.

Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у свиноматок (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
164 3408
Скачать документ

Львівська національна академія ветеринарної медицини

імені С.З. Ґжицького

Чекан Олександр Миколайович

УДК 619:618.7:636.4:616-07:616-084:616-039.3

Діагностика, прогнозування та профілактика післяродової патології у
свиноматок

16.00.07 – ветеринарне акушерство

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Львів-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі акушерства та хірургії Сумського
національного аграрного університету Міністерства аграрної політики
України.

Науковий керівник: – доктор ветеринарних наук, професор

Харенко Микола Іванович,

Сумський національний аграрний університет,

завідувач кафедри акушерства і хірургії.

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук

Сергієнко Олексій Іванович, провідний науковий співробітник лабраторії
контролю аерозолей, дезинфектантів та антигельмінтиків Державного
науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів і кормових
добавок

кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник,

Бєліков Анатолій Андрійович, провідний науковець лабораторії технології
виробництва свинини Інституту тваринництва УААН, (м. Харків)

Провідна установа: Державний агроекологічний університет України,

Міністерства аграрної політики України (м. Житомир)

Захист відбудеться 27.05.2004 р. о _14__годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д35.826.03 у Львівській національній
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул Пекарська 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської національної
академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 79010, м.
Львів, вул. Пекарська 50.

Автореферат розісланий 20.04.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зростання поголів’я свиней і їх продуктивності
знаходиться у тісному взаємозв’язку з плодючістю, функціонуванням
репродуктивної системи та станом здоров’я маточного поголів’я загалом.

Серед патології, яка найчастіше трапляється у свиноматок, найбільша
питома вага припадає на порушення функцій органів статевої системи та
молочної залози, яка коливається в межах 21-26% (А.В.Черкасова 1978),
але перебіг їх часто є субклінічним.

Питання діагностики, прогнозування та профілактики патології
репродуктивної системи свиноматок, особливо у післяродовому періоді
висвітлено у літературі недостатньо і багато з них залишаються не
з’ясованими.

Зокрема прижиттєвий діагноз таких захворювань у свиней складний з причин
малої доступності статевих органів для дослідження. В однаковій мірі це
стосується і питань прогнозування виникнення та перебігу патології
репродуктивної системи свиноматок, особливо післяродових ускладнень.
Однак, і в цього виду тварин у повній мірі можна застосовувати такі
методи діагностики як ректальне та вагінальне дослідження (І.Г. Мороз
1972).

Відсутність досконалих методів діагностики, прогнозування та
профілактики даної патології наносить господарствам значні економічні
збитки. Вони складаються з тривалого строку утримання неплідних
свиноматок, нерентабельного використання кормів, недоодержання приплоду
та забою високоцінних свиноматок із причин патології репродуктивної
системи і маститу. А тому виникає загибель свиноматок і молодняку.
Проведення досліджень саме в такому плані є актуальним і має велике
значення для науки та практики ветеринарної медицини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали
дисертаційної роботи є частиною і розділом науково-дослідної роботи
кафедри акушерства та хірургії з питань діагностики, прогнозування та
профілактики післяродової патології у сільськогосподарських тварин та
розділом тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського
національного аграрного університету (реєстр № 41/1).

Мета і задачі досліджень. Метою роботи було удосконалити методи
діагностики, прогнозування та профілактики акушерської патології у
свиноматок.

Для здійснення мети було поставлено наступні задачі:

з’ясувати стан відтворення свиноматок після відлучення поросят з
урахуванням пори року (туру) та їх віку;

проаналізувати динаміку основної післяродової патології з урахуванням
пори року (туру) та віку свиноматок в умовах спецгоспу з виробництва
свинини;

встановити і вивчити параметри співпадання основних метаболічних,
морфологічних і клінічних показників у свиноматок до родів, під час
родів і в перші дні після родів при фізіологічному і патологічному
перебігу пуерперального періоду з метою ранньої діагностики,
прогнозування та ефективної профілактики захворювань за даними
уретограми і вагінальних мазків-відбитків, ректального дослідження,
враховуючи біохімічні, морфологічні і гормональні показники крові та
характер змін гістоструктури матки;

вивчити в порівняльному аспекті вплив біологічно активних препаратів на
відтворювальну здатність свиноматок із метою профілактики та терапії
післяродової патології при різних схемах їх введення;

провести апробацію методу профілактики післяродової патології у
свиноматок із застосуванням препарату „Кобактан”;

визначити економічну ефективність застосування свиноматкам біологічно
активних препаратів з метою профілактики і терапії післяродової
патології та розробити конкретні пропозиції для виробництва з метою її
ранньої діагностики і прогнозування;

Об’єктом дослідження: були – клінічні, гематологічні та морфологічні
зміни органів статевої системи, що слугували прогностичним тестом
встановлення післяродової патології у свиноматок.

Предмет дослідження: слиз із вагіни, кров, тканини матки здорових та з
післяродовою патологією свиноматок.

Методи дослідження: клінічні, патоморфологічні, біохімічні,
гематологічні, цитологічні, математичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вдосконалено діагностику
післяродових захворювань у свиноматок, запропонований та апробований
новий ефективний засіб профілактики післяродової патології з допомогою
препарату ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленого з
тканин плаценти людини та комплексне його застосування з аналогом
простагландину F2?-естрофаном. Апробований метод профілактики
післяродової патології у свиноматок із застосування препарату
“Кобактан”.

Вивчено зміну біохімічних показників, естрадіолу і прогестерону в крові
свиноматок перед родами та в післяродовому періоді, зміну показників її
морфологічного складу до та при використанні біостимулятора ПДЕ, аналогу
простагландину F2? – естрофану та препарату “Кобактан” з метою
профілактики їх післяродової патології.

Встановлені і вивчені параметри співпадання основних метаболічних та
клінічних показників у свиноматок до родів, під час родів і в перші дні
післяродового періоду при фізіологічному і патологічному перебігу
пуерперального періоду з метою ранньої діагностики і прогнозування
післяродової патології та ефективного застосування профілактичних
заходів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені та запропоновані
методи профілактики післяродової патології у свиноматок із використанням
тканинного препарату ПДЕ, комплексного його застосування з естрофаном та
“Кобактану”.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом особисто виконано весь об’єм
клінічних та лабораторних досліджень, проведено статистичну обробку
отриманих даних. Під керівництвом наукового керівника оформлено наукові
статті, проведено інтерпритацію даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені,

обговорені і схвалені на ІІ-й Міжвузівській науково-практичній
міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молоді вчені –
майбутнє вітчизняної ветеринарної медицини” м. Суми (24-27 вересня 2002
р); Міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки і перспективи
ветеринарного акушерства”. м. Львів (24-25, вересня 2002 р);
Науково-практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів
Сумського національний аграрний університет м. Суми. 12-18 квітня 2002
р); Міжвузівській науково-практичній конференції „Діагностика, лікування
та профілактика хвороб тварин” м. Львів 14-15 травня, 2003 р); обласних,
міських, районних засіданнях і семінарах керівників ветеринарної
медицини Сумської області; дані дисертаційної роботи введені до
навчального посібника (підручника) „Фізіологія і патологія розмноження
свиней” (м.Суми.-2004.-Вид. „Козацький вал”).

Публікації матеріалів досліджень. Основні положення дисертації викладено
у 10 наукових працях, із них 9 у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 161 сторінках
комп’ютерного тексту, складається із вступу, огляду літератури,
результатів власних досліджень, висновків, пропозицій та списку
використаних джерел, який включає 244 найменувань, з них – 59 іноземних;
Робота ілюстрована 25 таблицями і 28 рисунками.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вивчення основних показників поширення післяродової патології та
показників відтворення свиноматок проводили у господарствах ТОВ
“Ряснянське”, ТОВ АФ „Успенка”, Сумської області на 2500 свиноматках.

Діагностику та прогнозування післяродової патології у свиноматок
проводили за результатами клінічних, морфологічних, біохімічних і
гормональних досліджень крові, гістологічних досліджень тканин матки, та
показників вибраковування маточного поголів’я (талиця 1).

Клінічна оцінка статевої системи свиноматок з 1-5 опоросом ( 750 тварин)
в кожну з пір року (тур) включали вивчення стану слизових оболонок,
характеру слизу із вагіни, а також вивчення характеру і строків
виділення лохій.

Вивчення утерограм через 1, 6, 12 та 24 годин після закінчення родового
процесу проводили з допомогою камери Морея, гумового балончика,
манометра і шарів Річардсона, з’єднаних полістероловою трубкою діаметром
3 мм.

Стан слизових оболонок (колір, наявність травм, ерозій, набряк та інше)
вивчали за допомогою піхвового дзеркала та під час діагностичного забою
свиноматок.

Характер слизу вагінальни (цитологічний склад мазків-відбитків) вивчали
після фарбування мазків за Романовським-Гімза та Грамом. За цих умов
визначали кількість „ключових” клітин, лейкоцитів, плазматичних клітин,
наявність і кількість лактобактерій та іншої мікрофлори. Крім того
вивчали строки виділення лохій і їх характер.

Діагностику патологічних змін у статевих органах проводили ректальним
методом за методикою, запропонованою І.Г. Морозом (1967), удосконаленою
І.Б. Вощенком (2002).

Кількість еритроцитів і лейкоцитів визначали за допомогою мікроскопа в
камері з сіткою Горяєва, гемоглобіну – гемометром типу Салі (ГС-3)
(метод Вайнтруба). Для біохімічних досліджень використовували сироватку
крові. Визначали вміст загального білка рефрактометричним методом,
альбуміни, глобуліни, у тому числі ?, ?, ? та альбуміно–глобулінове
співвідношення – методом “Білкових фракцій”, використовуючи реактиви
виробництва “Макрохім”. Серомукоїд визначали турбідемитричним методом, а
С-реактивний білок визначали за допомогою реакції преципітації в
капілярі за загальноприйнятою методикою. ?-ліпопротеїди та глікопротеїди
визначали уніфікованою методикою за допомогою наборів
науково-виробничого підприємства Simko-LTD (м. Львів).

Для визначення рівня вмісту прогестерону та естрадіолу17-?
використовували метод імуно-ферментного аналізу. Для цього застосовували
набори реактивів естрадіол ІФА, прогестерон ІФА виробництва фірми ALKOR
BIO, (м.Санкт-Перетрбург) та лічильники Multikan MS фірми “Labsystem”
виробництва Фінляндії.

З метою з’ясування перебігу запальних процесів в органах статевої
системи свиноматок, які відбуваються на гістологічному рівні, ми
відбирали проби тканин рогів матки, від тварин ТОВ “Ряснянське” влітку,
по 3 проби від усіх досліджуваних груп, до і після обробки. Контролем
був матеріал, отриманий від хворих та клінічно здорових тварин (48 годин
після опоросу) по 3 проби. Для вивчення гістологічних змін у матці
свиноматок при застосуванні тканинного препарату ПДЕ та у контрольних
тварин, матеріал відбирався через 48 годин після опоросу (діагностичний
забій).

Після відбору матеріалу його фіксували в 10%-ному розчині нейтрального
формаліну. Зрізи виконувалися на мікротомах (для світлової мікроскопії
зрізи товщиною 8 мкм.). Фарбували зрізи гематоксиліном за Ерліхом,
еозином і пікрофуксином за Ван-Гізоном. Готові препарати вивчалися
методом мікроскопії. Під час мікроскопії проводили відбір препаратів із
метою мікрофотографування. Фотографії виконувалися за допомогою
фотомікронасадки МФН-10 кольоровою фотоплівкою Codak, після чого
отримані знімки за допомогою сканеру Astra 3400 та програми Photoshop
5.0 вводили в текст дисертації. Друкування отриманих фотографій
проводили на принтері Canon S200.

Досліди з вивчення впливу біологічно активних препаратів на здатність
свиноматок до відтворення та з метою профілактики і терапії післяродової
патології проводилися на тваринах підібраних за принципом аналогів і
поділених на 5 груп (4 групи дослідні і 1 контрольна) в кожній групі
було 125 свиноматок (по 25 свиноматок відповідно до порядкового номера
опоросу).

Свиноматкам перших дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин)
застосовували тканинний препарат ПДЕ внутрішньом’язово, дворазово в дозі
10 мл – 1 раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу (125
свиноматок після опоросу)

Свиноматкам других дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин) вводилися:
ПДЕ, внутрішньом’язово одноразово в дозі 10 мл за 7-10 діб до опоросу та
естрофан внутрішньом’зово одноразово в дозі 1 мл на 112 добу поросності
(за 2-3 доби до опоросу) – 125 свиноматкам.

Свиноматкам третіх дослідних груп (1-5 опорос по 25 тварин)
застосовували комплексне введення ПДЕ, внутрішньом’язово дворазове в
дозі по 10 мл – 1-й раз за 7-10 діб до опоросу, 2-й раз у день опоросу
після родів, а на 112 добу поросності – естрофан в дозі 1 мл,
одноразово, внутрізньом’язово (125 свиноматок).

Свиноматкам контрольних груп (1-5 опорос по 25 тварин) препарати не
вводили.

У всіх без виключення дослідних і контрольних групах (у 5 свиноматок) за
10 діб (перед першим введенням ПДЕ) і за 2 доби до родів (до введення
естрофану) та через 6, 24, 48 і 72 годин після родів відбиралися проби
крові з краніальної порожнистої вени кровопускною голкою 12100 для
визначення, біохімічних показників сироватки та вмісту прогестерону і
естродіолу-17? у плазмі.

Розрахунок економічної ефективності від застосування біологічно активних
препаратів з метою профілактики і терапії післяродової патології у
свиноматок проводили за рекомендаціями Нікітіна І.Н. із співавторами
(1999), а статистичну обробку результатів досліджень – методами
варіаційної статистики на комп’ютері Рentium – 4 з використанням
табличного процесара Excel XP за Е.К.Меркурієвою. Різницю з контролем
вважали вірогідність, при Р0,001). У свиноматок, в яких спостерігали
повільні роди, субінволюція виникала лише у тварин, в яких піки
скорочення матки на утерограмі не перевищували 30 мм.

Мазки, отримані від клінічно здорових тварин відразу після родів,
містили юні нейтрофіли у кількості 1,1±0,16%, а через 72 години після
родів – 1,8±0,13%, а тим часом у хворих– 2,7±0,27% та 3,4±0,17%
відповідно.

За цих умов у клінічно здорових тварин спостерігали значну кількість
лактобактерій та відсутність кокових форм мікробів у мазках-відбитках, а
у хворих свиноматок ми виявили різке зниження кількості лактобактерій та
зростання кількості кокових форм мікроорганізмів.

Гістологічно у стінці матки свиноматок із запальними процесами в органах
статевої системи було виявлено зміни. Ендометрій характеризувався
порушенням цілісності поверхні епітелію. Апікальний бік клітин мав
тенденцію до ущільнення. Виявлено нерівномірне фарбування цитоплазми та
ексудативне запалення і клітинна інфільтрація нейтрофілами. Слизова
оболонка потовщена, встановлено інтенсивну клітинну інфільтрацію з
переважанням нейтрофільних лейкоцитів, спостерігалось руйнування
сполучної тканини – та її розшарування. Маткові залози дистрофічні,
просвіт залоз найчастіше закритий, в ньому накопичувався гнійний
ексудат. Кровоносні судини розширені, відзначалось переповнення їх
кров’ю, незначна кількість еритроцитів знаходиться поза кровоносними
судинами. Крім цього встановлено потовщення ендотелію судин. Міометрій
та періметрій не змінений.

Отже, в гістопрепаратах із органів статевоїсистеми свиноматок, які
хворіли на післяродову патологію виявлено ознаки гнійного запалення.

Ректальне дослідження свиноматок

24V¦U†

°

ae

4¦U4

ae

@

8ae

issOC?O¶¶??!!?!!??

@

@

4/iiaOOOOOCCC??????¤

&

$

???\?????’?

??

?kd-

??

??

??

??

??

D”—TH???h?6! ¤ooooiaaUIIA±±±±YYY

`„?a$

a$

5@?

Під час дослідження здорових свиноматок нами встановлено, що вже на 3-5
добу після опоросу розміри матки значно зменшувались в об’ємі. Матка
активно реагувала на масаж – скороченням. Під час масажу матки виділення
із органів статевої системи на 7-у добу після опоросу не були
зареєстровані жодного разу. Жовті тіла вагітності зберігалися до 13-15
доби післяродового періоду. Проте, вже на 15-17 добу після родів в
яєчниках свиноматок виявляли велику кількість фолікулів, що дозрівають,
однак жодного випадку овуляції навіть до 60-ї доби після родів нами не
було вистановлено.

При ректальному дослідженні свиноматок із гострим гнійним післяродовим
ендометритом на 4-5 добу після опоросу розміри матки практично не
змінювались, матка не реагувала на масаж, із матки виділялась значна
кількість гнійного ексудату. При дослідженні матки ми виявляли значну
больову реакцію свиноматки. У цих свиноматок було встановлено наявність
жовтих тіл пізніше 30 доби після родів, що є вірогідно більше, ніж у
клінічно здорових тварин (Р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020