.

Методичні рекомендації щодо проведення експериментальної роботи в навчальному закладі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
167 1959
Скачать документ

Методичні рекомендації щодо проведення експериментальної роботи в
навчальному закладі

Пропонуємо для розгляду Методичні рекомендації щодо проведення
експериментальної роботи в навчальному закладі, які підготовані
Донецьким обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти
педагогічних працівників

Як подати заявку на експеримент

Заявка на організацію дослідно-експериментальної роботи подається
ініціатором у ту експертну раду, претендентом на статус якої він є
(міський, обласний).

Авторами заявки можуть бути окремі педагогічні працівники, освітні
установи будь-якого типу, державні та обласні органи управління
загальної середньої освіти.

Заявка подається в довільному письмовому вигляді та має містити:

тему експерименту;

дані про наукового керівника;

указівку бази експерименту, найменування освітньої установи, в якій
планується його проведення;

виклад суті експерименту, обґрунтування його значущості для розвитку
освіти в системі заявленого рівня;

програму експерименту (основні ідеї експерименту, цілі, теоретичні
положення, етапи експерименту та прогнозовані результати по кожному
етапу, методи, необхідні умови проведення експерименту, засоби контролю
й забезпечення достовірності результатів експерименту, перелік
навчально-методичних розробок, що забезпечують програму експерименту);

календарний план проведення експерименту;

пропозиції з можливого розповсюдження результатів експерименту;

джерела фінансування.

Необхідною умовою для розгляду заявки та затвердження програми
експерименту є її попереднє обговорення та ухвалення в педагогічному
колективі: на науково-методичній раді, педагогічній раді, раді освітньої
установи, залежно від рівня планованого дослідження.

Потім заявка розглядається експертною комісією, що створюється наказом
керівника відповідного органу управління освітою (міського,
регіонального) при експертній раді.

Строк розгляду заявки – два місяці з дня її надходження у відповідний
орган управління освітою.

За наслідками експертизи оформляється висновок.

Органи управління освітою (відповідно до заявленого статусу) при
позитивному висновку експертної комісії готують проект наказу про
організацію експериментальної роботи, затвердження програми та строків
експерименту.

Наказ органу управління освіти і науки є підставою для організації
експериментальної діяльності в загальноосвітній установі.

Як одержати дозвіл на експеримент

Будь-який учитель, який має відповідну професійну освіту, має право на
експериментування. Такі експерименти вирішуються педрадою школи і
включаються у план відповідного методичного об’єднання вчителів.

Учитель подає адміністрації загальноосвітньої установи заявку на
експеримент, докладає програму експерименту та план проведення
експерименту.

Директор загальноосвітньої установи видає наказ по загальноосвітній
установі «Про дозвіл експерименту з певної теми певному педагогу (або
творчій групі)».

Хід експерименту періодично розглядається на засіданнях творчої групи чи
засіданнях методичного об’єднання, на педагогічній чи науково-методичній
раді.

При цьому керівникам загальноосвітніх установ слід урахувати, що
необхідно узгоджувати ряд педагогічних експериментів шкіл з міськими,
регіональними органами управління освіти і науки. Чим масштабніше
експеримент, тим більше потрібен дозвіл вищого органу управління
освітою.

Загальноосвітня установа подає до експертної ради заявку на експеримент
і розгорнену програму експерименту.

Дозвіл на експеримент (вірніше, узгодження, візування програми
експерименту) вигідний експериментатору, бо він забезпечує:

аналіз результатів моніторингових досліджень; контроль ходу
експерименту;

розподіл відповідальності.

Якщо загальноосвітня установа має намір працювати в режимі
«експериментального майданчика» з метою подальшої зміни статусу,
створення навчального закладу нового типу (гімназія, ліцей, коледж), то
дозвіл на експеримент видається відповідним органом управління освітою.
Для отримання дозволу загальноосвітня установа подає на висновок
відповідній експертній раді пакет розроблених нею документів (заявку на
експеримент, програму експерименту, документи, що визначають
відповідальність учителя, керівника методичного об’єднання педагогів,
кафедри, наукового керівника, заступника директора та інших посадовців,
відповідальних за забезпечення умов, ходу й результатів дослідження
(експерименту).

Як розробити програму експериментально-дослідної діяльності

педагога-експериментатора або управлінця-експериментатора

Перш ніж приступити до розробки програми експерименту, слід вивчити
відповідну нормативну базу, де визначені його рівні, вимоги до нього.

Слід зазначити, що чим вище статус чи масштаб експерименту, тим більш
детальною та складно організованою має бути його програма.

До початку експерименту необхідно розробити його програму, в якій плани,
очікування педагога, діагностичний інструментарій зібрані в якусь
цілісність, яка допоможе управляти педагогічним процесом, вносити, за
потребою, корекцію (контрольовані зміни) в навчально-виховний процес.

Після закінчення певного етапу експерименту необхідно проаналізувати
отримані результати, які зазвичай оформляються у вигляді звіту,
рефлексії, довідки про результати, доповіді, реферату, замітки, статті
тощо.

Отримані в експерименті результати повинні бути доказовими, а дії
педагога-експериментатора – усвідомленими. Без осмислення вчитель не
зможе зрозуміти й чітко відповідати за питання:

Що він робить як експериментатор?

Чому так діє?

Що очікує в результаті і як збирається його перевірити?

Що вийшло в результаті?

Чи підтвердились очікування?

Тому першим кроком у розгортанні експерименту постарайтеся зробити
мотиваційний («хочу»), другим – самовизначальний («можу»), а третім –
проектувальний («як зробити?»), пов’язаний з розробкою програми
експерименту.

У своїй книзі «Експеримент в освіті» О. Сіденко й Т. Новікова
відзначають, що, перш ніж приступити до розробки програми будь-якого
експерименту, слід визначити рівень експерименту всередині навчального
закладу:

дослідна робота;

дослідно-експериментальна діяльність;

експериментально-пошукова діяльність;

експериментально-дослідна діяльність.

Підставою для розподілу за запропонованими рівнями є міра достовірності
й відтворюваності результату експерименту.

Чим більш доказовим та аргументованим є результат експерименту, тим вище
його рівень.

Чим технологічнішим і можливим для повторення є результат експерименту,
тим вище його рівень.

Чим більше параметрів, властивостей досліджуваного явища охоплює
експеримент, тим вище його рівень.

Програма експериментально-дослідницької діяльності
педагога-експериментатора або творчого колективу
педагогів-експериментаторів може містити близько 25-ти позицій,
представлених у нижченаведеній таблиці.

Слід зазначити, що найбільш ефективним підходом до розвитку
експериментальної діяльності на рівні навчального закладу є розробка
всередині школи документа «Положення про внутрішньошкільний
експеримент», у якому визначаються рівні внутрішньошкільного
експерименту й вимоги до нього. Виходячи з цих вимог і розробляється
програма експерименту.

Етапи експерименту визначають деякі частини, проміжні результати та
послідовність їх досягнення. Частини дозволяють у певні тимчасові
інтервали реалізувати систему заходів, закладену в гіпотезі. Етапи
служать для фіксації проміжних результатів їх оцінювання й коректування.
При виділенні етапів експерименту вчитель відповідає на запитання: які
проміжні результати і в якій послідовності вони передбачаються для
досягнення мети?

Етапи підготовки та проведення експерименту

I. Діагностичний етап

Аналіз ускладнень учителя, аналіз навчально-виховного процесу, виявлення
та формулювання суперечностей, які можна вирішити за допомогою
нововведення. Виявлення проблеми й обґрунтування її актуальності.

II . Прогностичний етап

Постановка цілей і завдань, формулювання гіпотези, прогнозування
очікуваних позитивних результатів, а також негативних наслідків.
Розробка програми експерименту.

III. Організаційний етап

Створення всіх необхідних умов для забезпечення розробки та засвоєння
нововведень:

матеріальних (приміщення, ТЕО, меблі, база виховної роботи тощо);

кадрових;

науково-методичних (нові програми, технології, тести, анкети,
дидактичний матеріал);

фінансових;

мотиваційних (морально-психологічна атмосфера серед
педагогів-експериментаторів);

організаційних (нові структури, наукові керівники).

IV. Практичний етап

Констатуючі зрізи, відстеження результатів, моніторингові дослідження.

V. Узагальнюючий етап

Обробка даних, співвіднесення результатів експерименту з поставленою
метою, коректування гіпотези, оформлення та опис ходу й результатів
експерименту.

Види та типи експериментів

?

O

O

?

o

??>?Експеримент – це дослідницька діяльність, яка призначена для
перевірки висунутої гіпотези, яка розгортається у природних або штучних
умовах, результатом якої є нове знання, що включає виділення істотних
чинників, які впливають на результати педагогічної діяльності.

Педагогічний експеримент – експеримент, завданням якого є з’ясування
порівняльної ефективності вжитих у навчально-виховній діяльності
технологій, методів, прийомів, нового змісту тощо.

Типологія експерименту

Констатуючий експеримент відповідає на запитання: «Що є чи що не
влаштовує у предметі, що вивчається в запропонованій для апробації
інноваційній методиці? Чи адекватно відповідають розв’язанню
педагогічної проблеми комплекс пропонованих методів, форми організації
навчального процесу, педагогічні технології, що впроваджуються?» В
основному констатуючий експеримент служить цілям апробації новації з
метою введення в інноваційну практику. Даний тип експерименту служить
для формування комплексу матеріалів для доказу ефективності
(неефективності) нової програми, навчального посібника. За підсумками
експерименту реєструються виявлені факти, пропонуються конкретні
рекомендації зі зміни програми, концепції та змісту навчального
посібника, констатуються позитивні й негативні результати.

Проектно-дослідницький, пошуковий експеримент служить пошуку системи
заходів, методів, прийомів освітньої діяльності. Практично всі проблемні
ситуації в освіті й конкретній предметній галузі можна спробувати
розв’язати на основі наукового осмислення причин, механізмів подолання,
а головне, формування механізму недопущення їх систематичного повторення
в майбутньому. Тут наочно виявляється різниця між практикою та
технологізацією освіти. Якщо практика спрямована на постійну виснажливу
боротьбу з виникаючими однотипними проблемами, то технологізація освіти
в пошуковому режимі ставить за мету нейтралізацію можливостей формування
причин проблемних ситуацій. Заходи позитивної «дії» на проблемну
ситуацію – це широке поле творчого проектування.

Формуючий експеримент служить для перетворення як учнів, так і всього
освітнього простору. Формуючий експеримент може вирішувати проблему
демократизації навчального процесу, зміни характеру взаємин учителя й
учнів, взаємин усередині класного мікросоціуму. Експеримент даного типу
може бути спрямований на розвиток пам’яті, сприйняття, мотивації,
мислення, уваги. Він може служити завданням активної позитивної дії на
особистість учня на основі включення механізмів самоорганізації
навчального процесу, самоосвіти та самовиховання. Для вчителя, який
розробляє авторську методику у предметній галузі, даний експеримент
допоможе досліджувати ступінь результативності у формуванні
загальнонавчальних компетентностей учня.

Контрольний експеримент показує рівень змін за наслідками формуючого
експерименту.

Рівні педагогічного експерименту:

Індивідуальний.

Внутрішньошкільний.

Міський, районний.

Регіональний (обласний).

Державний.

Види експерименту:

Локальний – приватні експерименти, не пов’язані між собою, наприклад,
нова програма предмета.

Модульний – комплекс приватних, пов’язаних між собою нововведень,
наприклад, блок нових програм, розробка нових технологій навчання,
створення нового творчого колективу чи об’єднання.

Системний – нововведення, що охоплюють усю школу. Розробляється
«Програма розвитку школи», наприклад, перебудова всієї школи під
яку-небудь ідею, концепцію або створення нової освітньої установи на
базі колишньої (гімназії, ліцею).

Широкомасштабний (наприклад, експеримент з удосконалення структури та
змісту освіти).

Розробка планування науково-дослідної, експериментальної роботи в
загальноосвітній установі

Для чіткої організації експериментальної роботи в загальноосвітній
установі слід розробити план експериментальної роботи. Він гарантує
ретельне продумування ходу й забезпечення педагогічного дослідження та
отримання продуктивної роботи, очікуваних результатів. План – це
управлінське вирішення завдання досягнення поставленої мети. План
експерименту представляє систему заходів, що передбачає порядок,
послідовність, строки та засоби їх виконання.

Практика переконливо показує, що ретельно розроблений план педагогічного
експерименту – запорука його успішного проведення; він дозволяє всебічно
осмислити експеримент, наперед передбачити обсяг роботи, уникнути різних
огріхів, додає експерименту ритмічності на всіх етапах його проведення.

Бажано планування провести на період, пов’язаний з навчальним циклом,
тобто на навчальний рік.

Структурними компонентами плану експерименту виступають його основні
етапи й різні експериментальні заходи та процедури.

План включає: первинне формулювання проблеми, теми, цілей і завдань,
гіпотези дослідження, персоналії виконавців і керівників, календарні
строки проведення експерименту.

При розробці плану експерименту чітке віддзеркалення повинні знайти такі
питання:

у чому полягатиме експеримент, які саме педагогічні дії, способи
розв’язання завдань тощо піддаватимуться перевірці і в яких варіантах;

які параметри (властивості, характеристики, ознаки) педагогічного
процесу будуть вибрані для опису експериментальних дій та їх наслідків;

як відстежуватимуться вибрані параметри;

які методи отримання та обробки інформації застосовуватимуться;

як буде забезпечене відмежування дії прийому навчання (виховання), що
перевіряється, від усієї сукупності прийомів;

як буде досягнуте порівняння всіх інших умов (чинників);

який час буде потрібний для проведення експерименту;

яка буде логічна схема експерименту, з чим порівнюватиметься результат,
досягнутий в експериментальній групі;

як оформлятиметься та оцінюватиметься результат експерименту.

Слід указати у плані експериментальної роботи адміністративний супровід
експерименту: створення технологічних умов проведення дослідження,
створення сприятливої атмосфери всередині установи навколо роботи
експериментаторів, інформування педагогічної громадськості про хід й
очікувані результати експериментальної роботи поза установою. Окрім
створення належних умов проведення експериментальної діяльності
адміністративний супровід передбачає активне спостереження за роботою
експериментаторів, оперативне вирішення виникаючих проблем, звітність по
управлінській вертикалі, починаючи від заступника директора з
науково-методичної роботи й закінчуючи колегією управління освіти і
науки.

Для запобігання виникненню негативних наслідків у результаті
експериментальної педагогічної дії на дітей, для оцінювання правильності
вибраного ходу педагогічного пошуку тих чи інших засобів розв’язання
проблеми педагогічного дослідження, що проводиться, потрібен добре
поставлений психолого-педагогічний супровід. Це і діагностичний контроль
на вході (до початку експериментального викладання), діагностика
проміжних результатів, і, звичайно, доказова діагностика підсумкових
результатів.

Важливою умовою для успіху експериментальної роботи є підготовленість
педагогічного колективу експериментаторів: підвищення кваліфікації
експериментаторів і в інституті післядипломної педагогічної освіти, і
шляхом самоосвіти, і на внутрішньошкільному семінарі з науковим
керівником і консультантом експериментального майданчика. У плані
експериментальної роботи можна показувати цей розділ окремим рядком,
скажімо, «Кадрове забезпечення».

У плані експериментальної роботи можна вказати графіки проведення
відкритих уроків і позакласних заходів, організацію дитячих змагань,
олімпіад, проведення тематичних конференцій.

У план діагностичного етапу включається вивчення авторами експерименту
літературних джерел, ознайомлення з досвідом передовиків, логічний
аналіз основних понять проблеми, на основі чого буде остаточно
розроблена методика експерименту.

У плані прогностичного етапу намічається уточнення всіх гіпотез,
формулювань, цілей і завдань майбутньої роботи, очікуваних результатів.

План організаційно-підготовчого етапу складається в докладнішому вигляді
з указівкою строків і виконавців:

питання узгодження експерименту;

підбір і необхідна корекція об’єктів експерименту;

підготовка методичного забезпечення;

підготовка дослідницького інструментарію, розмноження методичних
матеріалів;

проведення, при необхідності, розвідувального експерименту.

Практичний етап у плані відображається вказівкою основних моментів і
строків контролюючого, формуючого й констатуючого експериментів,
особливостей логічної схеми експерименту. Плануються способи (методи)
отримання інформації про хід педагогічного процесу і його результати
(проведення зрізів, контрольних робіт, анкет, тестів тощо).

Далі йде сукупність заходів узагальнюючого етапу, пов’язаних з обробкою
й аналізом одержаних даних, підбиттям результатів експерименту (форми
звітності), виробленням практичних рекомендацій.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020