.

Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського виробництва (особливості формування, клініки та профілактики) (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
131 3278
Скачать документ

Академія медичних наук України

Інститут неврології, психіатрії та наркології

БОВТ ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК: 616.8-057:636[-84]

Дисциркуляторна енцефалопатія у робітників сільськогосподарського
виробництва (особливості формування, клініки та профілактики)

14.01.15- нервові хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Харків 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН
України

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Волошин Петро
Власович, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України,
керівник відділу неврології.

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Дзяк Людмила
Антонівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України,
завідувач кафедри нервових хвороб та нейрохірургії

факультету післядипломної освіти;

доктор медичних наук, професор Морозова Ольга Григорівна, Харківська
медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри
рефлексотерапії.

Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти

ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться “_7__”__червня_________ 2006 р. о ___
годині на засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д.64.566.01 при
Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м.
Харків, вул. Академіка Павлова 46).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології,
психіатрії та наркології АМН України (61068, м. Харків, вул. Академіка
Павлова 46).

Автореферат розісланий “_6_”_травня_______2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради,

кандидат медичних наук,

старший науковий співробітник Л.І. Дяченко

Загальна характеристика роботи

Судинні захворювання головного мозку, в силу їх надзвичайно великої
розповсюдженості, високого рівня смертності та інвалідизації найбільш
працездатної частини населення, є в даний час однією з основних медичних
проблем у більшості промислово розвинутих країн світу (Головченко Ю.І.,
2003; Волошин П.В., 2004, 2005; Міщенко Т.С., 2004; Кузнєцова С.Н.,
2003; Руденко А.Ю., 2004; Деменко В.Д., 2004).

В останні роки в Україні відзначається стійка тенденція до зростання
дисциркуляторних енцефалопатій у структурі цереброваскулярної патології.
У сучасних умовах актуальними є питання вивчення механізмів формування і
специфіки клінічних проявів дисциркуляторних енцефалопатій у
працездатного населення, у зв’язку з недостатньою їх дослідженістю
(Скочий П.Г., 2001; Волошина Н.П., 2002; Перцев Г.Д., 2003; Тайцлін
В.Й., 2004; Зозуля І.С., 2004; Карабань І.М., 2005; Пітик М.І., 2005).

Актуальність роботи

У даний час в Україні спостерігається скорочення тривалості життя серед
працездатного населення, при цьому смертність від захворювань системи
кровообігу складає 61,6% у загальній структурі смертності. (Пшик С.С.,
2003; Шкробот С.І., 2004; Школьник В.М., 2004; Морозова О.Г., 2004;
Кушнір Г.М, 2004). Відзначається зростання цереброваскулярної патології
серед працівників сільськогосподарського виробництва, при цьому провідне
місце посідають хронічні форми судинної патології головного мозку –
дисциркуляторні енцефалопатії (Курако Ю.Л., 2003; Грицай Н.М., 2003;
Міщенко Т.С, 2004; Дубенко Є.Г., 2004; Мерцалов В.С., 2004).

Прогресування мозкової дисциркуляції спричиняє зростання неврологічного
дефіциту, погіршення якості життя та інвалідизацію хворих (Дубенко
А.Є., 2003; Дзяк Л.А., 2004; Григорова І.А., 2004).

Реформування економіки держави в цілому і, зокрема, прийняття нових
законів щодо землі і власності, перерозподіл власності, нові форми
організації виробничих відношень у сільській місцевості, сучасні
соціальні умови на селі та інше, визначають труднощі організації
своєчасної й адекватної медичної допомоги сільським жителям і окремим
категоріям працівників сільського господарства, у тому числі і тим, що
страждають на хронічні форми судинної церебральної патології. Це
передбачає ряд організаційних заходів, невід’ємною частиною яких мають
бути санітарно-гігієнічні і лікувально-профілактичні.

Недостатньо вивченими залишаються також особливості формування
симптомокомплексу клінічних проявів в залежності від впливу сукупності
різних факторів ризику в окремих виробничих групах працівників села
(механізаторів, рільників, тваринників) (Грицай Н.М., 2002; 2003,
Козьолкін А.А., 2003; Євтушенко С.К., 2004; Поліщук М.Е., 2005).

Питання специфіки клінічних проявів і оцінки сучасних факторів ризику
розвитку цереброваскулярних захворювань, особливості їх патогенезу щодо
працівників сільського господарства, розроблені недостатньо. В нових
умовах господарювання необхідним є пошук адекватних
санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на
зниження захворюваності мешканців села, на своєчасне надання
спеціалізованої медичної допомоги (Кліменко А.В., 2004; Пашковський
В.М., 2004; Міщенко Т.С., 2005).

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами: Дисертаційна
робота виконана відповідно плану НДР Інституту неврології психіатрії і
наркології АМНУ за темами: “Вивчити структуру й особливості формування
патології нервової системи у сільських механізаторів у сучасних умовах і
розробити медико-соціальні методи профілактики”, шифр АМН СМ.4.03 (№
держ.реєстр.0103U001304); “Розробка комплексних медико-соціальних,
системно-організаційних і технічних заходів, спрямованих на профілактику
травматизму і профзахворювань у механізаторів, що працюють з різними
видами сільськогосподарської техніки”, шифр 17.26.98

(№ держ. реєстр.0198U007538); “Розробка комплексних медико-соціальних
заходів, спрямованих на профілактику захворювань нервової системи у
працівників галузі тваринництва”, шифр МАП.8.01 (№ держ. реєстр.
0101U005105).

Мета дослідження: Підвищення ефективності діагностики, профілактики та
лікування дисциркуляторної енцефалопатії у працівників
сільськогосподарського виробництва в залежності від його специфіки.

Задачі дослідження:

Виявити патогенетично значущі фактори формування дисциркуляторної
енцефалопатії у працівників сільськогосподарського виробництва в
залежності від його специфіки.

Вивчити особливості клінічної картини дисциркуляторної енцефалопатії у
різних груп працівників сільськогосподарського виробництва.

Виділити особливості центральної, церебральної і периферичної
гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у працівників
сільськогосподарського виробництва, хворих на дисциркуляторну
енцефалопатію.

Провести аналіз формування дисциркуляторної енцефалопатії у різних
групах працівників сільськогосподарського виробництва.

Розробити патогенетично обґрунтовану систему профілактики та лікування
дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського
виробництва.

Об’єкт дослідження: Дисциркуляторна енцефалопатія у працівників
сільськогосподарського виробництва.

Предмет дослідження: Клініко-неврологічні, електрофізіологічні і
біохімічні особливості формування і перебігу дисциркуляторної
енцефалопатії у працівників сільськогосподарського виробництва в
залежності від фаху.

Методи дослідження: Клініко-неврологічні, електрофізіологічні,
магнітно-резонансна томографія, біохімічні, імунологічні.

Наукова новизна роботи. Встановлено, що у сільських механізаторів,
рільників і тваринників дисциркуляторна енцефалопатія формується в
середньому протягом 10 років роботи в умовах специфіки їхнього
виробництва, тоді як у міських мешканців – протягом 15 років. Вивчено
комплекси факторів впливу на механізаторів, рільників і тваринників, які
обумовлені особливостями сільськогосподарського виробництва.

В умовах моделювання звукових факторів, що імітують роботу
сільгосптехніки, виявлено особливості змін функціонального стану
нервової системи у цієї категорії фахівців. Виявлено
клініко-фізіологічні особливості і деякі механізми формування і перебігу
дисциркуляторної енцефалопатії, які вказують на активацію
симпато-адреналової системи у робітників сільськогосподарського
виробництва. Показано роль вертеброгенної патології шийного відділу
хребта, що впливає на стан церебральної гемодинаміки, а також імунних і
аутоімунних змін, спричинених інфекційними і токсичними впливами,
обумовленими контактом з отрутохімікатами (у тому числі з інсектицидами
і пестицидами), збудниками інфекційних захворювань сільськогосподарських
тварин.

У працівників сільськогосподарського виробництва достовірно частіше
переважають порушення кровотоку у вертебро-базилярній системі, ніж у
каротидній, і значно рідше, ніж у міських жителів, відмічається
неврозоподібна симптоматика. Встановлено високий ступінь залежності
самопочуття цих працівників від метеофакторів.

Практична значущість роботи. На підставі отриманих результатів
розроблено патогенетично обґрунтовані програми профілактики та лікування
дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського
виробництва.

Розроблено науково-обґрунтований комплекс систематичного щорічного
клінічного обстеження працівників сільськогосподарського виробництва.

Результати дослідження впроваджені в практику роботи Харківської
обласної клінічної лікарні, Харківської обласної психіатричної лікарні №
3, Нововодолазької центральної районної лікарні, що підтверджено актами
про впровадження.

Апробація роботи. Основні положення роботи були представлені на I і II
Національних конгресах неврологів, психіатрів і наркологів України
(Харків, 1997, 2002); міжнародних науково-практичних конференціях “Наука
і соціальні проблеми суспільства: медицина, фармація, біотехнологія”
(Харків, 2003), “Від фундаментальних досліджень до прогресу в медицині”
(Харків, 2005); на VIII Міжнародній конференції з квантової медицини
(Донецьк, 2003), конференціях молодих учених ХГМУ “Медицина третього
тисячоліття” (Харків, 2001, 2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 праць, у тому числі
3 у спеціалізованих наукових журналах, згідно “Переліку” ВАК України, з
них 3 самостійні; 6 статей у збірниках праць науково-практичних
конференцій (4 з них самостійні), оформлено 3 раціоналізаторські
пропозиції.

Особистий внесок дисертанта в розробку наукових результатів. Автором
самостійно сформульовані мета і задачі дослідження, проведено
інформаційний пошук, обстежено всі групи хворих, самостійно здійснено
аналіз результатів функціональних і інструментальних методів
дослідження, первинну і статистичну обробку результатів. На підставі
одержаних матеріалів автор розробив методичні підходи до профілактики
дисциркуляторної енцефалопатії у працівників сільськогосподарського
виробництва. Самостійно написано всі розділи дисертаційної роботи.
Висновки і практичні рекомендації, що відбивають основні положення
дисертації, сформульовані автором. На підставі основних висновків
дисертаційної роботи здобувачем було підготовлено низку доповідей на
наукових конференціях, а також наукові публікації і дисертація до
захисту.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, огляду
літератури, опису матеріалу і методів дослідження, методів статистичної
обробки матеріалу, 3-х розділів з описом результатів власних досліджень,
заключення і висновків. Роботу викладено на 141 сторінці машинописного
тексту, ілюстровано 22 таблицями і 5 рисунками. Список літератури
становить 207 джерел, у тому числі 68 на іноземних мовах.

ЗМІСТ РОБОТИ І ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріали і методи дослідження. Нами було проведено комплексне
обстеження 150 хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) у віці 30 –
50 років. Основну групу досліджуваних склали 100 працівників
сільськогосподарського виробництва: 30 механізаторів, 30 рільників і 40
тваринників, з них 55 чоловіків і 45 жінок. 82% обстежених страждають на
гіпертонічну енцефалопатію (згідно МКХ-10-I 67.4), 18% – хворі на
атеросклеротичну енцефалопатію (згідно МКХ-10-I 67.2) I або II стадії,
що знаходились на обстеженні та лікуванні в Інституті неврології
психіатрії і наркології АМН України та у Нововодолазькій центральній
районній лікарні.

Групу порівняння склали 50 хворих (25 чоловіків і 25 жінок) на
атеросклеротичну і гіпертонічну енцефалопатію I-II стадії, мешканці
міста Харкова, які перебували на обстеженні і лікуванні в Інституті
неврології, психіатрії і наркології АМН України.

Контрольну групу становили 50 практично здорових працівників
сільськогосподарського виробництва.

У роботі були використані наступні методи дослідження:
клініко-неврологічний, що включає в себе поглиблене вивчення скарг,
оцінку неврологічного статусу, виділення основних неврологічних
синдромів та їх динаміка. Використовувалася спеціально розроблена
карта-анкета оцінки суб’єктивної симптоматики хворих на дисциркуляторну
енцефалопатію, спеціально розроблені опитувальники “Виявлення факторів
ризику виникнення психоневрологічних захворювань” та карта-анкета
метеочутливості.

Метод нейровізуалізації – магнітно-резонансна томографія.

Електрофізіологічні: електроенцефалографія з використанням
електроенцефалографа ЕЕГ-16S фірми “Medicor”; реоенцефалографія з
використанням чотирьохканального реографа Р4-02; реовазографія з
використанням реоаналізатора

PA5 – 01. Вивчення мозкової гемодинаміки здійснювалося за допомогою
ультразвукової допплерографії на приладі “Sonomed-300”.

Клініко-біохімічний метод, що включає дослідження згортуючих й
антизгортуючих показників системи крові, холестерину і
в-ліпопротеїдів, дослідження екскреції катехоламінів триоксиіндоловим
флуориметричним методом (Бару О.М., Бойко Т.П., 1979);
клініко-імунологічний аналіз проведено за загальноприйнятою схемою
дослідження імунологічного статусу.

Вивчення особливостей зміни функціонального стану при впливі виробничого
звукового фактора проводилося з використанням поліграфічної реєстрації:
електроенцефалографії (ЕЕГ), реоенцефалографії (РЕГ),
електрокардіографії (ЕКГ), реєстрації шкірно-гальванічної реакції (ШГР),
реовазографії (РВГ) – до та після звукового впливу. Припустимі значення
звукового тиску вибиралися відповідно до держстандарту 12.1.003-83
(шум).

Результати дослідження і їх обговорення. Нами виділено основні фактори
ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії у працівників
сільськогосподарського виробництва, у залежності від характеру їх
професійної діяльності – механізаторів, рільників, тваринників (рис.1).
Згідно отриманих у роботі даних, патогенетичну значущість у формуванні
дисциркуляторної енцефалопатії працівників сільськогосподарського
виробництва має сукупність виробничих факторів ризику, з яких у кожній
професійній групі ті чи інші були провідними.

Так, у 96,6% ± 3,30 механізаторів провідними патогенетичними факторами у
формуванні ДЕ виявилися: шум, вібрація (загальна і локальна), що
перевищувала санітарно-гігієнічні норми, статична напруга, перепади
температури навколишнього середовища. Дещо менший вплив на формування ДЕ
справляли динамічна напруга, яка характеризується тривалим, безперервним
навантаженням як на окремі групи м’язів, так і на декілька груп, що
забезпечує збереження пози при різних видах діяльності (у 90% ± 5,47
механізаторів), та вплив пилу (83,3% ± 6,85). Дія на механізаторів інших
виробничих факторів відзначалася менше – у 40% ± 8,94 випадках.

Рис.1. Фактори ризику розвитку дисциркуляторної енцефалопатії

у робітників сільськогосподарського виробництва

У групі рільників основними патогенетичними факторами ризику формування
ДЕ визначилися: для усіх 100% працівників – вплив пилу, для 96,6% ± 3,30
– робота з отрутохімікатами; у 93% ± 4,65 – динамічна напруга і у 83% ±
6,85– перепади температури навколишнього середовища. Дія інших факторів
позначалася від

56% ± 9,06 і нижчому відсотку рільників.

У групі тваринників 100-відсотковим патогенетичним фактором для
формування ДЕ виявилася висока вологість, близькими до нього, у 98% ±
2,21 працівників – контакт з патогенною мікрофлорою, робота з
вуглекислотою, аміаком і сірководнем та статична напруга. У 75% ± 6,84
тваринників – динамічна напруга; інші фактори у групі тваринників
справляли вплив на 52,0% ± 7,89 і нижчий відсоток працівників.

Необхідно відзначити, що вплив виробничих факторів був регулярним у

98% ± 2,21 тваринників, 60% ± 8,94 механізаторів і у 43% ± 9,03
рільників. Сезонний вплив виробничих факторів був у 56% ± 9,06 рільників
та у 40% ± 8,94 механізаторів.

До цього слід особливо наголосити, що практично для всіх обстежених
чоловіків основної групи типовим виявилося систематичне вживання
алкоголю (чоловіки 98,1% ± 1,84 , жінки 4,4% ± 3,05), що, безсумнівно,
також є важливим фактором ризику, який сприяє формуванню енцефалопатії.

Нами проаналізовано інтенсивність впливу цих факторів і їх різних
комбінацій на сільських трудівників різних професій (рис.2).
Інтенсивність впливу кожного фактора оцінювалася за трибальною системою:
I – слабкий вплив, II – помірно виражений, III – виражений. В основу
оцінки ступеня інтенсивності впливу факторів були покладені: тривалість
роботи при впливі фактора (до 2 годин – I ступінь; до 6 годин – II
ступінь; до 8 годин – III ступінь); частота роботи при впливі факторів
(до 2 днів на тиждень – I ступінь; до 5 днів на тиждень – II ступінь; 7
днів на тиждень і постійно – III ступінь).

Рис.2. Інтенсивність впливу факторів ризику на робітників

сільськогосподарського виробництва

Для механізаторів шум, загальна і місцева вібрація, статична і динамічна
напруга, які характеризуються тривалим, безперервним навантаженням як
окремої групи м’язів, так і багатьох їх груп, що забезпечує збереження
пози при різних видах діяльності, робота в умовах перепаду температури
навколишнього середовища, пил склали III ступінь впливу. У рільників
III ступінь визначався для таких факторів, як робота в умовах перепаду
температури навколишнього середовища, вплив пилу, робота з
отрутохімікатами (інсектициди, пестициди), динамічна напруга. У
тваринників III ступінь визначався для таких факторів, як контакт із
патогенною флорою, випарами вуглекислоти, аміаку, сірководню, вплив
статичної і динамічної напруги, висока вологість.

Аналіз ступеня інтенсивності впливу виробничих факторів у групі
дослідження показав, що тривалість впливу комплексу факторів була
постійною (до 8 годин у тваринників і більш 8 годин у механізаторів і
рільників під час сезонних робіт), частота роботи при впливі комплексу
факторів складала 7 днів на тиждень і більше (у механізаторів і
рільників під час сезонних робіт). Проведений аналіз показав, що у
працюючих в таких умовах протягом 10 ± 2 років було виявлено
дисциркуляторну енцефалопатію.

Аналіз характеру і інтенсивності впливу виробничих факторів на
формування ДЕ у групах сільськогосподарських працівників дозволив
з’ясувати, що одним з основних, як за інтенсивністю, так і за
тривалістю, виявилися звуковий вплив і вібрація. Для підтвердження чи
спростування цього висновку у практично здорових механізаторів,
рільників та тваринників (контрольні групи) було здійснено дослідження
дії на них звукового фактора. Для контрольної групи механізаторів,
тваринників і рільників безперервно, на протязі 20 хвилин, імітували
роботу сільгосптехніки, потужністю у 80 дБ, що за Держстандартом
12.1.003-83 (шум) є припустимим значенням звукового впливу.

Оцінку суб’єктивного і об’єктивного стану працівників, показників їх
неврологічного статусу та центральної, церебральної і периферичної
гемодинаміки, концентрацію катехоламінів у сечі, показників
поліграфічної реєстрації функціонального стану нервової системи
визначали до, під час і після 20-хвилинної дії звукового фактора.

Як показали результати дослідження, у 94% ± 3,35 обстежених, у процесі
дії звукового фактора спостерігалися: за суб’єктивними показниками –
погіршення самопочуття, за об’єктивними – зміна гемодинаміки, що
виявлялося у підвищенні тонусу церебральних (в середньому підвищення
часу анакроти до 198,4 м/с; часу швидкого кровонаповнення – 33,9 м/с,
часу повільного кровонаповнення -164,6 м/с) і периферичних судин (в
середньому підвищення часу анакроти D-97,2 м/с,

S-97,9 м/с; часу швидкого кровонаповнення – D-28,75 м/с, S-29,05 м/с;
часу повільного кровонаповнення D-68,25 м/с, S-68,95 м/с, (рАналіз біоелектричної активності структур головного мозку під час звукового впливу у контрольних групах також виявив за даними ЕЕГ різні варіанти змін (десинхронізації, включення пароксизмальної активності) функціонального стану церебральних структур, що з одного боку визначало схожий характер реакції нервової системи працівників на вплив виробничих факторів, а з іншого боку –виявляло індивідуальні особливості цієї реакції. Таким чином, комплексна оцінка самопочуття, біоелектричної активності головного мозку, гемодинаміки, серцевої діяльності та екскреції катехоламінів показали, що і у контрольних групах працівників звуковий вплив також викликає комплекс змін, що характеризують активацію симпато-адреналової системи як вегетативної складової динаміки функціонального стану. Необхідно відзначити, що всі обстежені контрольних груп до проведеного нами дослідження мали стаж роботи за спеціальністю не менш 2-3 роки і практично щодня піддавалися аналогічному впливу, що дозволяє констатувати не тільки відсутність адаптації до звукового фактора, але і його декомпенсуючий вплив на стан здоров'я працівників. Проте, у 6% ± 3,35 обстежених в процесі звукового впливу погіршення самопочуття не виникало, значущих змін гемодинаміки та підвищення екскреції катехоламінів не спостерігалося, що дозволяє розглядати це у частини учасників контрольних груп як адаптацію до шуму. Нашими дослідженнями також показано, що, як хворим на ДЕ сільським трудівникам, так і міським жителям, часто доводиться працювати в умовах перепаду температур, змінах тиску та вологості, що є аналогічними складовим метеорологічних умов навколишнього середовища. У зв'язку з цим, нами проведено дослідження метеозалежності і у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, і у групі порівняння. Виявлено, що у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію працівників сільськогосподарського виробництва переважали (за 3-бальною системою) високий і середній ступінь вираженості залежності самопочуття від змін комплексного впливу метеофакторів, тоді як у міських жителів більше спостерігалися слабкий і середній ступені. Клініко-неврологічні дослідження працівників сільськогосподарського виробництва, що страждають на дисциркуляторну енцефалопатію, виявили, що найбільш типовими за суб’єктивними даними, в залежності від генезу і стадії захворювання, були наступні клінічні прояви. У 96,6% ± 3,30 механізаторів основними скаргами були шум у вухах або голові, почуття оніміння кінцівок, болі в хребті, болі в м'язах; у 90% ± 5,47 – підвищена пітливість, у 83,3% ± 6,80 – підвищені дратівливість та пітливість. Менший відсоток хворих скаржились на запаморочення (76,6% ± 7,72), періодичне виникнення неприємного відчуття в області шлунка (70% ± 8,36), безсоння та нудоту (60% ± 8,94), болі в області серця та серцебиття (50% ± 9,12). Інші скарги становили від 40% ± 8,94 до 6,6% ± 4,53. Для обстежених рільників головними скаргами для 100% хворих були болі в хребті та почуття оніміння кінцівок; 96,6% ± 3,30 – болі в м'язах. Менше було скарг на: 80% ± 7,30 – запаморочення, 76,6% ± 7,72 – шум у вухах, 73,3% ± 8,07 – підвищену пітливість; 63,3% ± 8,79 – болі в області серця, почуття тривоги та періодичні неприємні відчуття в області шлунка; 60% ± 8,94 – на головний біль, 53,3% ± 9,10 –прискорене серцебиття та 50% ± 9,12 – на безсоння. Інші скарги були в межах від 30% ± 8,36 до 10% ± 5,47. У 100% обстежених тваринників провідними були скарги на відчуття оніміння, болі в хребті та кінцівках; 97,5% ± 2,46 – болі в м'язах, у 92,5% ± 4,16 спостерігався головний біль. Значний відсоток тваринників – 87,5% ± 5,22 скаржились на запаморочення і підвищену пітливість, 75% ± 6,84 на прискорене серцебиття, 60% ± 7,44 – відчуття шуму в голові, 57,5% ± 7,81 болю в області серця, почуття тривоги; 55% ± 7,86 та 50% ± 7,90 – відповідно на шум у вухах і плаксивість. На інші скарги припадало від 42,5% ± 7,81 до 15% ± 6,64 хворих. 2 4 ? oe Висновки 1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає у вивченні особливостей формування та клініки дисциркуляторної енцефалопатії у сільських механізаторів, рільників, тваринників, шляхом оцінки клініко-неврологічних, МР-томографічних, електрофізіологічних і біохімічних методів дослідження, і на цій підставі розроблено науково-обґрунтований комплекс лікувально-профілактичних заходів. 2. У сільських фахівців виявлено наявність комплексу факторів ризику, обумовлених особливостями виробничого процесу, що сприяють формуванню дисциркуляторної енцефалопатії: у механізаторів – у 96,6% ± 3,30 випадків провідними факторами ризику є вібрація, специфічний звуковий подразник, статична напруга, перепади температури навколишнього середовища; у 90% ± 5,47 – динамічна напруга, та у 83,3% ± 6,85 – вплив пилу. у рільників – провідними факторами ризику у 100% досліджених є вплив пилу, у 96,6% ± 3,30 – вплив отрутохімікатів, у 93% ± 4,65 – динамічна напруга, у 83% ± 6,85 – перепади температури навколишнього середовища. у тваринників – висока вологість у 100%, контакт із патогенною мікрофлорою, вплив вуглекислоти, аміаку, сірководню і статична напруга – у 98% ± 2,21 працівників, динамічна напруга – у 75% ± 6,84. 3. Спеціальне вивчення впливу звукового чинника, що імітує роботу сільськогосподарської техніки, виявило: порушення гемодинаміки з підвищенням тонусу судин; формування патологічних форм біоелектричної активності головного мозку; підвищення рівня екскреції катехоламінів, що характеризує активацію симпато-адреналової системи. 4. Клінічні прояви дисциркуляторної енцефалопатії у механізаторів, рільників і тваринників не мали принципових розходжень, у порівнянні з клінічними проявами дисциркуляторної енцефалопатії у жителів міста, однак до особливостей загальної клінічної картини сільських працівників слід віднести: поєднання синдромології, обумовленої ДЕ, із клінічними проявами вертебральної патології різних рівнів, особливо шийного відділу хребта; поєднання симптоматики, обумовленої ДЕ, з полінейропатією. 5. У сільських працівників спостерігається відносно рідка (у 5 разів рідше) наявність неврозоподібної симптоматики у клінічній картині захворювання, порівняно з міськими жителями, що пов`язано, на наш погляд, з анозогностичним типом їх відношення до хвороби, обумовленим специфікою життєдіяльності на селі. 6. У сільських механізаторів, рільників і тваринників, хворих на ДЕ, достовірно частіше (р

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020