Концептуалізація без знань в адмініструванні податків
Бази знань в оподаткуванні визначають фактично обсяг цільового предмета
дослідження, тобто денотат процесів інформатизації у сфері
адміністрування податків. Невипадково увага при цьому зосереджена на
поняттях концептуалізації як процесу, оскільки переважаючим принципом у
розробці і впровадженні засобів інформатизації протягом минулих 10–15
років був об’єктно-орієнтований підхід, за своєю суттю – інноваційний,
але за певних умов – неефективний. Переорієнтація ж сьогодні на
процесний підхід є, як показує аналіз, принциповою, оскільки сьогодні,
на початку третьої хвилі інформатизації в ДПС, слід визнати, що
попередніх дві, незважаючи на окремі успіхи, не дозволили створити
цілісну інформаційну систему адміністрування податків в Україні.
Подібна ситуація в практиці створення гіпертехнологій і гіперсистем
інформатизації є типовою і має назву „тюрма даних” ( data in jail ).
Тобто перехід від трансакційних (обліково-звітних) до
оперативно-аналітичних БД пов’язаний з надмірною сукупною вартістю
володіння інформаційними технологіями. У випадку АІС ДПС – це наявність
нераціональної технології інформатизації процесів адміністрування
податків. Вихід є – від змішаних (гібридних або гетерогенних) системних
технологій, та на їх основі, необхідно перейти до впровадження сховищ
даних і, нарешті, баз знань (БЗ), які повинні інтегрувати концептуальну
модель усієї інформаційної системи, глобальних і локальних БД у цілісну
і стійку систему адміністрування податків на основі нових інформаційних
технологій.
Сама собою ідея „комп’ютерних баз знань” пройшла складний шлях
теоретико-методологічних досліджень і практично-орієнтованих проектів.
Перший її етап у 80-х роках минулого століття охоплює епохальний
японський проект створення „ЕОМ 5-ї генерації”, на який було витрачено
десятки мільярдів доларів і який майже повністю був реалізований, за
винятком єдиної складової – „бази знань”. Незважаючи на це, потрібно
визнати, що з цього проекту Японія має сьогодні вже сотні мільярдів
прибутків у сфері інформаційних технологій та інтелектуальних продуктів.
Цей перший етап у розвитку баз знань ґрунтувався на теорії традиційних
реляційних баз даних і засобах логічного програмування
(Пролог-системах).
Другий етап у розвитку баз знань характеризувався більш широким набором
теоретико-методологічних інструментів – від концепцій фреймів,
семантичних і нейронних мереж до теорії реляційних моделей БД і
універсальних відношень. Третій етап – природно-мовний методологічний
апарат текстових БЗ HYPERLINK
“http://nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/033.htm” \l
“_ftn1” * і постреляційні моделі БД. Природно-мовний апарат третього
етапу має особливості, оскільки поняття і місце національної мови в
ракурсі інтелектуального потенціалу суспільства та інструментів БЗ є
основним у розумінні мультимовності. Тобто кожна з країн, які ми
сьогодні відносимо до інформаційно-ноосферних суспільств у розширеному
розумінні національної мови, мають постфактум освітній стандарт як
мінімум із 2-3-х мов з обов’язковим англійським.
Східноєвропейські країни пострадянського простору значно відстають у
мовно-комунікативному і, як результат, інтеграційному ракурсі. Тому
стосовно стадії або етапу розвитку концепцій БЗ, найбільш адекватно
Україні відповідає концепція природно-текстових БЗ. Ще одна особливість
стосується як традиційних підходів впровадження БЗ, так і
природно-текстових технологій знань. Це включення в БЗ як найважливішої
методологічної складової та функції системи дистанційного навчання, яка
крім традиційного свого застосування у вигляді освітньої технології,
повинна також орієнтуватись на супроводження і розвиток самих систем БЗ.
Більшість з розглянутих концептуальних положень, специфічних рис і
особливостей впровадження технологій БЗ враховані і розвиваються в НДР
НДЦ ПО НАДПСУ. З 2001 до 2003 року на замовлення ДПА реалізовані два
проекти – „Створення концепції ДН для підвищення кваліфікації кадрів
ДПС” і „Розробка електронної бібліотеки для ДН і підвищення кваліфікації
персоналу ДПС”. Основні концептуальні положення технологій БЗ для
вказаних НДР в системі ДПС ґрунтуються на трьох основних аспектах
технологій знань – архітектурі БЗ, операційному апараті і моделі
інформаційної системи БЗ.
A
Архітектура БЗ у своєї основі є чотирьохрівневою: дані, метадані, знання
і метазнання. Перші дві складові – дані і мета дані – реалізуються на
базі традиційних засобів сховищ даних, а для знань і метазнань
використовується інструментарій метатекстових схем для представлення і
маніпулювання мовними конструкціями знань. Для фіксації метамовних схем
БЗ запропонована спеціалізована лінгвістична структура – протомова у
вигляді універсального понятійного словника.
Операційний апарат БЗ складає базис для процедурного представлення і
трансформації метатекстових схем знань і маніпулювання їх конструкціями.
При його операціоналізації використовуються формалізми предикатної
логіки і реляційної алгебри. Усі інструменти операційного апарата БЗ
відображаються в універсальному понятійному словнику, тобто описані
засобами протомови.
І третя складова концепції БЗ – інформаційна модель технології текстових
знань, що перекликається з засобами технологічної її реалізації. У
даному випадку найкращим принципом є такий – використовувати те, що вже
створене і є в наявності, а за необхідності – ці інструменти можна
розвивати і розширювати. Тобто це саме трактування одного із принципів
об’єктно-орієнтованих технологій – інкапсуляції (вбудовування нових
компонентів в уже існуючі і вдосконалення подібної змішаної системи для
підтримки технології БЗ).
Таким чином можна представити архітектуру і технологію реалізації БЗ на
основі засобів електронної бібліотеки (ЕлБ) і системи дистанційного
навчання (СДН) (рис.1). Реалізація програмного забезпечення технології
БЗ використовує інтерфейсні компоненти електронної бібліотеки (УФД) і
системи дистанційного навчання (СДО) „Прометей” (використовуються в
НАДПСУ) і призначені для підтримки і використання різноманітних
інформаційних ресурсів у процесах НДР та електронної освіти –
дистанційних курсів, електронних підручників, БД, окремих програмних
систем або інформаційно-аналітичних комплексів (наприклад, АІС ОР, РПП,
„Галузь”, „Пільги” та ін.).
Рис. 1. Схема архітектури і технології БЗ на основі СДО і ЕлБ
Рис. 2. Приклад опису екземпляра БЗ як документа в ЕлБ
Приклад представлення в електронній бібліотеці екземпляра опису БЗ
дозволяє фіксувати її параметри і характеристики в термінах видів
електронних документів, статей каталогів та значень стандартних
атрибутів електронних документів (рис. 2). Як електронні примірники БЗ в
електронній бібліотеці, представлені модулі процедур для маніпулювання
термінами і поняттями універсального понятійного словника, який
зберігається стандартними засобами БД. У свою чергу, електронна
бібліотека може вміщувати примірники модулів і курсів ДН, а в СДО
„Прометей” можуть вмонтовуватись примірники різних видів документів
електронної бібліотеки. Тобто в інтегрованому середовищі СДН і
електронної бібліотеки за допомогою архітектури БЗ втілена реалізація
різноманітних видів обробки природномовних текстів як запитів до БД і
знань, а також отримання як результат віртуальних програм, які також
можуть інтерпретуватись в БЗ (виконуватись). Це фактично відкриває
можливості реалізації технологій „програмування без програмістів”.
Ще одна перевага запропонованої архітектури БЗ – завдяки розподіленої
конфігурації БД і знань система технічного забезпечення стає незалежною
від апаратних засобів комунікації і використання інформаційних ресурсів.
Наприклад, описану в БЗ систему адміністрування податків досить легко
адаптувати під нові види і класи інформаційної і комунікаційної техніки
– кишенькові комп’ютери, pocket – books , електронні записники,
інтерактивне телебачення. Це досить важливо при організації систем
дистанційного навчання і підвищення кваліфікації персоналу ДПС в
середовищі, коли важко уявити остаточно конфігурацію корпоративної
мережі податкової служби, види платформ і програмне забезпечення, що
планується використовувати в цієї системі.
Таким чином представлена концепція і архітектура БЗ дозволяє
підтримувати нові підходи і рішення в реалізації систем і технологій
підвищення кваліфікації персоналу ДПС, що досить важливо в умовах
нестабільного податкового законодавства, модернізації системи державного
управління і реформування всієї податкової служби.
HYPERLINK
“http://nc.ufei.ukrsat.com/Kyrsi%202004/tezi/images_tezi/033.htm” \l
“_ftnref1” * -Ріппа С.П., Прийняття рішень в економіці на основі
комп’ютерних баз знань / Львів: Каменяр, 1997. – 268 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
