.

На сторожі фітосанітарної безпеки (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1344
Скачать документ

Реферат на тему:

На сторожі фітосанітарної безпеки

Чи може вітчизняна наукова установа бути сучасною? Українська
науково-дослідна станція карантину рослин достойно відповідає на виклики
сьогодення.

Буковина — мальовничий край. Тут органічно поєднані природна краса та
велич історичних пам’яток. Утім, сучасність рішуче вривається в життя
буковинців, ставлячи повсякчас суворі питання, на які, власне,
доводилося з давніх-давен відповідати і їхнім пращурам: що сіяти, чим
обробляти, як захищати посіви. Нині до традиційних, мало не
гамлетівських, хліборобських питань долучаються ще такі: куди й за якою
ціною продавати і як зберігати. Відповісти, як захищати посіви та вже
зібраний урожай, допомагають науковці Української науково-дослідної
станції карантину рослин. Наступного року станції виповнюється 70 років.
Історичний шлях, який вона пройшла, містив у собі трагізм і героїку
радянської минувщини, складні перші роки незалежності, коли держава
фактично відвернулася від науковців, і буремне сьогодення, коли ситуація
потроху, неквапом, але таки змінюється на краще, зростають молоді
наукові кадри, ведеться науково-дослідна робота, активізувалися
міжнародні зв’язки.

Нашим гідом по науково-дослідній станції люб’язно погодилася стати
вчений секретар Руслана Коржук. З її допомогою ми відвідали практично
всі лабораторії станції.

“Середній вік наших співробітників — 35 років”, — підкреслює вона. Це,
на жаль, нечасте явище для сучасної української науки. Здебільшого
наукові установи відчувають нестачу кадрів, а їхні директори скаржаться,
мовляв, не хоче молодь іти в науку, а якщо і йде, то ненадовго — два-три
роки, а потім у бізнес. Відтак 30-40-річні кандидати наук не поспішають
обирати наукову установу як місце застосування своїх можливостей. Втім,
молоді обличчя — не рідкість для Української науково-дослідної станції
карантину рослин Української академії аграрних наук. Цьому, вочевидь,
сприяють невелика — 20-кілометрова — відстань від обласного центру, а
також зусилля керівництва установи, яке змогло зберегти творчу атмосферу
наукового пошуку, органічно поєднавши теоретичну складову з практикою.

gd„ES

gd›94 ліджень карантинних організмів (там є сектор служби менеджменту та
маркетингу), лабораторії селекційного відбору й біотехнології сортів
диференціаторів, лабораторії карантинних хвороб і лабораторії
карантинних шкідників. Крім того, в складі станції є
дослідно-експлуатаційний і експериментально-серологічний відділи.

“У минулій п’ятирічці наша програма називалася “Карантин рослин”, на
сьогодні через очікуваний вступ України до СОТ ми працюємо за напрямом
“Фітосанітарна безпека України”, — зауважує пані Руслана. — Чотири
підрозділи вивчають карантинних шкідників рослин, карантинні хвороби
рослин; лабораторія біотехнології та селекції рослин займається
оздоровленням рослин, зокрема, картоплі, айви, груші тощо. Ми вивчаємо
окремі об’єкти: рак картоплі, картопляні нематоди, грибкові хвороби сої,
збудник гангрени картоплі, фітофтороз коренів суниці, американського
білого метелика, західного кукурудзяного жука, буру бактеріальну гниль
картоплі. Нині у нас є дослідно-експлуатаційні поля суто для наукових
цілей, зокрема, цього року маємо 35 га землі. На базі нашої станції
часто проходять засідання й семінари аграріїв, представників карантинних
установ, компаній — виробників засобів захисту рослин. Люди до нас часто
звертаються по допомогу чи з проханням надати консультації. Ми
консультуємо безплатно. Для цього маємо кваліфікований кадровий склад.
Штат налічує 95 працівників. У науці — 35 осіб, із них — два доктори,
п’ять кандидатів наук, є також сім аспірантів, які незабаром мають
захистити дисертації. Станція всіляко їм сприяє. Так, в аспірантурі вони
навчаються на безоплатній основі в Києві, в Національному аграрному
університеті. Дві особи — в Чернівецькому державному університеті на
кафедрі біохімії. Проблема не в кадрах, а, радше, в тому, що в нас немає
вакансій. У нас налагоджено плідну співпрацю з Укрголовдержкарантином,
щороку маємо з ними 5–10 угод”.

Активно співпрацює станція з навчальними закладами. Співробітники
Української науково-дослідної станції карантину рослин читають лекції,
проводять зі студентами досліди на базі станції. “Серед наших партнерів,
— розповідає пані Руслана, — назву кафедру екології і біохімії
Чернівецького національного університету, Інститут термодинаміки у
Чернівцях, Устимівську дослідну станцію, Інститут захисту рослин УААН,
Інститут картоплярства УААН, Інститут цукрових буряків УААН, Інститут
сільського господарства Полісся, Поліську дослідну станцію. Добрі
взаємини в нас і з зарубіжними колегами. Зокрема, співпрацюємо з
Головною державною інспекцією фітосанітарного карантину Республіки
Молдова, Інститутом фізіології та біохімії АН Республіки Молдова,
Інститутом захисту рослин із Польщі, Інститутом рослинництва Нові Сад
(Сербія), Всеросійським науково-дослідним інститутом захисту рослин і
Всеросійським НДІ картопляного господарства тощо”.

Про авторитет чернівецької наукової установи свідчить, бодай, той факт,
що 1998 року на її базі відбулася перша в Україні наукова конференція
Європейської і Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР)
“Проблеми захисту картоплі в Європі”. У цьому заході взяли участь 120
науковців із 15 країн.

Утім, попри широкий спектр наукових робіт, фірмовим знаком станції була
й залишається картопля. Елітне насіння картоплі І репродукції стане в
пригоді українським картоплярам. Безвірусна основа такої картоплі дає
змогу досягти врожайності картоплі 300 ц/гектар.

Звісно, проблеми в станції є. Насамперед — матеріально-технічне
забезпечення. Лабораторне обладнання потребує оновлення. На 25% установа
перебуває на самозабезпеченні, а на 75% її фінансує Українська академія
аграрних наук. Не зайвим було б, безперечно, й оплату праці науковцям
підвищити. Щоправда, бідкатися тут не звикли, натомість уміють
наполегливо трудитись. Нехай же нелегка праця цих людей виллється в
надійну фітосанітарну безпеку, а відтак, — у високі врожаї в Україні.

Наука і сучасність… В Україні ще донедавна ці два слова зазвичай стояли
нарізно. Останнім часом вони зробили кроки назустріч одне одному.
Науковці! Пришвидшуйте ходу, адже сучасність не зупиниться ані на мить!

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020