.

Вплив кислотно-лужного стану на показники мінерального обміну в організмі щурів рідного віку, отруєних кадмієм (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
158 4278
Скачать документ

Вплив кислотно-лужного стану на показники мінерального обміну в
організмі щурів рідного віку, отруєних кадмієм

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі біохімії тварин, якості і безпеки
сільськогосподарської продукції Національного аграрного університету
Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – кандидат біологічних наук, доцент

Мельникова Неля Миколаївна,

Національний аграрний університет,

професор кафедри біохімії тварин,
якості і

безпеки сільськогосподарської
продукції

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, академік УААН

Герасименко Віктор Григорович,

Білоцерківський державний аграрний
університет,

завідувач кафедри екології і
біотехнології

доктор біологічних наук, професор

Войціцький Володимир Михайлович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри біохімії

Провідна установа – Інститут біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України,

відділ регуляції обміну речовин,
м. Київ

Захист відбудеться “15” червня 2007 року о 1000 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 у Національному аграрному
університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15,
навчальний корпус № 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного
університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13,
навчальний корпус № 4, кімн. 41

Автореферат розісланий “14” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради
Калінін І.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Постійність кислотно-лужного стану організму є
необхідною умовою його повноцінної життєдіяльності, що пов’язана з
високою біохімічною реактивністю іонів Гідрогену, від концентрації яких
залежить активність багатьох ферментів, функціональна діяльність органів
і систем

(Мельничук Д.О., 1989; Протункевич О.О., 1998). Під впливом
несприятливих умов зовнішнього середовища виснажуються буферна ємність і
лужний резерв у тканинах, виникає функціональна напруженість в органах і
системах, які беруть участь у регуляції кислотно-лужного стану в
організмі тварин. Порушення кислотно-лужного гомеостазу як у бік
ацидозу, так і алкалозу, пов’язані із цілою низкою метаболічних
перетворень, які впливають на фізіологічні функції та загальний стан
організму.

Важкі метали, які надходять в організм людей і тварин з їжею, водою та
повітрям, накопичуються в ньому, створюючи передумови для розвитку
стадійних токсикозів, які здатні до прогресування та генерації
патологічного процесу. Вони зумовлюють збільшення вмісту токсичних
продуктів у кровоносній системі й органах, здійснюють негативний вплив
на функціональний стан організму. Характер розподілу важких металів і
ступінь їхнього накопичення в тканинах залежить від спорідненості з
різними структурами та біохімічними компонентами тканин і органів,
щільності утворення комплексів і швидкості елімінації (Ballatory W.,
1991; Трахтенберг І.М., 1994).

Серед глобальних забруднювачів довкілля Кадмій займає одне із провідних
місць, оскільки, потрапивши до організму тварин, накопичується у
тканинах печінки та нирок, здатний утворювати біокомплекси з
металотіонеїнами, порушувати окисно-відновні процеси. Активація процесів
пероксидного окиснення ліпідів є важливим етапом токсичного прояву
кадмієвої інтоксикації, внаслідок чого порушується активність
мембранозв’язаних ферментів, транспорт іонів і проникність клітинних
мембран (Авцын А.П, 1991; Османов И.М., 1996). Зміни структури та
проникності біомембран за умов токсичної дії солей Кадмію є однією із
причин виникнення дисбалансу ензимних систем у клітині, що призводить до
зміни гомеостазу організму. Надходження солей Кадмію до організму
зумовлює порушення білкового, ліпідного, вуглеводного, а також і
мінерального обміну. Викликані зміни макро- та мікроелементного складу
організму отруєних тварин порушують перебіг багатьох метаболічних
процесів.

Віковий аспект тварин є одним із багатьох важливих чинників, який
впливає на розвиток токсичного ефекту в організмі (Тимофеев В.П., 1993;

Трахтенберг І.М., 2004). Істотну роль у підвищеній чутливості організму
до важких металів відіграють вікові відмінності в метаболічних процесах
у тварин. Біотрансформація отрут у молодому організмі, у зв’язку з
високим рівнем обмінних процесів, може призвести до утворення більш
токсичних продуктів метаболізму. Тому дія токсичних речовин, яка завдає
ушкоджень, у молодому організмі є більш вираженою, ніж у дорослому.

У сучасній науковій літературі питання впливу кислотно-лужного стану на
вміст Кадмію та показники мінерального обміну в організмі отруєних
тварин у віковому аспекті є достатньо не розкритим. Не з’ясовано вплив
кадмієвої інтоксикації на мінеральний обмін отруєних щурів різних
вікових груп і способи її корекції шляхом зміни параметрів
кислотно-лужного стану організму.

Цим зумовлено пріоритетність досліджень, скерованих на вивчення вікових
змін показників кислотно-лужного стану організму та мінерального обміну
за умов токсичного впливу важких металів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна
робота є частиною науково-дослідної роботи кафедри біохімії тварин,
якості і безпеки сільськогосподарської продукції Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції
тваринництва Національного аграрного університету з 2001 по 2005 рр. на
тему: “Вплив кислотно-лужного стану на характер біологічної міграції
важких металів в організмі тварин”

(№ держреєстрації 0101U001700).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи – дослідити вплив змін
параметрів кислотно-лужного стану крові на вміст Кадмію та показники
мінерального обміну в організмі щурів різного віку, отруєних кадмію
сульфатом.

Для досягнення мети було поставлено наступні завдання:

розробити біологічні моделі введення щурів 3-, 6- та 18-місячного віку
у стан метаболічного ацидозу та алкалозу до та після отруєння кадмію
сульфатом;

дослідити вплив змін параметрів кислотно-лужного стану організму на
вміст Кадмію у крові та органах отруєних щурів різного віку;

вивчити вплив змін параметрів кислотно-лужного стану організму на вміст
Натрію, Калію, Кальцію, Магнію та неорганічного Фосфору у крові отруєних
щурів різних вікових груп;

дослідити вплив змін параметрів кислотно-лужного стану організму на
вміст мікроелементів – Купруму, Цинку, Феруму у крові та органах
отруєних щурів 3-, 6- і 18-місячного віку;

порівняти біологічні моделі введення щурів різного віку у стан
метаболічного ацидозу та алкалозу до та після отруєння кадмію сульфатом
для профілактики кадмієвої інтоксикації і корекції показників
мінерального обміну.

Об’єкт дослідження – вплив змін параметрів кислотно-лужного стану на
вміст Кадмію та показники мінерального обміну в організмі щурів різного
віку, отруєних кадмію сульфатом.

Предмет дослідження – кров, печінка, нирки, селезінка, серце та легені в
отруєних кадмію сульфатом щурів 3-, 6- та 18-місячного віку при
експериментальному метаболічному ацидозі та алкалозі.

Методи дослідження – біохімічні, спектральні, спектрофотометричні,
потенціометричні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було розроблено біологічні
моделі введення щурів 3-, 6- та 18-місячного віку у стан
експериментального метаболічного ацидозу й алкалозу до та після отруєння
кадмію сульфатом, а також досліджено показники кислотно-лужного стану та
мінерального обміну розроблених експериментальних моделей. Встановлено,
що застосування експериментальної моделі стану метаболічного ацидозу,
який посилюється після отруєння кадмію сульфатом, впливає на зниження
вмісту Кадмію у крові та органах дослідних тварин. Це більш виражено
виявляється в організмі щурів 3-місячного віку. Зазначено, що отруєння
кадмію сульфатом викликає різноспрямовані зміни вмісту макро- та
мікроелементів у крові та органах щурів 3-, 6- та 18-місячного віку.
Встановлено, що використання моделей стану експериментального
метаболічного ацидозу й алкалозу після отруєння кадмію сульфатом сприяє
нормалізації показників мінерального обміну в організмі щурів усіх
вікових груп. Виявлено також, що біологічна модель стану
експериментального метаболічного ацидозу, у порівнянні з алкалозом,
після отруєння кадмію сульфатом є більш ефективною для корекції
кадмієвої інтоксикації й показників мінерального обміну в організмі
отруєних щурів

3- та 6-місячного віку.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених
досліджень доводять можливість впливу змін параметрів кислотно-лужного
стану організму на зниження вмісту Кадмію та нормалізацію показників
мінерального обміну в організмі щурів 3-, 6- і 18-місячного віку,
отруєних кадмію сульфатом. Експериментальні моделі змін показників
кислотно-лужного стану можуть бути використані для корекції токсичного
впливу важких металів на організм тварин, а також – рекомендовані до
використання у навчальному процесі в закладах біологічного,
ветеринарного та медичного профілів. Отримані результати досліджень є
основою для науково обгрунтованої корекції мінерального обміну отруєних
важкими металами тварин, які перебувають на забруднених територіях.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до поставленої мети та завдань,
дисертантом проведено аналіз літературних даних за темою дисертації,
експериментальні дослідження, їхня статистична обробка, написання та
оформлення дисертації. Формулювання завдань роботи, планування напрямку
досліджень, розробка методів і схеми досліду, інтерпретацію отриманих
результатів здійснено з науковим керівником. Усі експериментальні
дослідження проведено автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на:
Міжнародній науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина – 2004:
сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних
препаратів” (24-31 травня 2004 р., АР Крим, м. Феодосія); Міжнародній
науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та
здоров’я тварин”

(10-11 червня 2004 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній
конференції “Сучасні проблеми біохімії, фізіології та функціональної
морфології продуктивних тварин” (24-25 листопада 2005 р., м.
Дніпропетровськ); IV, V конференції професорсько-викладацького складу та
аспірантів Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості
і безпеки продукції АПК

(м. Київ, 2005-2006  рр.); II, III Міжнародній науковій конференції
студентів та аспірантів “Молодь та поступ біології” (21-24 березня 2006
р.,

23-27 квітня 2007 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній
конференції молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні
проблем аграрної науки і практики” (15-16 червня 2006 р., м. Львів);
Международной научно-производственной конференции “Актуальные проблемы
ветеринарной патологии и морфологии животных, посвященной 100-летию со
дня рождения профессора Авророва А.А.” (22-23 июня 2006 г., Россия, г.
Воронеж); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасність та
майбутнє аграрної науки та виробництва” (19-20 жовтня 2006 р., м.
Львів); IX Українському біохімічному з’їзді

(24-27 жовтня 2006 р., м. Харків); на V державній науково-практичній
конференції “Аграрна наука-виробництву” (23-25 листопада 2006 р.,

м. Біла Церква).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 16 робіт, з них 7
статей у фахових наукових виданнях, що входять до переліку ВАК України,
3 статті у наукових журналах та збірниках праць, 5 тез у матеріалах і
збірниках конференцій та 1 методичні рекомендації.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,
огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів
експериментальних досліджень, аналізу та узагальнення результатів
досліджень, висновків, списку використаної літератури, що містить 282
джерела, із них – 67 зарубіжних авторів, додатків. Робота викладена на
148 сторінках комп’ютерного тексту, ілюстрована 23 таблицями та 2
рисунками.

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводились на базі кафедри біохімії тварин, якості і
безпеки сільськогосподарської продукції, віварію Навчально-наукового
інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції
тваринництва. У дослідах було використано білих безпородних щурів
науково-виробничого центру лабораторного тваринництва
Навчально-наукового інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки
продукції тваринництва різних вікових груп:

3-місячного віку (періоду статевого дозрівання, молоді); 6-місячного
віку (періоду статевої зрілості, дорослі) і 18-місячного віку (періоду
старості, старі).

Отруєння щурів кожної вікової групи проводилось упродовж 14 діб
внутрішньочеревним введенням кадмію сульфату, який попередньо розчиняли
в 0,9 – му % розчині натрію хлориду, з розрахунку 0,134 мг/100г маси
тіла тварини, що становить 1/50 LD50 (Филов В.А., 1988; Трахтенберг
И.М., 1994). Щурам інтактної групи за схемою досліду вводили відповідний
об’єм 0,9 – го % розчину натрію хлорид.

Стан експериментального метаболічного ацидозу та алкалозу викликали
шляхом внутрішньочеревного введення амонію хлориду та натрію бікарбонату
відповідно. Амонію хлорид застосовували з розрахунку 20 мг/100г маси
тіла тварини, натрію бікарбонат – 45 мг/100г маси тіла тварини (Синєок
Л.Л., 1976; Мельничук Д.А., 1980).

Експериментальні дослідження на щурах кожної вікової групи проводилися
за наступною схемою: I група – інтактні щури; II – щури, отруєні кадмію
сульфатом; III – щури, отруєні кадмію сульфатом, а починаючи із 15
доби, введені у стан експериментального метаболічного ацидозу; IV –
щури, які знаходились у стані експериментального метаболічного ацидозу,
а починаючи із 15 доби, отруєні кадмію сульфатом; V – щури, отруєні
кадмію сульфатом, а починаючи із 15 доби, введені у стан
експериментального метаболічного алкалозу; VI – щури, які знаходились у
стані експериментального метаболічного алкалозу, а починаючи із 15 доби,
отруєні кадмію сульфатом.

Показники кислотно-лужного стану (КЛС) крові – величину рН, показники
pCO2, pO2, величину зсуву буферних основ (ЗБО), концентрацію НСО3– та
загальної вуглекислоти (CO2 заг.) визначали на мікроаналізаторі Blood
Gas Analyzer “Radelkis” (Угорщина). Визначення вмісту Натрію, Калію,
Кальцію, Магнію та неорганічного Фосфору в плазмі крові проводилося на
біохімічному аналізаторі “Microlab 200” (Нідерланди). Вміст Кадмію,
Купруму, Цинку та Феруму у крові, печінці, нирках, селезінці, серці та
легенях визначали за допомогою спектрохімічного методу, використовуючи
режим абсорбції на атомно-абсорбційному спектрофотометрі AAS-30
(Німеччина) (Хавезов О., 1983; Шинкаренко В.К., 1996).

Результати досліджень оброблено загальноприйнятими методами варіаційної
статистики за допомогою комп’ютерної програми MS Excel із використанням
критерію Стьюдента (Кучеренко М.Є. та ін., 2001).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

Нині залишаються нерозкритими питання залежності інтенсивності
накопичення та зменшення токсичного впливу Кадмію на організм людини і
тварин від характеру змін параметрів КЛС. Відомо, що змінюючи величину
рН крові можна впливати на ступінь дисоціації важких металів та їхню
розчинність, що в подальшому зменшує їх токсичну дію на організм
(Мельничук Д.О., 2000).

За умов отруєння щурів 3-місячного віку кадмію сульфатом змінюються
значення показників КЛС крові (табл.1). При цьому величина рН крові
отруєних щурів змінюється в кислу сторону та становить 7,21 ± 0,05,
порівняно з величиною рН крові в інтактних тварин 7,35 ± 0,05.
Відзначено вірогідне зменшення рівня рСО2 крові на 21,4 %, порівняно з
інтактними тваринами. Також спостерігається вірогідне зменшення у крові
концентрації НСО3– на 19,6 % та загальної вуглекислоти – на 25,5 %,
порівняно із цими показниками в інтактних тварин.

Відомо, що зміщення величини рН крові щурів у кислий бік, за умов
отруєння важкими металами, призводить до зменшення спорідненості
гемоглобіну із Оксигеном (Тель Л.З., 1994). Тому в організмі щурів
різних вікових груп, отруєних кадмію сульфатом і введених у стан
метаболічного ацидозу, виникає наступний ланцюг реакцій: метаболічний
ацидоз, погіршуючи умови оксигенації тканин, зумовлює тканинну гіпоксію,
яка, своєю чергою, призводить до подальшого посилення стану
метаболічного ацидозу (Мельничук Д.О., 2000). Для характеристики вікових
змін параметрів КЛС організму отруєних щурів було проведено дослідження
із введенням амонію хлориду та натрію бікарбонату, які експериментально
моделюють стан метаболічного ацидозу та алкалозу.

Аналіз результатів проведених досліджень (табл. 1) свідчить, що у щурів 

3-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом і введених у стан
метаболічного ацидозу, показники кислотно-лужного стану крові вірогідно
відрізняються від показників крові в отруєних тварин. Натомість за умов
введення щурів у стан метаболічного ацидозу та отруєння кадмію сульфатом
вони мають лише тенденцію до зменшення.

Таблиця 1

Показники кислотно-лужного стану крові щурів 3-місячного віку, отруєних
кадмію сульфатом, та за умов його змін (М ± m, n = 10)

Показники Групи тварин

інтактні

тварини тварини,

отруєні

CdSO4

CdSO4+

метаб. ацидоз

метаб. ацидоз+

CdSO4

CdSO4 +

метаб. алкалоз метаб. алкалоз+ CdSO4

рН 7,35 ± 0,05 7,21 ± 0,05 7,13 ± 0,06 7,19 ± 0,06 7,38 ± 0,05 7,27 ±
0,05

рСО2,

мм рт.ст. 42,00 ± 2,90 33,00 ± 2,25* 25,20 ± 1,85*, ** 29,10 ± 2,10*
46,00 ± 3,38** 47,00 ± 3,40*, **

рО2,

мм рт.ст. 65,55 ± 4,63 59,72 ± 4,30 47,92 ± 3,48*, ** 55,00 ± 4,05*
70,00 ± 5,33** 56,33 ± 4,72*

[НСО3–],

ммоль/л 21,52 ± 1,65 17,30 ± 1,30* 13,44 ± 0,93*, ** 15,45 ± 0,93*
24,05 ± 1,73** 22,72 ± 1,83**

СО2 заг.,

ммоль/л 23,10 ± 1,65 17,20 ± 1,30* 11,80 ± 0,65*, ** 15,62 ± 1,10*
27,08 ± 1,90*, ** 26,00 ± 1,90**

ЗБО, ммоль/л – 4,00 ± 0,28 – 9,20 ± 0,68* – 11,05 ± 0,58*, ** – 12,23
± 0,85*, ** 5,10 ± 0,39*, ** 3,00 ± 0,29*, **

Примітка. Тут і далі в таблицях * – зміни вірогідні відносно показників
інтактних

щурів (Р

6

?

>

?

?

&

&

$

dh ¤^„`„7a$

ukd|

dha$

dh ¤^„a$

9,2

Калій 5,20 ±

0,33 7,40 ±

0,52* 6,05 ± 0,45*, ** 6,40 ±

0,42* 6,20 ± 0,44*, ** 6,50 ±

0,50*

Кальцій 2,45 ±

0,18 3,74 ±

0,28* 2,70 ±

0,19** 3,20 ±

0,25*, ** 3,10 ± 0,24*, ** 3,45 ±

0,26*

Магній 1,85 ±

0,12 2,55 ±

0,18* 2,08 ±

0,15** 2,20 ±

0,15* 2,10 ± 0,15*, ** 2,38 ±

0,17*

Фосфор

неорг. 2,10 ±

0,14 1,20 ±

0,08* 1,50 ±

0,11* 1,43 ±

0,11* 1,37 ±

0,09* 1,40 ±

0,10*

Такі зміни вказаних макроелементів у плазмі крові, можливо, пов’язані з
компенсацією ацидозу та зумовлені порушеннями буферної ємності крові.
Збільшення вмісту Калію є характерним для метаболічного ацидозу та
обумовлено виходом його із клітини з надходженням іонів Гідрогену

(Aggett P., 1985; Тель Л.З., 1994). Так, в отруєних щурів 3-місячного
віку у крові вміст Кальцію та Магнію вірогідно збільшується на 52,7 та
37,8 % відповідно, вміст неорганічного Фосфору знижується на 43 %,
відносно їхнього вмісту в інтактних тварин. Такі зміни вмісту
досліджуваних макроелементів, що менш виражені, відзначено й у крові
отруєних щурів 6- та 18-місячного віку. У щурів

3-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом та введених у стан
метаболічного ацидозу, у крові вміст Натрію вірогідно не змінюється,
порівняно тільки з отруєними тваринами. Вміст Калію та Магнію знижується
в середньому на

18,2 %, вміст Кальцію – на 27,8 %. В отруєних щурів 3-місячного віку та
введених у стан метаболічного алкалозу, у крові вміст Калію, Кальцію та
Магнію знижується в середньому на 17 %, порівняно з їхнім вмістом у
тільки отруєних тварин. У щурів 6-місячного віку, отруєних кадмію
сульфатом та введених у стан метаболічного ацидозу, у крові вміст Калію
і Магнію знижується в середньому на 14,3 %, Кальцію – на 27 %, натомість
в отруєних щурів 18-місячного віку, у різних експериментальних моделях
змін параметрів КЛС, у крові спостерігаються тенденції до змін вмісту
усіх досліджуваних макроелементів. Спостерігається тенденція до
збільшення вмісту неорганічного Фосфору у крові отруєних щурів

3-, 6- та 18-місячного віку в різних експериментальних моделях змін
параметрів КЛС.

Відомо, що Кадмій може впливати на метаболізм і функції таких
мікроелементів, як Купрум, Цинк та Ферум, які відіграють важливе
значення в багатьох біохімічних процесах в організмі тварин (Смоляр
В.И., 1987). Аналіз результатів проведених досліджень свідчить, що в
отруєних щурів 3-місячного віку у крові вміст Купруму зростає у 1,7
раза, Цинку у 2,3 раза, а вміст Феруму зменшується у 1,6 раза, порівняно
з їхнім вмістом в інтактних тварин (табл. 7).

Таблиця 7

Вміст Купруму, Цинку та Феруму у крові щурів 3-місячного віку, отруєних
кадмію сульфатом, та за умов змін параметрів кислотно-лужного стану,
мг/л

(М ± m, n = 10)

Показни-

ки Групи тварин

інтактні

тварини тварини, отруєні CdSO4 CdSO4 +

метаб. ацидоз метаб.

ацидоз +

CdSO4 CdSO4 + метаб. алкалоз метаб. алкалоз + CdSO4

Купрум 0,93 ±

0,06 1,62 ±

0,12* 1,34 ±

0,08*, ** 1,40 ±

0,10* 1,55 ±

0,10* 1,58 ±

0,11*

Цинк 1,55 ±

0,12 3,55 ±

0,24* 2,45 ±

0,18*, ** 2,90 ±

0,20*, ** 2,84 ±

0,20*, ** 3,05 ±

0,20*

Ферум 345,0 ±

24,2 220,5 ±

16,2* 280,2 ± 19,8*, ** 265,2 ±

18,3*, ** 240,2 ±

15,5* 235,7 ±

16,0*

Збільшення вмісту Купруму, Цинку та зменшення – Феруму встановлено також
і в крові отруєних щурів 6- та 18-місячного віку. У щурів 3-місячного
віку, отруєних кадмію сульфатом та введених у стан метаболічного
ацидозу, у крові вміст Купруму вірогідно знижується на 17,3 %, Цинку –
на 31 %, а вміст Феруму збільшується на 27 %, порівняно з їхнім вмістом
у тільки отруєних тварин. У щурів 3-місячного віку, отруєних кадмію
сульфатом та введених у стан метаболічного алкалозу, у крові вміст Цинку
вірогідно знижується на 20 %. У щурів 6-місячного віку, отруєних кадмію
сульфатом та введених у стан метаболічного ацидозу, у крові вміст Цинку
вірогідно знижується на 30 %, натомість в отруєних щурів 18-місячного
віку, у різних експериментальних моделях змін параметрів КЛС, у крові
вірогідних змін вмісту цих мікроелементів не встановлено, порівняно з
їхнім вмістом у тільки отруєних тварин.

Аналіз результатів, наведених у табл. 8, свідчить про збільшення вмісту
Купруму в печінці та нирках отруєних щурів 3-, 6- та 18-місячного віку,
порівняно з інтактними тваринами. За використання моделі стану
експериментального метаболічного ацидозу, який посилюється після
отруєння, встановлено зниження вмісту Купруму в дослідних щурів усіх
вікових груп. Так, у щурів 3-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом
та введених у стан метаболічного ацидозу, у печінці вміст Купруму
вірогідно знижується на 31 %, у нирках – на 47,3 %, порівняно тільки з
отруєними тваринами. У щурів 6-місячного віку вміст Купруму в цих
органах знижується в середньому на 27,4 %.

Таблиця 8

Вміст Купруму в печінці та нирках щурів 3-, 6- та 18-місячного віку,
отруєних кадмію сульфатом, та за умов змін параметрів кислотно-лужного
стану,

мг/кг (М ± m, n = 10)

Органи Групи тварин

інтактні

тварини тварини, отруєні CdSO4 CdSO4 +

метаб. ацидоз метаб.

ацидоз +

CdSO4 CdSO4 + метаб. алкалоз метаб. алкалоз + CdSO4

щури 3-місячного віку

печінка 3,03 ±

0,22 4,85 ±

0,33* 3,34 ±

0,24** 3,75 ±

0,28*, ** 3,62 ±

0,26*, ** 3,87 ±

0,28*, **

нирки 3,32 ±

0,25 9,50 ±

0,68* 5,01 ±

0,37*, ** 5,60 ±

0,40*, ** 5,90 ±

0,40*, ** 6,00 ±

0,43*, **

щури 6-місячного віку

печінка 2,90 ±

0,20 4,40 ±

0,32* 3,20 ±

0,22** 3,70 ±

0,26*, ** 3,80 ±

0,28* 3,85 ±

0,27*

нирки 3,50 ±

0,25 20,80 ±

1,48* 15,10 ±

1,10*, ** 15,50 ±

1,10*, ** 18,10 ±

1,29* 19,55 ±

1,40*

щури 18-місячного віку

печінка 4,82 ±

0,33 5,70 ±

0,40 4,42 ±

0,32** 4,73 ±

0,33** 4,86 ±

0,30** 5,33 ±

0,41

нирки 4,23 ±

0,32 24,50 ±

1,75* 20,17 ±

1,48*, ** 18,15 ±

1,30*, ** 21,78 ±

1,60* 20,10 ±

1,42*, **

У щурів 18-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом і введених у стан
метаболічного ацидозу, у печінці та нирках вміст Купруму виявляється
вірогідно зниженим на 22,5 та 17,7 % відповідно, порівняно тільки з
отруєними тваринами. У щурів 3-місячного віку в селезінці вміст Купруму
вірогідно збільшується на 43,5 %, натомість у щурів 6- та 18-місячного
віку в селезінці, серці та легенях вірогідних змін його вмісту не
встановлено.

Аналіз результатів, наведених у табл. 9, свідчить, що у щурів усіх
вікових груп, отруєних кадмію сульфатом, у печінці та нирках вміст
Феруму підвищується, а в селезінці знижується, порівняно з інтактними
тваринами. Підвищення вмісту Феруму в печінці та нирках зумовлено тим,
що Кадмій здатний блокувати включення Феруму в протопорфіринове кільце
на етапі синтезу гему (Бурчинский С.Г., 1982).

Таблиця 9

Вміст Феруму в печінці, нирках і селезінці щурів 3-, 6- та 18-місячного
віку, отруєних кадмію сульфатом, та за умов змін параметрів
кислотно-лужного стану,

мг/кг (М ± m, n = 10)

Органи Групи тварин

інтактні

тварини тварини, отруєні CdSO4 CdSO4 +

метаб. ацидоз метаб.

ацидоз +

CdSO4 CdSO4 + метаб. алкалоз метаб. алкалоз + CdSO4

щури 3-місячного віку

печінка 64,27 ±

4,49 81,78 ±

5,79* 68,91 ±

4,81** 77,00 ±

5,45* 69,80 ±

4,90 ** 78,35 ±

5,57*

нирки 29,82 ±

2,05 43,36 ±

3,10* 36,73 ±

2,58*, ** 37,21 ±

2,70*, ** 35,20 ±

2,48 ** 38,15 ±

2,71*

селезінка 88,21 ±

6,14 72,65 ±

5,14* 83,89 ±

5,90** 81,50 ±

5,82 84,20 ±

5,90 ** 77,14 ±

5,44

щури 6-місячного віку

печінка 71,60 ±

5,15 91,00 ±

6,43* 73,10 ±

5,21** 62,20 ±

4,44** 73,40 ±

5,16 ** 73,40 ±

5,15**

нирки 32,40 ±

2,32 36,10 ±

2,50 34,18 ±

2,43 36,05 ±

2,55 34,85 ±

2,45 35,40 ±

2,50

селезінка 116,50 ±

8,16 75,50 ±

5,30* 103,80 ±

7,27** 85,20 ±

6,10* 92,80 ±

6,56*, ** 82,70 ±

5,76*

щури 18-місячного віку

печінка 88,23 ±

6,20 116,20 ±

8,15* 108,15 ±

7,60* 112,55 ±

7,90* 112,75 ±

7,88* 115,40 ±

8,10*

нирки 25,30 ±

1,75 52,36 ±

3,56* 48,15 ±

3,38* 47,85 ±

3,38* 49,18 ±

3,46* 51,22 ±

3,63*

селезінка 98,33 ±

6,87 68,00 ±

4,78* 72,10 ±

5,10* 70,18 ±

4,95* 73,18 ±

5,15 * 70,40 ±

4,90*

Відомо, що в селезінці постійно відбувається фагоцитоз зрілих
еритроцитів та руйнування гемоглобіну. Звільнений при цьому Ферум
накопичується у складі білка – феритину. Ці ж функції здійснюються
печінкою та нирками

(Москалев Ю.И., 1985). Тому, ймовірно, за умов отруєння Кадмієм,
підвищення вмісту Феруму в печінці, нирках і зниження його вмісту в
селезінці, можна вважати як перерозподіл ферумдепонуючої функції між
цими органами. У щурів 3-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом і
введених у стан метаболічного ацидозу, у печінці вміст Феруму вірогідно
знижується на 15,7 %, порівняно тільки з отруєними тваринами. За різних
умов введення у стан метаболічного ацидозу щурів 3-місячного віку,
отруєних кадмію сульфатом, у нирках вміст Феруму знижується в середньому
на 14,8 %. За умов введення у цей стан щурів

6-місячного віку до та після отруєння Кадмієм у печінці вміст Феруму
вірогідно знижується на 31,6 та 19,7 % відповідно, натомість у нирках
спостерігається тенденція до зниження його вмісту, відносно тільки
отруєних тварин. У щурів

3-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом та введених у стан
метаболічного алкалозу, у печінці вміст Феруму вірогідно знижується на
14,6 %, у нирках –

на 18,8 %, відносно тільки отруєних тварин. За умов введення у стан
метаболічного алкалозу щурів 6-місячного віку до та після отруєння
Кадмієм у печінці вміст Феруму знижується в середньому на 19,3 %,
натомість у нирках спостерігається тенденція до його зниження. У щурів
3- і 6-місячного віку, отруєних кадмію сульфатом і введених у стан
метаболічного ацидозу, у селезінці вміст Феруму вірогідно підвищується
на 15,5 та 37,5 % відповідно, порівняно тільки з отруєними тваринами. В
отруєних щурів 18-місячного віку та різних моделях змін параметрів КЛС в
печінці, нирках, селезінці вірогідних змін вмісту Феруму не встановлено,
порівняно тільки з отруєними тваринами. У серці та легенях у щурів
різного віку відзначається тенденція до зниження вмісту Феруму.

Аналіз результатів проведених досліджень також свідчить, що у щурів усіх
вікових груп у печінці, нирках, серці та легенях вміст Цинку вірогідно
підвищується, натомість у селезінці його вміст виявляється зниженим,
порівняно з інтактними тваринами. У щурів 3-місячного віку, отруєних
кадмію сульфатом і введених у стан метаболічного ацидозу, у печінці та
нирках вміст Цинку знижується в середньому на 32,4 %, порівняно тільки з
отруєними тваринами. У щурів 6-місячного віку, у тих же умовах, у
печінці та нирках вміст Цинку вірогідно знижується на 40,3 та 26,2 %
відповідно, натомість у щурів 18-місячного віку в цих органах його вміст
виявляється зниженим у середньому на 16,2 %, порівняно тільки з
отруєними тваринами. У щурів 3- та 6-місячного віку, отруєних кадмію
сульфатом і введених у стан метаболічного ацидозу, у селезінці вміст
Цинку підвищується у середньому на 19,7 %, натомість у щурів

18-місячного віку спостерігається лише тенденція до його підвищення. У
серці та легенях отруєних щурів різного віку відзначається менш виражена
корекція вмісту Цинку в різних експериментальних моделях змін параметрів
КЛС крові.

Таким чином, запропоновано біологічні моделі стану експериментального
метаболічного ацидозу та алкалозу в організмі отруєних кадмію сульфатом
щурів 3-, 6- та 18-місячного віку, які дозволяють знижувати вміст Кадмію
у крові й органах та нормалізувати показники мінерального обміну до межі
фізіологічних величин. Встановлено, що біологічна модель стану
експериментального метаболічного ацидозу, у порівнянні з алкалозом,
після отруєння кадмію сульфатом є більш ефективною для корекції
кадмієвої інтоксикації і показників мінерального обміну в організмі
отруєних щурів 3- та 6-місячного віку.

ВИСНОВКИ

Розроблено біологічні моделі введення щурів 3-, 6- та 18-місячного віку
у стан метаболічного ацидозу та алкалозу до та після отруєння кадмію
сульфатом. В умовах стану експериментального метаболічного ацидозу та
алкалозу, викликаного шляхом отруєння кадмію сульфатом щурів різних
вікових груп спостерігається:

а) посилення стану метаболічного ацидозу шляхом введення щурам
різного віку амонію хлориду після отруєння Кадмієм, на що вказує
зменшення величини рН крові, рівня рСО2, концентрації НСО3– та вмісту
загальної вуглекислоти, порівняно із цими показниками у тільки отруєних
тварин, яке найбільш виражено у щурів 3- та 6-місячного віку;

б) виникнення стану метаболічного алкалозу шляхом введення щурам усіх
вікових груп натрію бікарбонату як до, так і після отруєння Кадмієм,
супроводжується зміною показників кислотно-лужного стану крові щурів,
характерних для цього стану, порівняно з такими показниками у тільки
отруєних тварин.

При використанні моделі змін параметрів кислотно-лужного стану організму
щурів у бік метаболічного ацидозу після отруєння кадмію сульфатом
встановлено найбільшу ефективність корекції вмісту Кадмію в організмі
тварин в усіх вікових групах, особливо у щурів 3-місячного віку:
вірогідне зниження вмісту його у крові на 45,2 %, у печінці – на 44 %, у
нирках – на 56,5 %, у селезінці – на 36,8 %, у серці та легенях – на
19,4 %, порівняно тільки з отруєними тваринами.

Встановлено певні особливості в показниках мінерального обміну в
організмі щурів, як отруєних кадмію сульфатом, так і за умов змін
параметрів кислотно-лужного стану в усіх вікових групах тварин:

а) за умов отруєння кадмію сульфатом у крові щурів 3-, 6- та
18-місячного віку спостерігаються односпрямовані кількісні зміни
макроелементного складу: підвищується вміст Калію, Кальцію, Магнію,
знижується – Натрію та неорганічного Фосфору, відносно їхнього вмісту в
інтактних тварин, що свідчить про зміни буферної ємності крові;

б) відзначено більш виражені зміни вмісту Калію, Кальцію та Магнію у
крові щурів 3-місячного віку за моделі стану метаболічного ацидозу, який
посилюється після отруєння: вміст Калію та Магнію вірогідно знижується
на 18,2 %, Кальцію – на 27,8 %, порівняно з їхнім вмістом у тільки
отруєних тварин.

4. За умов отруєння щурів 3-, 6- та 18-місячного віку кадмію сульфатом
спостерігаються односпрямовані зміни вмісту мікроелементів: у крові
вміст Купруму, Цинку вірогідно підвищується, а вміст Феруму знижується,
у печінці, нирках підвищується вміст вказаних елементів, порівняно з
їхнім вмістом в інтактних тварин. Встановлено також зміни вмісту
Купруму, Цинку та Феруму в селезінці, серці і легенях щурів, отруєних
кадмію сульфатом, що вказує на порушення обміну цих мікроелементів в
організмі тварин.

Виражену корекцію вмісту мікроелементів в організмі отруєних щурів
відзначено за моделі стану експериментального метаболічного ацидозу,
який посилюється після отруєння Кадмієм: у крові щурів 3-місячного віку
вміст Купруму та Цинку вірогідно знижується на 17 і 31 % відповідно,
Феруму підвищується на 27 %, відносно їхнього вмісту у тільки отруєних
тварин; у печінці вміст Купруму та Цинку знижується в середньому на 32
%, Феруму –

на 15,7 %; у нирках вміст Купруму та Цинку вірогідно знижується на 47 і
31 % відповідно, Феруму – на 14,5 %.

Показано, що біологічна модель стану експериментального метаболічного
ацидозу, який посилюється після отруєння кадмію сульфатом, є більш
ефективною для корекції кадмієвої інтоксикації та нормалізації
показників мінерального обміну, що особливо виражено в організмі
отруєних щурів

3- та 6-місячного віку.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Хімічні методи визначення важких металів у біологічних зразках:
Методичні рекомендації / Д.О. Мельничук, Н.М. Мельникова,

М.П. Вовкотруб, І.В. Калінін , І.А. Шепельова, Є.А. Деркач,

Н.М. Ворошилова. – К.: НАУ, 2005. – 52 с.

Мельникова Н.М., Калінін І.В., Шепельова І.А., Деркач Є.А.,
Ворошилова Н.М. Біохімічна характеристика крові щурів, токсикованих
сульфатом кадмію та при зміні кислотно-лужного стану організму //
Біологія тварин. – 2004. – Т. 6, № 1. – С. 302 – 305. Дисертантом
проведено відбір зразків крові та проведення біохімічного дослідження.

Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Калінін І.В., Шепельова І.А.,
Ворошилова Н.М. Кислотно-лужний стан у отруєних тварин та його вплив у
біологічній міграції кадмію // Міжвідомчий-тематичний збірник
“Ветеринарна медицина”, вип. № 84, присвячений міжнародній
науково-практичній конференції “Ветеринарна медицина – 2004: сучасні
аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів” /
Під ред. Б.Т. Стегній та ін. (24 – 31 травня 2004 р.) м. Феодосія, Крим.
Харків: Ін-т експ. і клін. вет. мед. 2004. – С. 486 – 489. Дисертантом
проведено експериментальні дослідження, здійснено відбір зразків та
інтерпретацію одержаних результатів.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М., Шепельова І.А. Вміст окремих
мікроелементів у печінці токсикованих щурів при зміні кислотно-лужного
стану // Науковий вісник Національного аграрного університету: зб. наук.
пр. – К.: НАУ, 2005. – Вип. 89. – С. 67 – 70. Дисертантом проведено
експериментальні дослідження, обробка, узагальнення одержаних
результатів та участь у написанні статті.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М., Калінін І.В. Вплив параметрів
кислотно-лужного стану організму щурів різних вікових груп, отруєних
кадмієм, на мінеральний склад крові // Вісник Дніпропетровського
державного аграрного університету: зб. наук. пр. – Д.: ДДАУ, 2005. – №
2. – С. 137 – 139. Дисертант виконала експериментальні дослідження та
підготовила літературний огляд за даною темою.

Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Калінін І.В., Ворошилова Н.М. Показники
кислотно-лужного стану щурів різних вікових груп токсикованих кадмієм //
Вісник аграрної науки. – 2005. – № 9. – С. 31–33. Дисертантом здійснено
відбір зразків крові та визначення показників кислотно-лужного стану,
участь у написанні статті.

Мельничук Д.О., Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М. Мінеральний склад крові
щурів в умовах введення сульфату кадмію, а також при зміні
кислотно-лужного стану // Ветеринарна медицина України. – 2005. – № 9.–
С. 34 – 35. Дисертант брала участь в організації та проведенні досліду,
обробці й узагальненні одержаних результатів.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М. Вплив кадмію на фосфорно-кальцієвий
обмін у щурів різних вікових груп // Науковий вісник Львівської
національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – 2006.
– Т. 8, № 2 (29), ч. 2. – С. 102 – 105. Дисертантом поставлено дослід,
статистично оброблено та проаналізовано одержані результати.

Ворошилова Н.М., Мельникова Н.М. Віковий аспект впливу кислотно-лужного
стану на вміст кадмію у крові отруєних щурів // Науковий вісник
Львівської національної академії ветеринарної медицини

ім. С.З. Гжицького. – 2006. – Т. 8, № 4 (31), ч. 1. – С. 29 – 32.
Дисертантом проведено експеримент, зроблено статистичну обробку
отриманих результатів та їх аналіз.

Мельникова Н.Н., Ворошилова Н.М. Содержание меди в организме
отравленных кадмием крыс разного возраста // Материалы международной
научно-производственной конференции “Актуальные проблемы ветеринарной
патологии и морфологии животных, посвященную 100-летию со дня рождения
проф. Авророва А.А.”, Россия, г. Воронеж, 2006. – С. 723 –727.
Диссертантом проведено исследование, статистическая обработка и
интерпретация полученных результатов.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М. Вікові особливості вмісту кадмію в
організмі отруєних ним щурів за дії експериментального метаболічного
ацидозу // Укр. біохім. журн. – 2007. – Т. 79, № 1. – С. 108 – 112.
Дисертантом проведено дослід, статистична обробка та інтерпретація
отриманих результатів дослідження.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М., Шепельова І.А. Вплив віку на вміст
деяких мікроелементів в нирках щурів, токсикованих сульфатом кадмію //
IV конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ ветеринарної
медицини, якості і безпеки продукції АПК НАУ: Тези доп. – К.: НАУ,

2005. – С. 50 – 51.

Ворошилова Н.М., Мельникова Н.М. Вікові особливості макроелементного
складу крові щурів, отруєних кадмієм // II міжнародна наукова
конференція студентів і аспірантів “Молодь та поступ біології ”: Тези
доп. – Л.: Ін-т біології тварин, 2006.– С. 42 – 43.

Ворошилова Н.М., Мельникова Н.М. Вплив кислотно-лужного стану на
метаболізм заліза в організмі щурів різного віку за умов отруєння
кадмієм // Наукова конференція проф.-викл. складу та аспірантів ННІ
ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ: Тези
доп. – К.: НАУ, 2006. – С. 23 – 24.

Мельникова Н.М., Ворошилова Н.М. Вплив кислотно-лужного стану на
біохімічні показники крові щурів при дії кадмію у віковому аспекті //
Матеріали IX Українського біохімічного з’їзду: Тези доп. – Харків

(24 – 27 жовтня 2006 р.). – Т. 2. – С. 207.

Ворошилова Н.М., Мельникова Н.М. Вміст есенційних елементів у тканинах
щурів різного віку // V державна науково-практична конференція: Тези
доп. – Біла Церква ( 23 – 25 листопада 2006 р.). – Ч. 1. – С. 110 –
111.

Ворошилова Н.М. Вплив кислотно-лужного стану на показники мінерального
обміну в організмі щурів різного віку, отруєних Кадмієм. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі
спеціальності 03.00.04 – біохімія. – Національний аграрний університет,
Київ, 2007.

Дисертацію присвячено вивченню впливу змін кислотно-лужного стану на
вміст Кадмію та показники мінерального обміну в організмі отруєних
кадмію сульфатом щурів 3-, 6- та 18-місячного віку. Розроблено
біологічні моделі введення щурів різних вікових груп у стан
метаболічного ацидозу та алкалозу до та після отруєння кадмію сульфатом,
а також досліджено показники кислотно-лужного стану та мінерального
обміну розроблених експериментальних моделей. Встановлено, що
застосування біологічної моделі стану метаболічного ацидозу, який
посилюється після отруєння кадмію сульфатом, сприяє зниженню вмісту
Кадмію у крові, печінці, нирках, селезінці, серці та легенях щурів
різного віку, що найбільш виражено в організмі щурів 3-місячного віку.
Досліджено вплив змін параметрів кислотно-лужного стану організму на
вміст у крові макроелементів – Натрію, Калію, Кальцію, Магнію,
неорганічного Фосфору та мікроелементів – Купруму, Цинку, Феруму у крові
та органах отруєних щурів у віковому аспекті. Порівнюючи біологічні
моделі змін параметрів кислотно-лужного стану організму отруєних тварин
відзначено, що стан експериментального метаболічного ацидозу, у
порівнянні з алкалозом, після отруєння кадмію сульфатом, є більш
ефективним для корекції кадмієвої інтоксикації і нормалізації показників
мінерального обміну в організмі отруєних щурів 3- та 6-місячного віку.

Ключові слова: кислотно-лужний стан, кадмію сульфат, кров, метаболічний
ацидоз, метаболічний алкалоз, макроелементи, мікроелементи, віковий
аспект.

Ворошилова Н.М. Влияние кислотно-щелочного состояния на показатели
минерального обмена в организме крыс разного возраста, отравленных
кадмием. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по
специальности 03.00.04 – биохимия. – Национальный аграрный университет,
Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению влияния изменений кислотно-щелочного
состояния на содержание кадмия и показатели минерального обмена в
организме отравленных сульфатом кадмия крыс 3-, 6- и 18-месячного
возраста. Разработаны биологические модели введения крыс разных
возрастных групп в состояние метаболического ацидоза и алкалоза до и
после отравления сульфатом кадмия, а также исследованы показатели
кислотно-щелочного состояния и минерального обмена разработанных
экспериментальных моделей. У крыс 3-месячного возраста при
метаболическом ацидозе, который усиливается после отравления сульфатом
кадмия, отмечено уменьшение величины рН крови с 7,21 ± 0,05 до 7,13 ±
0,06, достоверное уменьшение уровня рСО2 и концентрации НСО3– в среднем
на 23 %, содержания СО2общ. – на 31,4 %, относительно этих показателей у
только отравленных животных. Такое направление изменений в показателях
кислотно-щелочного состояния крови наблюдается и в организме отравленных
крыс

6- и 18-месячного возраста. При биологической модели введения крыс
разных возрастных групп в состояние метаболического алкалоза до и после
отравления сульфатом кадмия значения показателей кислотно-щелочного
состояния изменяются, относительно их у только отравленных животных, что
есть характерным для данного нарушения этой системы.

При использовании модели экспериментального метаболического ацидоза,
который усиливается после отравления сульфатом кадмия, отмечена
наибольшая эффективность коррекции содержания кадмия в организме
животных во всех возрастных группах, о чем свидетельствует достоверное
уменьшение его в крови на 45,2 %, в печени – на 44 %, в почках – на 56,5
%, в селезенке – на 36,8 %, в сердце и легких – на 19,4 %, по сравнению
только с отравленными животными и особенно выражено у крыс 3-месячного
возраста.

Отмечены особенности показателей минерального обмена в организме крыс
всех возрастных групп, как отравленных сульфатом кадмия, так и в
условиях изменений кислотно-щелочного состояния крови. У отравленных
крыс разных возрастных групп в крови наблюдаются односторонние изменения
содержания макроэлементов: возрастает содержание калия, кальция, магния,
уменьшается содержание натрия и неорганического фосфора, относительно их
содержания у интактных животных. Выраженные изменения содержания
макроэлементов в крови крыс установлены при моделях изменений
показателей кислотно-щелочного состояния после отравления сульфатом
кадмия у животных

3- и 6-месячного возраста. При этом у крыс 3- и 6-месячного возраста,
отравленных сульфатом кадмия и введенных в состояние метаболического
ацидоза, в крови содержание калия, кальция и магния достоверно
уменьшается, по сравнению с их содержанием у только отравленных
животных. При модели отравления крыс этих возрастных групп сульфатом
кадмия и введении в состояние метаболического алкалоза, в крови
достоверных изменений содержания калия, кальция и магния не отмечено.
Содержание таких макроэлементов, как натрия и неорганического фосфора
имеет тенденцию к увеличению их содержания в крови отравленных животных
3-, 6- и 18-месячного возраста в разных экспериментальных моделях
изменений параметров кислотно-щелочного состояния.

В организме отравленных крыс 3-, 6- и 18-месячного возраста отмечены
изменения содержания микроэлементов. В крови содержание меди, цинка
достоверно увеличивается, железа уменьшается, тогда как в печени, почках
увеличивается содержание этих микроэлементов, относительно их содержания
в интактных животных. У отравленных крыс в селезенке, сердце и легких
также установлены изменения их содержания, что свидетельствует о
нарушении обмена микроэлементов в организме животных. Выраженная
коррекция содержания микроэлементов в крови и органах крыс установлена
при экспериментальной модели метаболического ацидоза, который
усиливается после отравления у животных 3- и 6-месячного возраста: у
крыс 3-месячного возраста в крови содержание меди и цинка достоверно
уменьшается, железа возрастает, по сравнению с их содержанием у только
отравленных животных; в печени и почках содержание меди, цинка и железа
уменьшается. У крыс 6-месячного возраста при экспериментальной модели
метаболического ацидоза, который усиливается после отравления, в крови
наблюдается тенденция к уменьшению содержания меди, уменьшается
содержание цинка, отмечается тенденция к увеличению содержания железа,
по сравнению с их содержанием у только отравленных животных. В печени
достоверно уменьшается содержание меди, цинка и железа; в почках
достоверно уменьшается содержание меди и цинка, наблюдается тенденция к
уменьшению содержания железа. При экспериментальной модели
метаболического ацидоза, который усиливается после отравления, в
организме отравленных крыс 18-месячного возраста отмечается менее
выраженная коррекция содержания исследуемых микроэлементов.

Таким образом, результатами проведенных исследований установлено, что
биологическая модель метаболического ацидоза, по сравнению с алкалозом,
после отравления сульфатом кадмия является более эффективной для
коррекции кадмиевой интоксикации и показателей минерального обмена в
организме отравленных крыс 3- и 6-месячного возраста.

Полученные результаты исследований могут служить базой для научно
обоснованной коррекции минерального обмена отравленных тяжелыми
металлами животных, которые находятся на загрязненных территориях.

Ключевые слова: кислотно-щелочное состояние, сульфат кадмия, кровь,
метаболический ацидоз, метаболический алкалоз, макроэлементы,
микроэлементы, возрастной аспект.

Voroshylova N.M. The influence of an acid-alkaline condition on
indicators of mineral exchange in organisms of rats of different age
rats poisoned with cadmium. – Manuscript.

Dissertation is to obtain the scientific candidate degree in biology on
speciality 03.00.04 – biochemistry. – National Agricultural University,
Kyiv, 2007.

Dissertation is devoted to studying of the influence of acid-alkaline
condition changes on contained cadmium and mineral exchange indicators
in organisms of

3 month’s, 6 month’s and 18-month’s poisoned rats. Biological models of
introduction of different age groups rats in a metabolic acidosis and
аlkalosis condition before and after poisoning with cadmium sulphate
were developed, and acid-alkaline condition and mineral exchange
indicators of the developed experimental models were investigated. It
was found out that using of biological model of profound metabolic
acidosis after poisoning with cadmium sulphate promotes reducing of
cadmium content in blood, liver, kidneys, spleen, heart and lungs of
different age poisoned rats, but it was found more cadmium in organisms
of 3-month’s rats. The influence of acid-alkaline condition changes in
organisms on macroelements content in blood such as natrium, potassium,
calcium, magnesium, inorganic phosphorus and microelements such as
copper, zinc, iron in blood and organs of poisoned rats according to the
age aspect was investigated. Comparing biological models of
acid-alkaline condition changes on organisms of poisoned animals, it was
noticed that condition experimental metabolic acidosis in comparison
with alkalosis after poisoning with cadmium sulphate is more effective
in correction of cadmium intoxications and indicators normalisation of
mineral exchange in organisms of poisoned rats 3 month’s and 6-month’s
rats.

Key words: acid-alkaline condition, cadmium sulphate, blood, metabolic
acidosis, metabolic alkalosis, macroelements, microelements, age aspect.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020