Тема: Згубний вплив грошей на вихідців з народу.
Мета: На основі п’єси «Сто тисяч» – однієї з кращих сатиричних комедій
в українській драматургії – навчити учнів характеризувати дійових осіб,
аналізувати драматичні твори; поглибити відомості про драматичний твір,
комедію, як жанр драматичного твору; розвивати у школярів навики роботи
з підручником, творами письменників; виховувати в учнів почуття
ненависті до будь якого шахрайства
Тип уроку : Урок систематизації та узагальнення знань
Обладнання : Малюнки учнів до комедії «Сто тисяч», кросворд, твори
Карпенка-Карого, портрет письменника, підручник.
Методи і прийоми: Диспут, колективна робота над текстом, виразне читання
уривків з п’єси, складання характеристики персонажів.
Література: 1.Бандура О. , Волошина Н. Українська література. Підручник
для 8 класу ,-К.: Освіта, 1998.- 384 с.
2. Каратай Н.В. Смисл життя в розумінні Герасима Калитки. Все для
вчителя.- №3, 2000р. – с.16-18.
3. Карпенко-Карий І. Вибрані твори.- к.: Мистецтво, 1989р. 256с.
4. Кусок В. Літературні віршовані кросворди . Все для вчителя .-
№17-18,2005р. – с.61-62
5. Падалка Н.І. Вивчення творчості І.Карпенка-Карого в школі. К.:
Рад.школа, 1970.-151с.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Оголошення теми і мети уроку
«Велика сила, братці, гроші,
З грошима й дурні прехороші,
Є в дурня гроші він і пан.
Є в нього золотий жупан…»
Л. Глібов
– Золоті слова сказав Леонід Глібов, а чи відповідають вони нашому
уроку – вирішувати вам і ваші думки з цього питання я уважно слухатиму
в кінці уроку. То ж сьогодні на занятті, розмовляючи з Герасимом
Калиткою, не забувайте про нашу головну мету – дати характеристику цьому
персонажу, розібратися в його людських якостях. Підсумком бесіди буде
перелік основних рис характеру Герасима Никодимовича, які ви повинні
самостійно визначити, уважно слухаючи і роблячи відповідні висновки.
Отож, починаємо.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
А для початку давайте розгадаємо кросворд і якщо дамо правильні
відповіді, то прочитаємо назву п’єси, яку ми вивчали протягом кількох
уроків та згадаємо героїв даного твору.
На голові очіпок,
Спідниця і запаска –
Калитчина дружина
А ймення їй – Параска
Скупий і некультурний,
Натура така гидка
Усе це все поєднує
Хазяїн наш – Калитка
Любив він щиро Мотрю,
Не пара Пузирям.
Був добрим і правдивим,
Юнак цей звавсь – Роман
«Сто тисяч» – це комедія
І трішечки незвична,
А все тому, що називається
Ця п’єса – сатирична
На конюшню і на поле,
Молотити, їхати в млин –
Все це наймитська робота,
Зветься наймит просто – Клим
Скупий і жадний дуже,
Багатий селянин,
Любив він дуже гроші,
А звався – Герасим
Калитка любив
В думках жила земля
Він заздрив усі роки
Багатству Пузиря
Він звався Бонавентуру,
Ледачий був і рвач
Він врятував Калитку –
Зажерливий копач
– Та як називається п’єса , яку вивчили? Кого ми пригадали?
ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу
1). Бесіда
– Скажіть , які ж ці герої. Дайте їм характеристику.
– Назвіть ще персонажів , яких не згадували в кросворді?
– Якою ви уявляєте Мотрю?
– Чим схожий на Калитку його кум Савка? А чим відрізняється?
– Який спосіб життя веде Бонавентура?
– А хто ж такий невідомий? Чим він займається?
Молодці, і з цим завданням ви впорались. А давайте згадаємо, хто ж є
центральним образом комедії?
Яким ви уявляєте Герасима Калитку після знайомства з п’єсою?
Учень : Калитка – це «преобрітатель» земельки, нагромаджувач грошей ,
деспот, який заради збагачення стає на шлях шахрайства.
Чи згодні ви , Герасиме Никодимовичу, з такою вашою характеристикою?
Калитка: Безумовно , ні. Та чи єсть же на світі такий чоловік, щоб не
хотів землі купити? Ох , земелько , свята земелько, – боже ти дочечко .
Як радісно загрібати докупи, в одні руки. Приобрітав би тебе без ліку!
Учень: Герасиме Никодимовичу , от ви зараз земельку «дочечкою» назвали.
А за що ви землю любите?
Калитка: Легко по своїй власній землі ходити. Глянеш оком навколо – все
твоє, там череда пасеться , там орють на пар, а тут зазеленіла уже
пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші.
Друзі, хіба перед нами не людина, яка дуже любить землю?
i p
r
†
?
a
o
Eii:
E iss****EEEE???*¤?? & & F & . Купуй землю, працюй на ній, користуйся щедрими дарами годувальниці. Калитка ж радіє не від праці на землі, а від того, що земля – засіб наживи – гроші, гроші, гроші. Герасим уже має 200 десятин землі, але хоче бути значно багатшим. 1 висновок – Нагромадження землі – смисл життя Калитки. Земля – засіб для наживи, життєве кредо. - На який шлях став Калитка заради наживи? Учень: На шлях шахрайства. Учень: Я хочу запитати Калитку, чи не страшно було йому домовлятися зі злодієм? Калитка: Самому страшно, щоб не влопаться. А ось кум! Одважний чоловік! До чорта ходив і на все піде за гроші. Кращого компанвона, як кум, не знайти! А ви не думали яким чином Жолудь дістав таку силу грошей? Я сам пам’ятаю, як Жолудь купував баранців, сам їх різав, торгував м’ясом у різницях, а тепер багатир. Де ж воно набралося? Не інакше, як нечистим путьом! 2 висновок – У гонитві за наживою Герасим вдається до шахрайства. - В чому це проявляється? Учень: Купує за 5 000 справжніх грошей 100 000 фальшивих. І тут Калитка себе проявив: дає шахраєві не 5 000, а 3 000. Чим же закінчилась «кумерція» Калитки? Учень: Замість фальшивих грошей Герасим отримав мішок з чистим папером. Калитка вирішив повіситись, але його врятували. Як же Герасим Никодимович віддячив своїх рятівників? Учень: «Обікрали…Ограбили…Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря» - Скажіть, а мета, життєве кредо Герасима Калитки відбилось на його людському єстві? Учень: Так, відбилось. В родині Калитка деспот. Він грубий у ставленні до дружини . Параска говорить: «Ззамолоду з синяків не виходила, б’є і на старість». Калитка свариться з дружиною , обзиває її лайливими словами. На людях же цілує, ставиться до неї добре. Мало того, що він грубіян, так ще і лицемір. Навіть в одруженні єдиного сина він шукає наживи. «Мені треба невістки з приданим, з грішми». На власній дочці Калитка зекономив 5 000 – не дав зятеві обіцяний посяг, хоч під час бійки двох зубів лишився. Учень: Я хочу додати, що Калитка грубо поводиться з наймитами. Він б’є їх, попрікає, що ті мало роблять, а багато їдять. Калитка: А тож не так? Вони надолужать то вмиваннячком, то взуваннячком, або як почнуть богу молитися, то й сонце зійде. Хоч би ж молились, а то стоїть, чухається та шепоче собі губами, аби простоять більше без роботи. - Зараз ви подивитесь сценку. Як цей невеликий епізод характеризує Калитку? 2. Інсценізація уривку з п’єси Учень: Калитка – нікчемна людина, не культурна. Він зневажливо висловлюється про вчених, не розуміє значення науки. ми зуміли досить виразно уявити собі Калитку завдяки діалогам, в яких він брав участь , монологам, де він сам собі дає характеристику. А також допомогли вчинки героя. А ще зверніть увагу на мову персонажа. Яка вона? Наведіть приклади. Учень: Мова героя груба, лайлива. Його улюблені прислів’я та приказки : «До душі, та не до кишені», «Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість», «Гроші – всьому голова». Мова – засіб характеристики героя. Отже , які риси характеру притаманні Герасиму Никодимовичу Калитці? Скупість . Жорстокість. Грубість. Жадібність. Безсердечність. Лицемірство. Шахрайство. Егоїзм. З Герасимом усе зрозуміло. Це людина, яка, загрібаючи сотнями десятин земельку , перетворився на скнару-хижака. У нього труситься рука навіть тоді, коли він підносить шматок хліба до власного рота. Серед дійових осіб п’єси ніхто активно не протистояв Герасимові і свідомо не боровся проти нечесних шляхів його збагачення. Правда , Роман і Параска не погоджуються з планами Герасима одружити сина з Пузирівною заради приданого, однак Калитка сам скоро змінює своє рішення. Незважаючи на тимчасовий, скороминущий характер цього конфлікту він має важливе значення для розумінні смислу п’єси, бо доводить, що в народному середовищі зберігаються здорові моральні принципи: повага до праці, почуття власної гідності, вірність у коханні. V. Підсумок уроку - Отже , звернімося до нашого епіграфу. Чи дійсно він відповідає нашому уроку і чому? VІ. Домашнє завдання. Оцінювання - Складання та написання невеликого твору-мініатюри на тему «Згубний вплив грошей на вихідців з народу»
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
