.

Організація науково-методичної роботи в ліцеї (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
332 3674
Скачать документ

Організація науково-методичної роботи в ліцеї

Науково-методична робота педагогів ліцею – це цілісна система
взаємопов’язаних дій, які забезпечують безперервний розвиток творчої
особистості педагога, формування єдиного колективу
педагогів-дослідників, а в кінцевому результаті – підвищення креативного
освітнього рівня навчального закладу

Необхідною умовою функціонування креативного навчального закладу
виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів.

Науково-методична діяльність ліцею базується на принципах:

науково-методичної самостійності;

органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і
науково-дослідницької діяльності ліцеїстів;

визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення
педагога-дослідника.

Науково-методична робота – це засіб формування творчої особистості
педагога і підтримки професіональної форми його діяльності. Вона
забезпечує наявність і розвиток у вчителя-професіонала педагогічної
системи природничо-наукової чи гуманітарної освіти, в якій він виявляє
себе фасилітатором (помічником) дослідницької діяльності ліцеїстів,
зокрема:

філософом, який витончено показує красу проблеми у всіх її аспектах;

психологом, що забезпечує психологічну підготовку ліцеїста, розвиток
пізнавального інтересу, творчої мотивації;

організатором, що сприяє активному творчому визначенню ліцеїстами
методологічної основи та системи наукової організації діяльності;

координатором, який своєчасно включає тих чи інших ліцеїстів у
визначення методологічної характеристики дослідження, виконання програми
творчої діяльності;

експертом, що забезпечує об’єктивну, в першу чергу, самооцінку та оцінку
результатів дослідницької діяльності та діяльності самих ліцеїстів і їх
облік;

консультантом, що сприяє визначенню змісту, самоосвіти з якогось профілю
навчання та й загальної програми особистого самовдосконалення ліцеїстів.

Науково-методична робота вчителя сприяє виробленню педагогічної техніки
як помічника у творчій діяльності ліцеїстів, спрямованої на послідовне
досягнення її творчої продуктивності.

Концепція науково-методичної роботи ліцею

Створення національної школи в незалежній Україні потребує нового
підходу до мети освіти, змісту навчання та виховання.

Показником позитивних зрушень у процесі реформування вітчизняної освіти
є поява в Україні навчальних закладів нового типу: ліцеїв, гімназій,
коледжів. Їх досвід роботи підтверджує, що підготувати нову генерацію
інтелектуальної еліти для відродження Української держави неможливо без
якісного оновлення системи роботи з педагогічними кадрами, зміни ролі
вчителя в освітньому процесі, сутності його педагогічної діяльності.
Таким чином, методична робота, яка охоплює коло зазначених проблем, є
важливою рухливою силою в розвитку загальноосвітньої школи України.

Науково-методична робота педагогів ліцею – це цілісна, заснована на
досягненнях науки й передового педагогічного досвіду система
взаємопов’язаних дій, що забезпечують безперервний розвиток творчої
особистості педагога, формування єдиного колективу
педагогів-дослідників, і, нарешті, підвищення освітнього рівня
навчального закладу в умовах інтенсивної інноваційної діяльності.

Науково-методична робота здійснюється на засадах загальнопедагогічних
принципів (демократизації, гуманізації, диференціації, індивідуалізації
та індивідуального підходу), а також принципів, що відображають
специфіку ліцею серед інших типів загальноосвітніх навчальних закладів:

принцип «науково-методичної самостійності», що забезпечує існування
Саксаганського ліцею як автономної науково-методичної системи, яка
співпрацює з державними інститутами, органами управління освітою на
демократичних засадах і має власну стратегію розвитку;

принцип «органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності
педагогів та науково-дослідницької діяльності ліцеїстів», який
забезпечує інтенсивний розвиток інтелектуальних і творчих здібностей
педагогів й ліцеїстів в умовах колективної науково-дослідницької роботи
на кафедрах ліцею;

принцип «близької і дальньої перспективи» дозволяє зробити процес
самовдосконалення безперервним завдяки визначенню кожним педагогом
перспективи подальшого професійного зростання.

Вихідними положеннями науково-методичної роботи

1. Ліцей – це відкрита система для інноваційних технологій та передового
педагогічного досвіду, що адаптуються відповідно до мети і завдань
навчального закладу.

2. Включення педагогів ліцею в інтенсивну багатофункціональну
науково-методичну діяльність нерозривно пов’язане з процесом формування
творчої особистості педагога, розвитком його професійної діяльності, а
також ефективності навчально-виховного процесу.

3. Розвиток педагогічної діяльності вчителя та ліцею в цілому можливий
лише за умов дослідницького підходу до розгляду ключових завдань
педагогіки і освіти, відповідно до цього аналіз різних аспектів
навчально-виховного процесу, узагальнення результатів педагогічної
діяльності здійснюється на засадах досліджень, які проводяться.

4. Педагогічне дослідження є не виключною прерогативою вчених, а основою
практичної педагогічної діяльності кожного вчителя.

5. Педагог ліцею – це особистість, яка безперервно розвивається і
вдосконалюється, самостійно визначає цілі, засоби їх досягнення,
реалізації, контролює відповідність їм отриманих результатів.

Головною метою науково-методичної роботи Саксаганського ліцею є
ефективний розвиток усіх напрямків і суб’єктів педагогічної діяльності
навчального закладу в інноваційному режимі.

Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання, що умовно поділені
на три групи:

І група – завдання інноваційного розвитку Саксаганського ліцею;

ІІ група – завдання становлення науково-педагогічного колективу
педагогів-дослідників ліцею;

ІІІ група – завдання розвитку індивідуальної педагогічної діяльності і
творчої особистості педагога ліцею.

До першої групи завдань належать такі:

здійснення програмно-цільового управління педагогічною діяльністю
Саксаганського ліцею;

організація пошуку, розробки і апробації нового змісту освіти і
виховання ліцеїстів, методів і форм його реалізації;

концентрація інтелектуальних зусиль на основних напрямках наукового
пошуку.

Другу групу завдань складають:

організація колективної інноваційної діяльності педагогів;

визначення ціннісних орієнтацій педагогічного колективу;

створення позитивного емоційно-психологічного клімату, особистих
взаємостосунків та соціально-психологічних умов;

формування кадрового складу ліцею.

Третя група охоплює такі завдання:

одночасне і поступове формування «педагога-методиста»,
«педагога-дослідника»;

збагачення діяльності педагогів ліцею новими прогресивними та сучасними
методами і засобами навчання обдарованих дітей;

розвиток особистості і професійних якостей педагогів, що необхідні для
їх соціально-педагогічної творчості та особистого вдосконалення;

формування інтересу і позитивного ставлення до дослідницької та
інноваційної діяльності;

вдосконалення навичок самоосвітньої роботи;

формування та науково-теоретичне обґрунтування індивідуальної системи
роботи.

Науково-методична робота Саксаганського ліцею здійснюється за трьома
напрямками, які умовно названі:

підвищення педагогічної майстерності;

науково-дослідницька діяльність педагогів;

підвищення управлінської культури педагогів.

Перший напрямок включає в себе сім компонентів:

науково-практичні семінари «Сучасні педагогічні технології», «Шлях до
творчого колективу»;

науково-теоретичний семінар «Творча педагогіка»;

науково-методичні педагогічні ради;

взаємовідвідування уроків та інших форм навчальної діяльності (вибіркове
і тематичне);

виїзні засідання ради керівників ліцею;

атестація педагогів;

«Педагогічна вітальня».

Науково-методична робота у даному напрямку має на меті становлення
педагога ліцею як педагога-методиста.

Науково-дослідницька робота педагогів Саксаганського ліцею – це
невід’ємна складова їх професійної діяльності, необхідна умова розвитку
педагогічного мислення, індивідуальних педагогічних систем та
навчального закладу в цілому.

Основні педагогічні критерії, що характеризують науково-дослідну роботу
вчителів ліцею

1. Якісно інший у порівнянні з традиційними підходами зміст
науково-методичної роботи – новітня інформація з педагогіки, психології,
загальної дидактики, психофізіології, яка забезпечує розширення уявлень
про інтенсивний розвиток освіти, інтердисциплінарного підходу до змісту
навчання і виховання, вірного розуміння змісту навчання ліцеїстів.

2. Творча, інтерактивна сфера, в якій здійснюється навчання педагогів
ліцею (вільні дискусії, рольові й ділові ігри, практичні роботи по
оволодінню методиками діагностики розвитку тощо).

3. Співпраця з вченими різних інститутів, особливо в період виконання
науково-дослідної роботи.

4. Захист науково-дослідних робіт, теоретичні виступи вчителів, які
розкривають зміни в практиці; ознайомлення своїх колег з отриманими
результатами.

5. Постійне інформування педагогів про розробки питань, які їх
цікавлять, як цілісної проблеми у науці.

6. Відповідна спрямованість дослідницької роботи на вдосконалення
практичної діяльності педагогів ліцею.

7. Облік об’єктивних потреб ліцею і даних науки.

Системна науково-дослідницька діяльність має на меті формування педагога
ліцею як педагога-дослідника

Зміст науково-методичної роботи Саксаганського ліцею в напрямку
підвищення управлінської культури педагогів включає: програмування
педагогами індивідуальної науково-педагогічної діяльності, створення
системи управління навчально-дослідною роботою ліцеїстів в урочній та
позаурочній діяльності, періодичне керівництво творчими групами
педагогів з вирішення актуальних проблем освіти. Системне включення
педагогів ліцею у зазначені види діяльності сприяє успішному формуванню
у них якостей педагога-управлінця.

Узагальненим результатом науково-методичної роботи Саксаганського ліцею
є сформованість педагога як педагога-майстра.

Положення про предметні кафедри ліцею

Загальні положення

Предметна кафедра (Кафедра) – це професійне, науково-методичне
об’єднання педагогів ліцею, вчених Академії педагогічних наук, вищих
навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, громадських діячів
та ліцеїстів, орієнтованих на інноваційну, розробницьку,
науково-дослідницьку й експериментальну діяльність.

Кафедра є структурним підрозділом ліцею, який займається
науково-методичним забезпеченням розвитку освітніх процесів з конкретних
галузей знань чи навчальних предметів.

Кафедра в своїй діяльності реалізує підходи до реформування вітчизняної
освіти, викладені в Законі України «Про освіту», будує свою роботу
відповідно до Концепції діяльності ліцею й даним Положенням.

Принциповою, обов’язковою умовою діяльності кафедр є забезпечення
органічного взаємозв’язку педагогічної і практичної
науково-дослідницької діяльності за відповідним профілем.

На рівні кафедри вирішуються три основні групи задач науково-методичної
роботи ліцею:

І група – задачі інноваційного розвитку навчального закладу;

ІІ група – задачі становлення науково-педагогічного колективу
педагогів-дослідників;

ІІІ група – задачі розвитку індивідуальної педагогічної діяльності й
творчої особистості педагога;

Завідуючий кафедри вибирається з числа найбільш кваліфікованих
спеціалістів, які мають досвід організації методичної,
науково-дослідницької, дослідно-експериментальної роботи.

Завідуючий кафедри несе персональну відповідальність перед
адміністрацією і науково-методичною радою ліцею:

за відбір змісту освіти (навчальні плани, навчальні програми,
дидактичний матеріал) і його систематичне поновлення;

за відбір форм і способів організації навчання з предмету, методів і
прийомів навчання, засобів навчання;

за підвищення кваліфікації педагогічного і технічного персоналу кафедри;

за організацію освітнього моніторингу ефективності процесу навчання.

Задачі кафедри

Організація галузевої інноваційної діяльності відповідно до
затвердженого плану науково-дослідницької роботи ліцею.

Розробка й експертиза нових навчальних курсів, які відповідають
навчальним програмам, освітнім технологіям і методикам.

Інтеграція навчальних програм.

Розробка методичного інструментарію.

Обговорення, рецензування, опановування різних матеріалів, підготовлених
на кафедрі.

Аналіз ходу і результатів інноваційної діяльності.

Керівництво дослідницькою роботою ліцеїстів, проведення спільних
спостережень педагогів, учених і ліцеїстів, підготовка спільних
публікацій, виконання унікальних спільних проектів.

Підготовка ліцеїстів до участі в предметних олімпіадах, організація
творчих конкурсів, інтелектуальних марафонів різного рівня.

Проведення проблемного аналізу результатів навчального процесу.

Дослідження системи роботи педагогів-співробітників кафедри.

Установлення і розвиток творчих зв’язків з професійними методичними
об’єднаннями інших навчальних закладів, науковими кафедрами вищих
навчальних закладів та науково-дослідних інститутів.

Підготовка до публікації інтелектуальної продукції кафедри (методичні
посібники для вчителів і ліцеїстів, наукові статті, дидактичні
матеріали, задачники, методичні рекомендації тощо).

Документація і звітність

Річний план роботи кафедри фіксується в спеціальному журналі.

Засідання кафедри протоколюється відповідальним секретарем (зазначаються
питання, які обговорюються на кафедрі, фіксуються рішення, що
приймаються, рекомендації).

Аналіз діяльності кафедри щорічно заслуховується на спеціальних
засіданнях науково-методичної ради ліцею.

Кафедра погоджує свою діяльність з науково-методичною радою ліцею,
заступником директора ліцею з науково-методичної роботи, підзвітна
педагогічній раді ліцею.

Положення про кафедру інноваційної педагогіки Дніпропетровського
інституту післядипломної педагогічної освіти

Загальні положення

Кафедра інноваційної педагогіки (надалі Кафедра) створюється для
організації післядипломної педагогічної освіти керівних кадрів та
вчителів навчальних закладів області в галузі сучасних інноваційних
освітніх технологій на базі Саксаганського природничо-наукового ліцею м.
Кривого Рогу.

Кафедра має статус наукового підрозділу Дніпропетровського інституту
післядипломної педагогічної освіти (надалі Інститут). В разі виконання
слухачами навчального плану їм видається свідоцтво про проходження
перепідготовки.

Кафедра працює у складі Інституту за рахунок його державного
фінансування.

Розподіл отриманих коштів між Інститутом і Кафедрою здійснюється на
основі чинного законодавства та при наявності договорів.

Кафедра співпрацює з науково-дослідною лабораторією з проблем креативної
освіти Інституту педагогіки АПН України та іншими науковими установами
при узгодженні їхніх річних планів роботи.

Основні напрями роботи Кафедри

До основних напрямів роботи Кафедри відносяться:

забезпечення післядипломної педагогічної освіти керівних кадрів та
вчителів області в галузі сучасних освітніх інноваційних технологій;

узагальнення та систематизація основних концептуальних підходів до
проблеми всебічного розвитку творчої обдарованості у вітчизняній і
зарубіжній педагогіці та психології;

розробка концептуальних засад управління інноваційними навчальними
закладами гуманістичної орієнтації;

надання наукових консультацій з розробки навчальних планів та навчальних
програм для природничо-наукових факультетів, методичного забезпечення
гуманістичного навчально-виховного процесу для освітніх закладів
області;

створення, експериментальна апробація з метою визначення ефективності
інноваційних освітніх технологій в Саксаганському ліцеї та навчальних
закладах області, які орієнтують свою освітню діяльність на розвиток
інтелектуальних і творчих здібностей учнів;

?

,pP

ії навчально-виховного процесу гуманістичної орієнтації та існуючих
моделей освітньої діяльності в навчальних закладах області;

створення організаційної моделі навчально-виховного процесу, що
забезпечує інтенсивний розвиток творчих здібностей учнів;

визначення основних критеріїв освітньої діяльності гуманістичної
орієнтації;

здійснення аналізу стимулюючих та гальмуючих факторів післядипломної
педагогічної освіти слухачів Кафедри.

Основні форми роботи Кафедри:

проведення навчальних занять (лекції, семінари, практикуми, лабораторні
роботи) згідно з навчальним планом;

підготовка рекомендацій щодо оновлення освітнього процесу згідно з
гуманістичною, зокрема креативною, парадигмою;

проведення науково-практичних семінарів та наукових конференцій різного
рівня;

участь в роботі вченої ради Інституту, науково-методичних семінарах
різного рівня;

підготовка і видання обласних періодичних видань освітнього характеру
(науково-методичного журналу «Саксаганський ліцей», газети «Ліцейські
відомості»);

підготовка та видання навчальних та науково-методичних посібників для
освітян області;

здійснення власних науково-дослідних проектів, участь у
науково-дослідних проектах інших організацій при узгодженні з директором
Інституту;

проведення та використання результатів педагогічних досліджень для
підвищення рівня навчально-виховного процесу у Саксаганському ліцеї та
інших закладах освіти області; подання за їх результатами відповідних
рекомендацій.

Організаційні засади роботи Кафедри

Кафедра використовує приміщення Саксаганського ліцею та штатний розпис
працівників, що працюють за сумісництвом в освітніх та наукових
установах.

Діяльність Кафедри здійснюється на основі перспективного і річного
планів, затверджених директором Інституту.

Позапланові завдання Кафедри можуть даватися лише за розпорядженням
директора Інституту.

За штатним розкладом Кафедру очолює директор Саксаганського ліцею як
завідуючий Кафедри. Завідуючий є штатним працівником Інституту, який
працює за сумісництвом. У складі Кафедри працюють викладачі, що
одержують заробітну плату з бюджетних коштів Інституту. Разом з тим, у
складі Кафедри можуть бути працівники на умовах оплати їх праці з
позабюджетних коштів.

Функціональні обов’язки завідуючого Кафедрою:

організація роботи Кафедри, координація дій її співробітників та дій
Кафедри з інститутськими підрозділами, іншими управлінськими
структурами;

організація післядипломної освіти слухачів;

забезпечення виконання науково-дослідних завдань, поставлених перед
Кафедрою дирекцією Інституту;

підготовка наукового плану роботи Кафедри, забезпечення своєчасної
звітності;

розподіл завдань серед співробітників Кафедри згідно з річним планом;

забезпечення трудової дисципліни серед співробітників Кафедри.

Науковий співробітник (професор, доцент, старший викладач, асистент)
Кафедри має статус наукового співробітника Інституту; йому зараховується
науково-педагогічний стаж в установленому порядку.

До функціональних обов’язків наукового співробітника відноситься:

забезпечення педагогічного процесу післядипломної освіти слухачів;

виконання науково-дослідних завдань, що ставляться перед ним керівником
Кафедри відповідно до плану роботи Кафедри;

виконання правил трудової дисципліни та розпорядку робочого дня;

підготовка документації та матеріалів для звітності згідно з
розпорядженнями керівника Кафедри;

виконання науково-дослідних і видавничих проектів, що здійснюються
Кафедрою.

Науковий співробітник отримує завдання лише від керівника Кафедри або
директора Інституту.

Науковому керівнику та науковим співробітникам Кафедри встановлюється
оптимальне навчальне навантаження рішенням науково-методичної ради по
узгодженню з директором ліцею як завідуючим Кафедри.

Положення про ліцей як лабораторію з проблем креативної освіти
обдарованих дітей АПН України

Загальні положення

Науково-дослідна лабораторія (надалі Лабораторія) створюється на
громадських засадах для організації фундаментального
соціально-психологічного експерименту з організації навчально-виховного
процесу креативної орієнтації на базі Саксаганського
природничо-наукового ліцею м. Кривого Рогу.

Лабораторія має статус науково-дослідного підрозділу Відділення
дидактики, методики та інформаційних технологій освіти АПН України
(надалі Відділення).

Лабораторія працює на госпрозрахунку у складі науково-методичної ради,
кафедр математики, фізики, хімії, екології, «Здоров’я», психологічної
служби.

Лабораторія може виконувати госпрозрахункові роботи та мати власний
субрахунок для фінансового забезпечення виконуваних робіт. Розподіл
отриманих за ці роботи коштів між Відділенням і Лабораторією
здійснюється на основі чинного законодавства та, при необхідності, на
основі договорів.

Основні напрями роботи Лабораторії

До основних напрямів роботи Лабораторії відносяться:

узагальнення та систематизація основних концептуальних підходів до
проблеми розвитку творчої обдарованості у вітчизняній і зарубіжній
педагогіці та психології;

розробка концептуальних засад управління інноваційними навчальними
закладами креативної орієнтації;

розробка навчальних планів та навчальних програм для природничо-наукових
факультетів, методичного забезпечення креативного навчально-виховного
процесу для освітніх закладів нового типу області;

створення і експериментальна апробація інноваційних освітніх технологій
в Саксаганському ліцеї та навчальних закладах області, які орієнтують
свою освітню діяльність на розвиток інтелектуальних і творчих здібностей
учнів;

проведення порівняльного аналізу організації навчально-виховного процесу
креативної орієнтації та існуючих моделей освітньої діяльності в
навчальних закладах нового типу області;

створення організаційної моделі навчально-виховного процесу, що
забезпечує інтенсивний розвиток творчих здібностей учнів;

визначення основних критеріїв освітньої діяльності креативної
орієнтації;

здійснення аналізу стимулюючих та гальмуючих факторів розвитку
обдарованої особистості в навчально-виховному процесі.

Основні форми роботи Лабораторії:

підготовка рекомендацій щодо оновлення освітнього процесу згідно з
креативними парадигмами;

проведення науково-практичних семінарів та наукових конференцій різного
рівня;

участь в роботі вченої ради Інституту, науково-методичних семінарах
різного рівня;

підготовка і видання обласних періодичних видань освітнього характеру
(науково-методичного журналу «Саксаганський ліцей», газети «Ліцейські
відомості»);

підготовка та видання навчальних та науково-методичних посібників;

здійснення власних науково-дослідних проектів, участь у
науково-дослідних проектах інших організацій;

створення філіалів Лабораторії в навчальних закладах області;

підготовка програм досліджень, їх проведення та використання для
підвищення рівня навчально-виховного процесу, подання за результатами
досліджень відповідних рекомендацій.

Організаційні засади роботи Лабораторії

Лабораторія використовує приміщення Саксаганського ліцею та штатний
розклад працівників, що працюють на громадських засадах.

Діяльність здійснюється на основі перспективного і річного планів,
затверджених академіком-секретарем Відділення.

Позапланові завдання Лабораторії можуть даватися лише за розпорядженням
директора Інституту, в виключних випадках заступником директора з
наукових питань з наступним підтвердженням академіком-секретарем
Відділення.

За штатним розкладом Лабораторію очолює директор ліцею як науковий
керівник експерименту на громадських засадах. У складі Лабораторії
можуть бути наукові працівники та педагоги-дослідники на умовах оплати з
позабюджетних коштів.

Функціональні обов’язки завідуючого Лабораторії:

організація роботи Лабораторії, координація дій її співробітників та дій
Лабораторії з інститутськими підрозділами, іншими управлінськими
структурами;

забезпечення виконання науково-дослідних завдань, поставлених перед
Лабораторією дирекцією Інституту педагогіки;

підготовка наукового плану роботи Лабораторії, забезпечення своєчасної
звітності;

розподіл завдань серед співробітників Лабораторії в рамках проектів
(науково-дослідних, навчальних, видавничих тощо);

дотримання трудової дисципліни серед співробітників Лабораторії.

До функціональних обов’язків наукового співробітника відноситься:

виконання науково-дослідних завдань, що ставляться перед ним керівником
Лабораторії відповідно до плану роботи Лабораторії;

виконання правил трудової дисципліни та розпорядку робочого дня;

підготовка документації та матеріалів для звітності згідно з
розпорядженнями керівника Лабораторії;

виконання науково-дослідних і видавничих проектів, що здійснюються
Лабораторією.

Науковий співробітник отримує завдання від керівника Лабораторії.

Науковому керівнику та науковим співробітникам Лабораторії
встановлюється оптимальне навчальне навантаження рішенням
науково-методичної ради по узгодженню з директором ліцею як завідуючим
Лабораторії.

Концепція індивідуальної педагогічної діяльності вчителя

Учитель має глибоко усвідомити свою систему роботи. Тому її необхідно
ідейно обґрунтувати. Мається на увазі концепція педагогічної діяльності
учителя. У наш час вирішального значення набули ціннісні орієнтації
учителя. Саме тому учителеві необхідно вирішити проблему: чи зможе він
вибудувати свою систему цінностей, висловити свою точку зору, здійснити
перехід від усвідомлення себе не «гвинтиком» освітнього механізму, а до
нової ролі особистості творця, професіонала, громадянина.

Концепція педагогічної діяльності – це продукт педагогічного
самовизначення учителя, чітка світоглядна орієнтація учителя, тобто його
педагогічне кредо, моральний вибір, який необхідно зробити, щоб
забезпечити інтелектуальний та творчий розвиток учнів, їх особистісне
становлення. Педагогічне самовизначення в межах цілісної професійної
діяльності учителя виступає як проблема соціально-психічна. Мова йде про
виявлення професійного призначення, яке спрямовує професійний розвиток
учителя, визначення свого місця в освітньому середовищі.

Проблема вибору є однією з головних проблем учителя-практика в умовах
існуючого розмаїття освітнього простору.

Педагогічний вибір зумовлює професійний розвиток учителя, формування
його здібностей та інтересів, окреслює професійне і соціальне
середовище, в якому учитель стверджуватиме себе як компетентна
особистість, як професіонал, надає певного напряму головним подіям
педагогічної діяльності. Учитель, що має сформовану систему роботи,
завжди може раціонально обґрунтувати й логічно пояснити свій вибір,
навіть прогнозований результат.

Без виробки особистої концепції можливий тільки штамп, механічна копія,
але ж не творчість. Обґрунтування концепції особистої творчої діяльності
стимулює евристичне мислення вчителя, виводить його на вибір оптимальних
засобів, методів, форм роботи, формування особистого педагогічного
стилю, почерку. Таким чином, концепція педагогічної діяльності учителя є
засобом його індивідуальної професійної самореалізації. Педагогічна
самореалізація – це ствердження себе як компетентної особистості,
втілення в практичній діяльності індивідуальних цінностей, досягнення
свідомої педагогічної мети, реалізація і розвиток педагогічних
здібностей, що відбуваються у взаємодіях учителя з головними суб’єктами
освітнього простору.

Концепція педагогічної діяльності формулюється кожним учителем у
прийнятній для нього формі. Так педагог-новатор Є. М. Ільїн сформулював
її у вигляді головних закономірностей викладання літератури:

викладання літератури є художньо-педагогічний процес; значить воно
повинно враховувати специфіку літератури як виду мистецтва, а не тільки
безпосередньо педагогічні закономірності;

на уроці необхідно створювати своєрідну ситуацію естетичної комунікації,
в ході якої організується вільне самовираження і спілкування учнів на
основі матеріалу;

необхідно викликати естетичне сприйняття змісту твору, розповіді
учителя.

Результатами своєї діяльності педагог довів, якщо ці положення
послідовно реалізуються на практиці, то він виходить на рівень
художньо-педагогічної творчості.

Особисту, авторську концепцію гуманно-особистісної педагогіки розробив
Ш. Амонашвілі. Він сформулював її у вигляді постулатів та тріад як
сукупності основних ідей.

Перший постулат. Дитина – явище в нашому земному житі, а не
випадковість. Вона народжується тому, що повинна була народитися.

Другий постулат. Дитина як явище несе в собі своє життєве завдання,
життєву місію, якій вона служить. Саме в цьому розумінні можна говорити
про прояв і утвердження особистості.

Третій постулат. Дитина є вищим творінням природи і космосу і несе в
собі їхні риси – могутність і безмежність.

Учителю необхідно вірити, що дитина – явище. Ця віра в дитину наповнить
освітній процес оптимізмом, наповнить учителя творчим терпінням, повагою
і метою утвердження особистості в дитині, відданості дитині і
відповідальності за її долю.

Положення про науково-методичну раду ліцею

Загальні положення

Науково-методична рада (НМР) – колективний, професійний орган управління
інноваційною діяльністю ліцею, яка спрямована на розвиток
науково-педагогічного і методичного забезпечення освітнього процесу.

НМР забезпечує цілеспрямовану взаємодію суб’єктів управління різних
рівнів (кафедр, психологічної та інформаційної служб, творчих об’єднань
педагогів-дослідників, окремих педагогів), а також співпрацю ліцею з
різними педагогічними системами (рай/міськметодкабінетами),
Дніпропетровським інститутом освіти, Криворізьким педагогічним
університетом, науково-дослідними інститутами АПН України).

До складу НМР входять члени адміністрації ліцею, завідуючі кафедрами,
вчені – наукові консультанти експериментального майданчика
«Саксаганський ліцей». Очолює НМР директор ліцею.

Завдання науково-методичної ради

Визначення перспективи розвитку ліцею, окремих галузей діяльності.

Організація розробки, експертиза стратегічних документів ліцею (програми
соціального розвитку ліцею, річного плану роботи, навчального плану і
програм, перспективного плану науково-дослідницької діяльності).

Організація розробки і коректування Концепції педагогічної діяльності
ліцею відповідно до основних напрямків розвитку вітчизняної і світової
системи освіти.

Планування, координація інноваційної діяльності ліцею.

Аналіз стану і результативності науково-методичної роботи предметних
кафедр.

Експертиза результатів наукових досліджень, нововведень.

Організація цілеспрямованої роботи з розвитку професійної майстерності
педагогів, атестація педагогів.

Консультування педагогів з проблем інноваційної діяльності,
дослідницької роботи, професійного самовдосконалення.

Стимулювання і оцінка інноваційної діяльності педагогів.

Організація різного рівня творчих конкурсів педагогів-дослідників.

Підготовка випусків науково-методичного журналу «Саксаганський ліцей»;
рецензування матеріалів наукових досліджень до опублікування у
республіканських педагогічних виданнях.

Документація і звітність

Засідання НМР протоколюється і з виробленими рекомендаціями
ознайомлюються усі члени педагогічного колективу.

Періодичність засідань НМР визначається її членами, виходячи з
необхідності (як правило, не рідше одного разу на місяць).

У своїй діяльності НМР підзвітна педагогічній раді ліцею, несе
відповідальність за прийняті рішення і забезпечення їх реалізації.

Проміжні і кінцеві результати роботи НМР заслуховуються на засіданнях
вченої ради НДІ педагогіки АПН України.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020