.

Проблеми визначення сутності та елементів податку (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1522
Скачать документ

Проблеми визначення сутності та елементів податку

Податки є найефективніший інструмент непрямого регулювання економічних
процесів у державі [1, c. 92]. Згідно ст. 2 Закону України „Про систему
оподаткування” № 1251-ХІІ від 25.06.1991 р. „під податком і збором
(обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід
розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного
цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що
визначаються законами України про оподаткування” [2]. Отже,  законодавче
дано визначення поняття „податок”,  „збір” і „обов’язків платіж” як одне
ціле, але деякі вчені мають іншу думку та дають визначення тільки
терміну „податок”.

Так, ще у 1980 році згідно радянського енциклопедичного словника дано
лаконічне визначення, що „податки – обов’язкові платежі, що стягуються
державою з фізичних та юридичних осіб” [3, с. 867]. Останній тлумачний
словник сучасної української мови вже трактує його як джерело наповнення
бюджету, тому згідно нього „податок – встановлений державою обов’язковий
збір із фізичних та юридичних осіб (населення, підприємств, організацій
та ін.) в державні і місцеві бюджети” [4, c. 335].

Ми поділяємо дуже актуальне розмежування між податком та сплатою податку
з точки зору В.Вишневського [5, с. 64]. Таким чином, застосований в
законодавчому визначенні термін  „обов’язковий платіж” і є по своєї
сутті сплатою податків. В.Бур’яковський у своєму визначенні додає
законність його встановленого розміру та визначених термінів [7, с. 4].

Л.Чернелевський та Т.Редзюк зазначають, що податки визначаються
законодавчими актами тієї чи іншої країни [8, с. 11]. За словами
М.Кучерявенко увага концентрується на його обов’язковості, примусовості,
безповоротності та нецільовому характері [9, с. 72]. А.Крисоватий,
О.Десятник [10, с. 15] В.Довгалюк та Ю.Ярмоленко [11, с. 6, 7]
наполягають на важливість  виконання податком своєї основаної фіскальної
(бюджетної) функції. В.Мельник підкреслює притаманні податку вилучення
частини доходу для перерозподілу [12, с. 23].

Хотілося зупинитися на думці Д.Вінницького, який розглядає це тлумачення
з позиції принципів [13, с. 129]. Дуже нетрадиційна фінансова позиція
М.Романовського,  О.Врублевської та Б.Сабанти яка полягає у тому, що
податки є імперативними грошовими відносинами, у процесі яких
створюється бюджетний фонд, без надання суб’єктові податку якого-небудь
еквівалента [14, с. 279]. Заслуговує на увагу думка І. Головач про
сприйняття податку як руху грошових коштів для формування грошового
фонду [15, с. 22].

Аналізуючи податок з юридичної точки зору І.Бабін вказує, що у податку
представлені засадничі публічні та приватні начала суспільного розвитку,
його статика і динаміка, дискретність і неперервність, уявлення про
суспільну справедливість та їх найрізноманітніші втілення [16, с. 69].

О.Романенко обумовлює, що податки є фінансовим підґрунтям існування
держави та  знаряддям перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб,
найефективнішим інструментом впливу держави на суспільне виробництво
[17, с. 106, 107].

Узагальнюючи вищесказане, законодавче не визначена різниця між податком,
збором та обов’язковим платежем, але деякі автори наводять окремі їх
визначення та виділяють ще плату, мито, внесок або відрахування.

Так, П.Гега та Л.Доля вже виділяє окремо поняття податки, збори, мито
так і наводить їх загальне існуюче визначення [19, с. 79, 80]. С.Климчук
приділяє увагу миту як виду митного платежу [20, с. 176, 180].  На думку
С.Онисько, І.Тофан та О.Грицина існують податки, збори та плата, а саме:
податок носить безспірний характер, збір стягується до цільових фондів,
плата повертається державі за користування ресурсами [21, с. 11].

За словами І.Золотько виділяють податок, плату та збори (внески)  [22,
с. 6], тобто він вважає, що збори та внески це одне й теж.  Особливо
цікава думка В.Захожай, Я.Литвиненко, К.Захожай, Р.Литвиненко, так як
вони встановили запитання для кожного терміна: плата (платіж) вноситься
за що-то, відрахування береться на що-то або від чого-то, а податки
стягуються для чого-то [23,  с. 79]. О.Романенко теж виділяє окремо
плату, відрахування та податки [17, с. 112, 113].  На відміну від інших
І.Педь виділяє податки, податкові та соціальні збори [18, с. 16, 17,
21].

Враховуючи раніше наведене, вважаємо за доцільно урегулювати розподіл
категорій податок, збір, внесок, мита та плата через надання
законодавчого визначення. Опосередковано існування різниць між поняттями
доказує те, що формування інформації щодо обов’язкових платежів у
платників податків відбувається згідно з чинними нормативно-правовими
актами з фінансового обліку на різних рахунках.

Звідси, згідно плану рахунків [24],  податки, збори та плата
обліковуються на різних субрахунках рахунку 641 „Розрахунки за
податками”, внески на субрахунках рахунку 65 „Розрахунки за
страхуванням”, а мито на рахунку 642 „Розрахунки за обов’язковими
платежами”. Також, відмінності між ними є у наявності або відсутності
форми звітності, органах податкового чи іншого державного контролю,
цільового або нецільового призначення.  Тому пропонуємо власне
визначення цих категорій:

– Податок – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
різних субрахунках рахунку 641 „Розрахунки за податками”, розраховується
та надається платниками до податкових інспекцій у встановлений термін на
підставі відповідної форми звітності, згідно якої підлягає внесенню у
державний або місцевий бюджет у граничні строки, а також за несплату
якого встановлені фінансові санкції та контроль здійснюється органами
податкової служби.

– Внесок – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед позабюджетними фондами для фінансування соціальних потреб
громадян, який обліковується на різних субрахунках рахунку 65
„Розрахунки за страхуванням” (крім банківських установ щодо Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб), розраховується та надається
платниками до відповідних органів державного страхування у встановлений
термін на підставі відповідної форми звітності, згідно якої підлягає
внесенню у позабюджетні фонди у граничні строки, а також за несплату
якого встановлені фінансові санкції та контроль здійснюється органами
страхування.

– Мито – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
рахунку 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами”, розраховується та
контролюється митними органами залежно від вартості товару на підставі
вантажно-митної декларації, згідно якої підлягає внесенню у бюджет при
переміщенні через кордон.

– Збір – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
різних субрахунках рахунку 641 „Розрахунки за податками”, вноситься у
державний або місцевий бюджет у граничні строки без розробленої форми
звітності, а також за несплату якого встановлені фінансові санкції та
контроль здійснюється спеціальними уповноваженими державними органами
влади.

– Плата – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом, яка повертається державі за тимчасове або постійне
користування ресурсами, обліковується на різних субрахунках рахунку 641
„Розрахунки за податками”, розраховується та надається платниками до
податкових інспекцій у встановлений термін на підставі відповідної форми
звітності, згідно якої підлягає внесенню у державний або місцевий бюджет
у граничні строки, а також за несплату якого встановлені фінансові
санкції та контроль здійснюється органами податкової служби.

За результатами запропонованих нами визначень, пропонується наступний
розподіл загальнодержавних та місцевих податків, зборів, внесків, мита
та плати у класифікацію за видами згідно ознак фінансового обліку,
звітності, контролю та цільового призначення, що показано у табл.1 та
табл.2.

Згідно ст. 2 Закону України „Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від
25.06.1991 р. „сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до
бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у
встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування”
[2].

На відміну від законодавчого визначення окремі науковці звертають увагу
на інші властивості податкової системи. Розглянемо ці дефініції
докладніше. Н.Ткаченко та О.Мозенков вважає, що податкова система є
сукупністю правових норм й необхідна державі для виконання її функцій
[25, с. 178; 1, с. 93]. І.Золотько наводить, що вона є сукупністю різних
видів податків та зборів, що віднесені до податкових, які справляються в
державі [22, с. 19]. П.Гега до цього зауважує, що вона є сукупністю
податків, зборів, інших платежів та внесків до бюджету і державних
цільових фондів, платників податків та органів, що здійснюють контроль
за їх стягненням [19, с. 72].

На думку М.Азарова, податкова система є сукупністю встановлених в країні
податків, зборів і платежів, які пов’язані між собою та органічно один
одного доповнюють, але мають різну спрямованість [26, с. 10].
В.Бур’яковський указав, що вона є сукупністю податків, встановлених
законодавчою владою та які стягуються виконавчими органами, а також
методи та принципи побудови податків [7, с. 51].

Л.Чернелевський визначив детальніше, що податкова система України є
сукупністю загальнодержавних і місцевих податків, зборів та інших
обов’язкових платежів, стягнутих до бюджетів різних рівнів та у державні
цільові фонди, а також принципів, форм їх встановлення, зміни чи
скасування порядку їх розрахунку, оплати і стягнення, включаючи
організацію роботи з їх контролю [8, с. 9].

Останній тлумачний словник сучасної української мови трактує, що
„система – структура, що становить закономірно розміщених і
функціонуючих частин; порядок, зумовлений правильним розміщенням частин
у певному зв’язку, зв’язане ціле; форма організації, устрою чогось” [27,
с. 412].

Таблиця 1.

Класифікація видів загальнодержавних податків, зборів, внесків, мита та
плати

” $ z

|

|

F

F

F

F

F

F

F

F

F

F

F

Єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон
України збір збір

Збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та
теплову енергію, крім електроенергії, виробленої когенераційними
установками збір збір

Судовий збір збір збір

Податок на промисел збір податок

Плата Плата (податок) на землю плата плата (податок)

Рентні платежі плата платежі

Збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного
бюджету плата збір

Збір за спеціальне використання природних ресурсів плата збір

Збір за забруднення навколишнього природного середовища плата збір

Збір за використання радіочастотного ресурсу України плата збір

Збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу за природний
газ для споживачів усіх форм власності плата збір

Мито Мито мито мито

Внески Збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування внески
збір

Збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування
у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності внески –

Збір до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування
України на випадок безробіття внески –

Збір до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань внески –

Збори до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб внески збір

Таблиця 2.

Класифікація видів місцевих податків та  зборів

Категорія Найменування Згідно ознак фінансового обліку, звітності,
контролю та цільового призначення Згідно Закону України „Про систему
оподаткування”

Податки Податок з реклами податок податок

Комунальний податок податок податок

Збір за право використання місцевої символіки податок збір

Збір за право проведення кіно- і телезйомок податок збір

Збір за проведення місцевого аукціону, конкурсного розпродажу і лотерей
податок збір

Ринковий збір податок збір

Курортний збір податок збір

Збір за участь у бігах на іподромі податок збір

Збори

Збір за виграш на бігах на іподромі податок збір

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі
податок збір

Збір за припаркування автотранспорту збір збір

Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг
збір збір

Збір з власників собак збір збір

Тоді як в ньому вказано, що „структура – це взаєморозміщення і
взаємозв’язок складових частин цілого або устрій, організація чогось”
[27, с. 432]. Отже, на нашу думку, система оподаткування – це загальні
вимоги до сукупності  податків, зборів, плати, внесків, мита в
організованій цілісній фінансовій системі держави та її взаємозв’язок з
платниками через адміністративний механізм органів податкової служби.

Податкова система держави має бути організаційно-економічним механізмом
загальної системи економіки, що коригує, керує і стимулює процеси
фінансово господарської діяльності суб’єктів господарювання в
суспільстві [28, с. 176].

Дуже добре, що при обговорені концепції реформування податкової системи
України за круглим столом А.Брезвін звернув увагу на контрольну функцію
податків та нажаль одночасно він пропонує підвищити і фіскальну їх
функцію [29, с. 5]. Актуальним зараз є напрямки реформування податкової
системи запропоновані Т.Єфименко при обговорені концепції, що полягають
у: підвищенні ролі екологічних і ресурсних платежів; зміщенні
податкового навантаження в бік непрямих податків; поширення рентних
платежів на видобуток й інших корисних копалин; зростанні ролі місцевих
податків і зборів; скасування неефективних (затратних) податків і
зборів; поступово запровадження податку на нерухоме майно [29, с. 9].

Елементами податку є визначені законодавчими актами держави принципи
побудови та організація стягнення податків, які відображають його
соціально-економічну сутність [29, с. 501].

Згідно з позицією О.Євстігнеєва елементи оподаткування  поділяються на
істотні елементи закону про податок, факультативні елементи та додаткові
елементи податків [31, с. 40-41]. На думку М. Кучерявенко система
елементів правового механізму податку складається з обов’язкових та
факультативних елементів [32, с. 68-70]. За словами І.Педь елементи
податку поділяються на функціональні елементи та організаційні [18, с.
44-45].

Обґрунтованою є точка зору І.Бабіна, так як за його словами залежно від
функціонального призначення елементи юридичної конструкції податку
природно поділяються на групи: фіскальні, організаційні,  захисні [16,
с. 70].

Неповнота, нечіткість або двозначність закону про податок можуть
привести до можливості ухиляння від сплати податку на законних підставах
або до порушень із боку податкових органів. Якщо законодавець не
встановив або не визначив хоча б один з елементів, то платник податків
мав би право не сплачувати податок або сплачувати його зручним для себе
способом [31, с. 40].

З моменту виникнення податкового права, при формуванні законів
враховуються різні елементи податків. Так як, законодавче не встановлено
перелік елементів податку, а серед вчених фінансистів [7, 10, 11, 16-19,
21-23, 30-33] не має єдиної думки щодо їх складу (табл. 3).

Як видно з наведеного аналізу думок українських та російських вчених [7,
10, 11, 16-19, 21-23, 30-33], у кожного науковця свої підходи до
елементів податку, та нажаль, їх наукові розробки не враховуються
органами влади при розробці нових законодавчих актів. У зв’язку з цим
деякі елементи податку не відображені у законах, що приводить до
незручності при їх користуванні та різної їх трактовки. Тому, на нашу
думку, необхідно законодавче встановити зручний наступний перелік
елементів податку, який прописувати у встановленої послідовності при
формуванні нових законів: суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування,
предмет оподаткування, база оподаткування, норма оподаткування, джерело
податку, одиниця оподаткування, податковий оклад (квота), порядок
обчислення податку, податковий звітний період, податковий звіт, термін
подачі податкового розрахунку, строк сплати податку, порядок сплати
податку, податкові пільги, відповідальність за податкове правопорушення.

IV. Всновки.

1.        Запропоноване авторське визначення таких термінів:

– Податок – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
різних субрахунках рахунку 641 „Розрахунки за податками”, розраховується
та надається платниками до податкових інспекцій у встановлений термін на
підставі відповідної форми звітності, згідно якої підлягає внесенню у
державний або місцевий бюджет у граничні строки, а також за несплату
якого встановлені фінансові санкції та контроль здійснюється органами
податкової служби.

– Внесок – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед позабюджетними фондами для фінансування соціальних потреб
громадян, який обліковується на різних субрахунках рахунку 65
„Розрахунки за страхуванням” (крім банківських установ щодо Фонду
гарантування вкладів фізичних осіб), розраховується та надається
платниками до відповідних органів державного страхування у встановлений
термін на підставі відповідної форми звітності, згідно якої підлягає
внесенню у позабюджетні фонди у граничні строки, а також за несплату
якого встановлені фінансові санкції та контроль здійснюється органами
страхування.

– Мито – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
рахунку 642 „Розрахунки за обов’язковими платежами”, розраховується та
контролюється митними органами залежно від вартості товару на підставі
вантажно-митної декларації, згідно якої підлягає внесенню у бюджет при
переміщенні через кордон.

– Збір – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом для фінансування потреб держави, який обліковується на
різних субрахунках рахунку 641 „Розрахунки за податками”, вноситься у
державний або місцевий бюджет у граничні строки без розробленої форми
звітності, а також за несплату якого встановлені фінансові санкції та
контроль здійснюється спеціальними уповноваженими державними органами
влади.

– Плата – це  законодавче встановлений розмір грошової заборгованості
перед бюджетом, яка повертається державі за тимчасове або постійне
користування ресурсами, обліковується на різних субрахунках рахунку 641
„Розрахунки за податками”, розраховується та надається платниками до
податкових інспекцій у встановлений термін на підставі відповідної форми
звітності, згідно якої підлягає внесенню у державний або місцевий бюджет
у граничні строки, а також за несплату якого встановлені фінансові
санкції та контроль здійснюється органами податкової служби.

– Система оподаткування – це загальні вимоги до сукупності  податків,
зборів, плати, внесків, мита в організованій цілісній фінансовій системі
держави та її взаємозв’язок з платниками через адміністративний механізм
органів податкової служби.

Таблиця 3. Елементи податку

2. Удосконалено класифікацію видів загальнодержавних та місцевих
податків,  зборів, внесків, мита та плати за категоріями згідно ознак
фінансового обліку, звітності, контролю та цільового призначення.

3. На основі критичного аналізу досліджень щодо переліку елементів
податку запропоновано авторський перелік елементів, який рекомендовано
прописувати у встановленої послідовності при формуванні нових законів.
До цих елементів віднесено: суб’єкт оподаткування, об’єкт оподаткування,
предмет оподаткування, база оподаткування, норма оподаткування, джерело
податку, одиниця оподаткування, податковий оклад (квота), порядок
обчислення податку, податковий звітний період, податковий звіт, термін
подачі податкового розрахунку, строк сплати податку, порядок сплати
податку, податкові пільги, відповідальність за податкове правопорушення.

Література.

1. Мозенков О.В. Зміст і роль податкової політики у державному
регулюванні. // Фінанси України. – 1997. – № 4. – С. 92 – 97.

2.  Закон України „Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від
25.06.1991р. HYPERLINK “http://www.rada.gov.ua/” www.rada.gov.ua .

3. Бабін І. Функціональний підхід до систематизації елементів юридичної
конструкції податку. // Право України. – 2007. – № 5. – С. 69 – 73.

4. Тлумачний словник сучасної української мови: Близько 50000 сл. /
[уклад. І.М. Забіяка]. – К.: Арій, 2007. – 512 с.

5. Вишневський В. Принципи оподаткування: обґрунтування і емпірична
перевірка. // Економіка України. – № 10. – 2008. – С. 55 – 72.

7.  Податки: Учбовий посібник. / Бур’яковський В.В., Кармазин В.Я.,
Каламбет С.В., Водолазька О.А. – Дніпропетровськ: Пороги, 1998. – 611 с.

8. Чернелевський Л.М. Податковий облік і контроль. Навчальний посібник.
– 2-ге вид., перероб. і доп. / Л.М. Чернелевський, Т.Ю. Редзюк – К.:
Пектораль, 2006. – 312 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020