.

Інфляційні процеси в Україні: основні причини та державне регулювання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1278 10171
Скачать документ

Реферат на тему:

Інфляційні процеси в Україні: основні причини та державне регулювання

Багатоаспектність антиінфляційної політики обумовлюється чинниками
інфляції, необхідністю визначення впливу такої політики на терміни
стабілізації, темпи економічного зростання, структурні зрушення в
економіці та визначення механізмів розвитку економіки. Складові
антиінфляційної політики повинні діяти скоординовано, як єдина система
заходів, спрямованих на розв’язання завдань економічної діяльності в
коротко- і довгостроковому періоді. Антиінфляційна політика змінюється і
коригується залежно від ситуації в економіці.

Нині одним із пріоритетних завдань стратегії й тактики економічної
політики в Україні є розробка антикризової програми, яка покликана
убезпечити країну від впливу інфляційних процесів, що відбуваються у
світі. Передусім — це проблема цін на продовольчі товари, енергоресурси,
вплив монополій на ціноутворення.

Проблема інфляції актуальна як для економічної науки так і для державних
органів управління. Дослідженням причин, наслідків та методів подолання
інфляції присвячені наукові праці як зарубіжних так і вітчизняних
авторів, зокрема Дж.Кейнса, А. Маршалла, А. Пігу, М.
Туган-Барановського, І. Фішера, А. Філіпса, М. Фрідмена та українських
вчених-економістів Є. Гайдара, А. Гальчинського, В. Геєця, С. Дзюбика,
О. Мельника, М. Савлука, Л. Томашика та багатьох інших.

Інфляція в Україні насамперед породжується технологічною відсталістю
виробництва, високим рівнем матеріало– , праце– та енергомісткості
продукції через зниження кількості і якості виробничих потужностей,
високим рівнем монополізму в економіці країни, структурними
диспропорціями, незбалансованістю попиту і пропозиції на внутрішньому
ринку.

Цінова ситуація в Україні у 2007 р. мала певні відмінності порівняно з
2006 р. Зокрема у січні-листопаді 2006 р. ціни на товари зросли лише на
2,7 %, тоді як на послуги – на 46, 2 % [3, C. 89] . Якщо у 2006 р.
першочерговий вплив на зростання споживчих цін у цілому мало підвищення
цін на житло, воду, електроенергію, газ та опалення, то у 2007 р.
визначальну роль відігравало суттєве подорожчання на продовольчому ринку
[2. с. 3]. На початку 2008 р. інфляція прискорилась. Зокрема у січні
2008 р. до січня 2007 р. ІСЦ становив 119,4%, а індекс цін виробників
промислової продукції 123,3 % [4, c. 48,50]. За січень-квітень 2008 р.
індекс споживчих цін становив 113,1% до грудня 2007р., що на 36,5%
перевищує прогноз, а на продукти харчування та безалкогольні напої –
120,4%; алкогольні напої та тютюнові вироби – 106,2%; одяг і взуття –
100,8% [5, c.5].

Існує значна диференціація щодо темпів інфляції серед регіонів України.
Зокрема у 2007 р. вищі за середні по Україні темпи приросту споживчих
цін спостерігались у тринадцяти регіонах зокрема у Львівській області,
Чернівецькій, Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Миколаївській
областях, м.Севастополі, Полтавській, Херсонській, Харківській,
Одеській, Тернопільській областях та м. Києві (16,8 – українські темпи
приросту споживчих цін(21,0%). Нижчі за середньо спостерігались у
Закарпатській, Кіровоградській, Донецькій, Житомирській,
Івано-Франківській, Київській, Дніпропетровській, Сумській,
Чернігівський, Волинській, Запорізькій, Луганській областях, АР Крим та
Рівненській області (11,3 – 16,0 %). [2, c. 123].

У 2007 р. першочерговий вплив на загальне подорожчання продуктів
харчування мало зростання цін на сільськогосподарську продукцію, яке
було зумовлене, передусім, скороченням її пропозиції. Зокрема у 2007 р.
порівняно з 2006 р. виробництво зерна зменшилось на 15 %, соняшнику – на
22%, цукрових буряків – на 24%, овочів – на 15%, молока – на 8%. Як
наслідок ціни реалізації сільгосппідприємств зросли на 38%, у т.ч. зерна
– на 61, 5 %, насіння соняшнику – удвічі, молока – на 55 %, яєць – на 42
%, овочів – на 21 %, худоби та птиці – на 2 %. У 2007 р. не зупинено
спад поголів’я практично всіх видів тварин і птиці внаслідок того, що
виручка від реалізації живих кондиційних тварин для забою не перекриває
витрат на придбання кормів. Зростаючі ціни на споживані сільським
господарством ресурси призводять до технічної і технологічної
відсталості, зменшення економічного інтересу до розвитку галузі, тому
спричиняють зростання собівартості продукції вищими темпами, ніж ринкові
ціни [6, с.14].

Зростання цін реалізації сільгосппідприємств мало ланцюговий вплив на
динаміку цін виробників харчових продуктів і напоїв, які за рік
збільшилися на 26,0 %. Це безпосередньо позначилося на зростанні
споживчих цін, зважаючи на те, що питома вага українських виробників у
роздрібному товарообороті продовольчих товарів складає близько 90 %. За
рік у цілому споживчі ціни на продукти харчування підвищилися на 24,7 %,
що у 8,8 раза вище відповідного показника 2006 р. Особливістю України є
висока питома вага продовольчого кошика у споживанні населення.

Плата за житло, воду, електроенергію, газ та інші види палива у 2007 р.
підвищилася на 12,3 %. Тарифи на електроенергію та природний газ
протягом року залишалися незмінними. Зростання цін на транспорт на 14,1
% більшою мірою зумовлено подорожчанням паливно-мастильних матеріалів
(36,2 %). [2, с. 123, 127].

Таким чином, головним чинником, який зумовив прискорення інфляційних
процесів у 2007 р. було зростання цін на продукти харчування. Динаміка
споживчих цін на продовольчому ринку сформувалася під сукупним впливом
факторів, які сприяли підвищенню цін з боку пропозиції, а саме:
зовнішніх чинників (зростання світових цін на зерно, нафту та
нафтопродукти тощо) та внутрішніх (несприятливі природно-кліматичні
умови, пов’язане з цим зменшення виробництва сільськогосподарської
продукції та, відповідно, зростання цін виробників). Дія цих чинників
була підсилена зростанням доходів населення внаслідок підвищення
соціальних гарантій, яке, з одного боку, мало вплив на інфляцію попиту,
з іншого – підсилювало інфляцію пропозиції, оскільки підвищення
мінімальної заробітної плати зумовило зростання собівартості виробництва
і, як наслідок, і споживчих цін.

Приріст цін виробників промислової продукції у 2007 р. спостерігався за
всіма основними видами діяльності: добувної промисловості (127,3%);
переробної промисловості (126,2%); виробництва коксу, продуктів
нафтоперероблення (150,4 %); хімічної та нафтохімічної промисловості
(117,3 %); виробництва іншої неметалевої продукції (129,7 %);
металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів
(122,2 %); машинобудування (111,9 %); виробництва та розподілення
132].(електроенергії, газу, води (120,9% ) [2, с. 130

Основними чинниками, які впливали на динаміку цін у сфері промислового
виробництва у 2007 р., були підвищення цін реалізації
сільськогосподарської продукції, цін на газ для промислових споживачів,
тарифів на електроенергію та теплоенергію, коливання курсів валют та
світових цін, стрімке підвищення попиту на будівельні матеріали у
зв’язку із зростанням обсягів будівництва [2, c. 137].

На сьогоднішній день усіма гілками влади здійснюється оцінка причин
інфляції та оцінка антиінфляційних заходів, які можуть бути прийняті в
державі для стримування в подальшому швидкого темпу її зростання. Серед
таких заходів можна назвати передусім стимулювання національного
виробника. Урядом розроблений план антиінфляційних заходів, який умовно
складається з двох частин. Перша відповідає вимогам Президента щодо
впровадження ринкових антиінфляційних механізмів. Друга базується на
адміністративних заходах і передбачає жорсткішу монетарну політику.

Хоча жорстка монетарна політика може спричинити обмеження доступу до
кредитів, що стане передумовою зниження темпів економічного зростання
Після тривалих консультацій уряду та НБУ, конструктивного діалогу з
науковцями та фахівцями незалежних аналітичних центрів, було схвалено
план антиінфляційних заходів, який отримав позитивну оцінку міжнародних
експертів. Він поєднує короткострокові та довгострокові заходи, що
стримують надлишкове зростання попиту, і дії, що стимулюють розширення
виробництва [7, c. 7].

У короткостроковому періоді дало змогу призупинити нарощування темпів
інфляційних процесів на споживчому ринку інтервенційне постачання
продовольчих продуктів, зокрема, борошна, м’яса та цукру із запасів
державного матеріального та продовольчого резервів. Для зниження
інфляційного тиску на споживчому ринку та гальмування інфляційних
процесів у середньо– та довгостроковій перспективі урядом передбачено
здійснити заходи спрямовані на зменшення споживання енергоносіїв та їх
ефективне використання, розвиток фондового та фінансового ринків.

o

України ключовими кроками в подоланні інфляції є іммобілізація ресурсів
з ринку, дотримання більш жорсткого бюджетного дефіциту, більш
заощадлива політика видатків, в т.ч. при фінансуванні різного роду
програм споживання.

У I-ому кварталі 2008 р. уряд і НБУ прийняли ряд заходів щодо зниження
надлишкової ліквідності, уповільнення зростання кредитування. Якщо у
квітні 2007-го кредити зросли на 10,3%, то цьогоріч – на 2,8 %, що до
певної міри обмежувало рівень інфляції. Заходи НБУ, вжиті для
нормалізації ліквідності, призвели до уповільнення темпів зростання
монетарної бази (6,3 % за квітень проти 7,4 % у квітні 2007 року).
Удвічі повільніше, ніж у квітні 2007 року (8,0 %), збільшувалася
монетарна маса. Від’ємним став показник 2,9 % проти +0,6 % за квітень
2007 року) [8, c.(змін мультиплікації грошей ( 5].

З боку фіскальної політики послаблення інфляційного тиску не відбулось,
зокрема, внаслідок зменшення казначейського рахунку Мінфіну. За період з
1 квітня по 1 травня 2008р. уряд скоротив свої кошти на 3,8 млрд. грн.,
що імовірно може негативно відобразитись на антиінфляційній перспективі
в найближчі наступні місяці. Хоч загалом продовж першого кварталу 2008
року проводилась стримуюча фіскальна політика, про що свідчить профіцит
Зведеного бюджету у % до ВВП: у січні – 6,9, у лютому – 4,9; у березні –
3,0, у квітні – 2,0. Доходи Зведеного бюджету у відсотках до ВВП у
відповідних місяцях складали: 31,7; 34,3; 32.5;32,6; видатки Зведеного
бюджету у % до ВВП у відповідних місяцях складали: 24,9; 29,8; 29,5;
30,5 [9]. Позитивний ефект на уповільнення травневої інфляції 2008 р.
виявила стриманість Національного банку в інтервенціях на купівлю валюти
у квітні-травні 2008 р.

На початку 2008р. в Україні збільшуються обсяги виробництва і інфляція.
Так за підсумками п’яти місяців цього року в Україні спостерігається
рекордне зростання промислового виробництва на рівні 8 %. Загальне
економічне зростання на рівні 6,2 % за п’ять місяців свідчить про те, що
економіка розвивається динамічно [10, c.1]. Їх зростання провокує
жорстку кредитно-грошову політику, зростання процентних ставок і
спричиняє підвищення обмінного курсу національної валюти.

Зниження 21 травня 2008 р. офіційного курсу до 4, 85 грн. за долар США
Національним банком України мало метою позбутися курсового перекосу та
стало одним із кроків на шляху стримування розгортання інфляційних
процесів, передусім внаслідок того, що НБУ не викуповує на ринку валюту
за завищеним курсом і не розкручує тим самим інфляцію. До того ж
проведення ревальвації гривні здешевить імпорт енергоносіїв, імпортної
продукції машинобудування, що зменшить вартість виробничих витрат та
зниження індексу цін виробників. Збільшиться імпорт споживчого
призначення, що сприятиме зниженню індексу споживчих цін.

Підвищення процентних ставок і обмінного курсу національної валюти,
зазвичай, спричиняє виштовхування або “витіснення” внутрішніх і
іноземних інвестицій. Процентні ставки (номінальні) за кредитами в
національній валюті в реальний економічний сектор у березні місяці 2008
р. коливалися в межах 9,7 –12,9, у квітні – в межах 15,4 – 19,0, у
травні – в межах 16,1 – 19,3, на початку червня в межах 16,6 – 18,6.
Індекс споживчих цін у % до попереднього місяця у березні 2008 складав
103,8, у квітні – 103,1, у травні – 101,3, а індекс цін виробників
промислової продукції у % до попереднього місяця складав у березні –
106,6; у квітні – 106,6; у травні – 103,7 [9]. Співставлення процентних
ставок за кредитами в національній валюті в реальний економічний сектор
у квітні місяці з ціновими індексами свідчить, що темпи росту ставок за
кредитами значно перевищували рівень інфляції в економіці країни, у
травні вони були незначно нижчими за рівень інфляції.

Відомий факт, що інвестиції знаходяться в оберненій залежності від
величини реальної ставки процента, тоді коли приватні і державні
заощадження практично не залежать від ставки процента. Внутрішні
інвестиції і внутрішні заощадження визначаються доходом, ставкою
процента та фіскальною політикою держави. Стримувальна фіскальна
політика сприяє зниженню ставки процента на ринку і збільшенню валових
національних інвестицій. Однак ставка процента в малій країні з
відкритою економікою і мобільним капіталом визначається на світовому
ринку капіталу. При відносно високій світовій ставці процента, внутрішні
заощадження будуть більшими внутрішніх інвестицій, а надлишок заощаджень
буде перетікати у більш доходні інвестиції за кордон. Різниця
національних заощаджень і внутрішніх інвестицій при даній ставці
процента дає величину чистого експорту, або чистих іноземних інвестицій.
В 2007рр. спостерігалась наростаюча інфляція і разом з тим(Україні
продовж 2003 здійснювалася стимулювальна фіскальна політика, про що
свідчить дефіцит Зведеного бюджету упродовж цих років. Збільшення
закупок держави, за рахунок чого і виникає бюджетний дефіцит, і в
результаті збільшується рівень реальної ставки процента спричиняє
зменшення національних валових інвестицій. Проте щойно внутрішня
процентна ставка підвищується, іноземці виявляють вищу процентну ставку
і надаватимуть позики цій країні. Цей приплив капіталу повертає
внутрішню процентну ставку до рівня світової. У випадку якщо інвестори
оцінюють активи країни як такі, що наражають їх на надмірний ризик, то
процентна ставка в цій країні перевищуватиме світову процентну ставку на
величину премії за ризик. за кордону, спричиняє(Зростання ставки
процента в країні, приваблюючи кошти з зростання обмінного курсу валюти
даної країни. Таке зростання приводить до зниження чистого експорту.

У 2004р. в Україні спостерігався значний дефіцит 1,8%ВВП, який
супроводжувався інфляцією(Зведеного бюджету (3,2%ВВП), у 2005р. (112 та
110% у відповідні роки). 2004р. ревальвація гривні до долара США 17,3%,
що(складала 4,82% до попереднього року, а ревальвація гривні до євро
дало поштовх до значного зниження чистого експорту 2005р. у порівнянні з
2004р. 2007рр. негативне сальдо рахунку поточних операцій значно
збільшилось і(У 2006 становило 5,9 млрд. дол. США на кінець 2007р.
Дефіцит поточних операцій платіжного балансу компенсується закордонними
кредитами, які підтримують кредитування(2007рр. спостерігається
нетто(купівельну спроможність. Продовж 2003 2007рр.(України резидентами
решти світу. За даними платіжного балансу у 2006 спостерігалось
позитивне сальдо фінансового рахунку, а сума чистого кредитування
резидентів України рештою світу у 2006р. складала 13,2 млрд. грн. [1,
с.41]. Валовий зовнішній борг України досяг на 1 січня 2008р. 60,2% ВВП.
На 01.01.2008р. зовнішня заборгованість корпоративного сектора економіки
у 4,3 раза перевищувала зовнішню заборгованість сектору державного
управління і становила 65,9 млрд. дол. США, у т.ч. кредити надані
корпоративному сектору економіки дорівнювали 47,8 млрд. дол. США [9].
Світовий досвід показує, що коли міжнародні угоди щодо зовнішніх
кредитів укладаються на взаємовигідних умовах як для дебіторів, та коли
ці кредити раціонально(кредиторів, так і для країн(країн
кредиторів(використовуються, то це сприяє подоланню економічних
труднощів країн та прискоренню розвитку їх виробництва. В період
інфляції, якщо грошей в економіці більше, ніж товарів і послуг для
стабілізації цін необхідно або затиснути канали притоку грошей, або
підняти продуктивність праці і товарну пропозицію шляхом забезпечення в
країні сприятливого інвестиційного клімату, формування і розвитку
фондового ринку, сприяння спрямування інвестицій у пріоритетні
виробництва, запровадження інвестиційних механізмів розвитку
інноваційного підпримництва, реалізації заходів регулювання залучення
іноземних інвестицій, формування податкової політики, яка стимулює
нагромадження та інвестиції і інновації.

Реалізація спільних антиінфляційних заходів уряду та Національного банку
України дала змогу призупинити темпи інфляційних процесів. У травні 2008
р. зафіксований найнижчий рівень інфляції за останні дев’ять місяців.
Індекс споживчих цін у травні 2008 становив 101,3 % порівняно з квітнем
травень 2008 року – 144,6%, а індекс цін виробників(2008 р., за період
січень промислової продукції становив 124,2 [9].

Література:

ВО “Консультант”,( Київ: в(Статистичний щорічник України за 2006рік.
551с.(2007.

Статистичний бюллетень за січень 2008 року №2, 137.(с.122 Київ, 2008.(3.
Статистичний бюллетень за 2007 рік.

Індекс інфляції//Урядовий кур’єр, 13 травня 2008 року, №85, с.5.

Концепсія 20.(ціноутворення на сільськогосподарську продукцію//Економіка
АПК, с.3

Богдан Данилишин. Пріритети уряду незмінні//Урядовий кур’єр, 10 червня
2008року, №105, с.7.

Валерій Литвицький. Інфляція у квітні//Урядовий кур’єр, №86, с.5.
офіційна сторінка Національного банку(9. www.bank.go.ua України.

Економіка розвивається диначно//Урядовий кур’єр, 12 червня 2008 року,
№107, с.1.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020