Реферат на тему:
Розвиток екологічних понять і уявлень при вивченні тваринного світу в
початковій школі
Актуальність проблеми екологічного виховання молодших школярів
визначається докорінними змінами у взаємовідносинах людини з природою,
перетворення із споживчих в екологічно відповідальні. Саме гострота
сучасних екологічних проблем поставила перед педагогічною теорією і
практикою завдання великої соціальної значимості – виховувати молоде
покоління в дусі бережного, відповідального відношення до природи,
спроможне вирішувати питання захисту природних багатств України. Щоб ця
вимога перетворилася в норму поведінки кожної людини, необхідно з
дитячого віку виховувати почуття відповідальності за стан навколишнього
середовища.
Свідоме і бережливе ставлення до природи в кожної людини формується,
починаючи з дитинства. На це спрямована діяльність усіх установ системи
виховання і освіти.
Питаннями екологічного виховання займалися і займаються дуже багато
науковців і педагогів. Це К.Д. Ушинський, В.О. Сухомлинський,
Є.А. Писарчук, Т.П. Ткачук, Г.С. Тарасенко та інші.
В.О. Сухомлинський стверджував, що сама по собі природа не розвиває й не
виховує. Тільки активна взаємодія з природою здатна виховувати найкращі
людські якості [ 1].
На основі узагальнення результатів дослідження нами зроблено такі
висновки:
1. У результаті вивчення стану досліджуваної проблеми в теорії і
практиці навчання ми констатуємо, що проблема формування у молодших
школярів екологічних понять і уявлень є досить актуальною. Проведене
теоретико-експериментальне дослідження дає підставу стверджувати, що
вдосконалення процесу формування екологічних понять і уявлень в учнів
початкових класів є одним із важливих напрямів досягнення якісно нового
рівня у вивченні курсу “Я і Україна”. Воно органічно вплітається у пошук
інноваційних технологій формування теоретичних знань молодших школярів,
за яких особистість учня перебуває в центрі навчально-виховного процесу.
??qfq[ h
h
h
h
h
Ae
(:(///////cOOOAAAAAA3/4?
gd
gd
gd
gd
gd—0 2.Проаналізувавши навчальні програми та методичну літературу ми
відмітили, що для засвоєння екологічних понять, для виховання
національно свідомої людини, вчитель початкових класів повинен мати
певний комплекс засобів: навчальні програми, підручники, робочі зошити,
навчальні посібники, роздаткові картки тощо. З таким підходом до
навчально-виховного процесу учні початкових класів краще засвоюють
здобуті знання, розвивають здібності і навички самостійної роботи. У
дітей розвивається пам’ять, увага, удосконалюється читання.
3.Ознайомившись із трактуванням понять та термінів у педагогічних,
психологічних, філософських словниках ми зауважуємо, що вчені мають
різні підходи до їх визначення, але основний зміст при цьому не
втрачається, а саме: знання ми визначаємо, як перевірений практикою
результат пізнання, відображення у свідомості людини навколишньої
дійсності, що об’єктивно існує поза нею.
4.Проаналізувавши праці психологів і педагогів ми відмічаємо, що в ході
систематичного навчання у молодших школярів розвиваються вольові риси,
широкі пізнавальні інтереси, увага, мислення; проявляються здібності не
лише активності, але й формуючої саморегуляції. Діти молодшого шкільного
віку готові до засвоєння певного об’єму понять. На це спрямована
програма початкової школи.
Розроблена нами експериментальна методика процесу формування у молодших
школярів природничих знань дієво практичного характеру на основі
пошукової моделі раціонально поєднала в собі наочно-образні, словесні,
практичні методи, прийоми і засоби навчання.
Список використаних джерел
Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві К.: Рад. школа, 1988. – 304 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
