995). Однак, слід підкреслити, що процес загоєння осередку після кріодеструкції залежить від багатьох факторів: становища біоценозу піхви, методики хірургічного втручання, а також цитоморфологічного та імунологічного стану шийки матки на момент лікування (Сенчук А.Я., та інш.,1993; Ульянова І.Л.,1994). Процеси відновлення нормальної структури шийки матки після кріодеструкції залежать від впливу різноманітних факторів. Причини рецидивів фонових захворювань шийки матки залишаються недостатньо вивченими. Не розроблені критерії по виявленню найефективнішої фази менструального циклу для проведення кріолікування та зберігаються суперечливі підходи до проведення післяопераційного періоду. Недостатньо вивчено питання про місцеве застосування ранозагоюючих засобів.
Створення останнім часом нових лікарських засобів, що мають ранозагоюючу, антиоксидантну та протизапальну дію, надає можливість використання їх у клінічній практиці шляхом розробки комплексних схем лікування. Одним з таких лікарських засобів є вітчизняний препарат тіотриазолін. Застосування ін’єкційних розчинів і таблеток тіотриазоліну у кардіології, гепатології, хірургії та офтальмології дало високоефективні результати (Дроговоз С.М.,1994; Визир А.Д. та інш.,1997). В гінекологічній практиці тіотриазолін раніше не використовувався.
Усе це свідчить про актуальність проведення досліджень з вивчення методів комплексного лікування фонових захворювань шийки матки з застосуванням ранозагоюючих, протизапальних, антиоксидантних препаратів в тому числі нового оригінального препарату – тіотриазоліну, що дозволить поліпшити результати кріохірургічного лікування, зменшити кількість розвитку ускладнень та рецидивів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Виконана робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології Запорізького інституту удосконалення лікарів № держреєстрації 0197V014315.
Мета і завдання дослідження.
Метою роботи було підвищення ефективності кріохірургічного лікування фонових захворювань шийки матки шляхом розробки комплексного методу кріолікування з урахуванням цитоморфологічного стану шийки матки, фази менструального циклу, порушень у системі ПОЛ/АОСЗ та використанням ранозагоюючих препаратів.
Відповідно до цього були поставлені наступні задачі:
1. Вивчити клініко-кольпоскопічні та цитоморфологічні зміни епітелію шийки матки у жінок з фоновими захворюваннями шийки матки після монокріолікування під час фолікулінової та лютеїнової фаз менструального циклу.
2. Провести дослідження показників процесу пероксидації та вивчити стан антиоксидантної системи захисту у сироватці крові та цервікальному слизі пацієнток з фоновими захворюваннями шийки матки в процесі комплексного лікування.
3. Провести порівняльні кольпоскопічні і цитоморфологічні дослідження впливу метилурацилу, обліпихової олії та тіотриазоліну на процеси відновлення епітеліального шару шийки матки після кріодеструкції.
4. Розробити методику комплексного кріолікування фонових захворювань шийки матки з використанням тіотриазоліну і дати оцінку ефективності використання його різних лікарських форм.
5. З’ясувати частоту розвитку ускладнень та рецидивів фонових захворювань після монокріодеструкції та комплексного кріолікування.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вивчені цитоморфологічні зміни серед базальних, проміжних та поверхневих клітин шийки матки після кріодеструкції в різних фазах менструального циклу. Отримана нова інформація про структурну перебудову епітелію після кріодеструкції в різних фазах менструального циклу та під впливом медикаментів і доведена доцільність проведення кріохірургічного лікування в ранній фолікуліновій фазі, що приводить до швидшої нормалізації процесів дозрівання епітеліальних клітин шийки та відновленню епітеліального шару.
Вперше вивчені місцеві (у цервікальному слизі) процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та стан антиоксидантної системи захисту (АОСЗ) у здорових жінок та пацієнток з фоновими захворюваннями шийки матки Проведено їх порівняння зі станом загальних процесів ПОЛ/АОСЗ у сироватці крові. З’ясовано зв’язок фонових захворювань шийки матки з місцевими процесами пероксидації в організмі. Вивчена динаміка процесів ПОЛ/АОСЗ після монокріолікування та комплексної терапії з використанням антиоксидантних препаратів.
Розроблено комплексний метод кріолікування фонових захворювань шийки матки із застосуванням ранозагоюючих препаратів та проведена порівняльна оцінка їх ефективності. Доведено, що найкращі результати були отримані при застосуванні тіотриазоліну, а найбільш оптимальною лікарською формою при лікуванні патологічних процесів на шийці матки є супозиторії. Результати досліджень переконливо свідчать про доцільність використання комплексного методу лікування, який дозволяє знизити кількість ускладнень та рецидивів фонових захворювань.
Вперше розроблено цитологічний скринінг-тест для прогнозу та раннього виявлення рецидивів захворювань, що дає змогу диференційовано підходити до тривалості диспансерного нагляду за групою жінок з фоновими захворюваннями шийки матки.
Практичне значення одержаних результатів.
На підставі клініко-статистичних, кольпоскопічних та цитоморфологічних досліджень доведено доцільність проведення кріолікування в першій фазі менструального циклу. Запропоновано комплексний метод лікування фонових захворювань шийки матки, з використанням метилурацилу, обліпихової олії та вітчизняного препарату тіотриазоліну, що дозволило зменшити кількість ускладнень та рецидивів фонових захворювань шийки матки. Розроблена нова лікарська форма препарату – супозиторії з тіотриазоліном, що є найбільш оптимальним варіантом для лікування патологічних станів шийки матки та піхви.
Обгрунтувано і розроблено цитологічні критерії виділення пацієнток у групи ризику за виникненням рецидивів захворювань, які потребують більш тривалого спостереження. Розроблені патогенетично обгрунтовані практичні рекомендації з профілактики ускладнень, зменшенню рецидивів та диспансерного нагляду за пацієнтками з фоновими захворюваннями шийки матки. Запропоновані нові методи діагностики і лікування фонових захворювань шийки матки використовуються в роботі: кабінетів патології шийки матки та МСЧ “Комунар”, “Мотор Січ” м.Запоріжжя; Михайлівській, Оріхівській та Розівській ЦРЛ Запорізької області, м.Кременчук Полтавської області, Іванівській ЦРЛ Херсонської області. Матеріали результатів досліджень впроваджені в педагогічний процес на кафедрах акушерства та гінекології Запорізького інституту удосконалення лікарів та Запорізького державного медичного університету.
Особистий внесок здобувача.
Автор самостійно виконала клініко-кольпоскопічні та цитологічні обстеження, а також брала участь в проведенні цитоморфологічних, гістологічних та біохімічних обстежень у 393 жінок з патологічними змінами на шийці матки і 30 здорових жінок, за період з 1993 по 1998 роки. Самостійно проведено диспансерний нагляд за хворими та їх лікування. Обгрунтована методика комплексного кріохірургічного лікування пацієнток з фоновими захворюваннями шийки матки. Запропонована нова лікарська форма препарату тіотриазоліну– супозиторії. Розроблено критерії визначення груп ризику серед хворих після кріолікування по розвитку рецидивів захворювання. Проведено аналіз, статистичну обробку отриманих результатів. Біохімічні та цитоморфологічні дослідження виконані в клінічній лабораторії ЗІУЛ і патологоанатомічному відділі МСЧ “Комунар”.
Апробація результатів дисертації.
Результати роботи були представлені на: Х з’їзді акушерів-гінекологів України (м.Одеса,1996); науковій конференції “Актуальні питання теоретичної і клінічної медицини на сучасному рівні” (м. Полтава,1996); 1-му Національному конгресі України з імунології, алергології та імунореабілітації (м.Алушта,1998); міжнародній науко-практичній конференції “Морфологія практичній ветеринарії та медицині” (м.Біла Церква,1998); засіданнях асоціації лікарів акушерів-гінекологів Запорізької області (1997-1998); засіданні кафедри акушерства та гінекології №1 Харківського державного медичного університету (1999). Апробація роботи проведена на спільному засіданні кафедр акушерства та гінекології, організації охорони здоров’я, кафедри загальної клінічної патології Запорізького інституту удосконалення лікарів та кафедри акушерства та гінекології Запорізького державного медичного університету (1998).
Публікації.
За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць, з них 6 – у фахових виданнях ВАК України; 5 – у збірках наукових статей; 3 – у збірках тез і доповідей конференцій.
Обсяг і структура дисертації.
Роботу виконано на 180 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 23 таблицями та 29 малюнками, які займають 28 сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису методів дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, з них 237 кирилицею і 143 латиною.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження.
В основу роботи покладено матеріали обстеження 393 жінок з фоновими захворюваннями шийки матки. Контрольну (першу) групу склали 30 здорових жінок. Всі обстежені жінки з фоновими захворюваннями шийки матки були розподілені на шість груп. Пацієнток 2-ї – 5-ї груп, в залежності від фази менструального циклу і проведення кріолікування, розподіляли на підгрупу А (кріолікування застосовано в лютеіновій фазі) та підгрупу Б (кріолікування проведено в фолікуліновій фазі). Для вивчення впливу протизапальних та антиоксидантних препаратів на процеси репарації після кріодеструкції: 30 жінок (3-я група) отримували метилурацил у супозиторіях; 28 жінок (4-та група) отримували супозиторії з обліпиховою олією; 110 жінкам (5-та група) був призначений новий вітчизняний препарат тіотриазолін у супозиторіях на протязі 10 діб після кріодеструкції.
Для порівняльного вивчення ефективності різних лікарських форм тіотриазоліну при комплексному лікуванні фонових захворювань пацієнткам 6-ї групи (30 жінок) призначали таблетки тіотриазоліну (по одній таблетці (0,1г) тричі на день) та пацієнткам 7-ї групи (30 жінок) застосовували 2,5 % розчин тіотриазоліну у вигляді аплікацій на тампоні- місцево, протягом 10 днів після кріодеструкції.
Групи були рандомізовані за віком, клінічною характеристикою, давністю захворювання. Фонові процеси на шийці матки діагностувалися за допомогою кольпоскопічного обстеження, цитологічного та морфологічного дослідження.
Розширене кольпоскопічне обстеження проводилось за допомогою кольпоскопу КС-1. Для оцінки стану шийки матки використовували морфологічну класифікацію І.А.Яковлєвої і Б.Г.Кукуте (1977) та клініко- ендоскопічну класифікацію Є.В.Коханевич і К.П.Ганіної (1997). Кольпоскопічні та цитологічні дослідження проводилися до-, а також після кріолікування на 7-му – 14-ту -28-му добу та через 6 – 8 – 12 тижнів. Віддалені результати вивчалися через 6 – 12 – 18 та 24 місяці. Мазки з поверхні шийки матки та ендоцервіксу фарбувалися за Романовським – Гимза та по Граму. Оцінка ступеню чистоти піхви проводилась за загальноприйнятою методикою, а цитологічні дослідження – з урахуванням даних М.Г.Арсеньєвої (1977).
Кріодеструкцію проводили кріогенним апаратом КАГ-01, Одеського інституту холодильної промисловості. Швидким охолодженням (до -196С°) і повільним відігріванням досягався максимальний ефект кріодеструкції ураженої ділянки. Тривалість однієї процедури 4-5 хвилин. Для лікування ектопій та
зон трансформації застосовували одноразове їх заморожування, з розширенням фронту льоду на 2-4 мм за межі осередку патологічно змінених тканин. При лікуванні ендометріозу, посткоагуляційного цервікозу та лейкоплакії шийки матки використовували двохмиттєве заморожування, як рекомендовано в роботах (Грищенко В.І. та інш.,1987; Запорожан В.М. та інш.,1996). Острівкові ураження епітелію шийки матки заморожували ділянками із застосуванням аплікаторів необхідної форми. Всі кріохірургічні операції проводили амбулаторно без попереднього обезболювання. Працездатність хворих не порушувалась. Пацієнткам кожної групи надавались рекомендації з подальшого лікування.
Морфологічні дослідження біопсій проводились в процесі верифікації діагнозу. Гістологічні препарати фарбували гематоксилином і еозином, за Бестом та ставили ШІК-реакцію. У жінок з фоновими захворюваннями шийки матки вивчали показники вільнорадикального окислення ліпідів у сироватці крові та місцево, у цервікальному слизі до та після монокріолікування, а також комплексного кріолікування із застосуванням антиоксидантів. Концентрацію дієнових кетонів (ДК), гідроперекисів ліпідів (ГПЛ/мл) визначали за методом В.Б.Гаврилова (1988), швидкість пероксидації за методом Т.Попова та Л.Нейковської (1971). Визначення рівня загальних ліпідів (ЗЛ) проводилося з використанням наборів реактивів фірми Lachema /Чехія/. Про стан антиоксидантних процесів робили висновки за показниками каталази (КТ), яку визначали за методом М.А.Королюк (1988) та вітамінів А та Е, які визначали за методом Thompson і співавт.(1973) в модифікації Р.Ч.Черняускене (1982).
Загальноклінічні аналізи проводили усім жінкам до кріолікування. Санація піхви була першим етапом у лікуванні фонових захворювань шийки матки. Отримані кількісні результати досліджень оброблені за допомогою методів варіаційної статистики, включаючи кореляційний аналіз. Порівняння вірогідності відмінностей здійснювалось за критерієм Ст’юдента. Різницю вважали достовірною при р 0,05.
Результати досліджень та їх обговорення.
Вивчення стану шийки матки було проведено в кабінеті “Патології шийки матки” МСЧ “Комунар” протягом 1993-1998 років. Усі жінки безпосередньо знаходились під нашим наглядом 1,5-2 роки. Переважна кількість пацієнток були у найбільш сприятливому для репродуктивної функції віці. Середній вік жінок: першої групи склав 34,2±2,1 роки; другої – 29,2±1,2; третьої – 29,5±1,8; 4-ї – 28,0±1,6; 5-ї – 27,6±1,1; 6-ї – 26,2±1,2 та 7-ї – 27,8 ± 1,4 роки. У жінок обстежених груп не виявлено суттєвої різниці у характеристиці менструальної функції.
З анамнезу з’ясовано, що у більшості жінок були пологи та аборти: у 80% – 1-ї групи; у 82% – 2-ї групи; 93,3% – 3-ї групи; 78,6% – 4-ї групи; 75,5% – 5-ї групи. У 6-й та 7-й групах цей показник не відрізнявся від попередніх груп.
Скарги на патологічні виділення з піхви були у більшості обстежених жінок (до 57,2%). Гіперсекреція зі статевих шляхів є найчастіщою скаргою гінекологічних хворих з патологією шийки матки. Бактеріоскопічне дослідження виділень піхви підтвердило наявність майже у половини жінок усіх груп (окрім першої) кольпітів різного генезу. Цим пацієнткам до початку кріолікування проводили обов’язкове етіопатогенетичне лікування, з подальшим контролем видужання. Біль не був патогномонічним симптомом у обстежених жінок.
При кольпоскопічному дослідженні у обстежених жінок найчастіше спостерігалися ектопія циліндирічного епітелію з незакінченою та закінченою зонами трансформації. Такі кольпоскопічні картини відзначені у 61,8% пацієнток другої групи, 66,7% – 3-ї, 71,4% – 4-ї, 59,0% – 5-ї, 50,0%- 6-ї та 60,0% – 7-ї груп. Ендометріоз та посткоагуляційний цервікоз виявлено у 10% пацієнток 6-ї та 7-ї груп, у 20,9% жінок 5-ї групи, 17,8% – в 4-й і 16,7% – в третій групах. У другій групі спостереження цей показник зустрічався у 12,7%. Проста лейкоплакія шийки матки без атипії клітин встановлена від 4,8% в другій групі до 10% в 7-й групі жінок.
На час звернення до лікаря у жінок 2-ї – 7-ї груп тривалість фонових захворювань становила від шести місяців до п’яти років. Середні показники тривалості захворювання статистично не відрізнялись у групах спостереження і становили 1,8-2,8 роки. Більшість обстежених жінок отримували попереднє консервативне та діатермохірургічне лікування фонових захворювань шийки матки в різних медичних закладах.
Клініко-лабораторними дослідженнями у контрольній групі встановлено наступні показники метаболітів ПОЛ та АОСЗ у цервікальному слизі: ГПЛ/мл – 0,54±0,06 у.о.; ГПЛ/мг – 1,33±0,16 у.о.; ДК-0,24±0,05 у.о.; ЗЛ-0,48±0,03 г/л. Рівень каталази в цервікальному слизі здорових жінок становив 42,1±2,0 мкат/ час/ л;, вітаміну А – 2,2±0,3 мкмоль/ л;, вітаміну Е – 6,2±0,7 мкмоль/ л. У жінок з патологією шийки матки до кріохірургічного лікування місцеві показники процесів ПОЛ/ АОСЗ значно відрізнялись від показників групи здорових жінок. У них мають місце підвищені рівні: гідроперекисів в 1,7 раза, дієнових кетонів в два рази, швидкість пероксидації в 1,2 раза та загальних ліпідів в 1,9 раза (р0,05). Зростання рівня продуктів ПОЛ в цервікальному слизі є одним із факторів, які обумовлюють розвиток місцевих патологічних змін. В системі антиоксидантного захисту відзначено дисбаланс функціональної активності її ланок. Виявлено підвищення рівня каталази в 1,2 раза. Відзначено зниження концентрації ретинолу в два рази, токоферолу в 1,6 раза (р0,05), що співпадає з літературними даними, які свідчать, що протікання патологічних процесів відбувається на фоні дефіциту вітамінної забезпеченності (Душейко А.А., 1986; Кулаков В.І. та інш.,1994; Wolf G.,1984).
При кольпоскопічному спостереженні та вивченні особливостей репа-ративних процесів епітелію шийки матки після кріодеструкції, яка проводилася в різних фазах менструального циклу, встановлена різна динаміка термінів відторгнення струпу. В підгрупі А, де жінки отримували лікування під час лютеінової фази, очищення патологічного осередку від струпу відбулося на другому тижні у 26,1 % хворих. На цей час у підгрупі Б, де жінки отримали лікування у фолікуліновій фазі, відторгнення струпу відбулося у 79,4% пацієнток. Середні терміни очищення шийки матки від струпу становили в підгрупі Б – 12,9±0,4 доби, а в підгрупі А-16,2±0,4 доби (р0,05).
Розширена кольпоскопія виявила яскравішу васкуляризацію поверхні шийки матки за рахунок розширених судин у жінок підгрупи А. Реакція на розчин оцту була більш вираженою у пацієнток підгрупи Б. У жінок, які проліковані у фолікулінову фазу менструального циклу, невеликі ділянки багатошарового епітелію з’являлись по периферії осередку після кріодеструкції на другому тижні спостереження, а в підгрупі А – на 3-4-му тижнях.
Процеси відновлення епітеліального шару шийки матки у жінок підгрупи Б також протікали скоріше, ніж в підгрупі А. При кольпоскопічному контролі на 5-6 тижні після кріолікування, епітелізація поверхні шийки матки відбулася у 50,7% жінок, які були проліковані в першій фазі циклу і лише у 12,0% жінок, які отримали лікування у другій фазі менструального циклу. На 8-му тижні спостереження при кольпоскопії у 93,2% жінок підгрупи Б шийка матки була вкрита шаром плоского епітелію з позитивною пробою Шилера. В той же час, процес епітелізаціі шийки був завершений лише у 79,3% жінок підгрупи А. Середні терміни епітелізаціі становили в підгрупі А-7,6±0,2 тижні, а в підгрупі Б – 6,3±0,3 тижні (р0,05). Отримані клініко-кольпоскопічні результати про прискорення репаративних процесів поверхні шийки матки після кріовпливу у першій фазі менструального циклу підтверджено поглибленими цитологічними дослідженнями динаміки диференційовки багатошарового плоского епітелію. Після кріодеструкції патологічного осередку в першій фазі менструального циклу індекс дозрівання та каріопікнотичний індекс (КПІ) скоріше досягають фізіологічної норми в порівнянні з пацієнтками, яких проліковано у другій фазі менструального циклу. Невисокі цифри каріопікнотичного індексу на протязі терміну епітелізації осередку кріодеструкції відображають процеси посиленої репарації епітеліоцитів, без завершення повного диференціювання. Разом з тим, у жінок підгрупи Б ці показники вищі в порівнянні з підгрупою А.
На протязі двох тижнів після кріолікування відзначено підвищення продуктів ПОЛ та зниження показників АОСЗ в цервікальному слизу, що обумовлено впливом продуктів кріодеструкціі. Через 4 тижні після кріолікування у пацієнток обох груп відмічаються зниження рівня гідроперекисів в 2,6 раза, в порівнянні з другим тижнем спостереження після кріодеструкції, та в 1,3 раза порівнюючи з рівнем до кріолікування. Швидкість пероксидації, концентрація ДК також знижуються, але не досягають рівня здорових жінок.
При вивченні місцевого стану АОСЗ після кріолікування відзначено тенденцію до нормалізації рівня вітамінної забезпеченості. Встановлено, що рі-вень вітаміну Е через чотири тижні після кріодеструкції збільшується в 1,7 раза і мало відрізняється від показників здорових жінок (р0,05). Рівень вітаміну А збільшується лише на 23%, в порівнянні з показниками до лікування.
Для корекції місцевих процесів ПОЛ/АОСЗ, а також вивчення термінів репаративних процесів на шийці матки нами було запропоновано комплексне кріолікування з використанням нового антиоксидантного, протизапального препарату тіотриазоліну. Зважаючи на те, що препарат застосовувався в гінекологічній практиці вперше, були проведені попередні дослідження з відбору найбільш оптимальної лікарської форми для використання при кріолікуванні фонових захворювань шийки матки. Ранозагоюючі властивості тіотриазоліну у вигляді супозиторій, таблеток та розчину застосовувались у комплексному кріолікуванні пацієнток 5-ї, 6-ї, 7-ї груп.
При клініко-кольпоскопічному спостереженні терміни епітелізації шийки матки виявились більш короткими у групи хворих, які використовували супозиторії, і становили – 4,5±0,4 тижнів, в 6-й групі – 6,2±0,5, в 7-й групі – 5,6±0,5 тижнів. Суб’єктивно пацієнтки відмічали, що найбільш зручною лікарською формою були супозиторії.
Вивчення ефективності комплексного кріолікування з використанням супозиторій з тіотриазоліном (5-та група) було проведено у порівнянні з комплексним кріолікуванням при застосуванні супозиторій з метилурацилом (3-тя група) та обліпиховою олією (4-та група). Зазначені препарати застосовувались на протязі 10 діб після кріодеструкції. Кольпоскопічні контрольні спостереження виявили більш прискорене (на 2-5 діб) згасання явищ набряку та ексудації в зоні кріонекрозу після комплексної терапії в порівнянні з монокріотерапією. Терміни відторгнення струпу та процес епітелізації поверхні шийки матки після кріодеструкціі відбувались скоріше у групах пацієнток, яким було проведене комплексне кріохірургічне лікування у фолікуліновій фазі менструального циклу (табл.1).

Таблиця 1.
Динамика строків завершення епітелізації (в тижнях) після кріолікування в різні фази менструального циклу
у пацієнток 2-5 груп

Групи

Строки
спостереж.
2
3
4
5
А Б А Б А Б А Б
абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. % абс. %
3-4 тижня 3 3,3 7 9,6 2 15,4 2 11,8 1 8,4 1 6,2 16 30,8 35 60,3
5-6 тижнів 8 8,7 30 41,1 1 7,7 7 41,2 4 33,3 10 62,5 30 57,6 20 34,5
7-8 тижнів 62 67,4 31 42,5 8 61,5 6 35,2 5 41,7 4 25 1 1,9 2 3,5
> 8 тижнів 6 6,5 1 1,4 1 5,9
Середні строки епітелізації 7,60,2** 6,30,3* 6,90,6** 6,30,3** 6,40,6** 5,90,4** 5,10,2 3,90,1
Всього 79 69 11 16 10 15 47 57

Примітка: символ * позначає, що результат є статистично достовірним (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020