.

Система оптових ринків сільськогосподарської продукції: необхідність державного регулювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
146 2910
Скачать документ

Система оптових ринків сільськогосподарської продукції: необхідність
державного регулювання

Численні приклади організації ефективної системи продажу споживачам
плодоовочевої продукції пропонує світова практика ринкової торгівлі. Це
здебільшого оптові, оптово-роздрібні ринки, які представляють собою
відлагоджену систему закупівлі оптових партій продукції на основі
контрактів тривалого терміну дії та наступного продажу її оптовими
партіями чи вроздріб. Такі ринки здійснюють безперервну торгівлю
продукцією масового споживацького попиту, для чого мають постійних
постачальників та покупців. У країнах ЄС, США оптові продовольчі ринки –
це великі, привабливі за інтер’єром структури з торговельними залами та
допоміжними приміщеннями для приймання, доробки, зберігання продукції,
належної підготовки її до продажу. По суті – це торговельні комплекси з
усіма супроводжуючими службами високого сучасного рівня.

Треба зазначити, що оптовий ринок сільськогосподарської продукції
(ОРСП)  –  місце зустрічі оптових пропозицій сільськогосподарської
продукції та відповідного попиту, де виявляють реальну ціну товару,
вирівнюють її коливання, оперативно переміщуючи товарні потоки. Оптові
ринки повинні перерости в регіональні аграрні центри, де покупці й
продавці зможуть не тільки продати чи купити продукцію, а й отримати
повний спектр послуг: тут можна буде підготувати товар для продажу,
провести розрахунки, отримати кредит, транспортні послуги, дізнатися про
ціни на товари, отримати інформацію від дорадчих служб про нові
технології [6].

Органи влади всіх рівнів мають усвідомити, що оптовий ринок
сільськогосподарської продукції – це ще й важливий соціальний механізм,
оскільки він сприяє підвищенню доходів селян-товаро-виробників і
зменшенню видатків громадян-споживачів, для більшості з яких видатки на
харчування є найбільшою статтею у сімейному бюджеті.

Суттєвим фактором стимулювання держави до створення системи оптових
ринків продовольства є легалізація товарних і фінансових потоків і, як
наслідок, упорядкування збору податків, розширення бази оподаткування.

Оскільки ОРСП організовують за певними правилами, то можна дати таке
правове визначення: оптовий ринок сільськогосподарської продукції – це
суб’єкт підприємницької діяльності, який створено згідно із
законодавством і метою діяльності якого є створення необхідних умов для
здійснення операцій з продажу та купівлі сільськогосподарської
продукції, укладення відповідних договорів купівлі-продажу товарів за
цінами, що складаються залежно від попиту і пропозиції.

Основні напрями створення та функціонування оптових продовольчих ринків
в Україні визначені постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1999
р. № 997 “Про оптові продовольчі ринки”. У ній обгрунтована необхідність
створення оптових продовольчих ринків; чітко сформована мета, основні
завдання, функції та принципи їх діяльності; викладені
організаційно-правові форми, принципи фінансового забезпечення
діяльності оптових продовольчих ринків, інформаційного обслуговування
учасників торгів.

Створення таких структур передбачається Указом Президента України від
06.06.2000 року “Про заходи щодо забезпечення формування та
функціонування аграрного ринку”. В ньому, зокрема, відзначається, що
мережа підприємств, які здійснюватимуть оптову торгівлю
сільськогосподарською продукцією, має бути створена в містах з кількістю
населення понад 100 тисяч чоловік. Оптові продовольчі ринки можуть
проводити аукціони, ярмарки, організовувати виставки продукції з
наступним її продажем.

Метою створення ОРПС є формування ефективного ринкового механізму
реалізації сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки
товаровиробниками всіх форм власності; справляння позитивного впливу на
якість продукції, рівень її кінцевої ціни та задоволення потреб
споживачів; сприяння конкуренції на споживчому ринку.

Вибір організаційно-правової форми ОПР здійснюється в рамках
законодавства щодо форм господарювання. Найдоцільнішою
організаційно-правовою формою є відкриті акціонерні товариства,
акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні,
торговельні, сервісні, інші юридичні та фізичні особи. Для формування
статутного фонду можуть бути залучені кошти державного та місцевих
бюджетів, приватних, у тому числі іноземних, інвесторів, господарських
товариств. Робота ОРПС організовується згідно з його статутом, правилами
торгівлі, ветеринарними й санітарними правилами, іншими нормативними
документами.

Діяльність ОРПС проводиться за принципом самоокупності. Фінансування
розвитку ОРПС має здійснюватися за рахунок недержавних джерел. Органи ж
виконавчої влади та місцевого самоврядування мають сприяти залученню
інвестицій (вітчизняних та іноземних), а також вільних коштів населення.

Основними джерелами доходів можуть бути:

?     плата за користування приміщеннями, наданими учасникам оптової
торгівлі;

?     плата, що вноситься учасниками оптової торгівлі за послуги, які
надаються оптовими ринками (транспортні, вантажно-розвантажувальні
роботи, аналіз якості продукції, утилізація нереалізованого товару).

Оптові торговці – це вирішальна ланка у циркуляції цінової інформації
між виробниками та споживачами [7, с.167]. У системі збуту вони
знаходяться між виробниками й споживачами, забезпечуючи зв’язок між
пропозицією та попитом. Оптові торговці не продають продукцію широкому
загалу, а традиційно постачають продукцію роздрібним торговцям, іншим
зацікавленим сторонам: супермаркетам, ресторанам, готелям, лікарням,
іншим фірмам громадського харчування, яких ми називаємо
інституціональними клієнтами — на відміну від кінцевого споживача.
Оптові торговці мають цілий ряд функцій (торгівля, накопичення,
переробка, транспортування тощо), які допомагають забезпечити нижню
частину маркетингового ланцюга продукцією, приклад пристосованою під
попит клієнтів.

Оптові торговці як правило, мають технічні знання, необхідні для роботи
з продукцією та її виробниками, знання у сфері торгівлі, необхідні для
задоволення різноманітних потреб широкого кола різних клієнтів.

Організація оптового ринку сільськогосподарської
продукції (оптового торгового центру) щонайперше потребує вирішення
питання про відведення земельної ділянки на території міста, створення
відповідних супроводжувальних служб – санітарної, контролю за якістю
продукції, протипожежної, транспортної, зв’язку, побутового
обслуговування суб’єктів ринку. Тому доцільно, щоб організаційні заходи
щодо створення оптових продовольчих ринків були ініційовані місцевими
державними адміністраціями з залученням широкого кола потенційних
засновників та співучасників функціонування такої структури.

Головними функціями ОРСП є такі:

• забезпечення облаштованого місця зустрічі продавців та покупців за
доступну оплату;

• виявлення ринкової ціни як ціни реального попиту та реальної
пропозиції;

• формування інформації про тенденції та стан ринку;

•   групування продовольчих товарів із різноманітних джерел виробництва;

•   забезпечення формування великих партій стандартизованого товару;

• надання послуг із складування, зберігання та доставки товару до
дрібнооптових та роздрібних торговельних точок;

• забезпечення контролю якості та безпеки продукції.

Оптові ринки можуть надавати різноманітні послуги, а саме [2]:

• організація і проведення систематичних ринкових досліджень,
спостереження й аналіз та підтримка постійних контактів з головними
учасниками ринку;

• проведення щоденної реєстрації роздрібних цін на плодоовочеву
продукцію, які встановилися на ринку;

• надання щоденної інформації про існуючі ціни та цінові тенденції, а
також стан ринку — в пресі, телефоном, факсом і за допомогою Інтернету;

• реклама і просування тих компанії, які активно працюють на ринку;

• організація і проведення тренінгів, семінарів і конференцій з
маркетингової тематики, функціонування сучасних форм оптової торгівлі;

• організація курсів, конкурсів, виставок;

• організація та координація поставок сільськогосподарської та
садівничої продукції переробним підприємствам та експортерам;

• організація митних та банківських послуг тощо.

Враховуючи обмеженість коштів на капіталовкладення, оптовий ринок
сільськогосподарської продукції доцільно створювати на базі існуючих
структур оптової торгівлі (плодоовочевих баз), матеріально-технічна
оснащеність яких найпридатніша для створення цивілізованих
оптово-продовольчих ринків.

На відміну від багатьох зарубіжних країн у нас поширена досить проста з
позицій організаційно-технічного рівня форма торгівлі
сільськогосподарською продукцією на продовольчих ринках населених
пунктів[5, с.11]. Продавцями тут виступають переважно безпосередні
виробники продукції (кооперативні, фермерські, приватні, індивідуальні
господарства, власники дачних ділянок, садів), пропонуючи масовому
покупцеві широкий асортимент плодів, овочів, картоплі, а також молоко,
сир, сметану, олію, м’ясо різних видів, сало і т.п. за договірними
цінами. На таких ринках попит-пропозиція відіграють регулюючу роль щодо
ціноутворення. Правила й порядок торгівлі на цих ринках встановлюються
місцевими органами державної влади з урахуванням місцевих умов,
особливостей, традицій населення.

Інфраструктура ринків сільськогосподарської продукції і продовольства в
цілому та її елементи торговельного, виробничого, фінансово-кредитного
призначення потребують копіткої роботи для розвитку й удосконалення. Без
цього не можна розраховувати на нормальне функціонування власне ринку,
тобто на відлагодженість та стабільність процесу купівлі-продажу товарів
в обсягах та асортименті, які б задовольняли потреби суспільства.

З метою забезпечення швидкого просування товарів до споживачів та більш
повного задоволення потреб населення продовольством створюються
продовольчі ринки різних видів. Основними критеріями класифікації ОПР за
видами є територіальний принцип, функціональна спрямованість і
спеціалізація діяльності. За територіальною ознакою ОРПС поділяються на
місцеві, регіональні, міжрегіональні. За асортиментом продукції, що
реалізується, ОРПС поділяються на спеціалізовані та універсальні.
Спеціалізовані оптові продовольчі ринки поділяються на ринки
плодоовочевої продукції, картоплі, м’ясної продукції, морепродуктів
тощо. Форма власності оптових ринків може бути різною – державною,
приватною, комунальною, змішаною.

Основними напрями створення та функціонування оптових продовольчих
ринків передбачена етапність створення ринків: створюються універсальні,
а також спеціалізовані ОРПС, наприклад, плодоовочеві, рибні, м’ясні
тощо, а вже потім – створюються оптові ринки на рівні районів, областей,
тобто ближче до товаровиробників.

Нині “вузьким місцем” інфраструктури залишаються формування
закупівельно-збутового призначення (пункти, кооперативи), мережа яких
має діяти безпосередньо в населених пунктах. У такий спосіб найповнішою
мірою вони будуть відповідати запитам виробників сільгосппродукції,
включаючи дрібні приватні господарства населення.

рських товаровиробників на кооперативних засадах (рис.1) є основою для
розвитку регіональних оптових ринків свіжої продукції.

Розвиток гуртових ринків стримується неврегульованістю нормативних
актів, що стосуються їх діяльності, зокрема щодо виділення земельних
ділянок, оподаткування тощо. Для подальшого розвитку мережі гуртових
сільськогосподарських ринків необхідно врегулювати питання щодо
виділення земельної ділянки для функціонування ринку, ринкового збору,
документального оформлення факту купівлі-продажу на гуртовому ринку [4].

Рис.1. Взаємодія товаровиробників і регіональних ринків (виробничого
типу) через кооперацію

Ці питання можуть бути врегульовані Законом України «Про оптові ринки
сільськогосподарської продукції», прийнятим у червні 2009 року Верховною
Радою України та постановою Кабінету Міністрів України №562 “Про
затвердження Державної цільової програми створення оптових ринків
сільськогосподарської продукції”.

Дані нормативно-правові акти створюють законодавчі передумови для
розбудови мережі оптових ринків і визначають стратегію їх розміщення та
функціонування.

Відповідно до Державної цільової програми планується побудувати 25 таких
ринків, розмістивши їх територіально в усіх регіонах України. Визначена
державна підтримка створення оптових ринків – вона становить 1200 млн
грн.

З метою реалізації положень Закону України “Про оптові ринки
сільськогосподарської продукції” розроблено і прийнято наступні
нормативно-правові акти: Кабінетом Міністрів України прийнято постанову
від 11.02.10 р. №141 “Про затвердження Порядку набуття юридичною особою
статусу оптового ринку сільськогосподарської продукції”; Мінагрополітики
затверджено наказ від 19.02.10 р. №73 “Про затвердження типових правил
роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції”; наказ від
02.03.10 р. №109 “Про затвердження Положення про комісію з питань
надання юридичній особі статусу оптового ринку сільськогосподарської
продукції Міністерства аграрної політики України та її складу”; наказ
від 25.11.09 р. №830 “Про затвердження Порядку надання асоціації оптових
ринків сільськогосподарської продукції статусу саморегулівної
організації”.

На сьогодні в м. Львові, Херсонській, Полтавській та Хмельницькій
областях вже функціонують оптові ринки плодоовочевої продукції, у
м.Жашкові Черкаської області – ринок “Чародій”, перший і поки що єдиний
в Україні ринок оптової торгівлі худобою, вирощеною в основному в
особистих селянських та дрібнотоварних господарствах.

На виконання Державної цільової програми створення оптових ринків
сільськогосподарської продукції реалізовується проект “Створення
“Південно-українського регіонального оптового продовольчого ринку”.

Окрім вище зазначеного, ведеться робота щодо створення мережі
регіональних оптово-роздрібних ринків сільськогосподарської продукції.

Основними завданнями оптового продовольчого ринку є:  створення належних
умов товаровиробникам та торговельним компаніям для оптового продажу
сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; сприяння
прискореному просуванню товару від товаровиробника до кінцевого
споживача у торговельному ланцюгу; надання можливості всім
постачальникам і споживачам сільськогосподарської продукції та продуктів
її перероблення для виходу на конкурентний ринок, забезпечення
контрольованості ринку, що в результаті формує найбільш вигідну ціну;
визначення необхідного переліку продукції вітчизняного виробництва, який
повинен становити переважну більшість від загального обсягу продажу;
забезпечення протягом року постачання населенню якісних харчових
продуктів, скорочення втрат сільськогосподарської продукції;
облаштування єдиного місця для укладання угод з купівлі-продажу
сільськогосподарської продукції та продуктів її перероблення;
забезпечення концентрації сільськогосподарської продукції та продуктів
її перероблення у визначеному місці; сприяння вітчизняним
товаровиробникам в одержанні максимальних прибутків від реалізації їх
продукції; забезпечення достовірною інформацією споживачів про
кон’юнктуру ОРПС та споживчу якість товарів; сприяння продавцям та
покупцям у підготовці товарів до продажу і купівлі; організація
закупівлі, зберігання та відвантаження сільськогосподарської продукції
та продуктів її перероблення покупцям; організація реклами, надання
маркетингових послуг, сервісного обслуговування та інших заходів для
реалізації або придбання продукції; підвищення ефективності постачання
продовольства як у великі міста, так і в окремі регіони країни;
здійснення державного ветеринарного і санітарно-епідеміологічного
контролю за якістю.

Робота ОРПС організується згідно з його статутом, правилами торгівлі,
ветеринарними і санітарними правилами, іншими нормативними документами,
що регламентують діяльність ринку. Правилами роботи ОРПС слід
передбачити: режим роботи ОРПС, який затверджується місцевими органами
виконавчої влади; забезпечення продавців та покупців ринку належним
торговельним і холодильним обладнанням; здійснення контролю за
додержанням вимог щодо паркування транспортних засобів; створення умов
для зберігання товарно-матеріальних цінностей та продажу товарів;
забезпечення належного санітарного, технічного та протипожежного стану
території ринку; відповідальність за порушення порядку торгівлі на ринку
тощо.

На сьогодні в Україні практично не існує організованої оптової торгівлі
свіжими овочами, фруктами та ягодами, і потреба створення такої
організованої інфраструктури є достатньо високою. Проте зараз майже
кожен обласний центр має стихійні оптові ринки у формі базарів[1, с.63].
Ці ринки є невеликими за розмірами і, як правило, не дотримуються
основних принципів функціонування оптових ринків, таких як продаж
товарів на ринку виключно оптовим продавцям, функціонування ринку в
світлу пору дня і т. п. Вони пропонують обмежений перелік послуг і не
надають послуг з підвищення якості продукції. Динаміка зміни кількості
суб’єктів інфраструктури аграрного ринку за перід 2004 – 2010 років
приведена на рис.2.

Рис.2. Динаміка зміни кількості суб’єктів інфраструктури аграрного ринку

Формою оптової торгівлі, яка присутня в Україні на ринку племінної
худоби, є аукціонний продаж [3]. Однак за відсутності налагодженого
механізму загальний обсяг продажу великої рогатої худоби через аукціони
незначний. Для стимулювання продажу товарної худоби через аукціон
необхідна відповідна система економіко- правових відносин щодо
аукціонної діяльності.

На сьогоднішній день наказом Міністерства аграрної політики України та
Української академії аграрних наук від 5 червня 2002 року № 153/44
затверджено Положення про організацію та проведення аукціонів живої
худоби та птиці. Це положення регламентує порядок організації та
проведення аукціонів живої худоби (племінної, неплемінної продуктивної)
та птиці (далі – худоба та птиця), визначає повноваження аукціонного
комітету та порядок оформлення угод купівлі-продажу.

Аукціон худоби та птиці – це організаційна форма публічного продажу
худоби та птиці в зазначений час і в установленому місці з попереднім
оглядом худоби та птиці. Організаторами аукціонів худоби та птиці можуть
виступати Міністерство аграрної політики України, Міністерство
агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головні
управління сільського господарства і продовольства обласних, Управління
сільського господарства і продовольства Севастопольської міської та
управління (відділи) сільського господарства і продовольства районних
державних адміністрацій, біржі, торгові доми, сільськогосподарські та
інші підприємства всіх форм власності, власники худоби.

Аукціон худоби та птиці надає послуги у вигляді проведення публічного
продажу худоби та птиці в зазначений час та в установленому місці з
можливістю попереднього огляду товару. Аукціон проводиться на спеціально
побудованих та облаштованих для цього майданчиках. Відбір, підготовка і
транспортування поголів’я худоби та птиці для наступного їх продажу на
аукціоні проводиться з дотриманням санітарних та ветеринарних норм
згідно із законодавством. Порядок проведення кожного аукціону
визначається відповідним регламентом, який розробляється та
затверджується організаторами аукціону.

За ініціативою і наказами Міністерства аграрної політики України
проведено кілька аукціонів (племінних овець, великої рогатої худоби
м’ясних порід тощо) та виставок. Проте активність таких заходів може
бути вищою.

Визнається  за необхідне енергійніше запроваджувати аукціонний продаж
худоби та розвивати оптові плодоовочеві ринки, основними завданнями яких
є: організація суворо регламентованого розпродажу продукції, сформованої
у великі партії, однорідні за якістю та пакуванням; встановлення рівня
мінімальних цін; розроблення вимог до якості товару; стимулювання
розширення асортименту продукції; надання послуг покупцям шляхом здачі в
оренду сховищ, холодильників і виділення торгового кредиту; вивчення
ринків збуту та публікація ринкової інформації.

Висновки. Вигоди держави від створення мережі оптових ринків
сільськогосподарської продукції в Україні є очевидним. Це підвищення
ефективності сільськогосподарського виробництва, прозорість ринку,
контроль за цінами, якість продуктів харчування, наповнення бюджету та
оптимізація видатків, посилення конкуренції на споживчому ринку, швидке
просування продукції до споживачів, створення нових робочих місць і, як
наслідок, підвищення рівня життя населення.

Завдяки концентрації товарно-грошових потоків і легкому контролю над
ними з боку держави оптовий ринок може стати інструментом політики
державного регулювання агропродовольчого сектору економіки. Через
оптовий ринок уряд та місцева влада можуть створювати політику
врівноваженого розвитку роздрібної торгівлі і місцевого виробництва. За
допомогою державних і місцевих контрольних органів можна здійснювати
моніторинг якості продукції, ціни, обсягів продажу.

Оптовий ринок сільськогосподарської продукції – це саме той
економічно-соціальний важіль, за допомогою якого можна зменшити рівень
інфляції та створити стабільні місця роботи для тих, хто працює у
фірмах, розташованих на території оптового ринку, а відтак зменшити
соціальну напругу у відповідному регіоні.

Література

1. Давиденко К. В. Розвиток підприємництва в агропромисловому
виробництві / К.В. Давиденко // Економіка АПК : Міжнародний науково-
виробничий журнал. – К.: 2004. – №9. – С. 61-67.

2. Копитець Н.Г. Особливості функціонування оптових продовольчих ринків
у зарубіжних країнах // Науковий вісник НАУ. – 2007. – Випуск 110.
Частина 1, С. 130-134.

3. Копитець Н.Г. Сутність і значення інфраструктури аграрного ринку //
Економіка АПК. – 2008. – № 12, С. 121-123.

4. Малік, М. Й. Розвиток підприємництва в аграрному секторі економіки /
М.Й. Малік, О.Г. Шпикуляк.// Економіка АПК : Міжнародний науково-
виробничий журнал. – К.: 2006. – №4. – С. 3-10.

5. Саблук, П. Т. Розвиток сільських територій в контексті забезпечення
економічної стабільності держави / П.Т. Саблук..// Економіка АПК :
Міжнародний науково- виробничий журнал. – К.: 2005. – №11. – С. 4-12.

6. Федорчук О.М. Щодо функціонування оптових ринків
сільськогосподарської продукції / О.М. Федорчук // Вісник аграрної науки
Причорномор’я. – 2008. – №2. – с.70-75.

7. Ціни, витрати, прибутки агровиробництва та інфраструктура
продовольчих ринків України / За ред. акад. О.М. Шпичака. – К.: ІАЕ
УААН, 2001. – 340 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020