Реферат на тему:
Український ріпак зможе задовольнити апетити Європи
Хай там скільки б звучало критики на адресу біодизелю як причини
продовольчої кризи, хоч би як мінялося ставлення до нього в політиці
різних країн, ясно одне: актуальність використання альтернативних видів
палива зберігатиметься.
Це значить, що в найближчій і віддаленій перспективі європейські країни,
в яких уже розвинена галузь із виробництва біодизелю, матимуть
безперервну потребу в сировині: або в олійному насінні, або в готовій
олії. З огляду на те, що Європа традиційно використовує ріпакову олію
для виробництва біопалива, її погляди постійно будуть спрямовані на
Україну як постачальника сировини. Саме цим значною мірою пояснюється
причина активного зростання виробництва ріпаку на українських землях.
Одержавши високі прибутки від продажу цієї олійної культури протягом
попередніх кількох років, українські аграрії не тільки щорічно
розширюють посівні площі під нею, а й дедалі більше застосовують
ефективні агротехнології для одержання високих урожаїв. У поточному
сезоні врожай ріпаку в Україні демонструє рекордні показники. Але чи
вдасться сільгоспвиробникам цьогоріч не менш прибутково, ніж торік,
продати зібрані обсяги — це наразі ще не відомо. Адже найвигідніша для
них кон’юнктура ринку була на самому початку жнив, коли світові ціни на
ріпакову олію, перебуваючи в резонансі із цінами на інші види олії, були
досить високими, а попит на європейському ринку був характерно
стабільним для цього сезону. До того ж, певний тиск на ринок олій мало
те, що на ринку бракувало соняшникової олії. Це було обумовлено не
тільки сезонним чинником, а й тим, що в квітні-травні Україна не
експортувала цей продукт.
Урожай
Новий ріпаковий сезон в Україні — в розпалі. Збирання культури ледь
наблизилося до завершення, а ринкові показники б’ють рекорди. Головний
рекорд — надзвичайно високий урожай, що перевершив усі сподівання.
Всупереч прогнозам про 2,7–2,8 млн тонн, які озвучили різні джерела,
реальна цифра валового збору, за даними МінАПК, станом на 21 серпня
становила 2,9 млн тонн. Важко сказати, чого більше в цьому для
українського ринку — плюсів чи мінусів. Як водиться, високий урожай для
нас — це стихійне лихо через катастрофічну нестачу потужностей для
зберігання (нинішнього року ця проблема поглибилася високим урожаєм
зернових і великим перехідним запасом). Брак технічних можливостей для
зберігання стимулював власників до швидких продажів усім, хто платить
гроші, особливо не перебираючи в ціні. Зважаючи на світові тенденції,
подальшого зростання ціни на ріпак не передбачається. А отже,
рентабельність продажу в поточному сезоні може бути нижчою, ніж торік.
За даними компаній, що спеціалізуються на виробництві ріпаку,
собівартість його в поточному сезоні за повного дотримання
агротехнологій і використання імпортного посівного матеріалу становила
не нижче 2500 грн/т (за мінімальних технологій і використання
вітчизняного насіння не перевищила 500 грн/т). У минулому сезоні
собівартість ріпаку була на 25–30% нижча, але цінова динаміка в
поточному сезоні вже в перші тижні демонструвала діаметрально протилежну
спрямованість проти торішньої.
Для аграріїв це, звичайно, негативний аспект. Зате експортери й
переробники, як мовиться, в шоколаді. Можливість (що з’явилася в них у
зв’язку з цим) зібрати потрібні обсяги за відносно короткий проміжок
часу віддзеркалилася на показниках експорту ріпаку й виробництві
ріпакової олії, які активно розпочали вже в середині липня.
Експорт
Варто зазначити, що в перший місяць нового сезону (липень) експорт
ріпаку зафіксував рекордні цифри: у рази перевищено показники двох
минулих сезонів: 132,8 тис. тонн проти 7,6 тис. і 61,2 тис. тонн,
відповідно, в 2006/2007 і 2007/2008 МР. Середня ціна липневих експортних
контрактів, згідно з митними даними, становила $599 за тонну (DAF/FOB).
Інтерес до експорту ріпаку в зарубіжних покупців традиційно значно
вищий, ніж до олії. Ситуацію цього року погіршує зниження довіри до
українських експортерів олії після квітневого інциденту з постачанням у
ЄС забрудненої нафтопродуктами соняшникової олії. Адже українську
ріпакову олію зазвичай використовують у харчовому секторі. Цим, як і
передбачалося, скористалися країни, що мають широкий переробний
потенціал. Наприклад, Туреччина, яка займає друге місце в липневому
рейтингу імпортерів українського ріпаку. В цьому разі як експортер
ріпакової олії в європейські країни вона перебуває в кращій ситуації,
ніж Україна. В трійку імпортерів ріпаку в липні потрапила Греція, що на
даному етапі активно нарощує потужності з виробництва біодизелю.
Лідером із закупівель ріпаку з України стала Франція, інтерес якої до
цієї олійної культури обумовлений значним збільшенням внутрішнього
споживання основних видів рослинних олій, у тому числі й ріпакової, за
рахунок нехарчового використання.
Варто очікувати збереження, а можливо, й збільшення попиту на ріпак від
Іспанії, що увійшла в минулому сезоні до першого десятку імпортерів
українського ріпаку в зв’язку з активним розвитком галузі біодизелю й
будівництвом нових заводів.
ькі показники імпорту пояснювалися в 2007/2008 МР високим урожаєм цієї
культури в самій Німеччині та панічними настроями щодо перспектив
занепаду німецької біопаливної галузі після введення законодавчих актів
про збільшення податкового навантаження, оскільки до цього вона
імпортувала близько 15% загального обсягу експорту ріпаку з України.
Попри те, що біодизельна галузь Німеччини перебуває “на краю прірви” і
на сьогодні на ринку працюють лише кілька великих підприємств, а, за
оцінками багатьох експертів, у 2009 році буде зупинено й продано
практично всі діючі підприємства, потужності з виробництва олії
збережено, й вони потребуватимуть сировини. Отже, перспективи для
експорту ріпаку з України в Німеччину є. До того ж, у цій країні, на
відміну від України, немає проблем із наявністю сховищ для сировини. Не
варто забувати також, що популярність ріпакової олії (що історично
склалося) як продукту харчування вища, ніж соняшникової.
З огляду на викладені вище чинники можна говорити про збереження
стабільного попиту на ріпак на європейському ринку. Очікуючи збільшення
обсягів переробки ріпаку й зростання харчового споживання ріпакової
олії, світові аналітики прогнозують дворазове збільшення імпорту
ріпаку/каноли країнами ЄС-27 у 2008/2009 МР до 1,4–1,5 млн тонн проти
0,67 млн тонн у 2007/2008 МР. При цьому можна припустити, що цінові
показники навряд чи відновляться до рівня початку липня. Зміцненню
тенденції зниження котирувань ріпаку й ріпакової олії на даному етапі
сприяють деякі чинники, один з основних серед яких — сприятливі прогнози
врожаю ріпаку й активний експорт із України, а також завершення збирання
ріпаку в усіх європейських країнах. Така ситуація сприятиме зниженню
собівартості ріпакової олії, а отже, й біодизелю й стимулюватиме інтерес
до його виробництва й збільшення завантаження наявних у Європі
потужностей, що торік не перевищила 20% (саме тому чимало підприємств
демонтували потужності й заводи).
Крім європейського ринку, очікується також, що істотно збільшить імпорт
ріпаку в поточному сезоні Пакистан, що робить більшу ставку на Україну
як основного постачальника. Перші партії ріпаку вже відвантажено до цієї
країни. У цілому, Пакистан може збільшити імпорт даної культури до 1 млн
тонн. Раніше Пакистан задовольнявся в основному закупівлями
австралійської каноли.
Щодо динаміки експорту ріпаку, то пік його, як завжди, припаде на осінні
місяці — до надходження на світовий ринок у грудні австралійської каноли
(прогнози врожаю якої досить сприятливі), що послабить напруженість
балансу попиту/пропозиції як на ринку ріпаку, так і на ринку ріпакової
олії. Але в ціновому відношенні найвигідніші експортні продажі були в
липні.
Нині цінова ситуація на експортному ринку ріпаку складається таким
чином, що маржа від експортних продажів скорочується щодня, причому з
перспективою збереження понижувального тренда. Уже тепер невеликі
національні компанії відмовляються від експортної діяльності і ставлять
під сумнів доцільність подальших закупівель для накопичення експортних
партій.
Переробка
Високий урожай ріпаку в Україні сприяє не тільки нарощуванню експорту, а
й збільшенню обсягів переробки його всередині країни. Протягом липня
2008/2009 МР, за попередніми даними, було перероблено близько 20 тис.
тонн ріпаку, що в півтора раза більше, ніж у липні торік (12,4 тис.
тонн).
До процесу виробництва ріпакової олії в поточному сезоні долучилися ще
вісім (!!!) великих олієдобувних заводів: Вінницький і Чернівецький ОЖК,
Пологівський і Мелітопольський ОЕЗи, Ніжинський ЖК, Миколаївський
“Екотранс”, “Кернел” і “Креатив”. Як бачимо, серед них навіть ті
підприємства, які традиційно переробляють лише соняшник. Загалом, мотиви
переробників для такої активної роботи з ріпаком цілком зрозумілі з
погляду ситуації, що склалася на ринку соняшникової олії під кінець
сезону. Зважаючи на те, що виробництво соняшникової олії після
скасування квотування стало зовсім нерентабельним, іншого виходу для
підтримки роботи переробних потужностей, крім як завантажити їх
альтернативною сировиною, у них не було. Крім того, переробників також
торкнулася проблема браку технічних можливостей для тривалого
зберігання, бо в більшості з них сховища заповнені запасами
непереробленого в минулому сезоні соняшнику.
Заводи, які раніше за інших розпочали виробництво й відвантаження
ріпакової олії за укладеними контрактами (ще до зниження цін на неї на
європейському ринку), виявилися у вигіднішому положенні. Сезонне
скорочення запасів основних видів олій на європейському ринку посприяло
розвитку відповідної цінової кон’юнктури. Традиційно експортні продажі
олії з України значно перевищують обсяги внутрішнього споживання, а
виробництво ріпакової олії, як водиться, орієнтоване на заздалегідь
укладені експортні контракти або власну глибоку переробку. Щодо
внутрішніх продажів, то в цьому сезоні ситуація на українському ринку
олії істотно не змінилася порівняно з попередніми, і продаж у цьому
напрямі, мабуть, не збільшиться. Адже вже тепер соняшникову олію
пропонують за нижчою ціною, ніж ріпак.
Що ж до експортних продажів ріпакової олії, то виробництво й
відвантаження, зазвичай, здійснюються переважно в рамках укладених
раніше договорів. Середня ціна контрактів із відвантаженням у липні
становила близько $1200 за тонну (DAF/FOB). Основними покупцями його в
липні поточного року стали традиційні його споживачі — Польща й країни
Балтії (Естонія та Литва). “Серйозніші” європейські країни поки що
втрималися від придбання українського продукту. Проте, за повідомленнями
представників українських заводів, що працюють із ріпаком, інтерес до
ріпакової олії в найближчій перспективі виявляють країни Балтії та
Східної Європи, Німеччина, Великобританія, Польща, Австрія, Нідерланди,
Словенія, Білорусь. З огляду на тенденцію до збільшення споживання
ріпакової олії в європейських країнах як у харчовому секторі, так і для
нехарчових потреб можна чекати, що вона буде затребувана протягом усього
сезону, що дає українським виробникам додаткову свободу на експортному
ринку рослинних олій.
Виходячи із сказаного вище, можна припустити, що, як і в попередні роки,
співвідношення експорт/внутрішня переробка ріпаку матиме позитивне
сальдо. Проте, беручи до уваги плани й можливості заводів у цьому
сезоні, фактичний обсяг виробництва ріпакової олії значно перевищить
показники попередніх років. Отже, збільшиться й експорт олії.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
