Позаурочна самостійна навчально-дослідницька робота ліцеїстів
Самостійна позаурочна навчально- і науково-дослідницька діяльність
здійснюється ліцеїстами переважно вдома. Разом з тим, вона відбувається
в бібліотеці, комп’ютерних та навчальних кабінетах, лабораторіях ліцею
Як складова частина креативного навчально-виховного процесу, вона
полягає в органічному продовженні урочної навчально- та
науково-дослідницької роботи ліцеїстів. Разом з тим, ця робота виступає
і початком будь-якої освітньої діяльності, оскільки креативна
педагогічна система передбачає, в першу чергу, самостійність і творчу
активність самих ліцеїстів. При такому підході вона зумовлює виявлення
проблем, вирішення яких може переноситися з ініціативи ліцеїстів в зміст
урочної діяльності.
У забезпеченні продуктивності позаурочної навчально- і
науково-дослідницької діяльності ліцеїстів креативна педагогічна система
передбачає дотримання принципів:
самостійного творчого пошуку змісту, об’єму, характеру та строків
завершення роботи;
добровільності виконання роботи, що може лише рекомендуватися
вчителем-фасилітатором у зв’язку з метою та завданнями освітньої
діяльності ліцеїстів;
систематичної перевірки творчих досягнень ліцеїстів з використанням
особистісного критерію в поєднанні з нормативним.
Учитель у співтворчості з ліцеїстами заохочує їх до будь-якої надмети,
що може полягати у вирішенні наукових, технічних проблем, оволодінні
науковою, науково-популярною, художньою літературою, написанні статей,
рефератів, доповідей, практичній розробці моделей, пристроїв, апаратів,
приладів тощо. Однією з важливих форм позаурочної навчально- та
науково-дослідницької роботи ліцеїстів є самоосвіта ліцеїстів, що
полягає в самостійному оволодінні систематичним курсом навчання без
проходження його в ліцеї (друга іноземна мова, психологія, філософія,
стенографія, швидкочитання тощо).
Положення про позаурочне індивідуально-групове навчання
Загальні положення
Позаурочне індивідуально-групове навчання (ІГН) здійснюється на підставі
Закону України «Про загальну середню освіту», Положення про середній
загальноосвітній заклад України та Статуту і Концепції креативної освіти
Саксаганського природничо-наукового ліцею як закладу повного дня для
інтелектуально і творчо обдарованих дітей, даного Положення та інших
актів чинного законодавства.
Позаурочне ІГН – це вид навчально- та науково-дослідницької діяльності
ліцеїстів, що виконує координуючу функцію та будується на
індивідуальному педагогічному підході і сприяє забезпеченню
індивідуальних творчих потреб, інтересів, нахилів особистості ліцеїста.
Мета та завдання індивідуально-групового навчання
Головна мета позаурочного ІГН полягає в забезпеченні оптимальних умов
творчого розвитку особистості, задоволення її індивідуальних освітніх
потреб та здобуття профільної природничо-наукової середньої освіти.
Досягнення головної загальної мети ІГН можливо при вирішенні завдань:
формування творчої мотивації до програмованої самоосвітньої діяльності
ліцеїстів;
оволодіння ліцеїстами загальною методологією наукових досліджень та
загальними науковими методами, що застосовуються в природничо- наукових
науках і забезпечують формування планетарного мислення;
придбання ліцеїстами додаткових знань, умінь та навичок навчальної
науково-дослідницької діяльності, що забезпечують формування наукового
мислення;
формування у ліцеїстів загальнонавчальних знань, умінь та навичок
наукової організації дослідницької роботи;
свідомого засвоєння поглиблених знань з предметів природничо-наукового
циклу на діалектичній основі;
розвитку емоційно-ціннісного ставлення ліцеїстів до світу і виховання їх
як гуманної, соціально активної особистості;
самопізнання особистості ліцеїста та оволодіння ним вміннями
психорегуляції свого творчого стану;
професійного самовизначення ліцеїстів та створення програми досягнення
мети своєї життєтворчості.
Форми індивідуально-групового навчання
Основними формами ІГН є індивідуальні, індивідуально-групові заняття
(ІГЗ), консультації, факультативи та самоосвітня робота ліцеїстів.
Індивідуальні заняття, консультації, факультативи проводяться з
профільних предметів в позаурочний час у першій половині навчального дня
згідно з типовими навчальними планами за рахунок державного бюджету.
ІГЗ- це заняття в позаурочний час під керівництвом учителя, що
проводяться за участю 5-8 ліцеїстів один раз щотижня з урахуванням
можливостей ліцеїстів та необхідності обов’язкового їх відвідування.
Самоосвітня робота ліцеїстів – це самостійне програмування на навчально-
та науково-дослідницьку діяльність у домашніх умовах, ліцеї (бібліотеці,
кабінетах, комп’ютерних класах тощо) та культурно-освітніх закладах
міста.
Методи, типи і види індивідуально-групових занять
Серед методів, що сприяють творчій активності ліцеїстів та поглибленню
педагогічного індивідуального підходу до них, креативна педагогічна
система визначає дослідницький та частково-пошуковий.
Враховуючи ступеневість творчого навчально-виховного процесу, який
узгоджується з етапами наукової роботи вченого і в залежності від
педагогічної мети і завдань, послідовно застосовується різні типи і види
ІГЗ:
Програмування та планування індивідуальної дослідницької діяльності
ліцеїстів
Груповий аналіз.
Індивідуальне програмування освітньої діяльності ліцеїста.
Індивідуальне планування освітньої діяльності ліцеїстів.
Групові програмування освітньої діяльності.
Підготовка до індивідуально-дослідницької діяльності
Індивідуально-групові заняття з формування інформаційних умінь.
Індивідуально-групові заняття з поглиблення знань базових понять,
законів, теорій тощо.
Індивідуально-групові заняття з формування науково-дослідницьких умінь.
Тренінг творчої психотехніки.
Наукова організація індивідуальної освітньої діяльності.
Дослідження
Теоретичні дослідження з аналізу висновків урочних досліджень.
Експериментальні дослідження (з перевірки висновків урочних досліджень).
Комбіновані дослідження.
Теоретичні дослідження з аналізу знань, одержаних у самоосвітньої
діяльності.
Екскурсійні навчальні дослідження.
Узагальнення результатів дослідження
Узагальнюючий семінар.
Наукова дискусія.
Сократівські бесіди.
Семінар «Кругозір».
Арістотелівські бесіди.
Застосування результатів досліджень
Теоретичне індивідуальне вирішення проблемних завдань.
Теоретична індивідуальна розробка науково-технічних проектів.
Практичне індивідуальне виконання науково-технічних проектів.
Звітування дослідників
Співбесіда з учителем.
Індивідуальний письмовий звіт.
Колективний усний звіт.
Написання статті, конкурсної творчої роботи тощо.
Вторинний аналіз результатів досліджень
Теоретичний огляд особистих досягнень дослідників.
Теоретичне визначення рівня досліджень.
Комбіноване заняття.
Досягнення мети окремих ІГЗ в залежності від їх типу вирішується
послідовним виконанням часткових завдань:
визначення актуальних напрямків, змісту творчої освітньої особистої
діяльності та ініціювання пізнавального інтересу ліцеїстів;
вибір головних психологічних, організаційних, дидактичних, технічних
засобів творчої особистої освітньої діяльності та поглиблення
пізнавального інтересу;
використання різноманітних засобів для вирішення особистих актуальних
освітніх проблем системної освітньої діяльності та поглиблення
пізнавального інтересу;
поглиблення розуміння особистих освітніх актуальних проблем та
пізнавального інтересу;
напрацювання (виробка) індивідуального стилю, системи освітньої
діяльності та вмінь творчого використання особисто добутих знань;
усвідомлення результатів (здобутків) особистої творчої діяльності та
відповідальності за себе, поглиблення пізнавального інтересу;
поглиблення розуміння особистих здобутків творчої освітньої діяльності
та ініціювання пізнавального інтересу до нових актуальних освітніх
проблем.
Управління індивідуально-груповим навчанням (ІГН)
Управління ІГН здійснюється на підставі Концепції внутрішнього
управління ліцеєм, правил внутрішнього розпорядку та посадових
інструкцій педагогів.
Поточне управління ІГЗ безпосередньо здійснює заступник директора з
навчально-виховної роботи при сприянні інших заступників.
Проведення ІГЗ забезпечує вчитель ІГН, якому надається допомога з боку
вчителів-предметників, наукових керівників, наукових консультантів,
батьків тощо.
Для обліку досягнень та відвідування занять ліцеїстами вчителі ІГЗ
ведуть журнал і використовують його для звіту перед заступником
директора з навчально-виховної роботи.
При проведенні занять на вчителів ІГЗ згідно з посадовою інструкцією
покладається обов’язок охорони життя та здоров’я ліцеїстів.
Контроль за загальною організацією ІГЗ, виконанням навчальних планів,
навчальних програм покладається на заступника директора з
навчально-виховної роботи, який звітує директору ліцею.
Організація позаурочного індивідуального навчання
У позаурочному навчанні беруть участь ліцеїсти I-IV курсів (8-11-х
класів) ліцею.
o
o
o
hth=aлежно від використаних типів, видів, форм, методів навчання
виявляли творчу активність і максимально можливу самостійність.
До початку занять ліцеїсти згідно з режимом роботи ліцею під
керівництвом вчителя ІГЗ беруть участь в прогулянках на повітрі.
ІГЗ проводиться в навчальні дні, крім «Днів здоров’я та світських
занять» і суботи, тривалістю 40 хвилин з перервою до 10 хвилин згідно з
розкладом, складеним заступником директора з навчально-виховної роботи і
затвердженим директором ліцею.
Незалежно від типу і виду ІГЗ вони мають структуру:
вступна частина, яка використовується для психологічної та спеціальної
підготовки (актуалізації наукових проблем, мотивації та наукової
організації діяльності );
основна частина, в якій ліцеїсти за допомогою вчителя визначають мету,
завдання ІГЗ, засоби, прийоми, систему організації заняття,
методологічну характеристику досліджень (тему, актуальність теми, об’єкт
тощо ) та їх методологічну основу (положення теорій, ідеї, базові
вихідні постулати тощо) і використовують, як методику своєї
дослідницької діяльності, визначаючи її результати;
підведення підсумків, де узагальнюються результати дослідження і
формулюються висновки та самостійно при консультації з вчителем
планується подальша дослідницька робота ліцеїстів на майбутній тиждень
або й на більш довгий час.
Розклад занять позаурочного навчання складається заступником директора
ліцею з навчально-виховної роботи, затверджується директором і
доводиться до відома ліцеїстів та їх батьків.
Заняття позаурочного навчання можуть проводитися в приміщеннях ліцею чи
будь-яких інших установах (комбінатах, заводах, лабораторіях,
комп’ютерних центрах, лікарнях тощо) за умови дотримання вимог до них і
при їх підготовці в установленому порядку.
Облік змісту ІГЗ, поточної успішності ліцеїстів проводиться при
використанні лише вербальної оцінки. Тематичний облік досягнень
ліцеїстів ведеться в спеціальних класних журналах із застосуванням
п’ятибальної математичної оцінки і контролюється заступником директора
ліцею з навчально-виховної роботи. Тематична і поточна оцінка (як
вербальна, так і математична) здійснюється за двома критеріями:
творчим, що визначає оригінальність, ретельність розробки ідей та
швидкість і гнучкість мислення ліцеїста;
якісного оволодіння знаннями, вміннями та навичками змісту
природничо-наукових предметів, що визначається глибиною їх усвідомлення,
міцністю, здатністю до переносу тощо.
Ліцеїсти, які з якихось причин не можуть бути присутніми на заняттях
позаурочного навчання, повинні одержати дозвіл на відсутність в
установленому порядку (надання особистої заяви, погодженої з батьками,
директору чи заступнику директора з відома педагога-організатора класу).
Позаурочне індивідуальне навчання для ліцеїстів, що не можуть
відвідувати ліцей за станом здоров’я і потребують довгої реабілітації
після хвороби, здійснюється вдома при педагогічному забезпеченні
вчителями ІГЗ.
Підставою для організації позаурочного навчання таких ліцеїстів в другій
половині дня є заява батьків або осіб, які їх замінюють, та довідка
лікувальної установи.
Програмування самоосвітньої діяльності ліцеїстів
Програмування самоосвітньої діяльності ліцеїстів здійснюється за рахунок
самостійної розробки програм самовдосконалення ліцеїстів (ПСЛ).
ПСЛ – це своєрідна концепція життєтворчості молодої людини, яка полягає
не в адаптації до оточуючого середовища, а в її перетворенні й новому
погляді на звичні речі, явища, життєві обставини.
Програма складається самостійно ліцеїстами, при консультації з
вчителями, педагогами-організаторами класів, науковими керівниками,
батьками та іншими.
Важливими складовими ПСЛ є принципи, правила життя ліцеїста,
сформульовані як головні психологічні установки.
Для втілення ідеї наукової самоорганізаіцї ліцеїстів креативна
педагогічна система передбачає складання плану їх творчої діяльності,
який визначає:
головні завдання творчої діяльності ліцеїста;
можливі шляхи, засоби, прийоми виконання завдань;
прогноз особистих змін і змін в житті своїх близьких, рідних, колег,
друзів.
Наукова самоорганізація ліцеїстів здійснюється складанням:
тижневої циклограми зайнятості, де передбачається назва справ та
розподіл їх у часі і визначення місця проведення;
режиму робочого дня, «День здоров’я та світських занять» та день
відпочинку;
щоденники, які ведуть ліцеїсти у вільній формі і тільки для особистого
користування.
ПСЛ розробляються ліцеїстами на один навчальний семестр. У планах
вказується зміст матеріалу, що підлягає творчому опрацюванню, види
завдань (проекти, реферати, статті, доповіді, звіти тощо), які необхідно
виконати, терміни і форми звітності (творчий звіт, співбесіда, семінар,
колоквіум, конференція тощо).
ПСЛ будується з урахуванням умов природничо-наукової, профільної освіти,
змісту програм з інших предметів та особистих наукових інтересів,
естетичних смаків, фізичних потреб ліцеїстів тощо.
Педагогічне, науково-методичне та матеріально-технічне забезпечення
Позаурочне індивідуально-групове навчання ліцеїстів здійснюється
вчителями з вищою педагогічною освітою.
Учителі позаурочного навчання зобов’язані висококваліфіковано
забезпечити:
придбання досвіду творчої діяльності (знання, вміння та навички
дослідницької (навчальної чи наукової) діяльності);
оволодіння ліцеїстами способами діяльності (загальними навчальними
знаннями, уміннями та навичками);
свідоме глибоке засвоєння предметних знань;
розвиток емоційно-ціннісного ставлення ліцеїстів до світу і виховання їх
як чуйних, високодуховних, соціально активних, творчих особистостей з
науковим мисленням, стійким інтересом до наукової діяльності;
самопізнання особистості ліцеїста та оволодіння вміннями психорегуляції
свого творчого стану.
Навчально-виховний процес у позаурочному навчанні має високопрофесійне
педагогічне забезпечення і відповідає вимогам:
психолого-педагогічним, естетичним, санітарно-гігієнічним,
матеріально-технічним;
сучасного розвитку науки;
систематичного зв’язку вчителів урочного фронтального навчання (першої
половини навчального дня).
Посадова інструкція педагогів-організаторів індивідуально-групового
навчання
Вступ
Педагог-організатор класу (ПОК) Саксаганського природничо-наукового
ліцею – основна посадова особа, на яку покладаються завдання реалізації
виховання ліцеїстів.
Діяльність педагога-організатора класу регламентується Уставом ліцею,
Положенням про організацію навчально-виховного процесу і базується на
Концепції діяльності Саксаганського ліцею, індивідуально-групової
освіти, річних планах роботи (ліцею, класу), наказах директора та даної
інструкції.
Посадові обов’язки педагога-організатора клас
Забезпечує проведення ІГЗ класу у другій половині дня, прогулянки на
свіжому повітрі та харчування.
Здійснює планування роботи у класі з організації всіх видів діяльності
ліцеїстів та їх батьків (навчальної, дослідницької, валеологічної,
культурної, громадської).
Організовує виховну роботу у класі, спрямовану на формування творчої
особистості ліцеїстів.
Організовує харчування ліцеїстів класу в ліцеї як навчальному закладі
повного дня.
Створює систему позаурочної зайнятості ліцеїстів, забезпечуючи їх
соціальну активність, профілактику правопорушень (у тому числі під час
канікул).
Організовує педагогічну просвіту батьків ліцеїстів за програмою
«Педагогічного батьківського ліцею».
Надає допомогу ліцеїстам у виборі теми науково-дослідної роботи і
здійснює контроль за виконанням навчального дослідження.
Організовує заняття з попередження нещасних випадків, пов’язаних з
ризиком для життя і здоров’я ліцеїстів (пожеж, аварій тощо).
Забезпечує організацію медичного огляду ліцеїстів у медичних установах,
військкоматах та інших державних установах.
Забезпечує проведення «годин спілкування», етики, практичної екології,
господарських робіт по самообслуговуванню у приміщенні та на території
ліцею протягом «Дня світського виховання».
Забезпечує умови для створення системи внутрішньокласного громадського
самоуправління.
Проводить годин спілкування з метою визначення рівня вихованості
ліцеїстів класу.
Разом з психологом вивчає соціальну структуру класу, складаючи
соціограми.
Веде психолого-педагогічні спостереження за ліцеїстами класу і занотовує
їх в індивідуальних картках ліцеїстів.
Аналізує успішність ліцеїстів класу і підводить підсумки за окремими
семестрами та цілим навчальним роком, відображаючи їх в академкнижках
ліцеїстів, відомостях успішності.
Веде документацію класу (журнали, особисті справи тощо), необхідну для
контролю результатів діяльності ліцеїстів і класу в цілому.
Здійснює контроль за відвідуванням ліцеїстами уроків,
індивідуально-групових занять, гуртків та факультативів.
Контролює дисциплінованість ліцеїстів на заняттях та у плавальному
басейні.
Здійснює контроль за роботою ліцеїстів за обраною темою наукового
дослідження (творча робота ліцеїста).
Бере участь у науково-методичній роботі ліцею (конференціях, семінарах,
сесіях тощо).
Розробляє програму самоосвіти і удосконалення своєї педагогічної
майстерності.
Чергує по ліцею у «Світський день» класу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
