.

Українознавство в системі національного виховання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
149 1943
Скачать документ

Українознавство в системі національного виховання

Українознавча методологія (розгляд історичних процесів, подій, крізь
призму інтересів української нації, історії народу, філософію, культуру
його), запропонована П. Кононенком, є одним із найефективніших шляхів
реформування існуючої освіти в Україні

На пріоритетність національно-гуманістичної системи цінностей у
філософії і методології освіти вказують А. Алексюк, О. Вишневський, М.
Стельмахович, Б. Ступарик, Т. Усатенко.

І, як зазначає Б. Ступарик, це дасть можливість досягти мети школи –
формування розвитку соціально активної, гуманістично спрямованої
особистості з глибоко усвідомленою громадянською позицією, системою
наукових знань про природу, людину, суспільство, почуттям національної
самосвідомості, готової до професійного самовизначення .

У правильності даного шляху реформування освіти ми пересвідчуємося на
прикладі нашої школи, використовуючи в педагогічній діяльності Концепцію
національної школи-родини, авторами якої є П. Кононенко та Т. Усатенко.
Метою такої школи є формування цілісної національно усвідомленої
державотворчої особистості учня й учителя, активної в родині, в
довкіллі, що перебуває у злагоді із собою і світом, шляхом створення
родиннозорієнтованої життєдіяльності, як першооснови формування
гуманістичних, демократичних цінностей української нації.

Виходячи із мети, постають такі завдання національної школи:

1. Самореалізація особистості учня і вчителя через прилучення до світу
Культури, зокрема національної, та філософії родинності як
найважливішого осердя буття людини, нації.

2. Формування особистості, громадянина України, через самопізнання,
саморозвиток, самореалізацію у філософії українознавства.

3. Досконале оволодіння учнями та вчителями рідною мовою та знаннями
народних звичаїв і традицій як першооснови принципу природо
відповідності.

4. Забезпечення духовної єдності поколінь і збереження родинних традицій
у школі як необхідної умови для повної реалізації творчих здібностей і
можливостей учнів і вчителів.

Спираючись на мету та завдання національної школи була визначена тема
науково-експериментальної роботи: «Українознавча основа структурування
знань та виховного процесу в українській національній школі-родині».

Наукове керівництво експериментальною роботою здійснюють доктор
філологічних наук, професор, лауреат міжнародної премії імені Гердера П.
Кононенко та кандидат філологічних наук Т. Усатенко.

Для здійснення наукового консультування нами запрошені доктор
педагогічних наук, професор С. Сисоєва та кандидат педагогічних наук Л.
Ващенко.

Основними проблемами дослідження вважаємо:

1. Обґрунтування українознавчої методології навчання та виховання в
загальноосвітній школі як однієї з умов оновлення змісту освіти в умовах
створення національної школи.

2. Упровадження Концепції української національної школи (у філософії
родинності) як найбільш природовідповідної, демократичної,
культуровідповідної для відродження національної школи.

Природно випливає і призначення наукового проекту:

1. Розкрити шляхи творення національної школи-родини на засадах
українознавства.

2. Виробити методи і засоби виховання етнонаціонально усвідомленої
особистості – громадянина України.

3. Наповнити зміст навчальних предметів українознавчими знаннями.

Ключовими категоріями і поняттями наукового проекту є національна
освіта, національне виховання, українознавство, українська національна
школа, філософія родинності. Особистість, особистісно зорієнтована
педагогіка, культурно-інформаційний простір, культурно-історична
парадигма освіти, трансформація, проективна педагогіка, модель
школи-родини, алгоритм, суб’єкт-суб’єктні стосунки, особистісне
розуміння.

Об’єктом дослідження експериментальної програми виступає
навчально-виховний процес у середній загальноосвітній школі з погляду на
отримання та усвідомлення українознавчих цінностей учнями, вчителями,
батьками.

Предметом дослідження є зміст, форми і методи навчально-виховної роботи
у школі з реалізації українознавчої основи структурування знань та
виховного процесу.

Нами визначені такі завдання дослідження:

1. Розробка моделі національної школи (у філософії родинності) щодо
забезпечення умов розвитку особистості дитини як етнонаціонально
усвідомленої.

2. Розроблення та апробація українознавчого принципу при вивченні
предметів базового компоненту навчального плану.

3. Створення адаптованих до програми-стандарту «Українознавство» та
«Валеологія» (Інституту українознавства) календарних планів, методичних
розробок уроків з українознавства та валеології.

4. Апробація новітніх виховних та навчальних педагогічних технологій.

5. Розробка функціонально спрямованої програми діяльності психологічної
служби для забезпечення реалізації експериментальної програми.

6. Розробка та вдосконалення власної структури виховного процесу.

Гіпотеза експериментального дослідження полягає в припущенні, що
впровадження українознавчого принципу в систему загальноосвітнього
закладу освіти в українську національну школу (у філософії родинності).

У роботі над програмою експерименту використовуються методи дослідження:
теоретичного моделювання, теоретичного пошуку, метод мислительного
експерименту, анкетування, інтерв’ювання, тестування, самооцінки,
експертної оцінки, вивчення передового досвіду, психолого-педагогічної
експертизи.

Новизна дослідження полягає в том, що вперше пропонується розроблена
модель трансформації середньої загальноосвітньої школи в українську
національну школу (у філософії родинності), де створюється якісно нова
система життєдіяльності, що базується на національних пріоритетах.

Експеримент триває з 1997 по 2005 р.

Етапи експерименту:

І етап. Діагностично-концептуальний (1997-1998 рік).

1. Вивчення науково-філософських основ структурування знань та
визначення українознавчої основи структурування знань.

2. Психолого-педагогічний аналіз обізнаності і сприйняття
українознавства як методології освіти та життєдіяльності школи-родини.

3. Розробка програми експерименту.

ІІ етап. Організаційно-прогнозуючий (1998-1999 рік).

1. Теоретична і практична підготовка педагогічного колективу до
експерименту (курси, семінари, практикуми).

2. Створення матеріальної та інформаційної бази експерименту.

3. Розробка технології педагогічного експерименту.

4. Створення банку даних (результати та можливості експерименту).

ІІІ етап. Формуючий (1999-2004 рр.).

Розробка та реалізація українознавчої основи структурування знань і
виховного процесу та моделі життєдіяльності школи-родини на основі банку
даних та їх відпрацювання.

IV етап. Узагальнючий (2004-2005 рік).

1. Трансформація об’єкта експерименту (школи) у школу нової генерації
(школу-родину).

?

2. Обробка та узагальнення даних експерименту і вироблення
науково-методичних рекомендацій щодо впровадження даного досвіду в
систему вітчизняної освіти.

Критеріями результативності експерименту є:

1. Особистісне розуміння учасниками експерименту мети та ідеї створення
родинної життєдіяльності у школі.

2. Психологічний портрет особистості з високим національним
самоусвідомленням.

3. Результати дидактичного, психологічного та соціологічного тестування
динаміки інтелектуального, морально-емоційного і духовного розвитку
вчителів та учнів.

Ми передбачаємо позитивний результат експериментальних досліджень при:

1. Введенні у зміст середньої освіти українознавчого аспекту та
українознавства в державний компонент освіти.

2. Трансформації загальноосвітньої школи в українську національну школу
(у філософії родинності).

3. Активному володінні учнями рідною мовою.

4. Самореалізації особистості учня і вчителя у природовідповідному
середовищі життєдіяльності школи.

5. Схвальному прийнятті і розумінні інноваційних
організаційно-педагогічних, психолого-дидактичних змін у школі-родині
педагогічною громадськістю та місцевими органами самоврядування.

Можливий негативний прогноз експерименту, якщо не будуть витримані всі
компоненти моделі трансформації загальноосвітньої школи в національну
школу-родину. Буде неістотний приріст духовно-креативного потенціалу в
розвитку учасників експерименту та недостатня підтримка з боку владних
структур щодо фінансового забезпечення експерименту.

Використовуючи різні методи експериментальних досліджень, зокрема, метод
моделювання, ми створили модель трансформації школи № 252 в українську
національну школу-родину.

Дана модель складається із систем і підсистем, які перебувають між собою
у взаємодії, і результатом цих взаємодій створюється така
життєдіяльність школи, яка формує особистість, що є носієм універсальних
вічних, національних, громадянських вартостей та цінностей особистого і
сімейного життя.

Засобами творення родинної життєдіяльності є українознавча методологія,
що передбачає отримання інтегративних знань не лише про Україну, але і
світ взагалі, наповнення предметів базового компоненту навчального плану
українознавчим матеріалом, упровадження інноваційних педагогічних
технологій, зокрема педагогіки життєтворчості, проективної педагогіки,
діалогу культур, створення кабінету українознавства, що є творчою
лабораторією не лише вчителів українознавства, але й інших предметів.
Українознавча методологія передбачає структурування навчально-виховної
роботи на основі українознавчих цінностей. На підставі цього ми створили
навчально-виховні центри (НВЦ), що об’єднали вчителів, дітей, батьків за
відповідними напрямами діяльності. Метою діяльності таких центрів є:
створення сприятливих умов розвитку та саморозвитку для кожної дитини,
формування національно зорієнтованої особистості, здатної згармонізовати
свої стосунки з природою, суспільством, собою, вступати в діалог, полі
культурне середовище.

Наприклад, метою НВЦ «Соняшник» є ознайомлення дітей початкової ланки
навчання з традиціями, звичаями, народними ремеслами українців,
виховання любові до рідної мови, рідної природи, рідного міста,
формування усвідомлення

«Я – українець».

Змістом роботи передбачено проведення родинних та обрядових свят,
вивчення родинних дерев, проведення мистецьких конкурсів, конкурсів
народних ремесел, спортивних змагань, екскурсій з метою ознайомлення з
рідним краєм, розвиток творчих здібностей дітей шляхом участі у районних
та міських конкурсах юних літераторів та екологів, проведення виховних
годин «Я народився (народилась) українцем (українкою)».

Мета НВЦ «Животоки» передбачає через українознавство, українознавчі
цінності як основу національної системи виховання і навчання, сприяти
інтелектуальному розвитку особистості та формуванню через самопізнання,
саморозвиток, самоусвідомлення позиції «Я і доля України».

Змістом роботи цього навчально-виховного центру є: розробка адаптованих
до програми-стандарту «Українознавства» та «Валеології» календарних
планів, уроків, методичних рекомендацій, проведення науково-пізнавальних
досліджень та екскурсій українознавчого спрямування, проведення круглих
столів і диспутів «Українознавство і національна свідомість», «Я і доля
України», проведення зустрічей з видатними людьми – державотворцями,
проведення літературно-мистецьких вечорів, співпраця з Національним
музеєм літератури України, проведення виховних годин «Україна і світ».

НВЦ «Ойкумена» має за мету формування цілісної картини світу Природи і
Людини, виховання екологічної культури, формування позиції «Українець і
довкілля».

Зміст роботи даного навчально-виховного центру охоплює роботу клубу
«Екологічна варта», проведення круглого столу «Українець і довкілля»,
проведення виховних годин «Я і довкілля», дослідження життя і діяльності
українських природодослідників, організацію і проведення робіт з
упорядкування території школи, проведення виставок-конкурсів малюнків,
плакатів, творчих робіт на екологічну тему, участь у роботі
Всеукраїнської екологічної ліги.

Працюючи над проблемою трансформації середньої загальноосвітньої школи в
українську національну школу та використовуючи власну структуру
навчально-виховної роботи в школі, ми можемо констатувати позитивні
результати педагогічної діяльності: відбулися зміни у психологічному,
інтелектуальному та духовному розвитку не лише дітей, але й педагогів та
батьків. Так, проводячи дослідження світобачення дитини на
діагностично-концептуальному етапі експерименту, ми побачили, що рівень
освіченості дітей значно зріс навіть за короткий термін експерименту.
Для дослідження був використаний метод анкетування, і дітям було
запропоновано дати відповіді на вісім запитань анкети. Оцінювання велись
за рівнями: високий (80-100 % правильних відповідей), середній (30-70
%), низький (до 30 %).

Приводимо запитання анкети.

1. Що таке національна ідея?

2. Назвіть відомі вам етапи державотворення в Україні.

3. Назвіть видатних людей державотворців (спираючись на п. 2).

4. Назвіть відомих вам учасників національно-визвольних змагань в
Україні.

5. Назвіть видатних українців у галузі освіти, науки, літератури,
театру, музики, архітектури, релігії, живопису тощо.

6. Які основні ціннісні орієнтири українці?

7. Чи підтримуються традиції і обряди у твоїй сім’ї?

8. Чи знаєш ти свій родовід і з якого коліна?

Крім впливу на особистість дитини активізуються світоглядні,
психологічні та професійні якості вчителя. Дослідження динаміки
професійної компетентності вчителів творчого об’єднання природничих
предметів у процесі формуючого експерименту показали значне прирощення
знань по всіх критеріях самооцінки результативності їх діяльності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020