.

Моніторинг виховної роботи та розробка корекційних дій (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
253 3010
Скачать документ

Моніторинг виховної роботи та розробка корекційних дій

Підвищений інтерес до проблем, пов’язаних з оцінюванням якості виховної
діяльності, пояснюється багатьма причинами, але здебільшого –
запровадженням державного стандарту в кожній галузі, необхідністю
визначення у зв’язку з цим рівня та якості підготовки учнів та їх
узгодження з єдиними обов’язковими для всіх вимогами цього стандарту

Розуміючи під якістю виховної діяльності результати, в яких відображено
досягнутий рівень мети та виконання завдань виховання, динаміку
особистісного розвитку учня, рівень його особистих зусиль, зміни
професійної компетентності вчителя та його ставлення до роботи й
вихованців, упровадження й використання сучасних педагогічних
технологій, уважається, що спільними показниками якості виховної
діяльності навчального закладу можуть бути рівні:

виховного процесу як результату педагогічної діяльності;

вихованості, особистісних рис і здібностей учнів;

правового, кадрового, науково-методичного, матеріально-технічного,
фінансового забезпечення процесу виховання;

професійної компетентності та готовності педагогів до виховної
діяльності.

Важливість моніторингу якості виховної діяльності пояснюється тим, що це
виключно складна методологічна проблема. Адже йдеться про
характеристики, які через свою природу не можуть повністю виразитись у
цифрах і формулах.

Саме до таких характеристик можна віднести складові педагогічної
культури вчителя (наукова ерудиція; загальна ерудиція; педагогічна
майстерність; прагнення до самовдосконалення; культура спілкування;
культура мовлення; педагогічна етика; духовне багатство), педагогічні
здібності (дидактичні; організаторські; комунікативні; перцептивні;
сугестивні; науково-пізнавальні; емоційна стійкість; спостережливість і
педагогічний оптимізм; експресивні; передбачати, проектувати
особистість); складові педагогічного такту: психолого-педагогічна
грамотність; педагогічна винахідливість; ініціативність та осмисленість
дій; довіра та повага; спостережливість та уважність; уміння
передбачати; уміння все бачити, але не все «помічати»; витримка та
самовладання; педагогічна кмітливість; емоційна культура; вимогливість і
доброзичливість; чуйність і милосердя.

Об’єктами моніторингу у виховному середовищі можуть бути його складові,
структура, позитивні та негативні впливи на учнів різних суб’єктів
виховного процесу, застосування засобів мінімізації негативних впливів,
вироблення стратегії й тактики спільних дій навчального закладу, сім‘ї,
громадських організацій, органів місцевого самоврядування, спрямованих
на активізацію та оптимізацію навчально-виховного процесу, пошук
новітніх педагогічних технологій, на визначення порогових рівнів
інтеграції виховного та соціального середовища.

Загальна структура організації та проведення будь-якого моніторингового
дослідження незалежно від рівня узагальнення результатів є досить
сталою, що й забезпечує можливість отримання об’єктивної та надійної
управлінської інформації.

На жаль, учасникам моніторингових програм доводиться самостійно вибирати
напрями моніторингових досліджень, розробляти критерії та показники,
опрацьовувати й аналізувати отриману інформацію та приймати управлінські
рішення. Мабуть, ми всі в той чи інший спосіб проводимо моніторингові
дослідження. Поділюся своїм методом. В училищі другий рік проводиться
огляд-конкурс на кращу навчальну групу.

Ідея конкурсу виникла після ознайомлення з деякими статтями з журналів,
потім захотілось дізнатися ще щось – інтелектуальна мережа Інтернет у
цьому допомогла. Так виникла ідея, було розроблено критерії конкурсу,
які, звичайно ж, у цьому навчальному році були допрацьовані, а в
майбутньому, мабуть, теж будуть змінюватись.

На першому етапі роботи була визначена мета конкурсу. Навіщо цей
конкурс? Що він зможе змінити? Систематичний збір, обробка й одержання
постійної необхідної інформації, яка об’єктивно відображає дійсний стан,
що є важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу та
управління; пропаганда досягнень учнів і вчителів. Тому спроектований
огляд-конкурс заплановано проводити з окресленою метою.

Наступним завданням було визначення об’єкта: у конкурсі беруть участь
усі колективи груп на чолі з класними керівниками та майстрами
виробничого навчання.

Найбільш складною роботою на першому етапі були визначення напрямів і
відбір критеріїв, адже хотілось охопити всі напрями навчально-виховного
процесу та розробити об’єктивно працюючі критерії. Було визначено
напрями та розроблено критерії та оціночні листи:

Успішність.

Участь і перемога в олімпіадах.

Організація самоврядування та стан правопорядку в навчальній групі.

Участь і перемога в загальноучилищних чи обласних позакласних заходах.

Діяльність класного керівника та майстра виробничого навчання.

Далі розпочалась практична частина роботи. Був оголошений наказ по
училищу про проведення конкурсу, усі учасники конкурсу були ознайомлені
з положенням та отримали документи про конкурс. І розпочалась копітка
робота зі збирання інформації. На цьому етапі роботи кожний учасник
моніторингу повинен конкретно знати, що і на якому етапі він має робити.
Організація як одна з базових управлінських дій передбачає розробку
системи певних заходів з різними категоріями учасників
навчально-виховного процесу, побудову організаційного механізму
впровадження моніторингу, розподіл повноважень між учасниками
моніторингових процедур. В училищі велика робота проводиться практичним
психологом: спостереження, анкетування, тестування – це її заслуга.
Також збором інформації, точніше, її представленням, займаються
керівники гуртків, заступник директора з навчальної роботи. Такі напрями
моніторингу, як успішність, участь в олімпіадах, – частина роботи
заступника директора з навчальної роботи. Участь і перемога в
загальноучилищних та обласних позакласних заходах – робота керівників
гуртків і заступника директора.

Кожний проведений захід аналізується, фіксуються учасники та їх роль у
проведенні заходу і згідно з критеріями конкурсу підбиваються проміжні
підсумки, які заносяться до оціночних листів, з якими можна ознайомитись
на дошці «День за днем», – це вже третій аналітичний етап роботи.

Цей етап не може обійтись без аналізу й висновків. Планується та
проводиться узагальнення інформації по семестрах.

Результати моніторингу за звітний період показали: зросла кількість
педагогічних працівників, які беруть участь в експериментальній роботі.
Покращилась методична робота; почало впроваджуватись самоврядування;
збільшилась кількість учнів, які займаються спортом і в гуртках
художньої самодіяльності; почало розвиватись волонтерство.

Робляться висновки і планується розробка рекомендацій з покращення
навчально-виховної роботи. Наприклад, однією з рекомендацій буде
запропоновано при плануванні виховної роботи в окремих групах звернути
увагу на принцип системності у плануванні (конкретніше визначити цілі,
принципи, зміст, форми та способи організації спільної діяльності,
спілкування та стосунків), в інших групах – урахувати при плануванні
інтереси та потреби всіх членів учнівського колективу.

Відстеження процесів та явищ, що відбуваються в реальній практиці, дає
можливість орієнтуватись у потоці інформації, оперативно приймати
виважене управлінське рішення, координувати зусилля всіх членів
колективу, прогнозувати розвиток закладу освіти на перспективу.
Матеріали широко використовуються при підготовці та проведенні педрад,
нарад, семінарів, батьківських зборів.

Підбиваючи підсумки, хочеться сказати, що нині, на нашу думку, особливо
актуальним є фундаментальне методологічне положення видатного
українського психолога Г. Костюка про те, що виховувати означає
проектувати поступове становлення якостей особистості й керувати
здійсненням накреслених проектів. А одержання постійної інформації, яка
об’єктивно відображає дійсний стан справ у навчальному закладі, є
важливою умовою вдосконалення навчально-виховного процесу та
управлінської діяльності керівників закладу освіти.

У процесі планування виховної роботи та поетапного планування її
реалізації керуємось положеннями Національної програми виховання дітей
та учнівської молоді в Україні, яка визначає стратегію виховання
підростаючого покоління в умовах становлення громадянського суспільства
в незалежній Україні та спрямована на «…реалізацію соціальної функції
виховання – забезпечення наступності духовного і морального досвіду
поколінь, підготовки особистості до успішної життєдіяльності».

Пропоную положення про організацію училищного огляду-конкурсу на кращу
навчальну групу року «Разом у майбутнє».

1. Загальні положення

Огляд-конкурс на кращу навчальну групу року «Разом у майбутнє»
проводиться адміністрацією з жовтня по травень кожного навчального року.

2. Мета й завдання огляду-конкурсу

Училищний огляд-конкурс проводиться з метою:

удосконалення системи роботи з виховання свідомого громадянина, творчої
особистості, набуття молоддю соціального досвіду, культури
взаємовідносин;

виявити кращий досвід життєдіяльності та творчі досягнення в навчальних
групах;

створення комфортних умов для кожного учня, допомога розкриттю їх
творчої індивідуальності;

підвищення рівня організації навчально-виховного процесу та активізації
виховної роботи;

підвищення рівня професійної майстерності компетентності педагогічних
працівників;

удосконалення педпрацівниками методичного забезпечення виховного
процесу;

аналіз змісту виховної роботи в навчальних групах;

моніторинг стану та результативності виховної роботи.

3. Учасники конкурсу

У конкурсі беруть участь усі колективи учнівських груп на чолі з
класними керівниками та майстрами виробничого навчання.

4. Оргкомітет і журі конкурсу

Оргкомітет і журі є робочим органом конкурсу.

Оргкомітет і журі конкурсу створюються на підставі наказу директора
навчального закладу з числа адміністрації училища, педпрацівників і
психолога, органів учнівського самоврядуння.

5. Критерії оцінювання огляду-конкурсу:

5.1. Успішність учнів (І семестр – 10 балів; ІІ семестр – 10 балів)
відмінна успішність – плюс 2 бали за кожного учня, незадовільна
успішність – мінус 2 бали за кожного учня тощо.

5.2. Учнівські олімпіади.

5.2.1. Участь в олімпіадах – 2 бали за участь одного учня.

5.2.2. Перемога в олімпіадах:

училищні змагання: I місце – 5 балів; II місце – 4 бали; III місце – 3
бали;

обласні змагання: I місце – 10 балів; II місце – 9 балів; III місце – 8
балів і т. д. за оціночним листом.

5.3. Організація самоврядування в навчальній групі.

5.3.1. Організація самоврядування у групі – 15 балів:

участь усіх членів учнівського колективу в управлінських функціях – 0-3
бали;

прийняття загальних цілей колективу – 0-3 бали;

рішення організаційних задач – 0-2 бали;

підбиття підсумків роботи – 0-2 бали;

визначення та робота постійнодіючих комісій – 0-5 бали і т. д. (за
оціночним листом).

5.4. Стан правопорядку в навчальній групі.

5.4.1. Правопорушення учнів (на обліку в училищі та міліції) – мінус 3
бали за одне правопорушення.

5.4.2. Пропуски занять учнями без поважних причин – мінус 2 бали за один
прогул; відсутність прогулів – плюс 10 балів і т. д. за (оціночним
листом).

5.5. Загальноучилищні та обласні позакласні заходи.

5.5.1. Участь учнів в позаурочних заходах – 0-5 балів за участь одного
учня

5.5.2. Перемога учнів у конкурсах і спортивних змаганнях (I; II; III
місця)

училищні змагання: I місце – 5 балів; II місце – 4 бали; III місце – 3
бали;

обласні змагання: I місце – 10 балів; II місце – 9 балів; III місце – 8
балів і т. д. (за оціночним листом).

6. Професіоналізм, педагогічна майстерність у роботі класного керівника
та майстра виробничого навчання, методичне забезпечення
навчально-виховного процесу в навчальній групі – 60 балів у тому числі.

6.1. Проведення відкритих виховних годин – 0-12 балів, у тому числі:

наявність та якісний рівень розробки відкритої виховної години – 0-4
балів;

методично обґрунтоване визначення теми та мети проведення виховної
години – 0-2 бали;

повнота розкриття теми – 0-2 бали;

практична спрямованість інформації – 0-2 бали;

новизна, сучасність, актуальність інформації – 0-2 бали.

6.2. Наявність і стан плануючої обліково-звітної документації – 0-15
балів, у тому числі:

перспективний план виховної роботи в навчальній групі на навчальний рік
– 0-3 бали;

план виховної роботи в навчальній групі на поточний місяць – 0-2 бали;

особові справи учнів- 0-2 бали;

щоденник педагогічних спостережень – 0-2 бали;

творчий підхід до планування виховної роботи в навчальній групі – 0-2
балів;

відповідальність змісту виховної роботи вимогам нормативних документів –
0-2 бали;

використання різноманітних і сучасних форм, методів виховної роботи та
стан роботи з їх оновлення – 0-5 балів.

6.3. Стан інформаційно-методичного забезпечення виховної роботи в
навчальній групі й динаміка його розвитку – 0-10 балів, у тому числі:

наявність особистої добірки нормативних документів з питань організації
виховної роботи – 0-1,5 бали;

наявність комплекту методичних матеріалів (пакета, папки, тематичної
добірки) з питань організації виховної роботи в навчальній групі
відповідно до структури виховної роботи з групою – 0-1,5 бали;

наявність авторських методичних та інформаційних матеріалів відповідно
до структури виховної роботи з групою – 0-3 бали;

системний характер інформаційно-методичного забезпечення виховної роботи
– 0-2 бали;

наявність позитивної динаміки розвитку інформаційно-методичного
забезпечення виховної роботи в учнівській групі – 0-2 бали.

6.4. Стан упровадження передового досвіду в організацію виховної роботи
в учнівській групі – 0-5 балів.

6.5. Наявність інноваційних підходів в організації виховної роботи в
учнівській групі та їх відображення в різних видах супровідних
документів і матеріалів – 0-5 балів.

7. Особиста участь класного керівника чи майстра виробничого навчання в
загальноучилищних та обласних заходах – 10 балів.

8. Визначення переможців і заохочення.

За результатами училищного огляду-конкурсу на кращу групу року «Разом у
майбутнє» журі визначає одного переможця та чотирьох лауреатів.

Переможець визначається за кращі сумарні показники критеріїв оцінювання.
Групі присвоюється звання «Краща група року», нагороджується почесною
грамотою. Учням і педпрацівникам кращої групи призначається матеріальне
заохочення.

Лауреати училищного огляду-конкурсу визначаються за номінаціями
(напрямами) згідно з критеріями оцінювання:

за високі показники в навчанні, активну та результативну участь в
олімпіадах групі присвоюється звання «Найбільш інтелектуальна група
року»;

за високі показники з виробничого навчання, участь у конкурсах
професійної майстерності групі присвоюється звання «Кращі фахівці своєї
справи»;

за активну участь у житті училища та групи присвоюється звання «Найбільш
активна група року»;

за активну участь і масовість у спортивних змаганнях присвоюється звання
«Найбільш спортивна група року».

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020