.

Медунка лікарська і медунка темна (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
181 2339
Скачать документ

Реферат на тему:

Медунка лікарська і медунка темна

Pulmonaria officinalis L. і Pulmonaria obscura Dum. — медунка лікарська
і медунка темна

Pulmonaria officinalis L. і Pulmonaria obscura Dum. — медунка лікарська
і медунка темна (для обох рослин загальнонародна назва — смоктунчики).
Обидві рослини в народі мають однакове застосування. Російські назви:
медуница лекарственная и медуница неясная, легочница; польські: miodunka
pla-mista, miodunka majowa, plucne ziele і для другої рослини — miodunka
ciemnokwiatowa, miodunka ста, plucnik. Родина: Borraginaceae —
шорстколисті. Багаторічна трав’яниста рослина з кореневищами.

Прикореневі листки довгочерешкові. Рослини шершаві. Квітки на коротких
ніжках у завійках, зібраних на вершку стебла в щиток. Стебла
прямостоячі, заввишки 15—30 см, виростають від кореневища. У P.
officinalis прикореневі листки серцевидно-яйцевидні, загострені, в 1,5
раза довші за свою ширину, з крилатим черешком; у P. obscura прикореневі
листки у 2 рази довші за свою ширину. Віночки квіток відпадаючі,
лійкоподібні, спочатку червоні, потім у першої — голубувато-фіолетові, у
другої — пурпурно-фіолетові. Цвітуть у квітні — травні. Ростуть у
заростях, серед чагарників, у листяних лісах. Поширені: P. obscura —
скрізь, P. officinalis — у західних областях УРСР і БРСР.

Збирають усю рослину, зриваючи при корені, і окремо корені восени.
Сушать швидко, в добре провітрюваному місці, щоб уникнути почорніння.

gdgBz

к відхаркувальний засіб при бронхітах, запаленнях слизової дихальних
шляхів та при , інших грудних захворюваннях, які супроводяться сухим
кашлем і хрипотою. Звичайно вживають медунку в напарі 30,0—40,0 г на І л
води.

Особисто я з успіхом вживав напар всієї рослини для промивання гнійних
ран, наривів тощо. Для цієї мети також змішував медунку з пелюстками
троянди, травою хвоща польового і дубовою корою, доза кожного — по 10,0
г, а медунки — 15,0 г. Суміш настоюється і доводиться до кипіння. Відвар
застосовується також у вигляді зогрівальних компресів і примочок.

За моїми особистими спостереженнями, приймання медунки всередину у
вигляді напару з 40,0 г на 1 л води добре діє при кишкових хворобах
(поноси, різі в кишечнику і т. д.). У цих же випадках добрі й напари
суміші трав: медунки — 40,0 г, льняного сім’я та кореня живокосту — по 1
столовій ложці і 100 г плодів шипшини на 1 л води. Готують напар
звечора, а вранці розтирають набухлі в рідині плоди шипщини, двічі
проціджують і приймають усю порцію ковтками протягом дня.

Напар кореня медунки в сумішах з іншими лікарськими рослинами вживають
також для іригацій при білях (див. про Lamium album L.).

Зберігання. Траву медунки зберігають в ящиках, викладених всередині
папером.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020