.

Фармакологічне обгрунтування розробки та вивчення ефективності мазі з протимікробною та антиоксидантною дією при експериментальному раневому процесі:

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
114 2310
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ФАРМАКОЛОГІЇ ТА ТОКСИКОЛОГІЇ

Шеремета Лідія Миколаївна

УДК 616-001.4-08.001.6+615.454.1-001.8

ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ ТА ВИВЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ МАЗІ З ПРОТИМІКРОБНОЮ ТА АНТИОКСИДАНТНОЮ ДІЄЮ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РАНЕВОМУ ПРОЦЕСІ

14.03.05- фармакологія

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Киів – 1998

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фармакології Івано-Франківської державної медичної академії.

Науковий керівник: Доктор медичних наук, професор Гудивок Ярослава Степанівна, Івано-Франківська державна медична академія, завідувач кафедри фармакології
Науковий консультант: Доктор фармацевтичних наук, професор Ляпунов Микола Олександрович, Державний науковий центр лікарських засобів, головний науковий співробітник, завідувач лабораторії колоїдної хімії дисперсних лікарських форм
Офіційні опоненти: Кандидат медичних наук Бухтіарова Тетяна Анатоліївна, Інститут фармакології та токсикології, провідний науковий співробітник відділу фармакології протизапальних та анальгезуючих засобів
Доктор медичних наук, cтарший науковий співробітник Клебанов Борис Маркович, Інститут органічної хімії НАН України, завідувач медико-біологічного відділу
Провідна установа: Національний медичний університет імені академіка O.О. Богомольця, кафедра фармакології

Захист дисертації відбудеться “13” січня 1999 року о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.550.01 при Інституті фармакології та токсикології АМН України (252057, Київ, вул. Е.Потьє, 14).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту фармакології та токсикології АМН України.

Автореферат розіслано “__8__”грудня__1998 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат біологічних наук І.В. Данова

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Проблема лікування ран була і залишається надалі однією з найбільш актуальних проблем для сучасної медицини. Це пов’язано як з досягненнями медичної науки і розвитком її технічних можливостей, що призводить до систематичного поглиблення уявлень про раневий процес, так і з використанням нових сучасних видів зброї, що змінює характер і структуру уражень. Поглиблене вивчення патогенезу вогнепальних поранень дало можливість встановити ряд універсальних механізмів вторинного некрозу тканин навколо раневого каналу, котрий пов’язаний з посиленням вільно-радикального окислення, а вивчення впливу іонізуючого випромінювання на організм показало активацію вільно-радикальних процесів, що впливають не тільки на білки, але й нуклеїнові кислоти, ліпіди та вуглеводи. Для процесу радіаційного розпаду ДНК характерним є ефект післядії, що полягає в продовженні розпаду після припинення опромінення. Це може бути пов’язане як з пригніченням антиоксидантних ферментних систем, так і з перекисними сполуками ДНК, котрі розщеплюються з утворенням вільних радикалів, що, в свою чергу, ініціюють додатковий розпад ДНК. Точкою впливу вільних радикалів є мембрани клітин, а саме їх ліпідний комплекс. Швидкість вільнорадикального окислення ліпідів в біомембранах залежить від їх структури та наявності біоантиоксидантів /БАО/ і антиоксидантних систем та антиоксидантних ферментів /АОФ/. Вважають, що АОФ діють на стадії зародження ланцюга, а БАО – на стадії продовження, взаємодіючи з О. 2 і RO2 відповідно, або попереджують розгалуження ланцюга при радикальному гомолізі ліпопероксидів, відновлюючи їх в оксисполуки ( Е.Б.Бурлакова, 1985; Emerit I.,1992) . Антиоксиданти модифікують структуру і функціональну активність мембран, чим можуть впливати на метаболізм клітини різними способами : взаємодіючи з вільними радикалами, взаємодіючи з рецепторами; пригнічувати або активувати ферменти, безпосередньо вмонтовуватись в мембрану або взаємодіяти з генетичним апаратом клітини ( А.П. Хохлов, 1986; В.А. Рогинский, 1988; Е.Б.Бурлакова, 1992).
Синтетичні антиоксиданти фенольного ряду /іонол, фенозан-кислота та ін./ підвищують антиоксидантну активність, пригнічують вільнорадикальні процеси в ліпідах, проявляють адренолітичну дію, приводять ліпіди в більш “рідкий” стан, чим стабілізують ліпідний прошарок, пригнічують активність ферментів сукцинатоксидазної системи, цитохромоксидазу, НАД’Н2-цитохром-С-редуктазу, в малих концентраціях стимулюють клітинний поділ. Все це створює оптимальні умови для репаративної регенерації пошкоджених тканин.
Основним завданням використання антиоксидантів при місцевому лікуванні ран в першій фазі раневого процесу є профілактика вторинних некрозів шляхом стабілізації мембран, а в другій фазі – стимуляція регенерації (М.И.Кузин, 1990; S. Dincer, A. Babul, 1996; A. Martin,1996).
Беручи до уваги спектр впливу антиоксидантів на розвиток раневого процесу, недостатню кількість вітчизняних препаратів, до складу яких входили б речовини з подібним характером дії та можливість промислового виробництва антиоксиданта фенозан-кислоти в Україні, очевидною є актуальність та доцільність створення з ним нових фармакотерапевтичних засобів для лікування ран. Створенню та експериментальному вивченню комбінованої мазі з антиоксидантом присвячена дана робота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наведена робота виконана в рамках ініціативної науково-дослідної тематики, що розробляється кафедрою фармакології ІФДМА спільно з лабораторією колоїдної хімії дисперсних лікарських форм ДНЦЛЗ /м. Харків/. Вона повністю відповідає основному науковому напрямку академії “Розробка нових методичних технологій та стандартів якості діагностики, профілактики та лікування найважливіших неінфекційних захворювань”.Створенню та експериментальному вивченню комбінованої мазі з антиоксидантом присвячена дана робота.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи було теоретичне обгрунтування і експериментальне вивчення комбінованої мазі з протимікробними та антиоксидантними властивостями для лікування ран.
Для досягнення зазначеної мети пропонувалось вирішити такі завдання:
1. На основі фармакологічного та біофармацевтичного скринінгу обгрунтувати склад поліфункціональної мазі .
2. Вивчити основні фармакодинамічні ефекти нової комбінованої мазі, в тому числі протизапальні, антимікробні та репаративні властивості.
3. Виявити особливості патогенетичних механізмів ранозагоюючої дії мазі.
4. Провести вивчення безпечності досліджуваного засобу в умовах одно- та багаторазового застосування за програмою вимог, що ставляться до лікарських препаратів аналогічної групи.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше:
– теоретично і експериментально обгрунтовано створення комбінованої мазі з протимікробними засобами та антиоксидантом для місцевого лікування ран, котра відповідає сучасним медико-біологічним вимогам;
– на моделях експериментальних раневих уражень /термічний опік, площинна рана, променеве ураження, вогнепальна рана/ вивчено ранозагоюючі властивості нової комбінованої мазі і виявлено позитивний лікувальний ефект;
– одержані нові дані про механізми ранозагоюючої дії мазі з антиоксидантом фенозан-кислотою /МФК-3/, котрі корелюють з гістоструктурними змінами тканин, активністю процесів ПОЛ та антиоксидантного захисту організму;
– проведено порівняльний фармакологічний аналіз ефективності мазі МФК-3 з лініментом дібунолу 5%, лініментом синтоміцину 10% та маззю “Нітацид”;
– за даними визначення гострої та субхронічної токсичності доведена нешкідливість нової комбінованої мазі для лікування ран.
Впровадження наукових розробок в практику. Результати дослідження впроваджено в навчальний процес на кафедрах фармакології та загальної хірургії Івано-Франківської державної медичної академії та Української медичної стоматологічної академії, Буковинської державної медичної академії, Вінницького державного медуніверситету,Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету, кафедрах клінічної фармакології та комбустіології Тернопільської державної медичної академії. Дані експериментального вивчення мазі “Нітацид” при місцевих променевих пораженнях шкіри стали основою для проведення додаткових клінічних випробувань цієї мазі і внесення нових показань до використання її в терапії променевих виразок.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведений патентно-інформаційний пошук, визначені мета і завдання дослідження, методичні підходи, опрацьовані моделі, згідно з якими особисто виконані всі токсикологічні, фармакологічні та біохімічні дослідження, здійснена статистична обробка та аналіз одержаних результатів, оформлення їх у вигляді графіків і таблиць. Патоморфологічні дослідження виконані під керівництвом д.м.н., проф. Михайлюка І.О. Проаналізовано результати досліджень, сформульовані висновки роботи.
Результати дослідження викладені дисертантом у статтях, матеріалах конференцій та доповідях і є її здобутком. В опублікованих роботах у співавторстві більше 90% розробок та матеріалу належить пошукачці.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи відображені і знайшли позитивну оцінку на науковій конференції “Актуальні питання медицини” Праці Міжнародного конгресу молодих вчених Українців /м.Івано-Франківськ,1995/, 1 Національному з’їзді фармакологів України “Сучасні проблеми фармакології” /м. Полтава, 1995/, 2 конгресу патофізіологів України, присвяченого 100-річчю з дня народження академіка М.М.Сиротиніна /м. Київ, 1996/, науково-практичній конференції “Досягнення сучасної фармації в медичну практику”/м. Харків, 1996/, науково-практичній конференції “Актуальні проблеми медичного обслуговування працюючих на залізничному транспорті. Екологія та стан здоров’я населення в сучасних умовах. Казуїстика, апаратні та інструментальні методи діагностики та лікування захворювань людини” /м. Ужгород,1996/, на засіданнях обласного наукового товариства фармакологів та фізіологів.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових робіт, з них 4 статті в центральних наукових журналах, 1- у збірнику наукових праць.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту та складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, п’яти глав власних досліджень, заключення, висновків та списку використаної літератури. Робота проілюстрована 49 таблицями, 5 рисунками, 6 мікрофотографіями. Бібліографія складає 159 вітчизняних та 50 іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження.Вивчалася мазь , до складу якої входять: антиоксидант фенозан-кислота, протимікробні засоби – стрептоцид та нітазол, водорозчинна основа / суміш пропіленгліколю, проксанолу – 268 та поліетиленоксиду 400/. Експерименти, залежно від поставлених завдань, проведені на статевозрілих білих мишах, щурах, морських свинках та кролях. Розподіл тварин по групах наведений у таблиці 1.

Таблиця 1
КІЛЬКІСТЬ ТВАРИН. ВИКОРИСТАНИХ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Модель ураження Морські свинки
Білі щурі
Білі миші
Кролі
Термічний опік – 117 – –
Площинна рана – 49 – –
Променеве ураження – 48 – –
Вогнепальне поранення – – – 20
Токсикологічні дослідження
41
86
41

Всього 41 300 41 20

Для визначення оптимальної концентрації фенозан-кислоти та антисептиків було проведено досліди на моделях площинної та опікових ран. Для скринінгу були використані мазі, приготовані в ДНЦЛЗ / м. Харків/.
Залежно від мети дослідження мазь вводили всередину або наносили місцево на шкіру.
Вибір методів дослідження визначався його завданнями. В роботі використані токсикологічні, біохімічні, фізіологічні, патофізіологічні, патоморфологічні адекватні сучасні методи досліджень.
При визначенні гострої токсичності мазі МФК-3 використані методи: Літчфільда та Уілкоксона, Прозоровського В.Б. та співавт., Ван дер Вердена. При вивченні впливу мазі на функції життєво важливих органів та систем в умовах тривалого /3 місячного/ введення досліджували загальний стан тварин, масу і температуру тіла, функціональну активність центральної нервової, дихальної, серцево-судинної систем, нирок, печінки, морфологічний склад периферійної крові, архітектоніку внутрішніх органів та їх масові коефіцієнти.
Загальнофармакологічні властивості досліджуваної мазі оцінювали за її впливом на перебіг раневого процесу у піддослідних тварин, показники життєдіяльності організму в умовах травми та лікування.
В якості критеріїв оцінки специфічної активності мазі МФК-3 використовували її репаративну дію стосовно вогнепальних ран, променевих пошкоджень шкіри, термічних опіків та площинних ран. Зокрема відмічали частоту набряків навколо ран, гнійно-некротичних ускладнень, зміни розмірів ран та виразок, час відторгнення струпу та епітелізації, летальність. Також досліджували протиексудативну та антимікробну активність мазі.
Одержані величини представлені в одиницях СІ.
При математичній обробці експериментальних даних використані загальноприйняті методи варіаційної статистики з визначенням ступеню достовірності за критерієм Ст’юдента /р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020