.

Небезпека від підгризаючих совок (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1181
Скачать документ

Реферат на тему:

Небезпека від підгризаючих совок

gdDRb

гусениць триває до початку жовтня, а за теплої осені — до середини
місяця, після чого, досягши п’ятого-шостого віку, шкідники залазять у
глибокі шари грунту на зимівлю. З огляду на зазначені трофічні
особливості та спосіб життя озимої совки в обмеженні її чисельності й
шкодочинності важливу роль відіграють організаційно-господарські й
агротехнічні заходи, які є складовими технології отримання високих
урожаїв майже всіх культур, вирощуваних у тому чи тому господарстві.
Інші ж спеціальні заходи (біологічні, хімічні) мають лише доповнювати
основні в інтегрованій системі захисту. У періоди спалахів чисельності
підгризаючих совок треба посилювати спостереження за їхнім розвитком та
встановлювати ступінь загрози на кожному полі. Для цього слід мати
феромонні пастки або коритця для меляси, що шумує. Останні є
універсальними для всіх видів совок і відловлюють більше самок перед
відкладанням та в період відкладання яєць. Це дає змогу простежити не
лише за силою льоту метеликів, а й за їхньою потенційною плодючістю та
дозріванням яєць. За допомогою контрольних коритець можна встановити на
кожному полі початок та масове відкладання яєць, розрахувати щільність
популяції шкідника, норми, строки і кратність випуску трихограми. Велике
значення мають ранні й стислі строки сівби просапних культур,
забезпечення оптимальної густоти рослин та умов їхнього росту й
розвитку. Такі посіви менше заселяються совками. У період відкладання
яєць ефективно тричі випускати яйцеїда-трихограму совкової форми з
інтервалом у 4–5 днів — по 30–40 тис. особин на 1 га посіву. У цей же
період, а також під час заляльковування совок ефективним заходом є
розпушування міжрядь просапних та овочевих культур із присипанням
бур’янів у рядках. У зоні зрошуваного землеробства в період виплодження
гусениць та їхнього відходу на заляльковування полив дощуванням
забезпечує загибель близько 85% популяції цих шкідників. При підготовці
полів під посів озимої пшениці після нестерньових попередників, а також
на чистих та зайнятих парах рекомендовані культивації в період
відкладання яєць та виплодження гусениць озимої совки. Це сприяє як
очищенню полів від бур’янів, так і зниженню щільності популяції шкідника
на 80–92%. Ефективним заходом для обмеження чисельності гусениць у цей
період є також випуск трихограми; за точного дотримання вимог щодо
випуску паразита зараження ним яєць шкідника перевищує 60%. Значно
знизити чисельність гусениць підгризаючих совок на озимих посівах можна
й за допомогою передпосівної культивації. Важлива роль у підвищенні
стійкості рослин до цих шкідників належить і оптимальним строкам сівби.
У зниженні чисельності озимої совки певну роль відіграють також природні
ентомофаги. Це паразити яєць, гусениць та лялечок із ряду
перетинчастокрилих: трихограма, наїзники (іхнеумоніди, браконіди). На
гусеницях та лялечках паразитують також певні види мух. Гусениць
знищують жужелиці, мурахи, земноводні, плазуни і птахи (грак, шпак,
чайка, одуд), ссавці (кріт). Деякі птахи поїдають і метеликів. Отже,
важливим резервом у захисті вирощуваних сільгоспкультур від підгризаючих
совок є природоохоронні заходи. До того ж, гусениці совки можуть
заражатися грибними (білий, рожевий і червоний мускардиноз), вірусними
(гранульоз та ядерна поліедрія), протозойними хворобами й нематодами. За
значної чисельності гусениць совок на посівах треба застосовувати
інсектициди. Обприскування доцільно здійснювати тоді, коли їхня
щільність у фазі сходи — кущіння озимої пшениці або трьох-чотирьох
справжніх листків у цукрових буряків та інших культур перевищує
економічний поріг шкодочинності: на озимій пшениці — 1–3 екз./м2,
цукрових буряках — 1–2, кукурудзі, соняшнику й інших просапних — 3–8,
багаторічних травах — 5 екз./м2. Ефективними є Арріво (Шерпа), 25% к.е.
(0,24–0,4 л/га), Децис (Штефесин), 2,5% к.е. (0,25–0,5 л/га), Дурсбан
480, 48% к.е. (2–2,5 л/га), Золон, 35% к.е. (3–3,5 л/га). До того ж,
проти гусениць молодших (першого-другого) віків слід використовувати
нижчі норми витрати препаратів, старших (третього-шостого) — вищі й, до
того ж, у вечірні години. Враховуючи поведінку гусениць і невелику
тривалість захисної дії піретроїдів, краще застосовувати суміші їх із
фосфорорганічними препаратами у половинних нормах витрати. Для
підвищення ефективності обробок у робочу рідину можна додавати 5 кг/га
сечовини або рідких комплексних добрив. На присадибних ділянках для
боротьби з озимою совкою велике значення мають агротехнічні заходи, що
сприяють поліпшенню росту й розвитку рослин, підвищують їхню стійкість
до пошкоджень. Важливі ретельний обробіток грунту і знищення бур’янів.
Грунт восени слід перекопувати, бур’яни на межах обкопувати. За великої
кількості гусениць можна застосовувати отруєні принади: подрібнені
бур’яни (лободу, осот, жабрій) змочують розчином інсектициду (Арріво,
Децис) і невеликими купками розкладають уздовж гряд.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020