.

Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на туберкульоз легень (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 2547
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО

ШЕНК ЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 616.24–002.5:611.84:616.091.8-07.001.5

Особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей у хворих на
туберкульоз легень

14.03.02 – патологічна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Львів – 2005Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України.

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Суслов Євген Іванович,

Інститут фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г. Яновського АМН України,

завідувач лабораторії патоморфології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Гнатюк Михайло Степанович, Тернопільський
державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України,
завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії;

доктор медичних наук, професор Терещенко Валентина Павлівна, Інститут
екологічної патології людини, м. Київ, директор інституту.

Провідна установа

Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, кафедра
патологічної анатомії, МОЗ України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 2 ” листопада 2005 р. о 10 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 35.600.03 при Львівському національному
медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України (79010, м.
Львів, вул. Пекарська, 69).

З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м.
Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий “ 26 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Федорів Я.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка та вдосконалення методів діагностики
туберкульозу органа зору на теперішній час особливо значущі із-за
епідемії туберкульозу в Україні. Відомо, що прижиттєва діагностика цієї
патології має об’єктивні труднощі, тому патоморфологічні дослідження
можуть сприяти розвитку методів клінічної діагностики туберкульозної
інфекції в оці.

Захворюваність на позалегеневий туберкульоз впродовж останніх 5-7 років
зросла по Україні від 2,9 до 3,3 на 100000 населення. Важливість питання
підтверджується даними ВООЗ та ЮНІСЕФ у зв’язку із глобальним значенням
боротьби з цією недугою (Матусевич В.Г. і співавт., 2000; Мельник В.М. і
співавт., 2002). Відомо, що збільшилась кількість хворих на поліорганні
форми туберкульозу (Вартанян Ф.Е., Шаховский К.П., 2002). У Росії
захворюваність на туберкульоз очей зросла за останні 5 років вдвічі, а
серед дітей та підлітків – у декілька разів і зайняла перше місце у
структурі позалегеневого туберкульозу (Гарбуз А.Е., 1998). Роботи
останніх років свідчать про найпоширеніший шлях генералізації інфекції –
гематогенний засів мікобактерій туберкульозу (МБТ) у судинну оболонку
ока, що пояснюється особливостями її анатомічної будови (Morimura Y. et
al., 2002).

На сьогоднішній день у літературі накопичений значний фактичний матеріал
щодо структури захворюваності на туберкульоз ока, який базується на
клініко-діагностичних та статистичних даних. Водночас, натепер
недостатньо інформації про взаємовідносини між туберкульозом ока і
туберкульозом легеневої локалізації. Існують протиріччя у поглядах на
причини спалаху туберкульозу очей (Фещенко Ю.І. і співавт., 1998).

Встановлено, що мікобактерії туберкульозу, потрапляючи в організм
людини, можуть досить довго залишатися життєздатними. За несприятливих
умов в організмі можливий розвиток нових туберкульозних горбиків. Ці
дані пояснюють причину спалаху туберкульозу очей через тривалий час
після виникнення первинного комплексу. Навпаки, поєднання активних
вогнищ в оці та інших органах зустрічають рідко. Погляди на такий
антагонізм туберкульозу ока та інших органів були різні. Окремі фахівці
вважали, що захворювання однієї системи органів своєрідно оберігає від
ураження інші органи. На думку інших спеціалістів, туберкульозні вогнища
розповсюджуються через ембріологічно споріднені тканини (Пеньков М.А. и
соавт., 1990; Фещенко Ю.І. і співавт., 1998).

У зв’язку із цією реально існуючою проблемою та у вимірі шляхів її
вирішення ми передбачали визначення структурних змін тканин очей при
туберкульозі легень, як діагностичних критеріїв туберкульозної інфекції,
на підставі комплексу оглядових мікроскопічних, селективних
гістохімічних, імуногістохімічних та кристалографічних досліджень.

Обрані методи дозволяють базуватися на точних даних розтину,
контролюючих клінічний діагноз, виявити взаємовідносини між
туберкульозом ока і туберкульозом легеневої локалізації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота виконана у рамках планових НДР А. 98.05 (номер державної
реєстрації: 0198U000758) і А 01.04 (номер державної реєстрації:
0101U000385) Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського
АМН України та спільної роботи в україно-польсько-німецькому проекті
згідно договору між патологоанатомічним відділом Інституту фтизіатрії і
пульмонології АМН України, кафедрами патологічної анатомії й
офтальмології медичної академії м. Любліна (Польща) та відділенням
експериментальної офтальмології при Клініці офтальмології №2
університету м. Тюбінгена (Німеччина).

Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту
фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України (протокол №3
від 20 квітня 2001 р.), а також на засіданні РПК “Патологічна анатомія”
МОЗ і АМН України (протокол №2 від 24 жовтня 2001 р.).

Мета роботи – визначити критерії морфологічної діагностики змін тканин
очей при туберкульозній інфекції.

Задачі дослідження:

Верифікувати особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей
у хворих на туберкульоз легень за результатами оглядових мікроскопічних
методів.

Вивчити розподілення глікозаміногліканів у тканинах очей при
туберкульозі легень.

Дослідити за допомогою імуногістохімічних методів особливості змін
клітин Мюллера в сітківці ока експериментальних тварин (щурів, мишей
С57ВL6 та DBA/2J) у вимірі загальної ідеї роботи.

Вивчити кристалографічні реакції на туберкульоз з використанням
біологічних рідин ока.

Зіставити отримані дані з результатами комплексних досліджень щодо групи
порівняння (неспецифічні захворювання очей) та сформулювати складові
діагностичного алгоритму.

Об’єкт дослідження – туберкульоз очей при генералізованих формах
інфекції.

Предмет дослідження – комплексна морфологічна діагностика змін тканин
очей при туберкульозній інфекції.

Методи дослідження. Оглядовий гістологічний (забарвлення
гематоксилін-еозином), селективні гістохімічні (використання
альціанового блакитного та ШИК-реакції), імуногістохімічні
(імунофлюоресцентний метод з використанням подвійного маркування клітин
Мюллера), кристалографічний методи. Оглядова мікроскопія надавала
базисну інформацію, решта методів – уможливлювала її деталізацію.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні визначені за
сучасних умов особливості патоморфологічної діагностики змін тканин очей
у хворих на туберкульоз легень оглядовою методикою та за допомогою
гістохімії. Отримані пріоритетні дані щодо використання
імуногістохімічного маркування клітин Мюллера, які відповідають за
нормальну будову, фізико-електричну та біохімічну діяльність сітківки.
Уперше з використанням кристалографічного методу щодо біологічних рідин
ока при туберкульозі легень документовано діагностичне значущі патерни.
Розширено існуючі уявлення про роль вікової реактивності у реалізації
туберкульозної інфекції.

Практичне значення одержаних результатів. Комплексні критерії
діагностики змін тканин очей при туберкульозній інфекції вочевидь
сприяють оптимізації діагностики, лікування і профілактики туберкульозу
загалом та є аргументами на користь патогенетичної обґрунтованої
корекції локальних уражень. Отримані результати впроваджено у практичну
діяльність лабораторії патоморфології Інституту фтизіатрії і
пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України та навчальний процес
кафедри судової медицини Національного медичного університету ім. О.О.
Богомольця МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Авторові належить ідея роботи, нею власноруч
проаналізовано профільну літературу та розроблено методологію наукового
пошуку. Загалом самостійно виконані оглядові мікроскопічні, селективні
гістохімічні, імуногістохімічні, кристалографічні дослідження. Впродовж
роботи автор отримувала предметну допомогу від професора Ельжбети
Коробович із кафедри клінічної патології, професора Збігнєва Загурського
із кафедри офтальмології медичної академії м. Любліна (Польща) та від
професора Еберхарта Цреннера – директора відділення експериментальної
офтальмології і другої офтальмологічної клініки університету м.
Тюбінгена (Німеччина), за що вельми вдячна цим відомим фахівцям.
Самостійно проаналізовано весь фактичний матеріал, написано всі розділи
дисертації та сформульовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження
доповідалися на засіданні Вченої ради (2001) та науково-практичних
конференціях (2001, 2005) Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г.
Яновського АМН України, на VІ міжнародному конгресі студентів та молодих
вчених у м. Тернополі (2002), на засіданні проблемної комісії
“Патологічна анатомія” МОЗ і АМН України (2001), на міжнародних
офтальмологічних конференціях у розділі “Офтальмопатологія” у Берліні
(Німеччина, 2002), у Філадельфії (США, 2003) і Києві (2003).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, серед них 3 статті
у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 3 статті – в іноземних
журналах, 3 роботи – у матеріалах конгресів та конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду
літератури, розділу “Матеріали та методи дослідження”, розділу
“Комплексна патоморфологічна діагностика уражень очей при
генералізованих формах туберкульозу”, який складається із чотирьох
підрозділів детального опису результатів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних
джерел, двох додатків. Робота викладена на 115 сторінках, ілюстрована 47
рисунками, 10 таблицями. Список літератури містить 114 інформаційних
джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети
використовували тканини очей хворих, померлих від туберкульозу легень, і
тканини очей, котрі підлягали енуклеації у пацієнтів з відсутньою
туберкульозною інфекцією, але з різноманітною патологією очей. Був
досліджений аутопсійний матеріал від 38 померлих на туберкульоз легень –
тканини 70 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В контрольній
групі з відсутньою туберкульозною інфекцією було 25 чоловік (19 – живих
пацієнтів з енуклеацією ока і 6 померлих) – 25 очних яблук. Усього
досліджено 95 очних яблук та 40 зорових нервів з хіазмою. В групі з
відсутньою туберкульозною інфекцією було 8 жінок і 17 чоловіків, а у
групі із наявним туберкульозом – 4 жінки і 34 чоловіки (табл.).

Патологоанатомічний діагноз дисемінованого туберкульозу легень у фазі
інфільтрації та розпаду був верифікований у 18 померлих,
фіброзно-кавернозного туберкульозу – у 16 померлих, інфільтративного – у
трьох випадках, кавернозного – в одному.

Таблиця

Загальна характеристика дослідженого клінічного матеріалу

Клінічні групи Чисельність спостережень Розподіл за статтю

Анатомічні об’єкти

чоловіки

жінки

очні яблука

зорові нерви з хіазмою

Пацієнти, які померли від туберкульозу легень

38

34

4

70

40

Хворі, в яких була відсутня туберкульозна інфекція, зокрема:

– зазнали енуклеації ока

25

19

17

8

25

– померлі 6

За методикою кристалографії були досліджені мазки-відбитки скловидного
тіла від 20 померлих від туберкульозу легень, 10 спостережень складала
група порівняння з відсутньою туберкульозною інфекцією.

В експерименті згідно вимог етичної комісії по дослідженню тварин було
вивчено 200 сітківок очей щурів (Brown Norway) у віці одного, семи,
чотирнадцяти, тридцяти й дев’яноста днів (порівну самців і самок) і 100
сітківок очей самок мишей віком 3 та 10 місяців з генетичною моделлю
підвищеного внутрішньоочного тиску (DBA/2J), де динаміка змін залежить
від віку тварини. Контрольна група – здорові миші (самки C57BL6).

Згідно техніки А.І. Абрикосова видаляли задню частину очного яблука, де
зосереджуються найважливіші морфологічні зміни, бо судинна оболонка ока
має широке судинне русло, а в ділянці перехрестя судин рух крові
сповільнюється, в результаті чого мікобактерії туберкульозу затримуються
в цих місцях і можуть проникати через стінку та осідати у
периваскулярній тканині.

Патоморфологічні дослідження велися у двох напрямках:

1) гістологічне вивчення тканин очей хворих, померлих від різних форм
туберкульозу (дисемінований, фіброзно-кавернозний, інфільтративний,
кавернозний);

2) гістологічне вивчення тканин очей, видалених при оперативних
втручаннях з приводу різних захворювань ока та відсутністю
туберкульозної інфекції в легенях, що підтверджувалось даними оглядової
рентгенографії.

Першочергово тканини очей досліджувалися на мікропрепаратах, забарвлених
гематоксилін-еозином. Для реалізації цього методу використовували
наступний лабораторний інвентар: мікроскоп, мікротом, електричний
термостат, шафу із саморегулюючим приладом для просочення у парафіні за
температури 50-60° С, тонкі ножі для різання очей, скляний посуд для
фіксації та ущільнення тканини ока, предметні скельця розмірами (76х36)
мм, (65х36) мм, покривні скельця розмірами (25х25) мм, (28х28) мм,
дерев’яні бруски, які відповідають розміру досліджуваних шматочків
тканини, на котрі кріпляться об’єкти для різки на мікротомі;
інструментарій (пінцети довгі – для переносу об’єктів з одної банки в
іншу, пінцети середніх розмірів), скальпелі препарувальні, скляні голки
для переносу зрізів з однієї банки в іншу, шпателі металеві, скляні
палички, шприци (двох- та десятимілілітрові) для наповнення ока при
зневодненні, фільтрувальний папір, тонкий папір, нитки, а також
гематоксилін-еозин для фарбування зрізів і чорну туш для маркування
об’єктів на предметному склі.

При надходженні в лабораторію кожне спостереження контрольного матеріалу
(видалене око під час операції енуклеації від живого пацієнта)
реєструвалося в книзі “Записи патологоанатомічних досліджень”, трупний
матеріал – у журналі “Протоколи гістологічного дослідження тканин ока”.
На кожний випадок документувалися паспортні дані.

Матеріал, відібраний для патоморфологічного дослідження, терміново
фіксувався, тому що тканини ока, ізольовані від живого організму, дуже
швидко набувають змін. Завдання фіксації полягає в тому, щоб уникнути
цих змін і зберегти клітинну структуру об’єкта. Тому енуклейоване око та
окремі тканини одразу після видалення занурювали у фіксуючу рідину – 10%
розчин формаліну, який готували на водопровідній воді, бо дистильована
вода викликає набряк тканин. Фіксували об’єкти впродовж 24 годин, потім
промивали у проточній воді і далі ущільнювали та поступово зневоднювали
в серії спиртів зростаючої до 96? концентрації, щоб уникнути зморщування
ока. Привілеєм цієї методики є швидкість. Перед фіксацією око розрізали
для кращого просякання – зазвичай після добового перебування в
абсолютному спирті. Розріз ока проводили в горизонтальній площині
відносно його положення в орбіті, щоб в одному центральному зрізі можна
було мати диск зорового нерву, жовту пляму сітківки і центр рогівки. При
розрізі цілого ока виникали певні проблеми у зв’язку із густою щільністю
кришталика та його слабкого прикріплення волокнами цинової зв’язки до
циліарного тіла. Були виконані два види фіксації матеріалу: в парафіні
та целоїдині. Внутрішньоочну частину зорового нерву досліджували на
поздовжніх зрізах разом із середньою частиною. Інші частини зорового
нерву спрямовували в поперечні зрізи для того, щоб можна було
приготувати їх серію і виявити відому частину волокон на всьому протязі
зорового нерву.

При розрізі тканин атрофічних очей із запальним хронічним процесом
контрольної групи часто спостерігалася кісткова тканина. Такі шматочки
підлягали декальцинації за кімнатної температури у 5% водному розчині
азотної кислоти. Після декальцинації кислоту нейтралізували шляхом
промивання у воді впродовж двох годин, а потім переносили матеріал на
одну добу у 20% формалін.

В основному проводили фіксацію тканин очей у парафін. Перевагою цієї
методики є те, що можна отримати досить тонкі (до 5 ?m) серійні зрізи
відносно швидко, порівняно з методикою фіксації у целоїдин. Ми
використовували парафін із точкою плавлення 52-54°C. Різку парафінового
блоку здійснювали за стандартною методикою. Препарати забарвлювали
гематоксилін-еозином.

Використання селективної гістохімії. Якісне фарбування на виявлення
глікозаміногліканів у тканинах очей хворих, померлих від генералізованих
форм туберкульозу, отримували за допомогою методики з блакитним
альціаном. Алгоритм фарбування наступний: 1) зрізи депарафінують і
переносять у воду; 2) фарбують свіжо профільтрованим 0,5% розчином
блакитного альціану – у 3% розчині оцтової кислоти 10-30 хв; 3)
промивають у дистильованій воді;

4) фарбують у 1% розчині нейтрального карміну впродовж 30 с; 5) швидко
промивають у воді; 6) висушують зрізи за кімнатної температури; 7)
просвітлюють у ксилолі і фіксують у бальзам. Результати:
глікозаміноглікани фарбуються у блакитний колір з відтінком зеленого,
ядра клітин – у червоний колір.

При вивченні структур зорового нерву та хіазми дала добрі результати
методика виявлення глікогену з використанням реактиву Шиффа у комбінації
із блакитним альціаном. Застосовували реактив Шиффа, 1% розчин йодистої
кислоти, 1% розчин блакитного альціану у 3% розчині оцтової кислоти.
Зрізи депарафінували і переносили у воду. Далі фарбували свіжо
профільтрованим 1% розчином блакитного альціану у 3% розчині оцтової
кислоти впродовж 5 хв. Потім швидко промивали у воді і переносили у
дистильовану воду. Витримували у 1% розчині йодистої кислоти впродовж
2-4 хв. Після цього промивали у дистильованій воді й переносили у
реактив Шиффа на 8-10 хв. Далі знову промивали у проточній, потім –
дистильованій воді. Зрізи висушували за кімнатної температури. І,
нарешті, просвітлювали у ксилолі і заключали в бальзам.

Кристалографія біологічних рідин ока. Після розтину померлих і видалення
задньої частини очного яблука згідно техніки А.І. Абрикосова робили
мазки-відбитки тканин ока із вмістом елементів скловидного тіла. За
методом кристалографії була встановлена позитивна реакція – визначений
ріст кристалів у хворих, померлих від туберкульозу; негативна реакція –
інший ріст кристалів, що спостерігається у людей з відсутністю
туберкульозної інфекції. Розроблений спосіб здійснюється за наступною
схемою. Видалений матеріал (задня частина ока) з боку скловидного тіла і
сітківки прикладається до предметного скла і рівномірно робиться мазок.
На мазок наносять 0,1 мл ізотонічного розчину хлориду натрію. Після
висихання розчину оцінюють структуру кристалів при освітленні мікроскопа
зі збільшенням 200, 400. При мікроскопічному дослідженні враховуються
особливості будови кристалів, їх форма, розташування та розмір.

Наголосимо, що при аналізі історій хвороб хворих на генералізовані форми
туберкульозу виявилось, що вони не перебували під ретельним наглядом
лікаря-офтальмолога. Відоме й те, що пацієнти можуть і не скаржитися на
дискомфорт щодо очей, але перебіг безсимптомних хоріоїдитів для них є
характерним і вважається початковою формою туберкульозного ураження ока
(Валюк С.И., 1996). Клінічно туберкульозний процес в оці може проявити
себе на тлі згасання процесу у легенях, туберкульозу внутрішньогрудних
лімфовузлів. До факторів ризику можна віднести аномалії імунної
відповіді та травми ока (Фещенко Ю.І. та співавт., 1998). Такі
біологічні рідини ока як кров, волога передньої камери, скловидне тіло,
слізна рідина можуть бути шляхом занесення та перебування специфічної
інфекції в тканинах ока (Ченцова О.Б., 1990). Усі належні дані
опрацьовано статистичними методами за визначенням критерію Ст’юдента.

Імуногістохімічний метод визначення клітин Мюллера. Виконували радіальні
зрізи з кріоблоків із сітківкою товщиною 10-12 ?m, укладали зрізи на
предметне скло, вкрите желатиною.Слайди зі зрізами годину розігрівали в
термостаті за температури 37°С, потім укладали в спеціальні контейнери.
Блокування зрізів проводили 10% козячою сироваткою впродовж години,
потім тричі відмивали зрізи від блокуючої рідини. Первинне антитіло
подавали в розведенні із 10% козячою та 2% бичачою сироваткою. Клітини
Мюллера визначали трьома різними первинними антитілами, тому
використовували різні серії зрізів (у кожній – по 50 зрізів).

Поліклональні антитіла GFAP (англомовна абревіатура-скорочення glial
fibrillary acidic protein) і KAT I (кінуренінамінотрансфераза І)
використовували у розведенні 1:500. Моноклональне антитіло Glutamine
synthetase (глютамінсинтетаза) – у розведенні 1:1000. Контейнери зі
зрізами залишали на 12 год у холодильнику за температури –10° С. Потім
зрізи тричі з інтервалом у 10 хв відмивали від первинного антитіла і
надавали на 2 год вторинне флюоресцентне антитіло. Після цього зрізи
промивали три рази від вторинного антитіла, виймали з контейнерів та
покривали покривним склом із гліцерином. Такі зрізи зберігали за
температури – 22° С. При дослідженні препаратів у флюоресцентному
мікроскопі фірми “Olimpus” препарати виймали з холодильника і чекали до
повного розморожування. Досліджували препарати, використовуючи
спеціальні фільтри; знімки виконувалися камерою, вмонтованою в систему
мікроскопа й автоматично переносилися до пам’яті комп’ютера, а
фотографії зберігались на лазерних дисках.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати оглядової
мікроскопії. У групі із туберкульозом легень розподіл патології за
патологоанатомічним діагнозом був наступний: переважав дисемінований
туберкульоз у фазі інфільтрації та розпаду – 18 випадків (47,36%
загального обсягу), на другому місці був фіброзно-кавернозний – 16
випадків (42,1%), на третьому – інфільтративний туберкульоз 3 випадки
(7,89%). В одному випадку мала місце гігантська каверна (2,63%). У
контрольній нозологічній групі були різні діагнози. Так, при операції
енуклеації очних яблук у живих пацієнтів хронічний неспецифічний
запальний процес з відшаруванням сітківки ока був документований у 7
випадках (28%), в’ялоперебігаючий увеїт із субатрофією ока також у 7
випадках (28%), термінальна глаукома – у 4 випадках (16%), меланома
хоріоїдеї – один випадок (4%). Аутопсійний матеріал тканин очей померлих
від ішемічної хвороби серця склав 6 випадків (24%). При дослідженні
тканин енуклейованих очей методикою оглядової мікроскопії були надані
наступні характеристики хронічному неспецифічному запальному процесу:
травматичний хронічний в’ялоперебігаючий увеїт із формуванням губчастої
і компактної кісткової тканини, кальцинатів у стінках судин та
формуванням ангіоматозних структур (п’ять випадків); із в’ялим перебігом
та заміщенням тканин ока грануляційною і сполучною тканиною,
новоутвореними судинами, з формуванням кісткової тканини (чотири
випадки); в’ялоперебігаючий увеїт із заміщенням тканин ока грубою
сполучною тканиною, дистрофією та некрозом судинної оболонки,
фрагментами ангіоматозного переродження за рахунок проліферації
ендотелію (три випадки); абсцес склери з крововиливом, різко вираженими
явищами дистрофії і лейкоцитарної інфільтрації (один випадок); атрофія
та набряк тканин ока, вогнищевий склероз, лейкоцитарна інфільтрація
циліарного тіла (один випадок); хронічний увеїт зі значним фіброзом
строми, круглоклітинною інфільтрацією, дистрофією ендотелію судин,
крововиливом у скловидне тіло (три випадки); меланома судинної оболонки
(один випадок); індукований штучним кришталиком гранульоматозний
ендофтальміт з утворенням макрофагальних клітин за типом сторонніх тіл
(один випадок). При патоморфологічному дослідженні тканин ока у хворих,
померлих не від туберкульозної інфекції, а саме від ішемічної хвороби
серця, спостерігалась нормальна будова тканин.

*

D

ae

@

???

$

&

(

*

D

r

t

V

?

ae

ae

J

O

@

@

$

@

?ківки та утворення кальцинатів – по (7?3%).

В групі із неспецифічними запальними процесами частота виявлення в
тканинах очей лімфоїдної інфільтрації складала (17?7%), токсичного
васкуліту – (83?7%), проліферативної реакції – (83?7%), епітеліоїдних
клітин – (3?3%), ексудативної реакції практично не спостерігали.
Користуючись методами статистичної оцінки за критерієм Ст’юдента та
визначенням ступенів вірогідності з’ясували, що при туберкульозній
інфекції у тканинах ока із показником вірогідності р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020