Поняття та види договорів про надання ритуальних послуг
На перший погляд, тема наукової розробки може викликати подив у
дослідників цивільного права, проте як і будь-які інші послуги, що
надаються у суспільстві, послуги пов’язані з правом громадян на
поховання їх тіла та волевиявленням про належне ставлення до тіла після
смерті потребують нормативного врегулювання, а насамперед, розробки
чіткого понятійного апарату, що, зрозуміло, внесе визначеність у цю
сферу суспільних відносин.
Незважаючи на досить велику кількість нормативних актів, які спрямовані
на визначення правових та організаційних засад поховання померлих
громадян та надання ритуальних послуг, неможливо з’ясувати підхід
законодавця до питання поняття договору про надання ритуальних послуг,
можливості укладення даного договору, порядку його укладення тощо.
Більше того, основні документи у цій сфері, а саме: чинний ще сьогодні
Декрет Ради Народних Комісарів УРСР від 1919 року “Про кладовища і
похорони” та Інструкція про порядок поховання, утримання кладовищ і
організацію ритуального обслуговування в населених пунктах Української
РСР, яка введена в дію Наказом Держжитлокомунгоспом (сьогодні –
Департамент житлового господарства) від 16.12.1991 року не дають навіть
поняття ритуальних послуг. Зрозуміло, що відсутність чіткого
врегулювання питання надання ритуальних послуг не виключає їх надання у
нашій державі. Вони надаються, їх юридичним оформленням є так званий
рахунок-замовлення, юридичну природу якого з’ясувати досить важко, але
питання в іншому – чи існує можливість захистити свої права у разі
неналежного надання послуг? Запровадження договірних відносин у сфері
надання ритуальних послуг дозволить забезпечити права осіб, що надають
послуги ритуального характеру, так і замовників цих послуг.
Як зазначено вище, нормативно не визначено поняття договору про надання
ритуальних послуг, тому на підставі аналізу практики, а також проекту
Закону України “Про похоронну справу” та Закону Російської Федерації “О
погребеннии и похоронном деле” від 1996 року пропоную власну дефініцію.
Отже, за договором про надання ритуальних послуг одна сторона
(виконавець) зобов’язується у визначений строк надати послуги, пов’язані
з документальним оформленням поховання, підготовкою тіла до поховання,
перевезенням осіб, що супроводжують померлого, копанням та обладнанням
могил та колумбарних ніш, установленням склепів, надмогильних споруд чи
інші ритуальні послуги, а друга сторона (замовник) зобов’язується
сплатити грошову винагороду за ці послуги.
Принагідно хочу одразу ж звернути увагу на основні характерні ознаки та
істотні умови договору про надання ритуальних послуг, які випливають із
визначення та правової природи договору:
E
I
I
мент досягнення ними згоди щодо всіх істотних умов;
2 -договір є оплатним, оскільки передбачає здійснення оплати за надання
ритуальних послуг, хоч, звичайно, можна вказувати і на його
безоплатність, наприклад, надання таких послуг, як безоплатне надання
земельної ділянки на кладовищі для поховання померлих (передбачено у ст
4 проекту Закону України “Про похоронну справу”) або безоплатне
поховання військових, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною.
Але, на мою думку, у даних випадках мова йде про зобов’язання держави, а
не зобов’язання, що випливають з договору;
3 – договір є двостороннім, оскільки зумовлює взаємне виникнення у
кожної із сторін прав та обов’язків.
Стосовно істотних умов договору, то доцільним є виділення таких, як:
– Предмет договору – конкретно визначена послуга чи послуги, які
зобов’язується виконати виконавець.
– Ціна договору – грошова винагорода, яку сплачуватиме замовник за
надані послуги.
– Строк – час, протягом якого будуть надані послуги, (специфіка у тому
що нерідко необхідно зазначати конкретну годину та навіть хвилини
надання послуг).
Не заперечую, що сторони можуть визнати істотними і інші умови договору,
проте зазначені повинні бути обов’язковими і їх невключения до договору
призводитиме до його недійсності.
Мною сформульовано погляди стосовно поняття договору про надання
ритуальних послуг та його реальної необхідності як правового засобу
врегулювання відносин у сфері надання ритуальних послуг.
Тепер коротко окреслю другу половину моєї доповіді, мова йтиме про види
договорів про надання ритуальних послуг. Значна кількість послуг
ритуального характеру, які сьогодні надаються у нашій державі призводить
до необхідності виділення їх у групи за певними ознаками, що дасть нам
можливість говорити про види договорів про надання ритуальних послуг.
Отже, умовно можна виділити три види договорів:
1. Договори про надання ритуальних послуг, пов’язаних з підготовкою
тіла до поховання або кремації та безпосередньо поховання чи кремація.
2. Договори про надання ритуальних послуг, пов’заних з організацією
поховання, до них належать: проведення громадської панахиди, послуги
розпорядника, музичний супровід, транспортні послуги.
3. Договори про надання ритуальних послуг, пов’язаних з доставкою та
установленням предметів ритуальної належності, догляд за могилою,
ремонт, демонтаж намогильних споруд, склепів, колумбарних ніш.
Підсумовуючи, хочу зазначити два моменти:
– Необхідно законодавчо закріпити поняття договору про надання
ритуальних послуг і включити його у систему договорів про надання
послуг;
– Надання ритуальних послуг в Україні має оформлюватися укладанням
договору про надання ритуальних послуг.
Література
В. Бобрик, ад’юнкт Національної академії внутрішніх справ України, м.
Київ
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
