УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
Національний науковий центр
“Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини”
Нікіфорова Ольга Василівна
УДК 619:615.285:595.42 (477.54)
Видовий склад, розповсюдження і заходи боротьби з іксодовими кліщами
(ixodidae) у Харківській області
16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата ветеринарних наук
Харків – 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківській державній зооветеринарній академії
Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник – кандидат ветеринарних наук, доцент
Пономаренко Володимир Якович,
Харківська державна зооветеринарна
академія,
доцент кафедри паразитології.
Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор
Микитюк Володимир Васильович,
Бєлгородська сільськогосподарська
академія,
професор кафедри паразитології та
епізоотології.
кандидат ветеринарних наук
Євстаф’єва Валентина Олександрівна,
Полтавська державна аграрна академія,
доцент кафедри паразитології.
Захист відбудеться “17” жовтня 2007 р. о 1300 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 64.359.01 у Національному науковому центрі
“Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за
адресою: 61023, м. Харків, вул. Пушкінська, 83.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ННЦ “Інститут
експериментальної і клінічної ветеринарної медицини” за адресою: 61023,
м. Харків, вул. Пушкінська, 83.
Автореферат розісланий “11” вересня 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
доктор ветеринарних наук,
професор
Бабкін А. Ф.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Серед тимчасових ектопаразитів тварин найбільш
поширеними є іксодові кліщі ряду Parasitiformes, родини Ixodidae
(Балашов Ю. С., 1967; Беспалов Л. І., 1969; Бердиев А. Б., 1998), які за
умови масового нападу спричиняють картину тяжкої інтоксикації, нерідко з
розвитком “кліщового” паралічу, призводять до загибелі тварин, чим
завдають значних економічних збитків (Агринський Н. І., 1962; Поляков
В. А, Узаков У. Я., 1990).
Іксодові кліщі мають важливе медико-ветеринарне значення як переносники
та резервуари арбовірусів, рикетсій, спірохет, бактерій, паразитичних
найпростіших, зокрема піроплазмід, небезпечних для тварин та людини
(Беклемишев В. Н., 1954; Арифджанов К. А., 1966; Алексеєв А. Н., 1993;
Возіанова Ж. І., 2001; Walker A. P., 1990; Tylewska-Wierzbanowska S.,
1996).
Дослідження, проведені в Україні (Курчатов В. І., Нечиненний Д. К.,
Романов В. М., 1950; Ємчук Є. М., 1960; Сивков В. В., 1960; Маркевич
О. П., 1964; Литвишко Н. Т., Бирка В. І., 1972; Міроненко Ю. Г., 1992;
Іжболдіна М. О., 2003), були спрямовані, в основному, на встановлення
ситуації щодо піроплазмідозів у певних регіонах та на заходи боротьби з
іксодовими кліщами і трансмісивними хворобами в тваринництві. Дані з
вивчення фауністичного складу, особливостей екології, розповсюдження
іксодових кліщів на території Харківської області та сусідніх областей
України з урахуванням географічних та кліматичних особливостей різних
зон не повні, застарілі і не відображають сучасної ситуації.
На даний час проблема успішної боротьби з іксодовими кліщами займає у
ветеринарній медицині важливе місце і потребує пошуку нових
високоефективних акарицидів, удосконалення методів боротьби з
урахуванням особливостей біології та екології іксодових кліщів, які
масово нападають на сільськогосподарських та домашніх тварин (Наумов
Р. Л., Гутова В. П., 1990; 1991; Овсянникова Ю. П. 1995; Тимофеев В. А.,
1996). Зміна кліматичних умов, місць паразитування іксодових кліщів та
антропогенний вплив на них (Христиановський П. І., Белименко В. В, 2004)
спонукали нас до вивчення фауни й екології цих членистоногих, пошуку
високоефективних препаратів для боротьби з ними.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну
роботу виконано на кафедрі паразитології Харківської державної
зооветеринарної академії в термін з 1998 по 2005 рік відповідно до
аспірантської теми, яку було включено до науково-дослідної програми
кафедри – “Моніторинг, удосконалення діагностики, лікування та
профілактики інвазійних хвороб тварин східного регіону України
(2004-2009 рр.)”, номер державної реєстрації 0105U003599.
Мета і задачі досліджень. Мета роботи – визначити видовий склад,
розповсюдження, особливості екології іксодових кліщів в умовах
Харківської області, дослідити роль іксодид у поширенні заразних хвороб
тварин, розробити науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими
кліщами.
Для досягнення цієї мети були поставлені завдання:
вивчити фауну іксодових кліщів і їх розповсюдження в умовах лісостепової
та степової зон Харківської області;
встановити сезонну динаміку найбільш масового виду Ixodes ricinus за
даними багаторічних спостережень (30 років);
встановити роль масових видів іксодових кліщів як носіїв збудників
заразних хвороб за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР);
вивчити у порівняльному аспекті акарицидну ефективність аміциду,
бутоксу-50, тактику в лабораторних умовах;
вивчити у порівняльному аспекті акарицидну ефективність аміциду,
ектоциду, бутоксу-50 у виробничих умовах;
розробити науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими кліщами.
Об’єкт дослідження: іксодові кліщі, препаративні форми акарицидних
препаратів.
Предмет дослідження: видовий склад, розповсюдження, сезонна активність,
цикл розвитку іксодових кліщів, їх роль як носіїв збудників заразних
хвороб, акарицидна ефективність препаратів, заходи боротьби з іксодовими
кліщами.
Методи досліджень. Роботу виконано з використанням еколого-фауністичних,
паразитологічних, молекулярно-біологічних, акарологічних та статистичних
методів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Отримано нові дані про видовий
склад, розповсюдження іксодових кліщів в умовах лісостепової та степової
зон Харківської області. Вивчено сезонну динаміку чисельності Ixodes
ricinus за 30-річними даними. Робота є першим комплексним дослідженням
кліщів родини Ixodidae Харківського регіону. Уперше за допомогою ПЛР
встановлено носійство іксодовими кліщами південно-східної частини
України таких збудників, як: Borrelia burgdorferi sensu lato, Babesia
microti, Ehrlichia phagocytophila geno group, Bartonella spp.,
Rickettsia spot fever group, Toxoplasma gondii. Наукова новизна
підтверджена деклараційним патентом: u 200508363, Україна, F16H 7/02,
C12Q 1/68. Спосіб детекції Borrelia burgdorferi sensu lato у біологічних
зразках за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції /О. В. Нікіфорова,
В. Є. Кульшин, В. І. Симоненко, В. Я. Пономаренко (Україна). – № 12659;
Заявл. 29.08.2005; Опубл. 15.02.2006, Бюл. № 2.
Вперше застосовано вітчизняний комплексний препарат ектоцид, розроблений
у ННЦ “ІЕКВМ”, для обробки тварин проти іксодових кліщів.
Практичне значення одержаних результатів. У результаті вивчення фауни та
екології іксодових кліщів у лісостеповій та степовій зонах Харківської
області встановлено найбільш масові їх види, розповсюдженість та
динаміку активності. Отримано дані щодо видового складу, які можуть бути
використані при створенні кадастрів та монографічних зведень фауни
іксодових кліщів України.
Запропоновано для практичного застосування в умовах господарств
науково-обґрунтовану схему боротьби з іксодовими кліщами, визначено
оптимальні строки обробки тварин із застосуванням нових високо
ефективних акарицидних препаратів.
На підставі проведених досліджень розроблено “Рекомендації про заходи
боротьби з іксодовими кліщами”, затверджені методичною комісією
факультету ветеринарної медицини Харківської державної зооветеринарної
академії (протокол № 1 від 12 жовтня 2005 р.) та науково-методичною
радою Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства
аграрної політики України (протокол № 1 від 27 грудня 2005 р.).
Матеріали дисертаційної роботи використовуються під час викладання курсу
“Паразитологія та інвазійні хвороби тварин” на факультеті ветеринарної
медицини та в інституті післядипломної освіти ХДЗВА.
Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає у
проведенні пошуку та аналізі літературних джерел, самостійному виконанні
всього запланованого об’єму експериментальної роботи, узагальненні та
аналізі одержаних результатів.
Здобувачем самостійно вивчено, проаналізовано та узагальнено фауністичні
та екологічні дані, особисто проведено експериментальні дослідження і
статистичну обробку одержаних результатів, сформульовано висновки та
практичні рекомендації.
Видову належність іксодид встановлено дисертантом і підтверджено лікарем
ентомологом-акарологом Харківської обласної санепідемстанції
В. О. Нагловим та доктором ветеринарних наук лабораторії
арахноентомології ІЕКВМ УААН І. А. Машкеєм. ДНК збудників заразних
хвороб у кліщах встановлено методом ПЛР за участю завідувача лабораторії
молекулярної діагностики і клітинних біотехнологій “Вірола” Харківської
медичної академії післядипломної освіти В. Є. Кульшина.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались та
обговорювались на: звітних наукових конференціях
професорсько-викладацького складу та аспірантів про підсумки
науково-дослідної роботи ХЗВІ (квітень 1999 р., квітень 2000 р., квітень
2001 р. м. Харків); першій міжвузівській науковій конференції молодих
вчених і аспірантів “Інфекційна патологія молодняку
сільськогосподарських тварин і птиці” (червень 1999 р., м. Суми);
звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу та
аспірантів факультету ветеринарної медицини ХДЗВА (квітень 2005 р., м.
Харків); ювілейній конференції, присвяченій 150-річчю від дня заснування
ХЗВІ (вересень 2001 р., м. Харків); міжнародній науково-практичній
конференції “Ветеринарна медицина–2005” (травень–червень 2005 р., м.
Ялта, АР Крим); міжнародній науково-практичній конференції “Здобутки і
перспективи розвитку ветеринарної медицини”, присвяченої 20-річчю
заснування факультету ветеринарної медицини (вересень 2005 р., м. Суми);
Х-й Міжнародній науково-виробничій конференції “Проблемы
сельскохо-зяйственного производства на современном этапе и пути их
решения” (травень 2006 р., м. Бєлгород, РФ).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 11 друкованих
роботах: 8 статтях (чотири одноосібно), опублікованих у фахових
виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, тезах, патенті на
винахід, рекомендаціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 160 сторінках
комп’ютерного тексту, ілюстрована 20 таблицями, 25 рисунками і включає
вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати
досліджень, узагальнення результатів досліджень та їх аналіз, висновки,
пропозиції виробництву, список використаних джерел і додатки. Список
літератури налічує 319 джерел, з яких 79 іноземних.
Матеріал та методи досліджень
Робота виконана протягом 1999–2005 років на кафедрі паразитології ХДЗВА,
у відділі особливо небезпечних інфекцій Харківської обласної
санітарно-епідеміологічної станції, лабораторії молекулярної діагностики
і клітинних біотехнологій “Вірола” Харківської медичної академії
післядипломної освіти, лабораторії арахноентомології ННЦ “ІЕКВМ”, в АФ
“Зоря” Чугуївського району, с. Караван Дергачівського району Харківської
області, с. Красилівка Бахмацького району Чернігівської області.
Вивчення видового складу та екології іксодових кліщів проводили в усіх,
крім Золочівського, Сахновщинського та Барвінківського, районах
Харківської області та в лісопарковій зоні м. Харкова в природних
стаціях: дібровах, лісах, заплавах річок та озер, лісонасадженнях, борах
з підліском та без підліску. Також під час систематичних виїздів
проводили збори кліщів на домашніх тваринах, собаках та дрібних ссавцях.
Зібраних кліщів підраховували, класифікували за стадіями розвитку та
ідентифікували до виду за визначниками: “Иксодовые клещи подсемейства
Ixodinae. Фауна СССР. Паукообразные” Н. А. Філіпової (1977); “Иксодовые
клещи подсемейства Amblyomminae. Фауна России и сопредельных стран”
Н. А. Філіпової (1997); “Фауна України. Іксодові кліщі” Є. М. Ємчук
(1960) у зоологічному відділі лабораторії особливо небезпечних інфекцій
Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції та в лабораторії
арахноентомології ННЦ “ІЕКВМ”.
Виготовлення постійних препаратів іксодових кліщів імагінальних та
преімагінальних стадій розвитку здійснювали у відділі особливо
небезпечних інфекцій Харківської обласної санітарно-епідеміологічної
станції із застосуванням рідини Фора-Берлізе (Н. Г. Брегетова, 1956).
На підставі матеріалів проведених нами систематичних досліджень з метою
вивчення фауни і розповсюдження іксодових кліщів було складено
епізоотологічну карту розповсюдження іксодид Харківського регіону.
Виявлення хазяїв-годувальників преімагінальних стадій іксодових кліщів
проводили із застосуванням обліку чисельності дрібних ссавців на
пастко-лініях. Оцінку значення виду в прогодовуванні паразитів проводили
за допомогою індексу живлення, а саме кількості кліщів, які паразитують
на даному виді, на 100 пасток-діб (Беклемишев В. Н., 1961), та
вираховували показник приуроченості (Песенко Ю. А., 1982). Цей показник,
з одного боку, враховує частку виду в структурі співіснування різних
видів, а з іншого – не потребує однакового об’єму досліджень з різних
видів тварин. Формула показника така:
Fij = (nij * N-ni * Nj)/(nij * N+ ni * Nj-2 nij * Nj)
де nij – кількість особин i-го виду у j-ій виборці об’ємом Nj, ni –
кількість особин у всіх зборах об’ємом N.
Нульовий показник свідчить про байдужість виду паразита до даного
хазяїна, тобто вид не віддає йому перевагу і не уникає його. Показник
менше нуля говорить про уникнення паразитом даного хазяїна, а більше
нуля – про перевагу, при цьому, чим ближчий показник до одиниці, тим
більшу перевагу паразит віддає даному виду хазяїна.
Для виявлення піків активності кліщів виду Ixodes ricinus у природних
біотопах та на тваринах у Харківській області було використано
результати власних зборів, проведених з 1999 по 2005 р., а також
враховані показники чисельності кліщів на одну волокушу/км у природних
біотопах (імаго та преімагінальних стадій розвитку), індекс живлення
преімагінальних стадій розвитку на дрібних ссавцях за 30 років – з 1976
по 2005 рр. включно, індекс рясності кліщів на тваринах з 1985 по 2005
рр. Матеріали люб’язно надані провідним спеціалістом, лікарем
ентомологом-акарологом відділу особливо небезпечних інфекцій Харківської
обласної санепідемстанції В. О. Нагловим, за що ми виносимо йому щиру
подяку. Проведено аналіз впливу кліматичних умов на чисельність та
сезонну активність кліщів з урахуванням метеорологічних даних
(середньорічні показники температури повітря, вологості та кількості
опадів) за 1997–2005 рр., які були отримані у Харківському обласному
центрі гідрометеорології.
Дослідження на виявлення ДНК інфекційних агентів в іксодових кліщах були
проведені за допомогою ПЛР у лабораторії молекулярної діагностики і
клітинних біотехнологій “Вірола” на базі Харківської медичної академії
післядипломної освіти. За період 2004–2005 рік було досліджено 310
кліщів: із них Ixodes ricinus – 244 (113 самок, 24 самці, 107 німф) та
Dermacentor reticulatus – 66 (51 самка, 15 самців), зібраних у
Харківській, Чернігівській та Сумській областях та 50 проб (шматочків
печінки) відібраних у дрібних ссавців таких видів: мідиця звичайна –
Sorex araneus Linnaeus, 1758, мідиця мала – Sorex minutus Linnaeus,
1766, миша польова – Apodemus agrarius Pallas, 1771, миша звичайна – Mus
musculus Linnaeus, 1758, мишак уральський – Sylvaemus uralensis Pallas,
1811, мишак жовтогрудий – Sylvaemus tauricus Pallas, 1811, нориця руда –
Myodes glareolus Schreber, 1780, виловлених у Валківському та
Печенізькому районах Харківської області.
Виділення ДНК із зразків здійснювали за допомогою набору фірми
“Мініпреп” (Сілекс М, Росія). Для виділення ДНК кліщ висушувався на
повітрі і піддавався кип’ятінню протягом 20 хв. у 100 мкл 0,7 М розчину
амонію гідрохлориду. Після охолодження пробірка із зразком витримувалась
відкритою за температури +96°С протягом 10 хв. для видалення слідів
аміаку. Лізат до проведення дослідження зберігався за температури -20°С.
Проводилося визначення ДНК збудників Babesia microti, Ehrlichia
phagocytophila geno group, Borrelia burgdorferi sensu lato, Bartonella
spp., Rickettsia spot fever group, Toxoplasma gondii в кліщах. Кожен
зразок перевірявся на присутність ДНК усіх шести інфекційних агентів.
Під час лабораторного дослідження ефективності акарицидних препаратів на
іксодових кліщах користувалися загальноприйнятою методикою ВООЗ (1972).
У дослідах з вивчення акарицидних властивостей препаратів
використовували зібраних у природних біотопах імаго, німф та личинок
Ixodes ricinus. Усього в дослідах використано 408 кліщів, з них 108
німф, 180 личинок та 120 імаго. Використовували робочі розчини
препаратів у рекомендованих концентраціях для практичного застосування
відповідно до їх настанов, а саме 5% аміцид, 0,07% бутокс-50, 0,05%
тактик. Результати досліджень враховували на 1, 3, 6, 24 годину за
наявністю живих і мертвих кліщів за допомогою бінокулярного мікроскопа
МБС-1 на кафедрі паразитології ХДЗВА.
При встановленні акарицидної ефективності препаратів у виробничих умовах
застосовано загальноприйняті методики визначення двох показників –
екстенсефективності (ЕЕ) та інтенсефективності (ІЕ). Основні дослідження
з вивчення акарицидної ефективності препаратів проведено в період
масової активності кліщів (квітень–червень) 2005 року. У дослідах було
використано велику рогату худобу та кіз, спонтанно уражених іксодовими
кліщами.
У виробничих дослідах було вивчено ефективність бутоксу-50 – (ДР 5%
дельтаметрину), виготовленого Intervet International GmbH Нідерланди,
аміциду – (ДР 12,5% амітразу), виготовленого ДП “Ветеринарна медицина”
ІЕКВМ, ектоциду – (ДР 11,25% циперметрину), виготовленого ДП
“Ветеринарна медицина” ІЕКВМ, проти іксодових кліщів на домашніх
тваринах методом обприскування за допомогою ручного обприскувача типу
“Росинка” та ранцевого обприскувача типу “Автомакс”.
Інтенсефективність (ІЕ) акарицидів визначали, оглядаючи кіз та корів,
підраховуючи кліщів на тваринах піддослідних і контрольних груп. Всього
в дослідах було використано 130 тварин, з них кіз – 44, корів – 86.
Для виявлення економічної ефективності досліджуваних акарицидних
препаратів, визначали дозу для обробки однієї тварини, вартість однієї
дози препарату, вартість обробки 100 голів тварин методом обприскування.
Статистичну обробку результатів проводили на персональному комп’ютері
IBM PC за допомогою програми Microsoft Excel 2003.
Результати досліджень та їх аналіз
Визначення видового складу іксодових кліщів. При обстеженні Харківської
області виявлено паразитування 7 видів іксодових кліщів, які належать до
3 родів родини Ixodidae, а саме: Ixodes ricinus Linnaeus, 1758,
I. trianguliceps, Birrula, 1895, I. crenulatus, Koch, 1844, I.
apronophorus, Schulze., 1924, Rhipicephalus rossicus, Jakimov &
Kohl-Jakimova, 1911, Dermacentor reticulatus, Olenev, 1931, D.
marginatus, Sulzer, 1776.
Для збору кліщів проведено 49 виїздів до природних стацій їх мешкання та
122 виходи на стаціонарні маршрути. Всього було зібрано та визначено до
виду 11183 екземпляри іксодових кліщів: з природних біотопів 4616
екземплярів, із сільськогосподарських та домашніх тварин – 5509, із
дрібних ссавців – 1058. Оглянуто 4675 сільськогосподарських та домашніх
тварин, відловлено 1998 дрібних ссавців, із них оглянуто 568 особин.
У цілому по Харківській області перевага належить виду Ixodes ricinus –
74,60%, або 8343 екземпляри, Dermacentor reticulatus – 24,78%, або 2771
екземпляр від загальної кількості зібраних кліщів. Інші види
зустрічались у меншій кількості: Rhipicephalus rossicus 0,26%, або 29
кліщів, I. trianguliceps – 0,21%, або 24 екземпляри, I. apronophorus
0,07%, або 8 кліщів, I. crenulatus та D. marginatus – по 0,04%, або 4
екземпляри.
Встановлено, що чисельність іксодид у степовій зоні була вірогідно
більшою, ніж у лісостеповій зоні (Табл.). Це пояснюється більш високою
чисельністю D. reticulatus у степовій зоні.
Навпаки, у лісостеповій зоні чисельність I. ricinus була вищою ніж у
степовій. Більш висока чисельність I. ricinus у лісостеповій зоні була
за рахунок більшої чисельності німф, на відміну від імаго. Чисельність
яких була дещо нижчою.
Таблиця
Результати зборів іксодових кліщів у природних біотопах
Зона Середня кількість на 1 км маршруту
Ixodes ricinus Dermacentor reticulatus Всього кліщів
всього імаго німфи всього
Лісостеп 9,9±0,15
*** 4,37±0,23 3,80±0,25 0,01±0,16
*** 9,92±0,15
Степ 8,9±0,37
** 6,64±0,53 2,23±0,94 4,50±0,38
** 13,42±0,36
Всього 9,8±0,14
*** 4,62±0,21 3,63±0,24 0,49±0,15
*** 10,31±0,14
Примітки: ** – Р|?¤¶Ie P ? ? P R T T V X Z v x ¦ xz|eP o ????? ???????? ?????????? ????? a$ ???? ????
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
