.

Облік, аналіз та аудит торгівельних запасів на торговельному підприємстві (дипломная)

Язык: украинский
Формат: дипломна
Тип документа: Word Doc
1040 39039
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

ПУСТОВІТ ІННА АНАТОЛІЇВНА

ДИПЛОМНА РОБОТА

„ Облік, аналіз та аудит торгівельних запасів на торговельному
підприємстві”

Науковий керівник

дипломної роботи

_______________________

„_____”___________200__р.

Допущено до захисту

Зав. Кафедри доц. Яценко В.М.

„_____”_____________200___р.

Робота подана на кафедру

______________підпис студента

„_____”____________200___р.

Черкаси – 2003

Зміст

Вступ………………………………………………………….
………………………………..5

1. Теоретичні та методологічні основи обліку, аналізу та аудиту товарних
запасів на торговельному підприємстві

1.1 Характеристика нормативної та законодавчої бази з обліку,
аналізу та

аудиту товарних
запасів………………………………………………………..
……….8

1.2 Методологія обліку товарних
запасів……………………………………………15

1.3 Теоретичні аспекти аналізу господарської діяльності і
фінансового

стану торгових
підприємств…………………………………………………….
……….30

1.4 Методологія аудиту товарних
запасів…………………………………………..40

2. Практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на ЗАТ
„Рекорд”

2.1. Організаційно – економічна характеристика ЗАТ
„Рекорд”…………..51

2.2 Організація та стан обліку товарних запасів ЗАТ
„Рекорд”…………63

2.3 Аналіз стану , руху та ефективності використання товарних

запасів………………………………………………………..
………………………………77

2.4 Аудиторська перевірка повноти і достовірності обліку товарних

запасів………………………………………………………..
………………………………..83

3 Шляхи вдосконалення обліку, аналізу та аудиту товарних запасів в ЗАТ
„Рекорд”……………………………………………………….
…………………………………………….88

Висновки та
пропозиції……………………………………………………..
……………………….92

Список використаної
літератури……………………………………………………..
………….95

Додатки

Вступ

Торгівля с однією з провідних галузей економічної діяльності. В нових
умовах у даній галузі відбулися значні зміни, які зумовлюють
необхідність подальшого розвитку методології, методики і організації
бухгалтерського обліку. Торгівля – це свого роду каталізатор змін, що
відбуваються у виробництві та споживанні в умовах ринку. В Україні
кількість торговельних підприємств – як оптових, так і роздрібних –
зростає з кожним роком.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і
установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією ринку,
мають характер грошових розрахунків. Ці взаємовідносини ґрунтуються на
використанні грошей у їх функціях – коштів обігу і коштів платежу. При
цьому підприємство водночас є постачальником для одних і покупцем для
інших.

Найбільш питому вагу в розрахунках підприємств мають розрахунки за
товарними операціями – за продану (реалізовану) продукцію, виконані
роботи і надані послуги, одержані матеріальні цінності і послуги. При
цьому підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які
встановлені законами і постановами уряду та є обов’язковими для всіх
учасників платіжного обігу.

Правова організація і побудова обліку грошових розрахунків між
підприємствами мають велике значення, оскільки забезпечують швидке
завершення кругообороту коштів, перехід їх з товарної форми у грошову,
створюють необхідні умови для оплати придбаних товарно-матеріальних
цінностей.

Розрахунки за товарними операціями являють собою основу всієї
господарської діяльності підприємства. Зокрема, забезпечення своєчасної
та достовірної інформації по розрахунках дозволяє своєчасно виявити
невиконання договірних зобов’язань та дає можливість проаналізувати стан
дебіторської та кредиторської заборгованості.

Торгівля – особлива діяльність людей, пов’язана із здійсненням
актів купівлі-продажу, яка представляє собою сукупність специфічних
технологічних та господарських операцій, що спрямовані на
обслуговування процесу обміну. Це форма товарного обігу, що здійснюється
при посередництві грошей.

Торговельна діяльність — це ініціативна самостійна діяльність юридичних
осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу товарів з метою
одержання прибутку.

Бухгалтерський облік товарів і їх реалізації є основною ділянкою
бухгалтерського обліку торговельного підприємства, яка забезпечує
визначення і контроль за точністю і об’єктивністю основного показника
діяльності підприємства – обсягу товарообороту та валового доходу
торгівлі як джерела покриття витрат обігу та створення прибутку
підприємства. Облік реалізації товарів безпосередньо пов’язаний з
правильним визначенням, обліком та сплатою до бюджету податку на додану
вартість.

Бухгалтерський облік торговельної діяльності завжди мав свої особливості
в порівнянні з обліком інших видів діяльності. Сьогодні бухгалтерам
торговельних підприємств постійно доводиться долати складнощі
перехідного періоду. Тому необхідно привернути належну увагу до
організації бухгалтерського обліку діяльності торговельних підприємств в
умовах його реформування з метою забезпечення користувачів повною,
достовірною та об’єктивною інформацією про фінансовий стан підприємства
та результати його діяльності.

Завданням дипломної роботи:

вивчення теоретичних , організаційно – правових та методологічних засад
обліку, аналізу та аудиту товарних запасів;

дослідження методів обліку, аналізу та аудиту товарних запасів;

оцінка стану обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на досліджуємому
об‘єкті;

надання обгрунтованих пропозицій щодо удосконалення обліку, аналізу та
аудиту товарних запасів на досліджуємому об‘єкті.

Об‘єктом дослідження стало ЗАТ „Рекорд”.

1. Теоретичні та методологічні основи обліку, аналізу та аудиту
товарних запасів на торговельному підприємстві

1.1 Характеристика нормативної та законодавчої бази з обліку, аналізу та
аудиту товарних запасів

Одним з основних економічних показників господарської діяльності
торговельного підприємства є товарообіг – процес обміну товару на гроші.
Власник товару – торговельне підприємство – за гроші передбачає товар у
власність іншій юридичній або фізичній особі. Товарообіг характеризує
процес руху товарів через акти купівлі-продажу. Як економічна категорія
товарообіг характеризується наявністю одночасно двох ознак:

товару як об’єкта продажу;

продажу як форми руху товару від виробника до споживача.

До показників, що характеризують товарообіг торговельного підприємства,
відносяться:

обсяг товарообігу у вартісному виразі за поточними цінами;

обсяг товарообігу у вартісному виразі за порівняльними цінами;

асортиментна структура товарообігу за окремими групами товарів (грн.,
відсотки);

одноденний обсяг товарообігу (грн.);

обсяг товарообігу в розрахунку на одного працівника, в тому числі
працівника торгової групи;

обсяг товарообігу на м3 загальної площі, в тому числі торгової площі;

час обертання товарів (дні обороту);

швидкість товарообігу (кількість оборотів).

Товарообіг торговельного підприємства можна розглядати:

по-перше, як результат діяльності підприємства торгівлі, його
економічний ефект;

по-друге, (в соціально-економічному аспекті), як показник товарного
споживання населення, один з показників рівня життя (за класифікацією
ООН).

Показники товарообігу мають кількісну і якісну характеристики. Кількісна
характеристика товарообігу – обсяг реалізації в грошовому виразі, якісна
– це структура товарообігу. Структура (або асортиментний склад)
товарообігу – це частка окремих товарних груп в загальному обсязі
реалізації.

На підприємствах товарообіг виражається в сумі грошової виручки за
продані товари, на підставі чого можна говорити про значимість даного
підприємства на споживчому ринку. Види товарообігу відображаються на
рисунку 1.3.

Рис. 1.1. Види товарообігу

Як економічний показник, роздрібний товарообіг виражає обсяг товарної
маси (в грошовому виразі), що переходить до сфери особистого споживання,
і характеризує, з однієї сторони, грошову виручку з торгівлі, з іншої, –
суму витрат населення на придбання товарів. Динаміка роздрібного
товарообігу відображає пропорції між виробництвом і споживанням, потреби
підприємств в матеріальних і трудових ресурсах, розвиток торгової
мережі.

При характеристиці використовуються такі показники, як: його загальний
обсяг у діючих і порівняльних цінах, середньодушовий роздрібний
товарооборот, питома вага окремих товарних груп у загальному обсязі
товарообороту. В сучасних умовах у зв’язку із загальною кризою економіки
в Україні спостерігаються тенденції зниження фізичного обсягу
товарообороту в цілому і в розрахунку на душу населення, викривлення в
розвитку його асортиментної структури, коли частка непродовольчих
товарів, наприклад в системі споживчої кооперації, становить менше 20 %
від загального обсягу товарообороту.

Доречно сказати, що в розвинутих країнах частка непродовольчих товарів
становить 80 % від загального обсягу товарообороту. Ці показники
свідчать про те, що в нашій країні відбуваються процеси зубожіння людей
і зниження життєвого рівня.

Отже, роздрібний товарооборот характеризує результати діяльності не
тільки торговельних підприємств. У ньому відображається стан економіки в
цілому: ефективність виробництва, ступінь ринку і кон’юнктура його
розвитку.

Торговельна діяльність – це ініціативна самостійна
діяльність юридичних осіб і громадян по здійсненню купівлі і продажу
товарів з метою одержання прибутку.

Торговельна діяльність здійснюється суб’єктами підприємницької
діяльності всіх форм власності, якщо це зазначено в статуті та за
наявності відповідних дозволів.

Організація діяльності підприємств роздрібної торгівлі
регламентується Законами України та іншими основними нормативними
документами, зокрема, : законами «Про підприємництво» ; «Про
підприємства в Україні»; «Про захист прав споживачів» «Про
споживчу кооперацію» ; «Про забезпечення санітарного й епідемічного
благополуччя населення»; Порядком заняття торговельною діяльністю і
правилами торговельного обслуговування населення та ін.

Згідно з вищенаведеним переліком до організації діяльності
підприємств роздрібної торгівлі висуваються вимоги щодо їх державної
реєстрації як суб’єктів підприємницької діяльності. Державна реєстрація
суб’єктів підприємництва здійснюється відповідно до статті 8 Закону
України «Про підприємництво» і Положення про державну реєстрацію
суб’єктів підприємницької діяльності та до самого торгівельного
приміщення, яке повинно відповідати вимогам. охорони праці та здоров’я,
захисту навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки,
санітарними та іншими вимогами, передбаченими нормативними актами.

Господарюючі суб’єкти реалізують товари лише за наявності
документів, що свідчать про їх якість і безпеку. Забороняється продаж
товарів, що не мають належного товарного вигляду і з терміном
придатності, що закінчився, а також тих товарів, що надійшли без
документів, котрі засвідчують їх якість і безпеку. Реалізація імпортних
товарів допускається, якщо в суб’єкта підприємницької діяльності є
сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання іноземного
сертифіката в державній системі сертифікації.

Якщо підприємство роздрібної торгівлі при розрахунках з
покупцями використовує засоби виміру, то вони повинні мати державне
перевірочне тавро і проходити перевірку в установленому порядку. Усі
засоби вимірювальної техніки допускаються до застосування тільки після
їх державної перевірки або метрологічної атестації, що виконуються
територіальними органами Держстандарту України у відповідному порядку.
Правила користування засобами вимірювальної техніки у сфері торгівлі,
громадського харчування і надання послуг затверджено наказом № 633 .

Такі основні вимоги до організації торговельної діяльності роздрібного
підприємства.

Під товарними запасами у широкому значенні розуміють матеріальну або
нематеріальну власність, яка реалізується на ринку.

Запаси є однією з основних складових собівартості реалізованої
продукції, робіт, послуг тощо. Від того, наскільки правильно буде
організований їх облік, залежить точність визначення прибутку
підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів.

Облік запасів не вважається складним, виняток може становити тільки
облік витрат на виробництво і визначення собівартості продукції, робіт,
послуг тощо. Однак він є одним з найбільш трудомістких розділів обліку,
оскільки оперує десятками, сотнями, а часом і тисячами найменувань
запасів. Крім того, облік запасів є ніби довгим ланцюжком операцій, який
зв’язує воєдино облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками,
підзвітними особами, облік запасів на складі і так далі до обліку
розрахунків з покупцями і замовниками.

Облік запасів на підприємствах, в організаціях та в інших юридичних осіб
(далі – підприємства) всіх форм власності (крім бюджетних установ)
регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №9 “Запаси”.

Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування у
бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій
звітності.

При організації бухгалтерського обліку товарних запасів потрібно
керуватися такими законодавчими та нормативними документами:

Законами України :

“Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”;

“Про оподаткування прибутку підприємств”;

“Про податок на додану вартість”;

“Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,
громадського харчування і послуг”

Положеннями:

П(С)БО 2 „Баланс”;

П(С)БО9 “Запаси” ;

П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість”;

П(С)БО 11“Зобов’язання”,

Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене
наказом Державної податкової адміністрації України Згідно з П(С)БО
товари, придбані (отримані) і утримувані з метою подальшого продажу,
відносяться до запасів підприємства.

Постановами Кабінету Міністрів України:

“Про термін переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік
розрахункових операцій у готівковій і безготівковій формі з
застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”

“Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування і послуг” зі змінами і доповненнями

“Про затвердження Положення про порядок ведення касових операцій у
національній валюті в України”

“Про затвердження Інструкції про організацію роботи з готівкового обігу
установами банків в Україні”

Вказівками про склад і заповнення облікових регістрів малими
підприємствами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України;

Наказом Міністерства статистики України “Про затвердження типової форми
первинного обліку” .

Інструкція “Про безготівкові розрахунки в Україні у національній
валюті”, затверджена постановою Правління Нацбанку України від

Наказ Державної податкової адміністрації України “Про затвердження
нормативно-правових актів до Закону України “Про застосування
реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського
харчування і послуг”

Відповідно до П(С)БО 9 запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність
того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди,
пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно
визначено. Під економічною вигодою розуміється потенційна можливість
одержання підприємством грошових коштів від використання активів.

Запаси, що відповідають переліченим вище критеріям, підлягають
відображенню в складі активів підприємства. Запаси, що не обіцяють
підприємству ніяких економічних вигод у майбутньому і, отже, не
відповідають критеріям активу, повинні бути виключені зі складу активів
І списані з балансу підприємства.

До організації торговельної діяльності роздрібного підприємства
застосовуються такі основні вимоги, як особливості продажу окремих видів
товарів, що регулюються окремими правилами, затвердженими за узгодженням
із зацікавленими міністерствами та відомствами. До таких, зокрема,
належать:

— Правила продажу продовольчих товарів, затверджені наказом МЗЕЗ
України від 28.12.94р. №237 ;

— Правила продажу непродовольчих товарів, затверджені наказом
МЗЕЗторгу України від 27.05.96р. №294 [9];

— Правила торгівлі на ринках /70/;

— Правила торгівлі транспортними засобами та номерними агрегатами,
затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 18.12.95р. № 168
/7/7;

— Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджені
постановою КМУ від 30.07.96р. №854 //2/;

— Правила роздрібної реалізації лікарських засобів, затверджені
постановою КМУ від 12.05.97р. №447 [13]\

— Правила роздрібної торгівлі примірниками аудіовізуальних творів і
фонограм, затверджені постановою КМУ від 04.11.97р. № 1209
[14]\

— Правила роздрібної торгівлі ювелірними та іншими виробами з
дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів, дорогоцінних каменів
органогенного походження і напівдорогоцін-них каменів, затверджені
постановою КМУ від 25.03.99 р. №460 [15].

— Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджені постановою
КМУ від 20.12.97р. № 1442 /76/;

— Правила роздрібної торгівлі картоплею і плодоовочевою продукцією,
затверджені наказом МЗЕЗторгу України від 08.07.97р. №344 /77/;

— Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені
наказом МЗЕЗ України від 13.03.95р. №37 [18];

— Правила роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджені наказом
МЗЕЗ і торгівлі України від 03.08.96 р. № 503 [19];

— Правила торгівлі антикварними речами, затверджені наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства
культури та мистецтв України від 29.12.2001р. №322/795 [20].

1.2 Методологія обліку товарних запасів

Для кожної однорідної групи запасів виділяється свій бухгалтерський
рахунок. У зв’язку з цим дуже важливо відразу правильно визначити
призначення запасів, що надходять на підприємство, і тоді ви не
помилитеся з вибором рахунка.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського
обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій
підприємств і організацій, затвердженої Наказом Мінфіну від 30.11.99 р.
№291, для обліку запасів призначений 2-й клас Плану рахунків, який має
відповідну назву: “Запаси”. На рахунках цього класу об’єднується
інформація про наявність і рух належних підприємству предметів праці, що
призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для
господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до
складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Рахунок 28 “Товари” призначений для обліку товарно-матеріальних
цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу.

Він має наступні субрахунки:

281 “Товари на складі” – товари, що знаходяться на оптових та
розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо;

282 “Товари в торгівлі” – товари, що знаходяться на підприємствах
роздрібної торгівлі (в магазинах, лотках, кіосках, у буфетах підприємств
громадського харчування тощо).

283 “Товари на комісії” – товари, передані на комісію за договорами
комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають
переходу права власності на цей товар до сплати їх вартості;

284 “Тара під товарами” – тара під товарами і порожня як купована, так і
власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих
чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 “Інші
необоротні матеріальні активи” чи 20 “Виробничі запаси”.

За дебетом субрахунків 281 – 284 відображається збільшення кількості
товарів та їх вартості, за кредитом – зменшення.

На субрахунку 285 “Торгова націнка” відображається торгова націнка
(різниця між купівельною та продажною (роздрібною) вартістю товарів) за
товарами, облік яких ведеться в цінах реалізації на субрахунках 281 і
282. Крім того, на цьому субрахунку відображається різниця між цінами
придбання і середніми обліковими цінами, якщо облік тари на підприємстві
ведеться за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом
підприємства.

За кредитом субрахунку 285 в кореспонденції з дебетом рахунків 281 і 282
відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом – зменшення
(списання) відповідно до розрахунків торгової націнки в кореспонденції з
кредитом тих же рахунків 281 і 282.

Рахунок 28 можуть використовувати не тільки підприємства торгівлі,
постачальницькі, збутові та заготівельні підприємства й організації,
підприємства громадського харчування, а й промислові, виробничі та інші
підприємства для обліку будь-яких виробів, матеріалів, продуктів, які
спеціально придбані для продажу, або в разі, коли вартість матеріальних
цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах,
не включається до собівартості готової продукції, яка виробляється на
цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.
Наприклад, реалізація в складі готової продукції (годинників)
електричного елемента живлення (батарейок), куплених в іншого
підприємства і може бути встановлена за бажанням клієнта.

Аналітичний облік товарів ведеться за їх видами у кількісно-сумовому
вираженні.

Підприємства роздрібної торгівлі облік руху і наявності товарів ведуть
на субрахунку 282 «Товари в торгівлі». По дебету рахунка відображається
збільшення вартості товарів, а по кредиту — зменшення.

Характерною рисою підприємств роздрібної торгівлі є те, що вони, як
правило, ведуть облік товарних запасів у продажних цінах, тобто в тих
цінах, за якими товари буде реалізовано покупцям — кінцевим споживачам.
Отже, при оприбуткуванні товару, що надійшов, підприємство відразу
відображає і суму торговельної націнки на нього.

Торговельна націнка являє собою різницю між продажною і купівельною
(первісною) вартістю товарів. Сума торговельної націнки покликана
забезпечити покриття витрат торговельного підприємства і принести йому
прибуток. Оскільки підприємства роздрібної торгівлі ведуть облік товарів
у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть
безпосередньо реалізовані покупцям, то їх продажна вартість повинна
містити в собі суму ПДВ, що нараховується при продажу. У зв’язку з цим
сума податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) при придбанні
товару, повинна бути врахована підприємством роздрібної торгівлі при
формуванні торговельної націнки.

При невеликому асортименті товару підприємство роздрібної торгівлі, як
правило, встановлює націнку на товар у конкретній сумі.

Облік усіх видів запасів ведеться в аналітичному розрізі з вимогою
забезпечити кількісно-сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо)
інформацію.

Для ведення кількісного обліку дуже важливо визначити, що є одиницею
бухгалтерського обліку. Для запасів такою одиницею є найменування або
однорідна група (вид).

Повинна вказуватися кількість кожної облікової одиниці, яка визначається
не тільки за видом натурального вимірника, що використовується на
підприємстві для обліку цих запасів (штуки, метри, літри тощо), але і за
його величиною, розрядністю (грами, кілограми, тонни або міліметри,
метри, кілометри тощо). Існують певні види запасів, щодо яких можливе
використання різних натуральних вимірників, наприклад, бензин може
вимірюватися в літрах або кілограмах.

У таких випадках бажано вибрати один вид натурального вимірника і
використати його для обліку всього об’єму певного виду запасів за всіма
операціями. Якщо це неможливо, наприклад, у разі якщо той же бензин
обліковується на підприємстві в літрах, а надійшов від постачальників у
кілограмах, то необхідно зробити перерахунок з одного виду натурального
вимірника в інший, з кілограмів у літри, за встановленими коефіцієнтами.
Змінювати натуральний вимірник щодо запасу, який раніше відображався в
іншому натуральному вимірнику, не допускається, якщо ці два натуральні
вимірники не мають встановленого коефіцієнта перерахунку або не можуть
бути переведені з одного в інший якимось іншим чином. Наприклад, не
можна вести облік кавунів на складі в кілограмах, а відпускати їх в
магазин на реалізацію в штуках.

Крім найменування (виду) і одиниці вимірювання, при обліку запасів
необхідно вказувати третій показник – вартісний. Саме за цими трьома
показниками визначається, чи є запаси однорідними і чи можна їх
просумувати і відобразити в обліку однією позицією.

Саме ці три показники (найменування, одиниці вимірювання і ціна) є
обов’язковими у всіх первинних документах, що відображають в
бухгалтерському обліку наявність і рух запасів. Виняток становлять
підприємства роздрібної торгівлі, що застосовують метод оцінки товарів
за ціною продажу, які можуть аналітичний облік товарів вести у сумовому
вираженні.

Показник вартості запасу є найважливішим в бухгалтерському обліку.
Визначення вартості запасу починається з моменту зарахування запасу на
баланс підприємства, – всі придбані (отримані) або вироблені запаси
зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Запаси можуть бути:

придбані за плату у сторонніх юридичних або фізичних осіб;

зроблені власними силами;

отримані у вигляді внеску до статутного капіталу підприємства;

отримані підприємством на безоплатній основі;

придбані внаслідок обміну на аналогічні запаси.

придбані внаслідок обміну або часткового обміну на неаналогічні запаси.

Відповідно до П(С)БО 9 «Запаси» [51] придбані (отримані) товари
зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Згідно п. 9 Л(С)БО 9 «Запаси» первісною вартістю запасів, придбаних за
плату, є собівартість запасів, то складається з таких фактичних витрат:

сум, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю) за
вирахуванням непрямих податків;

сум увізного мита;

сум непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів,

що не відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельних витрат (витрат на заготівлю запасів, оплату
тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні

роботи та транспортування запасів усіма видами транспорту до

місця їх використання, включаючи витрати за страхуванням

ризиків транспортування запасів);

інших витрат, безпосередньо пов’язаних із придбанням

запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для

використання в запланованих цілях.

Не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат
того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

понаднормативні втрати і нестачі запасів;

проценти за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не
пов’язані з придбанням і доставкою запасів та

приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в
запланованих цілях.

У податковому обліку підприємства роздрібної торгівлі при придбанні
товарів виникають валові витрати. Датою збільшення валових витрат
вважається дата кожної з подій, що відбулася раніше:

або дата перерахування грошових коштів в оплату вар

тості товарів постачальнику;

або дата оприбуткування товарів, отриманих від поста

чальників.

При цьому за сумами ПДВ, що входять до складу вартості придбаних
товарів, підприємство роздрібної торгівлі — платник ПДВ за наявності
податкової накладної має право на податковий кредит.

Методи оцінки вибуття товарних запасів

Для списання товарних запасів передбачені наступні методи:

ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (FIFO);

собівартості останніх за часом надходження запасів (LIFO);

нормативних витрат;

ціни продажу.

Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове
призначення й однакові умови використання, застосовується тільки один із
приведених методів.

Розглянемо більш докладно кожний з методів (не будемо розглядати тільки
метод нормативних витрат, оскільки він не використовується в торгівлі).

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарних запасів

Даний метод застосовується на підприємствах, де облік руху запасів
здійснюється по кожній конкретній одиниці.

У сьогоднішніх умовах господарювання вже звичним стало вести облік із
застосуванням комп’ютерних програм. Бухгалтерські програми, як правило,
надають можливість вести кількісно-сумовий облік ТМЦ. У таких випадках
кожної матеріальної цінності привласнюється свій код, і як наслідок,
такі ТМЦ не можна замінити іншими в силу різних причин, зокрема, різній
собівартості придбання.

При застосуванні зазначеного методу підприємство може регулювати
собівартість товарів і, як наслідок, отриманий прибуток у результаті
списання більш дорогих чи більш дешевих запасів.

Метод FIFO

При оцінці запасів по методу FIFO використовується правило, відповідно
до якого запаси вибувають у тій послідовності, у якій вони надходили на
підприємство, тобто товарні запаси, що першими відпускаються (продаються
й інше вибуття), оцінюються по собівартості перших за часом надходження
запасів.

Рис.1.2 Методи обліку товарних запасів

Даний метод найбільш зручний на підприємствах, де бухгалтерський облік
комп’ютеризований. У противному випадку, особливо при щоденному
надходженні і відпустці великої кількості товарів, вона досить
трудомісткий і вимагає підвищеної уваги при вибірці запасів, що
надійшли, у розрізі кожної партії в порядку черговості. З огляду на і
той факт, що в сьогоднішніх умовах господарювання документи в
бухгалтерію протягом місяця можуть надходити нерегулярно, даний метод
також буде важко застосовувати при щоденному визначенні собівартості
списаних запасів.

Метод LIFO

При оцінці запасів по методу LIFO застосовується правило, при якому
товарні запаси вибувають у послідовності, протилежної їхньому
надходженню на підприємство, тобто запаси, що першими вибувають
(продаються й інше вибуття), оцінюються по собівартості останніх за
часом надходження запасів.

Як бачимо, метод LIFO є зворотним відображенням методу FIFO.

Даний метод, на наш погляд, є найбільш непривабливим і важкої з точки
зору його “економічного змісту”. Крім того, при використанні цього
методу наприкінці року бухгалтеру необхідно буде розрахувати найменшу
вартість запасів по методу середньозваженої собівартості для
відображення різниці в Примітках до фінансової звітності.

Метод ціни продажу

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами
роздрібної торгівлі середнього відсотка торгової націнки товарів.

Даний метод можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття
запасів не виправдані) підприємства, що мають значну і змінюючуюся
номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки.

Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною
(роздрібної) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на
ці товари.

Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток
продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього
відсотка торгової націнки:

Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку
торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у
продажній вартості отриманих у звітному місяці.

Методи ціноутворення

В умовах, коли підприємства можуть вільно купувати і
продавати товари на внутрішньому і зовнішньому ринку,
передумовою забезпечення успішного бізнесу є забезпечення
правильності формування цін.

Ціна-грошовий вираз вартості товару, послуги.

Види цін проілюстровані на рис. 1.3.

Роздрібні ціни на товари народного споживання – це ціни на товари
невиробничого споживання, за якими їх продають незалежно від форми
розрахунків безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх
власного некомерційного використання.

Договірні ціни можуть бути твердими (фіксованими), змінними або цінами з
наступною фіксацією. За умови твердої ціни в договорі фіксується
конкретна сума, яка не змінюється і повинна бути врахована при оплаті. В
умовах інфляції фіксована ціна вигідна, передусім, покупцю. Продавець,
погодившись на фіксовану ціну, може опинитися в невигідних умовах, адже
за період між моментом укладення угоди і початком її виконання фактична
ціна може, суттєво збільшитися. Ціни з наступною фіксацією в договорі не
зазначаються. У такому випадку фіксуються способи її визначення і
відповідні джерела, на які будуть орієнтуватись сторони на момент
оплати.

На даний період законодавством про ціни та ціноутворення встановлені
вільні ціни, а також державні фіксовані та регульовані ціни.

Державне регулювання цін і тарифів передбачено тільки на окремі види
товарів, які вказані в спеціальному переліку, розробленому Кабінетом
Міністрів України “Про ціноутворення в умовах реформування економіки”. В
Україні передбачені наступні види цін:

вільна відпускна ціпа промислового (виробничого) підприємства;

вільна відпускна ціна оптового підприємства;

вільна роздрібна ціна на товари, які реалізуються населенню.

Дотримання порядку ціноутворення на товари і послуги є важливою умовою
правильної організації бухгалтерського і податкового обліку товарних,
розрахункових та інших операцій.

Вільні роздрібні ціни залежно від джерел надходження товару формуються
на підставі та з урахуванням:

ціни виробника продукції;

оптового торговельного підприємства;

ціни закупки (купівельної);

митної вартості імпортованого товару (з урахуванням митного збору);

сум ввізного мита;

сум непрямих податків у зв’язку з придбанням товарів, які не
відшкодовуються підприємству, акцизного збору, суми ПДВ, якщо покупець
не є платником ПДВ, або здійснює одночасно оподатковувані і
неоподатковувані цим податком операції;

витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування
товарів до місця їх використання, враховуючи витрати по страхуванню
ризиків транспортування;

інших витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (прямих
матеріальних витрат, прямих витрат на оплату праці тощо);

торгових надбавок (що включають і податок на додану вартість).

При формуванні роздрібної ціни на окремі товари додатково включаються
законодавче встановлені збори.

Структуру вільних цін можна показати у вигляді наступної схеми (рис.
1.4).

Рис.1.3 Види цін

Рис. 1.4 Структура вільних цін

Складові ціни оптового та роздрібного підприємства торгівлі можна
відобразити у вигляді формул:

Уот = [Увідп + (В0 + Пр)] + ПДВ,
(1.1)

де: Уот – відпускна ціна товару підприємства оптової торгівлі, грн.;
Увідп – відпускна ціна продукції виробничого підприємства, грн.; В0 –
витрати обігу оптового підприємства в розрахунку на одиницю товару,
грн.; Пр – прибуток від реалізації одиниці товару, грн.

Уроздр = [Уот + (Вор +Прр)] + ПДВ,
(1.2)

де Уроздр – відпускна ціна товару підприємства роздрібної торгівлі,
грн.; Уот – відпускна ціна товару підприємства оптової торгівлі, грн.;
Вор – витрати обігу роздрібного підприємства в розрахунку на одиницю
товару, грн.; Прр – прибуток від реалізації одиниці товару, який очікує
отримати роздрібне підприємство, грн.

Торгові надбавки – це частина вартості товару, призначена для покриття
витрат підприємства, отримання прибутку та сплати податків. Рівень
торгових надбавок (націнок) визначається продавцем самостійно, виходячи
з розмірів витрат підприємства та рівня рентабельності.

Роздрібні ціни можуть підвищуватися за рахунок встановлення додаткової
націнки, що діє в нічний час роботи підприємства. Підставою для її
встановлення є розрахунок націнки, в якому будуть враховані додаткові
витрати, а також наказ керівника торговельного підприємства, в якому
зазначається найменування груп товарів (або весь асортимент), до яких
застосовуються додаткові націнки; розмір встановленої додаткової
націнки; час доби, протягом якого діє встановлена додаткова націнка;
відповідального працівника підприємства, на якого покладаються обов’язки
з виконання цього наказу; інші вказівки.

З наказом повинні бути ознайомлені працівники підприємства, які будуть
здійснювати продаж і розрахунки за проданий товар у нічний час, і
головний бухгалтер, який повинен забезпечити відображення операцій з
продажу товарів з додатковою націнкою в бухгалтерському і податковому
обліку.

Для того, щоб уникнути будь-яких претензій покупців або контролюючих
органів, один примірник наказу, завірений підписом керівника
підприємства, повинен бути безпосередньо на торговельній точці
(наприклад, у касира-операціоніста або у старшого продавця).

Обов’язковою умовою застосування додаткової націнки є доведення
відомостей про це до покупців за допомогою оголошень, розміщених у
доступних місцях у приміщенні торговельного підприємства, а також у
вітринах або поряд із табличкою про режим роботи торговельного
підприємства.

Крім вільних цін по деяких товарах державою встановлюються:

фіксовані ціни, тобто ціни незмінні у визначеному періоді часу;

регульовані ціни, тобто ціни які можуть змінюватись відносно базового
рівня у відповідності з порядком, встановленим державними органами.

Для роздрібної торгової мережі це може бути встановлення максимального
рівня цін або торгової націнки.

Правильно сформована ціна – це основа для отримання прибутку
підприємства, однак тільки правильна політика застосування цін дасть
можливість реалізувати товар за такими цінами і дійсно цей прибуток
отримати. А для цього необхідно управляти цінами з урахуванням попиту та
пропозиції на споживчому ринку товарів. Важелями управління цін можуть
бути: переоцінка товарів (дооцінка та уцінка) та застосування системи
знижок і додаткових націнок.

Поряд з необхідністю покриття операційних витрат і отримання прибутку в
торгівлі найчастіше необхідно враховувати і строки реалізації товарів.
За більшістю продовольчих товарів вони офіційно встановлені, за іншими –
визначаються економічною доцільністю продажу.

Методика обліку строку реалізації в ціні товару заснована на
використанні двох показників:

питомої ваги реалізованої частини товару (Т, %);

питомої ваги періоду, за який реалізована частина товару (t, %):

Т = (ТР:Т3) х 100%,
(1.3)

де: Тр – загальна вартість реалізованого товару; Т3 – загальна
вартість закупленого товару.

t = (tp:tn)*100%,
(1.4)

де: tp – строк, за який реалізована частина товару; tn – граничний строк
зберігання (ефективної реалізації) даної партії товару.

Розрахувавши наведені показники, можна зробити наступні висновки:

1) якщо Т > t – товари можуть бути реалізовані за первісною вартістю до
закінчення строку придатності (строку рентабельної реалізації); значне
перевищення Т над t говорить про можливість підвищення ціни;

2) якщо Т = t – реалізація товару проводиться пропорційно строку
придатності (рентабельної реалізації). В такому випадку
необхідний постійний контроль за стабільністю реалізації;

3) якщо Т < t – товар не буде реалізований в межах строку придатності (рентабельної реалізації). Для попередження фінансових втрат необхідно зменшити ціну. 1.3 Теоретичні аспекти аналізу господарської діяльності і фінансового стану торгових підприємств Аналіз показників роздрібного товарообороту проводиться з метою виявлення невідповідностей між реальною ситуацією, що склалася в результаті діяльності на ринку торговельного підприємства, і показниками, що передбачалися планом. В ході аналізу дається оцінка діяльності, виявляються причинно-наслідкові взаємозв’язки, що вплинули на розвиток показника, який аналізують, і відшукуються резерви збільшення обсягів реалізації та прибутку. Конкретна схема проведення аналізу визначається самостійно кожним підприємством і залежить від цілей аналізу і вихідної інформації, яка при цьому використовується. Загальними принципами, якими керуються при проведенні аналізу, є комплексність, дієвість і системність. Оцінка розвитку роздрібного товарообороту здійснюється в ув’язці з іншими показниками господарської діяльності й умовами зовнішнього середовища. При цьому використовується система показників, що віддзеркалюють економічні та соціальні цілі діяльності і способи їх досягнення. Для прийняття виважених управлінських рішень важливо проводити аналіз не час від часу, а систематично. Проведенню глибокого та всебічного аналізу сприяє використання різноманітної економічної і соціальної інформації, а саме планових показників, даних бухгалтерської і статистичної звітності, соціально-економічних показників розвитку району діяльності, даних вибіркових обстежень власних підприємств, підприємств-конкурентів, покупців, кон’юнктурних обстежень тощо. Аналіз проводять від загального до часткового. Спочатку аналізують загальний обсяг товарообороту, потім його асортиментну структуру, після цього дають оцінку товарним запасам і швидкості обігу товарів, а на завершальному етапі аналізується виконання плану поставок у розрізі окремих товарних груп і постачальників. Важливу роль для проведення якісного аналізу відіграють продумані, грамотно розроблені аналітичні таблиці, в яких містяться необхідні вихідні і розрахункові показники. При цьому також слід подбати про те, щоб дані таблиць були приведені в порівняльний вигляд. У процесі аналізу розраховують відсоток виконання планових завдань, досліджують динаміку розвитку товарообороту порівняно з попередніми періодами середньодушовий товарооборот, відсоток охоплення товарооборотом купівельних фондів населення, питому вагу товарообороту підприємства в загальному обсязі товарообороту району діяльності. Важливою умовою успішного розвитку товарообороту є ритмічність реалізації товарів за той чи інший проміжок часу. При нормальній роботі торговельні підприємства мають відносно постійні показники товарообороту в розрізі окремих днів, п’ятиденок чи декад. Для проведення аналізу ритмічності розвитку товарообороту розраховують коефіцієнт ритмічності за формулою: ( 1.5) де Критм. – коефіцієнт ритмічності; Т ф і – фактичний товарооборот за і-й день, п’ятиденку за декаду; Тпл і – плановий товарооборот за і й день, п’ятиденку чи декаду; n – кількість днів, п’ятиденок чи декад у періоді. Коефіцієнт ритмічності може мати значення від 0 до 1. Максимальне наближення його до одиниці свідчить про ритмічну роботу підприємства , навпаки коефіцієнта ритмічності, наближені до 0, – про неритмічну. Оцінку рівномірності виконання планових завдань дають на основі використання коефіцієнта рівномірності виконання плану, який розраховують за формулою: Крівн. = 100 % – V, ( 1.6 ) де Крівн. – коефіцієнт рівномірності; V – коефіцієнт варіації. У свою чергу коефіцієнт варіації розраховують за формулами: ( 1.7 ) ( 1.8 ) де V – коефіцієнт варіації; – середнє квадратичне відхилення; хі – відсоток виконання плану за кожний конкретний місяць; – відсоток виконання плану товарообороту за рік; n – кількість місяців у періоді. Значення показників рівномірності оцінюють так само, як і коефіцієнтів ритмічності. Поглибленню аналізу показників роздрібного товарообороту сприяє визначення впливу окремих факторів на його розвиток. Всю множину факторів, що впливають на розвиток роздрібного товарообороту, можна поділити на фактори зовнішнього і внутрішнього середовища. До факторів зовнішнього середовища належать показники, що характеризують: використання основних фондів; використання трудових ресурсів; забезпеченість трудовими ресурсами. Найбільше розповсюдження при проведенні такого аналізу отримав метод ланцюгових підстановок. Його суть полягає в тому, що залежність між товарооборотом і факторами, які його формують, має виключно функціональний характер і описується прямо пропорційною або зворотно пропорційною залежністю, тобто товарооборот описується як функція декількох змінних у вигляді алгебраїчної суми, добутку або частки впливу одних показників на інші. Ступніть впливу того чи іншого показника на результат виявляють шляхом послідовної заміни планової (базової) величини однієї зі складових фактичною його величиною і послідовним відніманням від другого розрахунку – першого, від третього – другого і т.д.. У загальному вигляді система розрахунків із застосуванням методу ланцюгових підстановок має такий вигляд: Уо = f (aо, bо, cо, dо …) – базове значення узагальнюючого показника; Уа = f (a, bо, cо, dо …) – проміжне значення; Уb = f (a, b, cо, dо …) – проміжне значення; Уi = f (a, b, c, d …) – фактичне значення. Наприклад, взаємозв’язок між товарооборотом і факторами, що визначають зовнішнє середовище, описується формулою: ( 1.9 ) де Ч – чисельність населення, яке обслуговується даним торговельним підприємством, ос.; d – середньодушові грошові доходи, грн.; С – ступінь охоплення товарооборотом грошових доходів населення, %; Т – обсяг реалізації, тис. грн.; Аналогічно проводяться розрахунки впливу факторів, що характеризують внутрішнє середовище (використання основних фондів, трудових і товарних ресурсів). При цьому використовують відповідні формули: Т = St, ( 1.10) Де S – торговельна площа, м2, t – товарооборот на 1 м2 торговельної площі. ( 1.11 ) де Ч – загальна чисельність торговельних працівників, ос.; В – питома вага працівників прилавку в загальній чисельності, %; П – продуктивність праці одного працівника, тис. грн. Т = Зn + Н – В – Зк, ( 1.12 ) Де Зn – товарні запаси на початок періоду; Н – надходження товарної маси; В – інше вибуття товарів; Зк – запаси товарів на кінець періоду. Цей аналіз може бути проведений також з використанням методів різниць чи інтегрального методу. Він є своєчасним доповненням до методу інтегральних ланцюжників і націлює підприємство на ефективне ведення господарства. Структурні зрушення в реалізації окремих товарних груп установлюють на основі аналізу асортиментної структури роздрібного товарообороту. При його проведенні розраховують і аналізують такі показники, як відсоток виконання плану, темпи зростання (зниження) товарообороту в діючих і порівняльних цінах, середньодушовий продаж, питому вагу окремих товарних груп у загальному обсязі товарообороту, коефіцієнти еластичності тощо. Цей аналіз може бути доповнений матеріалами, що характеризують попит населення і ринкову кон’юнктуру, даними про стан товарних запасів і організацію торгівлі аналогічними товарами підприємств-конкурентів. Важливе соціально-економічне значення має проведення порівняльного аналізу середньодушової реалізації окремих товарних груп даного торговельного підприємства з іншими торговельними підприємствами. Такий аналіз може виявити додаткові резерви зростання обсягів діяльності. Реалізація окремих товарів протягом року може коливатись під впливом сезонних особливостей попиту і пропозиції. Виявлення і вимір сезонних коливань здійснюють шляхом розрахунку індексу сезонності. Існує декілька методів розрахунків цього показника: простої середньої, плинної середньої, відносних чисел та аналітичного вирівнювання. Показники сезонності повинні бути підкреслені логіко-економічним аналізом. Роздрібний товарообіг як статистичний показник відображає обсяг продажу товарів населенню через всі канали реалізації: в офіційно зареєстрованих підприємствах, на речових, змішаних та продуктивних ринках. Обсяг роздрібного товарообороту багато в чому характеризує стан національної економіки, відображаючи стан справ в промисловості і сільському господарстві, інфляційні процеси, зміну платоспроможного попиту населення, кон’юнктуру і місткість внутрішнього ринку. В умовах становлення і розвитку ринкової економіки, ускладнення організаційних форм сучасного бізнесу аналіз господарської діяльності підприємств і організацій здобуває особливо важливе значення. Дані поточного обліку і звітності самі по собі не можуть дати відповідь на запити численних користувачів ділової інформації. Ці дані повинні бути оброблені за допомогою спеціальних прийомів, використовуваних в аналізі, щоб можна було одержати всебічну інформацію про майновий – фінансовий стан підприємства, що дозволяє керівництву приймати економічно обґрунтовані управлінські рішення. Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість користувачів обліковою і звітною інформацією. Для аналізу фінансового стану підприємства застосовується система абсолютних і відносних показників, що забезпечують необхідною інформацією різних її користувачів. Найбільш важливими в оцінці фінансового стану підприємства є показники ліквідності, що характеризують можливості підприємства погасити свої фінансові зобов’язання; платоспроможності, що визначають реальну можливість виконати першочергові зобов’язання по платежах за рахунок наявних засобів і поточних надходжень від господарської діяльності; ефективності використання активів; прибутковості, що порівнюють отриманий прибуток із вкладеними коштами. Основними джерелами інформації служать показники фінансової звітності: балансу підприємства (форма № 1), “Звіт про фінансові результати і їхнє використання” (форма № 2), “Звіт про фінансово-майновий стан підприємства” (форма № 3), декларація про прибуток підприємства . Для більш заглибленого аналізу окремих показників діяльності підприємства використовуються також дані поточного бухгалтерського обліку і статистичної звітності. Оцінка фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності підприємства. Для оцінки фінансового стану підприємство орієнтується на дані фінансування, тобто на капітал. Фінансовий стан залежить від фінансової стійкості підприємства, а оцінка її про водиться тільки на основі даних пасиву балансу. Під фінансовою стабільністю підприємства розуміють його спроможність здійснювати свою діяльність стабільно завдяки фінансовому забезпеченню власними оборотними та залученими коштами. Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідно аналізувати взаємозв’язок між активом та пасивом балансу, тобто прослідкувати напрямок використання засобів. Для аналізу цих показників необхідно застосовувати слідуючі коефіцієнти : – коефіцієнт фінансової автономії (незалежності). Цей коефіцієнт характеризує питому вагу коштів власних джерел у загальних джерелах підприємства (власного капіталу). Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості проводиться за формулою : Власний капітал 1П ст.380 Kавт = = = Всього джерел засобів Б ст.640 (1.13) Тут і далі використовуються слідуючі умовні позначення: 1А, 2А, 3А – підсумок першого, другого і третього розділів активу балансу; 1П, 2П, 3П, 4П, 5П – підсумок першого, другого, третього, четвертого і п’ятого розділів пасиву балансу;Б – валюта балансу. Чим вище значення даного коефіцієнта, тим фінансово стійкійкіше, стабільніше і більш незалежніше від зовнішніх кредиторів підприємство. Загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власного капіталу, тобто вони хоча б наполовину повинні бути сформовані за рахунок власних засобів. Таким чином, критичне значення коефіцієнту автономії – 0,5; – коефіцієнт фінансової залежності – є зворотнім коефіцієнту фінансової автономії. Добуток цих коефіцієнтів дорівнює 1. Він характеризує частку залучених засобів в загальній суму засобів фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується за формулою : Всього джерел засобів Б ст.640 kзал = Власний капітал = 1П = ст.380 = 1/kавт (1.14) Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позикових засобів в фінансуванні підприємства, а відповідно і втрату фінансової незалежності. Якщо його значення понижується до одиниці, то це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство; – коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення залучених засобів і власного капіталу. Розрахунок цього показника проводиться за формулою : Залучені засоби 2П+3П+4П+5П ст.430+480+620+630 k ф.р. = = = (1.15) Власний капітал 1П ст.380 Цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості. Ріст показника в динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості і навпаки. Оптимальне значення даного коефіцієнта – k ф.р. ? 0,5. Критичне значення – 1; коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, ка частина власного обігового капіталу знаходиться в обігу. Коефіцієнт повинен бути достатньо високим, щоб забезпечити гнучкість у використанні власних засобів підприємства. Коефіцієнт маневреності розраховують за формулою : Власні оборотні засоби k ман = Власний капітал (1.16) Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємств, але і для зовнішніх інвесторів. Під платоспроможністю підприємства розуміють наявність у підприємства грошових засобів та їх еквівалентів в кількості, достатній для розрахунків по кредиторській заборгованості, вимагаючий негайного погашення. Більш детальний аналіз ліквідності можна зробити за допомогою фінансових коефіцієнтів : коефіцієнт загальної ліквідності ; коефіцієнт проміжної ліквідності ; коефіцієнт абсолютної ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності – відношення всієї суми ліквідних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 1,5 – 2,0. Коефіцієнта загальної ліквідності можна визначити за формулою : Л1+Л2 +Л3 ( 1.17) К заг(пот)= П1+П2 Коефіцієнт проміжної ліквідності – відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових зобов’язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 0,7 – 0,8. Коефіцієнт проміжної ліквідності розраховується за формулою : Л1 + Л2 К пром= П1+П2 (1.18 ) Коефіцієнт абсолютної ліквідності – це відношення ліквідних засобів першої групи до суми короткострокових зобов’язань підприємства. Рекомендоване оптимальне значення 0,25 – 0,30. Розраховується коефіцієнт абсолютної ліквідності за формулою : Л1 К аб= (1.19) П1+П2 1.4 Методологія аудиту товарних запасів Метою аудиту операцій із запасами є встановлення: достовірності первинних даних щодо наявності та руху товарних запасів, повноти та своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах; правильності ведення обліку товарних запасів відповідно до прийнятої облікової політики; достовірності відображення залишку товарних запасів у звітності господарюючого суб’єкта. Основними завданнями аудиту операцій із товарними запасами є наступні: перевірка фактичної наявності запасів (за згодою замовника); перевірка організації складського господарства, стану збереження запасів; перевірка організації обліку заготівлі, придбання та витрачання запасів; перевірка повноти оприбуткування запасів при належності документів, які підтверджують їх придбання; перевірка правильності визначення первісної вартості запасів при їх придбанні; перевірка організації контролю за зберіганням, використанням і погашенням довіреностей; перевірка правильності оформлення надходження та відпуску запасів; перевірка законності списання запасів при втратах; перевірка своєчасності пред‘явлення претензій за якістю та кількістю запасів; визначення правильності ведення синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг), які включаються до собівартості; перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних із формуванням собівартості продукції (робіт, послуг); оцінка повноти та правильності відображення господарських операцій із товарнимизапасами в бухгалтерському обліку та звітності. Предмет та об’єкти аудиту операцій із запасами Предметом аудиту операцій із товарними запасами є господарські процеси та операції, пов’язані з наявністю, рухом і використанням товарних запасів, а також відносини, що виникають при цьому всередині підприємства та за його межами. Виходячи з цілей, яких необхідно досягнути аудитору при дослідженні операцій із запасами, формуються об’єкти аудиту : – елементи облікової політики перелік витрат, що не включаються до первісної вартості товарних запасів; порядок відображення та обліку товарних запасів, що не принесуть підприємству економічної вигоди в майбутньому; порядок визначення первісної вартості товарних запасів; – операції з обліку товарних запасів; – записи з первинних документах, облікових регістрах та звітності; – інформація про порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, недостачі, зловживання, які знайшли підтвердження в актах ревізій, перевірок, висновках аудиторів, постановах правоохоронних органах. Джерела інформації для аудиту операцій із запасами Джерелами інформації для аудиту операцій Із запасами є наступні: 1. Наказ про облікову політику. 2. Первинні документи з обліку запасів . 3. Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку запасів (див. табл. 1.1). 4. Акти і довідки попередніх аудиторських перевірок, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю. 5. Звітність (див. табл.1.1). Аудитор перевіряє первинні документи, на підставі яких здійснюються записи по відповідних рахунках . Таблиця 1.1. Перелік документів, на підставі яких здійснюються записи по рахунках Шифр та назва рахунку Документи 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” Відомість про поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв); картка обліку МШП; замовлення на ремонт або заточування інструментів (пристроїв} та їх обмін на придатні; особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів; відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів 28 “Товари” Накладна на здачу готової продукції на склад; відомість випуску готової продукції; приймально-здавальні документи; акт приймання; товарно-транспортна накладна; рахунки – фактури; прибутково – видаткова накладна; свідоцтво про якість товару; сертифікат відповідності державній системі сертифікації Способи вивчення операцій, із запасами Аудит товарних запасів можна поділити на дві частини: перевірку їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації; перевірку правильності оцінки товарних запасів в обліку і звітності. Аудит операцій із товарними запасами слід розпочинають з інвентаризації. Це дає можливість виявити недостачі або лишки запасів та інші відхилення, якщо такі мають місце на підприємстві. Об’єктами інвентаризації товарних запасів виступають: товари; МШП, що використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Інвентаризація товарних запасів передбачає виконання наступних дій: переважування, обмір, підрахунок, які інвентаризаційна комісія проводить у порядку розміщення товарних запасів у даному приміщенні, не допускаючи безладного – переходу від одного виду товарних запасів до іншого; кількість товарних запасів, що зберігаються в непошкодженій упаковці постачальника, може визначатись на підставі документів при обов’язковій перевірці в натурі частини таких запасів; МВО на прибуткових документах з обліку запасів, що надійшли на об’єкт і прийняті під час його інвентаризації, робить відмітку після інвентаризації з повстанням на дату опису в присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови; на видаткових документах про запаси, які відпущено під час інвентаризації з дозволу керівника підприємства і головного бухгалтера, у присутності членів інвентаризаційної комісії за підписом її голови робиться відмітка. Вони заносяться до окремого опису в тому порядку, що й для товарних запасів, які надійшли під час інвентаризації. При проведенні інвентаризації товарних запасів одночасно перевіряється наявність тари за видами. Порожня тара ( ящики, мішки, балони тощо) також повинна бути занесена до опису і оцінена. Залишки тари заносяться до окремого опису, де зазначається найменування тори, номенклатурний номер, шифр, одиниця виміру, ознаки, які визначають її призначення та якісний стан, кількість і ціну одиниці. На тару, яка прийшла в непридатність, складається окремий акт, де вказуються причини псування і відповідальні особи. В необхідних випадках при інвентаризації товарних запасів рекомендується відбирати проби із залученням відповідних фахівців для лабораторного аналізу відповідно до діючих правил відбору проб. Інвентаризація МШП проводиться за місцями їх зберігання та особами, на відповідальному зберіганні яких вони знаходяться. В процесі інвентаризації слід встановити правильність віднесення об’єктів до малоцінних і швидкозношуваних предметів. В ході перевірки інвентаризаційна комісія повинна з ясувати: чи закріплені МШП, ще знаходяться на складі і в експлуатації, за особами, відповідальними за їх зберігання і використання; чи здійснюється маркування до передачі в експлуатацію спецодягу, спецвзутгя, застережних пристроїв, виробничого і господарського інвентарю тощо. Маркування повинно містити найменування підприємства; як організовано облік МШП в місцях їх експлуатації, чи ведуть матеріально відповідальні особи облік отриманого зі складу виробничого і господарського інвентарю на картках (в книгах) за окремими особами, яким цей інвентар виданий у користування. Інвентаризація МШП здійснюється шляхом огляду кожного предмету і реєстрації його в описі. На МШП, видані в індивідуальне користування, наприклад, спецодяг, спецвзуття тощо, допускається складання групових інвентаризаційних описів (на куртки, черевики, халати тощо,» із зазначенням прізвищ осіб, яким видано такі предмети. Обов’язковою умовою при цьому є ведення особистих карток на такі предмети і наявність в інвентаризаційному описі підписів осіб, які отримали ці предмети. Спецодяг і білизну, здані в ремонт, прання або чистку, заносять до інвентаризаційного опису на підставі документів, які підтверджують приймання в ремонт, прання, чистку тощо. Якаю під час інвентаризації будуть виявлені МШП, не придатні до експлуатації, але не списані з обліку, то робоча комісія складає акт на їх списання. В акті зазначають час експлуатації, причини псування (непридатності) таких МШП та можливість їх використання в інших цілях. На них складається окремий інвентаризаційний опис. Після перевірки фактичної наявності товарних запасів аудитор розпочинає документальну перевірку в такій послідовності. Документальний контроль Перевірка правильності оцінки товарних запасів при надходженні, придбанні. При проведенні такої перевірки аудитору слід враховувати, що в синтетичному обліку придбання товарних запасів може здійснюватись в оцінці за фактичною вартістю придбання або за обліковими цінами. При перевірці руху товарних запасів , в першу чергу, слід перевірити правильність їх оприбуткування. Неповне оприбуткування товарних запасів призводить – до утворення не відображених в обліку залишків. Тому слід порівняти дані прибуткових ордерів з даними супровідних документів постачальників (рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні тощо). У випадку розбіжностей на підприємстві повинні складатися не прибуткові ордери, а приймальні акти і пред’являтись претензії постачальникам. Якщо в обліку відображено певні суми, тоді необхідно провести зустрічні перевірки: можливо претензії насправді задоволені, товарні запаси допоставлено, але не оприбутковано. Перевірка повноти оприбуткування запасів та наявності документів, що підтверджують їх придбання. Для цього аудитору слід перевірити: чи дотримується на підприємстві порядок приймання та оформлення документації з приймання товарних запасів; чи повністю оприбутковані товарні запаси, зазначені в документах постачальника (за конкретними назвами і за визначений період); чи відповідає якість товарних запасів, що зазначена в прибуткових документах, якості, що зазначена в рахунках-фактурах, сертифікатах постачальника або аналізі лабораторії підприємства. При перевірці обліку товарних запасів особливу увагу приділяють перевірці первинної документації. При цьому необхідно оцінити правомірність використання тих чи інших форм документів (чи використовуються уніфіковані форми; чи передбачено всі обов’язкові реквізити), перевірити дотримання порядку їх заповнення (чи всі обов’язкові реквізити заповнюються чи ставляться підписи, чи заповнюються незаповнені рядки. чи робиться застереження про виправлені помилки тощо) та складання (чи складаються вони в момент здійснення операції, чи дотримується графік документообігу тощо). При перевірці документів здійснюється взаємна звірка господарських договорів, накладних, рахунків-фактур та прибуткових ордерів на предмет ідентичності ряду показників: номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування тощо. Потім за даними журналу № 5 здійснюється перевірка правильності відображення з облікових регістрах оприбуткованих матеріалів. Порівняння кількісних показників оригіналів рахунків-фактур, сертифікатів і специфікацій постачальника, а також приймальних актів дозволяє встановити, чи всі запаси оприбутковані за актами приймання. По деяких видах запасів (тютюну, чаю тощо) для правильного кількісного оприбуткування вимагаються дані лабораторного аналізу про вологість, сортність тощо. Зустрічна перевірка документів, що відображають надходження запасів, з документами постачальника дає можливість виявити факти неоприбуткування товарних запасів, відпущених підприємству, або оприбуткування їх в меншій кількості. Перевіряючи реальність операцій, необхідно встановити наявність договорів про поставку товарних запасів, правильність їх складання, порівняти дані документів з оплати постачальникам з даними документів на оприбуткування запасів. Окрема увага аудитором-приділяється перевірці правильності оцінки запасів при їх вибутті. Перевірка фактів псування товарних запасів. В результаті детальної перевірки актів на списання зіпсованих товарних запасів аудитори повинні висвітлити в узагальнюючих документах такі питання: коли, де і а якій кількості зіпсувалися запаси, повністю чи частково вони зіпсовані, внаслідок яких причин відбулось псування; в чому виявилась бездіяльність посадових осіб, відповідальних за збереження запасів; чи можна було запобігти псуванню, а якщо так, то чому своєчасно не вжито відповідних заходів. Якщо є можливість оглянути зіпсовані товарні запаси, тоді в присутності матеріально відповідальних осіб необхідно взяти проби для аналізу з усіх місць зберігання запасів. Перед спеціалістами, які беруть участь – у контролі, рекомендується поставити питання про причини і ступінь зіпсованості товарних запасів, про відповідність стану комор і сховищ технологічним умовам, про можливість запобігання псуванню запасів при фактично наявних пристосуваннях, а також про можливість використання зіпсованих запасів. Перевірка законності списання товарних запасів при їх втратах. Під час перевірки необхідно встановити правильність визначення розміру допустимих втрат при зберіганні і виявленні фактів пересортування товарних запасів, а також правильність оформлення актів. У зв’язку з цим необхідно грунтовно перевірити, як підприємство дотримується встановленого порядку оформлення втрат кількості і якості товарних запасів. Особливо ретельно при цьому слід вивчати факти списання товарних запасів внаслідок псування при зберіганні. В ході перевірки необхідно дослідити акти інвентаризації за період, що вивчається, і висновки інвентаризаційної комісії, лабораторні аналізи, які підтверджують якісні зміни товарних запасів на час складання акту, картки складського обліку про рух запасів на складі, акти на списання продукції з інших причин, а також документи, що підтверджують вивезення і використання відходів. Перевірка правильності застосування норм природного убутку при виявленні недостач. Аудитору необхідно перевірити, чи відповідають норми природного убутку товарних запасів, що застосовуються підприємством, нормам, які передбачені законодавством. При цьому слід встановити, чи не проводить підприємство списання товарних запасів при їх перевезенні в герметичній упаковці, рідких запасів в скляній тарі, а також ряду фасованих товарів і консервантів. Перевірка операцій з тарою, як правило, розпочинається з ознайомлення зі станом контролю за отриманням, зберіганням, відпуском та списанням тари. Перевіряючи наявність договорів з комірниками, завідуючими складів та іншими працівниками про матеріальну відповідальність, аудитор визнане правильність їх складання. Якщо тара і товарні запаси знаходяться під відповідальністю однієї і тієї ж особи, то в договорі окремо повинна бути вказана відповідальна за тару особа. В бухгалтерії і у комірника перевіряється наявність переліку посадових осіб, яким надане право підписувати документи на отримання і відпуск, вивезення або винесення тари з підприємства. Перевірка операцій з руху малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП). Аудитору необхідно ретельно перевірити, кому видаються МШП (робітникам яких професій І на яких підставах), чи дотримуються термінів використання і порядку списання зношених МШП, чи складаються акти на списання МШП, що прийшли в непридатність. Також необхідно встановити, чи ведуться на підприємстві відомості із зазначенням, коли, кому, які МШП видано, на який термін, а також коли і s якому стані їх повернуто. Отримання і повернення на склад МШП повинно підтверджуватись підписами осіб, що їх отримують і здають. По МШП, списаних на утилізацію або переведених у брухт, перевіряється наявність відповідних документів. 2. Практичні аспекти обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на ЗАТ „Рекорд” 2.1. Організаційно – економічна характеристика ЗАТ „Рекорд” Закрите акціонерне товариство “ Рекорд ” створене відповідно до рішення Засновника – Міністерства промисловості України (Наказ №132 від 28.04.1994 року), шляхом викупу засновниками і працівниками малого підприємства торговельно – виробничої фірми „Рекорд” та іншими громадянами України у закрите акціонерне товариство і зареєстроване на підставі рішення Виконавчого комітету Черкаської міської Ради народних депутатів від 16 серпня 1995 року №14186349 згідно з діючим законодавством України. Юридична адреса м.Черкаси, вул.Гагаріна,54. Акціонерне товариство є юридичною особою за законодавством України. Правове положення товариства визначається Законами України. Правове положення товариства визначається Законами України “Про господарські товариства”, ”Про підприємства в Україні”, “Про підприємництво”, ”Про цінні папери та фондову біржу”, договором про створення та діяльність Акціонерного товариства, статутом. Акціоенрне товариство від свого імені укладає угоди, набуває майнові та немайнові права, вступає в обов’язки. Товариство володіє, користується та розпоряджається своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності та призначення майна, має самостійний баланс. Акціонери відповідають по зобов’язанням Акціонерного товариства тільки в межах належних їм акцій. Акціонери ,які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність по зобов’язанням товариства також у межах несплаченої суми. Підприємство користується правами юридичної особи, має свою печатку, штамп, бланки зі своїм найменуванням, розрахунковий та інші рахунки в банках, власні реквізити та користується всіма правами, передбаченими Законодавством України. ph d *ooeo \ – ? & l ` TH gd gd & & gd & gd gd ¤^„`„Agd gd ?исоких прибутків в інтересах акціонерів і задоволення потреб народного господарства та населення в його роботах(послугах), продукції. Метою діяльності ЗАТ “Рекорд” є задоволення потреб населення в товарах та послугах і реалізація на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів засновників Товариства. Основними видами діяльності підприємства є: роздрібна торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; оптова торгівля продовольчими та непродовольчими товарами; посередницька діяльність, маркетинг; надання додаткових послуг покупцям; надання інформаційних та консультаційних послуг. ЗАТ “Рекорд” є юридичною особою від дня його державної реєстрації. Товариство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та Статуту. ЗАТ є правонаступником малого підприємства торговельно – виробничої фірми „Рекорд”. Статутний фонд Товариства становить 21808,50грн. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну та бухгалтерську звітність, яка подається до статуправління та до Державної податкової інспекції у встановленому порядку. Контроль за фінансовою і господарською діяльністю правління та перевірку діяльності Акціонерного товариства здійснює ревізійна комісія. Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Структура ЗАТ “Рекорд” подана на рис. 2.1 : Рис. 2.1 Організаційна структура підприємства Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи з попиту на продукцію, що воно виробляє, роботи, послуги та необхідності забезпечення виробничого та соціального розвитку товариства. Підприємство реалізує продукцію, майно за цінами і тарифами, що встановлюються самостійно. На підприємстві застосовується журнально – ордерна форма бухгалтерського обліку, заснована на використанні принципу систематизації та накопичування даних первинних документів безпосередньо в регістрах аналітичного і синтетичного обліку. Працівники бухгалтерії роблять записи в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних облікових документів. Дані журналів – ордерів заносяться до Головної книги, на основі якої складається звітність підприємства. Організація обліку проводиться не зовсім автоматизовано, деякі прибуткові, видаткові документи, а також журнали-ордери ведуться вручну. Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності ; організує контроль за відображенням на рахунках всіх господарських операцій. Бухгалтерією здійснюється чіткий контроль за всіма господарськими операціями та за наявністю і рухом засобів підприємства, що дає змогу керівництву підприємства приймати правильні управлінські рішення. Документооборот встановлюється головним бухгалтером. Для кожного роду документів розроблена форма графіка руху документів. У графіку зазначається дата створення або одержання від інших підприємств та установ документів, прийняття їх до обліку, передача в обробку та до архіву. Аналізуючи торгівельну діяльність ЗАТ „Рекорд” за 2001 – 2003 рр. можна зробити наступні висновки : Аналіз техніко – економічних показників діяльності ЗАТ ”Рекорд” за 2001-2003 рр. наведено в табл. Таблиця 2.1 Аналіз техніко – економічних показників діяльності ЗАТ”Рекорд” за 2001-2003рр. Показники 2001 2002 Відхилення Динаміка, % товарооборот (тис.грн.) 1158,84 1201,56 +42,7 103,7 Собівартість прод., тис. грн. 728,5 764,4 +35,9 105 Середньоспискова чисельність (чол.) 20 20 – – фонд оплати праці (тис.грн.) 65,5 70,4 +4,9 107,5 середньомісячна зарплата, грн 272 352 +80 129,4 сума витрат обігу, тис.грн. 200,8 201,4 0,6 100,2 рентабельність, тис.грн. 4,1 4,7 +0,6 114,6 Чистий прибуток, тис.грн. 47,7 57,2 +9,5 120 З даних таблиці 2.1 ми бачимо, що обсяг реалізації товарів у 2002 році збільшився у порівнянні з 2001 роком на 42,7 тис.грн., або на 3,7%. Відповідно збільшилась і собівартість реалізації товарів на 35,9 тис.грн., але при цьому слід виділити, що обсяг витрат обігу збільшився на 0,0 тис.грн. Чистий прибуток у звітному році зріс на 9,5 тис.грн. Позитивним є також зростання середньомісячної зарплати. Підприємство є прибутковим і рентабельним. Фінансова діяльність підприємства становить систему грошових відносин у процесі утворення, розподілу та використання різних фондів коштів. Фінанси підприємства насамперед мають забезпечити грошовими ресурсами безперервний виробничий процес через своєчасну і повну сплату необхідних для підприємства засобів виробництва. Зростання обсягів виробництва, поліпшення якості і асортименту продукції, ритмічне виробництво і відвантаження продукції сприяє своєчасному, а інколи і достроковому одержанню грошових коштів на розрахунковий рахунок. Для здійснення виробничих і комерційних завдань колене підприємство повинне мати достатню величину основних і обігових засобів. Останні потрібні для фінансування поточної діяльності підприємства. Тому формування відповідної суми обігових коштів, а також ефективне їх використання є одним з першочергових завдань керівництва підприємства. Успіх фінансової діяльності віддзеркалює добрий (міцний, стійкий, задовільний) фінансовий стан підприємства. Проведемо фінансовий аналіз ЗАТ ”Рекорд” за 2000 – 2002рр. 2000 рік I. Аналіз ліквідності: 1.1 Коефіцієнт покриття: 99,8/67,1=1,4 1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності 99,8-5,3-1,0-70,4 /67,1 =0,34 1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 5,3/67,1=0,08 1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 99,8-67,1=32,7 II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства 2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 564,8/631,9=0,8 2.2 Коефіцієнт фінансування: 67,1/564,8=0,12 2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 99,8-67,1/67,1=0,5 2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: (99,8-67,1)/564,8=0,06 3.Коефіцієнт рентабельності діяльності -18/988,6= – 0,01 2001 рік I. Аналіз ліквідності: 1.1 Коефіцієнт покриття: 106,7/32,0=3,33 1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності: (106,7-6,6-0,5-81,4)/32,0=0,57 1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 5,1+7,7/32,0=0,4 1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 106,7-32,0=74,7 II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства: 2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 633,3/721,5=0,88 2.2 Коефіцієнт фінансування: 32+86,2/633,3=0,19 2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 106,7-32,0/32,0=2,33 2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: 106,7-32,0/633,3=0,12 3. Коефіцієнт рентабельності діяльності 47,7/1158,84=0,041 2002 I. Аналіз ліквідності: 1.1 Коефіцієнт покриття: 130,8/18,6=7,03 1.2 Коефіцієнт швидкості ліквідності: 130,8-18,8-0,5-96,1/18,6=0,83 1.3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності: 6,7+8,2/18,6=0,8 1.4 Чистий оборотний капітал (тис.грн): 130,6-18,6=112 II. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства 2.1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії): 648,6/734,2=0,88 2.2 Коефіцієнт фінансування: 18,6+17,0/648,6=0,05 2.3 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами: 130,8-18,6/18,6=6,03 2.4 Коефіцієнт маневреності власного капіталу: 130,8-18,6/648,6=0,17 3.Коефіцієнт рентабельності діяльності 57,2/1201,56 = 0,047 Таблиця 2.2 Показники ліквідності та платоспроможності і рентабельності № п/п Назва показника Станом на 01.01.00 Станом на 01.01.01 Станом на 01.01.02 Нормативне значення 1 2 3 4 5 6 7 1 Коефіцієнт покриття 1,4 3,33 7,3 ф.1ряд260/ф.1 ряд 620 >1

2

Коефіцієнт

швидкості ліквідності 0,34 0,57 0,83
ф.1р.260-100-110-120-130-140/ф.1р.620 06-08

3

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності 0,08 0,6 0,08 ф.1р.220+230+240/ф.1р.620 >0

збільшення

4

Чистий оборотний

капітал 32,7 74,7 112 ф.1р.260-620 >0

збільшення

5

Коефіцієнт платоспроможності (автономії) 0,8 0,88 0,88
ф.1р.380/ф.1.р.640 >0,5

6

Коефіцієнт

фінансування: 0,12 0,19 0,53 ф.1.р.430+480+620+630/ф.р.380 0

збільшення

8

Коефіцієнт маневреності

власного капіталу 0,06

0,12 0,17 ф.1.р.260-620/ф.1р.380 >0

збільшення

9

Коефіцієнт рентабельності

активів 0,16 0,17 0,21 ф.2.р.260/ф.1.р.380(гр3)+р.380(гр.2)/2 >0

збільшення

10

Коефіцієнт рентабельності

власного капіталу 0,007 0,008 0,01
ф.2.р.220/ф.1.р.380(гр3)+р.380(гр.4)/2 >0

збільшення

11

Коефіцієнт рентабельності

діяльності 4,1 4,7 0,6 ф.2р.220/ф2.р350 >0

збільшення

З даних розрахунків видно, що за фінансовим станом, платоспроможності,
ліквідності та рентабельності, стан ЗАТ „Рекорд” добрий, рентабельний,
здатний виконати своєчасно зобов’язання перед постачальниками.
Підприємство має змогу збільшити об‘єми виробництва, розширити
виробництво і підвищувати продуктивність праці.

Аналізуючи динаміку показників можна сказати , що підприємство працює
нестабільно.

Проаналізувавши ситуацію на підприємстві вцілому, я вважаю, що
підвищення рентабельності необхідно в першу чергу здійснювати за такими
напрямками:

відмовитися від посередників;

підвищити обсяги продажу;

зменшити фактичні витрати на доставку та збут товарів.

Таблиця 2.3

Показники фінансової стійкості

№ п/п Показник Умовне позна-чення Формула для розрахунку Джерела
інформації Економічний зміст Напрямок позитивних змін

1 2 3 4 5 6 7

Власні обігові кошти (робочий капітал) Рк (Власний капітал +

довгострокові зобов’язання

позаоборотні активи)

або

(оборотні активи – короткострокові зобов’язання)

Ф. №1, р. 380 + + р. 430 +

+ р. 480 –

– р. 080

або Оборотні активи, які фінансуються за рахунок власного капіталу і
довгострокових зобов’язань. Наявність Рк означає не лише здатність
платити поточні борги, а й можливість розширити виробництво Збільшення;

Ф.№1, р. 260 + + р. 270 –

– р. 620 –

– р. 630

2 Коефіцієнт забезпечення оборотних активів власними коштами Кз.в.к.
Власні обігові кошти

Оборотні активи Ф. № 1, р. 380+ + р. 430 –

– р. 080)

Ф. №1, р. 260 + + р. 270 Абсолютна можливість перетворення активів у
ліквідні кошти Збільшення;

3 Маневреність робочого капіталу Мр.к. Запаси

Робочий капітал Ф. №1, р. 100 + + р. 120 +

р. 130 + р. 140

Ф.№1, р. 260 + + р. 270 –

-р. 620 – р. 630

4 Маневреність власних обігових коштів Мв.о.к. Кошти

Власні обігові кошти Ф. №1, р. 230+ + р. 240

Ф. №1, р. 380 + + р. 430 – р. 080

5 Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами запасів Кзап Власні
обігові кошти

Запаси Ф. №1, р. 380 + +р. 430 – р. 080

Ф. №1, р. 100 + р. 120 + р. 130 + р. 140 Наскільки запаси, що мають
найменшу ліквідність у складі оборотних активів, забезпечені
довгостроковими стабільними джерелами фінансування Збільшення;

6 Коефіцієнт покриття запасів Кп.з. “Нормальні”

джерела покриття запасів

Запаси Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 480 + р. 080 + р. 500 + р. 520 + р.
530 + р. 540

7 Коефіцієнт фінансової незалежності Кавт

Власний капітал

Пасиви Ф. №1, р. 380 + р. 430 + р. 630

Ф. №1, р. 640 Характеризує можливість підприємства виконати зовнішні
зобов’язання за рахунок власних активів; його незалежність від позикових
джерел

8 Коефіцієнт фінансової залежності Кф.з. Пасиви

Власний капітал Ф. №1, р. 640

Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630 Скільки одиниць сукупних джерел
припадає на одиницю власного капіталу Зменшення;

9 Коефіцієнт маневреності власного капіталу Км

Власні обігові кошти

Власний капітал Ф. №1, р. 380 +

+ р. 430 +

+ р. 630 – р. 080

Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630

10 Коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кп.к. Позиковий капітал

Пасиви Ф.1 №1, р. 480 +р. 620

11 Коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт фінансування) Кф.с.
Власні кошти

Позикові кошти Ф. №1, р. 380 + +р. 430 + р. 630

Ф. №1, р. 480 + + р. 620 Забезпеченість заборгованості власними коштами;
перевищення власних коштів над позиковими свідчить про фінансову
стійкість підприємства За нормативне значення > 1.

Таблиця 2.4

Аналіз показників фінансової стійкості ЗАТ „Рекорд”

№ п/п Умовне позначення 2000 2001 2002 Відхилення

2000/2001 2001/2002

1 Рк 43,2 137,7 154,7 +94,5 +17

2 Кз.в.к. 0,4 1,2 1,2 +0,8 –

3 Мр.к. 1,98 2,88 1,04 +0,9 -1,84

4 Мв.о.к. 0,12 0,05 0,05 -0,07 –

5 Кзап 0,06 1,55 1,54 +1,49 -0,01

6 Кп.з. 14,9 13,6 10,2 -1,3 -3,4

7 Кавт 0,89 0,95 0,95 +0,06 –

8 Кф.з. 1,12 1,13 1,11 +0,1 -0,02

9 Км 0,08 0,28 0,25 +0,2 -0,03

10 Кп.к. 0,11 0,04 0,02 -0,07 -0,02

11 Кф.с. 8,4 21,5 35,7 +13,1 +14,2

Наявність коефіцієнту Рк (43,2; 137,7; 154,7 ) показує власні обігові
кошти, означає, що підприємство здатне платити поточні борги. Як видно
із Табл. такі коефіцієнти як: коефіцієнт забезпечення оборотних
активів власними коштами Кз.в.к. (0,4; 1,2; 1,2) , коефіцієнт фінансової
незалежності Кавт (0,89;0,95; 0,95), коефіцієнт фінансової залежності
Кф.з. (1,12; 1,13; 1,11), коефіцієнт маневреності власного капіталу Км
(0,08; 0,28; 0,25), коефіцієнт концентрації позикового капіталу Кп.к.
(0,11; 0,04; 0,02), коефіцієнт фінансової стабільності Кф.с. (8,4; 21,5;
35,7) мають позитивну тенденцію, тобто підприємство все більш
використовує свої кошти у поточній діяльності. Такі коефіцієнти як,
коефіцієнт маневреність робочого капіталу Кр.к., коефіцієнт забезпечення
власними обіговими коштами запасів Кзап, коефіцієнт покриття запасів
Кп.з. змінюються, то в сторону збільшення, то в сторону зменшення, тобто
нечітко характеризують діяльність підприємства.

2.2 Організація та стан обліку товарних запасів ЗАТ „Рекорд”

Система господарських зв’язків торгівлі з промисловістю – найважливіша
складова частина господарського механізму країни, що представляє собою
сукупність форм, методів і важелів взаємодії підприємств, об’єднань,
фірм, галузей народного господарства із споживачами продукції.

Раціональні господарські зв’язки сприяють планомірному розвитку
економіки, збалансованості попиту і пропозиції, своєчасному постачанню
продукції виробничого призначення і товарів народного споживання
покупцям.

На ЗАТ „Рекорд” відповідно до Положення про постачання продукції
виробничо-технічного призначення і Положення про постачання товарів
народного споживання укладають договори з постачальниками, відповідно до
яких визначається структура господарських зв’язків між постачальниками і
покупцями: асортимент товарів, терміни і порядок доставки, якість
товарів, в багатьох випадках ціни та інші.

Договір постачання товарів

Договір постачання товарів укладається в письмовій формі шляхом
складання одного документа, підписаного сторонами, а також шляхом обміну
документами за допомогою поштового, телеграфного, телетайпного,
телефонного, електронного або іншого зв’язку, що дозволяє достовірно
встановити, що документ походить від сторони за договором.

На ЗАТ „Рекорд” договори укладаються на п’ять, три, два, один рік або
інший період. Зокрема, можуть бути укладені короткострокові, сезонні
договори, а також договори на разове постачання (одноразова закупівля
партії товарів). Для полегшення і прискорення оформлення договірних
відносин застосовується так звана пролонгація, тобто продовження
договору. Однак, в цьому випадку обов’язкове узгодження асортименту
товарів, що поставляються (специфікації).

Комерційно-правовий коментар основних умов

договору постачання

Згідно Положення про постачання товарів народного споживання договори
мають таку структуру:

Дата укладення договору. У договорі вказується рік, місяць і число,
тобто точна дата його укладення.

Сторони. Необхідно визначити точне і повне найменування сторін, а також
указати посади, прізвища, Імена і по батькові представників сторін, що
підписали договір, і зробити посилання на їх повноваження (статут або
довіреність).

Кількість товару, що підлягає постачанню. У договорі повинна бути
передбачена кількість товару на весь термін його дії.

Кількість товарів, що підлягають постачанню, встановлюється за угодою
сторін. У деяких випадках кількість товарів може визначатися виділеним
лімітом (фондом), наприклад, при постачанні товарів, виготовлених на
державне замовлення.

Як правило, кількість товарів вказується в договорі в натуральному
вираженні (тобто у відповідних одиницях вимірювання – шт., т, м і т.п.)
і в грошовому вираженні, за винятком товарів складного асортименту
(наприклад, галантерея), для яких обсяг постачання може бути
встановлений тільки в грошовому вираженні (в сумі).

При визначенні кількості товару у ваговому вираженні в договорі
вказується вага нетто, тобто вага тари в цю кількість не включається,
якщо для даного товару не встановлений інший порядок.

Асортимент товарів. Вказується в тексті договору (якщо асортимент
нараховує незначну кількість видів або різновидів) або в прикладеній до
нього специфікації, що є невід’ємною частиною договору (по товарах
складного асортименту). У специфікації асортимент розписується по родах,
видах, сортах, артикулах, фасонах, моделях, розмірах, кольорах,
малюнках, розфасуванню і т.п. Розгорнений асортимент товарів може
встановлюватися на рік, квартал. Коли розгорнений асортимент
встановлюється на рік, він може уточнюватися покупцем по узгодженню з
постачальником з урахуванням попиту населення, що змінився в терміни,
встановлені в договорі. Наприклад, річна специфікація може уточнюватися
щоквартально за 30-45 днів до настання кварталу.

Якщо в специфікації асортимент товарів визначений на квартал, то
постачальник (покупець) висилає стороні специфікацію в двох примірниках
на подальший квартал для узгодження у встановленому порядку.

Узгодження асортименту товарів, що поставляються, і усунення
розбіжностей по асортименту вимагає від комерційних працівників великої
наполегливості і послідовності в роботі з постачальниками з метою
розширення і поліпшення асортименту і якості товарів з урахуванням
попиту населення.

Терміни виконання. У договорі повинен бути вказаний загальний термін
його дії, тобто термін, на який договір укладений, а також приватні
терміни (періоди) постачання товарів. Терміни постачання можуть
встановлюватися квартальні, місячні, декадні та інші з урахуванням
властивостей товарів, умов їх зберігання, споживання та інших чинників,
а також необхідності безперебійного забезпечення покупців товарами по
кількості і асортименту. Для деяких видів товарів (непродовольчі товари
складного асортименту) рівномірність постачання досягається завезенням
квартального обсягу постачання щомісяця рівними партіями. Для інших
товарів, головним чином продовольчих, в договорах потрібно передбачати і
внутрішньомісячні терміни постачання (декадні, п’ятиденні і щоденні).
Наприклад, щоденного завезення (за добовим графіком) вимагають хліб та
хлібобулочні вироби, молочні товари, м’ясопродукти та інші. У
комерційній практиці застосовується й метод, коли в договорі вказується
загальний термін його дії і загальна сума постачання товарів, а
завезення товарів від постачальника здійснюється відповідно до поданої
заявки покупця по мірі реалізації даного товару і розрахунку за нього.

Істотне значення в організації постачання товарів має питання про
порядок компенсації недогрузів (недопостачань) товарів постачальниками і
отримання покупцями невибраних (недоотриманих за договором) товарів. В
адміністративно-правових документах, що діяли раніше (Положенні про
постачання товарів народного споживання, Особливих умовах постачання та
інш.) передбачався порядок поповнення недогрузів і розмір санкцій за
порушення цих зобов’язань. Наприклад, за прострочення постачання або
недопостачання товарів постачальник сплачував покупцеві неустойку в
розмірі 14% вартості непоставлених в термін товарів по окремим
найменуванням асортименту; розмір неустойки знижувався на 50%, якщо в
наступному здавальному періоді недопостачання компенсувалося. Тепер же
ці питання господарюючі суб’єкти повинні чітко оговорювати в договорах
постачання. У зв’язку з цим в договорах постачання в необхідних випадках
потрібно передбачати порядок і терміни компенсації постачальником
недопостачань товарів і отримання покупцем невибраної кількості товарів
в наступному періоді постачання.

Порядок постачання товарів. У договорі потрібно передбачити, в якому
порядку постачальник зобов’язаний постачати товари: здавати їх
одноміському покупцеві, що знаходиться в одному населеному пункті з
постачальником, або відвантажувати на адресу покупця, якщо він
знаходиться в іншому населеному пункті, або в адреси інших організацій
за рознарядкою покупця. В останньому випадку в договорі потрібно
вказувати терміни видачі рознарядок та їх зміст.

За невчасне надання рознарядок на відвантаження товарів в договорі
можуть бути передбачені санкції до покупця (штраф). Порядок постачання
передбачає такі умови, як вид транспорту, що використовується для
перевезення товарів (залізничний, водний, повітряний, автомобільний), а
також вид відправки іногороднім та місцевим одержувачам, організацію
централізованої доставки товарів автомобільним транспортом, ким і за чий
рахунок здійснюється завантаження і вивантаження товарів (поворотної
тари), відшкодування транспортних витрат, мінімальні норми відвантаження
та інші.

Якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів. Вказані елементи
товару відносяться до числа істотних умов договору постачання. Товари,
що поставляються, повинні відповідати за якістю встановленим
сертифікатам, стандартам, технічним умовам, іншій документації, що
визначає вимоги до якості товарів, зразкам (еталонам). У договорі
повинні вказуватися номери та індекси сертифікатів, стандартів,
технічних умов, іншої документації, що встановлює якість товарів.

Постачання товарів, що не відповідають вказаним документам, спричиняє
майнову відповідальність постачальника (виробника) у вигляді штрафів,
передбачених договором або іншим регулюючим правовим документом.
Важливим правовим документом, регулюючим питання якості товарів, що
реалізовуються, безпека життя і здоров’я споживачів, отримання
необхідної інформації про товари, є Закон «Про захист прав споживачів»,
відповідні положення якого щодо якості товарів повинні враховуватися в
договорах постачання товарів.

Деякі товари повинні постачатися в комплектному вигляді. Під комплектом
мається на увазі сукупність окремих предметів, що забезпечують
можливість нормального використання товару в його загальному вигляді
(наприклад, меблевий гарнітур, чайний сервіз, лижі та лижне обладнання,
радіотовари і т.д.). Комплектність таких товарів встановлюється
стандартами, прейскурантами, технічними умовами або договором. У
договорі може бути передбачене постачання товарів з додатковими до
комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві
виробів (частин), що входять в комплект. Якщо комплектність товарів не
визначена стандартами, технічними умовами або прейскурантами, вона може
визначатися в договорі. У разі доставки некомплектних товарів виробник
(постачальник) зобов’язаний на вимогу покупця доукомплектувати товари
або замінити їх комплектними товарами в зумовлений термін.

Таблиця 2.5

Основні постачальники ЗАТ “Рекорд”

№ п/п Назва підприємства, місцезнаходження, код Сума, тис.грн.

1. ВАТ “Черкаський хлібокомбінат”, код 055189423013,
М.Черкаси, вул. Чигиринська, 7 25,4

2. ЗАТ “Черкаське пиво”, код 3745923019 40,5

3. ТОВ “Каштан-Плюс”, код 309557523018, Черкаси,
вул. Благовісна, 174 21,5

4. ТОВ “Черкаська продовольча компанія”, 2435006230 1 1,
Черкаси, вул.Смілянська, 122/1 98,0

5. ТЗОВ “Ходак”, код 227884923019, Черкаси, п-кт Хіміків, 3/1 34,5

6. ПСП “Ньютон”, код 243540423019, Черкаси. вул.Смілянська, 131 6,4

7. ПП “Агора- 1”, код 315465623017, Черкаси, вул. Шевченка,
325/101 4,5

8. МП “Друг”, код 141929623019, Черкаси, бул.Шевченка. 270, кв. 15
25,8

9. ПКФ “Рубікон”, код 142046323017,
Черкаси, вул. Автомобілістів, 6 4,7

10. ПП Доманський В.М., код 2679420310, Черк.р-н, с.Яснозір’я,
Шевченка, 53 11,5

На ЗАТ „Рекорд” у процесі документального оформлення первинного обліку
товарних запасів користуються відповідними нормативними документами
(див.табл.).

Товарні запаси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й
документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених
товарних запасів є досить відповідальним процесом, який повинен
забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та
оперативного управління рухом товарних запасів.

Основними типовими документами з оприбуткування та видачі товарних
запасів є Накладні, Товарно-транспортні накладні, Прибуткові ордери,
Акти про приймання товарних запасів тощо.

Документальне надходження товарних запасів відображено в таблиці

Таблиця 2.6

Документування операцій з руху запасів

№ з/п Форми документу Назва документу Призначення документу

1 М-1 Журнал обліку вантажів, що надійшли Застосовується для
реєстрації транспортних документів, пов’язаних з отриманням вантажів та
оприбуткуванням їх на склад підприємства

2 М-2 Довіреність Призначена для підтвердження права окремої
посадової особи виступати довіреною особою підприємства при отриманні
запасів

3 М-2а Акт списання бланків довіреностей Призначений для списання
використаних бланків довіреностей

4 М-3 Журнал реєстрації довіреностей Призначений для реєтрації
виданих довіреностей та розписки в їх отриманні

5 М-4 Прибутковий ордер Використовується на складі, заповнюється в
день надходження запасів за умови відсутності розбіжностей з документами
постачальника, при оприбуткуванні запасів з переробки

6 М-7 Акт про приймання товарних запасів Складається при прийнятті
запасів, якщо є розбіжності з документами постачальника, або коли
товарні запаси надійшли без документів. Використовується для обліку
надходження товарних запасів і для відправлення листа-претензії
постачальнику

7 М-16 Матеріальний ярлик Використовується для позначення одиниць
запасів

8 М- 19 Матеріальний звіт Складається МВО і передається до
бухгалтерії: відображає pуx товарних запасів на складі за певний період

9 1-ТН Товарно-транспортна накладна Призначена для обліку поставок
запасів та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.
Використовується для якісного та кількісного приймання запасів

10 Опис – акт уцінки товарів і продукції, які залежались, і лишків
запасів Призначений для відображення вартості товару до і після
переоцінки запасів та різниці між ними

11

Податкова накладна Призначена для визначення податку на додану вартість

Облік придбання товарних запасів

Бухгалтерський облік господарських операцій з придбання товарних
запасів складається з наступних чинників: для якого продажу (оптового
або роздрібного) придбані товарні запаси; чи потрібна тара для пакування
товарних запасів; що відбувається раніше; надходження товарних запасів
чи їх оплата; як обліковується ПДВ.

Дамо коротку характеристику перерахованим вище чинникам,
які впливають на відображення в бухгалтерському обліку операцій з
придбання товарних запасів на досліджуємому підприємстві.

Головним напрямком обліку товарних запасів на досліджуємому
торговельному підприємстві є їх облік.

На ЗАТ „Рекорд” відповідальним за надходження товарних запасів є
комерційний директор. Товари замовляються по мірі їх вибуття (замовлення
на товари надходять від завідуючих магазинів). Товар приймається
завідуючими магазинів по товарно-транспортним накладним , згідно яких
складається товарний звіт, робиться націнка і передається в бухгалтерію.

В ЗАТ „Рекорд” націнка є частиною вартості товару, призначеною для
покриття витрат підприємства, отримання прибутку та сплати податку.
Рівень торгової націнки визначається завідуючими магазинів самостійно,
виходячи з розмірів витрат підприємства та рівня рентабельності.

Торгова націнка на ЗАТ „Рекорд” складає 35%, вільна ціна тоді дорівнює:

(256,3*135/100)= 346,01 грн.

В умовах невеликих роздрібних магазинів товарні запаси на ЗАТ
„Рекорд” надходять прямо в роздрібну торгівлю.

Товарний звіт перевіряється бухгалтером і відповідні суми
заносяться на рахунки в відповідні журнали – ордери.

Відповідно до Плану рахунків для обліку наявності та руху
товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою
продажу, незалежно від видів торгівлі використовується рахунок 28
“Товари”.

В залежності від джерела надходження товарів і порядку
формування ціни рахунки 281 “Товари на складі” і 282 “Товари в торгівлі”
можуть кореспондувати за рахунками: 285 “Торгова націнка”, 372
“Розрахунки з підзвітними особами”, 46 “Неоплачений капітал”, 63
“Розрахунки з постачальниками та підрядниками”, 682 “Внутрішні
розрахунки”, 683 “Внутрішньогосподарські розрахунки”.

Облік товарних запасів на ЗАТ „Рекорд” ведеться за продажними
цінами. Якщо облік даних товарних запасів ведеться на рахунку 28 за
продажними цінами, то різниця між продажною і купівельною цінами
відображається на рахунку 28, субрахунок 285 “Торгова націнка”.

На ЗАТ „Рекорд” тара обліковується окремо на субрахунку 284
“Тара під товарами”;

Розглянемо відображення у бухгалтерському обліку
надходження товарних запасів на ЗАТ „Рекорд”.

Оприбутковано товарів на суму 108 тис. грн., в т. ч. ПДВ – 38
тис. грн. Послуги з доставки, розвантаження і страхування оплачено
попередньо і становили 12 тис. грн., в т.ч. ПДВ – 2 тис. грн. Зарплата
персоналу становила 6,4 тис. грн., в т.ч. продавцям – 3 тис. грн.,
адміністративному персоналу –З,4 тис. грн. Амортизація основних засобів
— 5 тис. грн., в т.ч. торговельного обладнання – 3 тис. грн., оргтехніки
– 2 тис. грн. Послуги зв’язку – 3 тис. грн. Оренда приміщення – 6 тис.
грн., в т.ч. торговельного залу – 4 тис. грн., адміністративного
приміщення – 2 тис. грн. Товари продано протягом звітного періоду на
умовах передоплати за 18 тис. грн., в т.ч. ПДВ –З,О тис. грн.

Таблиця 2.7

Облік надходження товарних запасів на ЗАТ „Рекорд”

Зміст господарської операції

Кореспондуючі рахунки Сума, тис.гри.

Дт Km

1

Оприбутковано товарів на склад від постачальника: 281 631 18,00

644 631 3,60

2 631 311 21,60

3 Оплачено попередню вартість послуг з доставки, 631 311 2,40

4 Відображено ПДВ у сумі перерахованої передоплати 644 644 1,00

5 Віднесено вартості послуг (без ПДВ) на вартість товарів 281 631
2,00

6 Відображено ПДВ у вартість отриманих на умовах передоплати послуг
644 631 4,00

7 Отримано передоплати за товари 311 361 36,00

8 Відображено ПДВ у сумі передоплати, що надійшла 644 641 6,00

9 Відвантажено товари покупцю 361 702 36,00

10 Відображено ПДВ в сумі реалізації на умовах передоплати 702 643
6,00

II Визначено чистий дохід від реалізації 702 791 30,00

12

Нараховано заробітну плату;

– продавцям

– адміністрації 93 661 3,00

92 661 3,4

ІЗ Проведено відрахування на соціальні заходи на зарплату:

– продавців 93 65 0,13

4 -адміністрації 92 65 2,40

15

Нараховано амортизацію основних засобів;

– торговельного обладнання

– офісного обладнання 93 131 6,00

92 131 4,00

16

Відображено витрати на утримання: – орендованого торгового залу

– орендованого адміністративного приміщення

– послуги зв’язку 93 684 8,00

92 684 4,00

93 685 6,00

17 Списано собівартість товарів 902 281 18,00

18 Списано на фінансові результати адміністративні витрати: 6 + 2,4-1-4
+ 4 791 92 1,640

19 Списано на фінансові результати витрати на збут: 14 + 5,2 + 6 + 8 +
6 791 93 3,92

10 Списано собівартість товарів на фінансові результати 791 902
18,00

11 враховано податок на прибуток 981 641 1,92

12 списано витрати по нарахуванню податку на прибуток за фінансовий
результат 791 981 1,92

13 Визначено чистий прибуток 791 441 4,5

При надходженню товарів може бути виявлена недостача, вона може бути
в межах природних втрат або з вини постачальника.

Підставою для списання товарних втрат в межах норм природного
убутку є акт на виявлену нестачу товарів, який також є підставою для
пред’явлення претензій постачальнику.

Бухгалтерський облік розрахунків за претензіями, пред’явленими
постачальникам, підрядчикам, транспортним та іншим організаціям, а також
по пред’явлених ним і призначених штрафах, пенях, неустойках на ЗАТ
„Рекорд” ведеться на субрахунку 374 “Розрахунки по претензіях”, по
дебету якого відображається виникнення дебіторської заборгованості, по
кредиту – її погашення або списання.

Записи на рахунку 374 “Розрахунки по-претензіях” здійснюються на
підставі наступних первинних документів:

• актів приймання;

• актів про виявлену нестачу;

• рішень арбітражних органів;

• письмових згод постачальників на задоволення претензій;

• виписок банків на суми претензій, що надійшли в оплату претензій.
Облік претензій наведено нижче.

Таблиця 2.8

Облік претензій на ЗАТ „Рекорд”

on.

Кореспондуючі рахунки

Дт Km

1 Пред’явлено претензії постачальникам за невідповідну якість
поставленої продукції 374 631

2 Пред’явлено претензії установі банку щодо сум, помилково списаних з
рахунків підприємства, на підставі виписок банку 374 311

3 Відшкодовано суму претензій винною стороною 311 374

4

Відображено суми штрафів, пені, нелоїмок, пред’явлених підприємством і
не визнаних органами арбітражу:

– підприємствами, що використовують рахунки класу 8 “Витрати за
елементами”

– підприємствами, що не використовують рахунки класу 8 “Витрати за
елементами”

949

374

5

Списано суму пред’явленої підприємством претензії при відмові органами
арбітражу у стягненні:

– підприємствами, які використовують рахунки класу 8 “Витрати за
елементами”

– підприємствами, які не використовують рахунки класу 8 “Витрати за
елементами”

949 374

6 Відображено суми штрафів, пені, недоїмок, пред’явлених винним в
розмірах, визнаних ними або присуджених арбітражним судом 374 7!5

На момент перерахування грошових коштів (здійснення передоплати) у
підприємства виникають валові витрати, і відповідно, податковий кредит.
При виявленні нестачі при отриманні товару підприємство оприбутковує
товар по факту, а на суму нестачі дебетує субрахунок 374 “Розрахунки по
претензіях”.

Документальне оформлення та облік продажу товарів

в роздрібній торгівлі

Продаж товарів – це будь-які операції, які
здійснюються згідно договору купівлі – продажу, міни,
поставки та інших цивільно-правових договорів, якими передбачено
передачу прав власності від строків ЇЇ надання, а також операції з
безоплатної передачі товарів.

До основної операційної діяльності підприємства роздрібної торгівлі
відносяться операції купівлі-продажу товарів, оскільки вони є головною
метою його створення і забезпечують основну частку доходу.

Роздрібний товарооборот – це виручка від продажу безпосередньо населенню
споживчих товарів для особистого користування як за готівку, так і за
розрахункові чеки установ банків через організований споживчий ринок,
тобто спеціально організовану торговельну мережу (магазини, аптеки,
палатки, кіоски, автозаправні станції, їдальні, кафе, ресторани тощо)
усіма діючими підприємствами незалежно від відомчої підпорядкованості,
форм власності та господарювання, а також виручка ,одержана з каси
неторговельних підприємств, організацій, установ від продажу
безпосередньо населенню товарів власного виготовлення, придбаних на
стороні або одержаних за бартером (обліковуються як продаж поза
торговельною мережею).

Товарні запаси на ЗАТ „Рекорд” обліковуються за продажними цінами.
Ведення вартісного обліку пов’язане з тим, що на роздрібному
підприємстві продаж товарів оформлюється касовими чеками, в яких
зазначається тільки вартість товару.

Дослідне підприємство , яке використовує метод оцінки товарів за ціною
продаж, аналітичний облік веде в сумарному вираженні. Підприємством
застосовується оцінка за цінами продажу з використанням середнього
відсотка торгової націнки товарів.

Роздрібний товарооборот визначається за цінами фактичної реалізації
на момент відпуску товарів покупцеві незалежно від часу сплати грошей.

Розрахунки за товари, що купуються (продаються), можуть
здійснюватись між суб’єктами підприємницької діяльності як в готівковій,
так і безготівковій формі.

Обсяг роздрібного товарообороту визначається за звітний період на
підставі первинних, документів (товарно-касового звіту та доданих до
нього документів), які засвідчують отримання виручки та витрати,
здійснені з виручки (квитанції установ банків, видаткового касового
ордера тощо), продаж товарів за безготівковим розрахунком.

Здійснюючи розрахунки з споживачами, виручка за продані товари
проводиться через касові апарати, дані про неї заносяться в книгу РРО
(див. додаток ).

Для ЗАТ ”Рекорд” РРО є обліковим регістром, призначеним для
систематичного накопичення інформації про рух товарів і грошей при
розрахунках з споживачами за готівку в сферах діяльності, передбачених
законодавством. Дані записів в РРО в подальшому служать підставою для
бухгалтерського і податкового обліку і, в кінцевому результаті, для
формування прибутку підприємства та об’єктів оподаткування для
розрахунків з бюджетом.

Крім того на ЗАТ „Рекорд” ведеться книга обліку придбання товарів
(робіт, послуг), в якій обліковуються податкові зобов‘язання (див.
додаток ).

Таблиця 2.9

Порядок відображення в обліку реалізації товарів населенню

№ оп

Зміст господарської операції

Кореспон дую ч і рахунки сума, тис.грн.

Дт Кт

1

Передано товари зі складу до роздрібної мережі:

а) якщо облік товарів на складі ведеться за продажними цінами
282 28I –

Примітка. У цьому випадку при оприбуткуванні товарів на складі різниця
між купівельною і продажною вартістю товарів. відображається записом Дт
281 Кт 285

б) якщо облік товарів на складі ведеться за первісною вартістю:

— на вартість переданих товарів за купівельними цінами 282 281 –

— на різницю між купівельною і продажною вартістю переданих, товарів
282 285 96,1

2

Відображено виручку від реалізації товарів:

– за готівку З01 702 72,6

– чеком 331 702 –

– кредитними картками 333, 334 702 –

3 Відображено податкові зобов’язання по ПДВ 702 641 12,1

4 Списано протягом місяця облікову вартість реалізованих товарів, тобто
вартість товарів за продажними цінами 902 282 72,6

Так як ЗАТ „Рекорд” є платником ПДВ, то на підприємстві в обов‘язковому
порядку ведеться книга продажу товарів (робіт, послуг).

Усі операції з продажу для заповнення книги об’єднані у дві великі
групи:

– операції, при здійсненні яких не виникають Додаткові зобов’язання;
операції, при здійсненні яких податкові зобов’язання виникають.

Порядок заповнення книги обліку продажу товарів наведений нижче (див.
додаток ).

2.3 Аналіз стану руху та ефективності використання товарних запасів

Важливим при аналізі товарних операцій є виконання плану роздрібного
товарообороту підприємства, який аналізується в наступній послідовності:

1. Вивчення об’єму товарообігу;

2. Вивчення динаміки товарообігу;

3. Вивчення складу роздрібного товарообороту (по видам, організаційним
формам, формам продажу і товарній структурі).

Аналіз об’єму товарообороту починається з ви числення фактичної
величини роздрібної реалізації товарів. Фактичний роздрібний
товарооборот складається з суми торгової виручки, зданої до каси; із
суми, зданої в банк; з дрібнооптових продаж.

Фактори, які впливають на об’єм роздрібного товарооборота, можна
розділити на три основні групи:

1. пов’язані з товарними фондами;

2. з чисельністю робітників;

3. з використанням основних засобів.

Перша група – фактори, пов’язані з товарними фондами. Ці фактори
впливають на об’єм роздрібного товарооборота через зміну величини
запасів товарів на початок періоду, надходження товарів, іншого вибуття
і запасів на кінець періоду.

Дані таблиці показують, що у 2002 році об‘єми продажу зросли порівняно з
2001 роком за рахунок більшого надходження товарів.

По відношенню до об’єму роздрібного товарообороту величина іншого
вибуття трактується як негативна. З магазинів товари вибувають не тільки
в порядку продажу населенню, але й для переробки, поверненню
постачальникам та шляхом уцінки товарів.

До другої групи факторів, що впливають на об’єм роздрібного
товарообороту відносяться трудові фактори: чисельність робітників.

Середня чисельність торгових робітників – важливий показник торгівлі. В
якості показника продуктивності праці використовується сума
товарооборота на одного торгового робітника. Об’єм товарообороту
роздрібного підприємства можна представити:

NP = R * D,

Де

NP – роздрібний товарообіг,

R – чисельність робітників,

D – середній оборот на одного робітника.

Таблиця 2.10

Аналіз об’єму роздрібного товарообороту на ЗАТ „Рекорд”

пп Товарні групи Запаси на початок періоду Надходження (Nп) Реалізація
(Np) Інше вибуття (Nвиб) Запаси товарів на кінець (Nзап.)

2001

р 2002

р % 2001р 2002р % 2001р 2002р % 2001р 2002р % 2001р 2002р %

Продовольчі товари (тис. грн.. 70,4 81,4 115,6 1176,64 1224,46 104,1
1158,84 1201,56 103,7 6,8 8,2 120,5 81,4 96,1 118

Розрахунок впливу факторів на об’єм товарооборота розглянемо

на прикладі таблиці (2.6).

Таблиця 2.11

Вплив трудових факторів на об’єм товарообороту

пп Показники 2001 р. 2002 р. Відхилення

1 Об’єм роздрібного товарооборота, тис.грн. 1158,84 1201,56 +42,72

2 Середньоспискова чисельність робітників 20 20 –

3 Товарооборот на одного робітника, тис. грн. 57,9 60,1 +2,2

У 2002 році роздрібний товарооборот збільшився на 42,72 тис. грн…
розрахуємо вплив факторів, які на це вплинули.

1. Планові показники (2001 рік):

N1p = Rо * Dо

N1p = 20 * 57,9 = 1158,84

1. Планові показники (2002 рік):

N1p = Rо * Dо

N1p = 20 * 60,1 = 1201,56

Загальне відхилення:

1201,56-1158,84=+42,72

Виходячи з розрахунків видно, що фактор вплинув на об’єм роздрібного
товарообороту позитивно.

Зобразимо аналіз динаміки у вигляді таблиці по кожному магазину окремо і
по підприємству загалом (таблиця 2.8).

Таблиця 2.12

Аналіз динаміки роздрібного товарообороту

№ пп Найменування Товарооборот (тис. грн.) Динаміка (тис. грн.)

2000 р. 2001 р. 2002 р. 2000 р. 2001р. 2002р.

1 Гастроном №36 445,8 551,6 581,16 – +105,8 +29,56

2 Гастроном №45 542,8 607,24 620,4 – +64,44 +13,16

Всього 988,6 1158,84 1201,56 – +170,24 +42,72

Таблиця 2.13

Аналіз товарообороту в асортименті

Товарооборот Продаж на 1 чоловіка

2001р 2002р 2001р 2002р

1 М’ясо-птиця 39,6 40,2 1,9 2,0

2 Ковбасні вироби 45,6 48,3 2,3 2,4

3 Риба 43,8 45,7 2,2 2,2

4 Оселедці 42,6 44,8 2,1 2,2

5 Масло 43,4 44,3 2,2 2,2

6 Масло рослинне 38,2 40,6 1,9 2,0

7 Сало топлене, харчові жири 32,7 34,4 1,6 1,7

8 Маргарин та маргаринова продукція 48,3 50,9 2,4 2,5

9 Молоко та молочні продукти 48,9 50,3 2,4 2,5

10 Сир 46,5 47,8 2,3 2,4

11 Консерви м’ясні 26,3 27,1 1,3 1,3

12 Консерви рибні 29,4 30,6 1,5 1,5

13 Консерви овочеві 24,1 25,9 1,2 1,2

14 Цукор 52,7 53,75 2,6 2,7

15 Кондитерські товари 42,9 43,2 2,1 2,1

16 Чай натуральний 37,84 38,4 1,9 1,9

17 Сіль 31,2 33,2 1,6 1,6

18 Борошно 39,7 41,9 1,9 2,1

20 Крупа та бобові 39,9 41,8 2,0 2,1

21 Макаронні вироби 40,22 42,2 2,0 2,1

22 Горілка 53,8 54,2 2,7 2,7

23 Слабоалкогольні напої 42,1 43,8 2,1 2,2

24 Виноградні та плодовоягідні вина 40,7 42,3 2,0 2,1

25 Коняк 36,9 37,4 1,8 1,8

26 Шампанське 25,2 27,4 1,2 1,3

27 Пиво 53,8 55,2 2,7 2,8

28 Безалкогольні напої 35,5 38,51 1,8 1,9

29 Морозиво 25,2 27,1 1,2 1,3

30 Тютюнові 47,78 50,3 2,4 2,5

Всього продовольчих товарів 1158,84 1201,56 57,9 60,1

Вивчення складу роздрібного товарообороту є важливим розділом аналізу.
Склад вивчають по видам товарообороту, формами роздрібного продажу та
асортименту. В магазинах можна порівнювати показники, які характеризують
роздрібний товарооборот. Порівняємо наступні показники в асортиментному
вигляді загальний об’єм роздрібного товарообороту, питому вагу в
товарообороті товарних груп, оборот на одного продавця. (Таблиця 2.9).

Асортиментний аналіз товарообороту показує, які товарні групи найбільше
користуються попитом у населення. Виконання плану товарообороту по
асортименту є показником вміння робітників підприємства враховувати і
задовольняти потреби споживачів.

Структура роздрібного товарообороту аналізується по даним статистичного
звіту про продаж та запаси товарів.

Безперервна ланка купівлі-продажу передбачає постійне поповнення
товарних запасів новими. Час, необхідний для повного обновлення запасів,
характеризується швидкістю обертання товарів (товарообіговості товарів
(товарообіговістю). Швидкість визначається шляхом співставлення об’єму
товарообороту та середніх товарних запасів. При збільшенні середнього
товарного запасу при незмінному товарообороті уповільнюється
товарообіговість, збільшує час обертання. Обернені відношення приводять
до позитивних результатів. (таблиця 2.10).

Таблиця 2.14

Аналіз швидкості роздрібного товарообороту

№ пп Показники 2001 р. 2002 р. Відхилення

1 Товарооборот (тис. грн..) 1158,84 1201,56 +42,72

2 Товарні залишки (тис. грн..) 70,4 81,4 +11

3 Час обертання (дні) 20 20

З даних таблиці 2.10 видно, що збільшення запасів та товарообортності на
час обертання ніяк не впливають. Показники товарообіговості, які
розраховані по матеріалам річної звітності, слід доповнювати аналізом в
помісячному поквартальному розрізі. Це дозволяє більш диференційовано
судити про ритмічність процесу обертання.

На ЗАТ „Рекорд” підприємстві проводиться, як оперативний аналіз
(об’єктами якого є роздрібний товарооборот, його об’єм і структура
постачання та покупний попит) так і порівняльний аналіз усіх показників
товарообороту, з метою вдосконалення деяких товарних операцій та для
прийняття рішень.

2.4 Аудиторська перевірка повноти і достовірності обліку товарних
запасів

Основна передумова аудиту — взаємна зацікавленість підприємства в особі
його власників, держави в особі податкової інспекції і самого аудитора в
забезпеченні реальності й достовірності фінансової звітності. Іншими
словами, аудит — це незалежна експертиза фінансової звітності суб’єктів
підприємницької діяльності.

Другим етапом перевірки є перевірка товарних запасів по рахунках
Головної книги і їх джерел, які знаходяться на другому рівні глибини
аудиту – рівні “аналітичного і синтетичного обліку”.

Цей рівень містить такі бухгалтерські реєстри як журнал-ордер, оборотні
відомості, відомості аналітичного обліку, картки обліку основних
засобів.

Всі вказані облікові реєстри повинні бути перевіреними на: арифметичну
правильність підсумків по рядках та колонках, правильність перенесення
підсумків балансових рахунків в Головну книгу або інші журнали-ордери.
Останнє є метою методики контролю системи бухгалтерського обліку, так як
саме тут реалізується принцип подвійного запису дотримання правил
кореспонденції рахунків і взаємозв`язку між названими обліковими
реєстрами. Зупинимося на порядку таких зв`язків більш детальніше.

Необхідно мати на увазі, що записи в багатьох журналах-ордерах
здійснюються синтетично, тому їх слід звіряти з підсумками розроблених
відомостей, зведень, таблиць та іншими реєстрами аналітичного
обліку, які являються перехідними ланками від рівня первинних
документів, на основі яких вони складаються, до рівня синтетичного
обліку.

Закінчивши перевірку узгодження реєстрів синтетичного і аналітичного
обліку між собою, а також залишків і відображених в цих реєстрах
оборотів (в грошовому виразі), аудитор приступає до самої працемісткої
фази своєї праці – перевірка відомостей, реєстрів і інших зведених
документів, записи в яких проводяться безпосередньо на основі первинних
документів, які відображають ту чи іншу господарську операцію. Через
великий обсяг робіт тут часто використовуються методи вибіркового
контролю, основані на використання прийомів теорії ймовірності і
математичної статистики.

Починаючи таку перевірку, аудитор, перш за все, повинен звірити
підсумкові обороти за кожен місяць з записами по відповідним
рахунках в журналах-ордерах, відомостях синтетичного обліку і, за
необхідністю, в оборотних відомостях. Також треба перевірити арифметичну
правильність підсумків, відображених в реєстрах, таблицях і відомостях
аналітичного обліку, підтвердження кожного запису в бухгалтерських
реєстрах відповідним арифметичним документом.

Ця процедура особливо важлива при використанні математичних методів, так
як в подальшому по даній генеральній сукупності, аудитор буде визначати
аудиторські ризики недооцінки або переоцінки, рівень довіри до даної
сукупності документів.

Для з`ясування характеру аудиту цих документів опишемо основні з них:

Касові документи є основою для запису в журнал-ордер №1 і відомість №1.
Записи в цих звітах здійснюються на підставі первинних та доданих до них
документів: накази адміністрації, розрахункові, розрахунково-платіжні
відомості по оплаті праці, авансові звіти, заяви про разові виплати. Всі
документи повинні мати візи: одного з керівників ревізійної одиниці,
головного бухгалтера і касира. Обгрунтованість виплат і правильність
віднесення на рахунки бухгалтерського обліку сум надходжень слід
перевіряти по кореспонденції рахунків, співставляючи дані касових
документів з первинними документами, які є основою для записів в інших
журналах-ордерах і відомостях. Запис, проведений на основі прибуткового
ордеру, який засвідчує поступлення грошей з банку, необхідно співставити
з чеком і випискою банку, яка, як правило, додається до журналу-ордеру
№2. Видачу грошей під звіт на господарські потреби слід співставити з
записами: в журналі-ордері №7, до якого додаються авансові звіти, у
відомості №10 по руху ТМЦ, в книгах і картках складського обліку. Облік
касових операцій повинен проводитись у відповідності з правилами ведення
касових операцій.

Основою господарської діяльності на ЗАТ „Рекорд” є товарні
запаси , тара, малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП) (рахунки
класу 2 “Запаси”). Об’єктами аудиту є: приймання товарних запасів за
кількістю і якістю, норми витрачання; МШП, тара; первинні документи,
регістри обліку, звітність.

Аудит товарних запасів на ЗАТ ”Рекорд” починають з інвентаризації,
яку проводять під наглядом аудиторів. Перед початком інвентаризації
матеріально відповідальна особа складає звіт (виробничий, матеріальний,
товарний, товарно-грошовий) і дає відповідну розписку (текст розписки
наведено на титульній стороні інвентаризаційного опису). Один примірник
звіту матеріально відповідальна особа здає в бухгалтерію підприємства,
другий – аудитору.

Інвентаризаційна комісія приступає до перевірки наявності товарних
запасів . Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та
сам записує результати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в
бухгалтерію для складання порівнювальної відомості.

Аудитор перевіряє правильність складання порівнювальної відомості й
відповідність записів, внесених у неї бухгалтерією, даним
бухгалтерського обліку.

Інвентаризація товарних запасів на ЗАТ „Рекорд” проводиться
відповідно до інструкції з інвентаризації основних засобів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів
і документів та розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів
України від 11 серпня 1994 р. № Після інвентаризації аудитори переходять
до перевірки повноти оприбуткування матеріальних цінностей. Джерелами
перевірки є регістри синтетичного й аналітичного обліку щодо наявності
та руху матеріальних цінностей, звіти матеріально відповідальних осіб з
прикладеними до них документами, регістри синтетичного і аналітичного
обліку розрахунків із постачальниками тощо.

Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених
товарних запасів аудитори з’ясовують, чи відповідають підсумкові суми,
відображені у відомостях обліку товарних запасів , даним інших облікових
регістрів (журналів-ордерів).

При останній перевірці на ЗАТ „Рекорд” особливу увагу приділяли
перевірці операцій за рахунком 63 “Розрахунки з постачальниками і
підрядниками”, за дебетом якого відображається оплата боргу
постачальнику за доставлені матеріальні цінності, за кредитом – їх
надходження (оприбуткування). Протягом місяця, як правило, дебетових
залишків на цьому рахунку не повинно бути, за винятком вартості
оплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не
були вивезені зі складів постачальників. За такими операціями на рахунку
63 “Розрахунки з постачальниками і підрядниками” може утворитися
дебетове сальдо, яке наприкінці місяця перераховується з цього рахунка в
дебет рахунка 209 “Інші матеріали” без оприбуткування їх на склади.

Дані аудиторської перевірки на ЗАТ „Рекорд” наведено у додатках.

Дата та номер договору на проведення аудиту : № 76 від 25.08.2003р.

Дата початку проведення аудиту І27.08. 2003р.

Дата закінчення проведення аудиту : 03.09.2003р.

3 Шляхи вдосконалення обліку, аналізу та аудиту товарних запасів в ЗАТ
„Рекорд”

Перехід до ринкових відносин економіки України, в які раніше
переважала централізована система планування і управління, вимагає
переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу,
аудиту. Тому сучасний рівень розвитку характеризується комп’ютеризацією
всіх сфер народного господарства [44].

На робочому місті бухгалтерського працівника весь комплекс
робіт пов’язаний з веденням обліку, контролю і аналізу, тому ці місця
повинні розглядатись в якості потенційних для організації обліку
“1С:Бухгалтерія” бухгалтера. “1С:Бухгалтерія” являється універсальною
системою для автоматизації ведення бухгалтерського обліку. Вона може
підтримувати різні методології обліку і використовуватись на
підприємствах різних типів діяльності.

“1С:Бухгалтерія” включає слідуючі задачі:

облік грошових коштів в касі підприємства;

облік грошових коштів на рахунках в банку;

облік розрахунків з підзвітними особами, інші розрахунки;

аналітичний облік по певних рахунках грошових

коштів і розрахунків;

аудит фінансово-розрахункових операцій.

В системі “1С:Бухгалтерія” головні особливості ведення обліку
задаються в конфігурації системи. До них відносяться основні властивості
плану рахунків, види аналітичного обліку, склад і структура
використання довідників, документів, звітів і т.д.

В довіднику “Податки і відрахування” знаходиться список
відрахувань і податків, базою для розрахунку яких являється виплати на
користь робітника, а також додаткова інформація про кожний вид
відрахувань і податків: регістраційний номер платника, строк сплати,
ставка, банківські реквізити, балансові рахунки по обліку рахунків і
т.д.

Довідник використовується в документах типової конфігурації для
розрахунку сум страхових внесків і податків із заробітної плати і їх
відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Код Податок Ставка Рахунок

ПФ із ЗП Внески в ПФ із ЗП 1.00 69.2

ПФ Внески в ПФ від ФОП 28.00 69.2

ТОМС Внески в ТОМС 3.40 69.3

ФЗ Внески в ФЗ 1.50 69.4

ФОМС Внески в ФОМС 0.20 69.3

ФСС Внески в ФСС 5.40 69.1

ПН Фед Прибутковий податок 3.00 68.1

Рис.3.1 Відображення панелі вводу поточних зобов’язань.

В даному варіанті типової конфігурації в довіднику уже наведений
список окремих видів відрахувань і податків, у яких заповнені реквізити
“Код” і “Назва”.

Крім коду і назви, для кожного виду внесків і податків в
довіднику можуть бути вказані:

регістраційний номер;

строк сплати;

ставка податку або тариф страхових внесків;

балансовий рахунок на якому обліковуються розрахунки по даному податку
або відрахуванню;

платіжні реквізити для перерахування податків і відрахувань.

Ставка податку ( тариф страхових внесків) зберігається в
періодичному реквізиті “Ставка”. При зміні ставки нове значення і дата,
починаючи з якої встановлюється нова ставка, запам’ятовується в
довіднику.

“1С:Бухгалтерія” включає в себе задачі об’єднання інформації на
рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному або ряду
рахунках, для формування даних для складання звітності, для аналізу,
аудита і прийняття управлінських рішень.

Раціональна організація обліку господарських операцій з
застосуванням “1С:Бухгалтерія” забезпечує:

контроль за рухом статутного фонду в частині основних і оборотних
засобів підприємства;

контроль за утворенням і порядком використання амортизаційного фонду,
єдиного фонду оплати праці, фонду соціального розвитку і спеціального
призначення;

зберігання грошових коштів і контроль за використанням їх за цільовим
призначенням;

виявлення фінансових результатів діяльності підприємства і контроль за
розподілом прибутку;

систематизацію і згрупування даних про виробничо-господарську діяльність
підприємства для прийняття управлінських рішень [28].

ЗАТ “Рекорд” бухгалтерський облік веде без застосування
автоматизованої форми, що значно уповільнює роботу підприємства. Отже,
однією з пропозицій щодо удосконалення системи обліку на ЗАТ
“Рекорд”буде:

впровадити одну із самих популярних комп’ютерних програм, таку як
1С:Бухгалтерія;

виділити кошти для підготовки кадрів, які в подальшому будуть працювати
з цією програмою.

Потрібно терміново активізувати роботу з продажу товарів,
поліпшити рекламу.

Необхідно ввести посаду менеджера, який би вивчав попит
населення і впроваджував би в дію маркетингову стратегію щодо поліпшення
рорботи підприємства.

Висновки та пропозиції

В дипломній роботі розглянуті законодавчі та нормативні
документи, які регулюють питання обліку, аналізу та аудиту товарних
запасів та їх забезпечення у діяльності підприємства. Аналіз
законодавства свідчить про те, що в питаннях оподаткування вирішальну
роль відіграють саме Закони.

Метою дипломної роботи було дослідження методології обліку ,
аналізу та аудиту товарних запасів на торговельному підприємстві,
проведення аналізу господарсько – фінансової діяльності торговельного
підприємства в сучасних умовах формування ринкової економіки.

У відповідності до поставленої мети в роботі на тему “Облік, аналіз та
аудит торгівельних запасів на торговельному підприємстві” були вивчені
та розкриті такі питання :

– загальні поняття про товарні запаси, їх сутність;

– особливості обліку, аналізу та аудиту товарних запасів на
торговельному підприємстві;

– порядок укладання договорів поставки на підставі Цивільного кодексу

України;

– ведення податкового та бухгалтерського обліку відповідно
чинному

законодавству;

– аналіз діяльності підприємства ЗАТ „Рекорд”;

– аудит товарних запасів .

При розкритті цих питань було зроблено такі висновки.

Під товарними запасами у широкому значенні розуміють матеріальну або
нематеріальну власність, яка реалізується на ринку.

Запаси є однією з основних складових собівартості реалізованої
продукції, робіт, послуг тощо. Від того, наскільки правильно буде
організований їх облік, залежить точність визначення прибутку
підприємства і, що не менш важливо, збереження самих запасів.

Аналіз діяльності підприємства показав, що об’єм реалізації товарів
збільшився порівняно з минулими роками, але витрати обігу також
збільшилися. Причиною збільшення витрат обігу стало збільшення витрат на
збут (витрати на обслуговування транспортної організації, комунальні
послуги).

Фінансовий стан ЗАТ „Рекорд” щодо його ліквідності та платоспроможності
задовільний, низькорентабельний, але підприємство здатне виконати
своєчасно зобов’язання перед комітентами, бюджетом та своїми
працівниками. Бухгалтерський облік на ЗАТ „Рекорд” ведеться у
відповідності до чинного законодавства. Документальне оформлення
бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності здійснюється із
застосуванням ручної праці. Даному підприємству пропонується
використовувати сучасні методи ведення бухгалтерського обліку, тобто
застосовувати км‘ютерні бухгалтерські програми. Це сприятиме
підвищенню оперативності, удосконаленню інтелектуальності обліку та
науковому обгрунтуванню його даних в оцінці господарської діяльності.

Для поліпшення фінансового результату ЗАТ “Рекорд” необхідно збільшити
товарооборотність. Для цього потрібно проводити роботу з пошуку і
залученню постачальників з більш низьким рівнем цін на пропоновані
товари. Необхідно проводити роботу з реклами магазина. Реклама – двигун
прогресу. Чим більше покупців притягнуто, тим вище товарооборотність.

Знизити витрати обігу. Шляхами зниження витрат обігу можна вважати
ряд напрямків:

1. Механізація трудомістких процесів.

2. Удосконалювання апарата керування.

3. Поліпшення використання торгово – технологічного і холодильного
устаткування;

4. Розвиток прямих господарських зв’язків;

5. Застосування сучасних форм продажу товарів;

6. Оптимальний розподіл оборотних коштів;

7. Матеріальна зацікавленість працівників у раціональному використанні
оборотних коштів.

Необхідно проводити заходи щодо зниження витрат по товарних ресурсах і
тари, для цього у встановлений термін проводиться інвентаризація товарно
– матеріальних цінностей, установлюється співвідношення товарної маси,
проводити роботу з усунення понаднормативних витрат товарів і тари.

Для зниження втрат по теплоенергії потрібно встановити теплолічильник.
Встановити нове торгове обладнання.

Для конкуренції з магазинами, що відкрився, необхідно поліпшити
асортимент товарів, за рахунок залучення нових постачальників, знизити
рівень цін (рівень цін нижче ринкового) це дозволить залучити покупців,
товарообіг буде збільшуватися не за рахунок високих цін, а за рахунок
збільшення обсягу реалізації товарів. Для підвищення рівня комерційної
роботи потрібно провести роботу з постачальниками про виконання ними
своїх договірних зобов’язань. Вивчити попит населення на групи товарів і
робити закупівлі товарів у відповідності попиту населення. Проведення
цієї роботи допоможе поліпшити фінансовий результат роботи підприємства.

Список використаної літератури

Конституція України від 28.06.1996р.-К.: “ПРОСВІТА”,1996.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 03.04.97 р.
№168/97-ВР.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97 р.
№ 283/97-ВР.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18.02.97 р. № 77/97-ВР.

Закон України “Про плату за землю” від 03.07.92р. №2535-ХІІ.

Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків
перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 №
2181-ІІІ.

Закон України “Про митний тариф України” від 05.05.2001 № 2371-ІІІ.

Закон України “Про Держаний бюджет України на 2003 рік” від 26.12.2002 №
380-IV.

Закон України «Про Державну податкову службу в Україні» від 04.12 1990
р. № 509-ХІІ.

Закон України “Про прожитковий мінімум” від 15.07.1999р. №966-XIV.

Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування
від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999р. №1105-XIV.

Закон України “Про оплату праці” від 24.03.1995р. №108/95-ВР.

Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших
самохідних машин та механізмів” від 11.12.1991р. №1963-ХІІ.

Декрет КМУ “Про Державне мито” від 21.01.1993 р. №7-93.

Декрет КМУ “Про місцеві податки та збори” від 20.05.93р. №56-93.

Декрет КМУ “Про прибутковий податок з громадян” від 26.12.1992 р.№
13-92.

Проект Податкового кодексу України від 29.11.2002.

Указ Президента України “Про спрощену систему оподаткування обліку та
звітності суб’єктів малого підприємництва” від 03.07.1998 №727/98.

Указ Президента України “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму та
ставки прогресивного оподаткування доходів громадян” від 13.09.1994
№519.

Указ Президента України “Про грошову реформу в Україні” від 25.08.1996
№762/96.

Аналітичні матеріали ДПА України за 2001-2002рр. 1.Аналіз господарської
діяльності в промисловості: Підручник/Л. А. Богдановская, Г. Г.
Виногоров, О. Ф. Мигун і ін.;. – М.: Выш. Шк., 1996.

Балабанов І. Т. Економічний аналіз – М.: 1996.

Баканов М. І., Шеремет А. Д. Теорія економічного аналізу – М.: Фінанси і
статистика, 1996.

Ефимова О. В. Аналіз фінансового положення підприємства – М.: 1997

Ковалев В. В. Аналіз фінансового стану і прогнозування банкрутства – М.:
1994.

Крейнина М. Н. Фінансовий стан підприємства. Засоби оцінки. – М..: ИКЦ
«Дис», 1997..

Палий В. Ф.,. Суздальцева Л. П Техніко-економічний аналіз виробничо –
господарської діяльності підприємств – М.: Машинобудування, 1989

Шишкин А. К., Вартанян С. С., Микрюков В. А. Бухгалтерський врахування і
фінансовий аналіз на комерційних підприємствах.-М.: Инфра-М, 1996.

Економічний аналіз/під ред. Краюхина Г. А. – М.: 1998.

Горфинкель. В. Я. Економіка підприємства: Підручник. – М.: Банки і
біржі, ЮНИТИ, 1998.

Савицкая Г. В. Аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальна
допомога. – Мінськ: Экоперспектива, 1998. – 498 з.

Стражев В. І. Аналіз господарської діяльності в промисловості:
Підручник. – Мінськ, 1997. – 363 з.

Петухов Р. М. Оцінка ефективності промислового виробництва: Засоби і
показники. – М.: Економіка, 1994. – 191 з.

Чумаченко І. Г. Підвищення ефективності виробництва: В 3-х томах. – К.:
Вища школа, 1989.

Ермолович А. Н. Аналіз ефективності господарської діяльності промислових
об’єднань і підприємств. – Мінськ, 1988.

Белашов Л. А. і ін. Ефективність виробництва. – К.: Вища школа, 1989.

Ванинский А. Я. Факторный аналіз господарської діяльності. – М.: Фінанси
і статистика, 1989. – 179 с.

Калина А. В. Організація і оплата праці в умовах ринку (аспект
ефективності): Навчально-методична допомога. – К.: МАУП, 1997.– 300с.

Народне господарство України в 2002 році : Статистичний щорічник /
Міністерство Статистики України – К.: Либідь,2003р.-495с.

Майорченко В.Н., Калюжный В.В. Анализ опыта проведения экономического
эксперимента ГМК Украины//Металлургическая и горнорудная
промышленность.-2002-№2-с.83-86.

Економіст .-2002.-№11.-с.16-23.

Бизнес.-№20(435) от 14.05.2001.-с.66-68.

Павловський М.А. Макроекономіка перехідного періоду: Український
контекст. – К.: 1999. – 336с.

Мельник П. Тенденції формування доходів Державного бюджету і монетарна
політика // Фінанси України. – 2001. – № 6. – с.24 – 30.

Косолапов А. Фінансові інструменти формування Державного бюджету України
// Банківська справа. – 2000. – № 4. – с. 4 – 5.

ПДВ. Підбірка документів // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №
72. – с. 2 – 32.

Статистичний щорічник України за 1999 рік / За ред. О.Г. Осауленка. –
К.: “Техніка”. – 2000. – 648с.

Україна у цифрах у 2000 році / За ред. О.Г. Осауленка. – К.: “Техніка”.
– 2001. – 256с.

Чугунов І. Основні підсумки виконання бюджету у 2000 році // Фінанси
України. – 2001. – № 6. – с. 39 – 67.

Пасічник Ю.В.Бюджетна система України та зарубіжних країн:
Навч.посібник.-К.:Знання-Прес,2002.-495с.(459-460с.).

Статистичний щорічник. Україна у цифрах 2001 рік.

Толбатов Ю.А. Економетрика: Підручник,-К.:Четверта хвиля,1997.-320с.

Наконечний С.І.,Терещенко Т.О.,Романюк Т.П. Економетрія:
Навч.посібник.-К.:КНЕУ,1997.-352с.

http//www.niss.gov.ua.

Податкова накладна (вантажна митна декларація, чек тощо)

Суми погаш. податкового

Імпорт товарів, на які оформлено податковий вексель

Роботи, отримані від нерезидента

Придбання товарів (па митній території України)

вар-

тість

(без ПДВ)

сума

пдв

з правом включення до податкового кредиту

дата отримання

номер

і ” ”

постачальник

вар-

тість (без ПДВ)

сума

пдв

назва

індивідуальний податковий номер

вартість (без ПДВ)

сума

пдв

база оподаткування пдв

на території України імпортовані, з оплатою ПДВ при

митному оформленні вексель, погашений у. попередньому

звітному періоді коригування вартості (+ чи -) за ставкою 20% до бази
оподаткування

1 2 3 4 Э б 7 8 9 10 II 12 ІЗ 14 15 16 17

України та імпортних) Проведення розрахунків за придбані товари

без права включення до податкового кредиту на митній

території України

імпортовані (дані про оплату ПДВ)

товари, що відносяться до складу валових витрат та підлягають
амортизації товари, що не відносяться до складу валових витрат та не
підлягають амортизації

дата оплати з роз/рах.

оформлення оплатя векселем

на митній території України імпортні

форма оплати (роэ/рах.. бартер, готівка, інше)

дата оплати

з ПДВ для здійснення неоподатковуваних операцій (п.3.2, ст.З, ст.5)

без ПДВ ПДВ

сплачено при митному оформленні

ПДВ сплачено векселем

звільнено віл

оподаткування (пп. 5.1, 5.3. ст. 5)

дата видачі векселя

дата погашення векселя

для здійснення

оподатковуваних операцій для здійснення

неоподатковуваних операцій (п.3.2, ст.З. ст.5)

на митній

території України імпортовані

вказана у векселі фактична

18 19 20 21 22 . 23 24 25 26 27 28 29 ЗО 31

PAGE

PAGE 11

PAGE

PAGE 79

PAGE

PAGE 102

PAGE 102

Голова правління

Продавці

Бухгалтер

Головний бухгалтер

Завідуючі магазином

Комерційний директор

Оптова

Ціна, за якою підприємство – виробник реалізує свою продукцію оптовим
покупцям. Оптова ціна складається з ціни підприємства – виробника
(собівартість плюс прибуток) і знижки (націнки) на користь збутової
організації для покриття збутових витрат і отримання прибутку

Залежно від строків дій

Залежно від стадій товарного обігу

ціна

Постійна

В

Б

Обсяг проведеного коригування

А

В – 2

Обсяг продажу товарів (робіт, послуг), за якими не виникають податкові
зобов’язання

Обсяг продажу товарів (робіт, послуг), за якими виникають податкові
зобов’язання (продаж на митній території України)

В – 1

Виручка від продажу товарів певними партіями іншим підприємствам,
організаціям

Оптовий

Роздрібний

Товарообіг

Виручка від продажу споживчих товарів безпосередньо населенню як за
готівку, так і за розрахункові чеки установ банків, через організований
споживчий ринок, тобто спеціально організовану торгову мережу і мережу
громадського харчування усіма діючими підприємствами незалежно від
відомчої підпорядкованості, форм власності і господарювання

Методи обліку товарних запасів

Роздрібна

Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці товарних запасів

Ціна, за якою товари продаються кінцевим споживачам. Вона включає в себе
вартість затрат виробників товару і торгових організацій

Методи оцінки вибуття товарних запасів

Тимчасова

Купівельна

Ціна, за якою товар придбано

Продажна

Ціна, за якою товар реалізовано оптом, дрібним оптом, в роздріб

Ціна, яка встановлюється за домовленістю між виробником (продавцем) і
споживачем (покупцем) товарів, послуг

Договірна

Ціна, яка складається із собівартості, прибутку і податків

Відпускна

Ціна, яка встановлюється продавцем товару з урахуванням кон’юктури
ринку, попиту і пропозиції

Вільна

Вільн

а

ц

іна

Собівартість

Відпускна ціна підприємства без ПДВ

Відпускна ціна з ПДВ

ПДВ

Прибуток

Для виробничих підприємств

Акцизний збір

Відпускна ціна оптового підприємства з ПДВ

Відпускна ціна оптового підприємства без ПДВ

Для підприємств оптової торгівлі

ПДВ

Націнка опту

Продажна ціна з ПДВ

ПДВ

Роздрібна ціна без ПДВ

Торгова надбавка

Для підприємств роздрібної торгівлі

Метод FIFO

Метод LIFO

Метод ціни продажу

Б – 2

Б – 1

А – 2

А – 1

Продаж на митній території України

Продаж на експорт крім послуг, передбачених останнім абзацом пп. 6.2.1,
абзацами другим і третім пп. 6.2.4 та 6.2.2 ст. 6, за ставкою 0%

Платникам ПДВ

Графа 15 =

гр. 16 + гр. 17,

гр. 6 = гр. 15

Коригування продажу товарів (робіт, послуг), які оподатковуються за
ставкою 20%

Коригування продажу товарів (робіт, послуг), за якими податок на додану
вартість не нараховується

Неплатникам ПДВ

Графа 15 =

гр. 18 + гр. 19,

гр. = гр. 15

ПДВ за ставкою 20%

База оподатку

вання

ПДВ за ставкою 20 %

База оподаткування

Графа 19

Графа 18

Графа 16

Графа 17

Звільнені від оподаткування (ст. 5)

За ставкою 0% (+, -)

База оподаткування (+, – )

Сума ПДВ (+, -)

Графа 20

Графа 21

Графа 23

Графа 22

А – 1.2

А – 1.1

Особам, які не є платниками податку

Особам, які є платниками податку

Графа 13, графа 7, графа 6

Графа 12, графа 7, графа 6

Графа 11, графа 7, графа 6

Графа 010, графа 7, графа 6

Графа 9, графа 7, графа 6

Графа 8, графа 7,

графа 6

Не є об’єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3)

Звільнений від оподаткування (ст.5)

За ставкою 0%

Не є об’єктом оподаткування (п. 3.2 ст. 3)

Звільнені від оподаткування (ст. 5)

За ставкою 0%

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020