.

Діагностика і диференціальна діагностика нічних страхіть неорганічної етіології (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
127 2549
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

СОЦІАЛЬНОЇ І СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ

ОЛЬШЕВСЬКА НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА

УДК 616.8-009.836+616.89-008.417+616.89-008.434:612.821.7

Діагностика і диференціальна діагностика нічних страхіть неорганічної
етіології

14.01.16 – психіатрія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Кримському державному медичному університеті ім.
С.І. Георгієвського МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Самохвалов Віктор
Павлович, Кримський державний медичний університет ім. С.І.
Георгієвського МОЗ України, кафедра психіатрії, наркології, психотерапії
з курсом загальної і медичної психології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Пішель Віталій
Ярославович, Український науково-дослідний інститут соціальної і судової
психіатрії та наркології МОЗ України, відділ медико-соціальних проблем
терапії психічних розладів, завідувач відділу

доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович, Київська
медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Щупика МОЗ України,
кафедра дитячої, соціальної і судової психіатрії, професор кафедри

Провідна установа

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, м.
Дніпропетровськ

Захист відбудеться „30” березня 2006 р. о 10:00 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.620.01 в Українському
науково-дослідному інституті соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського
науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та
наркології МОЗ України за адресою: 04080 м. Київ, вул. Фрунзе, 103.

Автореферат розісланий „28” лютого 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук Гриневич Є.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У останні роки все більший інтерес психіатрів,
невропатологів, нейрофізіологів, інтерністів, сімейних лікарів привертає
проблема розладів сну. Порушення сну (диссомнії та парасомнії)
описуються при захворюваннях на епілепсію, афективні, невротичні,
пов’язані зі стресом і соматоформні розлади (А.П. Чуприков, Г.Я.
Пилягина, 1998; А.К. Напреенко 2001; С.И. Табачников, 2001; Б.В.
Михайлов и соав, 2002; В.С. Подкорытов, Ю.Ю. Чайка, 2002; Б.В. Михайлов
2003; Г.Я. Пилягина, 2003; В.Я. Пишель, М.Ю Полывяная, 2003; О.Г.
Сыропятов и соавт, 2003; Hansell J., Damour L., 2005). Згідно з даними
україномовних, російськомовних і зарубіжних вчених, інсомнія, як одне з
прояв диссомнії, є найбільш поширеною патологією серед населення (C.R.
Soldatos, 1994; M.A. Quera-Salva, A. Orluc, F. Goldemberg, 1996; M.
Skalski, W. Szelenberger, 1997; А.М. Вейн, О.В. Воробьёва, 2000; Б.И.
Фомовский, 2002). Її наявність зумовлює погіршення якості його життя, у
тому числі призводить до зниження працездатності та соціальної
активності (В.П. Колосов, 1996; А.Л. Квасневский, Б.И. Фомовский, 2002;
Л.А. Дзяк та співав., 2002).

У свою чергу, парасомнії у межах одного нозологічного континуума (нічні
жахи та сомнамбулізм), супроводжуються відповідними ЕЕГ-змінами,
постають еквівалентами приступів епілепсії або мають тенденцію
сполучення з психологічними відхиленнями, а у ряді випадків – початком
деменції. Ці стани супроводжуються відсутністю реакції, дезорієнтацією,
персеверативними рухами та обмеженістю спогад про епізод. Але існує
різновид парасомній, який при пробудженні характеризується нормальним
рівнем пильнування і орієнтування, спогадами про сновидіння яскраво
страхітливого змісту. Таким винятком є нічні страхіття, які описуються
пацієнтами; разом с цим не існує методу розрізнення страхітливих
сновидінь від сфантазованих переживань. Збільшення кількості візуальної
інформації в сучасному суспільстві (телебачення, комп’ютерна гра,
інтернет) призводить як до значних змін психопатології (О.С. Чабан,
2002), так і до кількості випадків нічних страхіть та епізодів
патологічного фантазування (В.П. Самохвалов, 1999). Зазначене вище
обумовлює актуальність досліджень у цьому напрямку.

Однією з найменш розроблених проблем сучасної клінічної психіатрії є
нозологічна приналежність нічних страхіть, залежність їх символізації
від психічного розладу, а також їх відмінність від фантазування.
Описано, що синдром нічних страхіть може передувати виникненню
соматичних захворювань та невротичних станів (В.Н. Касаткин, 1987). У
свою чергу, фантазування і його патологія можуть передувати
мареннєутворенню, зустрічатися в рамках дисоціативних розладів, а також
при симуляції і агравації (H.I. Kaplan, B.J. Sadock, 1991, К. Ясперс,
1997). Уміння диференціювати подібні симптоми сприяє ранній діагностиці,
забезпечує попередження проблем психічного здоров’я, що важливе в
практиці сімейних лікарів і роботі фахівців вузького профілю. Багато
осіб з психічними проблемами зазнають труднощів з доступом до медичних
служб або з підтримкою з ними постійного контакту, тому лікарі загальної
практики повинні мати в своєму розпорядженні можливості і відповідні
знання для виявлення і лікування осіб з психічними проблемами при
підтримці з боку спеціалізованих служб охорони здоров’я, що функціонують
в рамках єдиної мережі (Европейский план действий по охране психического
здоровья. Проблемы и пути их решения, 2005).

Удосконаленню і підвищенню рівня об’єктивізації діагностичного процесу
сприяє широке залучення методології суміжних наукових дисциплін (Т.М.
Воробьёва, И.И. Кутько, 1994; П.В. Волошин, 1995; Б.В. Михайлов, А.И.
Сердюк, 2000; M. Giacomini, 2004). У літературі недостатньо даних про
критерії диференціальної діагностики нічних страхіть. У той же час
використання клініко-етологічного методу, що входить до структури
клініко-психопатологічного обстеження, вже дозволяє об’єктивізувати
клініку шизофренії, афективних, невротичних, пов’язаних зі стресом та
соматоформних, органічних, включаючи симптоматичні, психічних розладів
(А.Н. Корнетов та співав., 1990; В.П. Самохвалов, 1993; Н.В. Вербенко,
1995).

У той же час, додаткові критерії великої кількості психічних розладів
були верифіковані за допомогою психолінгвістиці в рамках вивчення
комунікацій (И.В. Ганзин, 1996; И.В. Довгань, 2001; И.В. Ганзин, 2003).
Всі відомі методи об’єктивізації засновані на фундаментальній ідеї
вербально-когнітивних і невербально-когнітивних трансляцій, а також їх
зв’язків з мозковою організацією.

Вищезазначене обумовлює необхідність розробки інтегральних підходів до
виявлення нозологічної приналежності синдрому нічних страхіть
неорганічної етіології, встановленню їх коморбідності з психічними
захворюваннями непсихотичного рівня, проведення диференційної
діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної етіології з
комплексним використанням загальноприйнятих (клініко-психопатологічний,
нейрофізіологічний) та новітніх (клініко-аналітичний) методів для
вдосконалення рівню діагностичного потенціалу закладів охорони здоров’я.
Це й визначає актуальність теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано
відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри психіатрії,
наркології, психотерапії з курсом загальної і медичної психології
Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського:
“Еволюційні, генетичні, нейрофізіологічні, етнічні і комунікативні
аспекти психічних розладів”, номер державної реєстрації: 0102U001051.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження – на основі системного
підходу розробити комплексну методику діагностики і критерії
диференціальної діагностики нічних страхіть неорганічної етіології на
підставі клініко-психопатологічного, включаючи клініко-етологічний і
клініко-лінгвістичний, нейрофізіологічного, клініко-аналітичного
досліджень, що дозволить підвищити якість діагностичного процесу.

Для реалізації цієї мети було поставлено такі задачі:

1. Встановити зв’язок символізації і нозологічної приналежності синдрому
нічних страхіть неорганічної етіології, їх коморбідність з психічними
захворюваннями непсихотичного рівня.

2. Виявити клініко-етологічні і клініко-лінгвістичні кореляції при
синдромі нічних страхіть неорганічної етіології.

3. Виявити вербально-невербальні трансляції при презентації змісту
нічного страхіття і фантазії.

4. Науково обґрунтувати, розробити та оцінити ефективність діагностики
та критеріїв диференціальної діагностики комплексної методики нічних
страхіть неорганічної етіології.

Об’єкт дослідження – нічні страхіття неорганічної етіології.

Предмет дослідження – нозологічна приналежність нічних страхіть
неорганічної етіології, а також клініко-етологічні, клініко-лінгвістичні
прояви при синдромі нічних страхіть неорганічної етіології і
фантазуванні.

Методи дослідження. Клініко-психопатологічний, нейрофізіологічний,
клініко-аналітичний, статистичний.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих
підходах психіатричного обстеження пацієнтів шляхом стандартизованого
інтерв’ю з ними. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення
психопатологічних симптомів щодо різних психічних сфер. Діагностику
афективних, невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів
проводили згідно з клінічними критеріями МКХ-10.

Клініко-етологічний метод полягав у фіксації поведінки респондентів в
стандартних етограмах, що включали мімічні, позні, жестові елементи,
маніпулятивну активність і вокал протягом 7 хвилин в період розповіді
респондентів про себе на першому етапі, і в період розповіді про нічне
страхіття (в групі порівняння про фантазію) – на другому (методика В.П.
Самохвалова, 1993). Враховувалася абсолютна і відносна кількість
агресивно-попереджувальних, субмісивних, доброзичливих і сексуальних
ознак біологічного контексту, який оцінювався за глосарієм М.А.
Дерягіної (1987), а також комплексів елементів та каналів комунікації
невербальної поведінки. Клініко-лінгвістичний метод (И.В. Ганзин, 2003)
полягав у фіксації на першому і другому етапі (після перекладу
аудіозапису розповідей у текстовий документ) наступних
психолінгвістичних і семантико-синтаксичних показників: коефіцієнта
Трейгера (КТ), коефіцієнта опредмеченості дії (КОД), коефіцієнта
директивності (КД); інформативної густоти тексту, абсолютного і
відносного значень простих та складних речень у тексті, абсолютного і
відносного значень простих та складових предикатів, аналізу суб’єктів
тексту (іменників і займенників), відносини загальної кількості
суб’єктів до загального числа предикатів, абсолютного і відносного
значень речень з прямим і інверсованим строєм.

При клініко-аналітичному методі розглядали типологію, семантику і
сімволику сновидінь та фантазій. При їх аналізі враховували можливе
відбиття реальних подій, у тому числі, психотравмуючого характеру,
бажань, зв’язаних з найбільш важливими глибинними особистісними
конфліктами, класичні комплекси, архетипичну і еротичну символіку.
Аналізуючи нічні страхіття (фантазії), ми виходили з уявлення про
багатозначність символів, враховуючи наступні круги їх інтерпретації:
біологічного, культурологічного, психоаналітичного, психологічного,
інтерперсонального. Розроблено глосарій символів нічних страхіть.

Нейрофізіологічний метод призначався для упевненої діагностики синдрому
нічних страхіть неорганічної етіології на підставі ЕЕГ картування
системою DX 4000.

Діагностику розладів проводили у відповідності до оціночного переліку
симптомів та глосарію для психічних розладів МКХ-10.

Отримані дані було оброблено статистичним методом. Метод полягав у
проведенні порівняльного дослідження за t-критерієм Стьюдента за
традиційною методикою для параметричної статистики та U-критерієм
Манна-Уітні – для непараметричної. Кореляційний аналіз проводили за
допомогою рангового критерію Спирмена. Статистичне оброблення
результатів здійснювалось за допомогою пакету статистичних програм
STATISTICA-6.0 (StatSoft).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено нозологічну
приналежність синдрому нічних страхіть неорганічної етіології, їх
відмінність від фантазій.

Вперше на основі системного підходу розроблено комплексну методику
діагностики і диференціальної діагностики синдрому нічних страхіть
неорганічної етіології на підставі клініко-психопатологічного,
клініко-етологічного, клініко-лінгвістичного, клініко-аналітичного і
нейрофізіологічного досліджень. Методика дозволяє виявити симуляцію і
дисимуляцію при синдромі нічних страхіть неорганічної етіології.

Вперше встановлено зв’язок символізації і нозологічної приналежності
синдрому нічних страхіть неорганічної етіології та їх відмінність від
фантазій. Вперше виявлено коморбідність синдрому нічних страхіть
неорганічної етіології з психічними захворюваннями непсихотичного рівня.

Вперше проведено комплексну оцінку ефективності розробленої методики.

Удосконалено рівень діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної
етіології за рахунок впровадження в практику охорони здоров’я принципово
нового системного підходу до диференціальної діагностики зазначеної
патології.

Практичне значення одержаних результатів. За допомогою комплексної
методики діагностики і диференціальної діагностики синдрому нічних
страхіть неорганічної етіології встановлено його нозологічна
приналежність, що дозволяє проводити ранню діагностику афективних,
невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів, враховуючи
наявність коморбідністі синдрому нічних страхіть неорганічної етіології
з ціми захворюваннями. Доведена можливість проведення диференціальної
діагностики синдрому нічних страхіть неорганічної етіології і
фантазування в умовах психіатричних стаціонарів, амбулаторній допомозі,
консультативній практиці сімейної медицини та експертній роботі, що
забезпечує попередження проблем психічного здоров’я.

Показано медичну та економічну ефективність комплексної методики
діагностики і диференціальної діагностики синдрому нічних страхіть
неорганічної етіології, що дозволяє достовірно підвищити рівень
діагностики, а також оптимізувати терапію зазначених розладів.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено аналіз
літературних джерел, комплексне клініко-психопатологічне,
клініко-етологічне, клініко-лінгвістичне, нейрофізіологічне і
клініко-аналітичне обстеження 150 респондентів. Розроблено і впроваджено
у практику комплексну методику діагностики і диференціальної діагностики
синдрому нічних страхіть неорганічної етіології. Зроблено теоретичне
обґрунтування запропонованої методики й доведено його ефективність у
практичній роботі. Теоретичну й експериментальну частини дослідження,
статистичну обробку результатів і впровадження їх в стаціонарну,
амбулаторну та консультативну практику охорони здоров’я було зроблено
дослідником особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки
дисертації доповідалися та обговорювалися на: клінічних конференціях
“Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні №1”,
“Кримської республіканської клінічної психіатричної лікарні №5”, II
Міжнародній конференції з психоаналізу “Любов і сексуальність” (Алушта
2004 р.), III науково-практичній конференції з клінічної психіатрії
(Керч, 2005 р.), VI Міжнародній конференції “Когніція та комунікація у
мультидисциплінарному спектрі” (Меганом, Крим, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано як
самостійні статті в 6 спеціалізованих виданнях відповідно переліку ВАК
України, 1 публікація – в тезах.

Обсяг і структура дисертації. Дисертацію викладено на 223 сторінках
машинописного тексту (159 сторінок – основний текст). Дисертація
складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів
дослідження, п’яти розділів результатів власних досліджень, узагальнення
результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел, шести
додатків. Матеріали дисертації ілюстровано однією таблицею та 21
рисунком в основному тексті, а також 27 таблицями, які вміщено у
додатку.

Перелік використаних джерел містить 244 найменувань, з них україномовних
та російськомовних – 190, зарубіжних – 54.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. В основу дисертаційної роботи покладено
результати дослідження, яке було проведено в період з 2001 по 2004 р. на
базах Кримських республіканських клінічних психіатричних лікарень №1,
№5. Здійснено комплексне клініко-психопатологічне, клініко-етологічне,
клініко-лінгвістичне, клініко-аналітичне і нейрофізіологічне дослідження
150 осіб слов’янського етносу. З них 100 хворих на синдром нічних
страхіть неорганічної етіології, що перебували на стаціонарному
лікуванні (середній вік (M±у) 25,1±6,3), 50 осіб контрольної групи
(випадкова вибірка історій хвороб, середній вік (M±у) 26,3±2,7), та 50
здорових респондентів (середній вік (M±у) 24,9±3,9), яким було
запропоновано сфантазувати страхітливе сновидіння – група порівняння.

Клініко-психопатологічний метод ґрунтувався на загальноприйнятих
підходах психіатричного обстеження пацієнтів шляхом стандартизованого
інтерв’ю з ними. Проводили кількісну та якісну оцінку скарг і виявлення
психопатологічних симптомів щодо різних психічних сфер. Діагностику
афективних, невротичних, пов’язаних зі стресом та соматоформних розладів
проводили згідно з клінічними критеріями МКХ-10.

Клініко-етологічний метод полягав у фіксації поведінки респондентів в
стандартних етограмах, що включали мімічні, позні, жестові елементи,
маніпулятивну активність і вокал протягом 7 хвилин в період розповіді
респондентів про себе на першому етапі, і в період розповіді про нічне
страхіття (в групі порівняння про фантазію) – на другому (методика В.П.
Самохвалова, 1993). Враховувалася абсолютна і відносна кількість
агресивно-попереджувальних, субмісивних, доброзичливих і сексуальних
ознак біологічного контексту, який оцінювався за глосарієм М.А.
Дерягіної (1987), а також комплексів елементів та каналів комунікації
невербальної поведінки. Клініко-лінгвістичний метод (И.В. Ганзин, 2003)
полягав у фіксації на першому і другому етапі (після перекладу
аудіозапису розповідей у текстовий документ) наступних
психолінгвістичних і семантико-синтаксичних показників: коефіцієнта
Трейгера (КТ), коефіцієнта опредмеченості дії (КОД), коефіцієнта
директивності (КД); інформативної густоти тексту, абсолютного і
відносного значень простих та складних речень у тексті, абсолютного і
відносного значень простих та складових предикатів, аналізу суб’єктів
тексту (іменників і займенників), відносини загальної кількості
суб’єктів до загального числа предикатів, абсолютного і відносного
значень речень з прямим і інверсованим строєм.

При клініко-аналітичному методі розглядали типологію, семантику і
сімволику сновидінь та фантазій. При їх аналізі враховували можливе
відбиття реальних подій, у тому числі, психотравмуючого характеру,
бажань, зв’язаних з найбільш важливими глибинними особистісними
конфліктами, класичні комплекси, архетипичну і еротичну символіку.
Аналізуючи нічні страхіття (фантазії), ми виходили з уявлення про
багатозначність символів, враховуючи наступні круги їх інтерпретації:
біологічного, культурологічного, психоаналітичного, психологічного,
інтерперсонального. Розроблено глосарій символів нічних страхіть.

Нейрофізіологічний метод призначався для упевненої діагностики синдрому
нічних страхіть неорганічної етіології на підставі ЕЕГ картування
системою DX 4000.

Діагностику розладів проводили у відповідності до оціночного переліку
симптомів та глосарію для психічних розладів МКХ-10.

Отримані дані було оброблено статистичним методом. Метод полягав у
проведенні порівняльного дослідження за t-критерієм Стьюдента за
традиційною методикою для параметричної статистики та U-критерієм
Манна-Уітні – для непараметричної. Кореляційний аналіз проводили за
допомогою рангового критерію Спирмена. Статистичне оброблення
результатів здійснювалось за допомогою пакету статистичних програм
STATISTICA-6.0 (StatSoft).

Результати дослідження. В результаті аналізу клінічної картини пацієнтів
з синдромом нічних страхіть неорганічної етіології були виявлені
наступні особливості. Ініціацію нічних страхіть обумовлювали стрес і
пов’язана з ним дезадаптація. За стресори виступали смерть близьких
родичів, розлучення, розлука, захворювання, конфліктні ситуації.
Клінічна картина захворювань, до структури яких входять нічні страхіття,
частіше характеризувалася тривожно-депресивною і астено-депресивною
симптоматикою. Виникнення страхітливих сновидінь часто провокувалося
агресивною візуальною інформацією. На підставі вивчення скарг, анамнезу,
клінічної картини, додаткових методів дослідження пацієнтам було
поставлено такі діагнози: депресивні розлади (4%), інші тривожні розлади
– (9%), неврастенія (16%), реакція на важкий стрес та порушення
адаптації (7%), соматоформні розлади (6%), нічні страхіття (10%) (згідно
МКХ-10). Основна клінічна група також включала 48% осіб з рідкими
кошмарами, у яких відповідно МКХ-10 не діагностувалися зазначені вище
захворювання. У процесі аналітичного дослідження змісту сновидінь
встановлена схожість типології, семантики і символізму сновидінь у
пацієнтів з ідентичними діагнозами.

Співвідношення сюжетів і символіки нічних страхіть та фантазій осіб
діагностичних груп та групи порівняння представлено в табл. 1.

Таблиця 1

Розподіл сюжетів і символіки нічних страхіть та фантазій осіб
діагностичних груп та групи порівняння

Групи Дані клініко-аналітичного методу

сюжетні лінії символіка

група порівняння “втрата батьків” або/і “безвихідність” мати, батько,
гнітюча обстановка, горе

інші тривожні розлади (F41) “втрата дитини” кров, дитина, померлі,
ліжко, міст, холодна зброя, світло, сексуальні взаємостосунки, чорний
колір

реакція на важкий стрес і порушення адаптації (F43) “загроза здоров’ю і
життю” апокриф, будинок підземелля, жінка, померлі люди, міст, символіка
вогню, чорний колір

соматоформні розлади (F45) “загроза здоров’ю і життю” архетипична
символіка, будинок, померлі, ліжко, вогнепальна зброя, вогонь, задуха

неврастенія (F48.0) “загроза здоров’ю і життю”, “війна” сходження, ліс,
померлі, будинок, емоції (тривога, турбота), війна, вогнепальна зброя,
вогонь, задуха, світло, сексуальні взаємостосунки

розлади сну неорганічної етіології (F51) “загроза здоров’ю і життю”
апокриф, архетипична символіка, будинок померлі родичі, чоловік, монстр,
страх, міст, холодна зброя, вогонь, задуха

депресивний епизод (F32) “втрата дитини” чоловік, дитина, померлі,
ліжко, міст, холодна зброя, світло, сексуальні взаємостосунки,
вогнепальна зброя, задуха

здорові особи з рідкими

кошмарами “загроза здоров’ю і життю” будинок, дитина, страх, різні
кольори (окрім білого і чорного), померлі, вогнепальна зброя

Загальним в розповідях про нічне страхіття пацієнтів основної групи є
непослідовна і алогічна оповідь. Принцип побудови розповіді: зав’язка –
розвиток подій – кульмінація – відсутність розв’язки. Тематика сюжету
представлена не тільки однією, але й двома або трьома сюжетними лініями,
що як правило, не відповідають подіям реального життя. Семантика
переважаючої сюжетної лінії – “загроза здоров’ю і життю”. Домінує емоція
страху. Не характерна завершеність сюжету.

На відміну від страхітливих сновидінь, фантазіям респондентів групи
порівняння властиве послідовне розповідання, зв’язна розповідь,
побудована за принципом: зав’язка – розвиток подій – кульмінація –
завершення. Тематика сюжету, представленого, переважно, однією сюжетною
лінією, відповідає можливим подіям реального життя й практично ніколи не
буває алогічною. Учасники подій сюжету, як правило, є батьками або
близькими людьми респондентів. Переважаючою сюжетною лінією є “втрата
батьків” або/і “безвихідність”.

Домінує емоція горя. Розповідям характерні завершеність сюжету і
відбиття бажань, пов’язаних з інтрапсихічними та інтерперсональними
конфліктами. В розповідях не присутня наступна символіка: померлі,
ліжко, міст, холодна і вогнепальна зброя, вогонь, світло, сексуальні
взаємостосунки, задуха.

В результаті порівнювання невербальної поведінки обох груп в період
афективно заряджених розповідей були одержані наступні результати.
Пацієнти основної групи значно (на 21,5%) перевершували респондентів
групи порівняння в демонстрації репертуару агресії (p

@

B

Z

?

?

„ e(l2e7a:h??B?E&F?GvH8I’JK?L?Muuuuuuuuu/eeeeeeeeeeeeeeee

y1$`„7a$

??

?

?

?

?

?

??

??

??

????l?????Таким чином, найістотнішими відмінностями невербальної
поведінки жінок від чоловіків під час презентації фантазії є висока
агресивність жіночої групи, тоді як в групі чоловіків більшою мірою
виражені доброзичливий і сексуальний контексти, а також значна мімічна
активність. У свою чергу, відмінностями невербальної поведінки жінок і
чоловіків під час презентації нічного страхіття навпаки є більш виражена
агресивність чоловічої групи, і, субмісивність – жіночої. Зростання
агресії у чоловіків супроводжується більшою питомою вагою каналу пози.
Відносна кількість подвійних комплексів елементів поведінки істотно
превалювала в групі жінок.

При зіставленні показників вербальної поведінки випробовуваних груп
одержані наступні результати. Вербальна поведінка респондентів групи
порівняння в період афективно заряджених розповідей відрізнялася від
поведінки випробовуваних основної групи. Середнє значення КД – в два
рази (p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020