Реферат на тему:
Ефективні мікроорганізми — запорука міцного здоров’я і тривалого
виробничого використання тварин
Низька якість кормів, зокрема сіна, сінажу, силосу, призводить до
різкого підвищення перевитрати концентрованих кормів. За даними
академіка А. П. Калашникова (1985), для одержання 20 кг молока, за
годівлі дійного стада згідно з раціоном грубими й соковитими кормами,
слід використовувати концкормів на 1 кг молока: 1 класу — 270 г; 2 класу
— 365 г; 3 класу — 500 г, некласних — 750 г. Це пояснюється тим, що
корми 3 класу і некласні за поживністю в 1,3–1,5 раза менш поживні, ніж
корми 1 і 2 класів. Тому раціон доводиться балансувати за рахунок різкої
перевитрати комбікормів, якщо такі є. Це добре видно з таблиці
стандартних показників класності кормів. Проте одразу ж постає питання:
як використовувати ці концентровані корми? Так, давання великих (понад
1–1,5 кг) доз призводить до порушення білково-мінерального обміну,
підвищує кислотність у рубці до 7 од. pH (за норми — 5,8). Порушується
оцтово-кислотне бродіння, що знижує відсоток жиру в молоці, різко
знижується бактерицидність молочної продукції, тобто одразу ж після
видоювання в молоці починає підвищуватися кислотність. Усі ці відхилення
в технології годівлі концентрованими кормами повністю порушують
нормальну роботу бактерій рубця, що призводить до дисбактеріозу і стає
причиною порушення жуйного процесу: за надто великої дози концентрованих
кормів на один прийом (5–7 кг) настає повна відсутність ремигання на 3–4
години (упродовж доби — на 6–8 годин). Тривале й постійне застосування
технології давання концкормів спричинює такі захворювання.
– Ацидози, кетози, зміщення сичуга, цироз печінки, затримування посліду.
– Різке порушення відтворної функції: високопродуктивна худоба (6000–
8000–10000 кг молока за лактацію) дає один приплід на 2, а іноді — на 3
роки.
gd{G0
ечовини й функціонувати системи мікробних клітин, що справляють на
патогенні й умовно патогенні мікроорганізми як пряму дію, так і
опосередковану — шляхом активізації специфічних і неспецифічних систем
захисту мікроорганізмів. У той самий період часу ЕМ, які можна
розглядати як біокаталізатори багатьох життєво важливих процесів у
травному тракті, активно продукують ферменти, амінокислоти, антибіотичні
речовини та інші біологічно важливі субстрати, що доповнюють комплексну
лікувально-профілактичну дію. Відзначаючи різноманітні механізми
лікувально-профілактичної дії ЕМ, не можна стверджувати, що якісь із них
є головними, якісь — другорядними. За різних гострих і хронічних
захворювань шлунково-кишкового тракту, що реєструються у тварин,
терапевтична дія ЕМ в одних випадках може досягатися переважно за
рахунок антагоністичних властивостей мікробів, а в інших — за рахунок
активізації захисних реакцій. Утім, зазвичай, у процесі беруть участь
кілька чинників одночасно. Проте й на цьому позитивні моменти дії ЕМ не
закінчуються. ЕМ відіграють також активну роль у травленні, виробляють
різні ферменти, вітаміни, посилюють чинники засвоєння. Передбачається,
що ферменти мікроорганізмів доповнюють ферментні системи “хазяїна”
(організму), що є особливо важливим у початкові періоди росту (відразу
після народження), коли травна система ще незріла й навколишнє
екологічне середовище, у яке потрапляють новонароджені теля, порося,
ягня, молоді птахи, залишають бажати набагато кращого. У цьому разі ЕМ
діють як імуностимулятор. Вони здатні утилізувати значну кількість
внутрішніх і зовнішніх отрут, пригнічувати й припиняти дію патогенних і
умовно патогенних мікроорганізмів, які надходять до молодого організму
зовні й разом з неякісними кормами (молоко, концкорми тощо). Так,
лактобактерії, що входять до складу ЕМ, здатні підвищувати активність
жовчі, що поліпшує засвоєння жирів і жиророзчинних вітамінів А, Е, Д.
Звідси випливає, що ЕМ обов’язково мають вживати не лише хворі тварини,
а й здорові — для профілактики захворювань. Аби виростити тварин
угодованими й здоровими, не треба використовувати якісь антибіотики
(особливо в початковий період життя вони завдають величезної шкоди й не
сприяють виробленню імунітету) й гормональні препарати, достатньо
застосовувати ЕМ. Способи застосування ЕМ для тварин:
– Додавання у харчову воду, молоко й молочні відвійки.
– Ферментація концкормів.
– Ферментування силосу, сінажу.
– Ферментування грунту під кормові культури й обробка посівів кормових
культур.
– Ферментування гною.
– Обприскування приміщень розчином ЕМ (особливо тих, у яких утримують
новонароджений молодняк). До цього заходу вдаються для пригнічення
хвороботворних і патогенних бактерій і нейтралізації аміаку, що
накопичився і значною мірою сприяє розвиткові респіраторних захворювань.
Застосування ЕМ у тваринництві, у вирощуванні кормових і зернових
культур, а також заготівлі кормів сприяє:
– стабілізації здоров’я тварин і птиці, стійкості до різних захворювань
(посиленню імунітету);
– підвищенню в 1,5–2 рази (за постійного застосування) молочної
продуктивності, приростів живої ваги, яйценосності, збереження приплоду
й виходу молодняку на 100 маток;
– підвищенню врожайності кормових і зернових культур в 1,5–2 рази,а
також дає змогу:
– заготовляти корми, силоси, насіння, сіно тільки першого класу;
– коригувати порушення технології закладання кормів. Досліди з
ферментування силосу ЕМ-препаратом було проведено в радгоспі-комбінаті
“Голубівський” та агрофірмі “Дружба” Новомосковського району
Дніпропетровської області. Аналізи, проведені в лабораторіях Харківської
зооветеринарної академії, “Агро-Союзу”, Інституту кукурудзи
(Дніпропетровськ), засвідчили найвищу якість заготовлених кормів та їхню
відповідність стандарту 1 класу. Їхня поживність в 1 кг корму становить:
сирого протеїну — 23–25 г; перетравного протеїну — 15 –16,5 г; сухої
речовини — 250–280 г; обмінної енергії — 2,6 мДж. Доцільність
використання ЕМ у тваринництві (звісно, за чіткого дотримання технології
застосування ЕМ-препарату) як з профілактичного боку (задля значного
підвищення продуктивних якостей тварин), так і з економічного, не
викликає сумнівів. Застосування ЕМ у тваринництві є надзвичайною
регенеруючою силою. Застосування ЕМ допомагає відновити генетичний
потенціал вітчизняних порід ВРХ, свиней, птиці, ДРХ (без цього розвиток
тваринницької галузі неможливий), поліпшити здоров’я усього наявного
поголів’я ВРХ, ДРХ, свиней і птиці, а надалі — збільшити це поголів’я.
Високі показники й ефективність продемонстрували ЕМ і в боротьбі з
диспепсією в телят і поросят у радгоспі-комбінаті “Голубівський”.
Препарат застосовували відразу після їх народження. За постійного
застосування ЕМ у молодняку до тримісячного віку жодних порушень у
травленні не спостерігалося. Телята й поросята розвивалися нормально,
мали чудовий апетит і високі прирости. Падежу худоби в цей період
практично не було. Нині ВАТ ПКУ “Амрита” разом з кафедрою годівлі тварин
Харківської зооветеринарної академії планує протягом 2002 року
відпрацювати найоптимальніші технології застосування ЕМ при закладанні
до траншей сінажу й силосу, у ферментуванні кормів (концентрованих,
сінажу, силосу) безпосередньо перед згодовуванням тощо. Це дасть змогу
розробити точніші рекомендації із застосування ЕМ для стабілізації
здоров’я тварин, підвищення їхніх продуктивних якостей, стабілізації
галузі тваринництва загалом. Поза сумнівом, застосування ЕМ у
тваринництві є потужною регенеруючою силою, що має подолати наявну
динаміку дегенерації. Проте, перш ніж цю технологію зробити надбанням
усіх, слід одержати якомога більше позитивних результатів на практиці.
Застосування ЕМ стало частиною екологічної національної політики в
багатьох країнах світу, і кількість їх неухильно зростає.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
