.

Метрологія — наука і практика вимірювання в економічній діяльності (реферат)

Язык: русский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
874 12797
Скачать документ

Реферат на тему:

Метрологія — наука і практика вимірювання в економічній діяльності

Сучасна метрологія оперує термінами і поняттями, як правило,
затвердженими у законодавчому порядку кожної держави, або міжнародними
угодами.

У нашій країні до 1993 р. діяв державний стандарт «Государственная
система обеспечения измерений. Единицы физических величин» ГОСТ
8.417—81, уведений в дію постановою Держ-

стандарту СРСР від 19 березня 1981 р. Згідно з цим стандартом усі
державні установи та підприємства народного господарства були
зобов’язані застосовувати Міжнародну систему одиниць фізичних величин
SI( не тільки в технологічній документації, а й при маркуванні
продукції, виданні публікацій усіх видів (включаючи підручники), у
радіо- і телевізійних передачах.

Цей стандарт допускав застосування в друкованих виданнях міжнародних або
тільки російських позначень. Але практично в усіх вітчизняних (як
науково-технічних, так і навчальних) виданнях застосовувались російські
позначення. Це обмежувало застосування на практиці міжнародних позначень
SI і одночасно створювало певні проблеми перед неросійськомовними
виданнями в нашій країні.

З 1993 р. в Україні метрологічна діяльність регламентується
законодавчими документами (актами) уряду.

Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку
України (ДК 011-99 від 01.07.97)

THE CLASSIFIER OF SYSTEM SIGNIFICATION OF MEASURING UNITS AND
CALCOLATION

Державний класифікатор системи позначень одиниць вимірювання та обліку
(КСПОВО) є складовою частиною державної системи класифікації
техніко-економічної та соціальної інформації.

КСПОВО розроблений на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від
4 травня 1993 р. № 326 «Про Концепцію побудови національної статистики
України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку та
статистики».

КСПОВО гармонізовано з міжнародними стандартами ISO 31:1992 «Величини та
одиниці», ISO 1000:1992 «Одиниці SI та рекомендації щодо застосування
кратних і частинних

від них одиниць» у частині одиниць вимірювання фізичних величин і
відповідає «Довіднику елементів зовнішньоторгових даних» (ДЕЗД ООН),
1987 р. у частині одиниць вимірюван-

ня, інформації та обліку, що застосовуються в міжнародній торгівлі.

КСПОВО призначено для збирання, обробки та обміну інформацією з
фінансової та статистичної звітності у сфері зовнішньоекономічної
діяльності, в торговельних і товаросупровідних документах та ін.

Об’єктом класифікації є множина одиниць вимірювання фізичних величин
(розділи 1—13) та одиниць обліку, які використовуються у статистиці
(розділи 14—31).

Класифікація одиниць вимірювання та одиниць обліку побудована за
порядковим методом кодування.

Структурно класифікація складається з таких блоків: код (чотиризначне
число), назва одиниці вимірювання чи одиниці обліку, умовне позначення
українське (російське) та міжнародне, код СОЕИ (код за «Общесоюзным
классификатором. Система обозначений единиц измерений, используемых в
АСУ», 1988 г.).

Бібліографія до КСПОВО

ДСТУ 2755—94 Фізична оптика. Терміни, визначення та літерні позначення
основних величин.

ДСТУ 2756—94 Геометрична оптика. Терміни, визначення та літерні
позначення основних величин.

ДСТУ 3120—95 Електротехніка. Літерні позначення основних величин.

РСТ 1743—82 Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої
справи. Скорочення українських слів і словосполучень в бібліографічному
описі.

ГОСТ 7.20—80 Система стандартов по информации, библиотечному и
издательскому делу. Единицы учета фондов библиотек и органов
научно-технической информации.

ГОСТ 7.41—82 Система стандартов по информации, библиотечному и
издательскому делу. Единицы учета обслуживания читателей и абонентов
библиотек и органов научно-технической информации.

ГОСТ 8.417—81 ГСИ. Единицы физических величин.

ГОСТ 8.430—88 ГСИ. Обозначение единиц физических величин для печатающих
устройств с ограниченным набором знаков.

ГОСТ 1494—77 Электротехника. Буквенные обозначения основных величин.

ГОСТ 7427—84 Геометрическая оптика. Термины, определения и буквенные
обозначения.

ГОСТ 7601—78 Физическая оптика. Термины, буквенные обозначения и
определения основных величин.

ГОСТ 13088—67 Колориметрия. Термины, буквенные обозначения.

ГОСТ 23199—78 Газодинамика. Буквенные обозначения основных величин.

ГОСТ 24347—80 Вибрация. Обозначения и единицы величин.

ГОСТ 24204—80 Единица децибел для измерения уровней, затуханий и
усилений в технике проводной связи.

Общесоюзный классификатор. Система обозначений единиц измерений,
используемых в АСУ (СОЕИ), 1988 г.

Довідник елементів зовнішньоторгових даних (ДЕЗД ООН), 1987 р.

ГСССД 1—87 Фундаментальные физические константы.

ISO 31:1992 Quantities and units. Part 0—13:

Part 0: General principles;

Part 1: Space and time;

Part 2: Periodic and related phenomena;

Part 3: Mechanics;

Part 4: Heat;

Part 5: Electricity and magnetism;

Part 6: Light and related electromagnetic radiations;

Part 7: Acoustics;

Part 8: Physical chemistry and molecular physics;

Part 9: Atomic and nuclear physics;

Part 10: Nuclear reactions and ionising radiations;

Part 12: Characteristic numbers;

Part 13: Solid state physics.

ISO 1000:1992 SI units and recommendations for the use of their
multiples and of certain other units.

IEC 27-1:1992 Letter symbols to be used in electrical technology —
Part 1: General.

IEC 27-3:1989 Letter symbols to be used in electrical technology —
Part 3: Logarithmic quantities and units.

CODATA Bulletin 63 (1986).

Історія становлення, розвитку і сучасність систем вимірювання

Цивілізація та вимірювання

Метрологія (від грецьк. ?????? — міра та ????? — поняття) — це
самостійна галузь науки про вимірювання та міри. Історія становлення і
вдосконалення вимірювань така ж давня, як і історія цивілізації.
Вимірювання — це один із засобів розвитку матеріальної культури
суспільства.

З необхідністю вимірювання люди зіткнулися ще в давні часи. Перші міри —
це частини людського тіла, що завжди були «під рукою». З розвитком
продуктивних сил, економіки і торгівлі міри як засоби вимірювання набули
загальносуспільного значення, вдосконалювались і уточнювались. Цікава і
пізнавальна їхня історія. Відомо, що вже у стародавньому Єгипті під час
побудови пірамід фараонів були впроваджені перші узаконені міри: великий
царський лікоть (525 мм) і малий лікоть (450 мм). Похідною від ліктя
була одиниця площі арур — квадрат зі стороною в сто великих ліктів і
одиниця ємності хомен — половина об’єму куба з ребром в один великий
лікоть.

В Європі перші спроби впровадження узаконених мір припадають на період
діяльності грецького реформатора Солона і датуються VI ст. до н.е.
Обов’язковою мірою довжини в Греції був фут (близько 297 мм) і стадія
(близько 175 м).

Наприкінці XVIII ст. на європейських ринках застосовували близько
100 футів, 50 миль, більш як 100 фунтів. У деяких державах, наприклад, в
Австрії, майже кожне місто і навіть окремі торговельні майдани одного
міста мали свої «пріоритетні» міри. Перерахунки однієї міри в іншу
вимагали досить складних арифметичних дій: наприклад, англійський ярд
(914 мм) не був кратний французькому туазу (1950 мм), а останній —
російському аршину (711 мм) і т.д. Навіть тоді, коли кратність відношень
мала місце, вона не була системною. Так, у Росії миля дорівнювала семи
верстам, верста — 500 саженям, сажень — трьом аршинам, аршин — чотирьом
чвертям, чверть — чотирьом вершкам. Не відразу збагнеш, скільки у милі
вершків! Поряд з цим існувала ще одна проблема. У процесі використання
робочі міри втрачали свій номінальний розмір, а для їх порівнювання не
існувало надійного, незалежного від людської волі еталона. Саме це і
спонукало в кінці XVIII ст. учених, прогресивних промисловців,
комерсантів до створення нової, загальної для всіх країн системи мір,
яка, як писав один із учених Франції, «була б гідна людей свого
освіченого часу і не могла б залежати від сваволі людини, а була б
запозичена у самої природи».

За рішенням Національних зборів Франції Паризька академія наук у 1790 р.
створила комісію, до якої ввійшли видатні вчені: математик Жорж Луї
Лагранж, астроном П’єр Симон Лаплас, геометр Гаспар Монж, геодезист і
математик Жан Шарль Борда і економіст Жан Антуан Кондорсе. Саме ці вчені
запропонували прийняти за основну одиницю міри довжини одну
десятимільйонну частину чверті меридіана Землі. На підставі чого виникла
ця ідея? На жаль, про це не написано в шкільних підручниках, хоча
відомо, що відносно точно величину земної кулі виміряв ще давньогрецький
математик, астроном і географ Ератосфен Киренський, який жив близько
276—194 рр. до н.е. і, як і Аристотель, вважав, що Земля — куля. За його
вимірами, у перерахунку на сьогоднішні міри, довжина меридіана становить
приблизно 40 000 км. Як це йому вдалося? Ератосфен знав, що в день
літнього сонцестояння в єгипетському місті Сиєна (сучасний Асуан), коли
Сонце стоїть у зеніті, його промені освітлюють дно глибоких колодязів. У
той же час, за його вимірами, в Александрії (на північ від Сиєни) Сонце
відставало від зеніту на 7?12?, що становить 50 частку кола (меридіана
Землі). Відстань між Сиєною і Александрією була відома — 5000 грецьких
стадій (1 стадія — близько 175 м), звідки окружність земної кулі
визначалася так: 5000 ( 50 = 250 000 стадії. Зазвичай засоби вимірювання
за часів Ератосфена були недосконалі, і його досить точні вимірювання —
скоріше випадковість, ніж достовірність. Але ідея французьких учених
виміряти довжину Земного меридіана була та сама, що і у Ератосфена.
Протягом шести років (1792—1798) під керівництвом французьких учених
Деламбре і Мешена геодезисти і математики виконували градусне
вимірювання довжини Паризького меридіана від Дюнкерка (на півночі
Франції) до міста Монж на півдні поблизу Барселони.

Одиницею виміру слугував французький туаз (близько 1,95 м). За нову
одиницю була прийнята 1/10 000 000 частка чверті меридіана і названа
метр (від грецьк. ?????? — міра), а система мір на її основі отримала
назву метрична. Кожна похідна одиниця послідовно збільшувалася кратно до
10 і мала назву від грецьких слів дека (десять), гекто (сто), кіло
(тисяча). Відповідно назва одиниць менше метра починалась з латинських
слів деці, санти, мілі. Інші важливі особливості метричної системи —
взаємозв’язок, кратний 10, між одиницями площі, об’єму і ваги. Якраз
вага одного кубічного дециметра хімічно чистої води при температурі +4?
була прийнята за одиницю ваги і названа кілограмом, а її 1/1000 —
грамом. На честь метра було розроблено проект медалі з написом: «На всі
часи — для всіх народів».

Здавалося б така досконала і зручна система не повинна викликати
перешкод на шляху її впровадження не тільки в науку, а і в практику
виробництва, торгівлі і побуту. Насправді ж довга історія впровадження
метра для багатьох країн світу не завершилась і сьогодні. Проти введення
метричної системи у Франції виступав Наполеон Бонапарт і, як не дивно,
саме з огляду на економічні проблеми: щоб прийняти нову систему мір і
ваги, писав він, треба перекроїти всі адміністративні правила, всі
розрахунки промисловості; така робота устрашає розум. У той самий час
французькі реформатори вимагали покінчити з «строкатістю мір — пам’яттю
про ганьбу феодального рабства».

Тільки майже через 100 років (1875), після того, як у Парижі на
конференції 20 країн представники 17-ти з них прийняли нову метричну
систему і підписали конвенцію про «забезпечення міжнародної єдності
вимірювань і вдосконалення Метричної системи Мір», конференція прийняла
рішення про утворення і підтримку державами—учасницями конференції
Міжнародного бюро Мір і Ваги першої у світі науково-дослідної установи
(МБМВ), яка б опрацьовувала міждержавні програми з метрології.

У 1889 р. Міжнародним бюро Мір і Ваги було виготовлено 34 еталона метра
(лінійка з x-подібним перерізом) та 43 еталона кілограма (циліндр із
сплаву платини з 10% іридію) і передано їх різним країнам.

І все ж метр не став мірою «від природи». Згодом з’ясувалося, що довжина
еталона метра дорівнює не 1/10 000 000 чверті меридіана, а дещо менша —
1/10 000 856. Створення нового еталона визнали недоцільним: не було
гарантії, що згодом не будуть виконані більш точні розрахунки.

Пройшли роки, перш ніж метр лише в окремих країнах світу став
обов’язковою офіційною одиницею вимірювання довжини. В СРСР реформа
переходу до метричної системи почалась у 1927 р. і була завершена лише у
1932 році.

У 1960 р. XI Міжнародна Генеральна Конференція з мір і ваги (ГКМВ)
прийняла рішення про відміну визначення метра за міжнародним
платино-іридієвим еталоном і перехід до нового природного, непорушного
еталона «світлого» метра, який визначався так: метр — це довжина, що
дорівнює 1 650 763,73 довжини хвилі оранжевого випромінювання
криптона-86 за певних умов. Але і цей еталон протримався недовго. На
XVII ГКМВ 1983 р. був прийнятий новий еталон метра, який діє і сьогодні.
Метр дорівнює відстані, яку проходить у вакуумі плоска електромагнітна
хвиля за 1/29 979 458 долей секунди.

Встановлення міри довжини — метр (м) і ваги — кілограм (кг) як одиниць
метричної системи, одиниць десяткової кратності, відіграло вирішальну
роль у розвитку та уніфікації методів вимірювання. До сторіччя Метричної
конвенції (1975 р.) її підписали 43 держави, в тому числі найрозвинутіші
країни ринкової економіки — США, Великобританія, Франція, Канада, а
також СРСР і країни — члени РЕВ.

З сучасної точки зору одиниці Метричної системи мір — це не система
одиниць, а сукупність одиниць, похідних від метра і кілограма, з
десятковим поділенням на кратні і частинні одиниці. Така сукупність
одиниць не охоплювала всі галузі науки і техніки. У зв’язку з цим для
точних наук теоретичного спрямування були розроблені спеціальні природні
системи одиниць, де основними були певні фізичні сталі: Планка (h),
Больцмана (k), Авогадро (NA) та інші. Наприклад, за системою Д. Хартрі
одиниця довжини дорівнювала боровському радіусу a0 ? 5,29?10–11 метра;
одиниця маси прирівнювалась до маси електрона me ? 9,11?10–20 кілограма,
а одиниця часу ? 2,42?10–17 секунди. Така система застосовується у
квантовій механіці, оскільки дозволяє значно спростити розрахунки
специфічних математичних рівнянь.

Незважаючи на простоту й однозначність метричної системи мір, у науці й
техніці з’явився цілий ряд спеціальних систем одиниць. Розрізнялись вони
вибором основних одиниць. Наприклад, у системах «Механічних одиниць» СГС
за основні одиниці були прийняті сантиметр, грам, секунда; МТС — метр,
тонна, секунда; МкГСС — метр, кілограм-сила, секунда.

У таблиці 1 наведені похідні фізичні величини в різних метричних
системах.

Пізніше були розроблені системи «Теплові одиниці» — МКСК (метр,
кілограм, секунда- кельвін), «Електричні одиниці» — МКСА (метр,
кілограм, секунда- ампер). Ці метричні системи застосовувались
відповідно у фізиці, електриці, оптиці та інших галузях. Кожна з
наведених систем мала свої одиниці виміру таких фізичних величин, як
енергія (робота, теплота), потужність, тиск та ін. Наприклад, у системі
«Теплові одиниці» одиниця теплоти — калорія визначалась як кількість
енергії, витраченої на підігрів 1 грама води на 1?C. У системі
«Механічні одиниці» одиниця роботи (енергії) — джоуль. За розміром
енергії одиниця теплоти калорія у 4,19 разів більша одиниці роботи —
джоуля, а останній у 0,427 разів менший, ніж кілограмометр. Як бачимо,
наведені одиниці енергії (теплоти і роботи) не є кратними, що значно
утруднює розрахунки.

Така ж ситуація виникає при порівнюванні одиниць інших фізичних величин.
Більше того, при вимірюванні фізичних величин одиницями традиційних
систем може статися, що певна фізична величина, наприклад температура чи
тиск, вимірюються одиницями іншої фізичної величини — довжиною (стовпчик
ртуті чи води). Ці та інші складності спонукали до розробки нової
системи фізичних величин, яка була б позбавлена наведених вище
недоліків.

Сучасний рівень техніки, технології і взагалі ринкової економіки та
екології промислового господарства держави вимагає від економістів,
технічних працівників і екологів чіткого взаєморозуміння. Це потребує
знань сучасних систем вимірювання та їх безперервного вдосконалення.
Саме ці питання вирішує наука метрологія.

Основні терміни і поняття сучасної метрології: фізична величина, розмір,
одиниця, розмірність

У попередньому пункті наводилось загальне визначення терміна
«метрологія». Подамо ще два визначення цього терміна:

Метрологія (від грецьк. ?????? — міра та ????s — поняття, вчення) —
наука про вимірювання фізичних величин, методи досягнення єдності їх
одиниць і розмірностей у системі та необхідної точності розміру
вимірюваного об’єкта чи явища.

Метрологія (історична) — розділ дисципліни, що вивчає розвиток систем
мір грошових одиниць та розрахунків оподаткування у різних народів.

Якщо друге визначення цікаве економісту в загальнопізнавальному аспекті,
то перше і є предметом даного посібника-довідника.

Основні розділи метрології: теорія вимірювання фізичних величин,
розробка систем одиниць, метрологічне забезпечення еталонами та засобами
вимірювання, а також законодавче забезпечення функціонування
метрологічних понять у державних контролюючих, арбітражних і інших
службах відповідно до Міжнародної системи SI.

В узагальненому визначенні фізична величина — це якісна характеристика
об’єкта чи явища матеріального світу. Наприклад, довжина, маса,
температура, тиск та ін.

В індивідуальному визначенні фізична величина — це кількісна
характеристика однієї з властивостей об’єкта. Наприклад, довжина олівця
(18 см), діаметр молекули кисню (3 ?), температура замерзання води
(273 K), температура плавлення золота (1063?C).

Одиниця фізичної величини — це фіксована за розміром «міра» відповідної
фізичної величини. У наведених прикладах це сантиметр (см), ангстрем
(?), кельвін (K), градус Цельсія (?C).

Кількісний вміст фізичної характеристики конкретного фізичного об’єкта
чи явища називають розміром і виражають формулою:

X = {X}?[X], (1)

де X — розмір величини;

{X} — числове значення фізичної величини;

[X] — прийнята одиниця фізичної величини.

Наприклад, для довжини об’єкта l вираз «довжина 245 м» за наведеною вище
формулою матиме вигляд Xl = {245}?[1 м], а для атмосферного тиску p —
«тиск 95,2 кПа» за тією самою формулою: XP = {95,2}?[1 кПа].

Термін «розмір фізичної величини» застосовується для всіх фізичних
величин, наприклад, розмір маси срібної гривні, довжини чи площі
кімнати, тиску газу чи електричного струму тощо.

Розмір фізичної величини не залежить від вибраної одиниці і залишається
незмінним при застосуванні різних одиниць тієї самої фізичної величини
[X], але при цьому відповідно змінюється числове значення {X}.
Наприклад, розмір фізичної величини маси одного бареля нафти, що
дорівнює 135 кг, залишається тим самим, якщо за одиницю вимірювання
взяти не кілограм, а фунт. Змінюється тільки числове значення розміру
фізичної величини на 297,6 lb.

Система фізичних величин — це сукупність взаємозв’язаних фізичних
величин, яку використовують у певній галузі науки, техніки й економіки.
Для позначення системи фізичних величин указують групу основних величин.
Кожна система фізичних величин складається з основних і похідних
величин.

Основні фізичні величини — це величини, від яких можуть бути утворені
будь-які похідні фізичні величини.

Похідні фізичні величини в кожній системі визначаються через основні за
допомогою рівняння зв’язку. Наприклад, у системі, де основними
величинами є маса m, довжина l і час t, похідна величина енергія
(робота) A виводиться за допомогою визначального рівняння зв’язку, в
якому використовуються тільки основні величини m, l і t, а також
розмірності. Наприклад, робота А = F l, де сила F = m a і у свою чергу
прискорення a = V/t, V = l/t. Отже, роботу можна виразити через основні
фізичні величини, а саме:

l, m, t, як А = l2mt–2.

Розмірність — це символічне позначення залежності (зв’язку) похідної
фізичної величини або її одиниці від основних фізичних величин системи.

Розмірність позначають великими латинськими і грецькими буквами, які
відповідають основним фізичним величинам даної системи і друкують прямим
шрифтом.

Якщо функціонально будь-яка фізична величина x може бути виражена через
основні фізичні величини, наприклад, як було наведено вище, довжину l,
масу m і час t формулою:

(2)

то можна показати, що результат не залежить від вибору одиниці фізичної
величини за умови, що функція f — однорідна функція довжини, маси і
часу. Розглянемо приклад, коли функція f є степеневою функцією:

(3)

За таких умов прийнято говорити, що розмірність — dim (міжнародне
позначення від англ. dimension) фізичної величини X виражається
формулою, яку називають формулою розмірності.

(4)

Саме формула розмірності наочно показує, як похідна фізична величина
пов’язана з основними величинами, якими вона виражена.

Із співвідношень 1 і 3 можна записати:

. (5)

Таке рівняння розпадається на:

рівняння числових значень

; (6)

рівняння одиниць:

. (7)

Співставляючи рівняння 6 і 7 переконуємось, що функція зв’язку похідної
одиниці з основними (7) аналогічна функції зв’язку похідної величини з
основними величинами (6).

Отже, розмірність є якісною характеристикою фізичної величини і, згідно
формули 3, визначається добутком степенів основних величин, через які
може бути виражена.

Розмірність — одна з найважливіших характеристик фізичних величин. Над
розмірностями, як і над самими величинами, можна проводити математичні
дії множення, ділення, піднесення до степеня і добування кореня.
Показник степеня, до якого піднесена розмірність, називають показником
розмірності.

, тобто до розмірностей основних фізичних величин.

.

,

.

Концепцію розмірності ефективно використовують у техніко-економічних і
екологічних розрахунках, наприклад обгрунтовуванні бізнес-плану,
визначенні правильності алгоритму дій щодо виконання розрахунків.

. Нагадаємо, що одиниця потужності P — ват (Вт) — це робота в

.

Припустимо, що алгоритм потужності ми записали так:

де 9,8 м/с2 — прискорення у гравітаційному полі Землі.

.

Отже,

.

Отже, помилку виправлено, і можемо виконувати розрахунки розміру
фізичної величини впевнені, що вона буде саме потужність.

Метод підстановки розмірностей дає хороший ефект під час розробки й
аналізу техніко-економічних систем і опрацьовування алгоритмів складних
розрахунків для комп’ютерного обчислення, коли вихідні дані подані в
різних системах одиниць.

SI — Systeme International d’Units

(Міжнародна система фізичних величин):

джерела, складові та сфери її застосування

Невдовзі після закінчення другої світової війни уряд Франції розробив
проект міжнародної уніфікації одиниць фізичних величин і вніс його на
розгляд IX Генеральної конференції мір і ваги (ГКМВ). У 1954 р. X ГКМВ
прийняла рішення по встановленню шести основних одиниць практичної
системи одиниць: метр, кілограм, секунда, ампер, градус Кельвіна і
кандела.

У 1960 р. XI ГКМВ визначила повну назву системи «Systeme International
d’Units» (франц.) і її абревіатуру від двох перших слів — SI*. Було
вказано, що в майбутньому до двадцяти семи похідних одиниць системи
можуть бути добавлені нові.

На XIII ГКМВ (1967—1968) найменування градус Кельвіна було замінено на
Кельвін (K). Кількість похідних було збільшено до тридцяти двох. Замість
назви мікрон введена назва мікрометр (?m; ??м), оскільки для позначення
мікро був уведений префікс 10–6.

У 1971 р. на XIV ГКМВ до шести основних одиниць SI додали сьому —
кількість речовини mol (моль). У таблиці 2 наведено основні одиниці. У
такому складі основних одиниць фізичних величин SI — це універсальна
практична система для утворення похідних одиниць і є основною для всіх
галузей науки, техніки, економіки і освіти.

У 1995 р. було скасовано дві додаткові до основних одиниці: радіан (рад)
— для вимірювання плоских кутів і стерадіан (ср) — одиниця тілесного
кута.

Для кожної із семи фізичних величин прийняте їх літерне позначення і
позначення розмірності.

У розділі 1.2.6. наведено методичні вказівки до застосування одиниць SI.

Стосовно розмірності основної фізичної величини зазначимо, що вона
позначається великою літерою латинського і грецького алфавітів, прямим
шрифтом.

Розмірність похідної фізичної величини складається із розмірностей
основних і записується у формі математичного виразу. Розмірність
проставляється в один рядок. Літери розміщуються у тому порядку, як вони
наведені в табл. 2: L, M, T, I, (, J, N.

Серед похідних одиниць SI вісімнадцять мають спеціальні найменування, у
тому числі шістнадцять — власні імена видатних учених. Похідні одиниці,
що мають спеціальні назви, наведено в таблиці 3.

Сьогодні у різних галузях науки і практики застосовується близько
двохсот похідних фізичних величин. Назва, позначення, розмірність,
одиниці, рекомендовані кратні та частинні одиниці найпоширеніших
похідних наведені у таблиці 4. Похідні фізичні величини умовно поділені
на групи: простору і часу, механіки, теплоти, акустики, іонізуючого
випромінювання тощо.

Визначальні рівняння, розмірності,

одиниці і назви похідних фізичних величин SI

Згідно з Міжнародною угодою були уніфіковані назви та позначення
фізичних величин, позначення розмірностей, назви та позначення одиниці
фізичних величин.

Розглянемо деякі похідні фізичні величини, поширені в техніці,
інформації, техніко-економічних аналізах і екології. Назви перших восьми
фізичних величин утворюються з назв основних одиниць (див. табл. 2), а
інші мають власні назви.

Нагадаємо, що розмірність позначається dim (від англ. dimention —
розмір), символічне позначення одиниці фізичної величини записується
літерою одиниці у квадратних дужках, назва одиниці утворюється за
певними правилами.

Площа (S).

Визначальне рівняння: S = l2, де l — сторона квадрата.

.

.

Назва одиниці: квадратний метр.

Об’єм (V).

Визначальне рівняння: V = l3, де l — сторона куба.

.

.

Назва одиниці: кубічний метр.

Швидкість ( V )

Визначальне рівняння: V = s/t де s — довжина шляху, t — час руху.

.

.

Назва одиниці: метр за секунду.

Сила, вага (F).

, де m — маса, a — прискорення.

.

.

Назва одиниці: ньютон (кілограм-метр за секунду в квадраті).

Робота (A).

, де F — діюча сила, s — шлях переміщення.

.

.

Назва одиниці: джоуль (ньютон-метр). Джоуль є також одиницею енергії
(кінетичної, потенціальної, теплової).

Потужність (P).

Визначальне рівняння: P = A/t, де A — робота, t — час.

.

.

Назва одиниці: ват (джоуль на секунду).

Тиск (p).

Визначальне рівняння: p = F/S, де F — сила, рівномірно розподілена по
поверхні тіла, S — площа поверхні.

.

.

Назва одиниці: паскаль (ньютон на квадратний метр).

Густина (?).

Визначальне рівняння: P = m/V, де m — маса, V — об’єм.

.

.

Назва одиниці: кілограм на кубічний метр.

Активність радіонукліда, речовини (A).

Визначальне рівняння: A = N/t, де N — число розпадів радіоактивних
атомів у часі, t — час.

F

gd‡-‘

gd‡-‘

??????????

j?

??

gd‡-‘

gd‡-‘

j

oooooooooooooooooooooooooooo

.

.

Назва одиниці: бекерель. Застаріла одиниця — Кюрі (Ci; Ki) у 3,7 · 1010
разів більша за бекерель. Одиниці питомої і об’ємної активності
відповідно Bq/kg і Bq/m3.

Поглинена доза випромінювання (D).

Визначальне рівняння: D = E/m, де E — енергія іонізуючого
випромінювання, яка передається опромінюваному тілу, m — маса тіла.

.

.

Назва одиниці: грей (джоуль на кілограм). Застаріла одиниця — рад (rad;
рад) дорівнює 0,01 Gy.

).

, де D — поглинена опроміненою речовиною доза випромінювання за час t.

.

.

.

Експозиційна доза рентгенівського і ?-випромінювання (?).

, де Q — електричний заряд іонів одного знака, який виникає в сухому
атмосферному повітрі при повному гальмуванні всіх вторинних електронів,
утворених фотонами в повітрі;

m — маса повітря, в якому утворені іони рентгенівським чи
?-випромінюванням.

.

.

.

).

, де ? — експозиційна доза випромінювання, передана сухому атмосферному
повітрю за час t.

.

.

, а також рентген за хвилину (годину) та частинні від рентгена:
мілірентген і мікрорентген.

Еквівалентна доза випромінювання (H).

Уведена для оцінки радіоактивної небезпеки хронічного випромінювання.

.

.

.

. Міжнародне позначення — rem.

).

.

.

.

.

Позасистемні одиниці, що допущені

до застосування нарівні з одиницями SI

Слід відзначити, що сьогодні у різних галузях науки і практики ще досить
широко використовуються позасистемні похідні одиниці фізичних величин.

У таблиці 5 наведені позасистемні одиниці, допущені до застосування
нарівні з одиницями SI, а у таблиці 7 — такі, що допускаються тимчасово.

У таблиці 7 наведені позасистемні одиниці, допустимі до застосування у
спеціальних галузях.

Методичні вказівки до застосування одиниць SI

За часів СРСР постановою Держстандарту від 19 березня 1981 р. (ГОСТ
8.417-81) дозволялося застосовувати в друкованих виданнях міжнародні або
тільки російські позначення, але практично в усіх виданнях СРСР
застосовували виключно російські позначення, що не сприяло вивченню
студентами міжнародних одиниць. Оскільки сьогодні у різних країнах
вивчаються і широко застосовуються міжнародні позначення, що є
актуальним і для України, далі в тексті використані переважно міжнародні
позначення одиниць. Розглянемо деякі правила їх уживання.

Фізичні величини позначають окремими буквами латинського чи грецького
алфавіту, іноді з відповідними індексами. Вони друкуються похилим
шрифтом (курсивом) незалежно від того, яким шрифтом видруковано весь
текст. Символи, що є літерами грецької абетки, дозволено друкувати
прямим шрифтом.

Назви одиниць SI пишуться з малої літері. Позначення одиниць також
пишуться з малої літери, за винятком позначень назв, які походять від
прізвищ учених (ампер, герц, ньютон, вольт тощо) — вони пишуться з
великої літери (A, Hz, N, V). Для уніфікації написання позначень це
правило розповсюджено також на позначення позасистемних щодо SI одиниць,
наприклад, eV — електронвольт, Е — ерстед, Mx — максвел. Позначення
одиниць друкують прямим шрифтом. Позначення десяткових префіксів
друкують прямим шрифтом без проміжку між префіксом і позначенням
одиниці.

.

Назви похідних одиниць треба утворювати за назвами основних, при цьому
використовуйте прикметники «квадратний», «кубічний», якщо це стосується
одиниці площі чи об’єму. У випадках, коли другий чи третій степінь
довжини не виражає площу чи об’єм, застосовуйте вираз «у квадраті», «у
кубі» або «у другому степені», «у третьому степені».

Назви одиниць у знаменнику треба писати і читати з прийменником «на», за
виключенням одиниць величин, які залежать від часу в першому степені і
характеризують швидкість процесу. В останньому випадку застосовують
прийменник «за», наприклад: m/s — метр за секунду, але m/s2 — метр на
секунду у квадраті.

Назви кратних і частинних одиниць, піднесених до степеня, слід
утворювати приєднанням префікса до назви вихідної одиниці. Наприклад,
кратна одиниця від квадратного метра — квадратний кілометр (вихідна
одиниця — метр); частинна одиниця від секунди у другому степені —
мікросекунда у другому степені.

Під час утворення кратних і частинних одиниць не дозволяється відкидати
останню літеру префікса в його сполученні з назвою одиниці.

Правильно: Неправильно:

кілоом, мегаом, мегаампер кілом, мегом, мегампер

До позначень одиниць, а також до їхніх назв не можна додавати інші
літери чи слова, що мали б подавати додаткову інформацію про фізичну
величину, об’єкт чи умови вимірювання. В усіх таких випадках треба
сполучати визначальні слова з назвою величини, а одиницю позначати
згідно зі стандартом. Це правило стосується і міжнародних позначень
одиниць.

Правильно: Неправильно:

погонна довжина 5 м

об’єм газу (зведений до нормальних умов) 100 м3

маса умовного палива 1000

масова частка 10%

об’ємна частка 5% довжина 5 п.м. (погонних метрів)

об’єм газу 100 нм3 (нормальних кубічних метрів)

маса 1000 туп (тонн умовного палива)

частка 10% масових

частка 5% об’ємних

Позначення одиниці треба розташовувати в одному рядку з числовим
значенням величини, без перенесення на наступний рядок. Між числом і
позначенням одиниці залишають проміжок.

Правильно: Неправильно:

1000 kW; 1000 кВт

20 (С; 50 (С 1000kW; 1000кВт

20(С; 50(С

Винятки становлять позначення у вигляді єдиного спеціального знака —
надрядкового індексу, перед яким проміжок не залишають.

Правильно: Неправильно:

30(; 40″ 30 (; 40 ”

За наявності десяткового дробу в числовому значенні величини позначення
одиниці слід розташовувати після всіх цифр.

Правильно: Неправильно:

423,06 m; 423,06 м 423 m,06; 423м,06

Коли зазначається значення величини з граничними відхиленнями, її
числове значення разом з граничними відхиленнями слід брати у дужки, а
позначення одиниці розташовувати після дужок. Якщо ж дужки не
застосовуються, то слід розміщувати позначення одиниці як після
середнього числового значення величини, так і після числового значення
граничного відхилу.

Якщо у тексті наводиться інтервал числових значень фізичної величини, то
її одиницю зазначають лише після останньої цифри, наприклад, від 100,0
до 100,1 кг, або 100,0 — 100,1 кг, або 100,0 … 100,1 кг.

Коли у тексті наводиться ряд (група) числових значень фізичної величини,
виражених в однакових одиницях, цю одиницю треба зазначати лише після
останньої цифри, наприклад, 5; 6,1; 7 мм; 2 ( 3 ( 9 мм.

Дозволяється застосовувати позначення одиниць у заголовках граф та
назвах рядків (боковинах) таблиць, а також у роз’яснюваннях величин
після формул. Не дозволяється розташовувати позначення одиниць поряд з
формулою, що відтворює залежність між величинами чи між їхніми числовими
значеннями у літерній формі.

Правильно: Неправильно:

v = 3,6 = s/t,

де v — швидкість, км/год;

s — шлях, м; t — час, с v =3,6 = s/t км/год,

де s — шлях у м; t — час у с

Позначення одиниць, які входять до добутку, слід відокремлювати крапками
на середній лінії, як знаками множення.

Nm; Hм

У літерних позначеннях відношень одиниць для позначення знака ділення
слід застосовувати лише одну риску: навскісну або горизонтальну.
Допускається також запис складених позначень одиниць у вигляді добутку
позначень одиниць, піднесених до степеня (додатнього чи від’ємного).

Коли для однієї з одиниць, яка входить до відношення, встановлено
позначення у вигляді від’ємного степеня (наприклад, с–2, м–1, К–1), то
застосування навскісної або горизонтальної риски не допускається.

Якщо для позначення знака ділення застосовують навскісну риску, то
позначення одиниць у чисельнику та знаменнику потрібно розташовувати
вздовж рядка, а добуток позначень одиниць у знаменнику слід брати у
дужки.

Правильно: Неправильно:

m/s; м/с

m/s; м/с

Згідно з нормами української мови, якщо величина стосується
електромагнітного поля, яке вже існує у просторі, то у її назві
вживається слово «випромінення», якщо ж величина описує процес утворення
електромагнітного поля — термін «випромінювання».

Величини, які мають у назві слово «випромінення», є застосовними для
будь-яких електромагнітних явищ, а слово «світло-

вий» — лише для видимого світла. У багатьох випадках для відповідних
випромінювальних, світлових і фотонних величин застосовують однакові
символи, до яких у сумнівних випадках додають індекси: е — енергетичні
(випромінювальні), v — для видимого світла, p — фотонні.

Наведемо приклади неправильного вживання назв фізичних величин.

Не слід плутати величину густина, що дорівнює відношенню маси тіла до
його об’єму, з іншою величиною — питома вага, що дорівнює відношенню
ваги тіла до його об’єму. Запам’ятайте: густина — величина скалярна, а
питома вага — векторна (сила має напрям дії, яка визначається вектором
прискорення).

Слід розрізняти величини: продуктивність і подача. Перша
використовується як показник виробництва — відношення продукції
(кількості виробів) до часу, а друга — для характеристики устаткування з
транспортування рідин, газів, матеріалів тощо (транспортери, конвеєри,
вентилятори, компресори, насоси тощо). Наприклад, подача насоса дорівнює
30 літрів за секунду (30 l/s).

Не слід замість назви будь-якої величини, наприклад тиск,
використовувати назву іншої величини, наприклад напір (лінійну
величину). Правильно буде — «тиск води 0,5 МРа» і неправиль-

но — «напір води 0,5 МРа», і навпаки, правильно буде — «напір води 10 m»
і неправильно — «тиск води 10 m».

Не слід також застосовувати термін питомий тиск замість тиск, оскільки
останній якраз і є питомою величиною, яка дорівнює відношенню сили до
площі.

.

Кратні і частинні префікси до одиниць SI

Кратні і частинні одиниці можуть бути утворені від основних одиниць
шляхом їх збільшення (кратні) або зменшення (частинні) в ціле число
разів. Наприклад, кілометр (1000 m), мегапаскаль (106 Ра), міліметр
(10-3 m), мікросекунда (10-6 s).

Запам’ятайте, що кратні і частинні одиниці не є одиницями певної системи
фізичних величин, вони утворені від них.

У таблиці 8 наведені множники і префікси для кратних і частинних одиниць
вимірювання. Зверніть увагу, що десяткові кратні префікси, більші за
103, позначають великими літерами, а частинні — малими. Префікси гекто,
дека і санти приєднують тільки до одиниць, які набули широкого вжитку,
наприклад, гектолітр, декалітр, сантиметр.

До деяких одиниць SI і позасистемних одиниць префікси не приєднують
зовсім, наприклад: радіан, кандела, стерадіан, морська миля, карат,
атомна одиниця маси, градус Цельсія.

До назв і позначень одиниць не можна приєднувати підряд два чи більше
префіксів. Оскільки основна одиниця маси SI — кілограм — уже має префікс
кіло, то для утворення десяткових кратних і частинних одиниць маси
використовують грам (10–3 kg). Наприклад, міліграм (mg), мікрограм
(mkg).

Правила найменування великих чисел «N» і «n–1»

Під час обрахування розмірів фізичних величин слід приділяти увагу
правилам найменування багатозначних чисел.

Сьогодні в світовій практиці не існує єдиного правила найменування
багатозначних чисел, що ускладнює міжнародну систему інформації, а
інколи призводить до прикрих і серйозних непорозумінь. Особливо це
стосується країн, які утворилися після розпаду СРСР, отже і України.

Тут ми наведемо два найбільш поширених правила, які роз-

глядалися на IX Генеральній конференції мір і ваги (ГКМВ) ще у 1948 р.

Правило «N» застосовують переважно європейські країни — Великобританія,
Німеччина, Франція. Це правило Міжнародний комітет мір і ваги (МКМВ)
рекомендує для вживання всім країнам Європи.

Але, незважаючи на те, що країни Східної Європи (колишньої Ради
економічної взаємодопомоги, до якої в складі СРСР входила і Україна)
прийняли рекомендації МКМВ (стандарт РС-2625-71), сьогодні в нашій
країні більш поширене правило «n – 1».

, де n = 7, (n – 1) = 6, буде мати назву секстильйон (від франц. sekt —
шість) + ільйон.

і називається десять трильйонів.

Слід відзначити, що за правилом «n – 1» числу 109 відповідає назва
більйон, але в Європі також вживають назву мільярд.

Найменування багатозначних чисел за правилом «N» — простіше.

Наведемо кілька прикладів застосування правила «N», яке відоме ще під
назвою «правило шестірки». За цим правилом число подається як 106N.
Числа 106 і 109 (як виняток) мають відповідно назву мільйон і мільярд.
Далі найменування числа складається аналогічно попередньому правилу
«n–1», але воно утворюється від назви числа N. Число 1012 запишемо як
106N, де N = 2. Отже, назва числа 1012 буде більйон (порівняйте з
більйоном за правилом «n–1»). Наступні числа, у яких показник степеня
буде збільшуватись на одиницю аж до 1017, одержать відповідні назви в
десять, сто, тисячу, десять тисяч і сто тисяч більйонів. Число 1018 за
правилом «N» запишеться як 106N, де N =3, а його назва — трильйон (за
правилом «n–1» цій назві відповідає число 1012). Наступні числа, у яких
показник степеня кратний числу 6, — це 1024 = 106N (N = 4), 1030 = 106N
(N = 5), 1036 — мають відповідно назви: квадрильйон (від франц. quadre —
чотири), квінтильйон (від лат. quintа — п’ять), секстильйон (від франц.
sext — шість). За правилом «n-1» назві сектильйон відповідає число1021.

У таблиці 9 наведені приклади найменування багатозначних чисел за
правилами «N» і «n–1».

Традиційні одиниці фізичних величин,

поширені в англомовних країнах

Поряд з метричними одиницями і одиницями SI у світовій практиці,
переважно в англомовних країнах, широко використовуються традиційні
позасистемні одиниці. Особливо вони поширені в торгівлі, побуті та
традиційних галузях знань гуманітарного змісту, а також у біології й
екології. Зважаючи на тенденцію інтернаціоналізації економічної світової
інформації, фахівцям необхідно розумітися на співвідношенні їх з
одиницями SI.

Наведемо деякі з них.

Одиниці простору і часу (довжини, об’єму, швидкості)

Ярд (yard) — британська одиниця довжини. Позначається yd. 1 yd =

= 0,914 m = 12 in (дюйм).

Фут (foot) — одиниця довжини. Позначається ft. Застосовується в багатьох
країнах, але має різний розмір. Найбільш поширений британський фут 1 ft
(UK) = 0,3048 m = 0,33 yd. Інші назви і значення фута: паризький — 0,325
m (Франція); рейнський — 0,3144 m (ФРН); 0,22889 m (Аргентина); 0,3248 m
(Бельгія); 0,2831 m (Нідерланди); 0,2887 m (Парагвай).

Дюйм (in) — одиниця довжини. 1 in = 2,54 cm. У Великобританії
застосовують одиницю, яка дорівнює половині дюйма — Halfin (1,27 cm) і
чверті дюйма — Four (0,635 cm).

Миля (англ. mile) — одиниця довжини: 1) міжнародна морська миля (mile
nautical — n.mile) дорівнює довжині 1/60 градуса земного сфероїда на
широті 44,5(. Застосовується в навігації — 1 n.mile = 1852 m = 1,852 km;

2) уставна (статутна, законна) миля — 1 st.mi = 1760 yd = 5280 ft =

= 1609,344 m; 3) британська морська миля (адміралтейська) — 1853,184 m;

4) екваторіальна миля — 1 хвилина дуги екватора — 1855,1 m; 5)
географічна або німецька миля — 4 хвилини дуги екватора — 7420,4 m.
Застосовують у навігації. Існують кілька національних миль: США
(морська) — 1853,249 m, ФРН — 7533 m, Нідерланди — 1000 m, Швеція —
10000 m.

Кабельтов (англ. Cable’s, голланд. Kabeltow) — одиниця довжини, яка
дорівнює 0,1 міжнародної морської милі — 185,2 m.

.

.

; пруф-галон (proof gal) — одиниця місткості спирту, британська — 2,594
l, США — 1,89 l.

.

.

.

Вузол (англ. knot) — позасистемна одиниця швидкості в мореплавстві
(навігації). Позначається kn. Походження назви «вузол» пов’яза-

не з оригінальним методом визначення швидкості судна через швидкість
змотування з котушки (лага) мірної мотузки (лаглиня), яку прив’язано до
викинутого за корму буйка. Різні відрізки мотузки (50 ft 8 in, що
дорівнює 1/120 милі) позначено вузликами. За кількістю

вузликів мотузки, яка змотується з лагу за 1/2 хвилини (1/120 годи-

.

Одиниці маси

. Фунт метричний — 0,5 kg використовують у Франції, ФРН, Бельгії та ін.

. Широко використовується у сільському господарстві.

.

.

. Під назвою квінтал або контарь відомі також ваги зі змінною точкою
опору важеля, але з постійною (однією) гирею.

.

.

Гран (gr) — одиниця маси (англ. grain — зерно). У США, Великобританії та
інших країнах застосовують трійський гран (64,8 mg), для дорогоцінних
каменів (51,3 mg), для золота і срібла (3,8879 g), торговельний гран
(аптекарський) (64,8 mg), каратний (50 g).

Карат (ct) — позасистемна одиниця маси. Метричний карат дорівнює 0,2 g і
застосовується для визначення маси дорогоцінних каменів і перлин. В
англомовних країнах розрізняють золотий карат (для золота і срібла)

1 ct = 15,5517 g і алмазний карат (для дорогоцінного каміння) 1 ct =

= 0,2053 g. Золотий карат є мірою вмісту золота у сплавах (США,
Великобританія, Швейцарія). Чисте золото відповідає 24 каратам.
18-каратна проба показує, що виріб містить 18 каратів золота і 6 каратів
лігатури (інших металів). Найчастіше використовують золото, що містить
12, 14, 18 і 22 карата. Відносно інших систем проб — золотникової (З) і
метричної (М) — співвідношення каратної (К) проби таке: К : М = 24 :
1000;

К : З = 24 : 96; З : М = 96 : 1000.

Унція (ounce) — британська одиниця маси. Позначається — oz. Розрізняють
комерційну (торговельну) унцію — oz (28,34953 g); трійську — oz tr
(31,1035 g) і аптекарську — oz ap (1 oz tr = 1 oz ap). У Великобританії
використовують також рідинну унцію для заміру об’єму — fl oz (28,413
cm3), у США — l oz (US), яка на 1,17 cm3 більша (29,573 cm3).

Одиниці сили, роботи і потужності

.

.

. Слід зазначити, що термін к. с. невдалий, оскільки дана одиниця
характеризує потужність, а не силу, як це випливає з її назви. Крім
цього, фактична потужність коня є дещо меншою. У США і Великобританії
назва цієї одиниці інша — horse power (кінська потужність), позначення
hp. У

.

Одиниці температури і теплоти

). 1 (C = 1,8 (F.

і K та навпаки:

;

.

Британська теплова одиниця (British thermal unit) — одиниця теплоти
(Btu), а також фазового перетворення, хімічних реакцій, теплоти згоряння
палива. 1 Btu дорівнює теплоті, що необхідно витратити для нагрівання

води, на 1 (F в інтервалі від 32 до33 (F. 1 Btu = 0,252 kcal =
1,054 kJ.

.

Weights and Measures, Irex, 1999* (Вага і міри)

TEMPERATURE CONVERSIONS

A Fahrenheit degree is smaller than a Celsius (Centigrade) degree, one
Fahrenheit degree being 5/9 of a Celsius degree.

To convert Fahrenheit degrees into Celsius, subtract 32, multiply by 5
and divide by 9.

To convert Celsius into Fahrenheit, multiply by 9, divide by 5 and add
32.

The freezing point of water is 32 °F, 0 °C. The boiling point is 212 °F,
100 °C.

Переваги Міжнародної системи одиниць SI

Прийняття нової системи одиниць фізичних величин SI зумовлено
об’єктивною необхідністю їх уніфікації, що докорінно спрощує
обчислювання та вимірювання різногалузевих наукових і промислових
об’єктів.

Наведемо найважливіші переваги SI:

— універсальність. Система, що базується на семи основних одиницях
фізичних величин, охоплює всі галузі науки, техніки і економіки;

— уніфікація одиниць фізичних величин для всіх видів вимірювання:
механічних, теплових, електричних, магнітних, акустичних, світлових та
ін. Так, замість низки традиційних одиниць роботи і енергії (кгс · м, гс
·см, ерг, калорія, електрон-вольт, кінська сила та ін.) у SI передбачена
одна універсальна одиниця — джоуль (J; Дж). Замість багатьох одиниць
тиску (атмосфера, кгс/см2, кгс/мм2, мм ртутного стовпчика, м водяного
стовпа, бар, дин/см2, Торр та ін.) у SI є тільки одна одиниця — паскаль
(Pa; Па);

— когерентність (узгодженість, зв’язаність) системи: всі похідні одиниці
виводять з рівнянь зв’язку між величинами, в яких коефіцієнти зв’язку
дорівнюють безрозмірній одиниці;

— спрощений запис формул і рівнянь;

— полегшення учбового процесу у навчанні;

— краще взаєморозуміння фахівців різних галузей науки і практики при
подальшому їх розвитку.

Ці та інші переваги Міжнародної системи SI обумовили її швидке
розповсюдження у світі. Більшість розвинутих країн — Франція, Німеччина,
Італія, Іспанія, Японія, Великобританія, США, Австрія, Канада та ін., а
також країни, що розвиваються, — Індія, Пакистан, Гана, Шри-Ланка,
Сомалі та ін. — прийняли рішення про перехід на застосування Міжнародної
системи SI.

У 1966 р. у СРСР був уведений в дію ГОСТ 9867-61 «Международная система
единиц (SI)», що рекомендував, але не зобов’язував її використання в
усіх галузях науки і техніки народного господарства та викладання в
освітніх закладах. Майже через 20 років ГОСТ-ом 8.417-81(83) система SI
була введена як обов’язкова.

У нашій країні система SI закріплена Декретом Кабінету Міністрів України
«Про забезпечення єдності вимірювань» № 40-93 від 26.04.93 як
обов’язкова. У сфері економіки діє «Державний класифікатор системи
позначень одиниць вимірювання та обліку (КСПОВО)», розроблений як
складова державної програми обов’язкового переходу на міжнародну систему
вимірювання та обліку в усіх сферах економічної діяльності (див. 1.1.1).

1.2.12. Структурно-логічні схеми (до розділу 1)

1. Фізична величина (ф. в.) як характеристика об’єкта чи явища
матеріального світу, яку можна виміряти

2. Зв’язок понять: основна і похідна фізична величина, розмірність,
одиниця фізичної величини, визначальне рівняння, розмір фізичної
величини, назва фізичної величини

Кратні і частинні одиниці фізичних величин

4. Побудова назви багатозначних чисел за правилом «n – 1» і «N» (див.
табл. 9).

Приклад:

1012 n = 4 103?4 n – 1 = 3 (три) трильйон (1012)

а = 12

Якщо число 10a’>103?n, то слід назвати

число (10a’–103?n) і число 103n

Приклад: 1014 — 1012 = 102 сто трильйонів (1014)

а’ = 14

Приклад:

1012 106?2 N = 2 (бі) більйон (1012)

а = 12

Якщо число 10a’>106?N, то слід назвати

число (10a’–106?N) і число 106N

Приклад: 1014 – 1012 = 102 сто більйонів (1014)

а’ = 14

Література

Колотило Д. М., Соколовський А. Т., Афтанділянц В. В. К 60 Міжнародні
системи вимірювання в економіці: Навч. посібник-довідник. — К.: КНЕУ,
2000. — 176 с.

( В українській транскрипції — СІ, скорочення від «Міжнародна система
одиниць»

* Абревіатуру SI слід читати ес-і.

* Наведено за оригіналом щорічника-довідника «International Research and
Exchanges Board», IREX, Washington, 1999.

PAGE

Фізична величина

(ф. в.)

Об’єкти, явища

Об’єкт, явище

кількісна характеристика

(однини)

якісна характеристика

(множини)

Основні фізичні величини

Визначальне рівняння похідної ф. в.

Розмірність похідної ф. в.

Розмірності (dim)

Одиниці ф. в. (основних)

Одиниці похідних ф. в.

Назви одиниць ф. в.

Розмір фізичної величини Х

числове значення {Х} одиниця ф. в. [Х] X = {X} · [X]

Одиниці фізичних величин

Кратні одиниці ф. в.

Частинні одиниці ф. в.

зменшені в 10n

збільшені в 10n

Правило «n – 1» назви числа 10a

Виражаємо

число

10а як 103n

Визначення назви числа (латинь) (n – 1)

Назва числа (10а) (n – 1) + ільйон

Правило «N» назви числа 10a

Виражаємо

число

10а як 106N

Назва числа N (латинь) + ільйон

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020