.

Клініко – патогенетичні особливості фіброгенезу печінки при хронічних гепатитах у дітей та шляхи його медикаментозної корекції (автореферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
146 4782
Скачать документ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ?Я УКРАЇНИ

КИЇВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

імені П.Л.ШУПИКА

КОПЧАК Леся Миколаївна

УДК: 616.12– 009.72+616.127– 005.8– 022– 092– 07:616.983

Стан системи гемостазу та імунної реактивності організмуу хворих на
нестабільну стенокардію та інфаркт міокарда у поєднанні з хламідофільною
інфекцією

14.01.02 – внутрішні хвороби

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені
Данила Галицького МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Заремба Євгенія Хомівна, Львівський
національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України,
завідувач кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти,

Офіційні опоненти:

Чопей Іван Васильович – доктор медичних наук, професор, завідувач
кафедри терапії і сімейної медицини факультету післядипломної освіти
Ужгородського національного університету МОН України

Швед Микола Іванович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри
факультетської терапії з ендокринологією Тернопільського державного
медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Провідна установа: Національний медичний університет ім. акад. О.О.
Богомольця МОЗ України, м.Київ

Захист відбудеться 7 червня 2005 р. о 11 годині на засіданні
спеціалізованої вченої ради Д 26.613.06 при Київській медичній
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київської медичної
академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика за адресою: 04112, м.
Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий 6 травня 2005 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент Бенца Т.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ішемічна хвороба серця та її гострі форми за своїм
соціальним значенням займають провідне місце серед захворювань
серцево-судинної системи в зв’язку з їх стрімким поширенням, високою
інвалідизацією та смертністю хворих (Коваленко В.М., Дзяк Г.В., 2004).
Сучасний стан вивчення ІХС характеризується зміненим підходом до оцінки
механізмів розвитку та прогресування цього захворювання. Інтерпретація
атеросклерозу як хронічного запального захворювання зумовила вивчення
ролі інфекційних агентів, зокрема Chlamydophila pneumoniae, в патогенезі
ІХС та її гострих форм (Saikku P., 1992; Grayston J.T., 2000; Chor A.,
2002). З’ясування патогенетичної ролі цього збудника має клінічне
значення, оскільки Chlamydophila pneumoniae може бути коригованим
фактором ризику розвитку запальних механізмів дестабілізації ІХС.

У даний час імунітет і гемостаз розглядають як дві патогенетичні ланки
інфаркту міокарда і нестабільної стенокардії. Дані літератури вказують
на тісний функціональний взаємозв’язок між системами імунітету та
гемостазу (Братчик А.М., 1993). Розкриті зміни імунної системи при
різних клінічних формах ІХС (Дзяк Г.В., Коваль Е.А., 1996; Малая Л.Т. і
співавт., 2001). Разом з тим, інтегральні механізми формування
імуно-гемокоагуляційного дисбалансу в патогенезі гострих форм ІХС
залишаються маловивченими. Такими ефекторними механізмами формування
імуно-гемокоагуляційного дисбалансу при ІМ та НС, на нашу думку, може
бути гостра або хронічна хламідофільна інфекція. Численні
експериментальні дослідження доводять, що Chlamydophila pneumoniae має
виражений вплив на функціональну активність тромбоцитів, лімфоцитів,
макрофагів, систему гемостазу (Jaremo P., 2001; Tiran A. et al., 2002).
Разом з тим, показано, що хламідофільна інфекція супроводжується змінами
імунітету на місцевому та системному рівні (Halme S. et al., 2000;
Gieffes J. et al., 2001). Логічно уявити, що саме взаємодія
Chlamydophila pneumoniae з імунними клітинами та факторами гемостазу є
одним з шляхів реалізації запальних механізмів при загостреннях ІХС.

Враховуючи необхідність з’ясування механізмів впливу інфекційних
збудників на виникнення інфаркту міокарда і нестабільної стенокардії, ми
провели комплексне дослідження впливу хламідофільної інфекції на
клінічний перебіг захворювання, стан імунної реактивності та систему
гемостазу у хворих на ІМ та НС.

Зв?язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана
в рамках планової науково-дослідної теми кафедри сімейної медицини ЛНМУ
імені Данила Галицького “Вивчити вплив низькомолекулярного гепарину
(фраксипарину) на клінічний перебіг, систему імунітету, зсідання крові і
фібриноліз у хворих з гострими формами ішемічної хвороби серця”, номер
держреєстрації 0196V13953.

Мета і задачі дослідження. Вивчити характер порушень системи гемостазу
та імунної реактивності, індукованих гострою, хронічною
і персистуючою хламідофільною (C. pn.) інфекцією у хворих на НС і
гострий ІМ, на основі отриманих результатів обгрунтувати практичні
рекомендації з оптимізації діагностики та лікування ІМ та НС.

Задачі дослідження:

1. Дослідити поширеність антитіл класу IgG та IgM до C. pn. за
критеріями гострої, хронічної і персистуючої ХІ та їх взаємозв?язок з
клінічним перебігом, факторами ризику у хворих на НС та ІМ.

2. Провести порівняльний аналіз основних показників системи гемостазу та
імунної реактивності організму хворих на НС та ІМ.

3. Вивчити закономірності змін показників імунної реактивності під
впливом гострої, хронічної і персистуючої ХІ.

4. Вивчити вплив гострої, хронічної і персистуючої ХІ на показники
системи гемостазу у досліджуваних хворих.

5. На основі отриманих результатів обгрунтувати рекомендації з
оптимізації діагностики та лікування хворих на ІМ та НС у поєднанні з
хламідофільною інфекцією.

Об?єкт дослідження: хворі на НС та ІМ.

Предмет дослідження: фактори ризику ІХС, стан імунної реактивності та
системи гемостазу, поширеність антитіл до C. pn. та їх взаємозв?язок з
клінічним перебігом, системами гемостазу та імунітету у хворих на НС та
ІМ.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі вперше
встановлена роль хламідофільної інфекції в патогенезі ІМ та НС.

Вперше у хворих на ІМ та НС проведена комплексна оцінка клітинного,
гуморального та неспецифічного імунітету, системи гемостазу, вивчено
взаємозв’язок між ними.

Вивчено поширеність антихламідофільних антитіл за серологічними
критеріями гострого, хронічного і персистуючого інфекційного процесу.
Встановлено, що ІМ і НС в інфікованих хворих виникають за меншої
кількості класичних факторів ризику ІХС, у молодому віці і мають
ускладнений перебіг, на відміну від неінфікованих пацієнтів.

Вперше описані зміни імунної реактивності і параметрів гемостазу у
хворих на ІМ та НС у поєднанні з гострою або хронічною і персистуючою
ХІ. Доведено, що в розвитку порушень клітинного і гуморального
імунітету, а також гемостазіологічних зрушень у хворих на ІМ та НС
значну роль відіграє інфікування C. pn.

Отримані результати розширюють знання про патогенез гострих форм
ішемічної хвороби серця.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено і впроваджено в
практику додаткові критерії для прогнозування перебігу ІМ та НС:
клініко-лабораторні (показники клітинного і гуморального імунітету,
системи гемостазу) і серологічні. Підтверджено доцільність дослідження
сироватки крові на серологічні маркери хламідофільної інфекції методом
імуноферментного аналізу у хворих на ІМ та НС молодого віку.

Впровадження наукових розробок у практику. Результати дослідження
впроваджені в клінічну практику Луцької обласної клінічної лікарні,
Луцької міської клінічної лікарні, сьомої міської клінічної лікарні м.
Дніпропетровська, дорожної лікарні м. Одеси, використовуються в
навчальному процесі на кафедрах сімейної медицини та клінічної
лабораторної діагностики факультету післядипломної освіти Львівського
національного медичного університету імені Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. У дисертації викладено результати
досліджень, проведених автором особисто.

Автор самостійно провела інформаційно-патентний та літературний пошук,
сформулювала мету та визначила задачі дослідження, розробила методику
обстеження хворих, провела клінічні, серологічні, імунологічні та
гемостазіологічні дослідження, аналіз і статистичну обробку отриманих
результатів.

Серологічні дослідження виконували в лабораторії Львівської клінічної
обласної дитячої лікарні (зав. лабораторією Габріель В.М.), імунологічні
проводили на кафедрі клінічної лабораторної діагностики (зав. кафедри
д.мед.н., професор Луцик Б.Д.). За основними положеннями дисертації
автор підготувала доповіді на конференції, наукові праці до друку,
дисертацію до захисту.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати
дисертаційної роботи були представлені на XV з?їзді терапевтів України
21-23 квітня 2004 року, Всеукраїнській науково-практичній конференції
“Терапевтичні читання пам?яті академіка Л.Т. Малої” 20-21 травня 2004
року, VII національному конгресі кардіологів України 21-24 вересня 2004
року, Всеукраїнській науково-практичній конференції “Здобутки і
перспективи клінічної терапії та ендокринології” 4-5 листопада 2004
року, засіданні Львівського обласного товариства терапевтів 9.06.2004.

Апробація дисертації була проведена на засіданні кафедри сімейної
медицини Львівського національного медичного університету імені Данила
Галицького 30.11.2004 року (протокол № 84).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 робіт, серед них 4
статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (у тому числі 1
самостійна), 4 роботи у матеріалах з?їздів та конференцій.

Обсяг і структура дисертації. Матеріали дисертації викладені на 184
сторінках комп?ютерного тексту, ілюстровані 19 таблицями, 31 pисунком
(що займають 18 повних сторінок).

Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і
методів досліджень, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та
узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій.
Бібліографія містить 235 джерел (на 30 сторінках), серед яких 100 робіт
кирилицею і 135 – латиною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебував 31
хворий на НС і 80 хворих на ІМ. Рандомізація хворих проводилася в
порядку поступлення. Дослідження проводили протягом 24 годин з моменту
поступлення і на 14-у добу захворювання. В обстеження не включали
пацієнтів із супутньою патологією інфекційного або запального характеру,
нирковою та печінковою недостатністю, онкологічними захворюваннями,
варикозно розширеними венами, ознаками тромбозу, тромбофлебіту,
тромбоемболії. Діагноз НС та ІМ встановлювали на підставі клінічних,
ензимологічних та електрокардіографічних критеріїв, рекомендованих
Комітетом експертів ВООЗ (1976), згідно з класифікаціями, затвердженими
на VI Національному Конгресі кардіологів України (2000).

Для оцінки стану клітинного імунітету проводили кількісне визначення
субпопуляцій лімфоцитів непрямим флюоресцентним методом (Пинчук В.П.,
1990), використовуючи моноклональні антитіла до антигенів лімфоцитів:
CD3+ (Т-лімфоцити), CD4+ (Т-хелпери/індуктори), CD8+ (цитотоксичні
лімфоцити/супресори), CD16+ (NK-клітини), CD19+ (В-лімфоцити),
вираховували імуноефекторний індекс. Методи вивчення гуморального
імунітету включали: визначення концентрації ЦІК(в), ЦІК(с) та ЦІК(м) за
Digeon M. et al. (1979), визначення концентрації сироваткових
імуноглобулінів А, М, G за Mancini C. et al. (1965). Для оцінки
судинно-тромбоцитарного гемостазу визначали кількість тромбоцитів в
крові методом фазово-контрастної мікроскопії за Brecher G. et al.
(1951), індуковану агрегацію і дезагрегацію тромбоцитів з адреналіном
методом Born G.V. (1963) в модифікації Захарії К.А., Кінах М.В. (1986),
ретракцію кров?яного згустка за Івановим Е.П. (1977, 1983).
Коагуляційний гемостаз вивчали за допомогою автокоагуляційного тесту
(Bercard B. et al., 1965). Для оцінки прокоагулянтної активності плазми
крові додатково визначали індекс Н за формулою Н=МА/Т2 (Захарія К.А.,
Кінах М.В.,1985). Протромбіновий час визначали за Quick A.J. (1966),
концентрацію фібриногену в плазмі за Rutberg P.A. (1961), активність
фібринази – методом Балуди В.П. і співавт. (1980), активований час
рекальцифікації плазми – за Бергероф У. і Рок Л. (1954), толерантність
плазми до гепарину за Sigg С. (1952). Антикоагулянтну ланку оцінювали за
активністю антитромбіну ІІІ (Кацадзе Ю.Л., Котовщикова М.А., 1982).

Для дослідження фібринолітичної активності вивчали спонтанний фібриноліз
за Івановим Е.П. (1983). Наявність тромбінемії встановлювали за
паракоагуляційними пробами – ?-нафтоловим та етаноловим тестами.

Для оцінки специфічного антихламідофільного імунітету визначали
специфічні IgM (на першу добу) та IgG (двократно – на 1-у та 14-у доби)
до антигенів Chlamydophila pneumoniae в сироватці крові. Про наявність
гострої хламідофільної інфекції свідчило виявлення діагностичних титрів
IgM >1:100 і/або двократне зростання титрів IgG в динаміці, або поява
позитивного титру IgG на 14-у добу у хворих з попередньо негативними
аналізами. Персистування або хронічну інфекцію Chlamydophila pneumoniae
діагностували при наявності відповідно низьких (1:10) або високих
(>1:20) титрів IgG, які не змінювалися протягом часу обстеження.

На першому етапі дослідження було виділено чотири групи хворих: 1 – на
НС, 2 – на ІМ з патологічним зубцем Q (Q-ІМ), 3 – на ІМ без
патологічного зубця Q (не-Q-ІМ), 4 – хворі на повторний ІМ (ПІМ). Для
аналізу взаємозв?язку хламідофільної інфекції і досліджуваних параметрів
гемостазу та імунітету серопозитивних хворих розподілили на групи: А
(гостра хламідофільна інфекція) ? 20 хворих, Б (хронічна і персистуюча
хламідофільна інфекція) – 12 хворих. Референтну групу С склали 19
серонегативних хворих, яких відібрали методом випадкових чисел. Групи А,
Б та С не відрізнялися за віком, статтю та лікуванням.

Результати дослідження та їх обговорення. Вивчення поширеності
хламідофільної інфекції у хворих на ІМ та НС проводили шляхом
порівняльного серологічного аналізу у хворих на ІМ та НС і здорових на
поширеність антитіл до Chlamydophila pneumoniae. Результати дослідження
показали достовірну різницю у частоті виявлення антихламідофільних
антитіл у практично здорових осіб та хворих на НС та ІМ (табл.1).

Таблиця 1

Поширеність антихламідофільних антитіл у хворих на ІМ та НС

Показник Контрольна група 1 група 2 група 3 група 4 група

Вік 52,08?0,91 52,06?1,08 52,93?1,15 51,10?2,11 57,35?2,69

IgM, % 0 16,6?6,3* 17,4?8,1* 8,3

(1 особа) 11,1

(1 особа)

IgG на 1 добу, % 14,28?0,06 44,1?8,6* 36,7?8,9* 33,3?12,6* 33,3?16,7

IgG на 14 добу, %

50,0?8,7* 50,0?10,9* 35,7?13,3* 37,5?18,3

* – p

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020