.

Вплив особистісних якостей психолога на його професійну адаптацію (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
246 2119
Скачать документ

Реферат на тему:

Вплив особистісних якостей психолога на його професійну адаптацію

Проблема професійної адаптації набуває все більше значення в процесі
підготовки фахівців в вищих навчальних закладах, оскільки в наш час
майбутньому фахівцю приходиться працювати в таких установах і сферах
виробництва про які він може і не знав в процесі набування даного фаху.

Професійна адаптація фахівця – психолога пов’язана з розвитком
особистісної самореалізації, залежить від розвитку особистісних якостей,
таких, як рівень самооцінки, тривожності, рівня домагань, ціннісних
орієнтацій тощо, які впливають на вміння адаптуватись в тому соціумі,
середовищі, колективі де буде працювати психолог.

Проблема адаптації різнопланова і багатогранна; так виділяють соціальну,
особистісну професійну адаптацію, психофізіологічну. Над проблемою
адаптації працювали Г.О.Бал, М.І.Бори шевський, В.Панок та інші.
Успішність адаптації в соціумі, колективі визначається рівнями розвитку
певних психічних якостей, які допомагають фахівцю адаптуватися, почувати
себе комфортно і невимушено. Психічні якості – це певний набір
властивостей, які сприяють входженню індивіда в соціум, професійний
простір. На нашу думку – це перш за все рівень самооцінки, тривожності,
рівень домагань, ціннісної орієнтації на які орієнтується фахівець,
виконуючи професійні обов’язки.

В своєму дослідженні ми припустили, що якщо у фахівця – психолога
адекватна критична самооцінка, середній рівень тривожності, адекватні
домагання і реально осмислені ціннісні орієнтації, то процес професійної
адаптації проходить більш спокійно і врівноважено, ніж тоді, коли в
фахівця завищена чи занижена самооцінка, високий рівень тривожності, не
адекватні домагання, сподівання, то процес професійної адаптації в
соціумі, колективі може мати негативні наслідки., розчарування і надто
тривалий термін часу.

Виходячи з цього припущення нами були розроблені завдання
експериментального дослідження, які було проведено з студентами ІV і V
курсів психологічного факультету Слов’янського державного педагогічного
університету: визначався коефіцієнт самооцінки рівень їх особистісної
тривожності, адаптації, а також були намічені засоби по підвищенню рівня
професійної адаптації психологів під час їх психологічних практик.

До написання даної статті нас спонукав приклад з нашим
психологом-фахівцем. Назвемо його Володимир М., який отримавши диплом
психолога-спеціаліста і влаштувавшись на роботу в школу психологом
просидів три місяці в учительській, так і не набравшись сміливості
почати самостійно роботу психологом і згодом був вимушений піти із
школи, так і не  виявивши своїх знань, вмінь фахівця – психолога.
Влаштувався десь на роботі з комп’ютером.

Студенти навчаючись на факультеті і проходячи психологічну практику
опікуються викладачами і тому самостійно почати свою професійну
діяльність буває дуже непросто, бракує навичок спілкування з людьми.

Для вирішення поставлених завдань нами використовувались наступні
методики: соціально-психологічної адаптованості, самооцінки,
тривожності, ціннісні орієнтації, адекватність – Я образу тощо.

Аналіз результатів показав, що студенти ІV курсу, яким ще треба
навчатись в ВНЗ один рік мають дещо нижчі рівні тривожності, ніж
студенти V курсу низьку тривожність мали 40% студентів, високу
тривожність серед студентів ІV курсу мали 10% респондентів, а серед V
курсу – 15%.

f

???????????ресу на ІV курсі мали високі рівні лише 12% студентів, в той
час, як на V курсі вже 18% студентів. За показником страх самовираження
на ІV курсі високі рівні виявили 15% студентів, то на V курсі такого
рівня виявлено у 30% студентів. А ось за показником страх ситуації
перевірки знань вищі показники страху виявили 20% студентів ІV курсу і
тільки 15% студентів V курсу, тобто студенти п’ятого курсу більш
впевненіші за свої знання, а не за свої особистісні властивості.
Показник – страх невідповідності очікуванням оточуючих знову був більш
виражений у студентів V курсу і становив 30%, в той час, як цей
підвищений страх був притаманний лише 20% студентів ІV курсу.

Проаналізуємо результати, які були отримані за методикою
соціально-психологічної адаптації. Так, загальний рівень адаптаційного
процесу на ІV курсі становив: занижений рівень 10% студентів, середній
рівень – 30%, високий рівень – 60% студентів; в той час, як на V курсі
виявили занижений рівень 50% студентів, середній 30%, високий рівень –
20% студентів. Дезаптаційні синдроми виявились більш характерними для
студентів V курсу і становлять в завищеному рівні 60% студентів. За
показником емоційний комфорт підвищений рівень на ІV курсі виявили 40%
студентів, в той час як на V курсі цей рівень виявили лише 20% студентів
і навпаки в них були вищі рівні емоційного дискомфорту – 56% студентів.

Розглянемо результати по методиці ціннісні орієнтації, так було
виявлено, що термінальні цінності, які спрямовані на життєву перспективу
людини майже однаково виявлені у студентів і на ІV курсі і на V курсі, а
саме: орієнтація на цікаву роботу (8,3 і 7,8); кохання (6,3, і 8,7);
матеріальне забезпечення життя (8,5 і 8,7); суспільне визнання (10,0 і
10,0); розвиток особистості (10,5 і 10,2); свободу (8,6 і 8,7); щасливе
сімейне життя (6,8 і 6,7); впевненість у собі (8,3 і 7,8).
Інструментальні цінності, які визначають засоби для досягнення цілей
життя, мети показали, що також мають майже однакове виявлення, як у
студентів ІV курсу, так і V курсу, а саме: самоконтроль (8,8  і 8,9);
сміливість у відстоюванні своєї позиції, погляду (11,7 і 11,8);
чесність, широта поглядів (9,7 і 9,7). Що стосується показника
самооцінка, то виявлено, що у студентів ІV курсу вона дещо завищена,
неадекватна, менш критична, тоді як у студентів V курсу виявлено 48%
критичної самооцінки і тільки 18%заниженої самооцінки; лише 34%
завищеної самооцінки, тоді коли на ІV курсі було виявлено 50% завищеної
самооцінки, 30% критичної і 20% заниженої самооцінки.

З метою розвитку у студентів професійно-адаптаційних процесів була
проведена психокорекцій на робота, яка включила: тренінги по розвитку
комунікативних вмінь, поліпшення психолого-емоційного стану
психологічного клімату в студентських групах, заняття скутості,
депресивних станів. Використовувався аутотренінг, вправи по релаксації,
артотерапії, аромотерапії. Всі ці заняття приводились в кабінеті
психічного розвантаження. 

Таким чином, система спеціальної роботи з студентами випускних курсів
сприяє розвитку у них вмінь і навичок до особистісного професійного
адаптування в соціумі, колективі. Отримані результати показали наявність
можливостей до формування необхідних навичок і розвитку особистісних
якостей, що сприяють становленню цього процесу при професійному
формуванню особистості студента – психолога.

Література :

Бал. Г.О. Види наукової діяльності і предмет практичної психології //
Практична психологія: теорія, методи, технологія // –  Київ, 1997р.

Бори шевський М.Й. Психологія самосвідомості. Київ, 1985р.

Панок В., Уманець Л. Особистість практикуючого психолога. Основи
практичної психології. Київ, 1999р.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020