Реферат на тему:
Цикл уроків з теми «Лінгвістика тексту» (9 клас)
На вивчення теми «Лінгвістика тексту» програмою відведено сім годин, до
того ж зазначено, що оскільки у підручниках відповідний матеріал
відсутній, то вчитель розподіляє виділені на нього години на свій
розсуд.
Учні повинні вміти робити мовний аналіз текстів, розуміти, які
лінгвістичні засоби створюють певне емоційно-експресивне забарвлення
художнього тексту.
Вивчення теми не лише допоможе учням краще зрозуміти твори відомих
авторів, але й дасть ґрунтовні теоретичні знання для створення власних
текстів.
Л.І. Бондарчук у навчальному посібнику «Методику підказує текст»
зазначає, що «…творчі завдання є найскладнішими, найважчими для учнів
на будь-якому етапі пізнавальної діяльності. Чимало дітей, зневірившись
у своїх силах, взагалі не хочуть брати участі у творчих завданнях або
вибирають шлях списування у свого товариша».
Отже, чітко спланований цикл уроків з теми «Лінгвістика тексту» буде
тією сходинкою, яка наблизить учнів до впевненого виконання завдань
творчого характеру.
Урок 1
Тема. Лінгвістика тексту.
Мета: пригадати з учнями відомості про текст; дати поняття про
лінгвістику тексту; розвивати творчі здібності дев’ятикласників.
Хід уроку Мотивація навчальної діяльності
Учитель зазначає, що вивчення теми «Лінгвістика тексту» дасть можливість
збагнути закономірність побудови текстів різних типів мовлення. Ці
знання є просто необхідними для написання творів з літератури та мови,
творів-мініатюр, переказів з творчим завданням чи створення усних
висловлювань і т. д.
Робота над темою
Учитель з’ясовує з учнями, що означає слово «текст».
Текст (з гр.) — це тканина, поєднання.
Отже, текст — це не набір речень, а певна єдність, де речення
поєднуються за смислом та граматично.
Завдання учням: записати два уривки та довести, який з них є текстом, а
який — ні.
1. Ліс ще дрімає в передранішній тиші, непорушно стоять дерева,
загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги,
мертво…
2. Озеро тихо спить. Туман — це атмосферне явище, яке пов’язане із
випаровуванням та конденсацією води. Сонячне проміння нагріває атмосферу
Землі. Приємно на березі озера.
Дев’ятикласники діляться своїми міркуваннями і виконують таке завдання:
перетворити другий уривок у текст, пояснити, як цього можна досягти.
(Кращі роботи учні зачитують і обговорюють; отримують оцінки.)
Учитель пояснює, що у тексті можна простежити опорні слова, саме вони
створюють художній зміст. Для прикладу візьмемо текст Л. Михайловського
«Диво поліських водоймищ».
Над лісовим озерцем запалав рожевий ранок. На тихому плесі почали
виринати зелені пуп’янки. Минула година. Золоті промені перетворили
смарагдові бруньки на білосніжні чашечки з пучками гарячого сонця.
Розквітла водяна лілея — біле латаття.
Назву тексту вчитель не зачитує. Учні записують текст з голосу, потім
виписують опорні іменники, прикметники і самі дають назву.
Учитель наголошує на ролі опорних слів у творенні образності тексту і
пропонує ще одну творчу роботу.
Завдання: використавши здобуті знання, написати текст «Світанок».
(Деякі роботи учні зачитують, аналізують, отримують оцінки).
Підсумок уроку (робить учитель).
Отже, для того, щоб самостійно створювати гарні тексти, треба знати
закономірності будови тексту, спостерігати красу слова.
Домашнє завдання: перечитати опис села Вербівки з повісті І.
Нечуя-Левицького «Микола Джеря». Виписати опорні слова.
Урок 2
Тема. Текст, актуальне членування: «дане» і «нове».
Мета: вчити дев’ятикласників будувати текст; поновити відомості про
актуальне членування як засіб побудови тексту; розвивати чуття мови.
Хід уроку Перевірка домашнього завдання та усне опитування
— Що називається текстом?
— Яка роль опорних слів?
— Що вивчає розділ «Лінгвістика тексту»?
Робота над темою
Учитель. Кожен текст умовно можна поділити на «дане» і «нове». «Дане» —
це певні назви, дії, значення яких відразу зрозуміле. «Нове» — це
особливості «даного», які виділені саме у цьому тексті. Часто текст
вимагає точного слова, яке й виступає як «нове».
Учні виконують таку творчу роботу: записують з голосу вірш «Волошка», де
пропущені певні слова; їх треба відтворити за загальним змістом тексту.
Волошка, Волошко, загадко велика,
в тобі є вічна таїна:
ти водночас і скромно-дика,
І незбагненно … (чарівна)
Стрічав тебе не раз, не двічі,
коли виходив на жнива.
…так щиро ти зориш у вічі,
ледь не промовиш — як … (жива)
(Учні переконуються, що певний текст вимагає певного слова. Тому важливо
точно добирати лексику.)
Далі вчитель розповідає про письменника, який вирішив написати
оповідання, а «дійшов» до роману.
Завдання: треба простежити, як автор перетворив початок оповідання у
початок повісті, а потім — роману.
1. Осінь. Сумні та холодні дні. Журливими ключами відлітають лелеки.
2. Прийшла золотокоса осінь. Потяглися довгою чередою сумні та холодні
дні. Високо в небі, попрощавшись з рідною землею, журливо відлітають
лелеки.
3. Був той незвичайно-тужливий час, коли на землі панувала золотокоса
осінь. Сумні та хмурні дні, часто пересипані холодними дощами, огортали
все навкруги. І лише зрідка крізь сірі хмари долинало тривожне
курликання вічних мандрівників — лелек; це вони прощалися з рідною
домівкою, відлітаючи у далекий вирій.
(Учні роблять висновок, що письменник збільшив у кожному наступному
тексті обсяг «нового».)
Завдання учням: розглянути фотоетюд «Підсніжники» і скласти текст
«Весна», який був би початком: а) оповідання; б) повісті; в) роману.
(Учні зачитують свої творчі доробки, вчитель аналізує і оцінює роботи.)
Підсумок уроку
«Дане» і «нове» є важливим засобом побудови тексту. Вміле використання
актуального членування сприятиме створенню правильних творчих доробків.
Домашнє завдання: описати місце і час подій вашої майбутньої повісті.
Урок 3
Тема. Стилістичні фігури.
Мета: ознайомити учнів із стилістичними фігурами як лінгвістичним
засобом тексту; вчити дев’ятикласників практично використовувати
лінгвістичні фігури.
Хід уроку Перевірка домашнього завдання
Зачитування уривків з описом місця та часу, де мають відбуватися події.
(Клас не лише уважно слухає, а й у чернетках
відзначає вдалі моменти та недоліки робіт однокласників.)
Робота над темою
Цей урок варто побудувати як лекцію з елементами бесіди; назвати
стилістичні фігури і навести приклади текстів, у яких ці фігури
використані.
Учитель має скористатися посібником О.Д. Пономаріва «Стилістика сучасної
української мови».
З лекції учні довідуються про такі стилістичні фігури, як еліпс,
замовчування, повтор, анафора, градація, інтонаційний злам, риторичне
запитання та ін. Дев’ятикласники записують визначення цих термінів в
окремий зошит для опорних конспектів.
Доцільно йти шляхом евристичної бесіди: спочатку називати стилістичну
фігуру, але не давати її визначення, а зачитати приклади, наведені у
книзі О.Д. Пономаріва, де використана названа стилістична фігура. Нехай
учні спробують самостійно дати визначення.
На уроці варто запропонувати таку творчу роботу: перебудувати речення,
записане на дошці, так, щоб у ньому з’явилися такі стилістичні фігури,
як еліпс, анафора, інтонаційний злам, градація, риторичне запитання та
ін. Наприклад: «Невимовно чарівні безмежні запорізькі степи прозорого
ранку в пору жнив, коли море колосся дорідного і дозрілого, стрічаючи
сонце, туманиться червоним золотом та виграє барвами райдуги».
Підсумок уроку
d
f
f
gdaKa
Отже, ви переконалися, що стилістичні фігури є оригінальним засобом
тексту та засобом посилення емоційної виразності.
Домашнє завдання: використовуючи різні стилістичні фігури, написати
твір-мініатюру «Монолог шкільного вазона».
Урок 4
Тема. Складне синтаксичне ціле (період), його ознаки.
Мета: дати учням поняття про період та його роль у тексті; вчити
будувати періоди.
Хід уроку Перевірка домашнього завдання
1. Учні зачитують складений текст «Монолог шкільного вазона».
2. Учитель обговорює з дев’ятикласниками, наскільки вдало складений
монолог, які стилістичні фігури цьому сприяли.
Робота над темою
Учитель пропонує учням уявити, що вони мовознавці, і порівняти два
уривка, написані у різних жанрах і в різні часи та визначити, що в них є
спільного,
1. Хто вночі побачить береги Дніпрові, коли все в огнях — земля, вода і
небо» — коли і перед греблею, внизу, десь глибоко, ніби в проваллі,
також пливуть вони чарівно білі, як фантастичні лебеді, а над ними,
знову вгорі, мов у повітрі, летять експреси електричні; коли все це
виблискує, іскриться, неначе в зорях, зсипаних з усього неба і
роздмуханих подихом Дніпра, — тому дух захопить від краси, снагою юності
наллються груди — не знає світ таких чарівних барв (Я. Баш).
2. Ні зоряних небес мандрівні хори,
Ні вітрокрилі в морі байдаки,
Ні в полі збройних лицарів полки,
Ні звіра красного глибокі нори,
Ні вісті, що приходять через море,
Ні строф любовних точені рядки,
Ні в ароматах свіжої луки,
Ні співання дам, що тішать ваші зори, —
Ніщо мого вже серця на торкне:
Свій день і сонце втратило, трудне,
І все для нього мороком укрите.
Журбою стали довгі дні мої:
Я кличу смерть, бо прагну ту зустріти,
Що був би краще не стрічав її (Ф. Петрарка, переклад М. Зерова).
Учні помічають, що обидва уривки схожі за будовою: після нагромадження
однорідних конструкцій робиться пауза, а далі йде висновок.
Учитель пояснює, що два уривки є зразками періоду. Дев’ятикласники
записують визначення періоду: «Період — це особлива синтаксична
конструкція, побудована з гармонійно організованих частин. Період має
чітку будову: а) засновок (кілька однорідно побудованих елементів); б)
пауза; в) висновок».
Учитель визначає, що період, використаний у тексті, створює
піднесеність, урочистість, аргументованість усього тексту.
Завдання: записати період, визначити його частини, зробити схему цього
речення та вказати смислові зв’язки.
Період: «У барвисту тишу осіннього лісу, у вранішній туман, що сповз з
верхів’я дерев, у шурхітливий покрив, з-під якого ще де-не-де
проколюються лискучі шапочки опеньків, у прочинене вікно лісничівки, у
ясну блакить неба — вкрадливо вдарився дзвін металу з кузні коваля.»
(Це завдання краще виконувати на дошці.)
Наступне завдання — диктант-спостереження (учні записують два речення,
визначають, яке з них є періодом та обґрунтовують свою думку.)
1. Мудрість народної поезії, прозорість її слова і таємничий чар
мелодії, що відразу ж поведе твою душу на береги історії, на тихі води і
ясні зорі, викреше із серця іскри завзяття та веселощів, — ось це стало
його смутком і радістю.
2. Коли не знаєш, хто ти, з ким, для чого, коли в душі ні доброго, ні
злого, — пропаща юність і життя пропаще!
(Учні діляться своїми міркуваннями.)
Творча робота: доповнити речення так, щоб воно набуло форми періоду.
Коли вперше радієш сонцю, коли вперше деревами тішишся, збагнувши, що
вони гарні, коли тихі радощі, викликані в душі красою листка чи
пелюстки, уперше переходять у здивування, — … (Учні зачитують свої
доповнені речення та самостійно роблять висновок про роль періода як
стилістичної фігури.)
Домашнє завдання: дібрати два-три періоди з творів художньої літератури,
з’ясувати їхню стилістичну роль у тексті.
Урок 5
Тема. Лінгвістика тексту. Тренувальні вправи.
Мета: вчити учнів складати та аналізувати тексти; поглиблювати чуття
мови; розвивати вміння точно підбирати потрібні слова для тексту.
Хід уроку Перевірка домашнього завдання
Учні зачитують уривки (періоди), дібрані з художніх текстів; роблять їх
мовний аналіз, використовуючи знання, отримані на попередніх уроках.
Робота над темою
а) диктант з творчим завданням:
Гід
У японців не існує вчинків добрих і поганих. Вони бувають тільки
відповідні або ж невідповідні становищу людини. Наш гід по Кагосімі,
всміхаючись, сказала, що європейці або обманюють, або говорять правду;
японці ж ніколи не обманюють, але їм так само ніколи не спаде на думку
говорити вам правду (В. Брюховецький).
Завдання:
1. Дати усну відповідь на запитання:
— Якщо це так, то вірити чи ні самому японському гіду?
2. Уявіть себе в ролі гіда. Що б ви розказали японській делегації про
вчинки та манери українців. Запишіть свою розповідь.
(Учні зачитують тексти, а однокласники дають відгуки на роботи
товаришів.)
Учитель зазначає, що розповідь японського гіда про манери її
співвітчизників містить парадокс.
З’ясуємо що таке «парадокс». (Парадокс — це різновид логічної
суперечності, що набуває вигляду своєрідного кола, бо створюються умови
для одночасного доведення істинності і хибності певного висловлювання.)
Завдання: письмово пояснити парадоксальність такого висловлювання
«Зраджують тільки друзі».
(Учні виконують творче завдання, зачитують роботи.)
3. Зробити лінгвістичний аналіз тексту; знайти метафори, алітерацію,
інверсію, синтаксичні особливості речень; пояснити їхню стилістичну
роль.
(Учні переписують з карток тексти.)
У які б краї не водили мене нескінченні дороги — звідусіль вабив і
кликав до себе ласкавий голос Росі — річки дитинства мого, милого й
далекого.
Дивлюсь і не надивлюсь на хуткоплинну прозоро-зелену течію, задумані,
порослі ряскою плеса, на горді й ніжні лебеді, квіти білого латаття та
полив’яні горнята — маківочки жовтого.
Подекуди поміж берегами великі сіро-рожеві камені та верби, верби — від
річок, одвічна краса їх і принада. А далі — левади-луки приросянські, в
різноцвіті соковитому, духмяному, то в полуденному мареві, то в ранковій
росі… (Г. Сіра)
(Учні зачитують лінгвістичний аналіз тексту.)
Підсумок уроку (робить учитель).
Отже, кожен текст має свої особливості, які допомагають створити настрій
та образи розповіді. Для цього важливо вміти правильно підібрати лексику
та використати потрібні стилістичні фігури.
Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на тему «Стежка мого
дитинства».
Уроки 6-7
Тема. Написання оповідання на самостійно обрану тему.
Мету: розвивати творчі здібності учнів: вміння будувати власні
висловлювання на самостійно обрану тему.
Хід уроку Мотивація навчальної діяльності
Ця тема є завершальною в циклі уроків «Лінгвістика тексту». На неї
відводиться дві години. На першому уроці проводимо підготовку до
написання творчої роботи. Знання, які були отримані протягом попередніх
п’яти уроків, будуть «фундаментом» для виконання цього завдання.
Дев’ятикласники пригадують прочитані у молодших класах оповідання.
Робота над темою
— Пригадаємо відомості про оповідання.
(Учні згадують, що оповідання — це невелика за обсягом розповідь, у якій
мала кількість дійових осіб, і події охоплюють обмежений проміжок часу).
Учитель звертає увагу учнів на те, що стилістичні фігури є засобом
організації тексту, засобом створення емоційності розповіді та окрасою
тексту.
Самостійна робота учнів на чернетках
(Учитель надає консультації та допомогу учням у написанні творчої
роботи.)
Домашнє завдання: «відшліфувати» текст створеного оповідання; закінчити
роботу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
