.

Стилі життя молоді як соціальне явище в умовах сучасного українського буття (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
154 4327
Скачать документ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

”КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

ПРИХОДЬКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК: 111.1: 316.728 – 053.6

Стилі життя молоді як соціальне явище в умовах сучасного українського
буття

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі політології, соціології та соціальної роботи
Національного технічного університету України “Київський політехнічний
інститут”, Міністерство науки та освіти України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор

Димитрова Людмила Михайлівна,

Національний технічний університет України “Київський політехнічний
інститут”,

завідуюча кафедрою політології, соціології та соціальної роботи

Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

Недюха Микола Петрович,

Інститут законодавства Верховної Ради України,

структурний підрозділ Апарату верховної Ради України,

завідуючий сектором методології

кандидат філософських наук, доцент

Машталер Антоніна Анатоліївна,

Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана,

доцент кафедри філософії

Захист відбудеться “21” червня 2007 р. о 14.30 на засіданні вченої ради
К 26.002.21 Національного технічного університету України “Київський
політехнічний інститут” за адресою: 03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37,
корп. 7, ауд. 514.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного технічного
університету України “Київський політехнічний інститут” за адресою:
03056, м. Київ, просп. Перемоги, 37.

Автореферат розісланий “19” травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук, доцент
О.В.Романовська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена ходом глобальних змін, які
відбуваються в нашій державі, потребами сучасного суспільного розвитку,
необхідністю рішучого повороту до вирішення комплексу політичних,
економічних, соціальних та інших проблем, зважаючи на особливості
суспільної життєдіяльності та молодіжної життєтворчості в умовах
сучасного українського соціуму.

У цьому сенсі вивчення проблеми стилів життя молоді в руслі філософської
рефлексії є надзвичайно важливим науковим завданням. В
соціально-філософському аспекті дане явище не можливо розглядати поза
межами соціального простору та зв’язків сучасного соціуму. Як соціальне
явище стилі життя молоді в умовах українського буття протягом останнього
десятиріччя набувають все нових та нових рис, у позитивному та
негативному сенсі часто несподіваних для нашого суспільства. Дана
ситуація зумовлена тим, що соціальний феномен стилів життя молоді
формується під впливом об’єктивних соціально-економічних умов, які в
межах сучасного простору українського суспільства відзначаються
особливою динамічністю.

За останні півтора десятиріччя Україна зазнала суттєвих перетворень.
Глибинність трансформацій в Україні сьогодні проявляється не лише у
змінах зовнішніх проявів буття українського суспільства, зокрема, у
змінах стратифікаційної будови суспільства, моделях досягнення успіху,
особливостях соціальної мобільності. В аспекті прямих соціетальних
зв’язків, коли об’єктивні умови життєдіяльності суспільства визначають
сприйняття, оцінку соціального буття, докорінність трансформацій
виявляється у значних змінах на рівні свідомості людей, а саме у змінах
їх ціннісних пріоритетів, аксіологічному баченні сучасних реалій та
побудові власних життєвих концепцій. У цьому сенсі життєві стилі та
характер життєтворчості молоді як найбільш чутливої до змін категорії
населення відбиває динаміку цих змін, як і певні аспекти характеру
життєдіяльності українського суспільства у найкращий спосіб.

З іншого боку, відбиваючи весь спектр соціальних трансформацій
українського буття, стилі життя молоді набувають рефлексії щодо
зворотного впливу даного явища на соціальні процеси та особливості
функціонування суспільства. За сучасних умов дані рефлексії можуть
набувати також досить несподіваного вигляду. У цьому сенсі в аспекті
зворотних соціетальних зв’язків стилі життя молоді, які відбивають
життєвий вибір молодих людей, креативний характер молодіжної
життєтворчості, можуть розглядатись у якості важливого чинника
становлення та подальшого розвитку української держави, який, у певному
сенсі, здатен впливати на суспільні процеси та характер державотворення,
визначати спектр проблем, що існують чи потенційно можуть виникнути в
процесі подальшого розвитку українського суспільства.

У такий спосіб проблема стилів життя молоді як соціального явища в
системі зв’язків сучасного українського суспільства набуває особливої
актуальності для вивчення на сучасному етапі в соціально-філософському
аспекті. В межах відповідного соціального підходу наукового пізнання
сучасних реалій, зважаючи на широкий спектр соціальної експлікації
даного явища, стилі життя молоді набувають певної властивості поставати
у якості своєрідних соціальних показників, здатних надавати додаткову
інформацію про стан, характер розвитку та досягнення сучасного
українського суспільства.

Разом з тим вивчення стилів життя молоді в системі зв’язків суспільства
здатне допомогти у виявленні соціальних механізмів функціонування
суспільства як системи з визначенням місця стилів життя в сукупності
зв’язків цієї системи. В свою чергу відповідне вивчення стилів життя
молоді в системі зв’язків соціального простору, напевне, допоможе у
виявленні соціальних регуляторів формування позитивних тенденцій
молодіжної життєтворчості, а також позитивних тенденцій функціонування
та розвитку українського суспільства в цілому, із вирішенням соціальних
проблем, розширенням перспектив та можливостей додаткових суспільних
досягнень.

Отже запропонований соціально-філософський підхід до вивчення стилів
життя молоді здатен посприяти сьогодні вирішенню цілої низки наукових
теоретичних та практичних завдань. Враховуючи потреби сучасного
суспільства та великий евристичний потенціал соціально-філософської
теорії, можна зробити висновок про існування наступної наукової
проблеми: зважаючи на динамічність соціального простору українського
суспільства та широкі можливості сучасного соціально-філософського
знання, теоретичні розробки та накопичений досвід аналізу стилів життя
молоді як соціального явища в системі зв’язків сучасного соціуму є
недостатнім, а отже відповідно рефлексія щодо вивчення стилів життя
молоді є неадекватною сучасним реаліям українського буття.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена
дисертаційна робота є завершеним дослідженням, виконаним на кафедрі
політології, соціології та соціальної роботи факультету соціології НТУУ
“КПІ” згідно з науковою темою “Дослідження механізмів активізації
творчого потенціалу молоді”, спеціалізацією кафедри “Соціальна робота з
дітьми, жінками та молоддю”, державними програмами розвитку науки та
освіти (номер держреєстрації РК № 0103U000252; протокол Вченої ради НТУУ
“КПІ” № 2 від 03.11.2003). Результати дисертаційного дослідження
обговорювались на розширеному засіданні на базі кафедри політології,
соціології та соціальної роботи за участю фахівців кафедри філософії.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження постає концептуалізація
стилів життя молоді із виявленням зв’язків між стилями життя молоді та
соціетальними характеристиками сучасного українського суспільства.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

визначити теоретичні засади постановки проблеми “стилів життя молоді”;

окреслити наукові підходи в лоні соціально-філософського знання до
вивчення досліджуваного явища;

розкрити зміст вихідних категорій “стиль життя” та “молодь”;

визначити критерії та методи дослідження проблеми стилів життя молоді в
умовах соціального простору сучасного соціуму;

з’ясувати основні тенденції сучасної молодіжної життєтворчості в Україні
засобами теоретико-прикладного аналізу проблеми;

типологізувати стилі життя молоді, спираючись на індуктивне узагальнення
виявлених тенденцій сучасної молодіжної життєтворчості в умовах
сучасного українського буття;

охарактеризувати стилі життя молоді в системі соціетальних зв’язків
сучасного соціального простору українського суспільства;

виявити взаємозв’язок між об’єктивними соціально-економічними умовами
життя в суспільстві та характеристиками сучасних стилів життя молоді;

концептуалізувати стилі життя молоді в сукупності функціональних
зв’язків суспільства як соціальної системи;

визначити заходи та можливі шляхи оптимізації життєвих стилів молоді в
умовах соціального українського простору, враховуючи результати
дослідження цих стилів життя в системі зв’язків сучасного соціуму.

Об’єктом дослідження є соціальний простір та зв’язки українського
суспільства як соціетальної системи.

Предметом дослідження є стилі життя молоді та їх соціальний зміст.

Методи дослідження. Широко залучені загальнонаукові методи аналізу та
синтезу, зокрема метод логічно-формального та дедуктивного аналізу,
порівняння, метод аналізу документу (соціологічної та статистичної
інформації), індуктивного узагальнення та типології, класичний та
некласичний підходи в соціальній філософії, основний підхід
системологічної парадигми.

Наукова новизна одержаних результатів розкривається у наступних
теоретичних положеннях:

розвинуто соціальну експлікацію стилю життя; продовжено традицію
соціально-філософського вивчення досліджуваного явища;

вперше ідентифіковано категорію “стиль життя” як соціальне явище
аксіологічного змісту, яке постає життєвим та соціальним вибором
особистості чи соціальної групи, визначає напрям та характер
життєдіяльності людей, їх соціальної самореалізації в умовах сучасного
соціального простору;

розрізнено та уточнено основні категорії “стиль життя” та “спосіб життя”
в контексті проблематики сучасної вітчизняної науки, що описують процес
життєдіяльності з різних сторін за допомогою категорії “життєвого та
соціального вибору” та сталих форм його відтворення в процесі
життєдіяльності соціального суб’єкта в суспільстві; сформовано
теоретичні засади дослідження соціального явища стиль життя, стилі життя
молоді;

конкретизовано зміст критеріїв дослідження стилів життя молоді через
ціннісні преференції та аксіологічні життєві орієнтації, а також вектори
самореалізації в соціально-економічний простір українського суспільства
або за його межі, що сприяє формуванню нових пізнавальних засад
соціально-філософського підходу до вивчення стилів життя молоді в
Україні на сучасному етапі;

вдосконалено інструментарій дослідження стилів життя молоді в системі
соціальних зв’язків суспільства через критерії функціонального
призначення досліджуваного явища в суспільстві, продовжено традиції
структурно-функціональної та системологічної парадигм;

розглянуто стилі життя молоді в системі соціетальних зв’язків прямої та
зворотної дії, враховуючи рефлексії сучасного українського буття;

вперше надана характеристика взаємозв’язків життєдіяльності молоді та
суспільства через визначення типів стилів життя молоді з подальшим
виявленням соціальних функцій, які ці типи життєвих стилів виконують в
українському суспільстві, продовжено традиції системного підходу;

запропоновано соціально-філософський погляд на стилі життя молоді як
своєрідні соціальні показники, здатні надавати інформацію про
суспільство у дещо новій соціальній площині;

одночасно запроваджено розгляд стилів життя молоді як чинників
виправлення проблемної ситуації засобами державної молодіжної політики,
релевантними сучасним умовам українського буття.

Практичне значення одержаних результатів обумовлене впливом складних
трансформацій в сучасному українському суспільстві на життєвий вибір
молоді, молодіжні стилі життя, і, навпаки, впливом стилів життя сучасної
молоді, сформованих в умовах відповідних трансформацій, на подальший
розвиток держави, перебіг політико-економічних та соціокультурних
процесів в ній. Розгляд відповідного взаємозв’язку із здатністю
молодіжних стилів життя як соціальних показників відбивати стан та
характер розвитку українського соціуму, особливо важливий на етапі
становлення української державності, визначення концепції подальшого
розвитку українського суспільства.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою
роботою автора. Висновки, положення наукової новизни зроблені та
отримані автором завдяки власним дослідницьким зусиллям.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки
здійсненого дослідження використовувались дисертантом під час проведення
лекційних та семінарських занять на факультеті соціології та інших
факультетах Національного технічного університету України “Київський
політехнічний інститут”. Головні ідеї дисертації оприлюднювались на
засіданнях секцій на V міжнародній науково-практичній конференції
„Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму” (Київ, 1999) та VI і VII
міжнародних науково-практичних конференціях з проблем творчості (Київ,
2001,2003), на І та ІІ міжнародних науково-практичних конференціях із
розвитку, досвіду та перспектив соціальної роботи в Україні (Київ,
2001,2002), на ІІІ міжнародній науково-методичній конференції “Проблеми
та шляхи розвитку технічної освіти” (Київ, 2002), на ІІІ міжнародній
науково-практичній конференції “Сучасні проблеми управління” (Київ,
2005), на науково-практичній конференції “Проблеми політичної психології
та їх роль у становленні громадянина української держави” (Київ,2001), а
також на X європейському конгресі „оn Work and Organizational
Psychology” (Прага,2001). Матеріали виступів включено до дисертаційної
роботи.

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження
викладені автором у 14 публікаціях, серед яких 4 статті у фахових
виданнях з філософії, рекомендованих ВАК України, 10 публікацій – в
інших виданнях та збірках матеріалів конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох
розділів, висновків, списку використаних джерел та одного додатку.
Загальний обсяг дисертації – 225с. Список використаної літератури
включає понад 200 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовані актуальність та ступінь наукового опрацювання
проблеми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження,
визначено теоретико-методологічні засади, наукову новизну і практичну
значущість отриманих результатів, наведені дані про апробацію роботи та
публікації.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні засади дослідження
проблеми” – розглянута історично-наукова традиція та основні теоретичні
підходи до аналізу проблеми стилів життя молоді як соціального явища
людського буття. Визначена специфіка соціально-філософського підходу.
Окрема увага приділена вихідним категоріям “стиль життя” та “молодь”,
критеріям та методам вивчення визначеної соціальної проблеми стилів
життя молоді в умовах сучасного соціального простору.

Огляд історичних етапів науково-теоретичного аналізу вихідних категорій
досліджуваної проблеми засвідчує полісемантичність природи “стилю життя”
як складової соціальної життєдіяльності. Для надання більшої
визначеності, структурованості категоріальному апарату проблеми в межах
соціально-філософської традиції пропонується звернутися до витоків цієї
проблематики в концепціях Г.Зіммеля, М.Вебера, К.Маркса.

Зокрема Г.Зіммель, відомий як автор “філософії життя та культури”,
спираючись на філософські категорії “форми” та “змісту”, дає вихідне
пояснення категоріям “стиль”, “стиль життя”, наголошуючи, що стиль в
соціальному аспекті, з погляду категорії “змісту”, відображає життєвий
вибір людини в суспільстві. Стиль життя характеризується вибором
особистості безлічі соціальних чинників, зокрема вибором певної моделі,
форми поведінки з переліку наявних в суспільстві для власної
самоактуалізації, соціальної реалізації, соціокультурної ідентифікації в
умовах певного соціального простору.

В свою чергу перелік моделей поведінки, сталих форм життєдіяльності
людей фіксується в соціально-філософський концепції К.Маркса за
допомогою категорії “спосіб життя”. При цьому К.Маркс дає більш глибоке
розуміння умов формування “стилю” та “способу життя” з огляду на
історичні об’єктивно-економічних умови життєдіяльності людей, механізми
функціонування та розвитку суспільно-економічної формації.

М.Вебер, завдяки своїй суспільній концепції, дозволяє розглянути
зворотній вплив соціального змісту стилю життя на характер
функціонування, будову та розвиток суспільства. Вивчаючи явище стилю
життя в соціальній структурі суспільства М.Вебер будує “теорію
субкультур”, яка згодом розвивається та доповнюється науковими роботами
Т.Веблена, У.Корнера, соціокультурними концепціями М.Мід, К.-Леві
Стросса та інших.

В галузі сучасного філософського знання запропоновано цілу низку
напрямів наукових досліджень “стилю життя”, зокрема в межах
соціально-психологічного та соціально-культурологічного підходів
(Р.Ануфрієва, Н.Соболєва, О.Злобіна, О.Михайлова, А. Машталер, А.Коваль,
О.Малина, Л. Козименко, Ю.Морозов та інші), а також інформаційного,
політичного та соціально-економічного підходів (М.Шульга, В.Пилипенко,
В.Тарасенко, М.Недюха, С.Мартинюк, О.Рєзнік, Н.Федоренко, І.Бекешкіна,
Ю.Сімагін, Р.Салієв, І.Мартинюк, М.Маккобі, Т.Грінберг, А.Рівлін та
інші). До зазначених концепцій додаються наукові теоретичні розробки
закордонних науковців (П.Бурд’є, Дж.Голдторп, К.Аулетта, Ф.Капра,
М.Фергюсон, М.Маккобі, А.Мітчелл та інші).

Продовжуючи соціально-філософську традицію в дисертаційному дослідженні,
стиль життя визначається як соціальне явище, що постає життєвим та
соціальним вибором особистості, визначає напрям та характер її
життєдіяльності в суспільстві, напрям соціальної самореалізації
особистості або соціальної групи в умовах певного соціального простору.
Стиль життя як соціальний феномен формується в процесі життєдіяльності
молоді, набуваючи безліч соціальних рис, визначених особливостями його
носія. Тому соціальній групі “молодь” як суб’єкту стилю життя приділено
окрему увагу в дослідженні. Зокрема надана концептуалізація молоді як
окремої категорії, складової соціальної структури суспільства із
визначенням соціальних особливостей цієї групи, її представників.

В межах відповідного розділу окреслено також критерії та методи
дослідження стилів життя молоді в умовах сучасних українських реалій. У
якості критеріїв теоретико-прикладного аналізу проблеми стилів життя
молоді в умовах сучасного українського буття запропоновано: ціннісні
пріоритети молоді та аксіологічні життєві орієнтації, а також вектори
самореалізації в соціально-економічний простір українського суспільства
або за його межі. У якості критеріїв теоретико-узагальнюючого змісту
обрано функціональне призначення (соціальні функції) стилів життя молоді
в межах сучасного українського суспільства як соціальної системи. При
визначенні критеріїв та методів в методології дослідження проблеми
пропонується спиратись на традиції та підходи соціальної філософії,
парадигми сучасного соціального знання. Зокрема у якості
теоретико-методологічних засад запропоновано соціально-психологічний та
культурологічний підходи, класичний та некласичний підходи (К.Маркс,
М.Вебер), науково пізнавальні витоки постструктуралізму доби Постмодерну
(П.Бурд’є), структурно-функціоналістичну та системологічну парадигми
ХХ-ХХІ столітть (Т.Парсонс, Л.фон Берталанфі, Н.Луман). Разом відповідні
концепції та підходи сприяють розвитку соціально-філософської традиції
вивчення стилів життя молоді в системі зв’язків сучасного соціального
простору українського буття.

У другому розділі – “Аналіз стилів життя молоді та їх соціального
змісту” – надано аналіз сучасних тенденцій молодіжної життєтворчості та
наявних стилів життя молоді в умовах сучасного українського буття.

:

Ioe : IIoe

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020