Реферат на тему:
Цикорій дикий
Cichorium intybus L.— цикорій дикий. Петрові батоги. Російська назва —
цикорий дикий, или обыкновенный; польські: dzika cykorija, podroeznik.
Родина: Compositae — складноцвіті.
Багаторічна трав’яниста рослина із стовщеним веретеноподібним коренем, з
прямим від 30 до 150 см заввишки стеблом з розчепіреними гілками.
Прикореневі листки виїмчасто-пірчасто-роздільні; стеблові листки
ланцетні, гострозубчасті, стеблообгортні, чергові верхівкові— цілокраї.
Кошички сидячі, сидять одиночно або по 2—3. Квітки голубі, рідко білі,
ще рідше рожеві. Цвіте в червні — серпні. Росте по краях доріг, коло
канав, на межах, по схилах. Поширений по всій УРСР, часто як бур’ян, і
повсюдно в середній частині СРСР.
Збирають цілу рослину з коренем під час цвітіння. На організм людини
діє, поліпшуючи обмін речовин, посилює травлення.
Вживання, Наукова медицина не вживає цієї рослини.
3/4
A
f ¬ 3/4
A
Ae
AE
E
–
gdR9A Народна медицина користується цілою рослиною цикорію, вживаючи
його при хворобах шлунково-кишкового тракту, при цирозах печінки, опуху
селезінки, але найголовніше застосування він має при хворобах печінки і
особливо жовтяниці.
Для виготовлення напару або відвару беруть близько 40,0 г висушеної
рослини на 1 л води. Приймають по 1 склянці настою тричі на день.
Найча’стіше, однак, траву цикорію з коренем вживають у сумішах,
застосовуваних при хворобах печінки, про що було вказано в нарисі про
нагідки та про інші рослини.
Зовнішньо відвар трави цикорію вживається при лікуванні екземи з метою
зняти струп і очистити уражене екземою тіло. Для цього намочують у
відварі цикорію льняні шматочки, обкладають ними екземні місця і роблять
це доти, поки на поверхні не залишиться від струпу чисте червоне місце
(без епідермісу) і без явищ запалення. У відвар цикорію, поки він
гарячий, кладуть пелюстки троянди і траву хвоща ; коли він прохолоне,
проціджують і зливають у пляшку.
Зберігання. Порізану траву цикорію зберігають у ящиках, обкладених
всередині папером.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
