.

Вплив статинів на ліпідний профіль та функціональний стан ендотелію у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
119 3089
Скачать документ

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ

УАХІБ ДЖОЗЕФ НАХУЛЬ ХАЙКАЛ ЮСЕФ

УДК: 616.
61-036. 1:616. 1:577. 115-08

Вплив статинів на ліпідний профіль та функціональний стан ендотелію у
хворих, які лікуються програмним гемодіалізом

14.01.37 – нефрологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ
України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Курята Олександр Вікторович,

Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
кафедра госпітальної терапії № 1 та
профпатології, завідувач кафедри

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, старший науковий співробітник Дудар Ірина
Олексіївна, Інститут нефрології АМН України, відділ еферентних
технологій, керівник відділу

доктор медичних наук, професор Никула Тарас Денисович, Національний
медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра
пропедевтики внутрішніх хвороб №2, завідувач кафедри

Провідна установа:

Донецький державний медичний університет імені М. Горького МОЗ України,
кафедра пропедевтики внутрішніх хвороб № 1, м. Донецьк

Захист відбудеться 23.03.2007 р. о 13 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 25.565.01 при Інституті нефрології АМН
України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю.
Коцюбинського, 9А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту нефрології

АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9А.

Автореферат розісланий 22.02. 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник
М.Б.Величко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серцево-судинні захворювання є основними причинами
смерті хворих на різних стадіях хронічних хвороб нирок (ХХН), оскільки
частота їх виявлення в 10-20 разів перевищує таку в популяції (A.E.
Raine, F.P. Brunner, 1992). Перебіг ХНН ускладнюється розвитком анемії,
дисгормональних порушень і дисліпідемії, що створює умови для
прогресування атеросклерозу та розвитку кардіоваскулярних ускладнень
(D.E. Weiner, M.G. Amin, 2004). Дані порушення не тільки істотно
впливають на клінічні прояви захворювання, але нерідко визначають його
прогноз і результат (G.M. Chertow, C.E. McCulloch, 2004). Серед
факторів, які обумовлюють несприятливий перебіг ХХН 5 ст., важливу роль
відіграють порушення ліпідного обміну. Гіперхолестеринемія виявляється у
74% хворих, які лікуються ГД, гіпертригліцеридемія у 51% пацієнтів (D.
O’Neal., P. Lee, 1996). Вони діагностуються в поєднанні з низьким
рівнем холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС-ЛПВЩ), що
позитивно корелює з тривалістю лікування (M. Avram, P. Fein, 1989).
Гіпоальбумінемія у хворих з термінальною ХНН вважається предиктором
смертності (R.M. Bologda, D.M. Levine, 1998). С-реактивний протеїн –
гострофазовий білок, був запропонований як маркер загальної і
серцево-судинної смертності у хворих, які лікуються програмним ГД (P.M.
Ridker, A.M. Gotto, 2001).

Не зважаючи на постійне вдосконалення методів замісної ниркової терапії,
вони до теперішнього часу не забезпечують повної корекції метаболічних
порушень, що набули вирішального прогностичного значення по відношенню
до тривалості життя хворих із ХНН. (A.S. Zavy, J.A. Beto, 1998). На
даний момент немає клінічних рекомендацій з первинної профілактики
серцево-судинних ускладнень для хворих з ХХН, які лікуються ГД. Великі
сподівання щодо зниження високої смертності від серцево-судинних
захворювань пов’язують із застосуванням статинів – препаратів, що
інгібують синтез холестерину в печінці, зменшують його вміст у крові і
уповільнюють розвиток атеросклерозу (С. Warner, 2001). Згідно з
європейськими і американськими рекомендаціями, статини є стандартом
лікування ІХС. Доведена їх ефективність при проведенні первинної і
вторинної профілактики ІХС в аспекті зниження серцево-судинних
ускладнень, загальної і коронарної смертності (D. Saltissi, С. Morgan,
2002). Результати широкомасштабних клінічних досліджень, таких як
ASCOT-LLA і CARDS, продемонстрували ефективність аторвастатина в
низькій дозі (10 мг на добу) в первинній профілактиці ІХС у хворих на
гіпертонічну хворобу (ASCOT-LLA) і у хворих на цукровий діабет ІІ типу
(CARDS) (P.S. Sever, 2003; H.M. Colhoun, 2004).

Впровадження статинів в Україні набуває все більш широкої методичної
основи, що враховує сучасні досягнення доказової медицини. У світовій
літературі статини представляють як найперспективніші лікарські
препарати для боротьби з атеросклерозом, і ефективність їх використання
в умовах програмного ГД вимагає подальшого дослідження.

хворих Одним із таких ефективних гіполіпідемічних засобів є сімвастатин.
Цей препарат знижує вміст загального ХС, ХС-ЛПНЩ, а також тригліцеридів
при одночасному підвищенні ХС-ЛПВЩ, які мають антиатерогенні властивості
(S.J. Bredie, S.H. Diepenveen, 2003), що і дозволило нам застосувати
його у хворих з ХХН 5 ст. та розладами ліпідного обміну, які лікуються
програмним ГД.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження
є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри госпітальної терапії № 1
та профпатології Дніпропетровської державної медичної академії
“Механізми розвитку серцевої недостатності у хворих з ІХС і артеріальною
гіпертензією (есенціальною та симптоматичною) і її лікування на основі
корекції гемодинамічних, гуморальних і метаболічних розладів” (№
держреєстрації 0104U005247). Дисертантом проведене вивчення
ендотеліальної функції судин, ліпідного профілю, кардіогемодинаміки у
хворих з ХХН 5 ст., які лікуються хронічним гемодіалізом.

Мета дослідження: Підвищити ефективність лікування хворих з ХХН 5 ст.,
які лікуються програмним гемодіалізом, на основі вивчення ліпідного
профілю, ендотеліальної функції судин, маркерів атерогенезу та їх
корекції за допомогою малих доз симвастатину.

Задачі дослідження:

1. Оцінити стан ліпідного профілю у хворих із ХХН 5 ст., які лікуються
гемодіалізом, і вплив на нього безпосередньо процедури гемодіалізу.

2. Вивчити стан ендотеліальної функції судин у хворих з ХХН 5 ст., які
лікуються гемодіалізом.

3. Вивчити стан кардіогемодинаміки у хворих з ХХН 5 ст., які лікуються
гемодіалізом.

4. Вивчити рівень додаткових маркерів атерогенезу (СРП, альбумін,
фібріноген) у хворих з ХХН 5 ст., які лікуються гемодіалізом.

5. Оцінити вплив симвастатину на ліпідний профіль, функцію ендотелія
судин, кардіогемодинаміку і маркери запалення у хворих із ХХН 5 ст.,
які лікуються гемодіалізом.

Об’єкт дослідження: хворі з ХХН 5 ст., які лікуються гемодіалізом.

Предмет дослідження: ліпідний спектр сироватки крові, ендотеліальна
функція судин, кардіогемодинаміка, маркери атерогенезу у хворих із
термінальною хронічною нирковою недостатністю (ТХНН).

Методи дослідження: клінічне обстеження хворих, електрокардіографія,
рентгенографія легень, ехокардіографія, дуплексне ультразвукове
сканування судин для оцінки функціонального стану ендотелія,
імуноферментний аналіз загального ХС, ТГ, ХС-ЛПВЩ, формульний розрахунок
показників ХС-ЛПНЩ і ХС-ЛПДНЩ, напівкількісне визначення СРП, загальний
аналіз крові, біохімічний аналіз крові (АЛТ, АСТ, білірубін,
електроліти, фібріноген, альбумін).

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі даних
клініко-лабораторних, ехокардіографічних, а також даних динамічного
проспективного спостереження встановлено, що ГД може сприяти виникненню
або прискореному розвитку атеросклерозу.

Підтверджено, що пацієнти, які лікуються ГД, відносяться до категорії
хворих найбільш підвищеного кардіоваскулярного ризику, оскільки при ХХН
5ст. присутні практично всі основні фактори ризику розвитку
атеросклерозу (як традиційні, так і нетрадиційні).

Виявлено, що хворим, які лікуються ГД властиві гіперхолестеринемія і
гіпертригліцеридемія в поєднанні з низьким рівнем холестерину ліпідів
високої щільності, позитивно корелюючих із тривалістю замісної нркової
терапії.

Вперше виявлено, що процедура ГД може сприяти підвищенню рівня
загального холестерину і в міждіалізний період його показники знижуються
до початкових величин.

Показана доцільність призначення сімвастатину хворим з проміжним
діапазоном ЗХС, оскільки його пороговий рівень може збільшитися під час
сеансу ГД.

Виявлено взаємозв’язки між показниками, що характеризують стан
кардіогемодинаміки, ліпідного профілю і функції ендотелію судин, а також
активність запального процесу.

Визначено, застосування сімвастатину сприятливо впливає на маркери
запалення (шляхом зниження рівня СРП і підвищення рівня альбуміну, який
асоціювався зі зниженням рівня фібриногену), функцію ендотелію
(поліпшення ендотелійзалежної вазодилятації) і показники
кардіогемодинаміки.

Доведено, що у хворих, які лікуються програмним ГД, симвастатин в дозі
10 мг ефективно впливає на ліпідний обмін шляхом зниження ЗХС, ХС-ЛПНЩ,
ХС-ЛПДНЩ, ТГ і підвищення ХС-ЛПВЩ.

Практичне значення одержаних результатів. Пацієнтам з ХХН 5 ст., які
лікуються ГД, рекомендується визначати ліпідний спектр в сироватці крові
до та після проведення процедури ГД; рівні СРП, альбуміну та фібриногену
як предикторів кардіоваскулярного ризику – 1 раз на півроку.

З метою зниження рівня розвитку ускладнень і збільшення виживання
пацієнтів із ХХН 5 ст., які лікуються програмним ГД, із початково
виявленою дисліпідемією (ЗХС >5,2 ммоль/л та/або ХС-ЛПНП >3,5 ммоль/л)
рекомендується призначати сімвастатин в дозі 10 мг на добу до досягнення
цільового рівня ЗХС 5,2 ммоль/л та/або ХС-ЛПНЩ >3,5
ммоль/л) у хворих, які лікуються ГД, рекомендуємо призначати симвастатин
(10 мг/добу) для первинної профілактики серцево-судинних захворювань.

Доцільне призначення сімвастатину в дозі 10 мг/добу хворим із проміжним
діапазоном ЗХС (4,5 5,2 ммоль/л), оскільки пороговий рівень під
час ГД може збільшитися.

Рекомендуємо до початку та під час застосування сімвастатину
контролювати АЛТ, АСТ в період першого місяця лікування1 раз на 2 тижні,
а в подальшому щомісячно.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Курята А.В., Хайкал Д.У., Марченко Д.Н. Влияние эноксапарина на частоту
геморрагических, тромботических осложнений и развитие тромбоцитопении у
больных с хронической недостаточностью почек повышенного риска,
находящихся на хроническом гемодиализе //Біль, знеболювання і інтенсивна
терапія – 2004. – № 2.– С. 49-56.

Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу, розподіл на
групи, призначення препарату, інструментальні дослідження, статистична
обробка результатів, написання роботи.

Курята А.В., Хайкал Д.У., Марченко Д.Н. Опыт использования амлодипина
при лечении артериальной гипертензии у больных с терминальной почечной
недостаточностью, находящихся на хроническом гемодиализе //Запорожский
медицинский журнал.- 2004. – № 5. – С. 6-9.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний
аналіз

Хайкал Д.У. Стан кардіогемодинаміки і функції ендотелію судин у хворих
із хронічною нирковою недостатністю, які знаходяться на програмному
гемодіалізі //Урологія. – 2005. – № 2. – С. 49-54.

Курята О.В., Хайкал Д.У. Ліпідний профіль та рівень С-реактивного
протеїну у хрорих із хронічною нирковою недостатністю, які знаходяться
на програмному гемодіалізі //Медичні перспективи – 2005 – Том Х – №4 –
С. 49-55.

Дисертантом проведено клініко-інструментальне обстеження хворих,
розподіл на групи, визначення рівня ліпідного профілю та С-реактивного
протеїну, статистична обробка даних, їх аналіз і написання роботи.

Курята А.В., Хайкал Д.У., Саид Р.Р. Анемия и кардиоваскулярный риск:
эффективность лечения в-эпоэтином у больных на хроническом гемодиализе
//Український журнал нефрології та діалізу) – 2005. – 4(7) – С. 19-24.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний
аналіз

Курята А.В., Хайкал Д.У. Эффективность лечения симвастатином у больных
повышенного риска сердечно-сосудистых заболеваний в условиях
программного гемодиализа //Український журнал нефрології та діалізу –
2006. – 2(10) – С. 12-17.

Дисертантом проведений відбір хворих, розподіл на групи, статистичний
аналіз, написання роботи.

Хайкал Д.У. Новые аспекты стратификации сердечно-сосудистых факторов
риска у больных с хроинческой почечной недостаточностью в условиях
програмного гемодиализа //Матеріали Міжнародного форуму “Кардіологія
вчора, сьогодні, завтра” – 2006. – С.216-219.

Курята А.В., Хайкал Д.У. Липидный профиль и уровень С-реактивного
протеина у больных с хроинческой почечной недостаточностью, находящихся
на програмном гемодиализе //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції “Новітні технології в діагностиці та лікуванні внутрішніх
хвороб” – Харків, 2004, С.74.

Карапетян К.Г., Хайкал Д.У., Лесничук Л.В., Тарнавская Н.М.
Эффективность лечения симптоматической артериальной гипертензии
амлодипином у больных с терминальной почечной недостаточностью
//Матеріали VII національного конгресу кардіологів України –
Дніпропетровськ, 2004 – С. 87.

Курята А.В., Хайкал Д.У., Задунаев С.И., Деменко Л.В. Лечение
артериальной гипертензии у больных в условиях програмного гемодиализа:
эффективность и безопасность карведилола (кардилола) //Матеріали
науково-практичної конференції “Актуальні питання діагностики, лікування
і профілактики захворювань нирок” – Донецьк, 2005 – С. 38-40.

Дисертанту належить ідея проведеного дослідження, розробка методики
прийому карведілола, аналіз результатів, написання роботи.

Olexandr V. Kuryata, Wahib J. Haykal. Carvedilol and simvastatin in
haemodialysis patients with hypertension // Nephrology Dialysis
Transplantation (ERA-EDTA) – Volume 20(June 2005) – supplement 5. – P.
293.

Olexandr V. Kuryata, Wahib J. Haykal. Effects of low-dose simvastatin on
the lipid profile, inflammatory markers and endothelial function in
haemodialysis patients // Nephrology Dialysis Transplantation (ERA-EDTA)
– Volume 20(June 2005) – supplement 5. – P. 198.

O.V. Kuryata, J.W. Haykal. Early statin administration may be beneficial
for hemodialysis patients? Last minute Posters “European Atherosclerosis
Society 75th EAS Congress” – 2005 – Prague – P.11.

Дисертантом здійснено дослідження ліпідного профілю, кардіогемодинаміки,
функції ендотелію судин та маркерів запалення, проведено статистичну
обробку даних і написання роботи.

Wahib J. Haykal, Olexandr V. Kuryata. The effects of simvastatin on
response to beta epoetin treatment and other cardiovascular risk factors
in haemodialysis patients // XLIII Congress of ERA-EDTA –– Glasgow –
UK, 2006.- Poster SP 520.

W. J. Haykal, O. V. Kuryata. The impact of carvedilol on haemodynamic
and endothelial vascular function in haemodialysis patients // XLIII
Congress of ERA-EDTA –– Glasgow – UK, 2006.- Poster SP 519.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи,
аналіз результатів, написання роботи.

W. J. Haykal, O. V. Kuryata. The synergistic effects of simvastatin and
beta epoetin on cardiovascular outcomes in patients with end-stage renal
disease // Official Journal of the European Atherosclerosis Society –
Abstracts XIV International Symposium on Atherosclerosis – Roma, Italy –
June 18-22, 2006 – P. 126.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи,
аналіз результатів, написання роботи.

W. Haykal, O. Kuryata. The synergistic effects of simvastatin and beta
epoetin in chronic renal failure patients // Journal of the European
Society of Cardiology – World Congress of Cardiology.- 2006 – September
2-6 – Barcelona, Spain. – P. 640.

Дисертантом проведений набір хворих, їх лікування, розподіл на групи,
аналіз результатів, написання роботи.

АНОТАЦІЯ

Хайкал У.Д. Вплив статинів на ліпідний профіль і функціональний стан
ендотелію у хворих, які лікуються програмним гемодіалізом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за
фахом 14.01.37 – нефрологія. – Інститут нефрології АМН України, Київ,
2007.

Дисертація присвячена питанням первинної профілактики серцево-судинних
захворювань шляхом підвищення ефективності лікування хворих ХХН 5 ст.,
які лікуються програмним гемодіалізом на основі вивчення ліпідного
профілю, ендотеліальної функції судин, маркерів атерогенеза та їх
корекції за допомогою малих доз сімвастатина.

На прикладі 76 хворих, які лікуються програмним гемодіалізом вивчені
порушення ліпідного профілю, функції ендотелію судин, вираженість
факторів атерогенезу. Виявлено, що при збільшенні тривалості лікування
гемодіалізом, збільшується частота виявлення дисліпідемії, погіршення
ендотелійзалежної вазодилятації. Підвищений рівень С-реактивного
протеїну зареєстрований у всіх обстежених пацієнтів.

Лікування сімвастатином позитивно впливає на ліпідний профіль, рівні
С-реактивного протеїну, альбуміну і фібриногена. На фоні застосування
сімвастатину зафіксоване поліпшення ендотелійзалежної вазодилятації на
77,27% (p 5,2
mmol|L or LDL-C >3,5 mmol|L received Simvastatin 10 mg|daily for 6
months; gr. II – 39(59,16%) – without lipid damage received no
antihyperlipidemic drug. The lipid profile, including TC, LDL-C,
VLDL-C, HDL-C, TG and inflammatory markers (CRP, fibrinogen and albumin)
determined in blood. Echo-Doppler data were also performed to assess the
endothelial-depending vasodilation of the brachial artery during
reactive hyperemia. After 6 months of therapy with Simvastatin, positive
changes in the lipid profile, CRP, albumin, fibrinogen and endothelial
function were significantly observed. Simvastatin has shown a good
efficacy and safety for dyslipidemia correction. Moreover, Simvastatin
exerts beneficial effects on inflammatory markers and endothelial
vascular function in haemodialysis patients.

Key words: program hemodialysis, lipids, endothelial function,
inflammatory markers, statins.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ – артеріальна гіпертензія

АТ – артеріальний тиск

АЛТ – аланінова трансаміназа

АСТ – аспарагінова трансаміназа

ГД – гемодіаліз

ГЛШ – гіпертрофія лівого шлуночка

ГПМК – гостре порушення мозкового кровообігу

ДАТ – діастолічний артеріальний тиск

ЕЗВД – ендотелійзалежна вазодилятація

ЕНЗВД – ендотелійнезалежна вазодилятація

ЗПОС – загальний периферичний опір судин

ЗХС – загальний холестерин

ІХС – ішемічна хвороба серця

ІММЛШ – індекс маси міокарда лівого шлуночка

КДО ЛШ – кінцевий діастолічний об’єм лівого шлуночка

КДР ЛШ – кінцевий діастолічний розмір лівого шлуночка

КСО ЛШ – кінцевий систолічний об’єм лівого шлуночка

КСР ЛШ – кінцевий систолічний розмір лівого шлуночку

ЛШ – лівий шлуночок

ММЛШ – маса міокарда лівого шлуночка

САТ – систолічний артеріальний тиск

СРП – С-реактивний протеїн

ССЗ – серцево-судинне захворювання

ТЗС – товщина задньої стінки

ТМШП – товщина міжшлуночкової перегородки

ТГ – тригліцериди

ХНН – хронічна ниркова недостатність

ХС-ЛПВЩ – ліпопротеїди високої щільності

ХС-ЛПНЩ – ліпопротеїди низької щільності

ХС-ЛПДНЩ – ліпопротеїди дуже низької щільності

ХХН – хронічна хвороба нирок

Hb – гемоглобін

PAGE 1

*

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020