.

Захист багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки в центральному лісостепу України (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1245
Скачать документ

Реферат на тему:

Захист багаторічних насаджень від каліфорнійської щитівки в центральному
лісостепу України

???????????з чотири роки після заселення шкідником за відсутності
проведення захисних заходів дерева починають відмирати. Відомо, що
поширюється цей шкідник різними шляхами: з інвентарем, продукцією,
птахами, транспортом, частково повітряними потоками. Проте відсутні дані
щодо можливої відстані перенесення особин шкідника повітряними масами.
Нами проводилися спеціальні дослідження із визначення відстані
самостійного перенесення (вітром) шкідника із заселених ним багаторічних
насаджень яблуні на молоді незаселені рослини. Досліди проводили так:
саджанці сорту Мелба, які були отримані шляхом зимового щеплення і
оздоровлені препаратом Пернікол, було висаджено в горщечки, їх
вирощували в ізольованому від шкідника приміщенні. На початку другої
декади червня (при появі личинок-мандрівниць) горщечки з рослинами було
розміщено на різній відстані від насаджень яблуні. Облік щитків шкідника
(кількість їх на 100 см гілок) проводили в кінці вересня. Результати
досліджень свідчать, що просторова ізоляція полів розсадника повинна
становить не менше 1000 м від садів, що обмежить занесення до них цього
об’єкта. У 1992–2001 рр. в умовах дослідного господарства інституту ми
вивчали вплив погодних умов на стан перезимівлі каліфорнійської щитівки.
Було встановлено, що заселення пагонів поколінням, що перезимувало,
напряму залежить від погодних умов. Так, якщо наприкінці березня 2000
року щільність заселення гілок шкідником становила в середньому 36
особин шкідника на 1 дм2 кори штамба, то в 1996–1997–1998–1999 рр. ця
цифра становила 1,2; 1,4; 1,5; 0,8 особин, відповідно. При ранніх
зниженнях температури повітря до -22,0…-29,3°С у грудні 1998 року
протягом 16 днів загибель личинок шкідника, перебуваючих під щитком,
становила 96,2%,а за весь зимово-ранньовесняний період — 98,8%.
Аналогічна ситуація спостерігалася в грудні 1995 і 1997 рр. та в січні
1995 і 1996 рр. Слід зазначити, що тільки тривалі низькі температури
повітря (-24,5°С, -25,5°С, -26,0°С, -27,8°С, -29,3°С), що утримувалися
10–12 днів (1995, 1996, 1997 рр.) і більше (1997, 1998 рр.) знижували на
97,1–98,8% чисельність популяції цього небезпечного об’єкта. Низькі
температури повітря (-24,5°С, -27,0°С) не більше 2–3 днів протягом
місяця (1993–1995 рр., 2000 р.) не були критичними для каліфорнійської
щитівки. Таким чином, враховуючи вплив низьких температур (нижче -20°С)
за тривалий час (10–12 днів і більше) можна виключати ранньовесняне
обприскування ДНОКом, 40% р.п., що дасть змогу зменшити пестицидне
навантаження в садах і затрати на отримання плодової продукції. В
колекційних насадженнях груші дослідного господарства інститут на
сортовипробувальних дільницях та в промислових насадженнях господарств
Черкаської, Полтавської, Київської і Кіровоградської областей у
1994–1999 рр. була проведена оцінка 23 сортів груші на стійкість до
цього шкідника з урахуванням ступеня їх стійкості в умовах природного
заселення. У колекційних насадженнях оцінювали ступінь стійкості 6 дерев
кожного сорту, в промислових насадженнях — 50–100 дерев. Оцінку
стійкості сорту проводили шляхом реєстрації кількості щитків шкідника на
5–6 пробних ділянках, поверхня яких становила 100 см2 кожної за
п’ятибальною шкалою: 0 — каліфорнійської щитівки не виявлено; 1 бал —
заселення слабе, зустрічається не більше 2–5 особин; 2 бали — заселення
середнє, є окремі колонії, де налічується невелика кількість (до 20
особин); 3 бали — заселення сильне, колонії шкідника розміщені в різних
місцях основних гілок і стовбура дерева; 4 бали — заселення дуже сильне,
стовбур і основні скелетні гілки вкриті колоніями шкідника. Отримані
дані дали змогу досліджувані сорти груші віднести до слабо-, середньо- і
сильно заселюваних каліфорнійською щитівкою. Встановлено, що з них
тільки два — Мліївська рання і Корсунська — виявилися вільними від
заселення цим фітофагом. Дуже слабо (до 1 бала) були заселені дерева
сортів Добра Луїза, Бере Боск, Велика літня, Бере Гарди, Золотиста
мліївська, Бере київська, Лимонка мліївська, Маргарита Марилья, Зеленка
мліївська. Середнє заселення (до 2 балів) відмічено у дерев сортів Бере
Лигеля, Платонівська, Конференція, Новинка мліївська, Олів’є, Жозефіна
Мехельнська, Чарівниця. Сильно (3–4 бала) були заселені шкідником дерева
таких сортів: Вільямс, Улюблена Клаппа, Кюре, Зимова мліївська, Деканка
зимова. Відмічено високу стійкість до каліфорнійської щитівки дерев
нових сортів вітчизняної селекції: Велика літня, Золотиста мліївська,
Бере київська, Лимонка мліївська, Зеленка мліївська. При вивченні
ступеня стійкості сортів груші до каліфорнійської щитівки нами було
встановлено різко виражену вікову стійкість дерев до шкідника. Як
правило, молоді дерева є більш стійкими, аніж старі. Наприклад, п’яти-,
шестирічні дерева груші сортів Бере Боск, Маргарита Марилья, Бере
київська були практично вільні від каліфорнійської щитівки, а починаючи
з десятирічного віку заселеність дерев досягала 1 бала. Отримані в
польових умовах дані про стійкість груші різних сортів до шкідника
протягом 1998–1999 рр. ми перевіряли шляхом штучного заселення рослин
(Попова Г.М., 1960) мандрівницями 1-го покоління в період масового їх
відродження (друга декада червня) саджанців двох сортів: Мліївська рання
(вільний від заселення шкідником у природних умовах) і Улюблена Клаппа
(сильнозаселюваний, узятий для контролю), які вирощувалися контейнерним
способом (підщепа — айва А). Встановлено, що при штучному заселенні
саджанці груші сорту Мліївська рання заселялися і пошкоджувалися
каліфорнійською щитівкою. Однак, характер заселення і стан шкідника були
цілком іншими, аніж на саджанцях сильнозаселюваного і пошкоджуваного
сорту Улюблена Клаппа: спочатку перенесені личинки каліфорнійської
щитівки харчувалися і розвивалися нормально. Але, напевне, склад їжі
саджанців сорту Мліївська рання не відповідав вимогам шкідника, в
результаті чого розвиток його личинок надалі почав пригнічуватися,
порівняно з сортом Улюблена Клаппа: кількість личинок у фазі білого і
чорного щитка було у 2,7 раза нижче, а кількість загиблих і діапазуючих
личинок — значно більша. На другому етапі (облік у першій декаді серпня)
— розвиток шкідника на груші сорту Мліївська рання також пригнічувався:
число статевозрілих самок було в 4,6 раза менше, ніж на
сильнозаселюваному сорті Улюблена Клаппа, самців — в 3,3 раза, кількість
діапазуючих личинок, навпаки, збільшилося майже в 3 рази. Продуктивність
самок на сорті Мліївська рання зменшилася в 3,5 раза, порівняно з сортом
Улюблена Клаппа. Очевидно, що тканини кори саджанців сорту Мліївська
рання не придатні для живлення, викликають затримку розвитку
каліфорнійської щитівки, а також її смертність. Дослід із штучним
заселенням саджанців каліфорнійською щитівкою стверджує, що ступінь їх
заселення в природних умовах можна прийняти як показник стійкості до
пошкодження шкідником. Це потрібно брати до уваги закладаючи нові сади і
ремонтуючи старі насадження, а також добираючи батьківські пари при
гібридизації. У зв’язку з цим районовані в Україні сорти Мліївська
рання, Корсунська, Велика літня, Золотиста мліївська, Бере київська,
Лимонна мліївська, Зеленка мліївська заслуговують особливої уваги,
оскільки впровадження стійких до каліфорнійської щитівки сортів груші
дасть змогу її шкодочинність і зменшити кратність застосування
пестицидів.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020