.

Клініко-патогенетична характеристика незапальних уражень міокарда тонзилогенного генеза у дітей (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
146 4064
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. С. І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО

ДОРОФЕЄВ ОЛЕКСАНДР ЕДУАРДОВИЧ

УДК 616.127-053.2-02:616.322-07

Клініко-патогенетична характеристика незапальних уражень міокарда
тонзилогенного генеза у дітей

14.01.10 – Педіатрія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Сімферополь – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ
України.

Офіційні опоненти:

Провідна установа: доктор медичних наук, професор

Зубарев Валентин Львович,

Кримський державний медичний університет ім. С. І. Георгієвського МОЗ
України, професор

кафедри госпітальної педіатрії

доктор медичних наук, професор

Острополець Савелій Савелійович,

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України,
професор кафедри педіатрії факультету післядипломної освіти

доктор медичних наук, професор

Сенаторова Ганна Сергіївна,

Харківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач
кафедри госпітальної педіатрії

Інститут педіатрії, акушерства

та гінекології АМН України,

відділення функціональної діагностики

Захист дисертації відбудеться 17.06.2004 р. о 12

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при
Кримському державному медичному університеті ім. С. І. Георгієвського
МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Кримського державного
медичного університету ім. С. І. Георгієвського МОЗ України (95006,
м. Сімферополь, бул. Леніна, 5/7).

Автореферат розісланий 13.05.2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
О. А. Хренов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В останні десятиліття, за даними ВООЗ, хвороби
системи кровообігу мають домінуюче значення в структурі захворюваності
та смертності населення індустріально розвинених країн (Л. Т. Малая та
співавт., 1998, Е. І. Чазов, 2000, C. Zoccale, 2003). В Україні хвороби
органів кровообігу складають 60,7 % у структурі смертності населення
(В.Ф. Москаленко та співавт., 2001), відзначається ріст смертності серед
працюючого населення (А.П. Дорогой, 1998), що впливає на загальну
демографічну ситуацію (В.Ф. Москаленко та співавт., 2001). Тому по
науковій і соціальній значимості проблема вивчення цих захворювань
переросла з вузько медичної у важливу загальнодержавну проблему.

На сучасному рівні знань стало зрозуміло, що основа багатьох хронічних
захворювань серцево-судинної системи дорослого населення знаходиться в
дитячому віці (Н.П. Шабалов, 2000, А. Е. Абатуров та співавт., 2003).
Вдале рішення проблеми попередження цих захворювань, збереження високого
рівня працездатності багато в чому залежить від гармонійного розвитку в
ранні періоди життя, попередження та ефективного лікування захворювань
серця у дітей.

В останні роки на Україні, так само як і в інших країнах СНД,
відзначається значний ріст поширеності серцево-судинних захворювань у
дитячому віці (О.П. Волосовець, 2001, Л. М. Макаров та співавт., 2001,
Е.Д. Дука та співавт., 2002, Ю. В. Марушко та співавт., 2003). В той же
час відбулися значні зміни в структурі захворювань серцево-судинної
системи у дітей. З одного боку, відзначається зниження захворюваності
ревматизмом (В.М. Сидельніков, 1992, В.Г. Майданник та співавт., 2001),
з іншого, відзначається ріст незапальних уражень міокарда (НУМ), що по
частоті займають перше місце серед придбаних захворювань органів
кровообігу у дітей (О.П. Волосовець, 2001, С.С. Острополець, 2002, В. В.
Бережний та співавт., 2003).

Хоча в дитячому віці ці захворювання майже не призводять до виникнення
серцево-судинної недостатності, але вони обмежують адаптаційні
можливості дитячого організму, знижують працездатність, що надалі, може
обмежувати вибір професії, негативно позначитися на підготовці юнака до
служби в армії. Крім того, із НУМ можуть бути пов’язані випадки раптової
смерті під час значних фізичних навантажень (А.Г. Дембо та співавт.,
1989, Г.А. Макарова, 1991).

Незважаючи на значну поширеність, незапальні ураження міокарду у дітей
дотепер залишаються однієї з найменш вивчених проблем дитячої
кардіології. Вимагають уточнення ряд ланок класифікації цих захворювань,
питання лікування і реабілітації. Поліетіологічність НУМ у дітей багато
в чому затрудняє вивчення цих питань. Але в даний час у дітей, як і
раніше, незапальні ураження міокарду тонзилогенного генеза (НУМТГ)
складають значну частину таких уражень.

Хронічний тонзиліт є одним з найбільш розповсюджених хронічних
захворювань дитячого населення, як на Україні, так і в країнах СНД і не
має тенденції до зниження (В.П. Бикова 1995, О.Г. Красноухова 1996, С.П.
Мощич та співавт., 1999, И.А. Гудима та співавт., 2001), що визначає
ріст частоти незапальних уражень міокарда тонзилогенного генеза.

У сучасній концепції патогенезу незапальних уражень міокарда
тонзилогенного генеза ведуча роль приділяється метаболічним порушенням.
При наявності такого довгостроково існуючого вогнища інфекції, як
хронічний тонзиліт, включаються механізми фізіолого-біохімічної
адаптації. Виникнення дезадаптації супроводжується поглибленням
метаболічних змін в організмі, що може бути одним з пускових механізмів
НУМТГ, чи підтримувати це ураження надалі, навіть після усунення
першопричини захворювання – хронічного вогнища інфекції. Однак
особливості метаболізму в різні фази адаптації у дітей з незапальними
ураженнями міокарда не вивчалися, хоча це важливо як для розуміння
патогенезу цих захворювань, так і для розробки індивідуальних підходів
до лікування. З огляду на все перераховане можна зробити висновок, що
вивчення НУМТГ є актуальною проблемою сучасної педіатрії, що має як
медичне, так і соціальне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною науково-дослідницької роботи кафедри пропедевтики
дитячих хвороб Луганського державного медичного університету “Стан
здоров’я дітей, які проживають у різних екологічних умовах” (№ держ.
реєстрації 0100U001574).

Мета дослідження: рішення проблеми підвищення ефективності лікування і
диспансеризації дітей на основі розкриття механізмів формування
незапальних уражень міокарда тонзилогенного генеза з урахуванням
тяжкості патологічного процесу і ступеня дезадаптації організму.

Основні задачі дослідження:

1. Удосконалити діагностичні критерії тяжкості перебігу незапальних
уражень міокарда на підставі деяких механізмів патогенеза
НУМТГ

у дітей.

2. Оцінити метаболічний стан дітей з незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза.

3. Вивчити особливості адаптації в дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза.

4. Виділити порушення показників метаболізму, характерні для різних
стадій дезадаптації в хворих з НУМТГ.

5. Виявити взаємозв’язок між фазами дезадаптації і змінами імунітету.

6. Розробити класифікацію дезадаптації в дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза.

7. Обґрунтувати концепцію патогенетичних механізмів, що можуть
забезпечувати збереження чи прогресування незапального ураження міокарда
після санації носоглотки.

8. Розробити систему обстеження дітей хворих НУМТГ з урахуванням
дезадаптації організму.

9. Розробити комплекс лікування незапальних уражень міокарда
тонзилогенного генеза з урахуванням важкості перебігу захворювання і
дезадаптації організму.

Об’єкт дослідження: діти, що страждають незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза.

Предмет дослідження: серцево-судинна система, імунний статус, показники
метаболізму, адаптація організму.

Методи дослідження: загальноклінічні, біохімічні, імунологічні,
функціональні.

Наукова новизна одержаних результатів. У дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза на підставі обстеження адаптаційних
можливостей організму, клінічних проявів захворювання, метаболічних і
імунних змін, вперше отримані комплексні дані про стан метаболізму,
імунного статусу в різні фази дезадаптації.

У дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза вивчені
зміни рівнів вільних амінокислот крові, показників їх біотрансформації
та екскреції сечею, виявлено дісаміноацидемію з підвищенням рівня
глутамінової і аспарагінової амінокислот, гліцину, ізолейцину в
сполученні зі зниженням рівня незамінних амінокислот, підвищеною
екскрецією амінокислот сечею.

Вивчено активність системи ПОЛ й АОЗ і виявлена активація ПОЛ з
дисбалансом проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ, при гнобленні АОЗ, що в
сполученні з показниками вільних амінокислот крові, станом системи ЛДГ
поглиблює уявлення про патогенетичні механізми незапального ураження
міокарда тонзилогенного генеза в дітей, стани клітинного
мітохондріального метаболізму.

Встановлено залежність скарг хворого, виразності клінічних проявів
захворювання, лабораторних порушень від ступеня дезадаптації організму.
Виявлено, що в різні фази дезадаптації спрямованість метаболічних та
імунних порушень в організмі відрізнялася і залежала від
стадії дезадаптації.

Запропоновано концепцію патогенетичних механізмів, що пояснює
збереження, чи прогресування незапального ураження міокарда після
санації носоглотки, яка з’явилася теоретичною базою нового підходу до
лікування і реабілітації хворих незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза.

Розроблено класифікацію дезадаптації в дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза.

Отримані нові дані дозволили обґрунтувати диференційований підхід до
обстеження і лікування дітей з незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза з урахуванням тяжкості перебігу патологічного
процесу і ступеня дезадаптації організму.

Практичне значення одержаних результатів. Використання отриманих
результатів клінічних спостережень і інструментально-лабораторних
досліджень поглибило уявлення про патогенез незапальних уражень міокарда
тонзилогенного генеза, і дозволило розробити класифікацію дезадаптації
організму в дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного
генеза.

Удосконалені діагностичні критерії ступеня змін ЕКГ, що відоброжають
важкість перебігу патологічного процесу в дітей з незапальними
ураженнями міокарда тонзилогенного генеза.

Запропоновано план обстеження дітей з незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза з урахуванням ступеня дезадаптації організму і
диференційно-діагностичний алгоритм для вибору оптимальної схеми
обстеження.

Розроблено диференційований підхід до тактики медикаментозного лікування
і вибору рухового режиму в дітей з незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза з урахуванням ступеня дезадаптації
організму і ступеня порушень, виявлених на ЕКГ, що дозволив підвищити
ефективність лікування і реабілітації цих хворих.

У процесі клінічної апробації доведена ефективність застосування
розроблених диференційованих схем у лікуванні дітей з незапальними
ураженнями міокарда тонзилогенного генеза.

Впровадження результатів дослідження в практику. Результати досліджень
по удосконаленню діагностики і диференційованому підходу до обстеження і
лікування дітей із НУМТГ з урахуванням стадії дезадаптації впроваджені в
Луганську обласну дитячу клінічну лікарню (м. Луганськ), міську клінічну
багатопрофільну дитячу лікарню № 1 (м. Луганськ), міську дитячу
лікарню №1 (м. Донецьк), центральну міську клінічну лікарню
№1 (м. Донецьк), міську лікарню № 15
(м. Дніпропетровськ), Львівську міську дитячу клінічну лікарню (м.
Львів), обласну дитячу клінічну лікарню (м. Харків).

У процесі виконання роботи зареєстровані раціоналізаторські
пропозиції: № 2431, № 3245 у Луганському державному медичному
університеті.

Теоретичні положення та практичні рекомендації, викладені в
дисертаційній роботі, використовуються в навчальному процесі кафедр
педіатрії Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обрана тема дисертації,
сформульовані мета та задачі дослідження і проведен патентний пошук по
темі дисертації. Самостійно проведен підбор тематичних хворих,
комплексне обстеження і лікування, оцінка функціональних і адаптаційних
можливостей хворих. Проведено науковий аналіз отриманих результатів і
математична обробка. Автором сформульована класифікація ступеня
дезадаптації у дітей із НУМТГ, розроблені плани обстеження і лікування
дітей з різним ступенем дезадаптації, проведена апробація запропонованих
схем. Сформульовані основні положення, висновки і практичні
рекомендації, впровадження в практику охорони здоров’я й апробація.
Автором підготовлені наукові дані для публікацій і виступів на з’їздах і
конференціях, оформлені дисертаційна робота й автореферат, інформаційний
листок і раціоналізаторські пропозиції, подана заявка на винахід та
отриман патент України № 53833 А.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації
повідомлені та обговорені на: 8 з’їзді дитячих лікарів Української РСР
(Тернопіль, 1987), VI Республіканської наукової конференції
“Актуальні проблеми імунолікування” (Луганськ, 1988), IV з’їзді
Республіканського наукового товариства лікарів-лаборантів (Луганськ,
1989), 3-ої міжрегіональної науково-практичної конференції “Актуальні
проблеми екологічної імунології, морфології і імунореабілітації в умовах
індустріального регіону Донбасу” (Луганськ, 1991), Українській
науково-практичній конференції “Теоретичні і клінічні питання дитячої
кардіології” (Харків, 1993), I Української науково-практичної
конференції (Харків, 1993), конференції “Актуальні проблеми лікування і
реабілітації підлітків із соматичними і психічними захворюваннями”
(Харків, 1995), конференції Х International Congres of Liver Diseases
(Basel \ Switzerland, 1995), науково-практичній конференції “Актуальні
проблеми охорони здоров’я дітей шкільного віку і підлітків” (Харків,
1997), міжнародній науково – практичній конференції “Спортивна
медицина і реабілітація в новому тисячоріччі” (Донецьк, 2000), Sixth
International Scientific Congress Modern Olympic Sport and Sport for
All (Warshawa, 2002), IX Міжнародній науково-практичній конференції
“Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та
валеології” (Одеса, 2003), Республіканській науково-практичній
конференції з міжнародною участю (Феодосія, 2003), VII З’їзді
Всеукраїнського лікарського товариства (Тернопіль, 2003).

На підставі даних дисертаційної роботи виданий інформаційний листок:
“Методика підбора рухового режиму і ЛФК для дітей з незапальними
ураженнями міокарда”

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 49 друкованих праць,
з них 25 – у журналах, 12 – у збірниках, 12 – у матеріалах і тезах
наукових конференцій, з’їздів, конгресів, моноавторських самостійних
робіт – 37. Отриман патент України на винахід № 53833 А.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 288 сторінках
друкарського тексту і складається з вступу, огляду літератури, 7
розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій,
ілюстрована 45 таблицями і 8 малюнками. Перелік використаних джерел
містить 453 роботи, з них 121 робота іноземних авторів з-за рубежів
СНД.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Для рішення поставленої задачі обстежено
472 дитини у віці 4-15 років. Основну групу склали 317 дітей із НУМТГ,
що знаходилися на лікуванні в дитячих кардіологічних відділеннях міської
клінічної багатопрофільної дитячої лікарні № 1 м. Луганська,
міської дитячої лікарні № 1 м. Донецька, обласної дитячої клінічної
лікарні м. Луганська. Крім того, обстежено 155 здорових дітей
контрольної групи. Хворим проводилося традиційне загальноклінічне
обстеження, що включало також визначення серомукоіда, сіалових кислот,
гаптоглобіна, С-реактивного білка. Проводилися ЕКГ, ФКС, ЕхоКГ,
рентгенокардіографія грудної клітки (за показниками). Вивчалася
дерматогліфіка дітей. Крім того, проводилося визначення адаптаційних
можливостей організму за методикою А.В. Аболенської та співавт., (1989),
Л.Х. Гаркаві та співавт., (1990). Розраховували: показник якості
реакції, серцевий індекс, індекс зовнішньої роботи серця, індекс
кровопостачання. Вивчалися біохімічні показники, що відбивають різні
види метаболізму, порушення енергозабезпечення, пластичних процесів,
проявів вторинної мітохондріальної недостатності. Вивчали активність
системи ПОЛ й АОЗ, рівень білка, білкових фракцій крові, продуктів
метаболізму (креатин, сечовина, сечова кислота), вільних амінокислот у
венозній і капілярній крові, а також їх екскреції із сечею, цукру крові,
піровіноградної кислоти, лактатдегідрогенази, лужної фосфатази,
аланінамінотрансферази, холестерину, ?–ліпопротеідів, електролітів
крові: Na, K, Ca і їхнього співвідношення, вивчений ряд імунологічних
показників: відносна й абсолютна кількість лімфоцитів, Т-лімфоцитів,
В-лімфоцитів, О-лімфоцитів.

Визначалися субпопуляції: теофелінчутливі, теофелінрезистентні,
індукторні клітки, активні Т-лімфоцити, ауторозетки, ЦІК, вивчалися
імуноглобуліни класів А, М, G.

Результати власних досліджень та їх обговорення. Хронічний тонзиліт є
одним з найбільш широко розповсюджених хронічних захворювань дитячого
населення, яким страждає 15-25 % дітей шкільного віку (Л.А. Данілов та
співавт., 1993, И.А. Гудіма та співавт., 2001). Однак НУМТГ виникає
далеко не у всіх дітей. Для реалізації цього захворювання необхідне
сполучення вогнища інфекції з іншими несприятливими факторами.

Встановлено, що в більшості дітей із НУМТГ в анамнезі зустрічалися
фактори, що можуть сприяти порушенню діяльності серцево-судинної
системи, метаболічним та дезадаптаційним порушенням в організмі. Так,
обтяжений по захворюваннях серцево-судинної системи сімейний анамнез
виявлений у 30,9 % дітей, у 36,5 % були несприятливі фактори, що діють
внутріутробно чи в період пологів, у 7,2 % важкі захворювання,
перенесені в періоді новонароджености, чи до 1 року. У 28,1 % був
обтяжений аллергологічний анамнез. Частіше хронічний тонзиліт сполучався
з одним з несприятливих факторів 49,2%, сполучення з двома факторами
відзначене в 23,7 % дітей, із трьома в 5 %.

Крім того відзначено, що більш половини хлопчиків, що занедужали НУМТГ
мали А(II) групу крові (Р ?A? ooooooooniioaaaooooooooooo D TH L?Ap ® ° ? ?? ??????? ????? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ???? ?????????? a$ @ @ @ @ «@ @ «@ @ @ @ @ @ @ @ «@ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ @ ?? ?????????? ?? ?? ?? & 2 : ue Nка та співавт., 1989). Перехід на більш низький функціональний рівень супроводжується зниженням працездатності серця. Тому проаналізували рівень біохімічних показників у дітей поза стадією резистентності чи виснаження, але що мали ІА менш 550 кгм/хв. Виявлено, що значення біохімічних показників у цих дітей наближалося до стадії виснаження, а активність ферментів була ще більш низькою. Так активність ЛДГ у цих дітей склала 2,07 ± 0,5 ммоль/ч.л. У зв'язку з тим, що виражена дезадаптація сполучалася з більш значними змінами метаболізму, визначення стадії дезадаптації може бути використане в амбулаторній і клінічній практиці в якості одного з критеріїв для судження про глибину порушення усередині клітинного метаболізму в дітей із НУМТГ і бути основою для вибору індивідуальних схем лікування. На підставі отриманих даних нами пропонується розподіл дезадаптації при НУМТГ у дітей на три ступені. I ступінь включає дітей, у яких порушення адаптації відзначається тільки при проведенні проб з фізичним навантаженням. У спокої в таких дітей визначається задовільна адаптація r до 14 умов. од., індекс зовнішньої роботи серця вище 550 кгм/хв. До II ступеня порушень адаптації віднесені діти, що знаходяться в стадії напруги (r вище 14 умов. од.) і мають індекс зовнішньої роботи серця вище 550 кгм/хв. До III ступеня віднесені діти, що знаходяться в стадії резистентності чи виснаження, і незалежно від стадії адаптації мають індекс зовнішньої роботи серця менш 550 кгм/хв. З огляду на різну виразність клінічних проявів, різну виразність і спрямованість метаболічних і імунологічних порушень у залежності від ступеня дезадаптації розроблені диференційовані схеми обстеження і лікування хворих у залежності від стадії дезадаптації. У дітей із задовільною адаптацією чи з I ступенем дезадаптації необхідно провести загальноклінічне обстеження: загальний аналіз крові, сечі, при необхідності диференціальної діагностики гострофазні показники, ЕКГ, ЕхоКГ. У дітей з II ступенем дезадаптації доцільно додатково визначити рівень ферментів і біохімічних показників, що відображають різні види обміну речовин. Зокрема доцільно досліджувати електроліти крові, рівень цукру, ліпідів, білка і білкових фракцій, активність ЛДГ. У дітей з III ступенем дезадаптації крім усього перерахованого вище доцільно дослідження обміну пуринів, систем ПОЛ і АОЗ, проведення імунологічного обстеження. Використання запропонованого алгоритму обстеження дітей із НУМТГ не тільки дозволяє виявити наявні метаболічні й імунні порушення, але і є обґрунтуванням для розширення терапевтичного комплексу. Вивчення цих показників у динаміці доцільно і для оцінки ефективності лікування. Існуюче лікування НУМТГ у дітей не завжди виявляється досить ефективним. Навіть при повному видаленні вогнища інфекції, що є первісною причиною виникнення захворювання, повний позитивний ефект досягається не у всіх хворих. Це може бути зв'язане з тим, що розвинені порушення адаптації, мітохондріальної недостатності не зникають автоматично після видалення вогнища інфекції, а призводять до формування різних функціональних порушень. У дітей з низьким рівнем адаптації звичайні навантаження (у тому числі побутові навантаження), з яким дитина до захворювання справлялася нормально, можуть стати надмірним, приводячи до збереження і поглиблення біохімічної дезадаптації з енергодефіцитом, тобто до збереження чи навіть прогресування НУМТГ. Це у свою чергу веде до подальшого зниження адаптації. Таким чином, формується порочне коло, що може існувати і після усунення первинної причини, що викликала захворювання. Для більш переконливого підтвердження припущення ми обстежували дітей із НУМТГ через рік після тонзилектомії (Мал. 2). Діти з покрашенням чи видужанням Діти з погіршенням захворювання Мал. 2 Особливості адаптації через рік після тонзилектомії Виявлено, що в більшості дітей, у яких не відзначено поліпшення в стані незапального ураження міокарда, чи відзначене погіршення процесу після тонзилектомії зберігалися різкі порушення адаптації (порушення адаптації III ступеня виявлені в 3/4 цих хворих, задовільна адаптація не відзначена в жодної дитини, Р 14 умов.од.) і мають індекс зовнішньої роботи серця
вище 550кгм/хв. До III ступеня дезадаптації відносять дітей, які у
стадії резистентності, виснаження чи мають індекс зовнішньої роботи
серця менш 550кгм/хв.

План обстеження хворих НУМТГ доцільно будувати з урахуванням ступеня
дезадаптації: при I ступені він включає загальноклінічне обстеження
(загальний аналіз крові і сечі), ЕКГ, ЕхоКГ, при необхідності
диференціальної діагностики з запальними ураженнями міокарда дослідження
гострофазних показників. При II ступені дезадаптації в план включають
крім вищезгаданого, визначення активності ЛДГ, загального білка і
білкових фракцій крові, глюкози, ліпідів крові, електролітів крові. При
III ступені дезадаптації крім усього перерахованого вище доцільно
дослідження обміну пуринів, системи ПОЛ і АОЗ, проведення імунологічного
обстеження.

3. Проведення лікування НУМТГ з урахуванням ступеня ураження
міокарда і стадії дезадаптації дозволяє підвищити ефективність лікування
цих хворих. При I ступені дезадаптації лікування включає санацію вогнищ
інфекції. Комплексну вітамінотерапію, у яку включаються препарати,
спрямовані на ліквідацію вторинної мітохондріальної недостатності: 1)
кофактори ензимних реакцій (нікотинамід, рибофлавін, тіамін); 2)
антиоксиданти (аскорбінова кислота, токоферолу ацетат). Діти можуть
знаходитися на загальному режимі, показане широке використання
тренувальних програм ЛФК.

Дітям з порушеннями адаптації II ступеню спочатку доцільно обмежити
фізичне навантаження умовами палатного режиму. Дієта цих дітей повинна
бути по калорійності на верхній межі вікових потреб. У терапію крім
препаратів, використовуваних при першому ступені дезадаптації доцільне
включення L-карнітину, уведення речовин, що беруть участь в активації
вільних жирних кислот (коензим А). Необхідна корекція рівня калію і
кальцію під контролем їхнього рівня в крові. У задачі ЛФК у цих хворих
входить створення сприятливих умов для роботи серця за рахунок
мобілізації екстракардіальних факторів кровообігу, поліпшення емоційного
тонусу, поступове розширення адаптації дитини до малих фізичних
навантажень.

Хворим з порушенням адаптації III ступеня спочатку доцільно знаходитися
на напівпостільному режимі. У дієті необхідне введення по верхній
границі вікових потреб незамінних амінокислот. Крім лікування, що
використовувалося при ІІ ступені дезадаптації, доцільне застосування
препаратів, що містять коферментні комплекси, енергодаючі сполуки,
амінокислоти, антиоксиданти, анаболічні засоби (рибоксин і ін.).
Особливо виправдане використання препаратів, що містять
вітаміно-амінокислотно-мікроелементний комплекс (“Квадевіт” і ін.). ЛФК
таких хворих спочатку спрямоване на помірне тонізування центральної
нервової системи і створення сприятливих умов для роботи серця за
рахунок мобілізації екстракардіальних факторів кровообігу.

4. Крім урахування ступеня дезадаптації рекомендовано виділяти три
ступеня порушення процесів реполяризації на ЕКГ. До I ступеня віднесені
діти, у яких відзначалася деформація, зниження амплітуди зубця Т в
одному відведенні, у лівих грудних відведеннях (V5, V6) зубець Т>1/6
зубця R. До II ступеня віднесені діти, у яких відзначалося зниження
інтервалу SТ нижче ізолінії, деформація чи зниження зубця Т в
двох-трьох відведеннях, у V5 – V6 – Т склав 1/7 – 1/9 зубця R. До III
ступеня віднесені діти, у яких відзначалося: зниження інтервалу SТ,
деформація, зниження зубця Т в усіх чи більшості відведень, у лівих
грудних відведеннях зубець Т ?1/10 зубця R.

Рекомендовано враховувати ступінь порушення реполяризації на ЕКГ у дітей
з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза при
призначенні комплексної терапії. У дітей з 2-3 ступенем порушень
реполяризації в лікування НУМТГ доцільно включати кардіотрофічні
препарати поза залежністю від ступеня дезадаптації. Дітям з 2 ступенем
ураження міокарда достатнє проведення 1 курсу лікування, а в дітей з 3
ступенем оптимальним є проведення повторних курсів зі зміною чи
сполученням препаратів.

Список рОбІт,

опублікованих ЗА темОЮ дисертацІЇ

1. Аутофлора носоглотки при ГРВІ у дітей // Педіатрія, акушерство і
гінекологія. – 1985. – №6 – С. 14 – 16.

2. Особливості сенсибілізації при стрептококовій інфекції і
стрептококовому носительстві в носоглотці // Педіатрія, акушерство і
гінекологія. – 1986. – № 6 – С. 7-9. (Співавт.: Г.Д. Дорофеєва, Н.Т.
Колягина.) Дисертантом самостійно проведено обстеження, аналіз та
статистична обробка даних, написання розділу роботи присвяченого впливу
стрептококової флори носоглотки на організм дитини, спільно – висновки).

3. До питання про механізми сенсибілізації дітей при гострих
респіраторних захворюваннях // Педіатрія, акушерство і гінекологія. –
1987. –№ 3. – С. 9-10. (Співавт.:Г.Д. Дорофеєва, О.И. Чистякова.)
Дисертантом самостійно проведено обстеження дітей, аналіз та статистична
обробка даних, написання розділу роботи присвяченого впливу
стрептококової флори носоглотки на організм дитини, спільно – висновки).

4. Клинико-биохимическая и иммунологическая характеристика
неревматических поражений миокарда у детей // Педиатрия. – 1990. – №10.
– С. 110.

5. Про адаптаційні механізми у дітей з різними формами тонзилогенних
уражень міокарда // Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1991. – №3. –
С. 5-8.

6. Лактатдегидрогеназа в диагностике невоспалительных поражений миокарда
у детей // Педиатрия.–1991.– №4. – С.110.

7. К вопросу о клинике антифосфолипидного синдрома в детском возрасте
//Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1994. – том 3. – №1.
– С.80-83. (Співавт.: Г.Д. Дорофеєва

Л.Ф. Чалая, Юй Веньсинь). Дисертантом самостійно проведено обстеження
дітей, аналіз, написання розділу роботи присвяченого впливу
стрептококової флори на серце, спільно – висновки).

8. Тонзиллогенные невоспалительные поражения миокарда как проявления
дезадаптации // Педиатрия. – 1994. – №3. – С. 103-104.

9. Про клініку антифосфоліпідного синдрому в дитячому віці. //
Педіатрія, акушерство і гінекологія. – 1995. – №3. – С. 5-7. (Співавт.:
Г.Д. Дорофеєва, Л.Ф. Чалая, Юй Веньсинь). Дисертантом самостійно
проведено обстеження дітей, аналіз, написання розділу роботи
присвяченого впливу стрептококової флори на серце, спільно – висновки).

10. Классификация дезадаптации у детей с невоспалительными поражениями
миокарда тонзиллогенного генеза и терапевтическая тактика с учетом её
степени // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1998. – том
7. – №2. – С. 174-177.

11. Некоторые аспекты применения препарата “Суметролим” у спортсменов //
Український медичний альманах. – 2001. – №5. – С. 53 – 55. (Співавт.: Г.
Д. Дорофеева, Е. Е. Дорофеева). Дисертантом самостійно проведено
обстеження дітей, аналіз, написання розділу роботи присвяченого впливу
стрепто-стафілококової флори носоглотки на адаптацію серцево-судинної
системи, спільно – висновки).

12. Метаболические нарушения при невоспалительных поражениях миокарда
тонзиллогенного генеза и вторичная митохондриальная недостаточность //
Вестник физиотерапии и курортологии. – 2002. – №1 – С. 10.

13. Дезадаптация при невоспалительных поражениях миокарда
тонзиллогенного генеза и вторичная митохондриальная недостаточность //
Український медичний альманах.– 2002. – №1. – С. 50 – 51.

14. Дерматоглифические особенности детей с хронической патологией
желчевыводящих путей // Український медичний альманах. – 2002. – №3. –
С. 48 – 49. (Співавт.: Дорофеева Н. А.) Дисертантом самостійно проведено
обстеження дітей, аналіз та статистична обробка даних, спільно –
висновки).

15. Кожные узоры кисти у детей с невоспалительными поражениями миокарда
тонзиллогенного генеза // Український медичний альманах. – 2002. – №4. –
C. 46 – 47. (Співавт.: Дорофеев Д. А., Дорофеева Н. А.) Дисертантом
самостійно проведено обстеження дітей, аналіз та статистична обробка
даних, спільно – висновки).

16. Особенности адаптации у детей с невоспалительными поражениями
миокарда тонзиллогенного генеза. // Вестник физиотерапии и курортологии
– 2003 – №1 – с.12

17. Дезадаптация при невоспалительных поражениях миокарда
тонзиллогенного генеза. // Український медичний альманах – 2003 – №3 –
с. 45 – 47

18. Особенности реабилитации детей с измененной аутофлорой проживаючих в
регионе антропогенного загрязнения. // Вестник физиотерапии и
курортологии – 2003 – №3 – с.10-11

19. Особенности терапии у детей с поражениями миокарда тонзиллогенного
генеза с учетом дезадаптации организма // Український медичний альманах
– 2003 – №4 – с. 48 – 49

20. Клинические особенности невоспалительных поражений миокарда у детей
различных возрастных групп // Український медичний альманах – 2004 – №1
– с. 57 – 58

21. Нарушение процессов реполяризации и особенности
клинико-биохимических изменений у детей с невоспалительными поражениями
миокарда. // Український медичний альманах – 2003 – №6 – с. 190 – 191

22. Пат. № 53833 А 61К9/08. Фарба для дерматогліфічного обстеження
/Опубл. 17.02.2003. Бюл. № 2 (співав. Дорофеєв Д. О.).

23. Течение вирусного гепатита у детей в зависимости от изоантигенов
крови по системе АВО и Rh и типа ушной серы // Детские инфекции.
(Республиканский межведомственный сборник). – Киев: Здоровья. – 1985 –
С. 111 – 115.

24. Об эволюции современной скарлатины // Детские инфекции.
(Республиканский межведомственный сборник). – Киев: Здоровья. – 1987 –
вып. 17 – С. 84 – 86. (Співавт.: Г.Д. Дорофеева, Н.Т. Колягина).
Дисертантом самостійно проведено обстеження дітей, аналіз та статистична
обробка даних, спільно – висновки).

25. Особенности реабилитации школьников с нарушением адаптационных
возможностей сердечно-сосудистой системы // Охрана здоровья детей и
подростков. (Республиканский межведомственный сборник). – Киев. – 1988.
– вып. 19. – С. 13-16.

26. Состояние неспецифических факторов естественной резистентности при
скарлатине у детей // Детские инфекции. (Республиканский
межведомственный сборник). – Киев: Здоровья. – 1988 – вып. 18 – С. 90 –
93. (Співавт.: Г.Д. Дорофева, Н.Т. Колягина). Дисертантом самостійно
проведено обстеження дітей, аналіз, написання розділу роботи
присвяченого впливу стрептококової флори носоглотки на організм дитини,
спільно– висновки).

27. К вопросу о дифференциальной диагностике различных форм поражений
миокарда у детей // Охрана здоровья детей и подростков. (Республиканский
межведомственный сборник). – Киев. – 1989. – вып. 20 – С. 7-9.

28. Особенности терапии тонзиллогенных невоспалительных поражений
миокарда в зависимости от стадии адаптации // Актуальные вопросы
педиатрии. – Донецк. – 1993. – С. 51.

29. Фазы адаптации как основа выбора методов психологической и
физической реабилитации больных невоспалительными поражениями миокарда
// Охрана здоровья детей и подростков. (Республиканский межведомственный
сборник). – Киев: Здоровья – 1994. – вып. 24 – С. 68-71.

30. К вопросу о классификации нарушений адаптации при невоспалительных
поражениях миокарда у детей // Поражения миокарда у детей. (Юбилейный
сборник трудов, посвященный 60-летию кафедры детских болезней ДГМУ). –
Донецк.– 1994. – С. 56 – 58.

31. Особенности лечения тонзиллогенных невоспалительных поражений
миокарда в зависимости от степени нарушения адаптации // Поражения
миокарда у детей. (Юбилейный сборник трудов, посвященный 60-летию
кафедры детских болезней ДГМУ). – Донецк – 1994. – С. 59 – 60.

32. Особенности дерматоглифики у детей больных ревматизмом // Актуальні
проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної
генетики: Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ, 2001 – вып. 5 – С. 260 – 262.
(Співавт.: Д.А. Дорофеев). Дисертантом самостійно проведено обстеження
дітей, аналіз та статистична обробка даних, спільно – висновки).

33. Особенности дерматоглифики у детей с невоспалительными поражениями
миокарда тонзиллогенного генеза // Актуальні проблеми акушерства і
гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. пр. –
Київ-Луганськ, 2003 – вып. 9 – С. 236 – 238. (Співавт.: Д.А.Дорофеев,
Н.А.Дорофеева). Дисертантом самостійно проведено обстеження дітей,
аналіз та статистична обробка даних, спільно – висновки).

34. Изоантигены крови по системе АВО и Rh – фактора у детей с
невоспалительными поражениями миокарда // Актуальні проблеми акушерства
і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр.
– Київ-Луганськ, 2004 – вып. 11 – С. 289 – 291.

35. Преморбидные состояния при поражениях миокарда и методы их
профилактики // Материалы 8 съезда детских врачей УССР. – Тернополь.
–1987. – С. 111

36. Использование комплекса ультрафиолетового облучения и
витаминотерапии для иммунокоррекции после больших физических нагрузок у
детей, занимающихся спортом // Материалы VI Республиканской научной
конференции “Актуальные проблемы иммунотерапии”. – Киев – Ворошиловград.
– 1988. – С. 70.

37. Биохимические и некоторые иммунологические тесты в диагностике
различных поражений миокарда у детей. // Материалы 4 съезда научного
общества врачей-лаборантов. – Ворошиловград. – 1989. – С. 11-12.

38. Иммунологические показатели в дифференциальной диагностике
невоспалительных заболеваний миокарда у детей // Материалы 3-ей
межрегиональной, научно-практической конференции “Актуальные проблемы
экологической иммунологии, морфологии и иммунореабилитации в условиях
индустриального региона Донбасса”. – Москва-Луганск. – 1991. – С. 21.

39. Проявление дезадаптации при невоспалительных поражениях миокарда у
детей // Материалы Украинской научно-практической конференции
“Теоретические и клинические вопросы детской кардиологии”. – Харьков. –
1993. – С. 39-40.

40. Особенности клиники невоспалительных поражений миокарда у
девочек-подростков и их адаптации // Материалы I Украинской
научно-практической конференции “Актуальные проблемы охраны здоровья
девушек-подростков” – Харьков – 1993. – С. 35-36.

41. Лечение тонзиллогенных невоспалительных поражений миокарда у
подростков в зависимости от степени нарушения адаптации // Материалы
конф. “Актуальные проблемы лечения и реабилитации подростков с
соматическими и психическими заболеваниями” – Харьков. – 1995. – С.
36-37

42.

Классификация нарушений адаптации у детей с невоспалительными
поражениями миокарда тонзилогенного генеза // Материалы
научно-практической конференции “Актуальные проблемы охраны здоровья
детей школьного возраста и подростков” – Харьков. – 23-24 октября 1997.
– Харьков. – 1997. – С. 91-93.

43. Новые технологии в диагностике дезадаптации у детей с
невоспалительными поражениями миокарда. // Материалы республиканской
научно-практической конференции с международным участием. – Симферополь.
–2003. – С.14 – 15

44. Особливості метаболічних змін у дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза. // Матер. VII з’їзд Всеукраїнського
лікарського товариства – Тернопіль. “Українські медичні вісті” – 2003 –
т. 5 – №1 (63) – С. 68.

45. Особенности адаптации организма в условиях спортивной гиперкинезии
у детей с патогенной микрофлорой в носоглотке. // Матер. 9 Міжнародної
науково-практичної конференції “Сучасні досягнення спортивної медицини,
лікувальної фізкультури та валеології. –Одеса. –2003. – С. 105 – 106.

46. Liver affects and factors influencing them at children with
autoimmune diseases // Poster Abstracts X International congres of Liver
Diseases. – October 19-21. – 1995, – Basel (Switzerland) – p. 373. (G.D.
Dorofeyeva.).

47. Clinical – biochemical aspects of deadaptation of children with
implogistic affections of myocardium. // Newest Medical Archives – Vol.
3. – 2002. – №1. – р. 35 – 36.

48. Влияние носительства патогенной микрофлоры на адаптационные
возможности юных спортсменов // Physical Education and Sport. – Vol. 46.
– 2002. –№1. – part 2. – p. 464.

49. Classification of deadaptation of children with implogistic
affections of myocardium // Newest Medical Archives. – Vol. 4 – 2003. –
№1. – p. 63 – 64.

АНОТАЦІЯ

Дорофеєв О. Е. Клініко-патогенетична характеристика незапальних уражень
міокарда тонзилогенного генеза у дітей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за
спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. Кримський державний медичний
університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, м. Сімферополь, 2004.

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності лікування та
диспансеризації дітей з незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного
генеза на підставі розробки класифікації дезадаптації організму в хворих
незапальними ураженнями міокарда тонзилогенного генеза, удосконалення
діагностичних критеріїв важкості перебігу НУМТГ, розробки
диференційованого підходу до обстеження і лікування в залежності від
важкості перебігу НУМТГ і стадії дезадаптації організму.

На підставі комплексного обстеження дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза виявлена залежність скарг, виразності
клінічних проявів захворювання від ступеня дезадаптації організму.
Установлено, що в різні фази дезадаптації спрямованість метаболічних і
імунних порушень в організмі відрізнялася і залежала від стадії
дезадаптації.

Описано концепцію патогенетичного механізму що дозволяє зберігатися
незапальній поразці міокарда навіть після усунення першопричини
захворювання (вогнища інфекції в носоглотці), що може бути теоретичною
базою нового підходу до лікування і реабілітації хворих незапальними
ураженнями міокарда тонзилогенного генеза.

Розроблено класифікацію дезадаптації у дітей з незапальними ураженнями
міокарда тонзилогенного генеза.

Отримані нові дані дозволили обґрунтувати диференційований підхід до
обстеження і лікування дітей з незапальними ураженнями міокарда
тонзилогенного генеза з урахуванням важкості перебігу патологічного
процесу і ступеня дезадаптації організму.

Ключові слова: діти, незапальні ураження міокарда, дезадаптація
організму.

Аннотация

Дорофеев А.Э. Клинико-патогенетическая характеристика невоспалительных
поражений миокарда тонзиллогенного генеза у детей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по
специальности 14.01.10 – педиатрия. – Крымский государственный
медицинский университет им. С.И. Георгиевского МОЗ Украины, г.
Симферополь, 2004.

диссертация посвящена проблеме повышения эффективности лечения и
диспансеризации детей с невоспалительными поражениями миокарда
тонзиллогенного генеза на основании разработки классификации
дезадаптации организма у больных невоспалительными поражениями миокарда
тонзиллогенного генеза, усовершенствования диагностических критериев
тяжести НПМТГ, разработки дифференцированного подхода к обследованию и
терапии в зависимости от тяжести НПМТГ и стадии дезадаптации организма.

Проведено комплексное обследование 472 детей в возрвсте 4 – 15 лет с
невоспалительными поражениями миокарда тонзиллогенного генеза включавшее
классические методы обследования (анамнез, объективное клиническое
обследование, ЭКГ, ФКС, ЭхоКГ), оценку функционального состояния
сердечно-сосудистой системы, оценку состояния адаптации, изучение
показателей клеточного и гуморального иммунитета, биохимическое
обследование (изучение показателей ПОЛ, АОЗ, свободных аминокислот крови
и мочи, общего белка, белковых фракций, мочевины, мочевой кислоты,
креатинина, сахара, пировиноградной кислоты крови, активность ЛДГ, АЛТ,
ЩФ).

На основании полученных данных выявлена зависимость жалоб, предъявляемых
больными, выраженности клинических проявлений заболевания от степени
дезадаптации организма. Установлено, что при различных стадиях
дезадаптации направленность метаболических и иммунных сдвигов в
организме отличалась и зависела от стадии дезадаптации.

Описана концепция патогенетического механизма позволяющего сохраняться
невоспалительному поражению миокарда даже после устранения первопричины
заболевания (очага инфекции в носоглотке), которая может быть
теоретической базой нового подхода к лечению и реабилитации больных
невоспалительными поражениями миокарда тонзиллогенного генеза.

Разработана классификация дезадаптации у детей с невоспалительными
поражениями миокарда тонзиллогенного генеза, отражающая различную
выраженность и направленность клинических проявлений заболевания и
метаболических сдвигов в организме. Усовершенствованы диагностические
критерии степени изменений ЭКГ, отражающие тяжесть патологического
процесса.

Полученные новые данные позволили обосновать дифференцированный подход к
обследованию и лечению детей с невоспалительными поражениями миокарда
тонзиллогенного генеза с учетом тяжести патологического процесса и
степени дезадаптации организма.

Ключевые слова: дети, невоспалительные поражения миокарда
тонзиллогенного генеза, дезадаптация организма.

summary

Dorofeyev O. E. The clinical-pathogenetic characteristic of not
inflammatory defeats of a myocardium tonsillogenic genesis at children.
– Manuscript.

Dissertation for the Degree of a Doctor of Science (medicine)
speciality: 14.01.10. – Pediatrics. – The Crimean State Medical
University named after S. I. Georgievsky MHP of Ukraine, Simferopol,
2004.

The dissertation is devoted to a problem of increase of efficiency of
therapy and rehabilitation of children with not inflammatory defeats of
a myocardium tonsillogenic genesis.

Complex inspection of children with not inflammatory defeats of a
myocardium tonsillogenic genesis including classical methods of
inspection, studying of a functional condition of cardiovascular system,
adaptation, immunity, biochemical index.

The clinical and metabolic changes of the children depending on the
degree organism deadaptation had been revealed. On the basis of the
received data, the deadaptation classification of children with
tonsillogenic non inflammatory defeats of myocardium had been suggested.

The concept of the pathogenetic mechanism allowing described to be kept
to not inflammatory defeat of a myocardium even after elimination of an
original cause of disease (the center of an infection in a nasopharynx)
which may be theoretical base of the new approach to therapy and
rehabilitation of patients by not inflammatory defeats of a myocardium
tonsillogenic genesis.

The received new data have allowed to elaborate inspection and treatment
of children with not inflammatory defeats of a myocardium tonsillogenic
genesis in basis of a degree and deadaptation an organism.

Key words: children, not inflammatory defeats of a myocardium
tonsillogenic genesis, deadaptation an organism.

Перелік умовних скорочень

АОЗ – антиоксидантний захист

ат – артеріальний тиск

дат – діастолічний артеріальний тиск

ЕхоКГ – ехокардіографія

іа – індекс зовнішньої роботи серця

ік – індекс кровопостачання

ЛДГ – лактатдегідрогеназа

ЛФ – лужна фосфатаза

нум – незапальні ураження міокарда

нумтг – незапальні ураження міокарда тонзилогенного генеза

ПОл – перекисне окислення ліпідів

ПЯР – показник якості реакції

сат – систолічний артеріальний тиск

сі – серцевий індекс

СПР – саркоплазматичний ретикулум

УЗД – ультразвукове дослідження

ЦІК – циркулюючі імунні комплекси

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020