.

Використання електронних технологій (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
130 2036
Скачать документ

Використання електронних технологій

Останнім часом здійснюються активні пошуки нових педагогічних технологій
підготовки майбутнього спеціаліста, що зорієнтовані на формування
особистості, розвиток її творчості й самостійності

Виконання першочергових завдань, що випливають з передумов входження
України до єдиного європейського освітнього простору, реалізація
положень Болонської декларації в системі Міністерства освіти і науки
України, а також упровадження нових освітніх стандартів вимагають
інтенсифікації навчального процесу та підвищення якості навчання.
Ідеться про розробку нової концепції навчання – кредитно-модульної
системи, де всі її складові спрямовані на особистісно зорієнтований
розвиток майбутнього фахівця. Важлива роль у цьому складному процесі
належить самостійній роботі учнів (СРУ) як складовій навчального
процесу.

Проблема вдосконалення СРУ стає все більш актуальною, і про це свідчить
аналіз проведених психолого-педагогічних досліджень.

Незважаючи на широкий і багатоплановий характер досліджень, присвячених
організації СРУ, ще багато питань цієї складної проблеми навчального
процесу залишаються поки недостатньо дослідженими. Так, наприклад, у
теорії та практиці мають місце великі розходження, пов’язані з
трактуванням поняття – «самостійна робота учнів».

Як свідчить аналіз спеціальної літератури, тлумачення сутності
самостійної роботи, її мети залежить у першу чергу від загальної
концепції навчального процесу. Складність вивчення проблеми зумовлена
відсутністю в дидактиці єдності думки стосовно того, що являє собою
самостійна робота – метод навчання, прийом учіння чи форму організації
навчальної діяльності учнів. Якщо вбачати сутність навчання в передачі
системи знань і способів діяльності, то самостійну роботу можна вважати
засобом закріплення та тренування, вироблення вмінь і навичок.
Одночасно, оскільки навчання розглядається як формування пізнавальної
діяльності, то самосійна робота виступає способом розвитку творчих
здібностей та професійного мислення. Виходячи із сучасного розуміння
навчання як процесу управління формуванням особистості, тлумачення СРУ є
не чим іншим як способом формування самостійності та активності
особистості, її репродуктивних і творчих здібностей, уміння
орієнтуватись у теорії та практичних ситуаціях, ставити та самостійно
вирішувати теоретичні та практичні завдання.

Аналіз наукових досліджень дозволяє виділити підходи до визначення
поняття «самостійна робота», в основі яких лежать різні ознаки.

Самостійною роботою прийнято вважати:

роботу, яка виконується власними силами без сторонньої допомоги та
керівництва, під час аудиторних занять (Кружальний Н.);

різноманітність типів навчальних завдань, які виконуються під
керівництвом викладача (Гарунов М. та ін.);

систему організації педагогічних умов, яка забезпечує управління
навчальною діяльністю і відбувається за відсутності викладача й без його
безпосередньої допомоги та участі (Граф В., Ільясов І. та ін.);

різноманітні види індивідуальної, групової пізнавальної діяльності
учнів, які здійснюються ними на аудиторних заняттях і в позааудиторний
час (Нізамов В.);

обов’язкову роботу, яка проводиться у процесі навчальних занять і
підготовки до них, або ж додаткову – позаобов’язкову академічну роботу
чи за спеціальним індивідуальним планом, складеним на основі врахування
особистих інтересів і нахилів учнів (Архангельський С.);

самостійна робота – це спеціально організована діяльність учнів з
урахуванням їх індивідуальних особливостей, спрямована на самостійне
виконання навчальних завдань різних рівнів складності як на аудиторних
заняттях, так і в позааудиторний час. Метою СРУ є її спрямування на
виконання соціального замовлення, тобто у формуванні в учнів уміння
самостійно поповнювати свої знання, орієнтуватись у потоці наукової
інформації.

Ми погоджуємося з ученими, які важливе місце в розв’язанні даної
проблеми відводять здійсненню індивідуально орієнованого підходу до
учнів, тому, що, як свідчить педагогічний досвід, індивідуально
орієнтований підхід сприяє підвищенню ефективності навчального процесу,
формуванню та розвитку пізнавальної активності, самостійності, розвитку
вмінь і навичок, формуванню індивідуального стилю діяльності.

СРУ – спланована пізнавальна, організаційно й методично спрямована
діяльність без прямої допомоги учителя.

Цей вид навчальної діяльності учнів умовно можна розділити на три рівні:

самостійну роботу під час основних аудиторних занять (лекцій, семінарів,
лабораторних і практичних занять);

самостійну роботу під контролем учителя у формі планових консультацій,
творчих контактів, заліків та іспитів;

позааудиторну самостійну роботу при виконанні учнем домашніх завдань
навчального та творчого (дослідного) характеру.

СРУ буде більш ефективною, якщо являтиме собою складову
навчально-виховного процесу при чіткій організації з боку навчального
закладу й буде здійснюватись постійний контроль з використанням
електронних технологій над СРУ з боку учителя.

Відповідно до дидактичних цілей всі види СРУ можна підрозділити на п’ять
груп:

Отримання нової навчальної інформації, оволодіння вмінням самостійно
отримувати знання з різних джерел.

Закріплення й уточнення знань.

Вироблення вмінь використовувати знання в розширенні навчальних і
практичних задач.

Формування вмінь і навичок практичного характеру.

Формування творчого характеру, умінь використовувати знання в
ускладненій ситуації.

У педагогічній практиці використовуються різноманітні прийоми СРУ:
організація роботи з навчальними матеріалами; збір (накопичення)
матеріалу з досліджуваної теми; організація учнів на підготовку та
написання рефератів; спрямування роботи учнів із конспектом-схемою,
розробленим учителем; аналіз порівняльного й досліджуваного матеріалу
при написанні курсових, бакалаврських, дипломних робіт; організація
виконання індивідуальних завдань; участь у роботі семінарів; отримання
завдань і результатів при виконанні лабораторних і практичних завдань;
розв’язання завдань за темами; виконання завдань під час проходження
виробничої практики; участь у ділових іграх, тестування, алгоритмування
тощо. Теоретичні аналіз і вивчення педагогічного досвіду свідчать, що
здійснення СРУ розпочинається з постановки навчальних завдань.

З методичної точки зору СРУ доцільно розділити на етапи:

Планування СРУ (при розробці робочої програми з дисципліни учитель
планує кількість годин самостійного вивчення з відповідних тем,
розробляє зміст і характер самостійних завдань).

Організація самостійного вивчення має витримуватись у рамках
конкретності, доступності змісту самостійного навчання. Для цього на
лекціях, семінарських і практичних заняттях необхідно формулювати
завдання для СРУ.

Контроль та корекція результатів СРУ здійснюються при виконанні
електронних тестових і контрольних завдань, на семінарських заняттях,
під час проведення поточного та рубіжного контролю знань учнів, під час
складання іспитів, заліків, колоквіумів, ККР тощо.

Тому зміст СРУ над конкретною дисципліною визначається робочою програмою
з цієї дисципліни, методичними матеріалами, завданнями, які видаються на
лекціях, семінарських, практичних і лабораторних заняттях, при написанні
рефератів, курсових та інших видів роботи. Комплексні
навчально-методичні рекомендації, методичні рекомендації з окремих тем і
проблем з навчальних дисциплін передбачають завдання для СРУ, які
містять у собі перелік запитань для самоконтролю, інформаційно-методичне
забезпечення. При виконанні самостійної роботи учень має можливість
користуватися фондами бібліотек, навчального кабінета, мережею Інтернет.
Запитання, які виникають в учнів стосовно виконання завдань, вирішуються
на консультаціях, які проводяться згідно з графіками. Методичні
матеріали для СРУ передбачають:

проведення самоконтролю з боку учня – перелік контрольних запитань з
дисципліни; завдання-тести (електронні тести); збірники практичних
завдань;

проведення контролю таких форм, як постановка запитань, проблем на
лекціях, семінарських і лабораторних заняттях; заслуховування й
обговорення рефератів, виконання письмових робіт (експрес-контрольних та
ін.) в аудиторії, дискусії, диспути, ділові ігри; індивідуальні
консультації, тестування, а також комплексно-контрольні завдання (ККЗ).

Важливою умовою ефективності СРУ є навчально-методичне забезпечення з
використанням електронних технологій. Слід відмітити, що навіть при
наявності літератури, а також електронних ресурсів виникають труднощі,
які пов’язані з недостатніми вміннями учнів орієнтуватись у складності
навчального матеріалу, а також з організацією контролю засвоєння
навчального матеріалу. У зв’язку з цим особливо актуальними стають
методи управління самостійною роботою. Тому для підвищення якості
підготовки випускників необхідно поряд з наданням визначених програмних
відомостей більш активно здійснювати управління процесом отримання та
засвоєння знань учнів у процесі СРУ. Для рішення цієї проблеми необхідні
розробка та впровадження у процес навчання сучасних науково
обґрунтованих навчальних і методичних посібників. При цьому навчальні
посібники (як традиційні, так і електронні) повинні виконувати не тільки
інформаційну, а й організаційно-контролюючу та управляючу функції.
Управляюча функція простежується в рубрикації, у текстовому виділенні
основних абзаців навчального матеріалу, у наявності структурно-логічних
схем, що виявляють взаємозв’язок навчальних матеріалів в узагальнюючих
висновках. Методичні посібники повинні вказувати, в якій послідовності
необхідно вивчати матеріал дисципліни, звертати увагу на особливості
вивчення окремих тем і розділів, допомагати відібрати найбільш вагомі та
необхідні відомості зі змісту посібника тощо.

Відповідно до цього головна ознака СРУ не в тому, що учень займається
безпосередньо без участі або допомоги викладача, а в тому, що в його
діяльності поєднуються функція перекладу інформації у знання, уміння та
функція управління цією діяльністю.

Педагогічний досвід свідчить, що організація СРУ може здійснюватись
одночасно за декількома напрямками. Наприклад, розробка приватних
алгоритмів рішення типових задач, евристичних приписів, навчальних
програм, індивідуалізація самостійних робіт, спеціалізація самостійної
роботи з урахуванням практичних задач, а також розробка нових технологій
навчання, забезпечення методичною та довідковою літературою,
використання комп’ютерних технологій. Управління СРУ передбачає її
формалізацію, організацію, контроль виконання, визначення активності.

Зокрема, з огляду на досвід, у ВНЗ існують дві загальноприйняті форми
СРС: традиційна СРС, що виконується самостійно, у довільному режимі часу
для студента, часто позааудиторно. Інший вид СРС – аудиторна самостійна
робота під контролем викладача, в якого в ході виконання завдання можна
отримати консультацію. У даний час намітилась тенденція до розробки так
званого третього, проміжного варіанту СРС, що передбачає ще більшу
самостійність студентів, більшу індивідуалізацію завдань, наявність
консультацій і ряду психолого-педагогічних новацій, що потребують як
змістовної частини завдань, так і характеру консультацій і контролю. Це
СРС із використанням електронних технологій (ЕТ), при якій можливості
СРС значно розширюються.

СРУ з науково-дослідною та навчальною літературою на електронних носіях
зберігається як важливий компонент самостійної роботи учня в цілому, але
її основу складає самостійна робота з навчальними програмами, з
тестуючими системами, з базами даних. Усі види електронних видань можуть
слугувати для організації СРУ: електронні підручники, мультімедіа-курси,
ресурси мережі Інтернет, електронні БД, електронні каталоги, фонди
бібліотек, архівів тощо.

Ефективність використання засобів інформаційних технологій у СРУ
залежить від успішного рішення задач методичного характеру, пов’язаних з
інформаційним змістом і способом використання автоматизованих систем
навчання в навчальному процесі. На нашу думку, доцільно розглядати
автоматизовані системи навчання, що використовуються в конкретній
навчальній програмі як програмно-методичні комплекси. У даному випадку
під програмно-методичним комплексом розуміється сукупність
програмно-технічних засобів і реалізованих з використанням методів
(методик) навчання, що призначені для рішення конкретних задач
навчального процесу.

Особливо слід виділити можливість забезпечення навчальною, методичною
літературою дистанційну освіту (ДО) з використанням інформаційних
комп’ютерних технологій, комп’ютерних навчальних середовищ (КНС),
спеціально організованих для розміщення навчальних матеріалів з
урахуванням педагогічних і дидактичних вимог. Під ДО слід розуміти
віддалене навчання як визначений спосіб організації навчального процесу
(навчально-комунікаційний взаємозв’язок опосередковано), яке може бути
використане в усіх формах навчання (очна, заочна, екстернат, навчання з
використанням засобів комунікації електронної пошти і т. п.). Лише ДО
призвана зменшити аудиторне навантаження та збільшити долю СРУ. У цьому
зв’язку для ефективності СРУ необхідно розробляти та використовувати
навчально-методичні матеріали, електронні підручники та навчальні
програми. Використання електронних підручників дозволяє постійно
оновлювати інформацію у вигляді зміцнення прикладів, статистичних даних,
змінювати параметри моделей і дозволяє посилити взаємозв’язок навчальних
дисциплін, а також науково-дослідної та навчально-методичної роботи. У
ДО фактично мова йде про СРУ з лекційним матеріалом, про поточний і
рубіжний самоконтроль, про виконання учнівської науково-дослідної
роботи, про підготовку до семінарських, практичних і лабораторних
занять.

У системі ДО особливо ефективно організується репродуктивний рівень СРУ.
Він ефективний у рішенні задач заповнення комп’ютерних таблиць, схем,
проведення самостійних практикумів за допомогою комп’ютерних тренажерів
і т. п. Реконструктивний рівень СРУ здійснюється за допомогою
комп’ютерного моделювання, роботи з імітаційними моделями.

Творчий (пошуковий) рівень – реалізується перш за все в підготовці
курсових і дипломних робіт або проектів і пов’язаних з науково-дослідною
роботою студентів.

Кафедра інформаційних систем і технологій ДАКККіМ здійснює СРС у трьох
комп’ютерних класах із циклу дисциплін, що передбачають використання
інформаційних технологій.

При цьому слід відмітити, що при формуванні змісту ІТ-навчання студентів
непрофільних спеціальностей виникає проблема вибору співвідношення між
фундаментальною та практичною складовими комп’ютерної підготовки. З
одного боку, слід ураховувати, що фундаментальне інформаційне навчання є
методологічною базою для комп’ютерних технологій, що динамічно
змінюються. Це дозволяє випускнику ВНЗ орієнтуватись і самостійно
перебудовуватись в інформаційній складовій своєї професійної галузі,
бути активним і самостійним у пізнанні нового, бути здібним до творчої
діяльності, що в перспективі суттєво підвищить конкурентоздатність
майбутнього фахівця. З іншого боку, інформаційні технології, що
вивчаються в Академії, повинні враховувати стан і перспективи
інформатизації майбутньої професійної діяльності випускника, що в даний
конкретний момент підвищить ступінь адаптації молодого спеціаліста.

У зв’язку з цим проектування СРУ із курсу «Інформатика та комп’ютерна
техніка», на нашу думку, повинна проводитись із урахуванням таких
аспектів:

детальним аналізом стандарту, спеціальності, а також стану та перспектив
інформатизації невиробничої сфери, що дозволить простежити тенденції
використання комп’ютерних технологій для вказаної спеціальності;

проектуванням фундаментальної основи курсу інформатики та комп’ютерної
техніки (як методологічної бази ІКТ);

розробка плану безперервної комп’ютерної підготовки на основі врахування
міждисциплінарних зв’язків і розгляд курсу «Інформатика на КТ» як вступ
до циклу комп’ютерних дисциплін з її наступною підтримкою рядом
спецкурсів з використанням ІКТ в майбутній професійній діяльності
випускника;

проведення моніторингу комп’ютерної грамотності абітурієнтів з метою
виявлення їх готовності до вивчення інформатики та подальшого засвоєння
комп’ютерних технологій;

планування індивідуальної науково-дослідної діяльності студентів у
галузі ІКТ протягом усього періоду навчання.

Методичне забезпечення СРУ із курсу «Інформатика та КТ» може бути
організоване у вигляді комплексів за розділами або сукупності суміжних
розділів.

Пропонуємо приблизну структуру навчального комплексу:

Електронна робоча програма організації СРУ. Вона повинна включати
короткий зміст тем, винесених на самостійне навчання, схему її
засвоєння, перелік отриманих учнями знань і вмінь, досвіду діяльності, а
також указувати учню можливості поглибленого засвоєння того чи іншого
розділу та перспективи виходу на науково-дослідницьку роботу студентів.

Електронний підручник (або електронні тексти лекцій з курсу).

Методичні рекомендації для СРУ із дисциплін, що включають аспекти
теоретичного матеріалу, а також перелік питань для самоконтролю
(отримання знань); тирові алгоритми (формування вмінь), практичні
(індивідуальні, варіантні) завдання репродуктивного та реконструктивного
характеру (отримання досвіду діяльності за зразком), при цьому зміст
практикуму повинен бути розбитий на модулі і до кожного модуля
формуються база знань, тести для самоконтролю, глосарій і список
рекомендованої літератури, критерії оцінок знань.

Ураховуючи відмічені раніше характерні риси інформаційної компетенції,
на СРУ слід планувати розділи курсу, що мають практичну спрямованість і
забезпечать учню вихід на дослідну, навчальну діяльність. Але ці розділи
не повинні бути базовими розділами курсу, тобто їх вивчення повинно
ґрунтуватись на 2-3-х попередніх розділах, засвоєних у ході аудиторних
знань.

Самостійній роботі з кожного розділу повинні передувати декілька (не
більше трьох) установчих лекцій, які дозволяють сформувати в учня мету,
задачі та напрямок вивчення даного розділу, а також визначити базові
поняття.

При викладанні курсу «Інформатика на КТ» має значення побудова
лабораторних занять. Для вирішення цих дидактичних задач доцільно на
лабораторних заняттях залучати учнів до різних видів і форм самостійної
роботи. Це дозволить їм не тільки оволодіти навичками роботи на
комп’ютері, а й використовувати ці навички в подальшому при самостійному
вивченні деяких програм, розділів інформатики. При розробці цих занять
ми використовуємо рівневі самостійні роботи, котрі розробляються
відповідно до рівня активності учнів при їх виконанні. При цьому слід
взяти за основу таку градацію робіт учнів у залежності від їх
активності: робота учня за завданням викладача, зразки виконання якої
йому вже відомі. Мета таких завдань – формування та вдосконалення
навичок; СРУ, що здійснюється без участі викладача й вимагає вибіркового
ставлення учнів до відомих йому засобів і методів рішення поставленої
задачі; творча робота, що включає елементи самостійного дослідження. При
цьому використовуються такі види СРУ: самостійна робота за зразком, що
вимагає переносу відомого способу рішення завдань, і
конструктивно-варіативна СРУ – на перенос відомого способу з деякою
модифікацією в незвичайну внутрішньопредметну ситуацію.

Продемонструємо організацію СРУ на прикладі теми «Табличний процесор MS
Excel. Робота з формулами та вбудованими функціями в табличному
процесорі Excel».

Самостійна робота під час основних аудиторних занять. Учню запропоновано
ознайомитися з темою, яка вивчається в електронному підручнику (або в
електронних текстах лекції) і дати відповіді на запитання в електронній
формі.

Призначення «MS Excel».

Структурні елементи вікна «MS Excel».

Яка програма визначає, що дані в комірці є формулою?

Які типи операторів і які операції допустимі у формулі?

Які категорії функції можна застосовувати в табличному процесорі Excel?

В яких випадках застосовують абсолютну адресацію комірок?

Далі здійснити пошук додаткової літератури з теми, наприклад, у мережі
Інтернет на сайті НБУ ім. Вернадського: www.nbuv.gov.ua в електронному
каталозі та законспектувати основні розділи з теми. Звіт про виконану
роботу для здійснення контролю СРУ учень зберігає в «Мои документы» в
особистій папці під власним прізвищем.

У процесі виконання лабораторної роботи учні спочатку використовують
роботу за зразком: це знаходження суми (автосуми), середнього значення,
максимуму, мінімуму і т. п.

Наступний етап – реконструктивно-варіативна СРУ – виконується під
контролем викладача у формі планових консультацій (СРУ під контролем
викладача).

На цьому етапі студенти отримують із методичних рекомендацій для СРУ
індивідуальні завдання для здійснення розрахунків. Так, наприклад,
завдання:

Розрахувати абсолютну успішність, середній бал за результатами
атестації, використовуючи математичні, статистичні та логічні функції.

Побудувати діаграму за отриманими результатами.

Учні при виконанні завдання мають змогу отримати необхідні консультації
викладача відповідно до графіка СРУ. Звіт про виконану роботу також
зберігається в папці студента для здійснення контролю СРУ. Контроль
можна здійснювати за допомогою електронних тестів з теми. Так,
наприклад:

Формула US Excel починається із символу:

а) :

б) =

в) /

Абсолютна адреса комірки позначається символом:

а) $

б) @

в) & і т. п.

Позааудиторна СРУ здійснюється учнем при виконанні домашніх завдань або
у процесі роботи над курсовими, бакалаврськими, дипломними роботами.

Так, наприклад, використовуючи отримані знання з теми «MS Excel», можна
виконати необхідні розрахунки даних із проблеми, що досліджується;
продемонструвати відповідні діаграми, яка побудовані в Excel за
допомогою програми «Microsoft Power Point», що буде супроводжувати
доповідь учня на захисті його науково-дослідної роботи, як електронна
презентація.

Таким чином, СРУ сприяє:

поглибленню та розширенню знань учнів з дисциплін, що вивчаються;

формуванню інтересу до пізнавальної діяльності;

оволодінню прийомами процесу пізнання;

розвитку пізнавальних здібностей;

подальшому розвитку самоосвіти.

Як свідчить досвід ВНЗ, дуже ефективним засобом організації СРУ із курсу
інформатики є ДО.

Ураховуючи вищевикладене, можна виділити умови, що забезпечать ефективне
виконання СРУ:

умотивованість навчального завдання (для чого, чому сприяє);

чітка постановка пізнавальних завдань;

алгоритм, метод виконання роботи;

визначення викладачем форм звітів, обсягу роботи, строків;

визначення видів консультаційної допомоги (установчі, тематичні,
проблемні консультації);

критерії оцінки знань;

види та форми контролю (тести, контрольні роботи, семінари).

Обов’язкова умова ефективності СРУ – комплекс методичного забезпечення
для СРУ із кожної дисципліни.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020