Реферат
на тему:
Вулкани, вулканізм
Магматичні процеси, які відбуваються на поверхні Землі, називають
ефузивними, або вулканізмом. Магма, виливаючись на поверхню Землі за
умов пониження тисків, звільняється від розчинених у ній газоподібних
продуктів і перетворюється на лаву.
Вулкани (від імені давньоримського бога вогню Вулкана) – це
конусоподібні підвищення на земній поверхні з отвором (кратером), які
постійно або час від часу викидають гарячі гази, пару, уламки гірських
порід і виливають лаву.
Вулкани поділяються на діючі, через які періодично відбувається
виверження, та згаслі, про діяльність яких не збереглося ніяких
історичних відомостей. Такий відлік є умовним, бо відомо багато
вулканів, які довгий час вважались згаслими, але раптово відновлювали
свою діяльність (наприклад, Везувій).
Здебільшого вулкани мають вигляд конусоподібної гори, що утворилась з
продуктів їхнього виверження. Всередині вулкану проходить вертикальний
канал, верхня частина якого називається жерлом. По цьому каналу з глибин
Землі підіймається лава та інші продукти виверження. Отвір каналу
міститься на вершині гори, має лійко- або чашоподібну форму і
називається кратером (від грецького – „чаша”).
Під час виверження вулканів на земну поверхню надходять рідкі, тверді і
газуваті речовини.
До рідких продуктів виверження належить лава. Лава – це магма, яка
піднялась на поверхню землі і з якої виділилась частина газів.
Температура її під час виверження сягає 800-1200 С. Пересічна швидкість
пересування лави 1-2 м/сек., в окремих випадках – 8 м/сек.
Тверді продукти виверження утворюються у результаті розбризкування і
застигання в повітрі лави, розпушування і викидання застиглої лави
попередніх вивержень. Серед твердих продуктів виверження за розмірами
розрізняють: вулканічний попіл, вулканічний пісок, вулканічні камінці –
лапілі та вулканічні бомби (інколи у декілька тонн вагою).
?????¤?¤?$?????&? типів: гавайський, стромболійський, везувіанський,
пелійський та кракатаутський.
У вулканів гавайського типу (Мауна-Лоа та Кілаеуа) лава спокійно
піднімається у кратер і заповнює його, утворюючи ніби озеро. Час від
часу вона переповнює кратер і спокійно стікає по схилах.
Для стромболійського типу (Стромболі та деякі сопки Камчатки)
характерні ритмічні, некатастрофічні виверження, під час яких
виділяється багато попелу, лапілів, вулканічних бомб. Лава спокійно
виливається з кратера по схилах.
Виверження вулканів везувіанського типу супроводиться виділенням
великої кількості газів, попелу, бомб, лапілів, які силою вибуху
підіймаються на велику висоту, та виливанням в’язкої кислої магми.
Пелійський тип (Мон-Пеле) відзначається наявністю дуже густої лави, яка
утворює в жерлі ніби пробку. Під напором газів лава витискується з жерла
у вигляді вогненного шпиля. Розжарені гази, наче хмара, скочуються по
схилу вулкана.
Для кракатаутського типу вулканів (Кракатау, Бандай) характерні
величезної сили вибухи, які часто повністю руйнують конус вулкану. Лава
з вулкану кракатаутського типу не виділяється. Виверження вулкану іноді
відбувається не через кратер, розташований на вершині гори, а через
тріщини, що прорізують схили вулкану. Ці тріщини-кратери називаються
паразитичними.
На земній поверхні нараховується понад 640 діючих вулканів, частина з
яких – на дні морів та океанів. Найвідоміші діючі вулкани – Етна,
Ключевська Сопка, Фудзіяма, Везувій, Кракатау.
Вулкани на земній кулі розміщені нерівномірно. Вони, як і землетруси,
виникають на межах літосферних плит внаслідок руху земної кори. Більша
частина діючих вулканів розташована на узбережжі Тихого океану. Ці
райони дістали назву Тихоокеанського сейсмічного поясу. Тут зосереджено
2/3 всіх наземних діючих вулканів. Багато згаслих вулканів у
Середземноморському сейсмічному поясі. В Атлантичному поясі, крім
наземних, є підводні вулкани.
Вулканічні виверження навіть сьогодні призводять до загибелі людей,
руйнування поселень. З іншого боку дозволяють вченим зрозуміти таємниці
внутрішньої будови Землі, утворення багатьох корисних копалин.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
