Реферат на тему:
Якість шкаралупи яєць і шляхи її поліпшення
Технологічні прийоми поліпшення якості шкаралупи Якість шкаралупи,
особливо її міцність і наявність різних дефектів, знач-ною мірою
залежать від умов годівлі й утримання несучок.
У годівлі найважливішим моментом є оптимізація мінерального живлення,
насамперед кальцієвого.
Організацію кальцієвого живлення треба починати з оцінки якості джерела
кальцію (на вміст кальцію, різних домішок, фізичної структури) та
створення потрібного запасу кальцію в кістках молодок до початку
яйцекладки. Спеціалісти селекційних фірм “ЕйчПіБі”, “Іза” рекомендують
за 10–15 днів до початку яйцекладки перевести молодок на передкладковий
раціон. Якщо передкладковий раціон у господарстві не використовують,
тоді молодок переводять на раціон несучок із моменту появи першого яйця.
Запас кальцію в кістках повинен бути недоторканним. Він необхідний для
регулювання вмісту цього елемента в крові несучок у період яйцекладки і
має поповнюватись за рахунок кальцію кормів.
Поява яєць із тонкою шкаралупою на початку яйцекладки свідчить про
недостатній запас кальцію в кістках несучок.
Неправильне вирощування молодок і відсутність достатнього запасу кальцію
в кістках, як правило, не компенсуються подальшим високим рівнем
мінеральної годівлі несучок, тому товщина шкаралупи в таких несучок не
досягає нормального рівня.
Для правильного нормування в раціоні кальцію варто враховувати рівень
несучості й поїдання корму.
Відомо, що на утворення одного яйця курка-несучка витрачає приблизно 2,2
г кальцію. Крім того, 0,1 г вона витрачає щодня на інші фізіологічні
процеси. Таким чином, на утворення одного яйця несучці потрібно 2,3 г
кальцію. Якщо врахувати, що кальцій з корму засвоюється тільки на 50%,
(а наприкінці яйцекладки — на 35–40), то для того щоб несучка знесла
одне яйце, їй слід дати з кормом 4,6 г кальцію, а точніше — треба, щоб
вона з’їла цю дозу кальцію. Зі зниженням інтенсивності яйцекладки
потреба в кальції знижується.
Зі збільшенням несучості засвоєння несучкою кальцію підвищується, а
на-прикінці яйцекладки, в разі значного зниження її інтенсивності,
використання кальцію знижується до 35–40%, але в цей час ще збільшується
маса яєць. Тому, оскільки у сучасних кросів несучість практично не буває
меншою за 75%, норму кальцію в цей період треба підтримувати на рівні
3,8–3,9 г на голову. Залежно від рівня несучості, потреба в кальції
змінюється.
Концентрація кальцію в кормосуміші залежить від рівня добового
споживання корму. Наприклад: в разі споживання 100 г корму на голову за
день і інтенсивності яйцекладки 80% норма кальцію становить 3,7%, а якщо
несучка буде споживати 120 г корму на день, то в кормосуміші може бути
3,1–3,2% кальцію.
Як джерело кальцію використовують крейду, черепашку, вапняки, мармурову
крихту. Дослідженнями встановлено, що загальна кількість крейди в
раціоні не повинна перевищувати 3%, тому що її збільшення погіршує
фізичну структуру, смакові якості корму, внаслідок чого знижується його
споживання. Найціннішим мінеральним кормом є черепашка. Черепашку й
вапняки слід подрібнювати до розміру 3–5 мм. У черепашці часто буває
багато піску, а тому її потрібно промивати.
Краще одночасно використовувати кілька джерел кальцію у вигляді порошку
та гранул. Рекомендується згодовувати їх у таких співвідношеннях: одна
частина крейди + одна частина черепашки + одна частина вапняку, або одна
частина крейди + одна частина черепашки з вапняком (рівними частками),
або одна частина крейди + одна частина мармурової крихти + одна частина
вапняку.
Для кращого засвоєння кальцію потрібно:
щоб він довше затримувався в шлунку, рівномірно надходив у кров (звідки
потім кальцій “вибирається” для утворення шкаралупи);
час годівлі повинен бути таким, щоб мінімум 60% корму птиця споживала в
другій половині дня або вночі, коли утворюється шкаралупа. При цьому
60–70% кальцію треба згодовувати у вигляді гранул 2–4 мм;
якщо корм роздають двічі на день, треба 1/3 його добової норми роздати
ранком, а 2/3 — за 5–6 годин до вимикання світла; якщо тричі — то 1/3
роздати відразу після вимкнення світла, 1/3 — за 5–6 годин до цього і
1/3 — за 2–3 години до вимикання світла.
Для збільшення споживання корму, особливо в жарку пору року, і
забезпечення рівномірного надходження кальцію в організм несучки в
період утво-рення шкаралупи рекомендується застосовувати опівнічну
годівлю. Схеми та-кої годівлі залежать від тривалості світлового дня і
наведені на рисунку 3.
У разі 15-годинної світлової програми може бути два варіанти нічної
годівлі: після вимикання світла 3,5 години темряви, потім на 2 години
вмикають світло і знову 3,5 години темряви або 4 години темряви, 1
година світла і знову 4 години темряви. За тривалості світлового дня 16
годин можливий тільки один варіант: 4Т-1С-4Т. Якщо світла більше 16
годин, годівлю вночі не застосовують. Коли збільшувати споживання корму
небажано, опівнічну годівлю можна комбінувати з темним періодом серед
дня.
Вмикаючи світло вночі, одночасно слід вмикати кормороздачу, щоб
розбудити птицю й вона почала їсти корми.
gdeli
перегодовування несучок кальцієм, хоча в середньому його рівень
зберігається нормальним. У разі різких перепадів вмісту кальцію в кормі
порушується стереотип його засвоєння, а через те, що несучка дуже швидко
реагує на умови мінерального живлення, якість шкаралупи погіршується.
Різке зниження рівня кальцію до 1,5–2,0% на тривалий час (кілька днів),
зазвичай, призводить до зменшення несучості, хоча товщина шкаралупи може
трохи збільшитись.
Засвоюванню кальцію в кишківнику сприяє наявність у кормі достатньої
кількості таких амінокислот, як лізин і аргінін. Важливе значення для
одер-жання якісної шкаралупи і високої продуктивності мають незамінні
амінокис-лоти: метіонін і цистин. Незначна нестача протеїну в раціоні
менш негативно впливає на якість шкаралупи, як дефіцит незамінних
амінокислот, вміст яких у раціоні треба ретельно контролювати. Якщо в
кормах не набирається амінокислот у достатній кількості, слід до норми
додавати синтетичні.
Для оптимізації мінерального харчування і поліпшення якості шкаралупи
потрібно також здійснювати контроль за рівнем доступного фосфору в
раціоні.
Встановлено, що в зернових кормах фосфор міститься у фітатній формі й
засвоюється дорослою птицею на 50%, а молодняком на 30. Це слід
враховувати, складаючи раціони для птиці різного віку, і проводити
розрахунки не на за-гальний фосфор, а на доступний. Останнім часом
з’явились нормативи щодо потреби птиці в доступному фосфорі і його
вмісту в інгредієнтах кормосуміші.
Потреба несучок у фосфорі невисока. З одним яйцем з організму курки
виноситься не більш 0,1 г фосфору, в тому числі зі шкаралупою — менш
0,01 г. Уважають, що 0,4 г загального фосфору на добу на одну
курку-несучку достатньо. Тим більше достатня для будь-якої несучості
курей норма фосфору 0,7%, яку рекомендують у довідкових матеріалах.
Передозування фосфору призводить до зменшення використання кальцію на
формування шкаралупи.
За даними закордонних досліджень, підвищення дози фосфору в кормосу-міші
для яєчних курей із 0,43 до 0,93% знизило щільність яєць із 1,080–1,084
до 1,074–1,076 г/см3. Зниження рівня фосфору з 0,41 до 0,31% у м’ясних
курей дещо зменшило їхню несучість за збереження якості шкаралупи, а
збільшення його до 1,42% зменшило несучість і значно знизило якість
шкаралупи. Але навіть якщо в кормосуміші 1,2% фосфору, шкаралупа може
стати дуже тонкою при нормальному рівні кальцію.
У міру збільшення несучості відношення Са:Р в кормі повинно
підвищува-тися з 3,5 до 5 і більше.
Зайвий фосфор виводиться з організму птиці через нирки у вигляді
фосфорно-кальцієвого з’єднання навіть тоді, коли в організмі дефіцит
кальцію.
Щоб забезпечити норму натрію без збільшення хлору, рекомендується
частину необхідного вмісту кухонної солі замінювати питною содою.
Добавка в раціон 0,25% соди і зниження солі до 0,2% сприяє зменшенню
шорсткості шкаралупи, особливо в кінці періоду яйцекладки.
У разі задовільного рівня кальцію і фосфору в раціоні несучок зниження
товщини і міцності шкаралупи можливе через дефіцит мікроелементів.
Висока доза кальцію гнітить засвоєння цинку, марганцю, магнію, йоду.
У жарку пору року на поліпшення якості шкаралупи позитивно впливає
добавка в корм аскорбінової кислоти в кількості 100 г/т. Якщо в раціоні
не ви-стачає мінеральних речовин, така добавка не ефективна.
Зведені дані про вплив окремих хімічних елементів, амінокислот і
вітамі-нів на якість шкаралупи яєць та продуктивність несучок наведено в
таблиці 7.
Наявність у кормах мікотоксинів дуже знижує якість шкаралупи.
Для профілактики мікотоксикозів та послаблення дії токсинів, що є в
кор-мах, у деяких господарствах птиці згодовують сухе молоко, молочну
сироватку, аскорбінову кислоту, проводять дріжджування кормів. Останніми
роками для боротьби з мікотоксинами на ринку України з’явився
натуральний препарат-абсорбент “Мікосорб”, виготовлений із дріжджів. Він
здатний абсорбувати кормові токсини і попереджувати всмоктування їх із
шлунково-кишкового тракту.
Це єдиний запатентований органічний абсорбент. Додають його 0,5–1 кг на
1 т корму. Розповсюджує цей препарат фірма “Оллтек Україна” (Київ).
Для лікування захворювання слизової оболонки зоба від дії афлатоксину
спеціалісти фірми “Хаббард-Іза” пропонують випоювати птицю розчином
марганцівки 1:3000, 5% розчином питної соди або 0,5% розчином молочної
кислоти.
У разі захворювання птиці такими інфекційними хворобами, як інфекційний
бронхіт, Ньюкастла, СЗН, мікоплазмоз:
знижується міцність шкаралупи;
з’являються різні дефекти шкаралупи, вона стає горбистою, з’являються
яйця без шкаралупи;
знижується інтенсивність забарвлення шкаралупи коричневих яєць: вони
стають нібито вкриті крейдою, без блиску;
знижується щільність білка, він стає водянистим.
Якість шкаралупи й кількість бою яєць теж значною мірою залежить від
мікроклімату в приміщенні для птиці, якості обладнання, умов
транспортуван-ня й маніпуляцій із яйцями.
Підсумовуючи сказане вище, можна зазначити, що якість шкаралупи знижують
такі чинники:
пізнє переведення молодок на раціон несучок;
різкі перепади в згодовуванні несучкам кальцію;
недостача або надлишок кальцію;
неякісне джерело кальцію (крупні фракції чи пилоподібна форма, низький
вміст елемента — нижче 30%);
надлишок фосфору — понад 0,8%;
підвищене енерго-протеїнове співвідношення;
зайвий жир у раціоні;
неякісні корми (підвищена кислотність, наявність мікотоксинів).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
